Radio România Internațional

Tag: суперечки

  • Політичні суперечки в Бухаресті

    Політичні суперечки в Бухаресті

    Колишній технічний прем’єр-міністр та екскомісар ЄС з питань сільського господарства Дачіан Чолош через чотири місяці після обрання на посаду лідера партії «Союз за порятунок Румунії» (USR) вирішив піти у відставку, оскільки у понеділок під час засідання Національного бюро партії, його проєкт щодо зміни структури та функціонування партії був відхилений прихильниками колишнього лідера Дана Барни.

    Це було випробування, яке він програв, але це не означає, що він покине «Союз за порятунок Румунії» Дачіан Чолош: «Тому, що мій проєкт не користувався підтримкою в Національному бюро партії, я вважав природним і здоровим глуздом подати заяву про відставку. Я залишаюся в партії. Ця партія, щоб мала майбутнє, і я вважаю, що вона повинна мати майбутнє, їй потрібне освіження, вона потребує відновлення зв’язку з суспільством, їй потрібна мужність, щоб визнати свої межі, які вона повинна подолати в наступний період.»

    Колишній міністр транспорту Кетелін Друле тимчасово виконуватиме обов’язки лідера партії «Союз за порятунок Румунії». Він одразу оголосив про зміну політичного бачення, на ліберальну орієнтацію та закликав до єдності членів партії. Враховуючи той факт, що правлячі Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румунії посідають 70% у парламенті, криза у партії «Союз за порятунок Румунії» це, де-факто, криза єдиної партії, яка представляє демократичну опозицію в законодавчому органі Румунії.

    Ті, хто жив з ілюзією, що Альянс за об’єднання румунів (AUR) є чимось іншим, ніж ідеологічним спадкоємцем ультраправих міжвоєнного періоду, сильно помилялися. Про це свідчить черговий інцидент Альянсу за об’єднання румунів (AUR), що відбувся у понеділок у Палаті депутатів, під час дебатів довкола резолюції про вотум недовіри на тему енергетики. Виступаючи, демократично, перед депутатами із поясненнями щодо різкого зростання рахунків за газ та електроенергію, профільного міністра Вірджіла Попеску штовхнув лідер Альянсу за об’єднання румунів (AUR) Джордже Сіміон, який нервово піднявся на трибуну і схопив його за потилицю.

    У парламенті Румунії дотепер були випадки лише мовного насильства. Засідання було призупинено а потім відновлено лише за участю депутатів від Альянсу за об’єднання румунів (AUR) та «Союзу за порятунок Румунії» (USR), ініціаторів резолюції про вотум недовіри. Керівництво Палати депутатів не могло оголосити жодних санкцій, оскільки у регламенті немає передбачень щодо таких інцидентів. Лідер лібералів Флорін Кицу, який у минулому попереджав про екстремізм Альянсу за об’єднання румунів (AUR), оголосив, що запропонує запровадження чітких та жорстких заходів у випадку таких інцидентів.

    Альянс за об’єднання румунів (AUR) також організував бурхливий протест перед будівлі парламенту проти наміру влади запровадити обов’язковий «зелений» сертифікат для всіх працівників. Також лідер партії Джордже Сіміон силою увійшов до будинку мерії міста Тімішоара, без того щоб мав аудієнції. Теж він дражнить своїх колег-депутатів, як правило, від Націонал-ліберальної партії та «Союзу за порятунок Румунії», знімаючи їх проти їх волі та фізично наближаючись до них. Альянс за об’єднання румунів (AUR), через своїх лідерів агресивно пропагує антивакцинальний, ультранаціоналістичний та сувереністський погляди. Нещодавно у своїй заяві Альянс за об’єднання румунів (AUR) ствердив, що Голокост є другорядною темою, яка не заслуговує особливого місця в шкільній програмі, що викликало бурхливу реакцію з боку Посольства Ізраїлю та Національного інституту вивчення Голокосту імені Елі Візеля в Румунії. Здається, що насильство, з яким ця партія пропагує свої так звані ідеї, подобається: з четвертої сили в парламенті, партія піднялася на друге місце в опитуваннях громадської думки.

  • Політичні суперечки довкола держбюджету на 2021 рік

    Політичні суперечки довкола держбюджету на 2021 рік

    Важка
    санітарна криза, викликана пандемією, спричинила економічну кризу. Міжнародні фінансові
    установи прогнозують різке падіння світової економіки в 2020 році, навіть якщо
    вони передбачають, що наступного року буде краще, оскільки довгоочікуваний
    початок масової вакцинації дозволить зняти обмеження і дасть можливість бізнесам знову
    розвиватися. У Бухаресті ліва опозиція наполягає на зобов’язанні ліберальної
    виконавчої влади представити проєкт державного бюджету на 2021 рік та закликала
    прем’єр-міністра, лідера Націонал-ліберальної партії Людовіка Орбана надати пояснення
    щодо побудови державного бюджету.




