Tag: суперечка

Чергова
полеміка довкола Посольства Румунії в Ізраїлі

Король Йорданії Абдулла
II скасував свій триденний візит до Румунії, який мав
розпочатися
у понеділок. Таке рішення він прийняв після того, як прем’єр-міністр Віоріка
Денчіле повідомила, що уряд має намір перенести Посольство Румунії в Ізраїлі з
Тель-Авіва в Єрусалим. Вона сказала, що остаточне рішення з
цього питання буде ухвалене
після «завершення відповідного
аналізу
всіма конституційними суб’єктами, залученими до процесу прийняття рішень в
країні, і в умовах повного консенсусу». Про це прем’єр-міністр
заявив на конференції Американсько-ізраїльського комітету
громадських зв’язків (AIPAC), на запрошення якого вона здійснила візит до Сполучених Штатів Америки. Президент Клаус Йоханніс заявив, однак, що остаточне рішення в цьому питанні приймає він, оскільки,
відповідно до Конституції, він здійснює керівництво зовнішньополітичною
діяльністю держави і представляє державу в
міжнародних відносинах. Європейський Союз підтвердив
свою
позицію щодо Єрусалиму і оголосив, що єдиним
реальним рішенням конфлікту між Ізраїлем і Палестиною є існування двох держав і перетворення
Єрусалиму на спільну столицю для ізраїльтян і палестинців. У жовтні 2018
року Міністерство закордонних справ направило уряду аналіз
наслідків перенесення посольства з Тель-Авіва
в Єрусалим. Він містить як аргументи «за», так і «проти», – сказав глава румунської дипломатії Теодор Мелешкану,
який відмовився оприлюднювати рекомендацію МЗС. Ідея переїзду Посольства Румунії в
Ізраїлі була озвучена керівною коаліцією в Бухаресті, зокрема лідером соціал-демократів Лівіу Драгнею, наприкінці
2017 року в прямому ефірі політичного
ток-шоу. Його заява викликала
жорстку
реакцію з боку правої опозиції. Палестинська автономія
тимчасово
відкликала свого посла в Румунії.

У Румунія
стартує передвиборча кампанія виборів до Європарламенту

Четвер був останнім
днем, коли партії, політичні союзи або незалежні кандидати в Румунії змогли
подати свої списки або кандидатури на вибори
до Європарламенту, що пройдуть 26 травня. До Центрального
виборчого бюро мали бути подані списки, а також 200 тис. підписів для партій та
100 тис. для незалежних кандидатів. До 6 квітня ЦВБ має прийняти рішення про
реєстрацію або відхилення кандидатів, а апеляції можуть бути подані до 12
квітня. Порядкові номери на виборчих бюлетенях будуть визначені шляхом
жеребкування. Виборча кампанія розпочнеться 27 квітня і завершиться вранці 25
травня. Згідно з останнім опитуванням громадської думки
головна керівна ліва Соціал-демократична партія та найбільша опозиційна, права
Націонал-ліберальна партія користуються
практично однаковою підтримкою виборців, приблизно 26% голосів. А потім йдуть опозиційний
«Альянс
2020», утворений Союзом «Рятуйте Румунію» та Партією свободи, єдності і солідарності з результатом 15%, а також Альянс лібералів та демократів (партнер СДП у керівній коаліції) і Про Румунія (партія, утворена з перебіжчиків від СДП),
обидві з 9%. Прохідний бар’єр до
Європейського парламенту може подолати й Демократичний союз
угорців Румунії, який користується
підтримкою приблизно 5% опитаних.

Референдум з питань правосуддя

Президент Клаус Йоханніс у четвер заявив про намір
провести референдум з питань правосуддя 26 травня, одночасно з виборами до
Європейського Парламенту. Глава держави не уточнив, яке запитання буде поставлено до народу на референдумі,
але піддав гострій критиці дії керівної коаліції, яку закликав зупинити
постійний наступ на правосуддя, додавши, що уряд Соціал-демократичної партії
давно перетнув всі межі дозволеного. «Прийняття урядом термінової постанови з цього
питання до завершення процесу волевиявлення громадян буде нелегітимним, – сказав
президент додавши, що правосуддя – це питання національного інтересу, а
громадяни мають суверенне право вирішувати, чи хочуть вони дозволити, щоб
корупція стала державною політикою. У відповідь на це лідер соціал-демократів
Лівіу Драгня звинуватив президента в спробі підпорядкувати собі суддів і
прокурорів і оголосив, що його партія планує подати скаргу до прокуратури на
дії Клауса Йоханніса якого звинувачує в державній зраді.

