Tag: стратегічне партнерство

  • 3 березня 2025 року

    3 березня 2025 року

    УКРАЇНА – Т.в.о. президента Румунії Іліє Боложан заявив, що гарантії безпеки, які будуть надані Україні, фактично будуть стосуватися всього східного флангу від Балтійського до Чорного моря, і що вони не можуть бути надані без підтримки Сполучених Штатів. У неділю, наприкінці неформального саміту лідерів у Лондоні, він заявив, що ця зустріч була координаційною з метою організації Європейської ради 6 березня і зустрічі 7 березня з лідерами країн, які не є членами Європейського Союзу, але хочуть мати такий підхід до вирішення війни в Україні, який принесе безпечний мир. За словами глави румунської держави, лідери, які зустрілися в Лондоні, домовилися про збереження фінансової та військової підтримки України.

     

    ВИБОРИ – Орієнтовна кількість виборчих бюлетенів, необхідних для закордонних виборчих дільниць на президентських виборах в Румунії, становить 3.600.000 для кожного туру голосування, йдеться в листі, надісланому Міністерством закордонних справ до Центрального виборчого бюро. Перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, другий – 18 травня.

     

    ДЕРЖСЕКРЕТАРІ – Уряд Румунії планує цього тижня прийняти рішення про скорочення кількості державних секретарів, повідомили урядові джерела. Дискусії з цього питання завершилися в коаліційному уряді СДП-НЛП-ДСУР, і тепер кабінет міністрів на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку розглядає можливість прийняття цього закону, який передбачає лише 54 держсекретарів. Джерела додали, що в міністерствах, які зараз мають 6 або 7 державних секретарів, залишиться не більше 4, і кожен з них буде затверджений на засіданні коаліції. Решта держсекретарів, які входять до складу правлінь держкомпаній, також повинні будуть обирати між двома посадами. Останнє є вимогою Європейської комісії, яка хоче, щоб до складу правлінь призначалися професіонали, а не політики. Також цього тижня Чолаку продовжить переговори з міністрами щодо виконання проміжних етапів Національного плану відновлення та стійкості. Освоєння коштів ЄС через цей план стикається з низкою проблем, і румунський прем’єр-міністр хоче знати, як просувається реалізація поточних проєктів.

     

    ДОПОМОГА – Цього року Європейський Союз виділить Молдові додаткові 60 мільйонів євро на зміцнення її обороноздатності, оголосив у Кишиневі президент Європейської Ради Антоніо Кошта. Він зазначив, що в рамках Європейського фонду миру, створеного для підтримки обороноздатності різних країн, Республіка Молдова є другим за величиною бенефіціаром, якому вже виділено майже 137 мільйонів євро. Голова Європейської Ради відвідав Кишинів сьогодні, щоб відзначити трирічну річницю подачі Молдовою заявки на вступ до Європейського Союзу. Т.в.о. президента Румунії Іліє Боложан також перебував у Кишиневі на вихідних. Він запевнив, що Бухарест проситиме на європейському рівні більше фінансової підтримки, експертизи та проєктів для Молдови. Крім того, пан Боложан заявив, що румунський уряд продовжить обмежувати ціни на більшу частину електроенергії, яку Молдова купує в Румунії.

     

    ДЕНЬ СОЛІДАРНОСТІ – Румунія і Польща стикаються з сучасними загрозами, які значною мірою походять з-за їхніх східних кордонів, де агресивна війна Росії проти України підриває міжнародний порядок, заснований на фундаментальних правилах і принципах, закріплених у Статуті ООН і міжнародному праві, заявило Міністерство закордонних справ Румунії з нагоди відзначення Дня румунсько-польської солідарності. За словами МЗС, цей день, спільно встановлений у 2023 році, є одночасно символом міцних зв’язків, які пов’язують румунський і польський народи, і важливим показником постійного інтересу і бажання двох країн зміцнювати і розвивати міцне і всеосяжне спільне Стратегічне партнерство.  Дата 3 березня була обрана, щоб відзначити річницю підписання історичного документа «Конвенція про оборонний союз між Королівством Румунія та Республікою Польща» у 1921 році.

