Tag: судова система

  • Віцепрезидентка ЄК в Бухаресті 

    Віцепрезидентка ЄК в Бухаресті 

    Віцепрезидентка Європейської Комісії з питань цінностей та прозорості Вєра Юрова у понеділок відвідала з офіційним візитом Румунію, де зустрілася з президентом Клаусом Йоганнісом. Серед тем, які обговорювалися між брюссельським чиновником і главою румунської держави, були реформи у сфері правосуддя та верховенство права, а також підтримка України і ситуація на Близькому Сході. Іншою темою зустрічі було приєднання Румунії до Шенгенського простору вільного пересування. Включення країни до зони вільного пересування поки що залишається в режимі очікування після того, як Австрія відмовила Румунії у приєднанні, яке вже кілька разів відкладалося.

    Тему Шенгену обговорила віце-президентка Європейської комісії також з прем’єр-міністром Марчелем Чолаку. Він подякував європейській чиновниці за підтримку приєднання Румунії до зони вільного пересування. Іншими темами для обговорення були механізм верховенства права, боротьба з дезінформацією та цифровий перехід. Вєра Юрова також зустрілася з міністеркою юстиції Аліною Горгіу, з якою обговорила реформи в цій галузі. На зустрічі також були присутні керівники головних прокуратур країни.

    Моє послання владі полягає в тому, що судова система Румунії працює добре. Є ще нові закони, які необхідно імплементувати, і це потрібно зробити не для Брюсселя, а для того, щоб румунський народ мав доступ до дуже добре підготовленої судової системиˮ, – сказала віце-президентка Єврокомісії. На порядку денному обговорення були також рекомендації Звіту про верховенство права, закон про пенсії за вислугу років, а також заходи щодо забезпечення адекватних людських ресурсів, враховуючи, що в березні наступного року в системі з’являться близько 600 нових магістратів, в результаті складання іспиту ЗНО в Національному інституті магістратури та вступного іспиту до магістратури за 5-річним стажем.

    Ми намагаємося приймати передбачуване законодавство, мати безперервну діяльність НАД, діяльність Управління з розслідування злочинів організованої злочинності і тероризму з важливих питань, від торгівлі наркотиками до торгівлі людьми, – зазначила міністерка юстиції Аліна Горгіу.

    Також у понеділок брюссельська чиновниця відвідала з робочим візитом Європейський центр компетенції з кібербезпеки в Бухаресті. Теми, що обговорювалися, стосувалися шляху Румунії в програмі Європейського цифрового десятиліття, впровадження реформ, передбачених Компонентом 7 – Цифрова трансформація Національного плану відновлення та стійкості, а також результатів роботи Європейського центру компетенцій з кібербезпеки та важливості кібербезпеки.

    У цій країні – величезний потенціал, у вас є школи, які готують фахівців, велика кількість жінок, що є унікальним у порівнянні з іншими країнами-членами ЄС, – зазначила Вєра Юрова. Вона нагадала, що в плані відновлення та стійкості 5 мільярдів євро виділено на цифровізацію, мережу 5G, освіту, електронний уряд та цифровізацію бізнесу.

  • Закони у сфері правосуддя, затверджені Сенатом Румунії

    Закони у сфері правосуддя, затверджені Сенатом Румунії


    Три
    закони, ініційовані Міністерством
    юстиції, які стосуються Вищої ради
    магістратури, судоустрою та статусу
    суддів і прокурорів, були ухвалені
    Сенатом Румунії,
    палатою, яка приймає рішення у цьому
    питанні. Урядова
    коаліція у
    скаді СДП -
    НЛП
    – ДСУР
    не мала можливості перешкодити голосам
    слабкої парламентської опозиції, яка
    для блокування нових нормативних актів
    має тепер під
    рукою лише інструмент оскарження в
    Конституційному
    суді.
    Опозиція на чолі із
    союзом За
    порятунок Румунії
    критикує документи, спосіб проведення
    дебатів, а також те, що уряд не дочекався
    консультативного висновку Венеціанської
    комісії.

    Голова
    комісії з
    конституційних справ
    Сенату Румунії
    Сімона Спетару
    (СПР)
    вважає, що ці
    закони набагато
    гірші, ніж закони режиму Драгня 4-5 років
    тому. Нагадуємо, що закони, які просувала
    в той період СДП,
    очолювана лідером, обтяженим численними
    судовими проблемами та засудженим у
    2019 році за корупцію, викликали масштабні
    протести та критику з боку партнерських
    європейських організацій. На думку СПР,
    компетенції Національного
    антикоркпційного управління (НАУ)
    та Управління
    з розслідування злочинів організованої
    злочинності і тероризму (УРЗОЗТ)
    залишаються неповними,
    що є ударом для
    боротьби з
    корупцією та організованою злочинністю.
    Отже, опозиція заперечує те, що вона
    вважає політичним втручанням у процес
    призначення
    прокурорів вищого
    рівня. У
    відповідь представники партій урядової
    коаліції
    заявили, що тексти розроблено відповідно
    до рекомендацій компетентних європейських
    інституцій.

