Tag: студенти

Іспит на атестат зрілості 2024 року мав найвищий рівень успішності за останні 10 років – 76,4%. Однак цей «іспит на дорослість» багатьох лякає, тому кілька студенток центрального румунського міста Клуж, закінчивши середню школу з високим середнім балом і склавши іспит на атестат зрілості на відмінно, вирішили полегшити цей досвід для учнів, яким пощастило менше, ніж їм самим. Бакадемія стала назвою проєкту, запущеного під девізом: «склади іспит, не задумуючись».

Засновниця проєкту Бакадемія Бьянка Йонеску розповіла нам: «Наша історія насправді почалася ще у 2022 році. Того року я склала іспит на атестат зрілості і отримала 10 балів з історії та 9.80 з румунської мови та літератури. Хоча я була учасником національної олімпіади з румунської мови з середніх класів і продовжувала брати участь також в старших класах, я все ще відчувала стрес, як і будь-який інший 12-класник, коли наближався іспит на атестат зрілості. І тоді, після складання іспиту, я вирішила оцифрувати структуровані мною матеріали. Я витратила шість місяців на самостійне структурування матеріалу. У 2022 році я почала допомагати учням онлайн. Я безкоштовно поширювала ці матеріали в інстаграм-акаунті, і в основному покоління, яке склало іспит у 2023 році, було першим поколінням, якому я допомогла. А ідея Бакадемія почала формуватися лише тоді, коли учні почали надсилати мені свої результати. Наприклад, з близько 3000 учнів, яким я допомогла, більшість склали іспит на оцінку вище 9.50. Деякі навіть отримали 10. Навіть люди, які складали іспит через 10 або 20 років, наприклад, отримали дуже хороші оцінки! І в основному в той момент я зрозуміла, що мої матеріали дійсно мали позитивний вплив».

Донедавна учениця Бьянка Йонеску додала: «Учням набридли товсті, чорно-білі книжки, повні подробиць, які не потрібні для цього іспиту, і я розуміла їхнє розчарування, бо була на їхньому місці. Однак ми живемо в країні, де помітно, що ситуація напередодні іспитів не дуже змінюється, не покращується порівняно з попередніми роками. Минуло 10 місяців відтоді, як ми заснували видавництво Бакадемія, і ми відрізняємося тим, що в нашій команді працюють лише студенти, які отримали оцінку 10 на цьому заключному іспиті або з певних предметів. А ще всі наші збірники кольорові та синтезовані. До них також входять, наприклад, поради або жарти, які були б зрозумілі нинішньому поколінню».

Ірина Селаджа, авторка підручника з географії для «Бакадемії» та відповідальна за інтерактивні відео в соціальних мережах. Ми запитали її, що для неї означає Бакадемія: «Я з тих людей, які люблять допомагати людям, і мені дуже цікаво запропонувати новий погляд на навчання щодо іспиту на атестат про повну загальну середню освіту, тому що більшість людей думають, що це просто тест. Але я хотіла би запропонувати ідею і рішення, що будь-який тест можна скласти дуже легко, просто розуміючи, просто жартуючи ніж з дуже дорогими матеріалами або дуже довгими матеріалами. Я придумала рішення для учнів, які належать до покоління Z, які по-іншому розуміють, як вивчати певні предмети. І, просто, я хотіла запропонувати новий варіант, щоб мотивувати учня, можливо, читати румунську літературу в більш нонконформістський спосіб».

Як зворотній зв’язок команда Бакадемія повідомила, що кілька учнів розповіли їм, що за допомогою цих матеріалів вони запам’ятовували весь годинний урок за одну хвилину.

А команда продовжує свою роботу! Бьянка Іонеску: «Збірників з інформатики, хімії та фізики нам ще не вистачає, і ми над ними зараз працюємо. Вони будуть опубліковані десь у вересні, приблизно в середині місяця, ми сподіваємося. Наш успіх значною мірою пов’язаний з платформою TikTok. Наприклад, саме там ми стали популярними завдяки нашим відео зі штучним інтелектом. Наразі ми зібрали майже 1 000 000 переглядів на нашому акаунті».

Більше нічого сказати, окрім як продовжувати вчитися! Здається, вже легше!

Зусилля щодо створення відділу
вищої художньої освіти в
Бая-Маре (Марамуреський повіт), після 1990 року, припадають десь на початок 1997-1998 рр., коли я був викладачем образотворчого
мистецтва в Художній школі імені Лівіу Борлана в Бая-Маре, пише професор Північного університету в Бая-Маре, Ніколає Сучу в статті «Два десятиліття художньої освіти в Бая-Маре»,
опублікованій у журналі «Газета де Марамуреш». Сконтактований тоді викладачами Північного університету, які хотіли розвинути нові структури навчальних програм на
університетському рівні, піднята проблема створення Коледжу мистецтва з подвійною спеціалізацією ​​за
моделлю, взятою від
сусідніх країн, де випускник такого коледжу, готувався до викладання образотворчого мистецтва з
іншої дисципліни, такої як історія, географія тощо. Такі формули функціонували тоді, як розширення університетів у менших
містах, але тривало до кінця 2000-х років.

У Північному університеті,влітку 2000 року,було створено моноспеціалізацію – живопис, в рамках Філологічного факультету, за зусиллями тодішнього керівництва університету. У книзі Десятиріччя вищої освіти в Бая- Маре 2000-2010, опублікованій під егідою видавництва Північного
університету, Бая-
Маре, 2010 р., виключно
особистий демарш, із короткою передмовою зі виступу професора Тіберіу Алекса (Коротка історія художньої освіти в Художньому центрі Бая Маре, знаменує закріплення
такого демаршу. Професор Ніколає Сучу не згадує тепер про внесок та підтримку особистостей та установ, які з ентузіазмом
підтримували етапи становлення та розвитку структури вищої освіти, відповідно до правових
методологічних правил, для закріплення такої спеціалізації. Для того, щоб
розвіяти будь-які підозри, які досі зберігаються в недобросовісному розумінні, навчальна
програма
Образотворче мистецтво – живопис в рамках Баямарського Північного університетського центру,працює відповідно до академічного статусу Університетів мистецтва Румунії (Бухарест, Яси, Тімішоара, Клуж).