     

    КОНСУЛЬСТВО – Посольство Румунії в Пакистані відкрило почесне консульство в Пешаварі, що охоплює північний захід азіатської країни. Цей важливий крок знаменує новий етап у зміцненні дипломатичних, економічних і культурних зв’язків між двома країнами, – йдеться в заяві, розміщеній на сторінці румунського дипломатичного представництва в Ісламабаді у Facebook. Пакистан є однією з країн, з яких до Румунії постійно приїжджають робітники, щоб заповнити дефіцит місцевої робочої сили. Пешавар є одним з найстаріших міст Південної Азії і має величезне стратегічне значення. Розташоване вздовж історичних торговельних шляхів, включаючи легендарний Шовковий шлях, місто здавна слугувало комерційним і культурним мостом між цивілізаціями. Сьогодні Пешавар продовжує відігравати життєво важливу роль у регіональній торгівлі.

     

    ПРОКУРАТУРА – Європейська прокуратура, яку очолює румунський прокурор Лаура Кодруца Кьовеші, у 2024 році опрацювала понад 6 500 скарг, що вдвічі більше, ніж у попередньому році, йдеться у звіті установи. Усі поточні розслідування становлять понад 2600 справ, а загальна сума збитків оцінюється майже в 25 млрд євро. Половина збитків пов’язана з транскордонним шахрайством з ПДВ, на другому місці – шахрайство з фондами ЄС. У звіті також зазначено, що минулого року установа заморозила активи на суму майже 1 млрд євро. Понад 70% скарг про можливі правопорушення надійшло від приватного сектору, 27% – від національних органів влади і лише 1,7% – від інституцій ЄС. Колишня голова Національного антикорупційного управління Румунії Лаура Кодруца Кьовеші закликала змінити кількість працівників Європейської прокуратури, щоб вона могла впоратися з виявленими реаліями.

     

    ХРИСТИЯНИ – Для православних християн (більшість у Румунії) і греко-католиків сьогодні починається Великий піст – семитижневий період підготовки до свята Воскресіння Господнього 20 квітня. Віруючі, які постять, утримуються від продуктів тваринного походження, таких як м’ясо, молоко, яйця, а також від розваг. Під час останнього перепису населення і житла в Румунії в 2021 році релігійну приналежність задекларували 16.397.000 осіб із загальної кількості постійного населення, 85,3% з яких є православними. 0,7% румунів визнали себе греко-католиками.

     

    ПАРЛАМЕНТ – Парламентська фракція Партії молодих людей ініціювала процедуру збору підписів за відсторонення Іліє Боложана від посади голови сенату Румунії та т.в.о. президента країни. Лідер опозиційної політичної партії Анамарія Гавріле заявила, що Боложан серйозно перевищив свої повноваження і не проконсультувався з громадянами щодо рішення про збільшення витрат на оборону та рівня озброєння. Щоб розпочати процедуру відсторонення президента країни від посади, запит має підписати не менше третини від кількості парламентаріїв, тобто 117 сенаторів і депутатів. Цей крок відбувається в контексті того, що ПМЛ приєдналася до двох інших опозиційних партій, Альянсу за об’єднання румунів і SOS Румунія, оскаржуючи в Конституційному суді закон, згідно з яким румунська армія може збивати безпілотники, які порушують національний повітряний простір. Союз «Рятуйте Румунію», опозиційна партія в парламенті Румунії, вважає цю ініціативу обурливою та небезпечною. Лідер союзу Елена Ласконі звинуватила представників трьох партій у тому, що вони воюють не за Румунію, а проти неї, оскільки вони намагаються блокувати заходи, які захищають людей, які живуть біля кордону з Україною, і саботувати здатність Румунії реагувати на реальну загрозу.

  • Візит глави МЗС України до Бухареста

    Візит глави МЗС України до Бухареста

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у середу, 18 вересня, здійснив офіційний візит  до Румунії, на запрошення своєї румунської колеги Лумініци Одобеску. Порядок денний переговорів був зосереджений на нинішній стадії та перспективах розвитку двосторонніх відносин, а також на необхідності посилення політико-дипломатичного діалогу в контексті останніх подій ва європейському та євроатлантичному просторах. Глави МЗС двох судніх країн провели у Бухаресті предметний обмін думками щодо розвитку подій у розв’язаній Російською Федерацією війні проти України, виокремивши основні виклики, на які Україна має відповісти у найближчий період.

     

    На спільній прес-конференції Лумінца Одобеску заявила, що Румунія  і надалі буде поруч з Україною. «Румунія і надалі стоятиме поруч з Україною, пропонуючи свою повну, багатовимірну і послідовну підтримку українській справі в її законній боротьбі з російським агресором. Ми перебуваємо на 937-му дні цієї агресивної війни, розв’язаної Росією без жодної причини. Щодня ми бачимо, як грубо порушується заснований на правилах міжнародний порядок, як щодня жертвами воєнних злочинів стають безневинні мирні жителі, жінки та діти. Але це також 937 днів доказів мужності та патріотизму Збройних сил і населення України. Стільки ж днів героїчного опору проти зловживань держави-агресора. Стільки ж днів захисту права України обирати власну долю в умовах демократії, свободи та процвітання.»

