Tag: стипендії

ПАРЛАМЕНТ – Палата депутатів у Бухаресті ухвалила сьогодні в терміновому порядку законопроект про підвищення до 3000 леїв (еквівалент близько 600 євро) порогу неоподаткування пенсій, щоб ті, хто отримав вищі суми при перерахунку, нічого не втратили, перевищивши попередній поріг у 2000 леїв (400 євро). Інший закон, прийнятий депутатами Парламенту в екстреному порядку, має на меті безоплатну передачу ракетного комплексу земля-повітря Patriot сусідній Україні. Проти останнього закону виступили лише представники опозиційної націоналістичної партії AОР.

 

ЕНЕРГІЯ – Міністри енергетики Румунії, Азербайджану, Грузії та Угорщини взяли участь сьогодні в Бухаресті у 8-й зустрічі, присвяченій проекту «Зеленого коридору» – високовольтного підводного кабелю електропередач довжиною 1200 кілометрів, який з’єднає всі ці країни. Міністр енергетики Румунії Себастьян Бурдужа заявив, що проект є питанням національної безпеки. Він зазначив, що йдеться про необхідність диверсифікації, враховуючи, що європейський ринок функціонує недостатньо добре, а дешевші джерела енергії із Заходу не завжди досягають Сходу. Зі свого боку, міністр енергетики Азербайджану Парвіз Шахбазов подякував Європейському Союзу за підтримку з 2022 року, коли були закладені основи проекту. Він зазначив, що його країна хоче з’єднати цей коридор з іншим коридором за участю країн Центральної Азії, таких як Узбекистан і Казахстан. На зустрічі в румунській столиці було закладено основи компанії, яка буде керувати проектом, і розпочато підготовку техніко-економічного обґрунтування перед його реалізацією.

 

ШЕНГЕН – Повноцінне приєднання Румунії до Шенгенської зони є найбільшим інтересом і для Угорщини, оскільки зникнуть довгі черги на кордоні, а торгівля між двома країнами стане набагато простішою, заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Він пояснив, що якщо Румунія стане частиною європейської зони вільного пересування, Угорщина зможе відкрити десять нових пунктів перетину кордону. Глава дипломатії з Будапешта перебував у Бухаресті для участі у 8-й зустрічі міністрів енергетики держав-учасниць проекту «Зелений коридор».

 

СТИПЕНДІЇ – Міністерство закордонних справ у Бухаресті (МЗС) оголосило результати відбору студентів з країн за межами Європейського Союзу, які отримають стипендії від румунської держави через МЗС на навчання, починаючи з 2024-2025 навчального року. Цього року МЗС отримало безпрецедентну кількість заявок – 81.914 – від кандидатів з 160 країн з п’яти континентів, що, згідно з прес-релізом, підкреслює зростаючий глобальний інтерес студентів до освітніх можливостей, пропонованих румунськими університетами. Заявки подавалися виключно онлайн, на платформі StudyinRomania (www.studyinromania.gov.ro), в період з 16 січня по 16 березня 2024 року. У процесі відбору бралися до уваги критерії, пов’язані з академічною успішністю, географічною різноманітністю та гендерним балансом, а також зовнішньополітичні цілі Румунії по відношенню до країн походження заявників. 500 стипендіатів навчатимуться в престижних університетських центрах по всій країні (Брашов, Бухарест, Клуж-Напока, Констанца, Крайова, Ясси, Сібіу, Тімішоара та ін.) і навчатимуться в широкому спектрі галузей, таких як міжнародні відносини, інженерія, інформаційні технології, агрономія, право, виконавські мистецтва, філологія, економіка, бізнес-адміністрування та педагогічні науки.

 

НАТО – Заступник Генерального секретаря Організації Північноатлантичного договору Мірча Джоане подав сьогодні у відставку. Він завершив п’ятирічний термін перебування на посаді, під час якого НАТО зіткнулася з такими важливими подіями, як війна в Україні та виведення військ з Афганістану. В інтерв’ю Радіо Румунія Актуалітець Мірча Джоане заявив, що продовжить використовувати свій вплив для просування румунів на міжнародних форумах, в тому числі і в НАТО. Він пояснив, що вирішив повернутися в румунську політику, тому що вважає, що ті, хто має щось хороше, повинні йти вперед. Церемонія з нагоди відставки Мірчі Джоане відбудеться наступного вівторка в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. Після цього 1 жовтня піде у відставку нинішній глава НАТО Єнс Столтенберг, якого замінить колишній прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.

