Tag: страйк

  • 10 березня 2025 року

    10 березня 2025 року

    ПРОТЕСТИ – Керівництво позапарламентської опозиційної партії РЕПЕР у понеділок подало заяву про кримінальне правпорушення за фактом публічного підбурювання та образи в контексті недільних подій біля Центрального виборчого бюро Румунії. Документ стосується публічних заяв, зроблених лідером популістського, ультранаціоналістичного парламентського опозиційного Альянсу за єдність румунів  Джордже Сіміоном, найманцем Гораціу Потрою та колишнім незалежним кандидатом у президенти, проросійським та антизахідним екстремістом Келіном Джорджеску. Своїми заявами вони підбурювали до насильства проти державної влади, що безпосередньо призвело до актів вандалізму та агресії проти сил правопорядку в центрі столиці, – стверджують представники РЕПЕР. І правляча Націонал-ліберальна партія рішуче засудила вчорашні події і відкинула будь-які форми насильства в суспільному та приватному житті. Понад 500 осіб були перевірені в районі насильницького протесту в неділю ввечері біля приміщення Центрального виборчого бюро, а на основі оперативних і публічних відеозаписів люди, які вчинили антигромадські дії, будуть виявлені та притягнені до відповідальності, – повідомляє столичне управління Жандармерії. У результаті насильства 13 жандармів отримали поранення і були доставлені до лікарні, четверо з них досі перебувають у шпиталі. Протестувальники, прихильники Келіна Джорджеску, також завдали громаді матеріальних збитків. Насильство спалахнуло після того, як ЦВБ відхилило кандидатуру Джорджеску на президентських виборах у травні. ЦВБ послалася на рішення Конституційного суду про скасування президентських виборів наприкінці минулого року, заявивши, що кандидатура Джорджеску не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки, порушуючи виборчу процедуру, він порушив обов’язок захищати демократію, яка ґрунтується на справедливому, чесному і неупередженому виборчому праві.

     

    ДЕЗІНФОРМАЦІЯ – Румунська Жандармерія повідомляє, що на кількох акаунтах у соціальних мережах TikTok і Facebook проводиться кампанія з дезінформації щодо вчорашніх інцидентів на акції протесту в центрі Бухареста. Брехливі повідомлення, навколо яких будується ця кампанія, полягають у тому, що жандарми били жінок, використовували гумові кулі і гранати зі сльозогінним газом, привозили агітаторів, щоб викликати насильство, били людей в метро, використовували безпілотники для запуску сльозогінного газу. Уся ця інформація не відповідає дійсності, заявляє Жандармерія, і покликана маніпулювати громадянами, щоб спровокувати подальші насильницькі інциденти.

     

    ПОЖЕЖІ – Військові пожежники разом з працівниками лісових управлінь і командами волонтерських служб з надзвичайних ситуацій, за повітряної підтримки літаків Міністерства внутрішніх справ і Міністерства національної оборони, продовжують гасіння кількох рослинних пожеж в більш ніж 20 населених пунктах Румунії. Двоє людей загинули, інші отримали поранення. У деяких районах пожежникам довелося працювати у надзвичайно складних умовах через крутий і нерівний рельєф місцевості, що унеможливило доступ пожежних машин. Влада нагадує громадянам, що спалювання сухої рослинності заборонено законом, а тим, хто порушує його, загрожує суворе покарання. За останні дні було виписано чимало штрафів і відкрито кілька кримінальних проваджень. Влада також закликає громадян поважати правила охорони навколишнього середовища і застосовувати альтернативні методи санітарної обробки земельних ділянок без використання відкритого вогню.

     

    ФІНАНСИ – Міністерство фінансів Румунії оголосило, що не змінюватиме цього року податкове законодавство, але не виключає змін там, де є потреба покращити його застосування. Державний секретар Алін Маріус Андрієш каже, що будь-які такі зміни до законодавства повинні вноситися після консультацій з усіма зацікавленими сторонами. Головною метою цього року є фіскальна консолідація, щоб підвищити довіру партнерів, в тому числі міжнародних рейтингових агентств та Європейської комісії, – додав чиновник.

     

    АВІАСПОЛУЧЕННЯ – Румунська національна авіакомпанія TAROM повідомляє, що через страйк працівників німецького аеропорту Франкфурта-на-Майні, у понеділок, були скасовані рейси RO 305, Бухарест (OTP) – Франкфурт (FRA), та RO 306, Франкфурт (FRA) – Бухарест (OTP). Згідно з прес-релізом румунської авіакомпанії, 24-годинний страйк працівників аеропорту Франкфурта заблокував регулярні операції аеропорту. Загалом було паралізовано роботу 11 німецьких аеропортів. Це найбільші хаби Франкфурта і Мюнхена, а також аеропорти Штутгарта, Кельна/Бонна, Дюссельдорфа, Дортмунда, Ганновера, Бремена, Гамбурга, Берліна і Лейпцига-Галле.

     

    СПОРТ – Румунський легкоатлет Андрей Рареш Тоадер виграв золоту медаль у штовханні ядра на чемпіонаті Європи з легкої атлетики в приміщенні, який прошов в Апелдорні (Нідерланди). Андрей Рареш Тоадер переміг з результатом 21,27 метрів, що є новим національним рекордом. Румунія завершує чемпіонат Європи в приміщенні в Апелдорні з двома медалями, золотом Тоадера і сріблом Діани Ана Марії Йон у потрійному стрибку. Румунію на чемпіонаті Європи в Апелдорні представили сім спортсменів.

  • 24 листопада 2024 року

    24 листопада 2024 року

    ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА – Прем’єр-міністр і лідер керівної Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку переміг у неділю в першому турі президентських виборів в Румунії. Після підрахунку 70% голосів, він має 23% голосів. На другому місці, з 22%, несподіваний кандидат, самовисуванець Келін Джоржджеску, якого звинувачують у проросійських настроях і в тому, що він вихваляв деяких представників ультраправих лідерів  у міжвоєнний період. За даними екзит-полів, Марчел Чолаку набрав 24% голосів виборців. На другому місці знаходиться  Елена Ласконі, лідерка правоцентристського Союзу «За Порятунок Румунії» – 19,6% голосів. На третьому місці опинився несподіваний кандидат, самовисуванець Келін Джорджеску – 17%. Ультранаціоналістичний і популістський лідер Альянсу за об’єднання румунів, сувереніст Джордже Сіміон – 14% посів четверте місце, а лідер іншої керівної Націонал-лібральної партії  Ніколає Чуке є п’ятим – 13%. Марчел Чолаку сказав, що це було позитивне голосування за стабільність і рівновагу. Елена Ласконі заявила, що кожен отриманий нею голос – це відповідальність, і закликала до формування правої більшості після парламентських виборів 1 грудня. Приблизно 9,4 мільйонів румунів, або понад 52% тих, хто внесений до постійних виборчих списків, прийшли в неділю на виборчі дільниці. Близько 800 тисяч румунів проголосували за кордоном. Кількість виборців, які проголосували у містах перевищила кількість виборців у сільській місцевості майже на 2 мільйони осіб. У президентських перегонах брали участь 13 кандидатів, 9 від політичних партій і 4 незалежні. Очікується, що Чолаку та Ласконі зустрінуться у другому турі 8 грудня. 1 грудня, у Національний день Румунії, пройдуть вибори до парламенту. нагадаємо. що 9 червня ц.р. пройшли місцеві вибори та вибори до Європарламенту.

     

    РЕФЕРЕНДУМ – Місцевий референдум, ініційований генеральним мером Бухареста Нікушором Даном перевищив 30-відсотковий поріг, необхідний для визнання його таким, що відбувся. Згідно з даними Постійного виборчого органу у ньому взяли участь понад 40% мешканців Бухареста, внесених до виборчих списків і переважна більшість з них відповіла “ТАК” на три запитання,
    як показують екзит-поли. Вони мали  відповісти на два запропоновані генеральним мером  питання, які стосуються способу розподілу грошей між генеральною мерією міста та меріями шести районів, а також видачі дозволів на будівництво в столиці. Крім того, за ініціативою керівної Соціал-демократичної партії було додано третє питання, яке стосується боротьби з вживанням наркотиків у школах.

