Radio România Internațional

Tag: стримування

  • Румунсько-американська співпраця у сфері оборони

    Румунсько-американська співпраця у сфері оборони


    Президент
    Румунії Клаус Йоганніс
    був серед політичних лідерів
    країн-союзників, з якими глава Білого
    дому Джо Байден провів у вівторок
    телефонну конференцію. Як і більшість
    подібних розмов з початку війни, вона
    була присвячена допомозі Україні і
    нагальним питанням оборони і безпеки.
    Глава Білого дому, до якого приєднався
    Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг,
    запевнив союзників, що підтримка України
    триватиме стільки, скільки буде потрібно.

    Навіть
    якщо останні фінансові виділення
    не передбачають коштів для Києва, через
    спротив консервативного табору, Джо
    Байден продовжує тиснути на консервативний
    табір і каже,
    що Республіканська партія, яка домінує
    в Палаті представників, повинна дотримати
    свого слова і забезпечити голосування
    на користь допомоги Україні,щоб вона могла
    зехистити себе.
    Сполучені Штати, нагадує Reuters, очолюють
    західну коаліцію на підтримку України
    і є основним постачальником допомоги
    у вигляді важкого і сучасного озброєння.
    З іншого боку, президент Байден підтвердив
    відданість США безпеці Румунії та інших
    союзників на східному фланзі, включаючи
    нещодавнє розгортання додаткових
    американських винищувачів F-16 в нашій
    країні.

    За
    даними Адміністрації
    президента в
    Бухаресті, дискусії також були зосереджені
    на забезпеченні продовольчої безпеки
    та критичних ланцюжках поставок.
    Президент Йоганніс підкреслив, що Росія
    повинна припинити напади на українські
    порти на Дунаї, в безпосередній близькості
    від Румунії, які є військовими злочинами
    і спрямовані на знищення зернових
    складів та критично важливої інфраструктури
    постачання, що також впливає на транспорт
    на Дунаї. Він окреслив напрями дій,
    вжитих на національному і союзницькому
    рівнях, шляхом посилення заходів
    спостереження, підвищення пильності,
    моніторингу і патрулювання повітряного
    простору в Чорноморському регіоні, і
    подякував НАТО, а також США та іншим
    союзникам за допомогу в цьому відношенні.

    Лідер
    в Бухаресті закликав присутніх на
    телефонній конференції лідерів
    активізувати зусилля для забезпечення
    стримування і оборони на східному фланзі
    і в Чорному морі, більш ефективних і
    краще відкаліброваних до поточної
    ситуації в галузі безпеки. Клаус Йоганніс
    підкреслив, що наразі необхідні посилені
    можливості для виявлення та перехоплення
    безпілотників, а також сильніша
    протиповітряна оборона, відповідно до
    рішень Вільнюського саміту. Румунія,
    запевнив глава держави, буде продовжувати
    солідарну підтримку України стільки
    часу, скільки буде необхідно, на всіх
    відповідних рівнях – в тому числі, в
    питанні транзиту зерна. Президент США
    та лідери країн-учасниць конференції високо
    оцінили зусилля Румунії на підтримку
    України, в тому числі, серед іншого, щодо
    підготовки українських пілотів F-16.

  • Підсумки візиту прем’єр-міністра Румунії до Брюсселя

    Підсумки візиту прем’єр-міністра Румунії до Брюсселя

    Уряд залишається твердо відданим зміцненню діалогу з європейськими партнерами, а Румунія залишиться надійним і глибоко відданим партнером європейського проєкту – це основний меседж, який передав прем’єр-міністр Ніколає Чуке на своїх дводенних зустрічах з представниками брюссельських інституцій. Під час переговорів глава виконавчої влади наполягав на необхідності якнайшвидшого прийняття рішення про приєднання Румунії до Шенгенської зони вільного пересування.

    Що стосується моніторингу у сфері юстиції, останній запевнив, що програма урядування передбачає чіткі цілі для конкретних реформ та інвестицій, які переконали би Єврокомісію в тому, що Механізм співробітництва та перевірки, накладений на Румунію 15 років тому, при вступі до ЄС, необхідно скасувати. Прем’єр-міністр також обговорив з європейськими чиновниками питання реалізації Національного плану відновлення та стійкості. Глава уряду отримав запевнення, що Румунія отримає технічну допомогу від Комісії для освоєння цих європейських коштів. Ніколає Чуке оголосив у Брюсселі, що уряд незабаром створить структуру для моніторингу, координації та перевірки того, як цей європейський інструмент буде працювати.

    Ніколає Чуке: «Ми не можемо дозволити собі упустити цей шанс. Ми вже маємо 12 мільярдів євро з коштів згуртованості, які потрібно витратити за дуже короткий період часу. Це кошти, які надходять в рамках Національного плану відновлення та стійкості, до яких додаються європейські кошти з багаторічного бюджету фінансування. Це пропозиції, які передбачають залучення та відповідальність кожного з нас для досягнення мети.»

    Дискусії з президентом ЄС Урсулою фон дер Ляйен були зосереджені на подальшій боротьбі з пандемією коронавірусу та впливі нового африканського штаму Omicron. Ніколає Чуке запевнив, що влада намагається знайти найефективніші способи переконати населення терміново проходити щеплення, щоб уникнути нової хвилі втрачених життів, як це сталося в листопаді в Румунії. Ніколає Чуке: «Відбулися дискусії про те, як проходить кампанія вакцинації та необхідність вакцинації населення. Це практично єдиний засіб, який захищає нас, допомагає нам легше пережити хворобу і не мати такої кількості випадків, як під час четвертої хвилі.»