     

    Глава МЗС Румунії передала захоплення румунської сторони мужньою боротьбою України та українського народу, який бореться також за безпеку і стабільність усього європейського континенту. Вона  підтвердила повну підтримку у захисті незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, а також на шляху європейської інтеграції та подальшого процесу відбудови країни. «На двосторонньому рівні ми підтвердили нашу відданість поглибленню двостороннього співробітництва на найвищому рівні, в тому числі з метою підвищення відносин до рівня Стратегічного Партнерства. Це зробить вирішальний внесок у забезпечення безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні та принесе очевидні переваги громадянам Румунії та України. Разом ми продемонстрували, що передбачуваний, конструктивний і прозорий підхід зробив вирішальний внесок в інтенсифікацію нашого політико-дипломатичного діалогу і подолання ряду чутливих питань минулого двосторонніх відносин. Я обговорила з моїм українським колегою права осіб, які належать до румунської меншини в Україні, включаючи право на свободу віросповідання. Отримала запевнення від пана міністра, що українська влада вживатиме всіх необхідних заходів для збереження права на проведення богослужінь румунською мовою. Я підкреслила, що повага до права на освіту та релігійні служби рідною мовою є фундаментальними правами, які поважаються в усіх демократичних державах. Домовилися продовжити прикладний та поглиблений діалог з цього питання з метою пошуку взаємовигідних рішень.»

     

    Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску також привітала останні події в процесі європейської інтеграції України, наголосивши на важливості продовження сталого впровадження порядку денного реформ. Вона підтвердила повну готовність Румунії запропонувати практичну підтримку Україні у переговорному процесі. «Яи привітала офіційне відкриття переговорів про вступ до ЄС 25 червня в Люксембурзі та початок процесу оцінки кандидатів у липні. Підкреслила важливість збереження твердої відданості складному порядку денному реформ, який є необхідним на цьому шляху, але який принесе багато переваг Україні та її громадянам. Я наголосила на фундаментальній важливості продовження реформ та забезпечення сталості їх впровадження. Вони є важливими як для просування процесу вступу до Європейського Союзу, так і для побудови всебічно стійкої української держави. Я запевнила свого колегу у повній готовності Румунії поділитися досвідом та уроками, вивченими в процесі переговорів щодо вступу нашої країни до Європейського Союзу. Я також підкреслила внесок Румунії у забезпечення функціонування української держави та економіки, а також у пом’якшення наслідків для глобальної продовольчої безпеки. У цьому контексті нагадала про значні інвестиції в інфраструктурні проєкти для сприяння українському транзиту та експорту на світові ринки в рамках європейської ініціативи «Шляхи солідарності». Ці інфраструктурні проєкти відіграють важливу роль у забезпеченні транзиту українського експорту, надаючи стабільність українській економіці, і в майбутньому будуть життєво важливими для сприяння внеску міжнародного співтовариства у процес відновлення України. Наголосила на актуальності зміцнення двостороннього співробітництва Румунія-Україна та тристороннього співробітництва Румунія-Україна-Республіка Молдова для розвитку транскордонного сполучення, транспортних, енергетичних та цифрових мереж як важливих елементів, що сприятимуть подальшій інтеграції наших сусідів до Єдиного європейського ринку.»

     

    Очільниця румунського зовнішньополітичного відомства заявила,  що Румунія продовжуватиме брати участь у процесі імплементації Формули миру Володимира Зеленського, а також у зусиллях міжнародного співтовариства щодо притягнення до відповідальності всіх винних у воєнних злочинах і злочинах проти людяності в Україні та проти України. «Усіма своїми діями Румунія вкотре продемонструвала, що вона є надійним, передбачуваним та ефективним партнером у реалізації цілей, взятих на себе на європейському рівні, та для зміцнення двосторонніх відносин з Україною. Я переконана, що разом з нашими командами ми продовжимо працювати над поглибленням двостороннього політико-дипломатичного діалогу і здобудемо важливі результати для демократичного, європейського та незалежного майбутнього України. Ви можете надалі розраховувати на Румунію та на нашу підтримку до перемоги України.»