     

    КУЛЬТУРА – Румунський інститут культури оголошує про офіційне відкриття 26 листопада свого представництва в Токіо, Японія. “Японія є центром інтересу для румунських культурних операторів і я переконаний, що представництво Румунського інституту культури у Токіо  зробить значний внесок у збільшення присутності Румунії на японській культурній сцені”, – сказав президент РІК Лівіу Жікман. У свою чергу, посол Румунії в Японії Овідіу Раєцкі заявив, що відкриття представництва Румунського інституту культури в японській столиці є стратегічною ініціативою, спрямованою на зміцнення культурних відносин між Румунією та Японією, підтримку міжнародного мистецького співробітництва та надання японській громадськості можливості відкрити для себе і оцінити багатство і різноманітність культурної спадщини Румунії. Першими культурними заходами нової структури стануть виставка робіт з колекції японського фотографа Косея Мія, які відображають чарівність Мараморощини та концерт японської артистки Фуміко Сакура, яка грає на флейті Пана. Після відкриття нової структури у Токіо, Румунський інститут культури матиме 19 центрів за кордоном.

     

    КЛІМАТ – На кліматичному саміті ООН в Азербайджані – COP29, багаті країни пообіцяли надати країнам, що розвиваються, рекордні 300 мільярдів доларів, щоб допомогти їм підготуватися до зміни клімату та запобігти їй. Рішення було прийнято за підсумками переговорів, які затягнулися на 33 години, а саміт був близький до зриву. “Це був важкий шлях, але ми досягли домовленості”, – сказав голова кліматичного агентства ООН Саймон Стілл. Обіцяне фінансування до 2035 року “занадто мале, занадто запізніле і занадто неоднозначне”, сказав кенієць Алі Мохамед, виступаючи від імені групи африканських країн. Його колега з Малаві, який представляє 45 найбідніших країн планети, Еванс Н’єва, сказав, що ця угода “безамбіційна”.

     

    СТРАЙК – Сьогодні в Італії страйкують залізничники. Профспілчани вимагають поновлення національного колективного договору, підвищення заробітної плати та покращення заходів безпеки на робочому місці. Протест розпочався в суботу ввечері і зачіпає кілька міжміських і регіональних маршрутів. За повідомленням кореспондента Радіо Румунія в Італії, скасовані також поїзди, що прямують до аеропортів Рима та Мілана. Через п’ять днів в Італії оголошено загальний страйк, який торкнеться повітряного і місцевого громадського транспорту.

     

    ГАНДБОЛ – Збірна Румунії з регбі в суботу ввечері зазнала поразки від Уругваю з рахунком 23-21 (13-13) у товариському матчі на Національному стадіоні “Тріумфальна арка” в Бухарест. Румунська збірна зустрічалася з Уругваєм 13 разів. Румуни виграли десять матчів, один закінчився нічиєю і в двох поступилися південноамериканцям. Цього місяця, у двох в тестових матчах Румунія перемогла Тонгу (25-15) та Канаду (35-27).

  • 4 листопада 2024 року

    4 листопада 2024 року

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку сьогодні перебуває з робочим візитом у Франції. У першій половині дня він відвідав  Салон Євронаваль, найбільшу і найдавнішу в світі виставку, присвячену військово-морській оборонній промисловості, яка відкрила свої двері сьогодні вранці під Парижем. Цьогорічна виставка, в якій беруть участь понад 500 експонентів з усього світу, присвячена військово-морській безпеці і оборонним можливостям в напруженому геополітичному контексті, коли галузь повинна надавати швидкі рішення для військово-морських сил, залучених до конфліктів і захисту чутливих територій. З цієї нагоди він визнав, що політика бухарестських адміністрацій відповідальна за те, що мільйони румунів зараз є частиною діаспори і заявив, що держава зобов’язана створити можливості повернутися додому для тих, хто виїхав за кордон. Центральною подією візиту глави румунського уряду до Франції є зустріч з його візаві Мішелем Барньє.  Франція є одним з найважливіших торговельних партнерів та інвесторів Румунії. У Парижі Марчел Чолаку також зустрівся з представниками румунської громади. Відносини між двома країнами постійно зміцнюються в останні роки, в тому числі на політичному і оборонному рівнях, завдяки стратегічному партнерству і прийняттю Францією ролі рамкової країни багатонаціональної бойової групи НАТО в Румунії після того, як Росія розпочала повномасштабну війну проти України.

     

    ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ – Міністерство закордонних справ перевіряє через Посольство Румунії в Мадриді та Консульство Румунії в Кастельон-де-ла-Плана інформацію про загибель чотирьох громадян Румунії, які зникли безвісти внаслідок нещодавньої масштабної повені в Іспанії. Решта осіб, які раніше вважалися зниклими безвісти, знаходяться в безпеці. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної, безпрецедентної повені, у результаті якої загинуло щонайменше 217 осіб, в тому числі один румун, а десятки інших все ще вважаються зниклими безвісти. Іспанські ЗМІ також писали про румунську родину, яка загинула під час повені в Ла Торре, районі поблизу Валенсії. У заяві міністерства йдеться, що представники дипломатичної місії та консульської установи залишаються в постійному контакті з іспанською владою, а мобільні консульські групи продовжують діалог з румунами, які звертаються по допомогу.

     

    ВИБОРИ В МОЛДОВІ – Чинна президентка Республіки Молдова, проєвропейська політикиня Майя Санду, була переобрана на другий термін із перевагою у понад 10% над своїм опонентом, кандидатом від проросійських соціалістів Александром Стояногло, у вирішальному турі президентських виборів у неділю. Згідно з даними, оприлюдненими Центральною виборчою комісією Майя Санду набрала понад 55% голосів виборців. Вона подякувала громадянам Молдови, які проживають у діаспорі, за те, що вони масово проголосували за неї. Явка виборців у діаспорі, в тому числі в сусідній Румунії, була найвищою за останні 30 років. Понад 320 000 громадян Р.Молдова проголосували за кордоном у неділю, більш ніж на 80 тисяч порівняно з першим туром. Явка виборців у другому турі виборів у Молдові склала 54,31%.

     

    ВИБОРИ У РУМУНІЇ  – У Румунії одночасно триває виборча кампанія до президентських та парламентських перегонів. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, вибори депутатів і сенаторів – 1 грудня, а другий тур виборів президента – 8 грудня. Під час передвиборчої агітації парламентських перегонів партії, альянси або незалежні кандидати намгаєтються переконати виборців проголосувати за них, щоб отримати якомога більше з 466 місць. Десять кандидатів, висунутих політичними партіями і чотири незалежні кандидати балотуються на пост президента.

     

    СТРАЙК – У Румунії проходить попереджувальний страйк працівників Національного архіву, перший за 192-річну історію цієї установи. Архівісти 42 філій по всій країні незадоволені тим, що їхні зарплати набагато нижчі, ніж у центральних структурах установи. За словами профспілчан, різниця між працівниками з однаковими компетенціями та обов’язками сягає 2 000 леїв (500 євро). Вони також хочуть попередити владу, що необхідні кошти для поліпшення умов, в яких зберігаються документи, деякі з яких є неоціненними. Сьогоднішній попереджувальний страйк може перерости у загальний страйк 11 листопада, якщо влада не відреагує на вимоги працівників Національного архіву Румунії.

     

    ЗБРОЯ – 130 обшуків було  проведено сьогодні в Бухаресті та шести повітах на півдні Румунії у справі про злочини, пов’язані зі зброєю та боєприпасами, контрабандою за обтяжуючих обставин та незаконним обігом наркотиків. Також були допитані 60 осіб, у тому числі лідер групи вболівальників одного з футбольних клубів і один співак. За даними поліції, розслідування показало, що іноземець турецького походження разом з кількома румунами організували злочинне угруповання, яке спеціалізувалося на купівлі та продажу летальної вогнепальної зброї без розпізнавальних знаків, виготовленої з компонентів, вироблених в Туреччині. Ця зброя, відома як “зброя-привид”, є незаконною в усіх європейських країнах. Контрабандисти ввозили її до Румунії автомобільним транспортом, ховали у вантажних автомобілях або автозапчастинах і продавали через посередників агресивно налаштованим кланам або окремим особам. Станом на сьогодні було вилучено майже 50 одиниць такої зброї.

