Tag: Столтенберг

  • Румунія виступає за посилення східного флангу НАТО

    Румунія виступає за посилення східного флангу НАТО






    Румунія наполягає на посиленні ролі Північноатлантичного альянсу в
    політичному та військовому планах, – заявив міністр закордонних справ Румунії
    Богдан Ауреску в Брюсселі на засіданні міністрів закордонних справ країн-НАТО.

    Це перша зустріч у в очному форматі з листопада 2019 року і водночас перша
    можливість зустрітися з новим державним секретарем США Ентоні Блінкеном. На
    зустрічі основну увагу було зосереджено на процесі роздумів щодо ініціативи
    НАТО-2030, а румунський міністр заявив, що підтримує пропозиції, внесені з
    цього приводу Генеральним секретарем НАТО.




    Єнс Столтенберг зазначив, що серед глобальних викликів, що стоять перед
    державами-членами, налічуються дестабілізуючі дії Росії, тероризм, кібератаки,
    розповсюдження ядерної зброї та зростаючий вплив Китаю. «НАТО посилило свою
    присутність у Чорноморському регіоні завдяки трьом прибережним країнам -
    Туреччині, Румунії, Болгарії, членам Альянсу та ще двом країнам – Україні та
    Грузії, близьким партнерам НАТО.




    «Ми посилили свою присутність на суходолі, на воді та в повітрі, а також
    співпрацю з партнерами – Грузією та Україною. І продовжимо робити, а також
    розглядатимемо надалі можливості розширення цього партнерства за рахунок політичної
    та практичної підтримки», – сказав Єнс Столтенберг на прес-конференції.




    Міністр Богдан Ауреску представив аналіз Румунії щодо наявних викликів
    безпеці на східному кордоні Альянсу, включаючи Чорне море, посилаючись, у цьому
    контексті, на необхідність вирішення тривалих конфліктів, що дестабілізують
    безпеку регіону.

    Румунський дипломат підтвердив свою підтримку нинішнього
    підходу Північноатлантичного альянсу до Росії, наполягаючи на необхідності
    подальшого зміцнення позицій НАТО щодо стримування та оборони на всьому Східному
    фланзі, від Чорного до Балтійського морів.

    Діалог з Москвою може відбуватися
    лише в умовах дуже твердої позиції НАТО, – вважає румунський міністр. Богдан Ауреску також підкреслив відповідні наслідки контролю над
    озброєннями на регіональну безпеку та стабільність і аргументував необхідність
    подальшої координації дій членів Альянсу щодо цього питання.

    Також
    обговорювалася пропозиція Єнса Столтенберга про створення спеціального фонду
    для оборони та стримування, призначеного для заохочення союзників брати участь,
    наприклад, у бойових групах на східному фланзі і за кошти Північноатлантичного
    альянсу, а не лише держава, яка бере участь в операції.

    Ініціатива НАТО-2030
    має на меті зробити альянс організацією, що має більший потенціал дій на
    глобальному рівні, особливо в умовах зростання впливу автократичних режимів,
    особливо Китаю та Росії, та загроз міжнародному порядку.

  • НАТО: демонстрація єдності

    НАТО: демонстрація єдності


    «Один за всіх і всі
    за одного!»
    – таким є головний месидж виступу Генерального секретаря НАТО Єнса
    Столтенберга наприкінці саміту Альянсу, який протягом двох днів зібрав у
    Лондоні лідерів країн-членів цієї військової структури, створеної рівно 70
    років тому.




    Зустріч на високому
    рівні завершилася спільною декларацією, в якій лідери країн-членів Альянсу
    виступили за солідарність, єдність та згуртованість, незважаючи на розбіжності
    з певних питань. У документі НАТО підтверджує свій
    оборонний характер та прагнення до роззброєння, але підкреслює, що поки існує
    ядерна зброя, НАТО залишиться ядерним альянсом. Тому НАТО буде постійно
    зміцнювати свою здатність стримувати та захищати себе адекватною сумішшю
    постійно адаптованих ядерних, звичайних та протиракетних систем.




    Розбіжності усередині Альянсу неминучі, коли за одним столом сидять 29
    світових лідерів, але є спільні погляди, коли мова йде про забезпечення
    безпеки, боротьбу з тероризмом або провокаційні дії з боку Росії, – сказав Єнс
    Столтенберг.




