Tag: столиця

  • Симфонія води в Бухаресті

    Симфонія води в Бухаресті

     

    Місто Бухарест розташоване на південному сході країни, там, де кілька сотень років тому простягалися ліси Власії, від яких сьогодні залишилося кілька клаптиків. Через місто протікає річка Димбовіца, а озера з північних районів столиці забезпечують прохолоду і вологість у спекотні літні дні. За легендою, поселення заснував пастух Букур. Саме його ім’я знаходимо в топонімі румунської столиці. Однак, першу згадку про Бухарест історики знайшли у документах Влада III Цепеша від 1459 року. Історичні та, головним чином, археологічні дослідження виявили залишки фортеці, ймовірно, першої, що датується другою половиною 14 століття. Тоді народився Бухарест, і навколо цього першого укріплення площею 160 квадратних метрів один за одним були побудовані Господарський двір, церква Мірчі Чобанула (1558-1559 рр.), провулки торговців і ремісників, одним словом, політичне і культурне місто. У 1659 році Бухарест стало столицею Волощини.

    Місто розвивається, з’являються численні церкви, великі укріплені заїжджі двори та перший бульвар, вимощений дерев’яними балками, міст Могошоаєй (1692), пізніше перейменований у 1878 році на Каля Вікторієй. У 19 столітті місто було модернізоване і обрано столицею Румунії, що стало можливим завдяки об’єднанню Молдови та Волощини у 1862 році. На той час він вважався найбільшим містом Південно-Східної Європи після Стамбула. Викладається бруківка, спочатку з дерева, а потім з граніту з Шотландії та Сицилії, будується освітлення, каналізація та громадські парки. Наприкінці століття для структурування міста було закладено дві осі – північ-південь і схід-захід. Правління Кароля I (1866-1914 рр.) – це час великих будівель, які є репрезентативними для румунської столиці: Румунський Атенеум (1888), Фонд Кароля I (1891), Міністерство сільського господарства (1894), Палац правосуддя (1890-1895), Поштовий палац (1894-1900), Палац Стурдза (1899), Палац Ощадбанку (1900), Патріарший палац (1907), Готель  Athenee Palace» (1914) тощо. Всі ці історичні будівлі, простою прогулянкою можете відкрити для себе й нині.

     

    Кажуть, що той, хто не побував у Бухаресті, не пізнав і не відчув Румунію. За вишукану красу архітектури і мальовничих бульварів Бухарест ще до Другої світової війни метафорично називали малим Парижем. Бухарест – досить цікаве місто, яке почало входити на карту європейських  міст для відпочинку. Насправді це десяте за величиною місто в ЄС. У ньому з’явилося велике число унікальних культурних або тематичних сіті-брейк програм. Хоча Бухарест відомий як місто нічних розваг, дешеве місто з безперервним життям, столиця Румунії має також багато палаців. Разом із узбережжям Чорного моря, дельтою Дунаю, Буковиною та Марамурешом, Бухарест входить до списку переваг іноземних туристів.

     

    Якщо цього літа ви вирішили провести кілька днів в Бухаресті, то ви не помилилися. Окрім того, що місто нарешті стало просторішим, у вас є більше можливостей для проведення вільного часу з дітьми. Серед них музеї. За останні роки у столиці зросла кількість музеїв і меморіальних будинків. Вікіпедія містить список 44 музеїв і меморіальних будинків у столиці Румунії. Новостворені – найчастіше мають сучасний підхід, будучи інтерактивними та легкими для відвідування і розуміння для будь-якої вікової групи. Більшість з них зараз відвідуються за попереднім записом, іноді з обмеженою кількістю відвідувачів на тур. Для швидкої екскурсії містом радимо почати з півночі Бухареста. Старий центр столиці запрошує з другої половини дня до клубів, барів або ресторанів з різною специфікою, відкритих до дня. Любителі природи можуть відкрити для себе парки Бухареста або навіть дельту. З 2016 року Бухарест є першою столицею в Європі, яка може похвалитися міським природним парком: дельтою Векерешть, 186 гектарів рослинності та сотні тварин, включаючи лисиць, тхорів, водяних черепах, змій, риб та багатьох рідкісних птахів, майже як у дельті Дунаю.

    Віднедавна з п’ятниці по неділю, фонтанний комплекс на площі Унірій, приваблює публіку винятковим шоу. Фонтани, збудовані у 1980-х роках за часів Чаушеску, у 2018 році пройшли масштабний процес реконструкції, який перетворив їх з простих архітектурних споруд на справжні шоу води, музики та світла. Фонтани на площі Унірій, довжиною 1,4 км і площею водної поверхні 16 200 м², були оснащені найсучаснішими технологіями. Нові системи дозволяють струменям води рухатися синхронно з музикою, створюючи вражаючі візуальні ефекти завдяки світловим ефектам з цифровим управлінням. Завдяки цьому процесу фонтани стали першими в Європі, оснащеними найсучаснішим обладнанням. Розвага підсилюються найсучаснішими технологіями. Повністю цифрова система контролює і управляє кожним з тих 44 незалежних фонтанів, розташованих на загальній довжині майже 1,4 кілометра вздовж бульвару.

    Цьогорічні шоу присвячені автентичним цінностям та внеску науковців, культурних діячів та спортсменів, які поставили Румунію на європейську карту з точки зору туризму та видовищних подій. У цьому сезоні шоу тривають близько 45 хвилин, кожен з них матиме окрему тему, музичний супровід та кольорову палітру. Вхід вільний, що дає місцевим жителям і туристам можливість безкоштовно насолодитися виставами. Минулого року тема програми була присвячена 120-річчю першого виконання «Румунської рапсодії» композитора Джордже Енеску, а тема «Рапсодія води» об’єднала музику відомих румунських композиторів. Фонтани на площі Унірій увійшли до Книги рекордів як «найдовший ланцюг хореографічних фонтанів у світі», визнаний Всесвітньою академією рекордів. На сьогоднішній день понад 219 000 туристів насолодилися 70 шоу «Водної симфонії». Міські фонтани стали символом міста, пропонуючи вистави з п’ятниці по неділю, з травня по вересень.