     

    ВИБОРИ В США – Кандидатка від Демократичної партії Камала Гарріс і кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп мають майже однакові рейтинги у семи ключових штатах напередодні президентських виборів у США. Принаймні  це випливає з останнього опитування, проведеного газетою New York Times та Сієнським коледжем. Опитування показує, що віце-президентка камала Гарріс має невелику перевагу в Неваді, Північній Кароліні та Вісконсині, а колишній президент Дональд Трамп – в Арізоні. Згідно з дослідженням, в якому було опитано 7 879 потенційних виборців у семи штатах з 24 жовтня по 2 листопада, вони дуже близькі в Мічигані, Джорджії та Пенсильванії. У всіх семи штатах результати опитування були в межах 3,5% похибки. Близько 40% респондентів вже проголосували і серед них Камала Гарріс лідирує на 8 відсоткових пунктів, тоді як Дональд Трамп лідирує серед тих, хто каже, що, швидше за все, проголосує, але ще не зробив цього, показує опитування. Минулими днями обидва кандидати взяли участь у передвиборчих заходах у штатах, які ще вагаються.

  • 15 квітня 2024 року

    15 квітня 2024 року

    СЕРЕДНІЙ СХІД – «Ні регіон, ні світ не можуть дозволити собі більше війни», – заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, закликаючи до «максимальної стриманості» на засіданні Ради Безпеки після ударів Ірану по Ізраїлю. «Близький Схід знаходиться на межі. Народи регіону стикаються з реальною небезпекою руйнівного тотального конфлікту. Настав час для деескалації», – зазначив Антоніу Гутерріш. Іранська атака, що отримала назву «Чесна обіцянка», стала відповіддю на удар по іранському консульству в Дамаску 1 квітня, в результаті якого загинули сім членів Революційної гвардії, ідеологічної армії Ісламської Республіки. Іран звинуватив Ізраїль, який не підтвердив і не спростував цю інформацію. З часів іранської революції 1979 року Ізраїль оголошений ворогом Ісламської Республіки. Досі Тегеран не атакував Ізраїль безпосередньо і дві країни зазвичай конфліктували через треті сторони, такі як ліванське шиїтське угруповання «Хезболла».

    ВІЗИТ – Цього тижня прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку здійснить офіційний візит до Катару та Об’єднаних Арабських Еміратів. Основними темами переговорів будуть енергетика, портова інфраструктура, сільське господарство та ІТ. Будуть також обговорені інвестиційні можливості Румунії в галузі відновлюваної енергетики, як офшорної, так і наземної. Сторони також мають намір розвивати державно-приватне партнерство для підтримки масштабних проєктів у сфері автомобільної та залізничної інфраструктури. Одним з таких проектів, за словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку є автомагістраль «Молдова». Будуть також обговорені теми, що становлять регіональний та міжнародний інтерес.

    РУМУНІЯ-УКРАЇНА – Румунські та українські органи влади та організації працюють разом над забезпеченням рівних прав особам, які належать до національних меншин у двох країнах, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку під час зустрічі з президентом Світового Конгресу Українців Павлом Ґродом у понеділок у Бухаресті. «Румунська меншина в Україні та українська меншина в Румунії є справжніми мостами для тіснішої співпраці між нашими народами», – написав Чолаку в дописі на урядовій сторінці в Х. Союз українців Румунії у партнерстві зі СКУ з 12 по 15 квітня організував  у Бухаресті Саміт лідерів Світового Конгресу Українців .

    КІБЕРБЕЗПЕКА – Міністерство енергетики Румунії у співпраці з кількома організаціями організувало у понеділок захід, присвячений першим в Румунії навчанням з кібербезпеки. Згідно з повідомленням відомства, метою навчань є визначення рівня готовності енергетичних компаній до можливих кібератак. На основі навчань буде проведена оцінка ризиків і, в залежності від результатів, будуть складені плани закупівель товарів і послуг з кібербезпеки, повідомило джерело.

    КОРУПЦІЯ – Васлуйський трибунал у понеділок змінив з тримання під вартою на домашній арешт запобіжний захід щодо колишнього повітового лідера керівної Соціал-демократичної партії Думітру Бузату, звинуваченого в отриманні хабаря. Обвинувачений зобов’язаний не залишати будинок без дозволу судового органу. Бузату був заарештований 23 вересня 2023 року після того, як антикорупційні прокурори спіймали його на гарячому під час отримання 1,25 мільйона леїв (еквівалент близько 250 000 євро) у вигляді хабаря за сприяння компанії в укладанні договору з державою. Гроші були знайдені слідчими в багажнику його автомобіля після того, як він нібито отримав їх у ресторані. Бузату (68 років), якого преса вважає одним з найвпливовіших місцевих соціал-демократів, був головою Васлуйської повітової ради з 2012 року і парламентарієм з 1992 року.

    ПАЛЬНЕ – У Румунії середня ціна літра бензину зросла на 3,2% у порівнянні з минулим місяцем, а ціна літра дизельного палива збільшилася на один відсоток. З середньою ціною 1,47 євро за літр бензину і 1,51 євро за літр дизельного палива, Румунія посідає третє місце в Європейському Союзі серед країн з найдешевшим пальним, після Болгарії та Мальти. Ціни на нафту можуть зрости після удару Ірану на Ізраїль, вважають аналітики, яких цитує Reuters. Усе залежатиме від того, як Ізраїль і Захід вирішать відповісти.

    СТРАЙК – Працівники Національного торгового реєстру Румунії у четвер розпочнуть загальнонаціональний японський страйк, – йдеться в прес-релізі, опублікованому в понеділок AGERPRES. Вони вимагають від уряду вжити термінових заходів для підвищення заробітної плати на 15%, враховуючи, що НТРР є державною установою з найнижчим рівнем заробітної плати в системі правосуддя. Водночас профспілчани вимагають встановлення надбавки за ризик та нервово-психічне перенапруження, яка передбачена для всіх інших категорій працівників професійної категорії «Правосуддя». Профспілкові лідери оголосили про проведення загальнонаціональних мітингів у всіх повітах з 23 по 25 квітня, а також мітингу біля Міністерства юстиції 26 квітня. У серпні буде ініційовано колективний трудовий конфлікт, – заявляють лідери профспілок.

    АВТОРАЛІ – Сімоне Темпестіні став першим румунським гонщиком в історії, який виграв етап Чемпіонату Європи з ралі після перемоги на Ралі Угорщини, першому етапі континентальних змагань сезону 2024 року. Восьмиразовий абсолютний чемпіон Румунії, Темпестіні, за словами спортивної преси, провів бездоганну гонку в Угорщині разом з другим пілотом Серджіу Їту. Він виграв дві з 13 спецділянок, ще в шести був на подіумі, а наприкінці майже 190 кілометрів показав час – 1 год 52 хв 50 сек 4/10. Спортсмен народився в Італії, але оселився в Румунії майже 15 років тому, а з 2016 року також є громадянином. Румунії.

     

  • 3 квітня 2024 року

    3 квітня 2024 року

    ДОПОМОГА УКРАЇНІ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку у середу прийняв Спеціальну представницю США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер, з якою обговорив роль Румунії в процесі відбудови України після закінчення війни, спровокованої Росією. Марчел Чолаку заявив, що Румунія прагне визначити найбільш ефективні методи підтримки і втілити їх в інтегровану стратегію відновлення України, в якій Бухарест хоче відігравати важливу роль. Згідно з урядовим прес-релізом, Румунія розглядає фонд ЄС для України у розмірі 50 мільярдів євро як основний орієнтир і прагне діяти на двосторонній основі, через пряму співпрацю з Україною, а також у ширших форматах, на регіональному рівні або зі стратегічними партнерами.