Не претендуючи здобути славу, продовжує
професор Н. Сучу, мені
вдалося закріпити цю програму навчання з рівним статусом у групі цих університетів, які об’єднались в університетський консорціум завдяки моїй участі в якості гостя у
виставкових дидактичних програмах у яких студенти користуються обміном інформацією та досвідом.
Через призначення
професора Північного університету Ніколає Сучу на посаду художнього керівника Літнього університету в місті Петрошань, в 2003 році, він мав нагоду об’єднати студентів з Університетів країни та Р. Молдова, України, Бельгії в програму, настільки необхідну для
професійної підготовки студентів у таких напрямках: живопис, скульптура, графіка, кераміка, фотографія, а
результати творчої роботи були художніми заходами великого професійного та естетичного рівня, внаслідок чого
були встановлені в часі професійні дружби між
поколіннями студентів учасників.

У той же час, той факт, що професор
Н.Сучу був членом адміністративної
ради Союзу образотворчих художників Бая- Маре та її президентом, він сприяв можливості випускникам брати
участь у виставкових програмах відділення Союзу образотворчих
художників на
місцевому, національному та міжнародному рівнях. Не раз досвідчені викладачі
національних університетів мистецтва нагадували йому, що потрібно брати участь у партнерських відносинах між
творчими спілками та університетським середовищем, забезпечуючи таким чином
безперервність гільдії
професійних художників.

Нагадаємо, що
Північний університет у Бая-Маре вже багато років плідно співпрацює з Івано-Франківським Національним технічним університетом нафти і газу з яким впроваджує
транскордонний проєкт «Регіональний
центр з навчання та моніторингу впливу електричних установок на навколишнє
середовище», в рамках програми ENC CBC Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна, 2014-2020 рр.

Представники сільради Лункавіца, тульчанського
повіту, та молодіжної
організації Нове
покоління Європи, м. Ізмаїл, Україна, розпочали курси з
професійної підготовки
360 учнів та студентів з двох країн за допомогою проекту, що фінансується Європейським Союзом через Спільну
операційну програму Румунія- Україна. Мер села Лункавіца Штефан Іліє оголосив недавно в соціальній мережі, що проект, який
уже розпочато в повіті, також був представлений у місті Ізмаїл.

Мета проекту – поліпшити доступність
на ринку праці для 360 студентів та учнів з України та Румунії шляхом міжінституційної співпраці по
обидва боки кордону, – написав Штефан Іліє в соціальній мережі. Сільголова
заявив агентству AGERPRES, що в кінці минулого року 60 старшокласників
навчального закладу села Лункавіца
розпочали курси професійної підготовки в різних галузях, серед яких і підприємництво. Ми взяли участь у презентації проекту в Україні, що насправді є частиною цієї ініціативи, – сказав сільголова Лункавіца.

У рамках проекту 60 учнів Технологічного ліцею
імені Сіміона Леонеску з Лункавіци відвідують різні курси професійної
підготовки, а навчальний заклад буде обладнаний лабораторіями з бджільництва,
гастрономії, столярства та підприємництва, ще 300 українських студентів
візьмуть участь у курсах з підприємництва За інформацією місцевих органів самоурядування, новизна проекту полягає у розробці
онлайн-платформи, на якій учні та студенти зможуть ініціювати та вести свій
перший бізнес.

Минулого року ми завершили подібний
проект в Ізмаїлі, і ми переконані, що проект, який ми реалізуємо у партнерстві
з мерією Лункавіца, матиме успіх, – сказав під час запуску проєкту у Тульчі
голова «Нового покоління Європи» Павло Володимир. Вартість проекту «Інноваційні методи професійної
підготовки та навчальної співпраці на двосторонньому рівні Румунія-Україна»
складає 330 000 євро. Головний партнер
проекту – Мерія села Лункавіца, а партнерами виступають Ізмаїльський державний
гуманітарний університет, Вище медичне училище «Св. Лука», Тульча та Молодіжна
громадська організація «Нове покоління Європи».

Проект був
розроблений в рамках пріоритету Програми «Інституційна співпраця в галузі
освіти для поліпшення доступу до освіти та якості освіти». Проєкт спрямований на
поліпшення доступності та можливості працевлаштування на ринку праці для 360
студентів та учнів середніх шкіл з Румунії та України, шляхом розвитку знань та
вмінь, необхідних для сучасного ринку праці, гнучкого та динамічного завдяки
міжінституційній співпраці в галузі освіти без кордонів.

Запобігання
соціально-професійній маргіналізації та підвищення інтенсифікації переходу від
школи до активного життя для 100 учнів середніх шкіл та студентів з повіту
Тульча та Одеської області шляхом транскордонних освітніх заходів, спрямованих
на організацію двох транскордонних ярмарків віртуальних підприємств, двох
обмінів досвідом у сфері підприємництва та введення в експлуатацію двох
двосторонніх онлайн-платформ:

Молодь з Румунії все більше
зацікавлена у навчанні за кордоном. Якщо в 2000 році 12 500 румунських
студентів навчалися в університетах за кордоном, то минулого року за кордоном
навчалося приблизно 37 000 румунських студентів, згідно з даними ЮНЕСКО. Студенти
віддають перевагу університетам з Великобританії, де оплата може бути
покрита студентами за рахунок державних позик, які повертаються після
закінчення навчання та працевлаштування. У Великобританії майже чверть усіх румунських студентів
за кордоном. Якщо в 2016 році було близько 10 000 румунів, то тепер їх майже 15 000. Наступні улюблені напрямки для молодих румунів -
Італія, Франція, Данія та Нідерланди, країни з важливими румунськими громадами, схожими мовами або дуже хорошими та легко доступними освітніми системами для молоді з Румунії.

У Нідерландах тарифи на навчання дуже низькі, а в Данії освіта навіть
безкоштовна. Окрім доступності з точки зору оплати за навчання, університетам з- за кордону вдається залучити молодих людей з Румунії і через
широкий спектр
навчальних програм, орієнтованих на практичну сторону, але які пропонують
студентам стипендії та інші пільги. Багато молодих людей потрапляють у програми
стажування, а потім мають можливість знайти роботу в компаніях. З іншого боку,
дослідження показує, що до 2030 року штучний інтелект та комп’ютери замінять людей у
​​багатьох професіях. Молоді люди це знають, і вони націлені на ті
університети, які підготують їх до професій майбутнього. Роберт поїхав до Нідерландів
на навчання у комп’ютерній
галузі: «Мене завжди
цікавила сфера робототехніки та штучного інтелекту. Це щось
нове і, спрямоване на майбутнє. Я дізнався, що в
Нідерландах я можу вивчити щось подібне, зокрема в
Гронінгенському університеті. Це науково-дослідний університет,
який розробив освітні програми, орієнтовані на інновації та якість. Я маю багато годин практики. Я не знаю, чи
повернусь в країну після закінчення
навчання.

