Tag: субсидії

  • Державна допомога компаніям, що постраждали від війни в Україні

    Державна допомога компаніям, що постраждали від війни в Україні

    Європейська Комісія схвалила відновлення програми державної допомоги в Румунії на суму близько 2,5 мільярдів євро (12,5 мільярдів леїв) для підтримки компаній в умовах війни Росії проти України. Це включає як кредити, так і безвідплатні кошти, які будуть надані румунським компаніям до 30 червня. Обсяг підтримки розділений на категорії. Компанії в сфері сільського господарства можуть отримати до 280 000 євро, у сфері рибальства та аквакультури – до 335 000 євро, а компанії в інших секторах – до 2,25 млн євро. Згідно з аналізом Єврокомісії, запит Румунії відповідає умовам, викладеним у Рамковій програмі на випадок кризи та перехідного періоду.

    Румунська держава вперше звернулася з проханням укласти таку угоду 9 вересня 2022 року і вона була схвалена в січні 2023 року на весь рік. Після закінчення цього терміну Єврокомісія знову схвалила повторне запровадження схеми державної допомоги для забезпечення достатньої ліквідності в розпорядженні компаній на румунському ринку. Цей захід розглядається як необхідний і пропорційний для усунення перебоїв у національній економіці. Фактично, прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку оголосив кілька днів тому, що уряд продовжить програму державної допомоги МСП ІНВЕСТ ПЛЮС цього року для подолання економічних труднощів, спричинених вторгненням Росії в Україну. Це державна кредитна програма для поповнення оборотного капіталу та інвестицій, спрямована на малі та середні підприємства та великі компанії Румунії. Бенефіційарами цієї програми можуть стати близько 11 500 компаній.

    Програма була започаткована з метою забезпечення доступу до фінансування до 30 червня для компаній, які не мають необхідних коштів для реалізації інвестиційних проєктів та продовження діяльності, – повідомляє Міністерство фінансів. «Ми хочемо підтримати життєво важливі сектори, такі як сільське господарство, будівництво та виробництво, а також надати інноваційним румунським компаніям можливість розкрити свій потенціал», – заявив міністр Марчел Болош. ЄС запровадив безпрецедентні санкції проти Москви та прийняв низку програм підтримки, а також дозволив державам-членам надавати спеціальні субсидії для пом’якшення економічних та торговельних наслідків російського військового вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

    Згодом Європа зіткнулася з ціновим бумом і турбулентністю на фінансових ринках. Війна досі завдає величезних економічних збитків. Постраждали не лише економіки двох воюючих країн, але й вся планета. Уже оцінена як одна з найдорожчих воєн в історії людства, ціна цього конфлікту на сьогоднішній день оцінюється в понад два з половиною трильйони доларів. Для порівняння, це еквівалентно ВВП Румунії за сім з половиною років. І це становить, лише за два роки, більше половини оціночної вартості Другої світової війни, яка тривала шість років і була найбільш руйнівним конфліктом в історії людства.

     

  • Зростання дефіциту поточного рахунку

    Зростання дефіциту поточного рахунку


    Національний
    банк Румунії опублікував у понеділок
    інформацію
    щодо зовнішнього боргу, дефіциту
    поточного рахунку та іноземних інвестицій.
    Після довгих розмов останніми роками
    про зростання державної
    заборгованості,
    запозичень зроблених
    державою та
    неоднозначності використання грошей,
    залучених з внутрішнього та міжнародного
    ринків, новина про те, що за
    період січень-липень
    збільшився цього року зовнішній борг
    у більш ніж на 6 мільярдів євро, породила
    ще
    більше емоцій.
    Загалом він зараз досяг 132 мільярди
    євро. Зробивши просте порівняння між
    збільшенням зовнішньої
    державноїзаборгованості
    у 2021 році та зростанням у 2018 році, різниця
    є великою
    -
    80%.




    Із
    тих
    132
    млрд євро,
    довгостроковий
    зовнішній борг склав майже 96 млрд євро,
    а короткостроковий зовнішній борг
    – 36
    млрд євро. Водночас державний борг є не
    лише зовнішнім, а й вітчизняним,
    згідно з даними НБР, які показують, що
    останній становить близько 50% валового
    внутрішнього продукту. На думку
    економістів, занепокоюючим
    не є, однак, тільки збільшення
    зовнішньої
    заборгованості, а й дефіцит
    поточного рахунку платіжного балансу.
    За даними Центрального банку, за перші
    сім місяців цього року дефіцит досяг 9
    мільярдів євро, що набагато вище, ніж
    торік, коли він становив 5,3 мільярда
    євро.