     

    Своєю чергою міністр закордонних справ України подякував за відчутну підтримку, яку уряд і народ Румунії надають Україні та українцям з перших днів повномасштабного вторгнення росії. «Румунія це єдина країна, з якою Україна проголосила Стратегічне Партнерство під час великої війни. Ми високо цінуємо політичну підтримку України з боку Румунії, а також практичне  зміцнення обороноздатності України. Хочу ще раз підкреслити надзвичайну важливість рішення Румунії надати Україні систему «Патріот». Ще раз дякуємо! Це суттєво підвищить нашу здатність захищати українські міста, рятувати життя мирних людей та критичну інфраструктуру від російського терору. Важливо, щоб у наших країн було спільне бачення – війна, розв’язана росією, має закінчитися лише перемогою України, зі встановленням всеохоплючоого, справедливого і тривкого миру, на основі Формули миру та Статуту ООН. З реальним покаранням держави-агресора.»

     

    Андрій Сибіга зазначив, що українська сторона високо цінує підтримку Румунією Формули миру Президента Володимира Зеленського як єдиної надійної та всебічної основи для встановлення справедливого миру. «З моєю колегою ми обмінялися думками щодо притягнення до відповідальності держави-агресора, щодо підвищення санкційного тиску проти росії та її поплічників, посилення політики ізоляції росії в регіональних та міжнародних організаціях. Ми також обговорили Чорноморську безпеку. Україна та Румунія разом змінюють і зміцнять безпеку регіону і ми продовжимо разом працювати над тим, щоб  Чорне море стало простором безпеки, торгівлі та розвитку. Маємо відновити повну свободу мореплавства в Чорному морі.»

     

    Міністри домовилися разом з молдовською стороною докладати зусиль, щоб не дати росії дестабілізувати Молдову та регіон в цілому. Окремо глава МЗС України наголосив на допомозі Румунії в транзиті  української сільськогосподарської продукції та подякував за підтримку в процесії європейської та євроатлантичної інтеграції, додавши, що всі усвідомлюють, що Україна вже де-факто робить ключовий внесок у колективну безпеку Європи і захищає  її свободу, демократію та спільні цінності на полі бою. «Ми вітаємо підтримку Румунії у транзиті української сільськогосподарської продукції. У 2023 році наші країни створили потужний тандем, який зробив важливий внесок у зміцнення глобальної продовольчої безпеки. Розраховуємо на практичну участь Румунії в процесі повоєнної відбудови та відновлення України, зокрема через румунського бізнесу, румунських компаній у конкретних проєктах, насамперед у регіонах Україна, які найбільше постраждали від російської агресії. Ми також запропонували румунський стороні розглянути можливість патронату румунської сторони над одним з українських регіонів у цьому контексті. Україна продовжує впевнений рух до повноправного членства в Європейському Союзі та НАТО. Ми цінуємо, що на цьому шляху у нас є такий надійний друг, як Румунія. Наш рух до ЄС незворотній. Разом із міністеркою Одобеску ми домовилися тісно співпрацювати на цьому шляху, вдячний Румунії за готовність ділитися досвідом.»

     

    Андрій Сибіга сказав, що Україна та Румунія розвиватимуть взаємодію як стратегічні партнери в усіх галузях та з усіх питань, що становлять взаємний інтерес. «У нас є багато спільних проєктів у сферах економіки, енергетики, транспорту, інфраструктури. Вони працюють на благо обидвох народів. Ми також домолись сьогодні розширити консульську присутність України в Румунії та обговорили можливість проведення спільного засідання урядів двох країн для того, щоб обговорювати весь спектр двосторонніх питань. Домовилися діяти у дусі взаємної поваги та найкращих європейських стандартів, щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин в обидвох країнах.»

     

     

  • 25 червня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – 460
    нових випадків зараження коронавірусом було зафіксовано в Румунії за останню
    добу – рекордна кількість захворювань за останні два місяці – загальне число захворювань
    сягнуло 25.286. Згідно з даними, які в четвер повідомила Стратегічна
    комунікаційна група, кількість смертей сягнула 1.565, 10 пацієнтів втративши
    життя за останню добу. 199 пацієнтів перебувають в інтенсивній терапії. 4601
    громадян Румунії в інших державах світу були підтверджені з COVID-19, більшість
    – в Італії та Німеччині. З них 115 загинули. Міністр охорони здоров’я Нелу Тетару закликав населення дотримуватися правил гігієни, обережності та фізичної дистанції. З іншого боку, він заявив, що був здивований рішенням КСР, який задовольнив подання Омбудсмена щодо певних положень стосовно введення карантину, уточнивши, що всі вжиті заходи були спрямовані на обмеження захворювань. У свою чергу, прем’єр-міністр Людовик Орбан зазначив, що уряд повинен бути готовий до будь-яких змін у законодавстві, якщо рішення КСР зачіпає законодавчі рамки захисту громадян проти COVID 19.