    У заяві вказується бажання розпочати процес розмірковування про майбутнє
    Північноатлантичного альянсу, яке привітав президент Франції Еммануель Макрон. Останній
    знову озвучив свою думку про «смерть мозку» Альянсу, особливо незадоволений
    втручанням Туреччини в Сирію і тим, що Анкара придбала російську систему ПРО.




    Вперше лідери НАТО також відмітили зростаючий вплив Китаю міжнародній
    арені. «Ми говорили про те, як включити Китай до процедур контролю над
    озброєнням. Цей процес тільки починається, але це важливий крок вперед, здійснений
    лідерами НАТО»
    , – заявив Єнс Столтенберг, а президент США Дональд Трамп сказав,
    що зумів переконати союзників у тому, що китайська телекомунікаційна компанія Huawei несе загрозу безпеці.




    Стосовно перспективи розвитку НАТО президент Румунії Клаус Йоганніс зазначив,
    що після цього саміту необхідний процес роздумів: «Ми разом маємо визначити, з
    якими загрозами стикається НАТО, обрати спільний підхід до міжнародного
    тероризму, до театрів воєнних дій, де НАТО не присутня як організація, але де
    присутні країни-члени.»

  • Прихильність до цінностей НАТО

    Прихильність до цінностей НАТО




    В
    умовах запеклої внутрішньополітичної боротьби Парламент Румунії дуже рідко демонструє
    одностайність і лише в питаннях закордонної політики. У вівторок, через 15
    років від вступу Румунії до НАТО усі депутати та сенатори, присутні на
    спільному засіданні двох палат законодавчого органу прийняли заяву, якою
    підтвердили прихильність держави до цінностей і цілей Альянсу. Вони висловили
    стурбованість диверсифікацією та посиленням загроз безпеці союзників і
    підтримують зусилля НАТО в сфері протиракетної оборони, кібербезпеки та
    боротьби з гібридними загрозами. У цьому ж документі підкреслюється важливість
    продовження політики відкритих дверей Альянсу і вітається нещодавнє приєднання
    Чорногорії та Північної Македонії.




    Румунія
    завжди буде надійним союзником, просуватиме цінності НАТО і залишиться надійною
    опорою стабільності та безпеки в Чорноморському регіоні, – заявив Президент
    Клаус Йоханніс. Виступаючи перед присутніми на урочистому засіданні, він
    підкреслив, що Румунія, як головуюча держава у Раді Європейського Союзу,
    приділяє особливу увагу співпраці з НАТО у всіх сферах, що становлять спільний
    інтерес. Румунія, – пообіцяв глава держави, – надалі підтримуватиме зміцнення
    солідарності усередині НАТО, у тому числі шляхом зміцнення трансатлантичних
    відносин.




    Генеральний
    секретар НАТО Йенс Столтенберг надіслав президентові Йоханнісу вітання з нагоди
    15-річчя приєднання Румунії до Північноатлантичного альянсу. Він привітав плани
    Румунії витратити 2% Валового Внутрішнього Продукту на оборону і модернізувати
    свої збройні сили. «Румунія є сильним і відданим союзником.
    Ви робите свій внесок у нашу спільну безпеку і нашу колективну оборону, у місії
    та операції Альянсу. В Афганістані я познайомився з кількома румунськими
    військовослужбовцями-професіоналами, які допомагають стабілізувати цю країну і
    запобігають створенню укриттів для міжнародних терористів; у Косовому ви допомагаєте
    підтримувати стабільність у регіоні Західних Балкан; у Польщі ви сприяєте
    стримуванню агресії як член багатонаціональної бойової групи. Ви також
    розміщуєте елементи системи протиракетної оборони НАТО і робите суттєвий внесок
    у безпеку в Чорноморському регіоні на суходолі, у повітрі та на морі. Цей регіон
    має стратегічне значення для євроатлантичної безпеки і заслуговує нашої уваги і
    нашої постійної присутності.»




    На сьогодні 887
    румунських військовослужбовців
    беруть участь у місіях НАТО. Членство у Північноатлантичному альянсі, стратегічне
    партнерство зі Сполученими Штатами Америки та приналежність до Європейського Союзу є основою зовнішньої
    політики Румунії.