Tag: судова реформа

Для внутрішньої політики Румунії 2018 рік був надзвичайно напруженим

Надії румунів на те, що Президент та Уряд «мирно» співпрацюватимуть у 2018
році, так і не здійснилися. Конфлікт між главою держави, виразником правих
політичних сил, Клаусом Йоханнісом та урядом лівої керівної коаліції
«Соціал-демократична партія – Альянс лібералів та демократів», очоленим з 29
січня Віорікою Денчіле сягнув небачених раніше масштабів. Незважаючи на відзначення
державного ювілею – 100-річчя створення сучасної, унітарної Румунії, сторони
не зуміли уникнути клінчів. Підтримуваний лібералами, президент Йоханніс, який ще у червні
оголосив про намір балотуватися на другий термін, піддав критиці майже всю
роботу уряду та дії парламентської більшості протягом року, включаючи суперечливу
судову реформу та зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів,
підготовку до перейняття піврічного ротаційного головування в Раді
Європейського Союзу, нові закони про оплату праці та про пенсії у державному секторі,
перенесення обов’язку сплати соціальних внесків від роботодавця на плечі працівника,
ідею переміщення Посольства Румунії в Ізраїлі з Тель-Авіва в Єрусалим, поправки
до закону про Державний бюджет на 2018 рік тощо. Клаус Йоханніс надіслав до
Конституційного суду рекордну кількість звернень про неконституційність
нормативно-правових актів, так само багато законів він повернув Парламенту на доопрацювання. Крім
того, президент неодноразово зажадав відставки прем’єрки Віоріки Денчіле або уряду
загалом, через некомпетентність. Крім цього опозиційні парламентські сили:
Націонал-ліберальна партія, Союз «Рятуйте Румунію» і Партія «Народний рух»
двічі виступили з ініціативою про вотум недовіри уряду та безліч разів
спробували відправити у відставку окремих міністрів, але безрезультатно. У
листопаді президент Клаус Йоханніс прийняв запропоновані прем’єр-міністром
зміни в складі уряду, за винятком міністрів розвитку і транспорту, в результаті
чого уряд звернувся до Конституційного суду, який прийшов до висновку, що
президент не виконав свої конституційні повноваження, коли відмовився прийняти
відставку двох зазначених міністрів.

Юстиція, одна з причин глибокого розколу в суспільстві

Епіцентром політичної та соціальної бурі в Румунії у 2018 році була юстиція.
Наприкінці року міністр юстиції Тудорел Тоадер повідомив про направлення президенту
Клаусу Йоханнісу подання про звільнення Генерального прокурора Румунії Августіна
Лазера. І це після того, як в лютому, той же Тудорел Тоадер направив подібне
подання про звільнення головного прокурора
Національного антикорупційного управління Лаури Кодруци Кьовеші. Протягом
кількох місяців Клаус Йоханніс різко виступав проти цієї ініціативи, але в
липні Конституційний суд зобов’язав його підписати указ про звільнення головного
антикорпціонера Румунії. Пізніше глава держави відхилив запропоновану міністром
юстиції кандидатуру на цю посаду, в результаті чого антикорупційне управління
досі має тимчасове керівництво і передало до суду менше справ. Водночас зросла
кількість виправдувальних судових вироків, а також втечі за кордон колишніх посадовців,
засуджених до позбавлення волі, екстрадиції яких румунській державі не вдалося
домогтися. Водночас низка рішень Конституційного суду, в тому числі про незаконність процедури обрання складу колегій з п’яти суддів Верховного суду, також сильно
вплинули на правосуддя, зокрема було призупинено розгляд ряду «гучних» справ. Соціал-демократична
партія та Альянс лібералів і демократів, котрі складають більшість у
парламенті, побачили в цьому початок перемоги над так званою «нелегітимною
паралельною державою», яка, на їхню думку, намагається обезголовити законно
обрану політичну владу країни шляхом створення «замовних справ», в тому числі
за допомогою таємних протоколів про співпрацю між органами правосуддя та
спецслужбами, існування яких було «викрито» ними минулого року. Парламентська
опозиція і значна частина громадянського суспільства, однак, вбачає в цьому,
навпаки, спробу соціал-демократів підпорядкувати собі правосуддя, в тому числі
для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності декого з них, на
чолі з лідером СДП Лівіу Драгня. А 10 серпня в Бухаресті пройшов найбільший протест
проти Соціал-демократичної партії та її уряду, наприкінці якого Жандармерія застосувала
силу проти демонстрантів, використовуючи сльозогінний газ і водомети. Військові
прокурори порушили кримінальне провадження після того, як сотні мирних
протестувальників повідомили про неправомірні дії жандармів, останні
стверджуючи, що виконували свої обов’язки відповідно до закону. Тим часом, у Брюсселі,
Європейська комісія та Європарламент попередили чинну румунську владу про те,
що незалежність судової системи, верховенство закону і боротьба з корупцією в
Румунії зазнали регресу в минулому році.