    Голова
    Соціал-демократичної партії та спікер Палати депутатів Марчел Чолаку заявив, що
    уряд залишив румунів самостійно справитися з пандемією. Соціал-демократи підозрюють
    лібералів у намірі збільшити податки та збори з метою залучення коштів. Марчел Чолаку: Якщо вони залишаться при владі, вони збільшать ПДВ і продадуть все, що залишилось цінним в державній власності, всі прибуткові румунські компанії. Вони зроблять
    єдине, що вони знаю: скорочувати зарплати та звільняти працівників.




    У
    відповідь прем’єр-міністр Людовік Орбан запевнив, що держбюджет для наступного
    року не включатиме додаткових податків та зборів. Він пояснив, що, згідно із
    законом, у виборчий рік чинний уряд не зобов’язаний подавати проєкт закону про бюджет
    на наступний рік, але виконавча влада вже готує його. Людовік Орбан: При розробці державного бюджету ми не будемо збільшувати
    податки та збори. Будь-яке збільшення доходів, яке ми будемо включати,
    базуватиметься на економічному зростанні, кращому збиранні податків та зборів,
    на основі більшої ефективності Національного агентства податкового управління (ANAF), на оцифруванні процесу зборів податків    , а також на боротьбу з ухиленням від сплати
    податків там, де це має місце.






    Керівник
    групи союзу «За порятунок Румунії» в Палаті депутатів Кетелін Друле сказав, що
    майбутній Парламент, який буде обраний після парламентських виборів 6 грудня, повинен буде затвердити
    бюджет на 2021 рік. Цю думку поділяє і партія «Народний рух». Керівник цієї групи
    в Палаті депутатів Маріус Пашкан сказав, що майбутній уряд повинен представити державний бюджет на 2021 рік, бюджет, який, на його думку,
    повинен бути зосереджений на інвестиціях в інфраструктуру. Лідер партії Про
    Румунії, колишній прем’єр-міністр соціал-демократ Віктор Понта попередив,
    що в 2021 році економічна криза буде більш суворою, ніж криза, що відбулась 10
    років тому. Від імені Демократичного союзу угорців Румунії, лідер групи в
    Палаті депутатів Бенедек Захаріє дорікнув прем’єр-міністру за відсутність
    прозорості.




    У
    суперечках довкола майбутнього державного бюджету, здається, що всі
    мають рацію: уряд тоді, коли заявляє, що не зобов’язаний його представляти, оскільки це має
    зробити майбутня виконавча влада, яка буде після парламентських виборів, але й опозиція, яка немає жодної інформації про майбутній бюджет, факт що надає її законні виборчі мотиви, яких вона не вагається використовувати.

  • Оскаржені законодавчі зміни

    Оскаржені законодавчі зміни

    Затверджений у листопаді після оголошення вотуму недовіри та відправлення у відставку уряду соціал-демократів на чолі з Віорікою Денчіле, міноритарній ліберальний уряд, очолений Людовиком Орбаном є дуже вразливий. Частка ліберальних депутатів становить лише близько 20%, і часто навіть голоси їхніх партнерів від Союзу «Рятуйте Румунію» та Партії «Народний рух», недостатні для схвалення власних проектів.


    Оскільки залежить від пунктуальної підтримки окремої кон’юнктурної більшості, уряд вважає за краще повторно брати на себе відповідальність за внесення поправок до законодавчих актів. Останнє рішення взяти на себе урядом відповідальність за законопроект про вибори мерів у двох турах, знову напружило атмосферу в країні. Як і багато голосів у політиці та громадянському суспільстві, прем’єр-міністр каже, що хоче обрання мерів у двох турах, оскільки, таким чином, їх легітимність повинна зрости. Нинішня формула, за якою кандидат виграє з найбільшою кількістю голосів у першому турі, призвела до дивних ситуацій, таких як у місті Галаць (південний схід), найбільше річкове портове місто, де за чинного мера проголосувало лише 9% виборців. Соціал-демократична партія заблокувала законопроект у спеціальному парламентському комітеті та оголосила, що винесе вотум недовіри уряду Людовика Орбана, за підтримки Демократичного союзу угорців Румунії, який хоче зберегти свою політичну монополію у багатьох населених пунктах Трасільванії (центр).

