Tag: стійкість

  • Європейський парламент затвердив Інструмент відновлення та стійкості

    Європейський парламент затвердив Інструмент відновлення та стійкості




    Європейський
    парламент прийняв Інструмент для відновлення та стійкості. Це система грантів
    та позик на суму 672,5шістсот сімдесят два і п’ять млрд. євро, яка фінансуватиме заходи, вжиті
    державами-членами з метою пом’якшення
    економічних та соціальних наслідків пандемії COVID-19.


    Інструмент має набути
    чинності у другій половині лютого, але до того часу державам-членам потрібно
    доопрацювати свої національні плани відновлення, на основі яких вони отримають
    доступ до виділених коштів. Наразі доступні 13% від загальної суми, а 70% має
    бути освоєно державами-членами до кінця
    наступного року.


    «Важливо побороти вірус за допомогою вакцин,
    але ми також зобов’язані допомагати громадянам, підприємствам та громадам вийти
    з економічної кризи», – заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер
    Ляєн. Інструмент для відновлення та
    стійкості побудований навколо 6 основних напрямків: «озеленення» економіки; оцифровування;
    економічна згуртованість, продуктивність та конкурентоспроможність; соціальна
    та територіальна згуртованість; стійкість системи охорони здоров’я та
    економічна, соціальна й інституційна стійкість; розроблення політик для
    наступного покоління. Новий фінансовий інструмент дозволить ЄС досягти своєї
    мети щодо кліматичної нейтральності до 2050 року та просунутися вперед у
    напрямку цифрового переходу, одночасно створюючи робочі місця та стимулюючи
    економічне зростання.





    Румунія через Інструмент
    для відновлення та стійкості має отримати
    30,44 млрд євро, які можуть бути використані, наприклад, для модернізації або
    будівництва лікарень, фінансування планів реагування та готовності установ до
    кризових ситуацій, а також для розроблення політик щодо дітей та молоді. Однак
    щонайменше 37% інвестицій та реформ у національних планах відновлення повинні
    бути спрямовані на кліматичні цілі, а щонайменше 20% на оцифровування. Іншою
    важливою умовою для освоєння європейських
    коштів є забезпечення безпеки, оскільки отримані кошти не можуть бути
    вкладені в мережі 5G компаній, які вважаються ворожими, із країн, що не входять
    до Євросоюзу. Крім того, кошти не можуть бути використані для покриття
    бюджетних дефіцитів та видатків.


    На сьогодні план посткризового
    відновлення Румунії знаходиться на стадії громадських обговорень, так само проводяться
    постійні консультації з цього приводу з представниками Єврокомісії.


    Прем’єр-міністр
    Румунії Флорін Кицу привітав результат голосування в Європарламенті та
    наголосив, що ці фонди важливі для
    відновлення економіки, яка постраждала від пандемії. «Ми обережно
    використовуватимемо їх для фінансування інвестицій в інфраструктуру,
    оцифровування, зелену економіку та структурні реформи. Ми хочемо якнайшвидше завершити
    доопрацювання Національного плану відновлення та стійкості, щоб Румунія в
    найкоротший термін отримала доступ до європейського фінансування», – також сказав
    глава румунського уряду .

  • Дискусії довкола стійкості держбюджету на 2017 рік

    Дискусії довкола стійкості держбюджету на 2017 рік

    Президент
    Румунії Клаус Йоханніс висловив стурбованість, у вівторок, після того як провів
    зустріч у Бухаресті, з прем’єр-міністром Соріном Гріндяну і міністром фінансів
    Віорелом Штефаном, у зв’язку з державним бюджетом на 2017 рік і бюджетом
    соціального страхування, які мають бути підписані президентом. Глава держави
    зазначив, що проект державного бюджету є проблематичним, оскільки існує ризик
    того, щоб бюджетний дефіцит перевищив 3%.

    На його думку, до проекту бюджету
    були включені завищені доходи і дуже високі витрати. Клаус Йоханніс: Ми
    маємо справу з надзвичайно великою сумою грошей, що стосується так званих
    кредитних зобов’язань на суму 54 млрд, що будуть тиснути на бюджети в найближчі
    роки. Разом зі моєю командою, ми поглибимо аналіз щодо цих двох бюджетів.
    Звичайно ж, ми будемо брати до уваги і точки зору, представлені
    прем’єр-міністром і міністром фінансів, але в цілому я повинен зізнатися, що я
    стурбований цим питанням.





    У
    відповідь на це, лідер СДП Лівіу Драгня ствердив, що державний бюджет на 2017
    рік є збалансованим і стійким. Він зазначив, що всі знаходять причини для
    затримки опублікування цього документа. Лівіу Драгня: Я вважаю, що цей
    проект бюджету є стійким. Ті кредитні зобов’язання натискатимуть дійсно, на
    бюджет наступних років, але у смислі стимулювання інвестицій. Бюджет є
    збалансованим, стійким, уряд взяв до уваги бюджет на оборону на рівні 2%, а також
    межу дефіциту в розмірі 3% від ВВП. Зрештою, якщо президент має якість
    побоювання, було б добре щоб він їх
    висловив за розумні строки, тому що ми бажаємо, що в цьому році Румунія мала
    нарешті бюджет.





    У понеділок, Європейська комісія попередила, в своєму
    зимовому прогнозі, що в цьому році дефіцит бюджету в Румунії досягне 3,6% ВВП,
    що може привести до порушення процедури надмірного дефіциту. Прогноз зростання
    для Румунії був поліпшений до 4,4% у 2017 році, але нижче прогнозувань уряду, у
    розмірі 5,2%. Деякі експерти стверджують, що в свою чергу, існує небезпека
    перевищення дефіциту бюджету, бо нижчі темпи зростання ніж передбачалося урядом
    означають значно нижчі бюджетні доходи, ніж очікувалося.

    Колишній міністр
    фінансів Мірча Кошя заявив в інтерв’ю Радіо Румунія, що проект державного
    бюджету на 2017 рік ґрунтується на сумнівній точці зору, а саме, збереженні
    споживання в якості основного двигуна економічного зростання. Проте,
    міжнародний досвід показує, що якщо цей двигун підтримується в середньостроковій
    перспективі, від трьох до п’яти років, то економіка почне розвиватися
    нездорово, тобто більше не ґрунтуватиметься на інвестиціях, на капіталі, на
    модернізації, на дослідженні, розвитку, тобто на всьому тому, що створює більш
    високу додану вартість.