     

     

    ЗУСТРІЧ – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у середу, що Румунія глибоко віддана просуванню всіх пріоритетів ЄС на період 2024-2029 років і продемонструвала, що може робити значний внесок у цей процес. Він зробив цю заяву з нагоди робочої зустрічі в Бухаресті, присвяченій майбутньому Стратегічному порядку денному Євросоюзу. Клаус Йоганніс підкреслив, що, з точки зору Румунії, в найближчі роки ЄС повинен зосередитися на зміцненні європейського співтовариства, маючи на увазі, передусім, безпеку й оборону. Присутній на засіданні Президент Європейської Ради Шарль Мішель зазначив, що енергетичний сектор та енергетичний перехід є дуже важливою темою, оскільки це питання процвітання, підтримки майбутніх промислових амбіцій.  Дискусії щодо підготовки Стратегічного порядку денного наступного інституційного циклу продовжаться на рівні європейських лідерів з метою його ухвалення Європейською Радою на червневому засіданні.

     

    НАТО – З нагоди 20-ї річниці вступу Румунії до Північноатлантичного альянсу та 75-ї річниці НАТО, Міністерство оборони організовує спеціальні заходи в Бухаресті та в країні. У четвер в шатб-квартирі Командування Південно-Східного багатонаціонального корпусу в Сібіу відбудеться «День відкритих дверей», під час якого громадськість зможе відвідати виставку військової техніки, представленої підлеглими та партнерськими структурами корпусу, а також фотовиставку, присвячену Дню НАТО. У неділю, 7 квітня, в Бухаресті і в основних військових частинах по всій країні відбудуться військові церемонії з підняття прапорів Румунії і НАТО. У вівторок двопалатний парламент у Бухаресті провів спільне засідання, присвячене двом десятиліттям членства Румунії в НАТО.

    ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ – Міністерство економіки Румунії працює над стратегією розвитку оборонної промисловості, – заявив у Сенаті міністр економіки Штефан Опря. За його словами, документ враховує ситуацію з безпекою в регіоні та нові підходи на європейському рівні. Міністр пояснив, що, згідно зі стратегією, як приватні, так і державні компанії оборонної промисловості присутні в ланцюгах поставок і постачають як румунській армії, так і іншим країнам. Опря сказав, що румунський безпілотник – це проєкт, в який він вірить і в якому він визначив багато румунських компаній, які вже мають дуже успішні продукти. Він зазначив, що в Румунії є центри технічного обслуговування, акредитовані очолюваним ним міністерством, які показали чудові результати, зокрема Aerostar Бакеу, IAR Брашов або Avioane Крайова. Раду Опря взяв участь у дебатах в рамках «Години уряду» в парламенті на запрошення депутатів від опозиційного Союзу «За порятунок Румунії».

    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії дещо знизився до 5,6% у лютому цього року порівняно з попереднім місяцем, але залишається високим – 22,1% серед молоді (15-24 роки). Принаймні це випливає з даних, опублікованих сьогодні Національним інститутом статистики. Рівень безробіття серед чоловіків був на 0,8% вищим, ніж серед жінок і становив 6% для чоловіків і 5,2% для жінок. Кількість безробітних у віці 15-74 років у лютому становила понад 466 тисяч осіб, що менше, ніж у січні, але більше, ніж за аналогічний період минулого року. Кількість безробітних у віці 25-74 роки становила понад 74% від оціночної загальної кількості безробітних.

    FORBЕS – Шість румунів увійшли до рейтингу найбагатших людей світу, опублікованого у вівторок журналом Forbes. Серед них: Даніель Дінес – співзасновник компанії автоматизації UiPath, бізнесмен і колишній тенісист Іон Ціріак, брати Драгош і Адріан Павел – засновники мережі будівельних магазинів Dedeman, Іон Стойка і Матей Захарія – співзасновники програмного стартапу Databricks. Кількість мільярдерів на планеті зросла цього року на 26 порівняно з 2023 роком, досягнувши рекордної позначки 2 781. Найбагатші у світі люди живуть у США, Китаї та Індії.

    СТРАЙК – Працівники румунської пошти у середу припинили страйк після того, як керівництво компанії та представницька профспілка підписали новий колективний трудовий договір. Він передбачає підвищення заробітної плати у два етапи – з 1 липня та 1 вересня. Про це оголосив міністр цифровізації Богдан Іван після завершення переговорів з профспілками. Понад 7 000 поштових працівників у 32 повітах оголосили в понеділок загальний страйк, незадоволені своїми зарплатами і преміями. Румунська пошта є державним оператором поштових послуг.

    ДОНОРИ КРОВІ – Люди, які здають кров щонайменше тричі на рік, отримають зниження податку на одну будівлю або земельну ділянку, згідно із законопроектом, підписаним президентом Румунії Клаусом Йоганнісом. Знижка може бути додана до 10% знижки, яка вже застосовується до тих, хто сплачує податок авансом до кінця березня. У документі зазначається, що застосування цього заходу належить до компетенції місцевих органів влади.

    ОБШУКИ – У середу в Румунії було проведено понад 230 обшуків з метою припинення діяльності угруповань, що спеціалізуються на торгівлі людьми, торгівлі дітьми, незаконному обігу наркотиків та кіберзлочинності. Близько 200 осіб були доставлені на допит. Операція є частиною серії заходів, що проводяться на рівні румунської поліції та DIICOT з 2018 року, і свідчить про зацікавленість у розслідуванні злочинної діяльності організованих злочинних угруповань, що діють на національній території або мають транснаціональний компонент, а також інших серйозних діянь, пов’язаних з організованою злочинністю.

  • 02 квітня 2024 року

    02 квітня 2024 року

    НАТО – У вівторок, Парламент Румунії переважною більшістю голосів ухвалив Декларацію Сенату і Палати депутатів, які провели спільне засідання, з нагоди 20-ї річниці вступу Румунії до НАТО і 75-ї річниці Північноатлантичного альянсу. У документі підкреслюється, що членство в Альянсі є гарантією захисту громадян, демократії та особистих свобод. Наш обов’язок – продовжувати підтримувати законні прагнення інших вразливих сусідніх держав, таких як Україна і Республіка Молдова, дотримуватися цих цінностей, додається в заяві. Румунія користується повагою та впливом у Північноатлантичному альянсі, до її голосу прислухаються, це голос, який має значення, написав заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане в короткому відеоролику, розміщеному в соціальних мережах.

    ЗУСТРІЧ – Президент Клаус Йоганніс проведе в середу в Бухаресті разом з Президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем робочу зустріч, присвячену підготовці майбутнього Стратегічного порядку денного Європейського Союзу, – повідомила сьогодні Адміністрація Президента. Згідно з прес-релізом, у зустрічі візьмуть участь прем’єр-міністри Бельгії, Угорщини та Хорватії: “Консультації в Бухаресті є частиною ширшого процесу визначення пріоритетів Європейського Союзу на період 2024-2029 років, який був започаткований на неформальному засіданні Європейської Ради в Гранаді 6 жовтня 2023 року”, – зазначили в Адміністрації Президента. Дискусії щодо підготовки майбутнього Стратегічного порядку денного продовжаться на рівні лідерів ЄС з метою його ухвалення Європейською Радою на її засіданні, запланованому на кінець червня цього року, – додається у прес-релізі.

    СТРАЙК – Страйк працівників Пошти Румунії продовжився у вівторок на національному рівні, оскільки керівництво компанії відкрило дві судові справи: одну про призупинення страйку, а іншу про визнання страйку незаконним, оголосив Національний профспілковий блок. Представники профспілки стверджують, що в середу постануть перед судом для захисту. Працівники компанії вимагають підвищення заробітної плати на 400 леїв і збільшення надбавки за лояльність. За даними Національного профспілкового блоку, в акції протесту беруть участь понад 7.000 членів профспілки в 32 повітах країни. Керівництво компанії і Міністерство досліджень, інновацій та цифровізації запропонували підвищити зарплату двома частинами, що восени призведе до загального чистого підвищення в середньому на 370 леїв.

    ОБОРОНА – Міністерство оборони Румунії опублікувало проєкт нового закону про національну оборону. Документ, винесений на громадське обговорення, чітко визнає гібридні загрози головним викликом національній безпеці і передбачає конкретні механізми для їх виявлення, запобігання та протидії. Він також забезпечує правову основу для залучення військових і невійськових сил і засобів за межами території румунської держави для захисту румунських громадян, які перебувають у небезпеці. Серед нововведень – можливість мілітаризації сил захисту Міністерства внутрішніх справ у разі мобілізації або під час збройного конфлікту. Також пропонується створити Національний військовий командний центр – нову структуру, яка відповідатиме за координацію та управління всіма силами оборони.