    Ці
    закони гарантують незалежність судової
    системи та захищають її від будь-якого
    внутрішнього чи зовнішнього втручання,
    заявив сенатор соціал-демократ Роберт
    Казанчук, колишній профільний міністр.
    А прем’єр-міністр Ніколає Чуке, лідер
    НЛП, висловив
    думку, що проголосовані в понеділок у
    парламенті закони у
    сфері правосуддя
    закладають основи для справжньої
    модернізації системи, узгоджують
    румунську
    систему правосуддя
    з європейськими принципами та зміцнюють
    її
    незалежність.

    Суперечливою
    зміною є скасування дисциплінарного
    проступку, спрямованого на невиконання
    магістратами рішень Суду Європейського
    Союзу, Європейського суду з прав людини,
    рішень Конституційного суду Румунії
    та рішень
    Верховного
    суду при
    вирішенні апеляційних скарг. Тимчасовий
    виконувач обов’язків
    спікера Сенату,
    лібералка
    Аліна Горгіу, зазначила,
    що збереження в законі санкцій щодо
    невиконання рішень КСР
    означало б, що суддя може судити лише
    під загрозою дисциплінарного проступку.

    Усунення
    дисциплінарних проступків робить суддю
    відповідальним, посилює його незалежність,
    дозволяє йому
    судити вільно,
    визнаючи таким чином його рівним з усіма
    європейськими магістратами, вважає
    Горгіу. Інше
    положення, піддане
    критиці експертами, є те яке
    позбавляє Генерального
    прокурора Прокуратури
    при Верховному
    суді та його
    голову від механізму дисциплінарної
    відповідальності у разі дисциплінарних
    проступків прокурорів або суддів, у
    новій редакції закону ця
    дія належить виключно до компетенції
    судової інспекції.

  • Реакції після взяття урядом відповідальності в Парламенті

    Реакції після взяття урядом відповідальності в Парламенті




    Обмежений
    часом та особливо крихкою ситуацією в Парламенті, ліберальної уряд меншості взяв
    на себе відповідальність у Парламенті щодо проектів законів, спрямованих на відкладення
    підвищення стажу для вступу до магістратури, заходи у галузі шкільного
    транспорту та бюджетних меж на наступний рік. Наразі це найздоровіше рішення
    прийняття законів, пояснила заступник спікера Сенату Аліна Горгіу. За її
    словами, уряд на чолі з Людовиком Орбаном, має величезну ставку, а саме швидко
    вивести Румунію з тяжкої ситуації. У той час як ПНР вважає цей підхід
    справедливим та законним, ДСУР попереджає, що така процедура у випадку закону
    про державний бюджет на 2020 рік викликає серйозні проблеми, а АЛДЕ висловив сподівання, що чинна виконавча
    влада більше не вдасться до такого рішення.


    СРР
    також стверджує, що закон про державний бюджет повинен бути прийнятий у Парламенті,
    а не шляхом взяття на себе відповідальності. Про Румунія каже, що взяття на
    себе відповідальності щодо трьох проектів є спробою перевірити парламентську більшість.
    Прем’єр-міністр Орбан скористався своєю присутністю у парламенті та
    обговоренням бюджету, щоб звернути увагу на надзвичайно складну ситуацію країни
    з фінансової точки зору. Він виступив із закликом до стриманості і сказав, що
    бюджет на наступний рік не витримає додаткових витрат. Людовик Орбан: Державний
    бюджет Румунії на 2020 рік не витримає жодної додаткової витрати. Будь-які
    додаткові витрати, які є результатом прийняття деяких законів, призведуть до
    збільшення дефіциту або до неможливості зробити життєво важливі витрати для
    економічного розвитку Румунії.