 

ПЕНСІЇ – Лише 4,4% пенсій в Румунії, близько 200 000, залишаться на нинішньому рівні після 1 січня 2025 року, заявила міністр праці Румунії Сімона Букура Опреску. Вона пояснила, що ці пенсії зберігатимуться на тому ж рівні, доки ті, які мали таку саму базу внесків, але були нижчими за вартістю, не надолужать. Опреску зазначила, що із загальної кількості 4,6 мільйона пенсій близько 82,5% збільшилися при перерахунку, а понад 13% зростуть з 1 січня 2025 року, коли, відповідно до закону, відбудеться перша індексація базового пункту. Також з початку наступного року буде проведено індексацію 3,8 млн пенсій, які зросли при перерахунку. Міністр праці зазначила, що через кілька років різниця вирівняється і, врешті-решт, всі пенсіонери в Румунії, які працювали і сплачували однакові внески, матимуть рівні пенсії, що забезпечить справедливість державної пенсійної системи.

 

БОРГИ – Румунська держава зібрала б 9 мільярдів леїв (що еквівалентно майже двом мільярдам євро), якби принаймні 15% платників податків, які мають борги перед державою скористаються можливістю їх списання – згідно з проєктом термінової постанови розміщеного Міністерством фінансів у Бухаресті. Проєкт передбачає звільнення від сплати штрафних санкцій платників податків, які мають заборгованість перед державним бюджетом, якщо вони сплатять свою заборгованість до 25 листопада. У випадку фізичних осіб, чиї борги не перевищують 5 тисяч леїв (одну тисячу євро), половина заборгованості може бути списана за умови сплати 50%. За даними міністерства, залишок нестягнутих бюджетних боргів перед державним бюджетом на 30 червня становив близько 175 мільярдів леїв, або майже 10% валового внутрішнього продукту Румунії. Крім того, на рівні місцевих бюджетів борги становили майже 22 мільярди леїв, 4 мільярди леїв у бюджеті соціальному страхуванні, понад 2 мільярди леїв у фонді безробіття та майже 8 мільярдів леїв у фонді соціального медичного страхування.

 

АВТО – За перші вісім місяців цього року кількість реєстрацій нових автомобілів у Румунії склала 106.534 одиниці, що на 6,35% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, згідно з даними Румунського директорату з питань водійських прав та реєстрації транспортних засобів (DRPCIV), на які посилається Румунська асоціація автовиробників (ACAROM). За даними джерела, у порівнянні з серпнем минулого року, за аналогічний період 2024 року кількість реєстрацій нових автомобілів знизилася на 22,64% до 9.972 одиниць. У рейтингу марок нових автомобілів за підсумками серпня поточного року перше місце посіла Dacia з показником 32.009 одиниць, далі йдуть Toyota – з 9.206 одиницями, Hyundai (6.961), Skoda (6.938), Renault (6.873), Volkswagen (6.352), Ford (4.503), Mercedes (3.689), BMW (3.420) і Suzuki (3.301).

 

КІБЕРАТАКА – Персональні дані, викрадені під час кібератаки на мерію міста Тімішоара (західна Румунія), податкову інспекцію та місцеву поліцію, ймовірно, були продані хакерами через Telegram-канал. Це відкриття зробив засновник платформи, яка надає консультації компаніям та установам, що зазнали кібератак. Мер Тімішоари Домінік Фріц не підтвердив і не спростував крадіжку даних, здійснену під час кібератаки. Він заявив, що чекає на результати розслідування, яке проведуть спеціалізовані установи. Після кібератаки 10 днів тому мерія оголосила, що фахівці установи ініціювали низку контрзаходів, за допомогою яких вдалося зупинити компрометацію всієї системи. При цьому в муніципалітеті повідомили, що немає жодних ознак того, що зловмисники витягли персональні дані з уражених систем. Згодом сплата податків онлайн була призупинена.

 

ПЕРЕВЕЗЕННЯ – Авіаційні вантажні перевезення (включаючи пошту) зросли в Румунії в першій половині 2024 року на 7,4% в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року, з 24 400 тонн до 26 200 тонн, згідно зі статистичними даними, опублікованими Національним інститутом статистики. Найвищі показники з точки зору вантажних перевезень були зафіксовані в аеропорту імені Анрі Коанде в Бухаресті, де було завантажено 7 100 тонн вантажів і вивантажено 11 900 тонн вантажів; в аеропорту імені Аврама Янку в Клуж-Напока (північний захід), де було завантажено 1 800 тонн вантажів і вивантажено 2 000 тонн вантажів, і в аеропорту імені Траяна Вуя в Тімішоарі (захід), де було завантажено 1 300 тонн вантажів і вивантажено 2 100 тонн вантажів. З точки зору внутрішніх перевезень, найвищі частки також були зафіксовані в аеропорту «Анрі Коанде» в Бухаресті (22,1% обсягу навантажених вантажів), «Аврам Янку» в Клуж-Напока (48,1% обсягу навантажених вантажів) та «Траян Вуя» в Тімішоарі (29,8% обсягу навантажених вантажів).