Корупція та антикорупція

Прокурори Відділу росзлідування злочинів, вчинених суддями
і прокурорами вручили колишньому керівнику антикорпуціного управління Лаурі
Кодруці Кьовеші підписку про невиїзд у справі, в якій їй було оголошено про
підозру у зловживанні службовим становищем, підкупі та завідомо неправдивих
показаннях. Справа була порушена у грудні 2018 року за скаргою колишнього
депутата від Соціал-демократичної партії Себастьяна Гіце, який є фігурантом
кількох корупційних справ і в даний час переховується в сусідній Сербії. Останній
стверджує, що вісім років тому, Кьовеші попросила його заплатити 200 тис. євро
за перевезення літаком до Румунії з Індонезії румунського бізнесмена,
оголошеного в міжнародний розшук за обвинуваченням у вчиненні кількох економічних
злочинів. Тим часом другий раунд переговорів між представниками Ради
Європейського Союзу та Європейського Парламенту довкола призначення Головного
прокурора ЄС закінчився безрезультатно. Європарламент підтримує кандидатуру
Лаури Кодруци Кьовеші, а Рада ЄС підтримує француза Жана-Франсуа Бонерта.
Наступні переговори намічений на 4 і 10 квітня. Майбутній головний прокурор буде
обраний строком на сім років, а Європейська прокуратура має запрацювати наприкінці
2020 року.

Румунія
на міжнародних спортивних змаганнях

Жіноча
волейбольна команда CSM Алба Блаж програла на виїзді з рахунком 3:1 італійському
Busto Arsizio у вирішальному матчі фіналу Кубка CEV, другого за важливістю континентального
змагання. У першому матчі італійки виграли 3:0. Минулого року румунські волейболістки
стали фіналістками Ліги чемпіонів, але програли в Бухаресті стамбульському VakifBank.
З іншого боку збірна Румунії на цьому тижні перемогла вдома з рахунком 4:1 команду
Фарерських островів у групі F кваліфікаційного раунду Чемпіонату Європи з
футболу 2020. У дебютному матчі румуни програли збірній Швеції з рахунком 2:1.
У цій групі також грають Іспанія, Норвегія та Мальта, а до фінальної частини
європейської першості вийдуть команди, які посядуть перше та друге місця. Жеребкування
фінальної стадії Євро-2020 відбудеться 30 листопада 2019 року в Бухаресті. Столиця
Румунії також прийматиме чотири матчі фінального турніру – три на груповому
етапі та один в 1/8 фіналу.

Намічене урядом на
вівторок, схвалення проекту Державного
бюджету Румунії на 2019 рік знову було відкладене. Нормативно-правовий акт, запропонований
для громадського обговорення на сайті Міністерства фінансів був підданий
гострій критиці як керівними, так і опозиційними силами. Лідери
Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і демократів, що утворюють
більшість у парламенті, зібралися в понеділок увечері для обговорення цього
питання, особливо щодо місцевих бюджетів, після того, як кілька мерів висловили
своє різке незадоволення проектом Держбюджету на поточний рік. Однак вчорашні
кількагодинні дискусії не дали жодного результату та були продовжені й сьогодні.

Проект піддав
критиці навіть лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня, який закликав прем’єр-міністра
і міністра фінансів розглянути можливість перенаправлення частки кошів, виділених
спецслужбам на потреби інших важливих сфер як, наприклад, охорона здоров’я. «Я
думаю, що значна частка цих коштів може бути виділена на інші потреби,
наприклад – охорони здоров’я. Я думаю, що
безкоштовна програма надання всім румунським дітям вітаміну D також є програмою
національної безпеки, або програма боротьби з діабетом. Пані прем’єр-міністр,
разом з міністром, сказали, що розглянуть таку можливість. Якщо зможуть, вони
внесуть цю зміну в уряді, якщо ні, то я особисто зроблю це в парламенті.»

Голова Демократичного
союзу угорців Румунії Келемен Хунор каже, що проект Державного бюджету на
2019 рік має низку серйозних недоліків, особливо у сфері місцевої
адміністрації, додавши, що після зустрічі з прем’єр-міністром Віорікою Денчіле
він повідомить чи підтримуватиме його або ні. «Ми не можемо рушити в дорогу з
величезним дефіцитом на рівні місцевих органів влади. З наших розрахунків різні
повіти мають у мінусі від 60 до 11,7 мільйонів, тому що все, що означає захист
дитини, допомога по тимчасовій непрацездатності тощо, припускає дуже великі
витрати, це значно більша сума до сплати ніж кошти, що залишаються на місцевому
рівні. Можливо виплати допомоги по догляду за дитиною мають бути знову
здійснені на центральному рівні. Є багато проблем, які треба обговорити.»