    SARS-CoV-2 – 996 румунів, працівників
    м’ясопереробної компанії на німецькій землі Реда-Віденбрук, – були заражені SARS-CoV-2,
    повідомило, в четвер, МЗС в Бухаресті. За даними МЗС, всі карантиновані особи
    забезпечуються необхідними товарами, продуктами харчування та гігієнічними
    засобами, а також їм була присвячена телефонна лінія з інформацією румунською
    мовою. Також, в ході засідання кризової групи, заснованої на державному рівні, що
    відбулося в середу та в якому взяли участь представники Генерального
    консульства Румунії в Бонні, передбачається підвищення числа центрів тестування
    так, щоб усі працівники пройшли тестування до 3 липня. Згідно з офіційними
    даними, повідомленими місцевою владою, майже 4000 громадян Румунії працюють у
    відповідній компанії. Місцева влада вирішила встановити
    карантин у всьому окрузі Гютерсло до 30 червня, і заходи ці будуть скориговані
    відповідно до розвитку подій. Так само 24 червня було введено карантин у
    сусідньому районі Варендорф, де було підтверджено понад 200 випадків зараження
    COVID-19, більшість з них будучи працівниками м’ясопереробної компанії
    Rheda-Wiedenbruck. Поки на рівні Генерального консульства Румунії в
    Бонні не надходили запити на консульську
    допомогу від жодного з громадян Румунії, які працюють в рамках відповідної
    компанії, уточнило МЗС Румунії.




    СВІТОВА
    ЕКОНОМІКА
    – Міжнародний валютний фонд значно переглянув оцінки еволюції
    світової економіки на поточний рік, а це тому що негативні наслідки пандемії
    коронавірусу виявляються сильнішими, ніж очікувалося. Відповідно до останнього
    звіту, міжнародні експерти підрахували, що глобальна економіка в цьому році
    знизиться на 5%. Очікується, що економіка США знизиться на 8%. Щодо Румунії, то
    МВФ очікував, що економіка скоротиться на 5%. Китай – єдина найбільша
    економіка, яка, як очікується, зросте в поточному році.




    ПАРТНЕРСТВО -
    Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску прийняв у четвер посла США в
    Бухаресті Адріана Цукермана, з яким він провів розмову на тему розвитку подій в
    Чорноморському регіоні та регіональну співпрацю, особливо в рамках Ініціативи
    Трьох морів. Згідно із прес-релізом Міністерства закордонних справ,
    переговори були зосереджені на останніх подіях, які надають послідовності
    Румуно-американському стратегічному партнерству, такі як співпраця у галузі
    безпеки та оборони, енергетична безпека та поглиблення діалогу щодо протидії
    торгівлі людьми і захисту прав інтелектуальної власності. Водночас було обговорено
    двостороннє співробітництво в контексті пандемії COVID-19.




    СТАТИСТИКА – У Польщі та Румунії іноземні громадяни
    становлять менше 1% всього населення, згідно з даними, оприлюдненими, в четвер,
    Європейським статистичним бюро – Євростат. Згідно з минулорічними
    даними, на протилежному полюсі, державою-членом Європейського Союзу з найвищим
    відсотком іноземних громадян був Люксембург (47% від усього населення). Висока
    частка іноземних громадян – 10% або більше – зареєстровано на Кіпрі, Мальті,
    Австрії, Естонії, Латвії, Ірландії, Бельгії, Німеччині та Іспанії. 1 січня
    минулого року майже 22 мільйони іноземців проживали в одній з 27 держав-членів,
    що становить майже 5% населення ЄС.




    ПОГОДА – У
    Румунії мінлива, але тепла погода. Синоптики оголосили помаранчеве попередження
    значних опадів та сильної атмосферної нестабільності для більш ніж половини
    території країни. У гірських районах на півдні, південному сході, в центрі,
    північному заході та сході атмосферні фронти принесуть проливні дощі, подекуди можливі
    опади з градом. Прем’єр-міністр Людовик Орбан заявив, що в префектурах були створені
    комісії з оцінки збитків, заподіяних повенями, для того, щоб мати можливість
    якнайшвидше втрутитися для ремонту та надання компенсації людям, чиї
    домогосподарства постраждали від екстремальних погодних явищ.