    ФІНАНСИ – Станом на 31 березня валютні резерви Національного банку Румунії зросли до 64,2 млрд євро. Рівень золотого запасу залишився на рівні 103,6 тонн. В контексті динаміки міжнародних цін його вартість становила близько 6,9 млрд. євро. Виплати за державним боргом, деномінованим в іноземній валюті, прямим або гарантованим Міністерством фінансів, у квітні становили близько 2 млрд євро. НБР також повідомляє, що базовий індекс споживчих кредитів знизився до 5,90% на рік. Тенденція до зниження призведе до зниження іпотечних ставок для сотень тисяч румунів. Тримісячний індекс ROBOR, який використовується для розрахунку вартості споживчих кредитів у леях зі змінними процентними ставками, також знизився.

    ДІПФЕЙК – Національний директорат кібербезпеки в Бухаресті випустив посібник з ідентифікації матеріалів, що містять діпфейки. Документ містить детальну інформацію про те, що таке “діпфейк”, процес його створення та як ідентифікувати матеріали, які підпадають під цю категорію. Посібник також навчає румунів, що робити, якщо вони стали жертвою “діпфейку”.

    НАВЧАННЯ – Румунські військовослужбовці беруть участь у багатонаціональних навчаннях JCET-2024 (Joint Combined Exchange Training\Спільне комбіноване навчання за обміном), які проходять на території Республіки Молдова разом з контингентами з цієї країни та США до 19 квітня. За словами організаторів, навчання мають на меті спільну підготовку та обмін досвідом між військовими силами спеціального призначення Республіки Молдова, Румунії та США, а також підвищення рівня оперативної сумісності між контингентами, що беруть участь у навчаннях.

  • 01 квітня 2024 року

    01 квітня 2024 року

    СТРАЙК – Профспілка поштових працівників Румунії оголосила сьогодні загальний страйк. Протестувальники вимагають підвищення заробітної плати на 400 леїв (близько 80 євро) і збільшення надбавки за лояльність. Вони стверджують, що з літа 90% працівників будуть отримувати мінімальну заробітну плату. За словами влади, з 1 липня вона зросте до 3.700 леїв (близько 740 євро). Керівництво компанії заявило, що вимоги працівників є обґрунтованими, але що вже відбулося значне підвищення заробітної плати. Валентін Штефан, генеральний директор Румунської пошти, запевнив, що, незважаючи на страйк, не буде затримок у виплаті пенсій або у функціонуванні інших послуг. Румунська пошта є національним оператором поштових послуг і належить румунській державі.

     

    ВІЗИТ  – Пенні Пріцкер, спеціальний представник США з питань економічного відновлення України, прибуває через два дні до Бухареста. Разом з румунськими офіційними особами та послом США в Бухаресті Кетлін Кавалек вона відвідає Центр ООН у справах біженців у виставковому комплексі “Ромекспо”, де говоритиме про життя біженців у Румунії та їхню роль у відновленні України. Пенні Пріцкер також зустрінеться з членами уряду Румунії та лідерами приватного сектору, щоб обговорити регіональне співробітництво, включаючи надзвичайну енергетичну допомогу Україні та довгострокові переваги інвестицій в інфраструктуру.

     

    ІНДЕКС – Згідно з даними НБР, базовий індекс споживчих кредитів знизився до 5,90 відсотка в річному обчисленні з 5,97 відсотка, рівня, опублікованого три місяці тому. Це перше значне зниження цього індексу за останні 12 місяців, що призведе до зниження кредитних ставок, починаючи з цього місяця. Очікується, що індекс вдруге знизиться з липня до 5,84%. Тенденція до зниження призведе до скорочення ставок за іпотечними кредитами, укладеними на основі базового індексу споживчих кредитів майже 500.000 румунів. З іншого боку, тримісячний індекс ROBOR, який використовується для розрахунку вартості споживчих кредитів в леях зі змінною процентною ставкою, зріс до 6,06%/рік з 6,05%. Базовий індекс споживчих кредитів – це індекс, відповідно до якого розраховується процентна ставка за кредитами в леях зі змінною ставкою після травня 2019 року, коли вона становила 2,36%. Цей індекс був задуманий румунським урядом як рішення, щоб збалансувати вплив індексу ROBOR, який зростав з місяця в місяць до кінця 2018 року.

     

    НАТО – Парламент у Бухаресті збирається у вівторок, щоб відзначити 20-ту річницю вступу Румунії до НАТО і 75-ту річницю існування Альянсу. З цієї нагоди парламент ухвалить декларацію. Також цього тижня Палата депутатів, як очікується, проведе остаточне голосування щодо ініційованого урядом законопроекту, який передбачає штрафи за недотримання регламенту ЄС щодо використання фторовмісних парникових газів у різних пристроях – холодильниках, кондиціонерах, в аерозолях або розчинниках. Штрафи можуть становити до 100.000 леїв (близько 20.000 євро) та позбавлення волі на строк від 6 місяців до 3 років. Нові правила обов’язкового страхування цивільної відповідальності також обговорюються в Палаті депутатів. Ухвалений Сенатом законопроект передбачає, серед іншого, штрафи у 15 разів вищі, ніж досі, для водіїв, які керують автомобілем без страховки цивільної відповідальності перед третіми особами, а також максимальну суму у 400 євро для самостійного ремонту пошкодженого автомобіля. Також цього тижня Сенат має розпочати обговорення термінової постанови про об’єднання виборів до Європейського парламенту з місцевими виборами, запланованими на 9 червня.

     

    ПОСІБНИК – Румунський директорат з кібербезпеки випустив “Посібник з виявлення фейкових матеріалів”. Матеріал має на меті захистити громадськість шляхом інформування про ризики кібербезпеки. Посібник містить детальну інформацію про те, що таке “глибокий фейк”, процес його створення та як його ідентифікувати. Автори вважають, що, розуміючи ці поняття, користувачі стануть більш обізнаними про пов’язані з ними ризики та зможуть вжити відповідних заходів для свого захисту. Deepfake – це форма цифрової маніпуляції, яка використовує передові методи штучного інтелекту для створення підроблених зображень або аудіо-відео контенту. Директорат заявляє, що це явище може мати значні наслідки для суспільства, підриваючи довіру громадськості до інформації в Інтернеті.

     

    НАВЧАННЯ – До 19 квітня в Республіці Молдова проходять спільні навчання молдовських, румунських та американських військових. Міністерство оборони в Кишиневі оголосило, що вони будуть тренуватися, обмінюватися досвідом і підвищувати оперативну сумісність. Також повідомляється, що навчання відбуватимуться в навчальних центрах Національної армії Респ. Молдови.

  • 20 березня 2024 року

    20 березня 2024 року

    НАТО – Румунія розмістить на військові базі імені Міхаїла Когелнічану (південний схід), найбільшу оперативну базу НАТО в Європі, справжній авіаносець наземного базування, як називають цей військовий об’єкт в Альянсі. Модернізація бази розпочалася в 2010 році, в контексті війни в Афганістані, але зараз вона вступила в нову фазу розширення військового комплексу. Значні кошти виділяються на будівництво військового містечка з лікарнею і школою. Урядові інвестиції оцінюються в 2,5 млрд. євро. Згодом військова база Міхаїл Когилнічану зможе перебрати на себе логістику та людські ресурси з американської бази Рамштайн у Німеччині.

    ВИБОРИ – Спільний кандидат на посаду столичного мера від правлячої коаліції СДП-НЛП, лікар Кетелін Кирстою, керівник Університетської лікарні в Бухаресті, був офіційно представлений сьогодні на прес-конференції лідерами двох партій. Кетелін Кирстою не буде зареєстрований в жодній з двох партій і балотуватиметься як незалежний кандидат на місцевих виборах 9 червня. Найближчими днями соціал-демократи і ліберали також оголосять спільних кандидатів для шести бухарестських районів. Про це ми повідомимо додатково. Цього року в Румунії проходять всі види виборів – місцеві та європарламентські в червні, президентські у вересні та парламентські в грудні. Сьогодні Конституційний суд дав зелене світло закону, що дозволяє перенести президентські вибори на вересень, відхиливши скаргу, подану Союзом «Рятуйте Румуію» і “Сила правих”. Опозиція стверджувала, що документ порушує демократичні принципи, оскільки неконституційно змінювати виборчі правила за кілька місяців до дати виборів.