    Тимчасово виконуючий обов’язки лідера Соціал-демократичної партії та спікер Палати депутатів Марчел Чолаку заявив, що прем’єр-міністр не повинен був взяти на себе відповідальність перед Парламентом, після того як Конституційний суд вже вирішив, що така процедура є неконституційною, коли мова йде про документи, що розглядаються Парламентом. Він додав, що якщо резолюція про вотум недовіри уряду не буде схвалена, тоді Соціал-демократична партія звернеться до Конституційного суду. Соціал-демократи звернулися й до Венеціанської комісії через Парламентську асамблею Ради Європи. З іншого боку, Європейський Парламент відхилив прохання Соціал-демократичної партії, щоб це питання було обговорено на пленарному засіданні в Страсбурзі.

    У вівторок, Палата депутатів на позачерговій сесії прийняла з 247 голосами проект закону про скасування так званих спеціальних пенсій для парламентарів, суддів та прокурорів, спеціалізованого допоміжного персоналу судів та прокуратур, державних службовців зі спеціальним статусом, членів дипломатичного та консульського корпусу та Конституційного суду, а також для та персоналу аеронавігаційного обслуговування.

    Усі ці категорії отримували пенсії, при розрахунку яких не враховувався розмір зроблених внесків та були і у 15 разів більші ніж звичайні пенсії. Судді Верховного суду та Вищої ради магістратури вирішили оскаржити рішення у Конституційному суді. Магістрати стверджують, що скасування службових пенсій «брутально» порушує принципи незалежності та недоторканності суддів.

  • 17 грудня 2018 року

    АМНІСТІЯ – Президент Румуніїї Клаус Йоханніс у понеділок
    надіслав листа прем’єр-міністру Віоріці Денчіле, в якому зажадав інформацію про
    порядок денний кожного наступного засідання Уряду, – повідомляє прес-служба Адміністрації
    Президента. Запит був надісланий після того як міністр юстиції Тудорел Тоадер
    сьогодні заявив, що працює на проектом термінової постанови про внесення змін
    до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, у відповідності до
    рішень Конституційного суду, та для впровадження в румунське законодавство двох
    директив ЄС щодо розширеної конфіскації та щодо посилення презумпції
    невинуватості. Тудорел Тоадер також зазначив, що амністія та помилування є на
    сьогодні останнім рішенням для правового усунення певних ситуацій зловживання,
    стверджуючи, що є й інші законодавчі заходи, які можуть бути прийняті.
    Нагадаємо, що в неділю лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня на
    засіданні Національного комітету керівної Соціал-демократичної партії заявив, що
    чинний уряд зобов’язаний прийняти термінову постанову про амністію і
    помилування для усунення наслідків нібито несправедливих рішень системи
    правосуддя, якщо інших рішень не буде знайдено. Нещодавно лідер опозиційного Союзу «Рятуйте Румунію» Дан Барна закликав главу держави взяти участь у всіх
    грудневих засіданнях уряду, щоб не допустити прийняття термінової постанови про
    амністію та помилування.

    ВОТУМ НЕДОВІРИ – Резолюція про недовіру уряду лівоцентристської
    коаліції Соціал-демократична партія – Альянс лібералів та демократів (СДАП-АЛДЕ),
    ініційована правими політичними силами була зачитана сьогодні у парламенті і
    буде внесена на голосування у четвер. Документ був ініційований опозицією та
    зібрав підписи 163 народних обранців від Націонал-ліберальної партії, Союзу
    «Рятуйте Румунію» та Партії «Народний рух», а також ряду незалежних
    парламентаріїв. Для відставки уряду вотум недовіри має зібрати 233 голоси.
    Партії, які підписали документ, стверджують, що нинішній кабінет міністр не
    здатний управляти країною, а численні перестановки показали, що нинішня
    коаліція не має добре підготовлених людей. Ініціатори зазначають, що під час
    перебування при владі коаліції СДП-АЛДЕ інфляція сягнула 5%, рівень життя
    знизився, а молодь масово покидає країну. Лідер лібералів Людовік Орбан звернувся до депутатів із закликом підтримати
    цей вотум недовіри. У свою чергу прем’єрка Віоріка Денчіле стверджує, що не
    має емоцій щодо вотуму недовіри, оскільки вона покладається на підтримку
    солідної більшості в парламенті.

    РЕВОЛЮЦІЯ – У
    місті Тімішоарі (захід Румунії) 17 січня було оголошене Днем жалоби за
    заглибними 29 років тому під час Грудневої антикомуністичної революції 1989
    року. У цей день на вулицях Тімішоари були вбиті перші жертви комуністичних
    репресій, спрямованих проти тих, хто відважився повстати проти комуністичної
    диктатури Ніколая Чаушеску. 17 грудня 1989 року за його наказом сили правопорядку відкрили
    вогонь по демонстрантах. 58 людей загинули та кілька сотень були поранені.