Проект держбюджету
був підданий критиці й опозиційними Націонал-ліберальною партією (НЛП)
та Союзом «Рятуйте Румунію», які оголосили, що запропонують поправки. Державний
бюджет Румунії на 2019 рік не відповідає проблемам розвитку Румунії, – заявила у
понеділок заступник голови НЛП Ралука Туркан: «Цей проект на 2019 рік мав бути
ухвалений урядом вже давно, винесений на публічне обговорення і через
щонайменше десять днів ми мали б отримати можливість обговорити бюджет у
парламенті. Ми не можемо змиритися з тим, що надзвичайно серйозна робота НЛП щодо
внесення змін до бюджету шляхом конкретних поправок зводиться нанівець, оскільки нинішня влада
просто порушує закон про розробку, представлення та обговорення державного
бюджету.»

У проекті
Державного бюджету Румунії на 2019 рік уряд передбачає зростання реального ВВП
на 5,5% при інфляції на рівні 2,8% та дефіциті у розмірі 2,5% ВВП.

Смерть 25-річного чоловіка в Медіаші, невеликому містечку
в центрі країни, в результаті суперечки з трьома рецидивістами, знову повернула на
перший план і посилила дискусії довкола закону про компенсаційно-касаційне
оскарження, що призвів до дострокового звільнення багатьох ув’язнених. Статистика
показує, що з жовтня 2017 року по листопад 2018 року було звільнено понад 13
тисяч осіб, з яких три чверті скористалися положеннями чинного законодавства щодо умовно-дострокового
звільнення від відбування покарання та про компенсаційно-касаційне оскарження судового
рішення.

А більше 700 звільнених знову
вчинили тяжкий злочин – вбивство, замах на вбивство, зґвалтування або грабіж. Одним
із них є рецидивіст, який завдав 11 ножових ударів потерпілому в Медіаші, котрому
зараз інкримінують умисне вбивство. Він був звільнений з в’язниці в травні
минулого року на два роки і два місяці раніше призначеного строку. Другого його
поплічника, так само раніше судимого, поліцейські заарештували на 30 днів, за
звинуваченням у вбивстві, а третій – звинувачується у завданні
тяжких тілесних ушкоджень.

У цьому контексті, на тлі зростання злочинності в
суспільстві, права опозиція вимагає термінового скасування закону про компенсаційо-касаційне
оскарження судових рішень. Найбільша опозиційна Націонал-ліберальна партія вже
працює над проектом закону, яким передбачатиметься, що положення вищезазначеного
закону не застосовуватимуться до осіб, які вчинили тяжкі злочини. Ліберали
також планують оголосити недовіру міністру юстиції Тудорелу Тоадеру, якого звинувачують
в знищенні системи правосуддя та захисті злочинців.

У свою чергу опозиційний Союз «Рятуйте Румунію» вирішив подати до
парламенту законопроект про скасування суперечливого нормативно-правового акта в цілому,
привертаючи увагу на те, що коли Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) засудив Румунію через погані умови у
місцях позбавлення волі, отримані рекомендації стосувалися модернізації та
розширення пенітенціарної системи, а не звільнення ув’язнених для вирішення
проблеми браку житлової площі на одного засудженого. Представники цієї
політичної сили стверджують, що парламентарії коаліції більшості, тобто
Соціал-демократичної партії, Альянсу лібералів і демократів та Демократичного союзу угорців Румунії використали вирок ЄСПЛ на користь злочинців.

Третя опозиційна Партія «Народний рух» оголосила, що
підтримає в парламенті будь-яку законодавчу ініціативу, яка виправляє
катастрофічні наслідки закону про компенсаційно-касаційне оскарження. На думку
лідера цієї партії Єуджена Томака, міністри юстиції та внутрішніх справ повинні
піти у відставку після злочину в Медіаші.

Міністр Тудорел Тоадер, однак, відкидає всі звинувачення,
кажучи, що цей нормативно-правовий акт є ініціативою попереднього технічного
уряду Дачіана Чолоша, який набув чинності до його призначення міністром юстиції. Тоадер зазначив, що закон був схвалений Вищою радою магістратури і
прийнятий парламентом до того, як він став міністром.

Уряд, на сьогоднішньому засіданні прийняв рішення схвалити
зміни до Державного бюджету на 2018 рік, що стало предметом чергової політичної
суперечки між керівною коаліцією та президентом Клаусом Йоханнісом.