    Розширюючи
    період, дефіцит поточного рахунку зазнав
    у першому кварталі 2021 року найбільше
    зростання за останні 14 кварталів. У той
    час як в Європейському Союзі більшість
    економік реєструє профіцит, у Румунії
    це явище зворотне і погіршується, що
    призводить до погіршення дефіциту
    торгового
    балансу.
    Споживання зростає, але спожиті товари
    походять
    від зростаючої частки імпорту за
    відсутності більшого та диверсифікованого
    внутрішнього виробництва. Нарешті,
    настала
    й хороша
    новина а
    саме,
    що іноземні інвестиції зросли цього
    року до 4 мільярдів
    євро з 1,2 мільярда євро минулого року.



    Однак
    на
    ринку лунають незадоволення
    з
    боку німецького
    бізнес -середовища
    у Румунії, яке стверджує, що поточні
    внутрішньополітичні події призвели до
    втрати довіри
    німецьких компаній до
    впровадження
    необхідних та термінових реформ
    у нашій країні.
    Наприклад, субсидії, запропоновані
    Європейським Союзом, повинні
    надійти в економіку,
    місцеве
    управління повинно
    стати більш професійним та оцифрованим,
    і
    лише таким чином
    рівень життя населення значно зросте.
    Замість нових проблем та невизначеності
    щодо майбутнього, компанії в
    Румунії потребують
    усієї уваги,
    а також
    політичної і
    адміністративної підтримки, – стверджують
    представники німецького
    бізнес-середовища
    в Румунії.

  • Румунське сільське господарство

    Румунське сільське господарство

    Високий урожай кукурудзи, пшениці та соняшнику цього року розміщує Румунію на першому місці в ЄС, а урожай ріпаку виявився найбільшим за всю історію країни. Експерти кажуть, що Румунія може знову стати житницею Європи, враховуючи те, що в останні роки сільське господарство все більше підтримує національну економіку.



    Ріпак як олійна культура, вирощується в Румунії порівняно недавно, близько 45 років, але цього року площа збирання цієї культури перевищила 450 тисяч гектарів. 80% продукції ріпаку, що використовується для виробництва біодизельного палива, йде на експорт.



    Міністр сільського господарства і розвитку сільських районів Даніель Константін в інтервю нашій радіостанції заявив: “Торік частка сільського господарства у зростанні ВВП на 4% склала 1,5% – 1,7%, зокрема завдяки високій врожайності і тому, що значна частина продукції пішла на експорт. Я думаю, що ми здатні на більше, тому що до цих пір експортували і експортуємо сировину. Враховуючи перші показники 2014 року гадаю, що якщо ми зможемо обробити отриману продукцію і потім експортувати додану вартість, зуміємо отримати більш високі доходи як для фермерів, так і для державного бюджету. Тобто ми зможемо отримати більші доходи за ту саму продукцію.”



    Нова національна програма розвитку сільських районів на 2014-2020 рр. зосереджена, передусім на зміні структури та зростанні сільськогосподарського виробництва, стверджує міністр Даніель Константін: “Ми маємо найбільшу площу, тобто посідаємо перше місце в Європі за посівними площами під кукурудзою з точки зору кількості, але це не означає найвищий рівень врожайності. Ми збираємо від 4 до 4,5 тонн кукурудзи з гектара. Основним нашим недоліком є те, що у нас, на жаль, земельні ділянки дуже роздрібнені, більшість із них мають до 5 гектарів.”



    Саме тому, фермери, які обробляють від 5 до 30 гектарів орної землі, отримають наступного року більші субсидії з фондів ЄС та з держбюджету, зокрема 210 євро на 1 гектар. Ця ініціатива спрямована на заохочення обєднання посівних площ. Таким чином люди, які мають земельні ділянки площею менше пяти гектарів зможуть об’єднатися і отримувати від держави більші субсидії.



    Міністр сільського господарства оголосив, що чекає згоди Європейської комісії на підвищення субсидій для підтримки і румунських виробників овочів і фруктів. Ті, хто має парники отримуватимуть субсидії у розмірі 3000 євро на кожен гектар, а ті, хто має великі фермерські теплиці – 6000 євро на гектар.