    НПВС – Запит на оплату № 3 Національного плану відновлення та стійкості запізнюється порівняно з тим, де ми повинні бути, і дуже важливо, щоб 2024 рік був використаний для прискорення реалізації НПВС, заявила в середу офіційний представник Європейської комісії Селін Гауер. На щорічній конференції з питань реалізації НПВС румунський міністр європейських інвестицій та проєктів Адріан Кичу заявив, що план в цілому прогресує порівняно з минулим роком, але визнав, що деякі етапи та цілі НПВС все ще запізнюються. Він сказав, що наразі немає жодних ризиків для Плану, але Румунія повинна дотримуватися його виконання і здійснювати інвестиції. За словами міністра, наразі Румунія має на своєму рахунку 9,4 млрд. євро, що становить понад 33% від загальної суми виділених коштів.

    УГОДА – ЄС досяг попередньої угоди, яка передбачає безмитний доступ на ринки ЄС для українських виробників продуктів харчування до червня 2025 року, оголосив у середу Європейський парламент. Рішення відповідає січневій пропозиції Європейської Комісії щодо призупинення тарифів та квот на українську сільськогосподарську продукцію до червня 2025 року, але з можливістю задіяти “аварійне гальмо” на курятину, яйця та цукор, що означає, що тарифи будуть введені, якщо імпорт перевищить середній рівень у 2022 та 2023 роках. Європарламент також отримав запевнення від Єврокомісії, що вона вживатиме заходів у разі збільшення імпорту української пшениці. Після вторгнення Росії в Україну в 2022 році ЄС скасував тарифи на імпорт з України, але Польща та інші сусідні країни зіткнулися з надлишком пропозиції зерна, а фермери протестували проти недобросовісної конкуренції. Постраждали також румунські фермери, які продавали свій врожай за невигідними цінами. Україна була одним з найбільших світових експортерів зерна до того, як російське вторгнення у 2022 році зменшило її можливості транспортувати сільськогосподарську продукцію через чорноморські порти.

    СТРАЙК – Працівники румунської національної поштової компанії оголосили сьогодні короткий 2-годинний попереджувальний страйк через низьку заробітну плату. Вони вимагають підвищення заробітної плати на 400 леїв (близько 80 євро) і збільшення бонусу за лояльність на 5-10%. У Національній профспілковій конфедерації заявили, що якщо ситуація на переговорах щодо колективного трудового договору не буде виправлена, буде оголошено загальний страйк. Профспілковий лідер підкреслив, що у разі загального страйку постраждає майже половина населення Румунії, з огляду на те, що Пошта Румунії займається доставкою пенсій більш ніж 5 мільйонам пенсіонерів, розподіляє всю соціальну допомогу та інші виплати, які Міністерство праці надає людям, що перебувають у скрутному матеріальному становищі. За даними профспілки, дві третини працівників румунської пошти отримують мінімальну заробітну плату.

    БІЄНАЛЕ – Цього року Румунія буде представлена на Венеціанській бієнале в Італії. У середу в Бухаресті був опублікований проєкт, який представлятиме країну на 60-му випуску цієї великої міжнародної виставки. Пропозиція Румунії називається “Що таке робота” і підписана Шербаном Саву. Виставка, зазначає Інститут культури Румунії, досліджує іконографію праці, черпаючи натхнення в історичному реалізмі та пропагандистському мистецтві країн, що входили до так званого “Східного блоку”. На Венеціанській бієнале, яка триватиме з 20 квітня по 24 листопада, будуть показані виставки з 87 країн світу.

  • Соціальні невдоволення

    Соціальні невдоволення

    Незадоволені тим, що уряд не взяв до уваги їхні вимоги щодо оплати праці, працівники мерій населених пунктів Румунії у понеділок розпочали протест. Протягом тижня вони щодня виходитимуть на двогодинний попереджувальний страйк, а в решту днів страйкуватимуть «по-японськи», використовуючи метод надмірної пильності. Тобто, вони розглядатимуть заяви та прохання громадян, але у встановлений законом термін, – пояснив лідер Національної профспілки працівників мерій міст і сіл Румунії Дан Кирлан.

    Представники профспілки кажуть, що 60 000 працівників мерій сіл – єдині в бюджетній системі, яким залишили зарплати на рівні 2021 року, а уряд пообіцяв їм підвищення на 500 леїв брутто (близько 100 євро). Рішення про можливе підвищення зарплат може бути прийняте після аналізу виконання бюджету за перші три місяці цього року, який буде здійснений у квітні.

    Також у понеділок вийшли на протест близько 200 працівників у сфері торгівлі. Вони зібралися під стінами Міністерства праці та вимагали звільнити від податків харчові та відпочинкові купони. Крім того, вони вимагають підвищення зарплат та укладення національного трудового договору. Протестувальники скаржаться на тиск з боку роботодавців, які, за їхніми словами, часто змушують їх отримувати низьку заробітну плату або навіть мінімальну заробітну плату в секторі, де продуктивність праці і прибутки високі.

    Тим часом, після протестів у столиці, Федерація «Санітарна солідарність» наприкінці тижня провела референдум про те, чи варто розпочинати загальний страйк. Усім працівникам системи охорони здоров’я було запропоновано оцінити актуальність і вплив підвищення базової заробітної плати на індивідуальний дохід і вирішити, чи потрібно оголошувати страйк. Медичні працівники незадоволені тим, що уряд пообіцяв їм підвищення зарплати лише на 20% і кажуть, що отримують занадто мало грошей за чергування.

    Так, лікарі мають договір на чергування, але їхня оплата здійснюється за попереднім окладом, а медсестри не отримують доплати за нічні зміни та за чергування в суботу-неділю, які забезпечують безперервність роботи в закладах охорони здоров’я. Представники профспілки також зазначають, що медсестри, санітарки та доглядальниці отримують доплату за небезпечні та шкідливі умови праці, доплату за нічну зміну, доплату за суботу-неділю та святкові дні за окладом 2018 року, тобто до набуття чинності чинного закону «Про оплату праці».

    В аналогічній ситуації перебуває й адміністративно-управлінський і допоміжний персонал, який також стикається з проблемою є невиплати надбавки на харчування. Профспілчани заявляють, що вони рішуче налаштовані надалі вимагати виконання своїх вимог, а наступним кроком стане попереджувальний страйк. У понеділок і працівники в’язниць також оголосили, що планують протести в більшості місць позбавлення волі з 21 березня, якщо до них не буде застосований закон «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці».

  • Румуни та їхній рівень життя

    Румуни та їхній рівень життя

    Життя розгортається у всесвіті чисел, тому дослідження рівня життя, що проводяться різними профільними компаніями, або централізовані дані Національного інституту статистики, наприклад, не можуть залишитися непоміченими. Це важливі показники, оскільки вони відображають рівень доходів і купівельну спроможність, рівень життя і задоволеність людей своїм життям, вони свідчать про їхній рівень освіти чи здоров’я і про те, наскільки вони можуть дозволити собі будинок, автомобіль або відпустку.

    Таке дослідження, проведене GfK Purchasing Power Europe, показує, наприклад, що 2022 рік був роком, коли ані авіаквитки, ані путівки на відпочинок не користувалися великим попитом, а румуни, стурбовані майбутнім економічним розвитком, в переважній більшості заявили, що мають намір більше заощаджувати (68%) та інвестувати в освіту (22%). Дослідження також показує, що середня купівельна спроможність була на 51% нижчою за середньоєвропейський показник, що поставило Румунію на 31-ше місце серед 42 країн, які брали участь у дослідженні.

    Останні дані, цього разу від Національного інституту статистики, показують, що хоча середній сукупний місячний дохід у Румунії минулого року становив майже 6500 леїв (близько 1300 євро) на домогосподарство, що майже на 14% більше порівняно з 2021 роком, рівень життя не став кращим. Це тому, що сказала своє інфляція – витрати склали понад 85% від зароблених грошей. На рівні міст загальний місячний дохід перевищив 7.000 леїв (близько 1400 євро), тобто був у 1,3 рази вищим, ніж у селах. Основні витрати були спрямовані на споживання в домогосподарствах (понад 60%) та податки і збори (30%).