    У
    2020 році, уряд розраховує на дефіцит
    бюджету у розмірі 3,6% ВВП, а у 2021 рік – 3,34% ВВП. Взяття на себе
    відповідальності несе ризик ініціювання резолюції про вотум недовіри чинному
    уряду. Т.в.о. лідера СДП, спікер Палати депутатів Марчел Чолаку заявив, однак, що
    соціал-демократи не мають на увазі такий підхід. Але два закони, за які уряд
    взяв відповідальність, не зможуть набути чинності, тому що СДП оголосила, що
    оскаржить в Конституційному суді проект закону щодо відкладення підвищення
    стажу для вступу у магістратуру та ініціативу щодо шкільного транспорту. Марчел
    Чолаку: Соціал-демократична партія вирішила подати скаргу до Конституційного
    суду, оскільки на мій погляд взяття відповідальності за закон, який обговорюється
    в Парламенті є правовим конфліктом.


    Прем’єр-міністр
    Людовик Орбан заявив, що взяття відповідальності у галузі правосуддя було необхідним
    для належного функціонування судової системи. Щодо другого проекту, оскарженого
    СДП, прем’єр-міністр зазначив, що необхідно було скасувати нормативний акт,
    який негативно впливав на перевезення вразливих категорій населення, в тому
    числі дітей, які більше не користуються безкоштовним перевезенням з дому до
    школи і назад.

  • Критичний звіт Європейської комісії

    Критичний звіт Європейської комісії




    В останні тижні свого мандату, нинішня
    Європейська комісія звернулася із новим жорстким застереженням до політичного класу в Бухаресті. В опублікованому у
    вівторок звіті виконавча влада ЄС виявляє регрес що стосується реформ та дотримання верховенства закону та інволюцію у боротьбі з
    корупцією.

    Румунська влада, зазначає Комісія, не виконала рекомендацій щодо
    перегляду законів правосуддя, а також не дотрималася рекомендацій
    щодо заморожування набуття чинності змін
    внесених до Кримінального та Кримінально-процесуального
    кодексів- про які стверджує, що вони були спрямовані на
    припинення боротьби з корупцією та підпорядкування магістратів політичній владі. Ключові установи Румунії повинні спільно продемонструвати тверду прихильність до
    незалежності судової системи та боротьби з корупцією – йдеться у прес-релізі Комісії.


    У
    Бухаресті,
    міністр юстиції Ана Бірчал каже, що Румунія готова взяти активну роль у
    зміцненні ЄС, в
    якому правосуддя займає першочергове місце. НАД зберігає тверду
    прихильність продовжувати,з
    неупередженістю та професіоналізмом,діяльність
    по боротьбі з корупцією на високому рівні, але також зазначає, що у звіті Механізму співпраці та перевірки спостерігаються
    напади проти діяльності цієї установи,
    послідовні зміни до законодавства та сумніви щодо повноважень прийняття рішень.
    Явним є те, що сучасний стан справ
    викликає занепокоєння у Комісії,
    яка пропонує зберегти Механізм співпраці та перевірки у сфері правосуддя,
    створений після вступу Румунії до Європейського Союзу, у 2007 році. Сусідня Болгарія, однак, яка була прийнята в ЄС одночасно з Румунією, домоглася скасування Механізму.


    Експерт у питаннях боротьби з корупцією Лаура
    Штефан звертає увагу на роль політичного класу у сфері правосуддя. В інтерв’ю Радіо
    Румунія вона пояснила, що проблеми, спостережені у звіті Механізму співпраці і
    перевірки, є наслідками регресу, зафіксованого на початку 2017 року, після
    років реального прогресу. Лаура Штефан: Цей звіт є тим більш серйозним, чим
    ми не можемо утриматися від порівняння з Болгарією, яку хвалять у звіті, як це не
    парадоксально, хоча, якщо чесно та об’єктивно говорити, Румунія зробила ті
    кроки, які Болгарія ніколи навіть не мала на меті зробити. У Румунії відбувся
    справжній наступ проти корупції високого рівня і в функціональних установах, і були і вироки і конфіскація майна. Румунія ніколи не була
    здобиччю жорстокої масової злочинності, як це сталося у наших сусідів.Так, що цей стан речей, причина для засмучення для румунської сторони.



    Оглядачі ставлять серйозність думки відповідальних осіб в Брюсселі на плечі політиків, членів лівих урядів останніх трьох років. Прем’єри Сорін Гріндяну, Міхай Тудове і Віоріка Денчіле перебували під контролем колишнього лідера СДП, Лівіу Драгні, який нарешті опинився за гратами за корупційні
    злочини.

  • Протест без інцидентів

    Протест без інцидентів




    Близько 25 тис. осіб, у тому числі з діаспори, протестували в суботу
    ввечері перед будинком коаліційного виконавчого органу СДП-АЛДЕ у Бухаресті,
    вимагаючи відповідь на те, що сталося під час мітингу діаспори рік тому, маючи
    на увазі той факт, що до тепер не знайдено жодного винуватця.