Матей був олімпійцем столичного Національного коледжу інформатики імені Тудора Віяну та 4 роки навчався у Великобританії. Ми запитали його чому він вирішив
навчатись за кордоном: «Причиною навчання за кордоном, було те, що я хотів
спробувати щось нове. У будь-якому випадку, я хотів подорожувати, і подумав,
що поїхати в Англію на навчання можна поєднати ці речі. Крім того, в Англії є курс кримінологічно-психологічної
сфери, який у Румунії не знайдеш. Існує також багато відмінностей між румунською та
британською системою освіти. В Англії ви знайдете набагато більшу різноманітність
курсів, а відносини між викладачем та студентом значно розслабленими. що зменшує напругу між викладачем
та студентом. Крім того, можу сказати, що у нас набагато менше годин. Цього
року у мене є 7 годин на тиждень, а решту часу я навчаюсь індивідуально, що
мені здається чудовим. Тут люди дуже відкриті, єдиною складністю було розлука
з сім’єю, але мені здається, що це природний для кожного крок, покинути рідний
дім.

Ми також запитали Матея, що він має намір робити після
закінчення навчання. Чи повернеться він до Румунії? Я не знаю точно, тому
що світ широкий. Це перша іноземна країна, в якій я живу. Я відкритий до будь-яких
можливостей, які виникають, можливо, навіть повернуся до Румунії, можливо,
поїду в інші країни … хто знає? Я не хочу відчувати себе в пастці за
кордонами країни».

Ліга румунських студентів за кордоном
підтримує румунських студентів з діаспори, заохочуючи та інформуючи їх про можливості навчання за кордоном,
і, особливо, заохочуючи та сприяючи їх поверненню до країни після закінчення навчання. Роберт
Стреді, президент Ліги розповідає:«Ми
лобіюємо політиків затверджувати сприятливі закони румунським студентам за кордоном. У даний
момент Конституційний
комітет Сенату розробив закон, який передбачає, щоб румунський студент за кордоном користався безкоштовними перевезеннями поїздами в країні
під час канікул. Окрім лобі, ми також робимо проекти для залучення румунських
студентів з усіх куточків. І з країни, і з-за кордону. Ми хочемо зв’язати
більше студентів із-за кордону із громадою в Румунії, бо коли вони потрапляють туди, вони відключені від усього, що означає Румунія, вони
відірвані від країни. Таким чином, у нас є такі проекти,
як Літній табір, де кожного літа в різних округах країни ми
намагаємося привести студентів з-за кордону та проводити тренінги та різну діяльність
разом. Ми також
нагороджуємо їх досягнення на Гала-вечорі румунських студентів за кордоном кожного початку року, але ми
також організовуємо дебати на теми, що цікавлять цих студентів. У наступному
році у нас відбудеться «Форум румунських студентів звідусіль», де ми обговоримо Закон про освіту
та теми, що стосуються, наприклад, університетської системи медицини, що дуже цікаво для іноземних студентів, які приїжджають сюди.

Цього літа Ліга румунських студентів
за кордоном та румунські бізнес-лідери через проект RePatriot підписали
протокол щодо розробки проектів, що становлять спільний інтерес, для кращого
зв’язку румунів з усією країною. Програми стажування будуть розвиватися в
румунських компаніях до 2020 року, щоб студенти з ініціативою приїхали
інвестувати та розвивати Румунію.

Малі та середні підприємства з
фінансовими труднощами, а також студенти з Румунії, які бажають продовжити
навчання за кордоном, отримають європейські кошти на суму 170 мільйонів євро. У зв’язку з
цим у середу було підписано чотири угоди, за якими Європейський інвестиційний
фонд (ЄІФ) виділяє кошти для деяких румунських банків. На практиці вони є
гарантійними угодами, і ЄIФ бере на себе частину ризиків. Частина цих коштів буде спрямована на підтримку студентів,
які бажають здобути ступінь магістра в інших країнах Європейського Союзу.

Таким чином, в рамках гарантійного
фонду Erasmus Plus у розмірі 4,5 млн. євро, близько 450 студентів отримають вигідний кредит
для навчання в іншій країні ЄС, а також в Ісландії, Ліхтенштейні, Північній
Македонії, Норвегії та Туреччині. Керівник представництва Європейської Комісії в Бухаресті Анджела Крістя, яка взяла участь у церемонії
підписання, вважає, що побоювання румунів, пов’язаних з Європейським Союзом,
підживлюються страхом перед невідомим, і найкращим способом позбутися від цієї
нетерпимості є безпосередній контакт з іншими європейськими країнами:

«Чим більше ми маємо програм, які допомагають громадянам Європейського Союзу йти жити в іншій країні, тим
більше у нас толерантніші і відкриті до співпраці суспільства. І саме це ми хочемо, особливо в цей
період, коли вирішується майбутнє Європейського
Союзу. Тому ці угоди, які, на перший погляд, є більш-менш
звичайними фінансовими операціями, їх
ставка набагато більша. Європейський фонд
стратегічних інвестицій
є головним компонентом Плану інвестицій для Європи, так званий План Юнкера.»

За словами Анджели Крістя, у більш розвинутих країнах цей план
прискорив темпи, для яких фінансові інструменти не були викликом, але в Румунії
вже існує 29 проектів, які фінансуються за цим планом. Це 16 великих інфраструктурних
проектів і 13 угод сприяння доступудо фінансування для малих і середніх підприємств. Анджела Крістя також заявила, що на
основі угод, укладених у середу, 3000 МСП отримають підтримку для доступу до
фінансування.

Особливо це стосується тих проектів, де
ми знаємо, що банки, фінансові установи думають двічі, три або чотири рази
перед наданням кредиту, тому що вони можуть вважати,
що проекти мають більш високий ризик, а ми на рівні
Європейського Союзу, через план Юнкера, взяли на себе
зобов’язання покрити цю частину ризику», – додала Анджела Крістя.

Кожен початок жовтня, за традицією, відзначає дебют нового навчального року у ВНЗ. З огляду на те, що згідно з статистикою Румунія займає останнє місце в ЄС за кількістю випускників факультетів, тобто 25,6% населення у віці від 30 до 34 років. За останні роки також спостерігається скорочення кількості студентів з дипломом. Наприклад, у 2009 році було зареєстровано понад 870 000 румунських студентів, а в навчальному 2016-2017 році їх кількість зменшилася до 383 000. У той же час, Румунія займає п’яте місце серед європейських країн, з найбільшою кількістю студентів, котрі навчаються за кордоном.

