Наприкінці 2023 – початку 2024 року в
Тімішоарі (західна Румунія) в рамках програми Тімішоара 2023: культурна
столиця Європи відбувається найважливіша виставкова подія, присвячена Костянтину Бринкушу в Румунії та
Східній Європі за останні 50 років: Бринкуш: румунські джерела та універсальні
перспективи. Костянтин Бринкуш (1876-1957) – румунський скульптор, який зробив значний внесок в
оновлення мови та пластичного бачення в сучасній універсальній скульптурі, і
символічно вважається батьком сучасної скульптури. Бринкуш розпочав свою
мистецьку кар’єру в Румунії, потім з 1903 року продовжив її в Парижі, а його
зрілі роботи були створені у Франції.
На початку вересня в Бухаресті, в будівлі Національного
банку Румунії, відбулася прес-конференція, на якій були представлені деталі
виставки в Тімішоарі. Ми поговорили з Овідіу Шандором, головою фонду Art Encounters,
куратором виставки, присвяченої Бринкушу, про те, що вона означає для відвідувачів: Я думаю, що ця виставка важлива у багатьох відношеннях. Це перша
виставка Бринкуша за останні 50 років в Румунії. Я думаю, що це символічне
повернення скульптора до рідної країни є важливим, в тому числі в контексті
того, що відбувається навколо нас, в такі складні часи, як ті, які ми
переживаємо зараз, повертатися до цих фіксованих точок нашої румунської
культури, таких як Бринкуш, я думаю, що це важливо. Це виставка, яка може
відбутися раз на покоління. Це можливість для людей побачити твори Бринкуша з
років його молодості, так і роботи його зрілого періоду, роботи, які зробили
його відомим. Спеціальна презентація в кураторському дискурсі, задуманому
Дойною Лемні, яка збалансовано представляє як всі ті румунські впливи, з якими
Бринкуш поїхав до Парижа, так і весь той процес трансформації та вдосконалення,
який приводить роботи Бринкуша до їхньої універсальної актуальності.
Овідіу Шандор також розповів про роботи, представлені
на виставці: … навіть якщо ми всі думаємо, що знаємо Бринкуша, важливо, щоб іноді
ми бачили його роботи особисто, щоб зануритися в цей всесвіт скульптора, який
пропонує ця виставка з більш ніж 100 його творами, де ми можемо побачити різні захоплення митця: скульптура,
фотографія, малюнок, представлені як по відношенню до Румунії, так і до того,
що пов’язує Бринкуша з його рідною країною, але також з цією актуальністю в універсальному
мистецтві, якого торкнувся Бринкуш. … Ми привезли важливий набір скульптур, понад 20. Як деякі
з його знакових скульптур Жар-птиця, Птах у польоті, Панночка Погані,
Поцілунок і так далі, так і менш відомі скульптури, такі як «Borne
frontière/Межовий камінь» робота, зроблена Бринчушом в 1945 році, коли Румунія втратила Басарабію, але в той же час,
можливо, деякі менш відомі компоненти його творчості, такі як
фотографія, безумовно, малюнок важливий для будь-якого скульптора, документи,
що показують, як він підтримував зв’язок з певними людьми в країні.Фільм знятий Бринкушем, фільм, знятий іншими важливими митцями, в якому
з’являється Бринкуш. Таким чином, це презентація, навіть якщо вона не
обов’язково має на меті бути ретроспективою за обсягом, це виставка, якій
вдається синтетично представити складність його творів і різноманітні інтереси,
які він мав як митець, і, звичайно, поза його мистецтвом. Крім виставки,
готується важливий каталог, дуже серйозне видання, також координоване Дойною
Лемні, з 16 новими матеріалами про Бринкуша, і, можливо, важливо згадати про цю
першу виставку Бринкуша, в якій скульптор поміщений в румунському контексті.
Дойна Лемні, кураторка виставки та одна з
провідних міжнародних експертів з творчості Костянтина Бринкуша, заявила: Це символічне повернення, як я завжди кажу, символічне повернення Бринкуша
на рідну землю, яку він ніколи не залишав в думках. Бринкуш залишився таким же
прив’язаним до своєї країни, але розвинувся у Франції. Якщо ми спробуємо судити
його, чому він залишив свою майстерню в Румунії і поїхав до Франції, то це
тому, що саме там він створював всі свої шедеври протягом п’ятдесяти років. Але
він дуже добре знав, він усвідомлював, що в країні знаходяться його ранні
роботи, тобто ті, які зберігаються в Крайовському музеї і в Національному музеї
мистецтв у Бухаресті.
Дойна Лемні розповіла нам про походження творів на виставці
Бринкуш: румунські джерела та універсальні перспективи: Ми
обмежилися лише двома музеями, двома музеями і Фундацією у Венеції, бо ми вже були
обмежені простором Тімішоарського музею, який не дуже щедрий що стосується
розміру. Там дуже мало приміщень, 11 виставкових залів, і скульптури не можна
втиснути разом, щоб показати їх усіх відразу, бо інакше їх не видно, вони
вбивають одна одну. Тому ми звернулися до двох, до щедрості двох великих
музеїв: галереї Тейт, яка позичила нам три з чотирьох робіт, які у неї є, і це
заслуговує на похвалу, і Центру Помпіду, який володіє найбільшою колекцією скульптора
у світі. Ми не звернулися до американських музеїв з міркувань простору, а також
коштів.
Наприкінці розмови Дойна Лемні пояснила, що для неї
означає митець Костянтин Бринкуш: Бринкуш – це людина, яку треба
постійно розпитувати, тому що він зберігає свою таємницю. Чим більше я
просуваюся вперед, тим більше я ставлю собі запитання про цю людину, яка вміла
аналізувати кожну мить життя і як її відтворювати, тому що він відтворював у
формах, але він не відтворював істоту, він відтворював ідею, а ні характер. Для
мене Бринкуш залишається загадкою, і
можливо, я навіть не маю цієї схильності до повного розуміння його таємниці.
З іншого боку, він сам казав: Не питайте творців, і не піднімайте
повністю завісу.