Гарний рік для румунського сільського
господарства

Румунське сільське господарство
зареєструвало історичні результати у 2018 році. За обсягом виробництва кукурудзи
та соняшника Румунія посіла перше місце в Європейському Союзі, а загальний
урожай зернових становив близько 31 млн. тонн, за цим показником Румунія будучи третьою в ЄС після Франції та Німеччини. Влада стверджує, що своєчасна виплата
субсидій, використання фермерами нових технологій, збільшення площі зрошуваних земель
та протиградовий захист призвели до такого врожаю цих сільськогосподарських
культур, незважаючи на не завжди сприятливі кліматичні умови. Сільське господарство та
розвиток сільської місцевості є сферами, котрі залучили й кошти з європейських
фондів, маючи найкращий показник освоєння європейських фондів на національному
рівні. Ці результати, на жаль, були затьмарені стрімким поширенням найгіршої
хвороби тварин, з якою зіткнулася Румунія після Другої світової війни -
африканської чуми свиней.

Теж у
2018 році…

Загальна картина 2018 року в Румунії була б неповною без згадки про те, що
основні міжнародні фінансові установи: Міжнародний валютний фонд, Світовий
банк, Європейський банк реконструкції і розвитку та Європейська комісія, а
також основні рейтингові агентства дещо зменшили свої оцінки економічного
зростання Румунії, котре до тепер було найбільшим в Європейському Союзі, та
попередили про ризик зростання дефіциту державного бюджету. Теж у 2018 році, точніше
в жовтні, 21% громадян з правом голосу, або близько чотирьох млн. румунів взяли
участь у референдумі щодо зміни визначення сім’ї в Конституції Румунії, зокрема
запровадження уточнення «сім’я ґрунтується на вільному шлюбі між чоловіком і
жінкою» замість синтагми «між подружжям», як це було передбачено Основним законом.
91,5% з тих, хто проголосував підтримали цю ініціативу, але явка була меншою
30% скільки було необхідно для того, щоб референдум був визнаний таким, що
відбувся. І нарешті у 2018 році румуни назавжди попрощалися з кількома милими
серцю людьми. Серед них Дойна Корня, яка була символом антикомуністичного
опору, режисер Лучіан Пінтіліє, історик Нягу Джувара, один з найулюбленіших спортивних
журналістів Крістіан Цопеску та колишній футболіст Іліє Балач.

У середу, через день після виступу
в Європейському парламенті, під час якого дав запевнення, що Румунія є правовою
державою і, що боротьба з корупцією триватиме, президент Клаус Йоханніс провів
консультації з парламентськими партіями на тему, що домінує в румунському
суспільстві: суперечлива реформа в сфері правосуддя, ініційована та здійснення
керівною коаліцією Соціал-демократична партія-Альянс лібуралів і демократів, за
підтримки Демократичного союзу угорців Румунії.

Напередодні Венеційська комісія
опублікувала звіт, в якому зазначає, що деякі поправки, внесені до законів «Про
статус суддів і прокурорів», «Про судоустрій» та «Про Вищу раду магістратури»
можуть підірвати незалежність румунських суддів та прокурорів і довіру населення
до правосуддя. Виходячи з цього президент Клаус Йоханніс заявив, що ці закони
мають бути переглянуті, модернізовані та покращені. Він виступає за відновлення
законодавчого процесу по цих законах і закликає політиків врахувати рекомендації
Венеційської комісії.

