Tag: страсна субота

  • 4 квітня 2024 року

    4 квітня 2024 року

    СТРАСНИЙ ТИЖДЕНЬ – Православні, які складають більшість у Румунії, та греко-католики сьогодні святкують Страсну або Велику суботу – останній день напередодні Великодня, день скорботи про Ісуса Христа, якого розіп’яли у п’ятницю. У Велику суботу в Єрусалимі відбулася служба Благодатного вогню – унікальний православний ритуал, під час якого грецький Патріарх Єрусалимський виходить з Гробу Господнього із запаленими свічками і роздає світло. Благодатний вогонь з Єрусалиму був доставлений до Румунії. У своєму Великодньому посланні Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл зазначив, що у справі Ісуса Христа не зцілення від швидкоплинної хвороби є всім і остаточною метою Його приходу у світ, а – зціленням від гріха і смерті через Воскресіння. Високий православний ієрарх закликав творити добрі справи. Кардинал Лучіан у своєму Пастирському посланні до греко-католиків зазначив, що хоча нас часто підстерігає спокуса зневіри, через випробування душі та зло навколо нас, конфлікти, насильство, порушення людської гідності та свободи, святе свято Воскресіння Господнього зміцнює нашу віру і надихає нас тією надією, яку ніхто і ніщо не може зруйнувати. Предстоятель Греко-Католицької Церкви також наголосив на тому, що творчість розуму і технічний прогрес, зокрема штучний інтелект, повинні бути етично використані для гуманізації та зміни на краще суспільства і світу, в якому ми живемо. “Воскресіння Господнє нагадує нам усім про християнський заклик любити ближнього і жити разом у мирі та доброму взаєморозумінні”, – зазначив Президент Клаус Йоганніс у своєму Великодньому привітання. Він також підкреслив, що це наші ключові цінності.

    ДИПЛОМАТІЯ – У п’ятницю в Парижі відбулася двостороння зустріч міністерки закордонних справ Румунії Лумініци Одобеску з міністром з питань Європи та закордонних справ Франції Стефаном Сежурном. Дискусії відобразили міцність двостороннього діалогу, тісну дипломатичну координацію між Бухарестом і Парижем з європейських питань, а також спільне бажання рухатися вперед як на двосторонньому, так і на європейському рівнях, – йдеться в прес-релізі МЗС Румунії. Глави дипломатичних відомств двох країн домовилися продовжити спільні зусилля з формування Стратегічного порядку денного з метою просування європейського проєкту і зміцнення стійкості Євросоюзу. Глава румунської дипломатії подякувала Франції за її особливий внесок у зміцнення східного флангу і за те, що вона взяла на себе лідерство бойової групи НАТО, розгорнутої в Румунії. Вона також висловила свою вдячність за зростаючий інтерес Франції до Чорного моря, особливо в контексті російської агресії проти України та регіональних викликів, які вона породила. Обидва міністри підкреслили важливість продовження надання багатовимірної підтримки Україні та координації французько-румунських ініціатив на користь Республіки Молдова, яка стикається з численними ризиками з боку Російської Федерації.

    СТАТИСТИКА – Іспанія має найвищу очікувану тривалість життя в Європейському Союзі – 84 роки, що перевищує середній показник по ЄС, який становить 81,5 року. За даними Євростату, Румунія має третій найнижчий показник очікуваної тривалості життя в ЄС – 76,6 років, поступаючись лише Латвії – 75,9 років та Болгарії – 75,8 років. Однак у Румунії зафіксовано найбільший приріст очікуваної тривалості життя з 2019 по 2023 рік – на один рік. Загалом 15 з 27 країн ЄС перевищують середній показник очікуваної тривалості життя в Євросоюзі. Загалом, країнами з найнижчою очікуваною тривалістю життя є країни Східної Європи та Балтії, тоді як країни Середземномор’я, Скандинавії та Центральної Європи мають найвищу очікувану тривалість життя.

    КІБЕРЗАГРОЗИ – Польща заявила, що вона також стала мішенню кібератак, які приписують російському угрупованню, звинуваченому у зловмисній ​​кібердіяльості проти Німеччини і Чехії, та засудила ці атаки, повідомило в суботу агентство Reuters. Варшава висловлює свою солідарність з Німеччиною і Чехією у зв’язку з кібератаками на їхні демократичні інститути і політичні партії, – заявило Міністерство закордонних справ Польщі. У п’ятницю Німеччина звинуватила Росію в здійсненні кібератак на правлячу Соціал-демократичну партію канцлера Олафа Шольца, оборонні та аерокосмічні компанії, а також на цілі в інших країнах, і попередила про наслідки, не вдаючись до подробиць.