  • Зелені зони столиці

    Зелені зони столиці

    Площа зелених насаджень в Бухаресті значно скоротилася через спорудження різних будівель. За останні 25 років Бухарест втратив майже половину зелених зон, Йде мова про парки, сади, вуличні посадки та ділянки міського лісу. На одного жителя столиці припадає, в середньому, менше чверті прийнятих міжнародних норм зелених насаджень. З 3.500 гектарів зелених насаджень, скільки було в 1990 році, сьогодні залишилося 1600 гектарів.

    Важка ситуація зелених насаджень та збільшення вирубок дерев у парках та вуличних посадок сталося після прийняття Урбаністичного плану столиці від 2000 року та схвалення закону номер 10 від 2000 року про реституцію конфіскованого комуністичним режимом майна. Після прийняття цих документів столиця втратили сотні гектарів зелених насаджень. Інші десятки гектарів парків Бухареста ризикують бути знищені та перетворені на бетонні будівлі та споруди, якщо влада не вживатиме відповідних заходів, – попереджають природоохоронні організації, які борються за збереження цих зелених зон.

    Дан Тріфу, заступник голови Асоціації Eco-Civica, яка разом з Асоціацією Рятуйте Бухарест взяла участь у більшості судових процесах проти мафії нерухомості в Бухаресті, стверджує: Йдеться про знищення великої площі зелених насаджень. Лише парк Тінеретулуй (Молоді) втратив 28 га зелених насаджень через різні підробленні документи, які були введені до міської документації. Наприклад, парк Бухарестського дитячого палацу, який належить до парку Тінеретулуй, до 1989 року мав 44 га, а в Урбаністичному плані столиці від 2000 року він фігурує з 16 гектарами. 2000 рік був сумним роком для Бухареста. Тоді був схвалений й закон про реституцію конфіскованого майна комуністичним режимом. Внаслідок прийняття Урбаністичного плану столиці були знищені численні зелені насадження зокрема у північній частині Бухареста, де нині знаходяться різні будівлі.

    Сотні гектарів розплідників Бухареста, які забезпечували посадковий матеріал для насаджень в столиці були перетворені на будівельні майданчики. У сусідстві лісу Беняса були побудовані багатоповерхові будинки та дачі на майже 600 га. Навіть планувалося будувати дорогу з шести смугами через ліс, але екологічні організації зуміли зупинити це. Сотні дерев були незаконно зрубані у науково-дослідницькому інституті Беняса. Дан Тріфу: Досить значні площі науково-дослідницького інституту лісівництва Беняса перейшли до власності сумнівних людей, які хочуть далі руйнувати цю зону. Неподалік аеропорту Отопень, розміщена комерційна платформа Беняса, де десятки гектарів садів Бухарестського агрономічного інституту перетворилися на бетонні зони завдаючи серйозних шкод. Найкрасивіші дуби посаджені уздовж національної траси DN1 були вирубані, щоб створити цей ансамбль житлових помешкань. Таким чином, ми втратили інші сотні гектарів зелених насаджень, дорожній рух збільшився а рівень забруднення підвищився.

    За останні 25 років, в Бухаресті зникли більше мільйона дерев у парках та уздовж доріг. На бульварах, зникли близько половини дерев, стверджує Дан Тріфу: Між багатоповерховими будинками, за нашими оцінками, зникло більше 150 гектарів зелених насаджень. Усе це стало можливим через реалізацію Урбаністичного плану столиці від 2000 року. Слід уточнити, що зелені насадження, які знаходяться по-між житловими будинками та громадськими установами не входять до міської документації. Це справжня махінація. Це злочини проти навколишнього середовища, зроблені місцевою владою, яка не надала відповідного статусу цьому зеленому просторі. Зелені насадження були включені до промислових зон або до житлових зон. Половина з площі парку Ізвор, тобто 8 га, фігурують в міському урбаністичному плані Бухареста, як зона де можна будувати. Парк Тінеретулуй крім того, що втратив 28 га, інші три гектари були поставлені у розпорядженні для будівництва приватного університетського кампусу. Половина з площі парку Політехніка була повернута, і відповідно до Урбаністичного плану тут будуть зведенні три багатоповерхові будинки з 26 поверхами. Парк Прісака Доамней втратив 6 га. Там була найкраща кедрова плантація. Колишній парк IOR вже не носить цю назву, він будучи перейменований на парк імені Александра Іоана Кузи, тому що половина з його площі була повернута.

    Усі бухарестські парки були покалічені, а менші парки, які знаходилися по-між багатоповерховими будинками, майже повністю зникли. Існують і парки, які були врятовані природоохоронними організаціями. Йде мова про парк Кароль, де планувалося спорудити Кафедральний собор, чи Парк Гара де Норд, де мала бути побудована підземна автостоянка. На кожного жителя Бухареста припадає 23 квадратних метрів зелених насаджень, які включають парки, кладовища, вуличні посадки та ліси. Екологічні організації заперечують цю цифру стверджуючи, що влада включили ліс Беняса до муніципалітету Бухареста. Потім до зеленої зони були включені і озера Бухареста. На думку екологічних організацій, на кожного жителя Бухареста припадає лише 8,5 квадратних метрів. У всякому разі, той факт, що Бухарест був перетворений на постійний будівельний майданчик призвело до високого рівня забруднення повітря, внаслідок чого тисячі людей помирають щороку.