    Третина споживання домогосподарств припадала на продукти харчування, за ними йшли витрати на житло та комунальні послуги. Румуни витратили 265 леїв на місяць на алкоголь і тютюн і лише 17 леїв на освіту. Недостатні доходи мають важливі соціальні наслідки – вони виводять на вулицю все більше професійних категорій.

    Вже майже три тижні загальний страйк освітян не сходить з перших шпальт новин, тоді як працівники системи охорони здоров’я, пенітенціарних установ та залізничники також протестують проти низької заробітної плати. Опинившись між вимогами профспілок і необхідністю скоротити витрати, оскільки надходження до бюджету не такі високі, як очікувалося, політики шукають рішень. Рішення, які є ще більш необхідними з огляду на те, що економічне зростання цього року очікується нижчим, а інфляція все ще сягає двозначних цифр.

  • Освітній страйк

    Освітній страйк

    Страйк в румунській освіті, який триває вже третій тиждень, продовжується. Кількість учасників акції, схоже, зменшилася. Міністр Ліджія Дека оголосила, що 10 000 працівників відмовилися від протесту і що лише 53% усіх працівників системи продовжують його. Якщо цей відсоток впаде нижче 50, страйк доведеться скасувати, і вчителі зможуть відпрацювати пропущені години, зазначила пані Дека: «Що нас тішить, так це тенденція до зниження. Зрозуміло, що потроху вчителі повертаються до класів, працівники повертаються до шкіл, і це дозволяє нам організувати програму відновлення на рівні кожного навчального закладу, так що до кінця навчального року ми можемо відновити як навчання і працівники можуть відпрацювати ті неоплачені в результаті акції протесту дні за травень місяць».



    Профспілки, однак, звинувачують владу в плутанині і заявляють, що 87% вчителів і працівників галузі освіти насправді беруть участь у загальному страйку. Вони незадоволені пропозицією уряду щодо підвищення заробітної плати, яка є значно меньшою за ту що вони вимагали. На кону стоїть більше, ніж гідна зарплата, йдеться про сам статус вчителя зокрема і про освіту в Румунії в цілому – кажуть вчителі. Однак, оскільки екзаменаційний сезон стрімко наближається, представники Міністерства освіти, учні, батьки та профспілки провели подальші обговорення в Міністерстві і дійшли згоди, що наразі немає необхідності змінювати дати проведення національних іспитів.



    І знову міністр Ліджія Дека: Ми поки що дотримуємося графіку, немає потреби змінювати дати проведення іспитів. Якщо наприкінці тижня ми дійдемо висновку – адже тоді ми зможемо мати точну оцінку – що для організації цих іспитів не вистачає людського ресурсу, ми оголосимо, які заходи розглядає міністерство. Бажанням усіх нас є мати можливість провести іспити у встановлені дати, щоб всі випускники могли продовжити обраний шлях. Для інших класів ще продовжується навчальний рік. Заняття закінчуються 16 червня. Протягом навчального року можуть бути відпрацювання, а ті предмети які не були пройдені, можуть бути перенесені на наступний рік.



    Поточний розклад передбачає, що усні іспити на здобуття атестату про повну загальну середню освіту розпочнуться 12 червня, а письмові – 26 червня. Що стосується Державної підсумкової атестації для випускників 8-х класів загальноосвітніх шкіл, то тестування має розпочатися 19 червня. Між часом у деяких румунських містах продовжуються вуличні демонстрації працівників освіти. На четвер у Бухаресті запланована нова масштабна акція протесту, яка стане продовженням нещодавніх мітингів, у яких взяли участь десятки тисяч людей.

  • Масові протести вчителів

    Масові протести вчителів

    Ще взимку вчителі оголосили, що якщо уряд не знайде рішення, яке їх задовольнить, вони розпочнуть загальний страйк, що може мати негативні наслідки для розкладу іспитів наприкінці навчального року. Після пандемії, коли їм довелося самотужки справлятися з викликами дистанційного навчання, а потім вже змішаного очно-дистанційного, до якого вони ніколи не були підготовлені, на тлі загального хронічного недофінансування освіти і залишених на поталу досить не натхненним рішенням міністрів різних політичних кольорів, які очолювали освіту, освітяни кажуть, що настав час зробити так, щоб їхні вимоги були почутими.



    На тлі страйку працівників у сфері освіти, оголошеного 22 травня, останніми днями відбулися масові вуличні протести як у столиці, так і в багатьох інших румунських містах. Протестувальники вимагають від уряду знайти рішення для підвищення їхньої заробітної плати до кінця року та законодавчо гарантувати гідну зарплату вчителям-початківцям. Що їм запропонував уряд? Дві премії! Голова Федерації профспілок ім. Спіру Гарета Маріус Ністор розповів: Пропозиція уряду така ж, як і вчора ввечері, і категорична відповідь, яку ми отримуємо від сотень тисяч робітників, які протестують по всій країні і сьогодні в Бухаресті: Ні! Їм потрібна гідна зарплата, їм потрібне це підвищення доходів на 25%, їм потрібен той нормативно-правовий акт, який передбачає, що зарплата початківця має бути еквівалентною середній заробітній платі і який має стати основою майбутнього закону про оплату праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів.



    Тож у вівторок, сподіваючись, що перший вчитель країни, колишній вчитель фізики, президент Клаус Йоганніс, візьме участь у врегулюванні трудового конфлікту між урядом та профспілками працівників у сфері освіти, десятки тисяч вчителів та представників непедагогічного персоналу шкіл з усієї країни зібралися перед Адміністрацією Президента, вимагаючи підвищення заробітної плати та інвестицій в освіту. Президент сказав їм, що розуміє їх занепокоєння і прохання, але підкреслив, що вихід з глухого кута в освіті і припинення страйку мають вирішальне значення для успішного завершення цього навчального року. Клаус Йоганніс також заявив, що готовий виступити посередником в укладенні політичної угоди, підписаної всіма правлячими партіями, щоб гарантувати, що нова тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів враховуватиме побажання працівників освіти.

    Ось що кажуть деякі протестувальники:

    – Вони чомусь неправильно зрозуміли наші вимоги, і вважають, що нас цікавить лише проблема заробітної плати. Ні, ми боремося за справедливе законодавство.

    Я хочу того гідного життя, яке гарантує румунська Конституція. Ми живемо тільки в боргах.


    Тим часом, період закриття навчального року та реєстрації для складання іспитів на здобуття атестату про повну загальну середню освіту було продовжено. Міністерство освіти запевняє, що ця зміна не вплине на дату проведення іспитів.

  • Сезон протестів у Румунії

    Сезон протестів у Румунії

    Розчарування і роздратування, схоже, домінують у румунському суспільстві, а соціальна і зарплатна політика уряду виводить все більше і більше людей на вулиці. Федерація профспілок залізничних перевізників організувала в понеділок акцію протесту біля будинку Міністерства транспорту в Бухаресті.



    Організатори вимагають затвердження бюджету доходів і витрат залізничної компанії CFR Călători (пасажирські перевезення) та CFR Infrastructură (інфраструктура та забезпечення залізничної мережі), а також впровадження Статуту залізничного персоналу. Вони скаржаться на постійне погіршення умов праці та відсутність мотивуючої заробітної плати, а також вимагають інвестицій у залізничну інфраструктуру та підвищення заробітної плати майже на 40% на основі певних коефіцієнтів. Якщо коаліційний уряд – НЛП, СДП і ДСУР – не виконає їхні вимоги, то румунські залізничники розпочнуть страйк 1 липня, у розпал літнього сезону, попереджають їхні профспілкові лідери. Це буде найпотужніша зупинка роботи за всю історію румунської залізниці – погрожує Родріго Максим, один з профспілкових лідерів. Міністр транспорту Сорін Гріндяну визнає, що заробітна плата залізничників повинна зростати відповідно до закону, але додає, що гроші на це шукають у бюджеті.