Клаус Йоханніс: «У політичному плані,
очевидно, що відчувається потреба угоди, досягнення домовленості між
парламентськими партіями для повтору цього законодавчого циклу і поліпшення
нинішньої редакції законів. Ми отримали висновки Венеційської комісії і маємо
дуже, дуже серйозно поставитися до цих рекомендацій комісії.».

Лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня,
однак, не згоден з повторенням законодавчого процесу. Він каже, що вже було
прийняте термінове розпорядження, запропоноване міністром юстиції, яке вже
вносить необхідні поправки в ці три закони. Лівіу Драгня: «На розгляді
парламенту вже було внесено Постанову №92, яка вже було була включена в
парламентську процедуру і містить значну кількість рекомендацій Венеційської
комісії. Ця постанова була запропонована уряду міністром Тудорелом Тоадером
після зустрічей в Страсбурзі з фахівцями Венеційської комісії.»

Союзник соціал-демократів, лідер
Альянсу лібералів і демократів Келін Попеску Терічану привітав ідею та вважає
корисним погодження в парламенті угоди на тему юстиції, заснованої на принципі
захисту індивідуальних прав і свобод.

Головна опозиційна
Націонал-ліберальна партія підтримала точку зору президента Йоханніса. Лідер
лібералів Людовік Орбан: «При відновленні обговорень, слід врахувати рекомендації
Венеційської комісії, рішення Конституційного суду щодо Кримінально-процесуального
та Кримінального кодексів. Так само, слід взяти до уваги усі договори, ратифіковані
Румунією, тобто міжнародні обов’язки Румунії.»

У той час як опозиційний Союз «Рятуйте Румунію» повідомив, що вніс до
Парламенту законопроект, який включає усі рекомендації Венеційської комісії,
партія «Народний рух» прийняла радикальну позицію і вимагає відставки
нинішнього уряду, який на її думку повністю скомпрометував себе суперечливою судовою
реформою.

Демократичний союз угорців Румунії заявив про свою відкритість до
будь-яких дискусій на тему правосуддя, за умови дотримання незалежності судової
влади, а фракція нацменшин у Палаті депутатів, інших крім угорської, запропонували
створити спеціальну комісію для узгодження рішень Конституційного суду з
рекомендаціями Венеційської комісії.

Венеційська комісія – дорадчий орган Ради Європи з питань
конституційного права, висловила занепокоєння з приводу поправок до Кримінального
та Кримінально-процесуального кодексів Румунії, здійснених керівною коаліцією
Соціал-демократична партія-Альянс лібералів та демократів (СДП-АЛДЕ).

За словами
експертів Комісії, внесені зміни можуть серйозно вплинути на ефективність
судової влади та боротьбу з корупцією. Вони рекомендують румунській владі
здійснити радикальну переоцінку цих змін шляхом проведення повного та
ефективного консультативного процесу з метою отримання чітких і узгоджених
законодавчих пропозицій, які б отримали широку підтримку всього румунського
суспільства. Венеційська комісія також вважає, що нова редакція законів «Про
статус суддів та прокурорів», «Про судоустрій» та «Про Вищу раду магістратури» негативно
впливають на ефективність, якість та незалежність судів.

Міністр юстиції Тудорел Тоадер, який є і членом Венеційської
комісії, та голова спеціальної комісії Палати депутатів, соціал-демократ Флорін
Йордакє, взяли участь у дебатах. На підтримку своєї позиції вони знову навели ті
самі аргументи лівої керівної більшості про необхідність узгодження
законодавства з рішеннями Конституційного суду Румунії та Європейського суду з
прав людини, де через зловживання у сфері правосудді чи у в’язницях Румунія програла багато
справ.

Із опозиції лідер Націонал-ліберальної партії Людовік
Орбан знову озвучив свою переконаність, яку поділяють більшість ЗМІ та
громадянське суспільство, про те, що усі законодавчі зміни нинішньої влади
спрямовані лише на підпорядкування суддів та припинення боротьби з корупцією.
За словами Орбана, ліберали мають намір ініціювати в парламенті резолюцію про
недовіру міністру юстиції

І президент Клаус Йоханніс, після оприлюднення висновків Венеційської
комісії, вважає, що міністр Тудорел Тоадер остаточно скомпрометував себе і має
піти у відставку. У відповідь міністр назвав вимогу президента неприйнятною,
оскільки, каже він, не Міністерство юстиції ініціювало внесення змін до
Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів. Міністр також підкреслив,
що термінова постанова, яка вносить ряд змін до нових редакцій трьох законів,
не має зворотньої дії та не може мати негативних наслідків на стабільність судової влади. Цей нормативно-правовий акт, – за
словами міністра, – запроваджує однакові правила щодо досвіду роботи для всіх прокурорів
керівного складу у Генеральній прокуратурі, Національному антикорупційному
управлінні та Управлінні по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом,
і в жодному разі не призведе до «спустошення» прокуратур, як дехто стверджує.