    ФОРУМ
    ЄВРОПА-АФРИКА     – Президент Румунії Клаус Йоханніс перебуває у Відні для участі у
    засіданні Форуму Європа – Африка. Сьогодні глава держави взяв участь в
    офіційному обіді, наданому канцлером Австрії Себастіаном Курцом на честь глав
    делегацій. У вівторок відбудеться засідання глав держав і урядів, на якому
    Клаус Йоханніс виступить з промовою. Пізніше президент Румунії візьме участь у
    Форумі високого рівня Європа – Африка. Як повідомляє Адміністрація Президента
    Румунії, форум спрямований на зміцнення довгострокового партнерства ЄС з
    країнами африканського континенту, стимулювання стійких інвестицій, створення
    робочих місць і розвитку співробітництва в епоху цифрових технологій. Так само
    зібрання має на меті збільшити участь приватного сектора і використання
    можливостей розвитку, які пропонує африканський континент, особливо в сфері
    нових та цифрових технологій. У Форумі візьмуть участь лідери держав-членів ЄС,
    країн Африканського союзу, європейських установ та міжнародних фінансових
    організацій.



  • Пріоритети нової парламентської сесії

    Пріоритети нової парламентської сесії




    Нова
    сесія Парламенту Румунії має на своєму порядку денному фіналізацію деяких оскаржуваних законів в Конституційному суді, а також нові законодавчі проекти. Парламентська
    більшість у складі СДП – АЛДЕ вважає пріоритетними прийняття нового пенсійного закону, внесення змін до законів у сфері національної безпеки та
    закон про усиновлення. Влада також хотіла б доопрацювати закони у сфері правосуддя, оскаржені
    Опозицією та Президентом Румунії в Конституційному суді, Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів та закону «Про
    офшори», що регулює експлуатацію газу в Чорному морі, і
    чий перегляд був затребуваний главою держави.




    Нарешті,
    правлячі партії хочуть, щоб РСІ пояснила у законодавчому органі
    характер протоколів співпраці, укладених в минулому основною спецслужбою
    з Генеральною прокуратурою та іншими установами у
    сфері правосуддя. РСІ та
    Генеральна прокуратура уточнили вже,
    що протоколи співпраці були законними і були зосереджені, в основному, на
    технічних питаннях. Вони були денонсовані, коли сторони дійшли висновку, що акт правосуддя можна було б також здійснити і у разі їх відсутності. З іншого боку, права опозиція, до складу якої входять Націонал-ліберальна партія (НЛП), Союз «Рятуйте Румунію» (СРР) та Партія «Народний рух» (ПНР) зокрема, бажає повернення до системи двох турів для виборів міських
    голів, скасування спеціальних пенсій та реформу у сфері системи охорони здоров’я.




    Не востаннє, Опозиція хоче, щоб
    виконавча влада пояснила чому використала насильство під час антиурядового
    протесту, організованого діаспорою 10 серпня в Бухаресті, а
    також погане управління кризою, спричиненою поширенням африканської чуми свиней. Нагадуємо, опозиція піддала гострій критиці використання непропорційної сили жандармерією у відповідь на виклики деяких осіб, які, очевидно, не мали жодного зв’язку з мирним протестом. НЛП оголосила, що в цій парламентській сесії спробує знову скинути кабінет
    міністрів правлячої коаліції шляхом
    резолюції про вотум недовіри. Осіння парламентська сесія не розпочинається у найкращому моменті з точки зору політичного діалогу між Владою і Опозицією.




    Ані
    у партіях немає спокою. Останнє засідання керівництва СДП
    виявило розрив між авторитарним лідером Лівіу Драгнею та мером Бухареста Габрієлою Фіря, політиком, який користується більшою довірою, ніж лідер СДП. З цієї позиції, Габрієла Фіря не вагається відкрито критикувати
    рішення міністра внутрішніх справ Кармен Дан, що стосується мітингу діаспори
    від 10 серпня. Теоретично, напруженість в
    СДП може сприяти правій опозиції. Але вона,
    здається, нездатна спекулювати це, оскільки самого лідера НЛП Людовика Орбана однопартійці
    не сприймають як одноголосного лідера, здатного очолити єдиний фронт проти
    соціал-демократів. Фронт, на якому кожен представник опозиції
    діє наодинці. А відсутність альтернативи надає правлячій СДП необхідний час для врегулювання внутрішніх суперечок.