  • 140-річчя румуно-американських відносин

    140-річчя румуно-американських відносин


    Заяви,
    зроблені в Бухаресті та Вашингтоні, відзначали, 14 червня, 140-у річницю дипломатичних відносин між
    Румунією та США, будучи висвітлений спосіб
    укладення та консолідації цих стоснуків, що в даний момент характеризуються інтенсивним політичним діалогом та
    ефективною співпрацею. У повідомленніз цього приводу, посол США в Бухаресті Адріан
    Цукерман нагадав, що Румунія є одним з найближчих військових та економічних
    союзників США в Європі. Румунський народ не має кращого друга, ніж
    американський народ. Від імені американців і президента Трампа я дякую тобі, Румунія, за ті 140 років дружби та співпраці!, -
    передав посол.




    11
    липня 1997 року, з нагоди візиту президента Білла Клінтона до Бухареста, було розпочато Двосторонне стратегічне
    партнерство, яке сприяло ролі Румунії як фактору стабільності та безпеки в
    Південно-Східній Європі. Для Румунії,
    Вашингтон довів, особливо за останні два десятиліття, що він є рішучим союзником, яким наша країна потребує у важливі моменти, оцінив глава румунської держави Клаус Йоханніс у своєму повідомленні. Дві країни пройшли разом довгий шлях, але також і надзвичайно складний процес, цій еволюції сприяючи як обмін демократичними
    цінностями, так і відданість
    зміцненню двосторонньої співпраці наступних поколінь політиків, дипломатів, митців, представників багатьох професійних та соціальних організацій, нагадавпрезидент
    Йоханніс. Важливу роль у побудові цих відносин
    відіграло також те, що Румунія продемонструвала, що вона є надійним партнером
    та активним союзником у НАТО, який бере на себе міцні зобов’язання та сприяє спільній безпеці
    разом із США.




    Після
    11 вересня 2001 року,
    Румунія надавала значну підтримку міжнародній коаліції проти тероризму під проводом США,
    беручи участь військами в
    операціях в Афганістані та Іраку. Участь у війні проти тероризму та економічні реформи були елементами, які визначали підтримку
    США щодо інтеграції Румунії в
    НАТО. Привілейовані відносини в рамках Стратегічного партнерства є важливим орієнтиром у контексті коли, світ проходить через глибокі та швидкі зміни,
    в якому переважають численні виклики в галузі безпеки, йдеться також у
    посланні президента Румунії.
    Життєвість румуно-американського партнерства
    була підтверджена в минулому році, коли
    були додані нові варіанти співробітництва у
    високотехнологічних сферах, що матимуть
    економічні, соціальні та політичні наслідки протягом наступного десятиліття -
    про що свідчить Спільна
    декларація, прийнята разом з
    президентом Дональдом Трампом 20 серпня
    2019 року, під час візиту глави румунської
    держави
    до Білого дому.




    У
    Вашингтоні,Посольство Румунії привітало декларацію,
    присвячену 140-й річниці дипломатичних відносин, прочитану 11 червня 2020 року в Палаті
    представників США, нагадавши, що Вашингтон і Бухарест розвинули стратегічне
    партнерство, побудоване на довготривалій
    дружбі, історичних зв’язках і спільному зобов’язанні сприяти безпеці та процвітанню на благо громадян.

  • Новий посол США в Бухаресті

    Новий посол США в Бухаресті




    Посол США в Бухаресті Адріан Цукерман вручив,в суботу, міністру закордонних справ Богдану
    Ауреску копію листа про свою акредитацію. З цього приводу, глава дипломатії в
    Бухаресті наголосив на міцності Двостороннього стратегічного партнерства,
    особливо після успішної зустрічі, в серпні цього року, між главою держави Румунії
    Клаусом Йоханнісом та лідером Білого дому Дональдом Трампом.

    З нагоди цієї
    зустрічі було розширено сфери Стратегічного партнерства, що становлять спільний
    пріоритетний інтерес, і міністр Богдан Ауреску заявив, що необхідно
    продовжувати процес повного впровадження прийнятих стратегічних рішень, у тому
    числі у сфері енергетичної безпеки та у сфері 5G.




    З іншого боку, глава дипломатії в Бухаресті нагадав про мету
    великого значення для румунських громадян, а саме доступу країни до програми Visa Waiver, програми про відмовлення від обов’язковості віз і яка
    дозволяє громадянам певних країн подорожувати до Сполучених Штатів у туристичних і ділових цілях, протягом 90 днів або менше, без отримання візи.

    Водночас, Богдан
    Ауреску зазначив, що румунське суспільство є одним із найбільш протрансатлантичних
    та проамериканських країн у Європі, а Бухарест постійно працює, в середині ЄС
    та НАТО, для зміцнення трансатлантичного зв’язку.