Ті, хто вирішили навчатися на факультетах в країні, повинні вибрати між великими університетськими центрами, такими, як Бухарест, Клуж, Ясси або Тімішоара. Оскільки щороку молодь прибуває до цих університетів з різних регіонів країни, є ще одна проблема: місця проживання та місця, доступні в студентських гуртожитках. Чи достатньо цих місць? Про це ми розмовляли з Аліною Сіміон, президент Асоціації студентів Бухарестського університету, один з найкращих вищих навчальних закладів країни. Аліна Сіміон: «У Бухарестському університеті доступно близько 5300 місць у власних гуртожитках. Вони розподіляються по факультетах відповідно до кількості студентів. У Бухарестському університеті загалом більше 30000 студентів, тому місця в гуртожитках недостатні, а попит досить високий. Очевидно, що кількість місць розміщення не покриває попит. Розміщення залежить від середньої оцінки. Крім того, існує також соціальний та медичний критерій. Студенти з такими проблемами можуть подати заявку і легше отримати місце в гуртожитку.»

Хоча за останні десять років було побудовано кілька нових гуртожитків, їх кількість все ще недостатня. Гуртожитки Бухарестського університету у районі Грозевешть, один з найпопулярніших кампусів в столиці, розташовані на заході міста, неподалік кампуса Реджіє, найбільший в країні, з 33 гуртожитками, 26 належать Бухарестському Політехнічного університету, і 7 Медичному університету. Інші гуртожитки розкидані по Бухаресту, поблизу факультетів, або на околицях столиці. Крім гуртожитку, багато студентів та їх сім’ї вирішують орендувати або навіть купити в місті квартиру, зокрема однокімнатку. Попит настільки великий, що кожної осені було справжній бум на ринку житла, як ми дізнаємося від фахівців у галузі. Раду Зіліштяну розповідає: «Взагалі, у великих університетських містах, восени є справжній студентський бум на ринку оренди нерухомості: збільшення попиту, що призводить до зростання цін. Це явище відбувається протягом багатьох років. Але в цьому році воно наклалося на інше явище, специфічне для цього періоду, а саме збільшення ROBOR – індексу, відповідно до якого обчислюються проценті ставки за кредитами у леях. Це призвело до зниження доступності румунів до іпотечних кредитів. Таким чином, прихід студентів до найбільших університетських центрів, складніший доступ до іпотеки – примусило тих, хто хотів придбати нерухомість орендувати нерухомість. Це поєднання чинників призвело до значного попиту на ринку оренди і підвищення цін на оренду. Через це підвищення цін, студенти створюють групи з трьох або чотирьох і орендують квартири з трьома або чотирма кімнатами. Таким чином, індивідуальні витрати нижчі.»За оцінками експертів, в цьому році орендна плата за однокімнатку збільшиться майже на 20% порівняно з звичайним періодом оренди нерухомості. Але цей варіант доступний лише для тих, хто має більший бюджет, оскільки на вільному ринку однокімнатку орендують починаючи з 75 євро на місяць і ціни досягаючи 200 євро на місяць. Для порівняння, в кампусі Реджіє плата за місяць не перевищує 165 лей (35 євро) взимку і не знижується нижче 115 лей / влітку, прибл. 24 євро (для тих, хто не платить за навчання) та 230 лей / місяць влітку (49 євро) і 300 лей / місяць взимку, прибл. 64 євро (для тих, хто платить податки). Тарифи за проживання в гуртожитках в Бухарестському університеті, ще нижчі.

Високі ціни орендної плати в місті, але й той факт, що кількість помешкань, які пропонуються для оренди обмежена, ускладнюють доступ студентів до гідного розміщення. Ось що каже про варіант оренди Аліна Сіміон: «Є небагато тих, хто може орендувати. Більшість друзів, яких я знаю, мешкають у гуртожитках. Ціни відносно доступні, для тих, котрих підтримують батьки. Але для тих, хто працює, досить важко платити оренду, яка зазвичай перевищує 150 євро на місяць. Це досить багато для студента платити за гідні умови квартиру. Я чотири роки живу у гуртожитку, і не можу дозволити собі орендувати однокімнатку. Я вже думаю в цьому році, після мастерату, як мені розпоряджатися з грошима. Це досить важко, особливо якщо вони живуть за власні кошти і повинні відвідувати курси. Проблеми виникають як на факультеті, так і на роботі. Деяким з них дуже важко впоратися».

Студенти хотіли б орендувати житло в місті, і тому, що умови життя та гігієна в гуртожитках погані. Аліна Сіміон: «На жаль, не секрет, що умови життя залишаються такими ж поганими. Протягом багатьох років пробувалось – все ще пробується – модернізувати гуртожитки. Однак бюрократія, яка існує на рівні університетів, впливає на ці підходи. Меблі – нові, нові матраци. Це не проблема, адже студенти самі білять собі кімнату. Але спільні ванні кімнати, по суті, є головною проблемою.»

Нещодавно з’явилося ще одне рішення: приватні гуртожитки. Тут ціни та умови проживання десь посередині між тими, які пропонуються в університетських кампусах та орендованих квартирах.

Через місяць після 1-го жовтня – початку навчального року у ВНЗ – студенти взяли участь в традиційному вже заході, який поєднує в собі задоволення і навчання, соціальну залученість і підготовку до майбутньої кар’єри. Юніфест, найбільший студентський фестиваль, проводиться щорічно з 2001 року Союзом студентів Румунії. Він тривав 11 днів і пройшовь одночасно в 17 університетських центрах, за підтримки 107 асоціацій-членів Союзу.

Під егідою «Фестиваль як подорож», в 2017-му році студенти мали можливість взяти участь в різних заходах, серед яких і культурні, такі як театральні вистави та концерти, на які пропонувалися безкоштовні квитки. Про все це ми розмовляли з Аліном Грігоре, головою Союзу студентів Румунії: «Ми організуємо і спортивні заходи, такі як чемпіонат з футболу, студентський крос. У нас також є неформальні освітні заходи, що пропонують різні форми безкоштовної підготовки для студентів. Ми організуємо тренінги протягом усього року. У нас є програма під назвою «Академія тренінгу», і в останні два роки ми почали проводити і програму під назвою «Академія тренінгу для школярів». В рамках цієї програми підготовлені нами викладачі проводять безкоштовні лекції для студентів і школярів. Тематика встановлюється в залежності від пріоритетів школярів та студентів. Цього року були дуже затребувані курси, пов’язані з публічною промовою, навичками спілкування, лідерськими здібностями, управлінням проектами. Це курси, вибрані відповідно до потреб сьогоднішньої молоді».