Перед
початком засідання прем’єр-міністр Віоріка Денчіле заявила, що схвалення змін в
терміновому порядку є пріоритетом кабінету міністрів з огляду на те, що «людям
потрібні інвестиції, медикаменти, вчасно виплачені пенсії і зарплатня, фермери,
які зазнали збитків від вірусу африканської чуми свиней потребують
фінансової допомоги, а аграріям потрібні субсидії грошима для вчасного
здійснення осінньо-польових робіт».

Після засідання уряду міністр
фінансів Єуджен Теодоровіч заявив, що кабінет міністрів вирішив прийняти проект
незважаючи на відсутність згоди Верховної ради оборони країни, навіть якщо,
щонайменше до тепер, вона була обов’язковою умовою бюджетного коригування.
Теодорович, посилаючись на попередні рішення Конституційного суду, стверджує,
що уряд зобов’язаний скеровувати ВРОК подання щодо надання згоди, але не
зобов’язаний чекати її.

З протилежного боку барикад,
президент різко засудив те, що він назвав «неприйнятним способом» дій уряду
Віоріки Денчіле, стверджуючи, що згода ВРОК є обов’язковою, коли мова йде про
бюджети структур національної безпеки. Президент Йоханніс зазначив, що уряд має
власні інтереси, що суперечать інтересам громадян і звинуватив уряд в спробі
відвернути увагу громадськості від серйозних проблем, які не в змозі вирішити. Глава
держави відкрито закликав Омбудсмена звернутися до Конституційного суду з
проханням перевірити чи відповідна термінова постанова про внесення змін до Державного
бюджету на 2018 рік відповідає Конституції Румунії.

Те, що сталося у середу, є продовженням суперечки, що виникла
напередодні. Президент Клаус Йоханніс у вівторок призупинив засідання Верховної
ради оборони країни (ВРОК) зажадавши від уряду іншого проекту коригування
держбюджету. Члени ВРОК не зуміли дійти згоди щодо попереднього проекту. Глава
держави та керівники спецслужб не погодились
з урізанням коштів для структур
національної безпеки. Він наголосив на недопустимості таких дій, що несуть
загрозу національній безпеці, враховуючи те, що зміни до держбюджету мають
глибоко позитивний характер.

Клаус Йоханніс: «Призупинивши засідання ВРОК, я дав можливість уряду повернутися з новим проектом коригування показників бюджету, відмовитися від урізання бюджету у сфері національної безпеки, що, у будь-якому випадку, не можна розглядати інакше, ніж як «політична підніжка». Як тільки ситуація буде виправлена, ВРОК надасть свою згоду.»

Клаус Йоханніс вирішив скликати засідання ВРОК після того, як деякі
члени кабінету міністрів звинуватили його в блокуванні процесу прийняття першої
зміни до Державного бюджету 2018 року, що передбачають виділення додаткових
коштів на виплату заробітної плати та соціальної допомоги, фінансування заходів
по боротьбі з африканською чумою свиней та виділення коштів для сплати внесків
Румунії до бюджету Європейського Союзу.

Інші представники керівної Соціал-демократичної партії
стверджують, що Клаус Йоханніс вже почав передвиборчу кампанію, відчайдушно
бажаючи здобути собі другий президентський термін на виборах наступного року. У відповідь президент заявляє, що кабінет міністрів міг
швидко і без згоди ВРОК прийняти поправки до держбюджету в будь-якій галузі,
крім сфери національної безпеки. Він також стверджує, що соціал-демократи
створюють безвідповідальний бюджет, який не може бути реалізований на практиці.

Деякі оглядачі поділяють думку глави держави і вважають,
що влада починає пожинати плоди своїх занадто щедрих передвиборчих обіцянок,
завдяки яким отримала беззаперечну перемогу на виборах два роки тому.

Нещодавно Конституційний Суд став на бік Уряду в суперечці з президентом Клаусом Йоганнісом через його відмову звільнити головного прокурора Національної антикорупційної дирекції (НАД) Лауру Кодруцу Кьовеші, а в четвер вмотивував своє рішення. КС підтверджує, що роль Президента в процедурі відкликання, ініційованій міністром юстиції Тудорелом Тодером, обмежена перевіркою її законності. Судді КС встановили, що міністр юстиції має не лише адміністративний авторитет, але й повні повноваження щодо авторитету над прокурорами. Як наслідок, відмова глави держави відкликати Кьовеші з керівництва НАД не дала можливість міністру юстиції виконати свої юридичні повноваження, що призвело до конституційно-правового конфлікту, зазначає КС.