    У свою чергу, новий посол США в Румунії Адріан Цукерман
    заявив, що Румунія не може мати кращого друга, ніж Сполучені Штати, і оцінив
    чудову трансформацію нашої країни за 30 років від антикомуністичної революції
    1989 року.

    Підтверджений на посаді Сенатом США 20 листопада, Адріан Цукерман,
    адвокат за фахом, народився в Румунії, вільно розмовляє румунською мовою, і
    коли йому було 10 років, він разом із сім’єю емігрував до США. Він замінює на посаді Ханса Клемма, який з вересня 2015
    року був послом США в Румунії.

  • Зустріч Президента Румунії з послами

    Зустріч Президента Румунії з послами


    У ході зустрічі з керівниками дипломатичних місій, акредитованих у Бухаресті,
    Президент Румунії Клаус Йоханніс заявив, що зробить усе, що залежить від нього, як президента, щоб цінності правової держави,
    ліберальної демократії, а також незалежної і ефективної судової системи не
    постраждали. Глава держави дав
    запевнення в тому, що, незважаючи на дуже динамічну сцену внутрішньої румунської
    політики, всі фактори, які приймають рішення, діятимуть разом, аби головування
    в Раді ЄС у першій половині 2019 року відбувалося в найкращих можливих умовах.
    Глава держави нагадав, що мандат румунського головування відбувається в
    динамічному контексті, з такими викликами як Брекзит, міграція, переговори щодо
    багаторічної фінансової структури та вибори до Європейського парламенту.




    Водночас, саміт у Сібіу (центральна Румунія), що
    відбудеться 9 травня, буде ключовим моментом, вважає Президент, коли буде окреслено
    чітке бачення пріоритетних напрямків діяльності ЄС. Що стосується Брекзит-у, укладена угода є найкращим інструментом для
    обмеження негативних наслідків виходу Великобританії з ЄС. Після першого
    відхилення цієї угоди, як головуюча країна в Раді ЄС, Румунія вжиє необхідних
    заходів, незважаючи на варіант, який буде обраний, в координації з
    європейськими інституціями та іншими державами-членами.




    Глава держави запевнив, що Бухарест докладе всіх
    зусиль для просування переговорів з цього питання. Водночас, безпека громадян є
    вирішальним елементом, і, за словами Президента, Румунія продовжуватиме
    послідовно працювати щодо зміцнення зовнішніх кордонів ЄС. Президент нагадав,
    що вступ до Шенгенської зони є пріоритетом для Бухареста. Клаус Йоганніс висловив
    упевненість, що цей крок може значно сприяти зміцненню безпеки зони вільного
    пересування в ЄС.




    Що стосується закордонної політики, то Президент
    зазначив, що попри підвищення ролі Румунії в ЄС та НАТО, центральна мета
    консолідації та розширення стратегічного партнерства зі США буде збережена.
    Клаус Йоганніс: «Користуюся цією можливістю, щоб привітати визнання зусиль
    Румунії брати участь у системі протиракетної оборони НАТО, через військову базу в Девеселу,
    в нещодавно представленому Президентом Трампом «Огляді політики у сфері протиракетної
    оборони США». Що стосується НАТО, то цей рік позначить важливий момент:
    70-річчя створення найпотужнішого політико-військового альянсу в історії людства
    та 15 років від вступу Румунії в НАТО. Ми будемо продовжувати виділяти 2% ВВП
    на витрати на оборону, так як ми пообіцяли на союзному рівні»
    .




    З іншого боку, Клаус Йоганніс підтвердив підтримку
    Румунії ООН, нагадавши про кандидатуру Бухареста на місце непостійного членства
    в Раді Безпеки ООН.

  • Японський прем’єр-міністр в Румунії

    Японський прем’єр-міністр в Румунії

    Румунія та Японія домовилися про досягнення Стратегічного партнерства, оголосив Президент Клаус Йоханніс в кінці переговорів з прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе, який здійснив історичний візит до Румунії – перший в історії двосторонніх контактів візит прем’єр-міністра Японії до Румунії.

    Відносини між двома країнами досягли більш високого рівня зрілості, що призведе до посилення та зміцнення співпраці у всіх сферах, вважає президент Румунії. Клаус Йоханніс: Ми зійшлися на думці, що поділяємо ті ж стратегічні цінності та цілі, маємо подібне ставлення до безпеки в такому нестабільному середовищі, а також спільні економічні інтереси. Я закликаю до реалізації більше японських інвестицій у Румунії та збільшення товарообігу, і тому я радий, що прем’єр-міністр прибув у супроводі численної делегації бізнесменів. Ми мали змістовний обмін думками щодо нашої співпраці у галузі безпеки та проаналізували ситуацію в галузі безпеки в наших регіонах, приділяючи особливу увагу Чорноморському регіону та північно-корейській справі.