Уряд Румунії прийняв, у четвер, конкретні заходи для підтримки етнічних румунів учнів та їх викладачів з сусідньої України. Таким чином, найкращі тисяча учнів отримають з боку румунської держави стипендії на суму 200 лей щомісячно (еквівалент близько 50 євро).

Так само, 300 вчителів з румунських шкіл в Україні зможуть проходити стажування в університетах в містах Клуж-Напока (північний захід), Сучава (північний схід), Ясси (схід) і Галац (північний схід). Зможуть користуватися цими стажуваннями ті педкадри, що мають освітні дипломи, які дозволяють їм виконувати цю професію на території України та підтвердити свою приналежність до румунського простору. Їх відбір буде проводитися вищими навчальними закладами, які організовують курси стажування за підтримки румунських етнічних об’єднань, організацій та фондів етнічних румунів з України.

За ініціативи міністерства з питань румунів звідусіль, ці заходи спрямовані, відповідно до прес-релізу, на захист прав мовної ідентичності етнічних румунів в Україні, використовуючи важелі, які забезпечують їм навчання рідною мовою. Таким чином, Бухарест намагається пом’якшити наслідки нового закону України Про освіту, що різко обмежує доступ до освіти рідною мовою для багатьох етнічних меншин. Відповідно до нормативного акту, діти з етнічних громад зможуть вивчати рідну мову лише тільки в дитячому садочку та початковій школі, після чого вони навчатимуться виключно українською мовою. Цього місяця, глава дипломатії в Бухаресті Теодор Мелешкану запропонував своєму візаві Павлу Клімкіну, розробити спільний документ щодо застосування Закону Про освіту.

Раніше Теодор Мелешкану та міністри закордонних справ Угорщини, Болгарії та Греції підписали спільну заяву, в якій висловили їх стурбованість та глибокий жаль з приводу прийняття нового закону України Про освіту. Міністр освіти Румунії Лівіу Поп поїхав до Києва, щоб виступити проти цього. Парламент у Бухаресті вимагав, в одностайній заяві, перегляду нормативного акту та застеріг, що із занепокоєнням і максимальною увагою слідкує за подіями, породженими положеннями цього закону.

У свою чергу, Президент Клаус Йоханніс вирішив відкласти, на невизначену дату, візит до Києва. Оглядачі вважають абсолютно легітимним занепокоєння Бухареста, оскільки майже півмільйона етнічних румунів проживають у сусідній державі, більшість з них на східних румунських територіях, анексованих в 1940 році, після ультиматуму, колишнім Радянським Союзом, і перейнятих Україною, в 1991 році, як державою-правонаступницею.

У вівторок 20 жовтня
Уряд Румунії схвалив Меморандум про співробітництво в галузі освіти між Міністерством освіти та
досліджень Румунії та Міністерством освіти і науки України на 2015/2018
навчальні роки.

Згідно з документом сторони
домовились про щорічно надання одна одній на основі взаємності наступну
кількість стипендій для здобуття освіти і стажування у вищих учбових закладах

a) до 6 стипендій
для здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр;

б) до 6 стипендій
для здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр;

в) до 4 стипендій
для навчання вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем в
аспірантурі/докторантурі;

г) до 20
місяців-стипендій для стажування на період від 3 до 9 місяців кожна.

Для вдосконалення знань з
української мови та літератури і, відповідно, з румунської мови та літератури, Сторони
щорічно надаватимуть на основі взаємності:

a) до 15 стипендій
терміном до 1 місяця кожна для стажування педагогічних працівників загальноосвітніх
навчальних закладів;

б) до 5 стипендій
для стажування терміном до 1 місяця кожна викладачів вищих навчальних закладів;

Сторони щорічно на взаємній основі надаватимуть
для навчання у державних навчальних закладах підпорядкування Сторін громадянам Румунії
українського походження та, відповідно, громадянам України румунського
походження:

a) до 50 стипендій
для здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем
бакалавр и до 50 стипендій для здобуття вищої освіти за
освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр;

б) до 10
стипендій для навчання в аспірантурі/докторантурі.