    Нагадаємо, рівно
    рік тому, акція протесту від 10 серпня 2018 року, в якій взяли участь близько
    100 тисяч людей незадоволених урядуванням, обернулася
    насильством та непропорційною реакцією правоохоронних органів, в результаті
    чого було зафіксовано велике число постраждалих з обох сторін. Було порушено
    кілька кримінальних справ, які зараз розслідуються прокурорами Управління з
    розслідування злочинів організованої злочинності й тероризму.




    За словами організаторів вчорашнього мітингу, який відбувся без великих
    інцидентів, учасники протестували проти подій на політичній та соціальній
    сцені. Чотирьох осіб було доставлено
    до поліції після того, як жандарми виявили у них білу зброю або сльозоточиві
    балони. Також 11 людей потребували медичної допомоги на тлі високої температури
    повітря, зафіксованої в суботу в столиці. Акції протесту відбулися також в
    інших великих містах Румунії, але і за кордоном, особливо в європейських
    столицях, де проживають важливі громади румунів.




    Тимчасовий міністр внутрішніх справ Міхай Фіфор
    подякував тим, хто взяв участь у акціях протесту, за цивілізований і мирний
    спосіб, в якому вони проявили себе. Всі ми були свідками демократичного
    та здорового акту, – написав посадовець у соціальній мережі. Міхай Фіфор
    також подякував властям за їх мобілізацію, за відповідальне ставлення та їхній
    професіоналізм. Кілька іноземних видань приділили увагу акції протесту в
    Бухаресті.




    Тисячі людей зібралися в Румунії, щоб
    відзначити річницю від жорстоких протестів, – написало британське видання
    «This is Money», зазначивши що акцію протесту було організовано та утверджено
    групами румунів, які працюють за кордоном, засмученими тим, що вони називають
    закоріненою корупцією, слабкою державною адміністрацією та спробами правлячої
    коаліції послабити судову систему в одній з найбільш корумпованих держав
    Європейського Союзу.




    Агентство France Presse надрукувало думки 60-річної
    жінки, яка прийшла на акцію в знак протесту проти несправедливості, з якою вона
    стикається щодня, проти корупції політичного класу і старіючої системи охорони
    здоров’я. Заголовком статті на англомовному сайті Радіо Свобода було «Ми
    знаємо, що ви зробили минулого літа». Стаття повідомляє, що акції протесту пройшли
    по всій країні, відзначаючи річницю насильницького придушення демонстрації 10
    серпня 2018 року.

    Цю ж тему висвітлила і німецька телекомпанія Deutsche Welle,
    яка підкреслила, що захід протесту застав правлячу коаліцію ослабленою в
    порівнянні з минулим роком в результаті виборів до Європарламенту, а також
    після того, як її лідер Лівіу Драгня був засуджений, у травні, до 3 з половиною
    років тюремного ув’язнення за корупційні діяння.

  • Закони у сфері правосуддя, під увагою політиків

    Закони у сфері правосуддя, під увагою політиків




    Президент Клаус Йоханніс оскаржив в
    Конституційному суді Закон «Про статус суддів та прокурорів», але оголосив, що він був змушений підписати закон «Про судоустрій». Ці два разом із законом про організацію та
    функціонування Вищої ради магістратури є законодавчим пакетом, в якому більшість партій правлячої
    коаліції СДП+АЛДЕ зробили
    суттєві зміни, що були піддані гострій критиці не тільки президентом, опозицією, асоціаціями магістратів, а також Венеціанською комісією.

    Саме тому Президент закликав
    законодавчий орган терміново виправити в осінній парламентській
    сесії закони правосуддя у
    відповідності до
    рекомендацій
    Венеціанської комісії. Клаус Йоханніс: На даний момент стосовно Закону
    про судоустрій я,
    на жаль, вичерпав
    всі конституційні шляхи, які я мав у своєму розпорядженні, і тому я зобов’язаний Конституцією підписати
    цей закон. Однак це не
    означає, що шлях цього закону завершився, що все закінчилося! Не може йти мова про це!





    Президент
    країни критикував відсутність прозорості, в якій коаліція більшості прийняла ці закони, і уточнив, що результат є дуже тривожним. За словами більшості коментаторів, після того як звільнив з
    посади голову НАД Лауру Кодруцу Кьовеші, Президент Клаус Йоханніс залишився у боргу
    перед власними прихильниками і спробував повернутись у
    траншеї. Вірність парламентаріїв
    повинна бути до румунів,застеріг Президент. Клаус Йоханніс: Ми не повинні стати
    негативним прикладом у Європі готуючи закони для деяких політичних лідерів, щоб
    вони позбулися судових справ! Жоден політик не може і не повинен торгувати, на
    власне благо, відмову від принципів, на яких створювалася демократична Румунія після
    Революції 1989 року. Жоден політик не має від румунів мандат робити це!