    Румунія займає стратегічне географічне положення і є ключовим партнером Японії, заявив прем’єр-міністр Сіндзо Абе, підкресливши, що ці дві країни базуються на спільних цінностях та принципах, таких як свобода, демократія, права людини та верховенство закону. Він також наголосив на важливості економічної та безпекової співпраці. На думку японського посадовця, найважливішим питанням економіки Румунії, безумовно, є консолідація інфраструктури, і Японія зі всією відданістю бере участь у плані реалізації швидкого доступу між Бухарестом та Міжнародним аеропортом Анрі Коанда шляхом будівництва 6-ї лінії метро. Прем’єр-міністр Зіндзо Абе оголосив про скасування віз для румунських громадян.

    З іншого боку, Абе підкреслив загальну переконаність обох країн в тому, що вони не можуть погодитися із ядерним озброєнням Північної Кореї і вважають за необхідне максимальне збільшення тиску на цю державу. Якість робочої сили у сфері комп’ютерної технології є елементами, які залучають японських інвесторів до Румунії, заявив прес-секретар МЗС Японії Норорі Маруяма. Японські компанії зацікавлені в Румунії. Якість робочої сили та галузь інформаційної технології є дуже привабливими для японських компаній, – наголосив прес-секретар. З очевидних протокольних причин, після відставки Міхая Тудосе, прем’єр-міністр Японії відмовився від офіційної зустрічі з представниками Уряду, але бізнесмени японської делегації, які супроводили прем’єр-міністра до Румунії, були прийняті делегацією виконавчого органу, яку очолив віце-прем’єр-міністр Румунії.

  • Президент Йоханніс у  Вашингтоні

    Президент Йоханніс у Вашингтоні

    Президент Румунії Клаус Йоханніс, перебуває з п’ятиденним робочим візитом в США, чиїм основним елементом буде зустріч, 9 червня, зі своїм американським колегою Дональдом Трампом. Йоханніс є першим главою держави з Центральної та Східної Європи, який буде прийнятий, офіційно, новим лідером Білого дому. У перший день візиту, президент Йоханніс взяв участь, в якості почесного гостя, на Глобальному форумі престижного Американського єврейського комітету.

    З цієї нагоди, він отримав Light Unto the Nations, найвищу нагороду організації, яка присуджується главам держав і урядів в знак визнання важливого міжнародного впливу в галузях миру, безпеки, демократії та просування людських цінностей. Президент присвятив цю нагороду Румунії та її громадянам. У своєму виступі на форумі, Йоханніс зазначив, що зміцнення верховенства закону, незалежність судової системи та боротьба з корупцією є його пріоритетами. Він зазначив, крім того, що заперечення Голокосту і антисемітизм загрожують здоров’ю демократій і нагадав про заходи Румунії в якості головуючої Міжнародного Альянсу з питань Пам’яті Голокосту.

    «Я насмілюся сказати, що Румунія є сильною країною. Її сила не дається географічними ознаками або обставинами, а цінностями, які вона утверджує та її рішучістю окреслити особливу роль країни в забезпеченні регіональної і трансатлантичної безпеки, зазначив глава румунської держави. У той період коли екстремізм, ксенофобія і радикалізм зазнають небезпечне зростання в Європі і в світі, Румунія повністю взяла на себе відповідальність за минуле і виступає в якості промоутера толерантності, недискримінації та поваги до різноманіття, продовжив президент.

    З іншого боку, він підтвердив, що Бухарест продовжить бути одним з найважливіших прихильників трансатлантичних відносин в середині Європейського Союзу. Він зазначив, що Сполучені Штати мають потребу в ЄС як стратегічного партнера і що безпека ЄС та Європи в цілому є важливою для безпеки США. Йоханніс згадав і про міцні відносини між Румунією і Сполученими Штатами, з огляду на те, що в 2017 році, сповняються 20 років від підписання стратегічного партнерства між двома країнами.

    «Я очікую зустрічі з Президентом Дональдом Трампом в кінці цього тижня, і бажаю, щоб ми разом працювали і зробили це партнерство сильнішим, глибшим і більш значущим для обох народів», сказав Йоханніс. Він відзначив високий рівень співпраці у військовій сфері, економічні можливості з Румунії, але і такі галузі, як освіта і наукові дослідження, що матимуть велике значення для спільного майбутнього.