  • Європейський Союз згуртовується

    Європейський Союз згуртовується

    Європейська комісія має обов’язок захищати європейські компанії. Тепер нам доведеться діяти, – заявив президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер, перед оголошенням процесу закону про блокування blocking status, щоб нейтралізувати позатериторіальні американські санкції для європейських компаній, які хочуть інвестувати в Ірані. Мова йде про європейський регламент з 1996 року, створений тоді для протидії ембарго накладеного Кубі і, нарешті, невикористаний, оскільки розбіжність була вирішена на політичному рівні. Тепер вищезгаданий закон виходить на перший план після рішення США вийти з ядерної угоди з Іраном і потребує адаптації до 6 серпня, коли будуть введені в дію перші санкції, нещодавно прийняті Вашингтоном. Так званий закон про блокування дозволяє компаніям та європейським судам не дотримуватись правил санкцій, прийнятих третіми країнами, і передбачає, що жоден вирок, прийнятий іноземними судами на підставі цих правил, не буде застосовуватися в ЄС.

    Йдеться про захист міжнародних компаній, де існує європейська причетність перед рішеннями адміністрації США, пояснив європарламентар Юліу Вінклер: «Сполучені Штати залишають багатосторонність. Сполучені Штати перебувають у стані атаки проти Світової організації торгівлі. Вони незадоволені СОТ, вони незадоволені багатосторонніми торговельними угодами, у яких Сполучені Штати були, каже президент Трамп, обмануті партнерами на світовому ринку. Тепер Сполучені Штати відмовляються від ключових багатосторонніх угод, на мій погляд, на Близькому Сході. Отож весь цей напад на багатосторонність, є, до речі, вважають американські аналітики, тактикою самотнього ковбоя, яку застосовує президент Трамп. Багатогранність є ключовим питанням для Європи і Європейського Союзу, як з точки зору торгівлі та економіки, так і міжнародних стратегічних або геополітичних відносин. Подумайте про те, що означала Європа індивідуалізму в минулому столітті. Очевидно, що ми не хочемо повернутися туди, і ми, звичайно, хочемо в Європі, звичайно, з трохи іншим акцентом від канцлера Меркель та президента Макрона, ми хочемо вчитися на глобальному рівні і боротися в всіх умовах та всіма засобами, які ми маємо для підтримки багатосторонності.

    Брюссель також вирішив дозволити Європейському інвестиційному банку сприяти європейським інвестиціям в Ірані, Комісія, одночасно, підтримуючи співпрацю з ним. Немає альтернативного рішення для угоди з Іраном, – сказала глава європейської дипломатії Федеріка Могеріні у відповідь на промову свого американського колеги Майка Помпео, який висунув 12 радикальних умов для укладення нової угоди з Тегераном, замість тієї, що була укладена у 2015 році, яка передбачає обмеження іранської ядерної програми в обмін на скасування санкцій. Кожен у Європейському Союзі поділяє думку про те, що ця угода не є досконалою, але ми повинні дотримуватися цієї угоди та продовжувати переговори з Іраном з інших тем, таких як програма балістичних ракет, – заявила пресі канцлер Німеччини Ангела Меркель.

    Аналізуючи рішення Європейського Союзу по відношенню до рішення лідера Білого дому Адріан Мітрой, професор міжнародних відносин бухарестської Академії економічних студій, оцінює, що баланс Європи між комерційним інстинктом та геостратегічним інстинктом є дуже складним. Ми вступаємо в дуже цікаву і, мабуть, економічно критичну сферу, сказав професор Мітроі, сфера в якій тиск спрямований на ціну нафтового барелю, з негайним наслідком – незначним уповільненням економіки. У цьому рівнянні не слід забувати про залежність Європи від російського газу та той факт, що Вашингтон виступає проти цих торговельних відносин. Чи може Європейський Союз сподіватися бути одним з сильних полюсів планети поряд з США, Росією та Китаєм?

    Професор Адріан Мітрой досить скептичний: Чесно кажучи не думаю, тому що ЄС багато втратив докладаючи зусиль у зовнішній політиці. Європа не виступає багато у зовнішньополітичних іграх. Економіка все ще нестабільна. Американський континент досяг успіху, а Європейський Союз не має загальної скарбниці, і тоді політики трохи відрізняються. Ми чутливі до сильного долара або до більш високих процентних ставок по долару. Той факт, що ми перебуваємо в процесі переформатування ЄС, ми втрачаємо трохи швидкості ».

    Але, каже також професор Мітрой, є також великий плюс того факту, що Європа визнає, що є ще багато речей, які нас пов’язують, ніж ті, які нас роз’єднують.