Аналітики взагалі уникають виступів на тій чи іншій
стороні. Але зазначають, що через майже два роки, відколи судова реформа домінує
на румунській арені, суспільство втомилося і проявляє все менший інтерес до цієї
нескінченної історії.

Уряд Румунії у понеділок прийняв термінову постанову
про внесення змін до трьох законів, що врегульовють сферу правосуддя. По цих
нормативно-правових актах останнім часом точилися тривалі дискусії і гострі
дебати як у парламенті, так і поза його стінами, а деякі положення викликали
найбільші вуличні протести у посткомуністичній Румунії.

Ці зміни отримали позитивний висновок Конституційного
суду Румунії, – заявила прем’єр-міністр Віоріка Денчіле, яка переконана в тому,
що вони забезпечать краще функціонування судової системи в інтересах громадян.

У свою чергу міністр юстиції Тудорел Тоадер заявив, що постанова була необхідна для
перейняття ряду рекомендацій Венеційської комісії, членом якої, до речі, він є,
а також деяких зауважень Вищої ради магістратури.

Міністр розповів, що серед
змін налічується підвищення від 8 до 15 років мінімального досвіду роботи в
магістратурі для бажаючих зайняти посаду Генерального прокурора, його першого
заступника і заступника, а також для кандидатів на пост голови Національного
антикорупційного управління та Управління по боротьбі організованою злочинністю і тероризмом, а
співбесіди з кандидатами на ці посади транслюватимуться в прямому ефірі, будуть
заархівовані і кожен бажаючий матиме можливість переглянути файл в зручний для
себе час.

Потім прокурорами антикорупційного управління або управління по боротьбі з
організованою злочинністю і тероризмом зможуть стати лише особи з 10-річним
досвідом роботи. Нарешті, постановою було відкладено до 31 грудня 2019 року
вступ в силу положення щодо дострокового виходу суддів та прокурорів на
пенсію за наявності страхового стажу не менше 20 років.

Міністр Тудорел Тоадер
пояснив, що на думку Венеційської комісії це положення могло спричинити дефіцит
персоналу. Тудорел Тоадер: «Аби збалансувати бажання деяких суддів вийти
на пенсію за наявності 20 років страхового стажу, виконати рішення Конституційного
суду та зняти стурбованість Венеційської комісії, яка стверджує, що це спричинить
дефіцит кадрів, було запропоновано і прийнято рішення про перенесення вступу в силу цього положення до кінця
2019 року. За цей час побачимо, як «осяде» система.»

Лідер найбільшої опозиційної Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан стверджує,
однак, що з дев’яти рекомендацій Венеційської комісії уряд перейняв лише дві, а
також, – каже він, – нинішня влада ігнорує всі заклики офіційного Брюсселя. «Націонал-ліберальна
партія рішуче засуджує дії уряду, який знущається над незалежністю судової гілки
влади, знущається над правами та основними свободами своїх громадян, знущається
над принципом лояльної співпраці з Європейською комісією та іншими європейськими
установами.»

Останні зміни до трьох
законів є поспішними і негативно вплинуть на розслідування великих справ, -
стверджує Генеральний прокурор Августін Лазер: «Були задіяні додаткові людські
ресурси шляхом переведення прокурорів з інших прокуратур для швидшого розслідування великих
і складних справ. Після вступу постанови в силу будуть скасовані рішення про
переведення прокурорів на іншу роботу, а колективи, які працюють зараз будуть розпущені.»
За словами Августіна Лазера, якщо досудове розслідування у великих справах не завершиться
у розумні строки Румунія може бути зобов’язана ЄСПЛ сплатити величезні кошти.