    Також незадоволені умовами праці та низькою, на їхню думку, заробітною платою, профспілковці сектору охорони здоров’я нещодавно оголосили, що можуть припинити роботу, а поліцейські також вимагають права на страйк, що заборонено законом. Наразі працівники пенітенціарної системи носять на роботі білі пов’язки, а на середу оголошено як тимчасове двогодинне припинення роботи, так і блокування в’язниць через так звану надмірну старанність охоронців. Представники Федерації профспілок Державної пенітенціарної служби Румунії відкидають варіант підвищення пенсійного віку до 65 років, заплановане урядом, оскільки стверджують, що середня тривалість життя працівників системи становить лише 62 роки.



    У понеділок розпочався другий тиждень страйку освітян у Румунії. Уряд заявляє, що не має грошей на підвищення зарплат, але зараз пропонує виплатити їм 4000 леїв (еквівалент близько 800 євро) двома частинами для викладацького та навчально-допоміжного персоналу. Сьогодні у Бухаресті, біля палацу Котрочень, резиденції президента Румунії, пройшла нова акція протесту. Президент Клаус Йоганніс перш ніж прийти в політику сам працював вчителем фізики у м. Сібіу, і страйкарі, схоже, розраховують на його емпатію.



    Більше того, пишуть ЗМІ, згідно з Конституцією, президент Румунії відіграє роль модератора в суспільстві і тому зобов’язаний втрутитися в цей момент гострої кризи, коли ціле покоління випускників середніх шкіл через страйк не знає, чи зможуть вони вчасно скласти іспити на здобуття атестату про повну загальну середню освіту.

  • Перестановки в уряді відкладені

    Перестановки в уряді відкладені


    Підписана
    в листопаді 2021 року угода,
    на основі якої була сформована коаліція,
    що зараз при
    владі в Румунії,
    передбачає, що вкінці
    травня 2023 року
    прем’єр-міністр і лідер НЛП
    Ніколає Чуке повинен передати повноваження
    глави виконавчої влади лідеру
    соціал-демократів Марчелу Чолаку, який
    наразі є спікером
    Палати депутатів. Передача повноважень
    мала відбутися у п’ятницю 26 травня, але
    політичні лідери коаліції СДП – НЛП -
    ДСУР
    вирішили, що це
    не підходящий момент
    через страйк
    освітян.
    Вони підкреслили, що для вирішення
    соціального конфлікту, безпрецедентного
    за останні два десятиліття, необхідна
    стабільність.

    Ніколає
    Чуке:
    Ми проводили
    дискусії до
    пізньої ночі, сьогодні вранці знову
    зустрілися і домовилися, що поки ці
    питання не будуть вирішені, я не піду у
    відставку і продовжу виконувати обов’язки
    прем’єр-міністра. Таким чином, я сподіваюся,
    що будуть створені умови для того, щоб
    в найкоротші терміни ми змогли реалізувати
    план коаліції.

    Візаві
    Чуке
    з СДП, Марчел Чолаку, висунув ідею про
    те, що політичні дискусії щодо розподілу
    міністерських портфелів
    повинні
    продовжитися після завершення страйку.
    Марчел Чолаку: Це рішення, яке ми
    приймаємо разом; разом – я, як голова
    Палати депутатів, представляючи
    законодавчу владу, ви, як прем’єр-міністр,
    представляючи виконавчу владу – продовжимо
    вирішувати якнайшвидше цю безумовно
    законну
    проблему, що
    надходить
    від вчителів, але ми також повинні бути
    збалансованими і
    знайти найбільш сприятливі моменти. І
    ми разом взяли на себе зобов’язання, що
    вчителі та система охорони здоров’я є
    пріоритетом номер один в урядовій
    програмі.

    Лідер
    ДСУР
    Келемен Гунор
    не має безпосереднього відношення до
    перестановок
    на чолі виконавчої влади, але вважає їх
    відтермінування необхідним заходом.
    Нинішня коаліція має шанс зробити добрі
    справи для Румунії, вважає Гунор:
    «Я все ще оптиміст, я вірю в наші сили і
    вірю в людей, я знаю, що ми переживаємо
    важкі часи, але в той же час у нас є
    величезний
    шанс. Румунія
    в цьому десятилітті може пройти певний
    шлях. Наприкінці цього
    шляху ми матимемо
    набагато краще розвинуте суспільство,
    з хорошими державними службами, зі
    стабільними інституціями, з інституціями,
    які реагують на потреби людей».

    З
    боку опозиції, лідер Союзу
    За порятунок Румунії Кетелін
    Друле закидає
    лідерам
    коаліції, які місяцями вели переговори
    про посади в майбутній виконавчій владі,
    той факт, що
    вони втратили зв’язок з реальністю
    і каже, що відтермінування перестановок
    в уряді є ще
    одним доказом неспроможності цього
    урядування.
    Вони навіть пропустили улюблений
    проєкт
    президента Йоганніса
    Освічена Румунія. Сьогодні,
    коли повинні були
    відбутися перестановки
    в уряді, ми
    маємо перший за останні 18 років у системі освіти
    загальний страйк, вчителі вийшли на
    вулиці, школи закриті, а діти вдома,
    – підсумував
    Друле.

  • Загальний страйк вчителів

    Загальний страйк вчителів

    Після того, як пандемія COVID-19 перенесла навчання в класах в онлайн та вплинула на ціле покоління школярів, новий землетрус сколихнув румунську освіту. Учні знову залишилися вдома, бо учителі вирішили страйкувати. Незадоволені заробітною платою та соціальною політикою коаліційного уряду (СДП, НЛП, ДСУР), профспілкові діячі оголосили загальний страйк.



    До руху приєдналися понад 150 000 викладачів, а також від 60 000 до 70 000 навчально-допоміжного персоналу. Вони кажуть, що страйк триватиме доти, доки вони не отримають надійного рішення від виконавчої влади, яке пропонує дуже чіткі перспективи вирішення їхніх проблем. На тлі інфляції, яка минулого року перевищила 15 відсотків, значно збільшивши вартість життя, найгострішою проблемою є гроші. Профспілкові лідери вимагають зарплату в 4000 леїв (приблизно 800 євро) для вчителя-початківця і 7000 леїв для тих, хто наближається до кінця своєї педагогічної кар’єри.



    Нові закони про освіту, які просуває міністерка освіти Ліджія Дека, також викликають невдоволення. Щодо закінчення навчального року, яке зазвичай заплановане на червень, профспілкові лідери кажуть, що це питання має вирішити уряд, і що поки що невідомо, чи буде вирішена ситуація з учнями. На перемовинах з представниками уряду, голова Федерації профспілок Спіру Харет Маріус Ністор заявив: “Я хотів би, і це бажання всіх, хто працює в системі, щоб цей загальний страйк не відбувся. Ми не хотіли цього, нас змусили піти на це. Це накопичення невдоволення, і його тривалість буде залежати виключно від відповіді уряду, і, звичайно, від бажання наших колег.

    У відповідь прем’єр-міністр Ніколає Чуке заявив, що: Освіта є нашим пріоритетом, як і охорона здоров’я. Ми можемо знайти рішення. Ми не можемо покинути наших дітей напередодні іспитів і перед закінченням навчального року.



    Страйк освітян також призводить до політичного глухого кута. Протоколи, згідно з якими діє нинішній коаліційний уряд, передбачають, що наприкінці цього місяця лідер соціал-демократів Марчел Чолаку замінить лідера НЛП Ніколая Чуке на посаді прем’єр-міністра, а партії, як очікується, мають здійснити перерозподіл портфелів. Чолаку, однак, закликає призупинити переговори про майбутній кабінет міністрів до вирішення вимог профспілок. Румунські ЗМІ схильні вважати, що жоден з політичних таборів не дуже зацікавлений в тому, щоб очолити виконавчу владу, в той час як профспілки сектору охорони здоров’я також оголосили про можливе призупинення роботи, а поліцейські вимагають свого права на страйк. Незважаючи на політичний колір урядовців, кажуть аналітики, їм доведеться дорого поплатитися за гостре невдоволення в суспільстві наступного року, коли в Румунії відбудуться вибори до Європарламенту, а також місцеві, парламентські та президентські вибори на національному рівні.