Крім потреби в навчанні, молоді люди також відчувають потребу в соціальній залученості. А для цього, також в рамках UNIFEST, була проведена кампанія «Здай кров, стань героєм!». Захід організовано Товариством студентів-медиків в Бухаресті, причому перший раз кампанія пройшла навесні цього ж року, як ми дізналися від її координатора Андреї Галиці. «На практиці ми намагаємося допомогти Центру переливання крові, який стикається з серйозним дефіцитом крові для переливання в Румунії. Ми організуємо цю кампанію в Залі медичного факультету в Бухаресті, оскільки ми вважаємо, що нашим студентам легше здати кров у нас на факультеті, оскільки це ближче для них. Маючи вже десятирічну традицію, ми помітили, що можемо зібрати багато людей, тому ми постаралися якомога краще рекламувати наш захід, щоб залучити студентів і з інших факультетів».

Останні статистичні дані показують, що менше 2% румунського населення здає кров хоча б раз на рік, тобто майже в 4 рази менше, ніж в середньому в Європі. Чи йде мова про небажання людей приходити і здавати кров? Ми звернулися з цим запитанням до Андреї Галиці. «Люди здають кров неохоче, але не тому, що вони не хочуть цього робити, а тому, що вони не поінформовані. Ось чому ми намагаємося інформувати якомога більше людей, і виходить це у нас непогано, тому що ми покладаємося на добровольців. Нас в цілому 130 осіб, що займаються цим проектом. І ми намагаємося допомагати один одному».

Восени цього року, протягом перших трьох днів UNIFEST, більше 500 студентів подолали свою стриманість і прийшли здати кров, в спробі зібрати більше 600 мішків крові. З деякими з них нам вдалося поговорити. Студент хімфаку разом з подругою. «Я давно вже хотів піти і здати кров у Лікарню Флоряска, а потім я дізнався з інтернету про цю кампанію. Мені здається, що всі бояться здавати кров, і я думаю, що всі молоді люди в Румунії повинні намагатися здавати кров не рідше ніж один раз у рік».

Деякі студенти-медики здають кров вперше, як і наш наступний співрозмовник: «Я вважаю це дуже важливою справою. Зрештою, це шанс врятувати життя. Мені здається, що це благодійний і красивий жест. Я знаю, що крові по всій країні недостатньо. І такий захід, як цей, який проходить на факультеті медицини, дуже корисний».

Ті, хто здають кров в перший раз, можуть відчувати деякі емоції, але їм вдається подолати їх: «Я думаю, що мова йде і про особисте задоволення. Я завжди думав, що варто було б зробити це хоча б раз в житті. Я подумав про все, що може трапитися, але я знаю, що я в руках фахівців, і що я не повинен турбуватися. У мене одне тільки занепокоєння: я боюся втратити свідомість після цього ».

Союз румунських студентів має активне життя і тоді, коли не проходить UNIFEST. Наприклад, одна з їхніх ініціатив призвела до прийняття недавнього закону про оплачувані стажування на приватних фірмах і в державних органах. Алін Грігоре, голова спілки розповідає: «Що стосується нашої діяльності щодо сприяння працевлаштуванню, найважливішою практичною метою Союзу студентів Румунії, то чотири роки тому ми ініціювали так званий Закон про стажування, який був остаточно прийнятий в цьому році. Цей закон має на меті зробити стажування більш наближеним до навчання, ніж до роботи. Відповідно до нового закону, вже прийнятий урядом, стажування буде оплачуватися через спеціальний контракт на стажування, відмінний від контракту на волонтерство, оскільки волонтерство, як відомо, не оплачується ».

Цього року UNIFEST зібрав близько 100 тисяч учасників у всіх університетських центрах, де проходили заходи протягом 11 днів фестивалю.

Керівники клузького осередку завжди були чутливими до потреб українців
звідусюди і не дивно, що 28 жовтня цього року пройшла зустріч присвячена
145-тій річниці від дня народження цього велетня української нації. ЇЇ було
організовано за фінансової підтримки місцевої повітової організації Союзу
Українців Румунії на кафедрі іноземних мов, відділ української мови і
літератури при Клузькому
Університеті імені Бабеша-Бойоя.

Перша доповідь на
румунській мові на тему: «Богдан Лепкий – одна з видатних постатей в
українському літературному процесі першої половини ХХ століття» зачитав Чіпріан
Михайло Лушкан. В хронологічному порядку говорилося про навчання і формування
особистості Лепкого, його творчі початки і звершення, на які вплинуло особисте
знайомство з такими постатями як І. Франко, М. Коцюбинський, А. Чайковський,
О. Кобилянська та інші, а також багаторічна дружба з В.Стефаником. Надзвичайна
працьовитість і працездатність Богдана Лепкого та його грандіозні доробки
вражають. Загалом творча спадщина письменника складає «понад 80 власних книг, у
т.ч. цикл романів Мазепа, повісті, оповідання, казки, спогади, збірки віршів
та поем, а також переклади, літературознавчі розвідки, статті літературного та
мистецького спрямування, опубліковані у численних газетах, журналах,
альманахах, календарях, збірниках. Він – упорядник і видавець 62 томів творів української
класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками, коментарями.» Бібліографія
творів Богдана Лепкого становить до тисячі позицій. За обсягом літературної
спадщини Б.Лепкий поступається хіба тільки своєму учителеві Іванові Франку.

Твори його відзначалися великою досконалістю. Їх
переклали на польську, російську, чеську, німецьку, угорську, сербську і інші.
Таким чином європейський читач ознайомлювався з українською культурою і
літературою. З цією ж метою Лепкий видавав книги українських письменників
(Т.Шевченка, Ю.Федьковича, І.Франка, М.Коцюбинського) польською та німецькою
мовами, виступав з численними доповідями, писав огляди. Крім того він написав
ґрунтовне дослідження про Великого Кобзаря і видав понад 20-ть томів
української класичної літератури, перекладав твори російських, польських,
німецьких, англомовних і скандинавських письменників. Його перу належать
«Начерк історії української літератури», дослідження творчості одних з
найцікавіших постатей української культури (І.Котляревського, Т.Шевченка, Марка
Вовчка, І.Франка і ін.), які ставлять його «на одне з чільних місць в
українському літературознавстві першої половини ХХ ст.» Вважається, що творчість письменника протягом
десятиліть посідала одне з провідних місць у розвитку української літератури на
західноукраїнських землях.