    Під час зустрічей з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, Ніколає Чуке висловив стурбованість Румунії у зв’язку із складною ситуацією на східному кордоні України, наполягаючи на необхідності посилення дій щодо оборони та стримування від загроз на східному фланзі альянсу та Чорному морі. Водночас він запевнив, що Румунія і надалі виконуватиме зобов’язання виділяти два відсотки валового внутрішнього продукту з державного бюджету на оборону.

  • Румунія і НАТО

    Румунія і НАТО

    Румунія офіційно приєдналася до НАТО 29
    березня 2004 року, після здачі ратифікаційних грамот Державному департаменту США, депозитарій Північноатлантичного
    договору. Здача на зберігання документів про ратифікацію відбулася 2 квітня
    2004 року, тоді й відбулася офіційна церемонія підняття румунського прапора з прапором Альянсу.
    Румунія відзначає цю подію щороку в першу неділю квітня. На військовій
    церемонії, організованій з цієї нагоди Міністерством національної оборони в
    Бухаресті, була присутня прем’єр-міністр Віоріка Денчіле. Вона підкреслила важливу роль приєднання до
    НАТО, що було виражено через національний консенсус на всіх рівнях на шляху
    країни до НАТО.




    Через 15 років після вступу в НАТО Румунія
    готова відповісти
    на нові проблеми в галузі безпеки й
    продовжуватиме активно брати участь в забезпеченні євроатлантичної стабільності відзначила Віоріка Денчіле:«Ми як і раніше є
    важливим учасником операцій НАТО з підтримки миру і стабільності в різних зонах
    конфліктів. У зв’язку з цим, я пишаюся професіоналізмом і людською відданістю
    румунських військових, які беруть участь в місіях, розгорнутих в театрах
    військових дій, і зробили все можливе для захисту й покращення життя місцевого
    населення, здобуваючи їхню повагу і дружбу».




    Рішення, прийняті на самітах НАТО,
    враховували позицію Румунії, щодо необхідності посиленої присутності в
    Чорноморському регіоні, – наземної, повітряної і морської, що збільшило безпеку всього Альянсу,
    додала прем’єр-міністр. Віоріка Денчіле підкреслила, що Румунія є безпосереднім
    бенефіціаром посилення позицій НАТО щодо оборони та стримування на східному фланзі.




    Румунська армія зробила значний внесок в
    операції та місії НАТО навіть до того, як стала повноправним членом Альянсу,
    сказав начальник генерального штабу, Ніколае Іонель Чуке «В даний час близько 1000 військовослужбовців беруть
    участь у миротворчій місії в Афганістані, Іраку, а також розміщуються на
    Балканах, а зусилля та зобов’язання румунської армії у
    сфері євроатлантичної безпеки оцінені у всьому світі та зміцнюють міжнародний
    статус Румунії, як надійного союзника та партнера».



    Вже третій рік поспіль Румунія виділяє 2% від
    ВВП на оборону, і ті, хто приймає рішення, говорять, що програми військових
    закупівель сучасного обладнання для армії будуть продовжуватися відповідно до
    стандартів НАТО і викликів у сфері безпеки, зокрема відповідатимуть потребам румунських
    військ, що беруть участь у союзних місіях. На сьогодні, в місіях, загинуло 29
    румунських солдатів і 180 отримали поранення.



  • Цілі Румунії на саміті НАТО

    Цілі Румунії на саміті НАТО

    11 та 12 липня відбудеться саміт Північноатлантичного альянсу в Брюсселі. Саме тому Верховна рада оборони країни (ВРОК) зібралася в Бухаресті, щоб проаналізувати та затвердити цілі Румунії на майбутньому саміті. Саміт – йдеться в прес-релізі Адміністрації Президента – дасть можливість для конкретного вираження союзної єдності та солідарності, відповідно трансатлантичного рішення щодо все більших глобальних загроз. З румунської точки зору зустріч в Брюсселі буде мати особливе значення, з огляду на бажання, щоб проекти з консолідації позиції оборони та стримування на східному фланзі НАТО просувались паралельно із забезпеченням клімату стабільності у східному сусідстві, особливо в Чорноморському регіоні.

    Також на зустрічі ВРОК в Бухаресті були схвалені збройні сили, які можуть бути готові для участі в наступному році в місіях та операціях за межами території румунської держави. У порівнянні з 2018 роком вони зросли більш ніж на 11 відсотків. Таким чином, Румунська армія буде присутня у зовнішніх місіях з 2098 військовослужбовцями та цивільними особами, а МВС 932 військовослужбовцями та поліцейськими. Не пов’язана з союзним самітом 11-12 липня, але з величезним впливом на саме існування історичної зони Румунії, тема Рошія Монтане була включена до порядку денного ВРОК. Міністр культури поінформував членів Ради про стан включення культурно-гірничого ландшафту, що в Горах Апусень(Західні Карпати) до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

    Адміністрація Президента уточнює, що тема Рошія Монтане, як частина національної та загальної культурної спадщини, була постійно під увагою президента Клауса Йоганніса як з культурної, так і з соціальної точок зору. За існуючими правовими рамками уряд має інструменти та інститути для управління всім процесом включення Рошія Монтане до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тому, на основі правових положень, члени ВРОК взяли до відома інформацію, надану міністром культури, і питання буде надалі керуватися урядом.

    Нагадаємо, що включення Рошія Монтане до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО йде паралельно з судовим процесом між Румунією та канадською компанією Gabriel Resources, яка хотіла видобувати золото в цьому районі за допомогою ціаніду. Оскільки проект було заблоковано, канадці тепер вимагають відшкодування у понад 4 мільярди доларів. Для багатьох румунів тисячолітні артефакти у цьому районі, добре збережені, унікальні в світі, є ціннішими ніж золото у землі. Йдеться про близько 300 тонн золота, 1600 тонн срібла, а також родовища рідкісних руд.