Представники влади в унісон стверджують, що зміни до
Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів здійснюються у
відповідності з рішеннями Конституційного суду Румунії та Європейського суду з
прав людини та спрямовані на припинення зловживань у судах та на недопущення
порушення прав людини. Критики суперечливої судової реформи стверджують, однак,
що чинна керівна більшість вносить до кримінального законодавства зміни,
написані на користь злочинців, а також намагається повернути суди в своє
підпорядкування і покінчити з антикорупційною боротьбою.

Посольства 12 західних держав у четвер оприлюднили
спільний заклик до всіх сторін-учасниць процесу внесення змін до Кримінального
та Кримінально-процесуального кодексів, утриматися від змін, які можуть
послабити верховенство права і зусилля Румунії в боротьбі з корупцією та зі
злочинністю загалом. Таку позицію прийняли у спільній заяві посольства Бельгії,
Данії, Канади, Люксембургу, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, США, Фінляндії,
Франції, Швейцарії і Швеції. Дипломатичні представництва стурбовані тим, що
деякі з цих змін можуть негативно вплинути в майбутньому на міжнародне
співробітництво у сфері правової допомоги та на боротьбу з тяжкими злочинами,
транскордонною організованою злочинністю, фінансовою злочинністю, а також
торгівлею наркотиками і людьми.

Президент Клаус Йоханніс, послідовний критик
урядової коаліції, вважає, що ця стурбованість посольств виправдана,
стверджуючи, що закони повинні поліпшити незалежність та ефективність правової
системи. Клаус Йоханніс: «Вони цілком праві. Це саме те, про що я вже багато
часу говорю. Закони можуть змінюватися, але зміни повинні бути такими, що посилюють
незалежність та ефективність системи правосуддя. І ці застереження, безумовно,
саме те, що вже давно кажу я, багато років кажуть багато румунів. Я сподіваюсь,
що їх почують і в СДП.»

Цю думку поділяє лідер найбільшої опозиційної
Націонал-леберальної партії Людовік Орбан. Натомість голова спеціальної комісії
з питань судової реформи, колишній міністр юстиції, соціал-демократ Флорін
Йордакє запевняє, що зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального
кодексів вноситимуться з дотриманням всіх чинних процедур: «Усі, хто висловив
ці занепокоєння не мають причин бути стурбованими. Нові положення Кримінально-процесуального
кодексу привели наше законодавство у відповідність до європейських директив та
рішень [ред. – Конституційного] суду ».

Міністерство
закордонних справ Румунії повідомило,
що взяло до уваги позицію 12 країн-партнерів. Водночас румунське зовнішньополітичне
відомство зазначає, що зміни до кримінального законодавства є атрибутом
парламенту, наданим Конституцією, додавши, що зміцнення верховенства права і
боротьба з корупцією налічуються серед
пріоритетів чинного уряду.

100-річчя об’єднання Бессарабії з Батьківщиною

Парламент
Румунії у вівторок провів урочисте
засідання з нагоди 100-ї річниці об’єднання Бессарабії з
Румунією. Була прийнята Декларація, в якій зазначається, що Парламент вважає
законним
бажання тих громадян Р. Молдова, які підтримують
возз’єднання з Румунією як природне продовження процесу розвитку і становлення румунської нації. Бессарабія,румунська провінція, яка протягом 106 років перебувала під окупацією Російської
імперії, об’єдналася з Батьківщиною в 1918 році. Однак в 1940 році Радянський Союз виснув Румунії ультиматум і знову анексував цю територію, на частині якої була
створена нинішня Республіка Молдова. Утиснений та заперечений в часи СРСР, румунізм був спотворений на цій території
шляхом винайдення в радянських
лабораторіях молдавської мови і самобутності, окремої від румунської. Тим часом вже багато років, кожен виборчий цикл набуває форму запеклих боїв між політиками, які підтримують європейську
інтеграцію і тими, хто хоче повернути Республіку Молдова на
орбіту Росії. Слід ще згадати що в 1992 році російські війська підтримали проросійські
сепаратистські амбіції в придністровському регіоні, де досі
знаходиться велика кількість важкої російської зброї. Тому,на думку багатьох аналітиків перспектива возз’єднання з Румунією є відносно далекою. До такого часу більшість румунських політиків усвідомлюють важливість поглиблення зв’язків між Румунією і
Р.Молдова та підтримки її європейських та євроатлантичних устремлінь найбіднішої в Європі сусідньої
країни. З іншого боку в середу було підписано угоду про придбання румунською Transgaz аналогічної молдовської компанії Vestmoldtransgaz. У зв’язку
з цим прем’єр-міністр Віоріка Денчіле заявила: «З цього моменту ми можемо стверджувати, що компанія Transgaz стала регіональним гравцем, але в той же час ми раді енергетичному об’єднанню Румунії та Р. Молдова.» Ця угода сприятиме завершенню будівництва газопроводу Унгень-Кишинів, що буде продовження газогону, який з’єднує
в даний час румунське місто Ясси з молдовським містом Унгень.»