У другій роботі «Сучасність творчості
Богдана Лепкого» студентка Марта-Сара Деак підкреслила, що для нащадків
найбільш вагомими насамперед є плоди його літературної творчості, які можна
вважати «прикладами і натхненням у розвитку літератури». Вона вважає, що
моральні цінності закладені у поезії Б.Лепкого, переконують у можливості
побороти «тенденцію деградації». Його твори надають можливість «знайти себе» і
мають найбільші шанси «стати світлом по дорозі у майбутнє.» Бо поетичні твори
Лепкого прості, гарні і ліричні. Критики відзначають їх ніжність, легкість і
прозорість. Поезія Богдана Лепкого є дзеркалом його правдивої, чистої і щирої
душі. Сам Б. Лепкий вважав: «Зі щирості родяться великі твори. Що нещире, в’яне
і пропадає, як паперові квіти в сльоту». Декілька таких творів зачитали члени
молодіжного театру-аматор «Жар птиця» та
студенти на нашїй зустрічі.

Доповідач згадала вірш
Журавлі (Видиш, брате мій), написаний 1910 року, до якого музику написав
Лев Лепкий ( молодший брат). Цей твір став і залишається широко відомою піснею.
«Автор вказує на те, що дорога на чужину і для птахів, і для людей важка та
небезпечна, не завжди успішна. Вдома всі почувають себе найкраще.» – зазначила
доповідач. У відльоті птахів найчастіше ми вбачаємо виїзд людей за кордон -
явище таке часте і в наші дні. Організатори надали нам можливість прослухати
цей чудовий твір у виконанні неперевершеної Квітки Цісик. До речі, на музику
покладено й багато інших творів Богдана Лепкого («Час рікою тече», «Кладочка»,
«Отсе тая червона калина» або «В очах твоїх я небо бачу», яку виконує відомий
гурт «Океан Ельзи» та інші).

Критики зазначають, що проза Б.Лепкого дуже
співзвучна з поезією – також лірична, настроєва. У них знаходимо відгук на всі
явища й події народного життя. Там зображене переважно життя селянства та,
добре відоме авторові, поміське середовище. Його праці відзначаються
«надзвичайною зворушливістю та сумовитістю», як і життя рідного народу, як і
доля України. Українцям теж довелося зазнати царського й цісарського гніту,
трагедій Першої світової війни, «ходіння по муках» під час громадянської війни,
голоду, сталінських репресій у Радянській Україні. То й не дивно, що в
незалежності від жанру творів Лепкого – роман чи повість чи оповідання, – його
проза переповнена ностальгією, тугою та сумом. В той же час його прозу визнають
«надзвичайно ліричною», «розмаїтою та новаторською», «своєрідним явищем в
українській літературі того часу».

Про все це йшла мова в
рефераті пані доктора-лектора М.Гербіль «Жанрова та стилістична різноманітність
прози Богдана Лепкого». Вона також надала приклади загальновживаних
фразеологізмів, зворотів, метафор та інших притаманних Лепкому стилістичних
засобів, які забезпечили його творам популярності та збагатили українську
літературну мову. Особливе місце у прозовому доробку Лепкого займають історичні
повісті, яких він
написав чимало. Його історичні твори
спираються на глибоке вивчення історичних джерел, пам’яток давньоруської
писемності. Для прикладу: його перекладові Слова о полку Ігоревім польською
та українською мовами передувала кропітка дослідницька робота, яка згодом
відбилася в окремих художніх творах (циклі Слідами Ігоря, оповіданні
Каяла). Найвідомішою роботою є цикл романів «Мазепа» в якій Лепкий «якнайдостовірніше
розгадав думи великого гетьмана, який, жертвуючи всіма вигодами, почестями і
статками своїми, піднявся на порятунок України, яка гинула від царського
свавілля.»

За творами Богдана Сильвестровича можна учитися
справжньої любові до рідного краю, вони підносять національну свідомість.
Створені Лепким яскраві постаті стають зразками для сьогоднішнього покоління,
«…зразками служіння Україні і здатності підпорядкувати особисті інтереси й
прагнення високій національній ідеї». Та особисто мені найбільше імпонує
особистий приклад Лепкого, який більшість свого життя прожив за кордоном та
ніколи не перестав любити Україну і її народ. Він не просто вивчаві писав про її минуле чи сучасність. Він зробив все
посильне для того, щоб змінити долю своєї Батьківщини, допомагаючи матеріально
та спрямовуючи духовно її громадян. А це – найкращий виявив патріотизму. Саме
такі люди вартують національної пошани і пам’яті. Давайте не забувати цього!!! (Автор: Ольга Сенишин)

Факультет економіки і державного управління Сучавського університету імені Штефана Великого провів у період з 4 по 6 травня Семінар «Фахівці без кордонів», за участю викладачів партнерських університетів з Угорщини, України, Молдови, Марокко та Іспанії.

Програма заходу включила в себе презентацію установ-партнерів, зосередивши увагу на їх досвід і майбутні плани по розвитку співпраці в галузі освіти і наукових досліджень. Були також представлені результати досліджень, проведених молодими вченими з партнерських навчальних закладів.

Більше про цей захід розповідає декан Факультету економіки і державного управління Сучавського університету Кармен Нестасе: У рамках семінару йшлося про дотеперішнє успішне співробітництво з партнерськими університетами, а й про майбутні можливості співпраці зокрема в туристичній галузі, адже Північна та Південна Буковина є для нас та наших українських партнерів пріоритетом. З українцями ми впроваджували багато транскордонних проектів, включно програми, які передбачають отримання подвійних дипломів та організували літні курси для студентів. Маю на увазі наших партнерів з Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Добре співпрацюємо у кількох сферах з Чернівецьким торговельно-економічним інститутом Київського національного торговельно-економічного університету. Ми хотіли, щоб цей семінар був багатопрофільним. Щоб учасники представляли різні галузі. Маємо укладено 35 партнерств в рамках програми Еразмус+.

У рамках семінару була проведена книжкова виставка викладачів Сучавського університету імені Штефана Великого де були виставлені і книги партнерів нашого університету. Наступного дня разом з нашими партнерами ми відвідали туристичні атракції міста Сучава, такі як Господарський особняк, руїни Тронної фортеці, Історичний музей, Музей села, а потім відправились до буковинських монастирів-зазначила декан Факультету економіки та державного управління Сучавського університету імені Штефана Великого, Кармен Нестасе.

З-поміж прикладів гарної практики можна нагадати відкриття в Чернівецькому університеті імені Юрія Федьковича Лекторату румунської мови та втілення проектів у співпраці з Сучавським університетом імені Штефана Великого або реалізація кількох проектів Ерасмус.