    ГАНДБОЛ – Чемпіон Румунії з гандболу серед жінок CSM «Бухарест» не зумів кваліфікуватися до Фіналу чотирьох Ліги чемпіонів після поразки від французької команди Metz – 29:23 у суботу в другому матчі чвертьфіналу. У першому матчі в Бухаресті гандболістки Metz виграли з рахунком 27:24. Нагадаємо, що в чоловічому турнірі з гандболу чемпіон Динамо «Бухарест» вийшов до Фіналу чотирьох чоловічої Ліги чемпіонів Європейської гандбольної федерації (EHF), де зіграє за місце у фіналі змагань проти німців з SG Flensburg-Handewitt («Фленсбург-Гандевітт»). В іншому півфіналі зійдуться дві німецькі команди – володар трофею Fuchse «Берлін» та Rhein-Neckar Löwen («Райн-Неккар Льовен»). Фінальний турнір Ліги чемпіонів Європейської гандбольної федерації відбудеться в Гамбурзі, Німеччина, 25 і 26 травня.

  • Великодні традиції римо-католиків у Румунії

    Великодні традиції римо-католиків у Румунії




    Великдень
    відноситься до свят з несталою датою, тому що це свято обчислюється за місячно-сонячним календарем і
    відзначається в першу неділю після першого весняного
    повного місяця. Найчастіше існує розрив у святкуванні Великодня між Православною та Римо-католицькою церквами, хоча обидві Церкви
    посилаються на момент весняного рівнодення, 21 березня. Різниця є
    результатом використання різних місячних циклів. Цього
    року католики і православні святкують Великдень з різницею
    в тиждень.

    Про це
    розповість Сабіна Іспас, директор Бухарестського Інституту етнографії та фольклору Костянтин Бреїлою: «Екуменічні ради вирішили обчислювати дату святкування Великодня після численних зустрічей. Було визначено несталу дату, тому що вона обчислюється за місячно-сонячним календарем. Таким чином успадковується система обчислення
    давнього єврейського свята Пасхи, періоду, коли, з історичної точки зору, здається, що
    відбулися події. Ось чому,Вербна неділя та Великдень мають несталі дати».





    У великодню ніч, віряни отримують
    від церкви «Пасху», тобто хліб, посипаний вином, який вони несуть додому та
    діляться зі своїми близькими. Цей звичай датується XVII століттям, з часів створення
    Реформаторської церкви в Трансільванії, однак звичай цей перейняли як
    православні, так і римо-католики та греко-католики. Після повернення з церкви, римо-католицькі
    християни сідають за святковий стіл та розговляються. З-поміж найпопулярніших
    звичаїв, які відбуваються у Великодню неділю в католицьких громадах,
    найважливішим є обливання жінок та дівчат водою, а у сучасному варіанті парфумами. Делія
    Шуйоган, етнолог Північного університету Бая Маре: «Трансільванські католики перейняли
    ритуал обливання водою з німецького простору. Оскільки культурні шари завжди мають
    певний вплив на еволюцію будь-якої цивілізації, відбулася прекрасна зустріч.
    Усі християни-католики в традиційних громадах поважають цей звичай. У перший і
    другий великодні дні, вони спочатку обливали водою на знак очищення. Це обливання,
    очевидно, походить з дохристиянського періоду, маючи в основі ритуал, накладений
    Остерою, богинею родючості та відродження. Під час цих святкових днів, всі обливалися водою, взаємно, як ритуал
    очищення, а також родючості. У наші дні, католики обливаються парфумами, як
    продовження від родючості до духовного відродження, аромат парфумів будучи
    синонімом із відновленням, маючи ефект встановлення порядку, шляхом
    збалансування космічних станів».




    Великдень,
    християнське свято Воскресіння Господнього, висуває на перший план елементи
    великої духовної глибини. У народній
    традиції,все, що відбувається в ці важливі дні, не є
    випадковим. Як значення червоних писанок,
    так і значення інших страв великоднього святкового столу – таких як
    баранина чи паска – нагадують про жертвоприношення.
    Етнолог Делія Шуйоган пояснює: «Іншою католицькою традицією – це символ великоднього зайчика. Сьогодні всі вітрини переповнені
    шоколадними зайчиками,
    шоколадними яйцями, які приносить зайчик.
    Знову ж таки, звичай має
    німецьке коріння, і теж має
    відношення з тією ж
    богинею Остерею. У легенді розповідається,
    що ця богиня, у своїх прогулянках полями,
    зустріла пташку зі зламаними
    крилами. Будучи зворушеною
    цим, богиня хоче допомогти пташці не
    загинути. Божественний голос підказує її, що якщо їй вдасться перетворити
    пташку на тварину, тоді остання виживе. Богиня перетворює
    її на зайчика. Цікаво, однак,
    що цей зайчик зберіг свою
    функцію відкладання яєць. Таким чином, раз на рік пташка, що перетворилася на зайчика, дарує
    богині пофарбовані яйця, у
    знак переродження в іншій формі, але яка відновила її право на життя. Кажуть,
    що з тих пір пофарбовані яйця
    треба шукати в траві, по
    кроках зайчика.»






    У Трансільванії, в Страсну суботу напередодні
    Воскресіння, молоді хлопці у
    католицьких громад прикрашають дерева кольоровими стрічками, а коли настає ніч вони прив’язують ці дерева до огорожей неодружених дівчат. А дівчата пильно стежать біля вікон цей момент і дізнаються, таким чином, скільки у них претендентів буде у тому році.