Симптом нечіткого законодавства у багатьох
сферах та нестабільності діалогу між владою і опозицією у ході законотворчого процесу, звернення до
Конституційного Суду стало правилом в Румунії. Суд поступово перетворився на арбітра, без якого не можна вирішити жодного спору, не лише законодавчого, а
також інституційного, або навіть політичного
характеру. Доказом цього є лавина скарг про неконституційність, більшість із них у сфері
законодавства, що стосуються судової системи та кримінальних кодексів, модних тепер тем у Румунії. Середа була повним днем для Конституційного суду Румунії.
Суд визнав неконституційним Закон «Про шкільний підручник», за поданням опозиційних НЛП та СРР, які скаржилися на встановлення монополії та відсутності нормативних правил. З іншого боку, судді Конституційного суду відхилили запит ДСУР та СРР щодо внесення змін до Закону «Про експропріацію в суспільних цілях», а також звернення НЛП та СРР щодо внесених змін до Закону «Про статус суддів та прокурорів». Конституційний суд відклав на осінь розгляд скарг опозиційних НЛП та СРР, а також Верховного суду у зв’язку з проектами змін до Кримінально-процесуального кодексу та Закону
«Про судоустрій». Теж на осінь Суд відклав винесення рішення стосовно внесення змін та доповнень до Закону «Про організацію та функціонування Вищої ради магістратури».
З іншого боку, той же Конституційний суд
задовольнив запит про право на вільне пересування та проживання одностатевого подружжя, відповідно до рішення Суду ЄС, який постановив,
що держави-члени не можуть перешкоджати свободі проживання громадянина ЄС,
відмовляючись надавати його одностатевому супругу, який не є громадянином ЄС, право на проживання на їхній
території.
Іншим дуже очікуваним рішенням Конституційного суду, принаймні з точки зору лівої влади в Румунії, було рішення про створення Суверенного фонду розвитку та інвестицій. Новина для правлячої в нашій країні більшості у складі
СДП-АЛДЕ не дуже добра. Суд задовольнив звернення президента країни та опозиції,
згідно з якими створення Фонду є повноваженнями уряду, а не Парламенту, таким
чином будучи порушене положення про розподіл повноважень у державі. Закон
передбачав, що 33 компанії, акціонерами яких є Румунська держава, ввійдуть до
портфелю Суверенного фонду розвитку та інвестицій, чий акціонерний капітал
складе 9 мільярдів леїв (близько 2 мільярди євро).
Для основної
правлячої СДП, Фонд може буде інструментом розвитку великої
інфраструктури та інвестиції в сільське господарство,
індустріалізації Румунії та створення нових робочих місць.
Опозиція, стурбована ризиком неправильного використання коштів з цього фонду та
політизації процесу призначення керівництва, сприймала його як можливий шлях для корупції.
Опозиційна НЛП попередила, що якщо Уряд знайде
інший спосіб створити Фонд, вона оскаржить це
рішення в суді.