Слід зазначити, що представники партнерських університетів вирішили втілювати в життя програми спрямовані на мобільність студентів і викладачів, проведення спільних науково-дослідних, освітньо-культурних проектів та спільного використання логістичних ресурсів.

Нещодавно, у Сучавському університеті імені Штефана Великого був проведений Erasmus + Welcome Day, захід присвячений іноземним студентам, що беруть участь в програмі Еразмус +, які навчаються протягом одного семестру в Сучавському університеті. З цієї нагоди, щороку прибувають з різних країн Європи, та з-за її меж, приблизно 100 студентів та викладачів, які викладають тут певні дисципліни, або вчаться на протязі одного семестра або одного року.

В інтерактивній програмі, іноземні студенти мали можливість ознайомитися з представниками румунських колег (Erasmus Buddy), були проінформовані про можливості навчання та проведення вільного часу і представляли свої країни: Афганістан, Вірменію, Китай, Грецію, Італію, Марокко, Словенію, Туреччину, Україну та Польщу.

Що підготував Сучавський університет імені Штефана Великого студентам та викладачам, які беруть участь у програмі Еразмус + розповідає проректор університету Штефан Пурич: Для наших гостей, викладачів та студентів, які приїхали зі всієї Європи, і не лише, ми організували офіційний прийом під час якого ми розказали їм про ті можливості, які існують у Сучавському університеті щодо проходження різних навчальних курсів, проведення вільного часу, щодо можливості нових знайомств, пізнання румунського народу, культури та кухні. Серед студентів, які приїхали до нас в цьому році, є також студенти з України, з Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Також студенти етнічні українці, котрі приїхали до нас, але з університетів з якими ми маємо укладені Угоди про співпрацю з різних країн Європи. Наприклад, до нас прибули студенти українці, які навчаються в Польщі, Словаччині та навіть Туреччині. Для цих студентів ми підготували програму на кожний день, щоб вони ознайомились з тими умовами, які надає наш університет. Також ми обговорили ті можливості, які вони мають щодо перебування в нашому університеті. Маю на увазі екскурсії по регіону та різні курси, які вони можуть пройти.

На протязі перебування у нашому університеті, як правило, крім навчання, ми організовуємо для іноземних студентів, але разом з нашими студентами, різні заходи, з-поміж яких нагадаю дні національної кухні, у ході яких студенти з різних країн представляють свої найбільш популярні страви. Так само, і наші студенти Сучавського університету імені Штефана Великого організують дні румунської кухні. Також для студентів ми організуємо різні фестивалі, як наприклад, фестиваль французької, китайської, польської або німецької культури.– підсумував проректор Сучавського університету імені Штефана Великого професор Штефан Пурич.

Під назвою Еразмус+ 1 січня 2014 року стартувала нова програма Європейського Союзу для підвищення навичок та працездатності у сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту. У період 2014-2020 рр. програма створить можливості навчатися, здобувати професійні знання та вміння, набувати досвіду роботи чи стати волонтером за кордоном більш як 4 мільйонам європейців. На витрати, пов’язані з реалізацією програми, виділено 14,7 млрд євро.

Комуністична партія прийшла до влади в Румунії 6 березня 1945 року при підтримці Радянського Союзу і одразу ж почала перетворення суспільства за радянським прикладом. Реформа освіти 1948 року зробила можливим виникнення дивного навчального закладу: Робітничого факультету. Університет розглядався комуністичними ідеологами як прояв капіталістичної експлуатації. Й оскільки символом нового комуністичного режиму був робітник і все розглядалося крізь цю призму, нові вищі навчальні заклади мали перетворити виховану в робітничому дусі людину на людину нового типу. Головною метою Робітничого факультету було формування нових кадрів, які мають замінити старі. Інша ціль мала контрольний характер. На Робітничому факультеті комуністичний режим міг контролювати маси молодих студентів.

Колишній журналіст радіо і телебачення Андрей Банк був студентом у середині 1950-х років, коли діяльність Робітничого університету досягла свого піку. В інтерв’ю Центру усної історії Румунського радіо, записаного в 2002 році, Банк коротко описав, як молоді люди поступали на Робітничий факультет. Коли я поступив на факультет у ’55 році, комуністичний режим відзначав 10 років свого правління, або точніше дев’ять років, якщо вважати його початком вибори 1946 року. За дев’ять років він мав створити весь новий державний апарат. Таким чином багато робітників, тобто люди з хорошою автобіографією, зі здоровим соціальним походженням посіли ключові керівні посади, не маючи навіть повної середньої освіти. Вони швидко отримували середню освіту і протягом двох років вчилися на цьому Робітничому факультеті. Навчання на робітничому факультеті становило 2 роки, він фактично замінив ліцей, тому що більшість цих людей мали всього початкову освіту. Отож за два роки вони отримували середню освіту, що не так погано, як може здатися сьогодні, адже все моє покоління отримувало середню освіту протягом двох років навчання, за російським зразком. Більше третини моїх тодішніх знайомих вчилися на Робітничому факультеті, це були люди набагато старші за нас. Усі вони були членами партії, отже вписувалися з політичної точки зору в цю масу нового покоління. Усі решта студентів були ще дітьми у віці 16-17 років.

Студенти Робітничого факультету були дорослими людьми, які поділяли ідеологію режиму і рішуче його підтримували. Партія поставила перед ними й завдання бути прикладом для молодших студентів інших факультетів з педагогічного та інтелектуального поглядів. Андрей Банк. Треба сказати, що зараз випускники закладів системи загальної середньої освіти школу мають 19-20 років. У цьому віці більшість моїх однокурсниць були вже були заміжніми. Були й такі, що вже мали дитину, оскільки виходили заміж за чоловіків, котрі мали столичну прописку, щоб підстрахуватися з розподілом. Багато з цих студентів Робітничого факультету були удвічі старшими за нас. Тепер, коли мені за 60, а їм 70-ть з чимось або майже 80 різниця не має значення. Але коли мені було 16 років, а їм 32 – це означало, що вони були удвічі старшими за мене. Це дуже багато, це так само як порівнювати 40-річну людину з 80-річною. Вони були одруженими, з дітьми, більшість з них працювали, мали службові обов’язки. Вони не могли собі дозволити те, що дозволяли собі ми. Вони перебували під тиском не лише членства в партії, або сільського походження, у разі якогось порушення, вони могли втратити роботу, їх могли виключити з факультету, а вони мали сім’ю, дітей. Усе було не так просто.