Суперечлива
судова реформа

Опозиційні парламентські Націонал-ліберальна партія та
Союз Рятуйте Румунію вдруге оскаржили в Конституційному Суді щойно
схвалену суперечливу судову реформу після того як Конституційний Суд оголосив
неконституційними окремі положення трьох законів, що були прийняті взимку
парламентською більшістю. У
документах, поданих у четвер, зазначено 37 ознак неконституційності у нових
редакціях трьох законів: про статус суддів та прокурорів, про судоустрій та про
Вищу раду правосуддя. Опозиція піддала критиці поспішність і поверховість, з
якими більшість узгодила ці нормативно-правові акти з рішенням Конституційного
Суду і надалі стверджує, що навіть після внесених змін вони залишають
можливості для зловживань і ставлять під сумнів незалежність правосуддя. Депутат
НЛП Габрієль Андронакє наводить приклад: «У день прийняття, в пленумі
Сенату до закону про внесення змін і доповнень до Закону №303 була внесена
поправка, яку парламентська більшість назвала «законодавчо-технічною кореляцією»,
коли фактично вона змінила визначення судової помилки. Ми вважаємо неприйнятним
такі порушення парламентської процедури. Є також багато інших проблем змісту
цих поправок, які роблять різні положення токсичними системи правосуддя Румунії.»
З іншого боку, керівна Соціал-демократична партія каже, що зміни були здійснені
з дотримання демократичних процедур і наполягають на гострій необхідності
здійснення реформи правосуддя. Лідер соціал-демократів Лівіу Драгня: «Вони були
оскаржені в Конституційному суді, Конституційний Суд, за винятком кількох
статей, оголосив закони такими, що відповідають Конституції. Тепер подивимося,
що вони знову оскаржать.» Судді Конституційного Суду висловлять свою думку. Ця
відчайдушність врешті-решт закінчиться.» Конституційний Суд Румунії оголосив,
що розгляне відповідне конституційне
подання 19 квітня.

Дипломатичний
скандал: Росія проти всіх

Росія зображує із себе жертву і вирішила дати дзеркальну відповідь на рішення Заходу, надалі заперечуючи свою причетність до отруєння 4 березня у Великобританії отруєння колишнього розвідника
Сергія Скрипаля та його дочки. Тим часом британська поліції
повідомляє, найбільшу концентрацію нейротоксичної речовини знайшли біля вхідних дверей будинку.Зважаючи
на послідовне нехтування Росією нормами міжнародного права щодо застосування хімічної зброї та в знак солідарності з Великобританією понад 20 країн Північної Америки, Європи та Австралії вирішили вислати майже 140 російських дипломатів. Крім того, в США
Адміністрація Дональда Трампа вирішила закрили Консульство РФ в
Сіетлі, стверджуючи, що воно знаходиться занадто близько до найбільшої американського бази атомних підводних
човнів. І офіційний Бухаресту понеділок оголосив персоною
нон-грата і вислав одного
російського
дипломата. Глава МЗС Теодор Мелешкану пояснив необхідність в солідарності, особливо в контексті БРЕКЗИТу, щоб довести, що Європейський Союз і надалі хоче мати дуже тісні стосунки
з Лондоном у сфері оборони і безпеки, незважаючи на вихід
цієї країни з єврейського співтовариства. Рішення Румунії є, мабуть, «проявом колективного політичного божевілля», -
відреагувало Посольство Росії в Бухаресті. Згодом, у другій половині тижня, ситуація набула нових масштабів: Москва
обіцяє дзеркальні кроки кожній країні у відповідь на висилку своїх дипломатів.