Сторони на основі взаємності надаватимуть
щорічно по 5 стипендій для участі у літніх курсах української мови, літератури та
народознавства і, відповідно, румунської мови, літератури та народознавства, як
для студентів, так і педкадрів.

Румунська сторона надаватиме такі стипендії
і для медичних спеціальностей.

Крім цього, з метою підтримки
вивчення рідної мови та інших предметів, що викладаються цією мовою, громадянами
Румунії українського походження і, відповідно, громадянами України румунського
походження, Сторони щорічно, з урахуванням своїх потреб, сприятимуть здійсненню
таких обмінів на взаємній основі:

a) до 30
вихователів, вчителів та викладачів румунської і, відповідно, української мов для
роботи в навчальних закладах з румунською та, відповідно, українською мовами
навчання або, в яких румунська мова і, відповідно українська мова викладаються
як предмет, відповідно до чинних законодавств обох держав;

б) до 30 вчителів
української мови та інших предметів, що викладаються цією мовою в Румунії, і,
відповідно, румунської мови та інших предметів, що викладаються цією мовою в Україні
для стажування терміном до 1 місяця;

в) до 15
студентів-філологів, які вивчають українську мову в Румунії, і, відповідно,
румунську мову в Україні, на літні курси румунської мови, літератури та народознавства
і, відповідно, української мови, літератури та народознавства терміном до 1
місяця;

г) до 10 вчителів
української мови та інших предметів, що викладаються українською мовою в Румунії
та, відповідно, румунської мови та інших предметів в Україні, для обміну
досвідом терміном до 10 днів;

д) до 40
місяців-стипендій для наукового стажування терміном від 3 до 9 місяців кожна.

Сторони сприятимуть здійсненню
щорічних обмінів до 50 учнями та до 25 студентами, у тому числі громадянами
Румунії українського походження та громадянами України румунського походження у
супроводі вчителів або викладачів в таборах на період канікул, а також обмінів учнями
та студентами у супроводі педагогів-керівників для участі у міжнародних
олімпіадах, конкурсах і фестивалях, спортивних змаганнях, організованих в
кожній з двох країн.

Сторони сприятимуть встановленню та
розвитку прямих зв’язків між інститутами підвищення кваліфікації в Україні та центрами
підготовки викладачів в Румунії у відповідності до чинних законодавств обох
держав. Так само Сторони здійснюватимуть обмін навчально-методичною,
науково-технічною, художньою літературою та аудіо-відео навчальними матеріалами
освітнього характеру.

Румунська сторона буде і надалі
підтримувати роботу навчальних закладів з українською мовою викладання у
Сігету Мармацієй, у місті Лугож (повіту Тіміш), а також у місті Серет (Сучавського
повіту), місцевості, де буде створений ліцей з українською мовою викладання.
Україна підтримуватиме/фінансуватиме/будуватиме заклади дошкільної, початкові і
середньої освіти для румунської громади в Чернівецькій області, Глибоці, а
також в місцевості Новоселівка, Одеської області.

Викладання румунською мовою буде
підтримуватися Національним університетом ім. Юрія Федьковича у Чернівцях, а
українською мовою Університетом ім. Стефана Великого в Сучаві, в таких галузях:
математика, соціальні науки, природничі науки, гуманітарні науки і мистецтво. Так
само, буде розглянуте питання про введення повних ліній викладання румунською, відповідно,
українською мовами. Крім того, обидві сторони сприятимуть розвитку партнерських
відносин між вищими навчальними закладами, використовуючи можливості
європейських навчальних програм (таких як Erasmus+, TEMPUS або діяльності в
рамках Мережі університетів Чорноморського регіону).

Румунія та Україна сприятимуть створенню
лекторатів мови, літератури та народознавства і направлятимуть румунських та
українських лекторів до університетів міст Київ, Чернівці, Ужгород, Ізмаїл та
Одеса і, відповідно, до університетів міст Бухарест, Клуж-Напока, Сучава, Галац
та Ясси.

Сторони створять дві змішані комісії
експертів, до яких увійдуть по 3 особи від кожної країни. Головним завданням першої
комісії буде розробка навчальних матеріалів – передусім підручників з мови, літератури,
історії, географії, тощо, а друга проводитиме моніторинг і оцінку імплементації
відповідної домовленості.

.