У всіх студентських організаціях, студенти Робітничого факультету займали керівні посади. Андрей Банк розповідає. Вони були, так би мовити, спеціально направлені до нас, на факультети філософії, права тощо. Партійні секретарі кожного курсу призначалися з рядів студентів Робітничого факультету, наш партійний секретар був чудовою людиною. Не подумайте, що всі вони були дуже замкненими людьми. Він був рівно удвічі старшим за мене і працював журналістом в редакції газети «Munca/Труд». Бюро Союзу робітничої молоді складалося зі студентів, відібраних абсолютно демократичним чином, але партійним секретарем була старша людина з Робітничого факультету. Була й третя категорія студентів Робітничого факультету, що складалася з тих, хто вже обіймав дуже важливу посаду і не мав часу приходити на курси. Вони приходили лише на іспити. Одним з них був Думітру Аніною. Я готувався до майже всіх сесій разом з Аніною і ще кількома однокурсниками. У них не було ніяких конспектів, вони нічого не знали. Ми збиралися в групи по 10-12 осіб, що складалися з нас, молодших і кращих студентів, та студентів Робітничого факультету, яким було важче вчитися, з Аніною, і готувалися до сесії. Аніною, не маючи необхідної освіти, був директором Дирекції у справах преси. Сьогодні речі здаються більш складними.

Робітничий факультет був своєрідним паразитом на тілі румунської системи вищої освіти, яким комуністичний режим скористався для створення нових кадрів. З ’60-х років він став основою, на якій була створена Вища партійна школа.

У Румунії стартував новий навчальний
рік у вищих навчальних закладах, але проблеми залишилися ті самі що і в
попередні роки – недофінансування системи, недостатня кількість місць у
гуртожитках і малі стипендії. Щороку місць у гуртожитках не вистачає, хоча
кількість студентів зменшується. Ті, кому все-таки вдалося отримати місце у
дво-, три, чотири або п’ятимісних кімнатах, змушені платити досить багато за
проживання, і заощадити гроші на харчування та інші необхідні речі.

Державні гуртожитки є найбільш прийнятним варіантом з точки зору вартості
проживання студентів, будучи в окремих випадках учетверо дешевшими, ніж
приватні, в яких вартість проживання часто перевищує 500 леїв (приблизно 110
євро) на місяць. У цьому контексті як батьки, так і студенти нагадують, що
однією з найсерйозніших проблем є майже символічні стипендії.

І Національний альянс студентських організацій Румунії б’є тривогу з
приводу найбільш важливих питань, що стоять перед вищою освітою в Румунії на
даний момент: корупція і хронічне недофінансування. Студенти хочуть вчитися в
чистих університетах, в яких би не було місця для корупції і з нетерпимим
ставленням до плагіату та хабарництва – йдеться в прес-релізі Альянсу. У той же
час студенти вимагають, щоб щомісячні стипендії покривали вартість проживання
та харчування, створення в гуртожитках достатньої кількості місць для всіх, і
знижок для всіх студентів на проїзд у міському і залізничному транспорті.

Цього року лідером за кількістю поданих заяв, серед вищих
навчальних закладів Румунії, стала Бухарестська Академія економічних наук,
точніше всі її 11 факультетів. Відповідний навчальний заклад цього року має 3000
бюджетних місць і майже 2.600 платних. Водночас у 2015/2016
навчальному році 16 факультетів Бухарестського державного університету мають 4.450
бюджетних місць і 4000 платних. У свою чергу Бухарестський політехнічний
університет, що має 15 факультетів прийняв 5000 абітурієнтів.

Уперше в румунській системі вищої освіти, в цьому році студенти з
Клуж-Напоки (центр), Ясс (північний схід), Тімішоари (захід) та Бухареста мають
можливість навчатися протягом семестру або року в іншому місті, в рамках
спеціальної програми обміну досвідом. Харчування і проживання тих, хто вирішив
взяти участь у цьому проекті забезпечуватимуться навчальними закладами. З
іншого боку, уряд прийняв постанову, яка продовжує на ще один рік право викладати
у вищих навчальних закладах особам, які
не мають наукового ступеню, в умовах браку професорсько-викладацького складу у
системі вищої освіти Румунії.

У четвер, 8 січня, в Бухаресті у Палаці парламенту пройшла церемонія вручення премій за особливі результати упродовж 2013-2014 навчального року членам Ліги румунських студентів, які вчаться за кордоном. Із 200 студентів, магістрів та аспірантів, номінованих на премії, до кінцевого списку були включені 38. Організатори кажуть, що це єдина подібна нагорода в румунському університетському просторі.

Журі, що складалося з видатних науковців, діячів культури та публіцистів визначило переможців у 8 номінаціях: «Студент року в Європі», «Аспірант року в Європі», «Студент року в Північній Америці», «Аспірант року в Північній Америці», «Студент року на інших континентах», «Студент року за програмою ЄС Erasmus», «Студент року в Румунії» та «Спеціальна премія в галузі мистецтва».

На церемонії вручення нагород був присутній і новий Президент Румунії Клаус Йоханніс, який знову наголосив на необхідності реформування системи державного управління, в тому числі в галузях охорони здоровя та освіти.

Клаус Йоханніс: “Румунія потребує реальної стратегії просування іміджу держави, що не означає лише створення логотипу або рекламного ролику, а формування нового бачення та ініціацію цілого комплексу дій, спрямованих на визначення того, хто ми є як нація і держава у світі. Я б хотів, щоб ви стали моїми партнерами в цій ініціативі. Бо завдяки тому, що робите, ви вже є справжніми послами Румунії, за що хочу вас подякувати.”

Клаус Йоханніс, за якого на виборах у листопаді проголосувало три чверті закордонних румунів, має привілейовані стосунки зі своїми співгромадянами за кордоном. Він висловив переконання, що румуни, які працюють і вчаться за кордоном повернуться додому, коли знайдуть у рідній країні умови на кшталт західних, коли матимуть тут перспективу добробуту, систему освіти, здатну забезпечити краще майбутнє своїм дітям або ефективну і справедливу систему охорони здоровя.

У свою чергу міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску висловилися за укладення спеціального партнерства задля поглиблення співпраці між МЗС Румунії і Лігою румунських студентів за кордоном. “Імідж Румунії залежить від дипломатичних зусиль, компетентності і ставлення румунських дипломатів і консулів, від того, що відбувається кожен день в Румунії, але й від поведінки та дій кожного Румуна за кордоном”, – зазначив глава румунського зовнішньополітичного відомства.

Б.Ауреску переконаний, що молоді люди, які зуміли проявити себе і максимально використати свій потенціал, мають стати прикладом для інших та вагомим фактором гуртування, щоб солідарність та національний дух оживили кожну румунську громаду, незалежно від того де вона знаходиться.