    Це застереження,
    очевидно, мало на увазі тверду руку СДП, спікера Палати Депутатів Лівіу Драгню, звинувачений у тому, що він підриває судову систему
    лише для того, щоб позбутися від кримінальної відповідальності у справах про
    корупцію, до яких він причетний. У
    відповідь, представники правлячої
    коаліції нагадують, що закони правосуддя були виправлені відповідно до рішень
    Конституційного суду і кажуть, що повторний розгляд у Парламенті вже не матиме ніякої рації.

    З
    іншого боку, Опозиція підтримує вимогу
    глави держави до законодавчого органу взяти до уваги й рекомендації Венеціанської комісії. У попередньому звіті Консультативний орган Ради Європи попереджає, що поправки до
    законів правосуддя можуть поставити під загрозу незалежність судової влади та
    негативно вплинути на боротьбу з корупцією.

  • Реакції на суперечливу реформу правосуддя

    Реакції на суперечливу реформу правосуддя

    Прокурори Національного антикорупційного управління
    Румунії попередили, що деякі пропозиції Міністерства юстиції щодо внесення змін
    до законів, які регулюють правосуддя вплинуть на незалежність юстиції і належне
    функціонування установ у цій сфері, а також стануть своєрідною формою тиску на
    діяльність слідчих.




    2500 румунських прокурорів висловили свою думку, заявив
    Генеральний прокурор Августін Лазар, стверджуючи що ці поправки можуть
    призвести до політизації судового процесу та зменшення прерогатив прокурорів
    Національного антикорупційного бюро. Августін Лазар: «По-перше усі виступили
    проти пропозиції щодо підпорядкування судової інспекції Міністерству юстиції.
    Так-само, одностайно, прокурори виступили проти створення так званого відділення,
    спеціалізованого на розслідуванні правопорушень, вчинених суддями та
    прокурорами.»




    Стосовно останньої пропозиції Генеральний прокурор каже,
    що вона очевидно походить з-за меж судової системи та спрямована на позбавлення
    антикорупційного управління певних повноважень. «Розслідування проводиться не
    за категоріями осіб, а за кримінальними сферами і в законодавстві немає розділу
    про злочини проти суддів та прокурорів»
    , – підкреслив Августін Лазар. І прокурори,
    що борються з організованою злочинністю скептично ставляться до більшості
    запропонованих поправок. Уважний до негативної реакції фахівців та громадськості,
    прем’єр-міністр Міхай Тудосе пообіцяв, що при розробці нового
    нормативно-правового акту буде врахована як позиція Вищої ради правосуддя, так
    і позиція протестувальників.




    Міністр юстиції Тудорел Тоадер запевнив, що кінцева
    редакція нормативно-правового акту буде оприлюднена після широкого обговорення
    в публічному просторі. Тудорел Тоадер: «Я відправлю проект після того як свою
    позицію висловлять всі, все суспільство, всі професійні організації, і лише
    після того як будуть висловлені всі думки, погляди та критики.»
    Серед
    пропозицій, що викликали гостру критику та вуличні протести, окрім тих, що викликали
    невдоволення прокурорів, налічується й виключення Президента Румунії з
    процедури призначення Генерального прокурора та керівників управлінь по
    боротьбі корупцією і організованою злочинністю.

    Посольство США, у свою чергу, висловило
    стурбованість через ризики для незалежності судової системи, стверджуючи, що країні
    потрібні незалежні прокурори, які б виконували свої завдання без політичного втручання або обмеження
    правосуддя.




    Лівоцентристський уряд, який підозрюється в спробі підпорядкувати
    собі судову систему та ослабити Національне антикорупційне бюро, не зумів
    переконати суспільство в протилежному. На початку року спроба правлячої
    більшості, утвореної з Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і
    демократів внести зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів в
    терміновому порядку вивела на вулицю сотні тисяч румунів, які звинуватили владу
    в спробі звільнити низку впливових політичних діячів та посадовців від кримінальної
    відповідальності за корупційні злочини. Зараз, пропозиції міністра юстиції
    Тудорела Тоадера породжують додаткові занепокоєння щодо справжніх намірів чинної
    влади у сфері юстиції.