Проте, серед суддів КС не було одностайності. Ті, хто виступав проти такого рішення, вважали, що глава держави, відхиливши пропозицію про відкликання, не вийшов за конституційні рамки. Суд звертає увагу на той факт, що незалежно від того, хто створив конституційний конфлікт, органи влади зобов’язані виконувати його рішення, що в даній ситуації означає, що президент повинен підписати указ про звільнення глави НАД. До обґрунтування рішення, Клаус Йоганніс запевнив, що він буде поважати верховенство права та докладатиме зусиль для забезпечення незалежності прокурорів.

Переможець у конфлікті з главою держави міністр юстиції стверджує, що президент не може уникнути відкликання. Тудорел Тоадер: Я не думаю, що президент республіки, незалежно від того, хто є сьогодні, хто буде завтра або через сім років, дасть румунам приклад недотримання основного закону. Ми не маємо штрафу від такої до такої суми …тюремного ув’язнення на певний період …, але у нас є санкції, які навіть можуть випливати з основного закону.

З опозиції лідер НЛП Людовик Орбан нападає не тільки на вердикт, а й на те, як вмотивував його КС. Людовик Орбан: «Через мотивування Конституційного Суду порушено конституційний принцип незалежності правосуддя, порушена незалежність прокурорів. Прокурори перетворюються на співробітників виконавчої влади, на слугів міністра юстиції, який є політично призначеним і може здійснювати політично- партійний контроль за роботою Генпрокуратури, прокурорів та судів».

Лаура Кодруца Кьовеші небажана теперішньою лівою владою, оскільки вона є частиною незаконної, окультної структури, яка вирішує – кажуть представники СДП та АЛДЄ, не надаючи доказів, – хто повинен бути вилучений з громадського простору шляхом підробки кримінальних справ. Антикорупційну дирекцію, очолену Кьовеші, з іншого боку, постійно хвалить Європейська Комісія у своїх доповідях про судову реформу. Ставка нинішнього конфлікту, який може перерости в конституційну кризу, не є, однак, – кажуть чесні й об’єктивні судді, – доля керівника НАД, а судової влади, в небезпеці, кажуть ті ж самі судді, бути політично підпорядкованою.

Росія ввела систему передоплати за газ для України, пояснюючи це тим, що у Києва накопичився борг у розмірі $4,5 млрд США, що становить вартість 15 мільярдів кубометрів газу. Після переходу на авансові платежі, Москва припинила постачання природного газу для внутрішніх споживачів України. Зараз газотранспортна система України забезпечує лише транзит газу в країни ЄС.

Кореспондент Радіо Румунія у Москві передає, що подальші заяви двох сторін залишають мало шансів на швидке вирішення газової кризи і, напевно, тільки восени пройдуть нові переговори з цього питання. Деякі європейські країни оголосили, що вони не будуть мати ніяких проблем після припинення поставок газу в Україну, попри скорочення обсягів газопостачання в ЄС. Згідно з чинними регулюваннями, кожна країна повинна мати державні резерви природного газу.

Румунія більш спокійно спостерігає за газовою суперечкою між Москвою і Києвом, оскільки має власні газові ресурси. Премєр-міністр Віктор Понта виключає можливість виникнення проблем з газом протягом наступних шести місяців, а міністр енергетики Резван Ніколеску вже наказав вжити додаткові заходи, вимагаючи від газовидобувних компаній відкласти періодичний техогляд свердловин, запланований на цей період часу, щоб максимально підняти обсяг власного видобутку газу.

Одним із варіантів для забезпечення довгострокової енергетичної безпеки є видобуток газу в Чорному морі. Премєр-міністр Віктор Понта у понеділок провів зустріч з віце-президентом Exxon Mobil, якого закликав прискорити програму буріння свердловин на континентальному шельфі Чорного моря.

З іншого боку, ЄС не драматизує провал останніх тристоронніх газових переговорів і сподівається, що транзитні поставки газу в Європу через територію України здійснюватимуться без перебоїв, незважаючи на те, що російський Газпром звернувся до Стокгольмського міжнародного арбітражу з позовом до Нафтогазу України. Відповідну заяву зробив у понеділок в Брюсселі Комісар ЄС з питань енергетики Гюнтер Еттінгер. Він нагадав, що ЄС запропонував план врегулювання газової суперечки між Росією та Україною, що передбачав погашення Києвом наявного боргу в розстрочку – шістьма платежами до кінця поточного року.

Румунські політичні оглядачі вважають дії Газпрому очевидним шантажем і помстою, російська компанія стверджуючи, що основною проблемою суперечки є борг Києва, а не завищена ціна, за якою Москва намагається продати газ Києву. Вони стверджують, що цей епізод з важкими економічними наслідками є складовою більш широкого конфлікту між Росією й Україною і навіть конфронтації між Сходом і Заходом.