Radio România Internațional

Tag: Східна Європа

  • Засідання “Б9” в Бухаресті

    Засідання “Б9” в Бухаресті

    НАТО повинна мати рішучу і скоординовану відповідь на неодноразові вторгнення російських безпілотників і ракет у повітряний простір Альянсу, – заявив міністр оборони Румунії Ангел Тилвер. Виступаючи в Бухаресті на засіданні міністрів оборони країн східного флангу НАТО, він зазначив, що безпекова ситуація в Чорноморському регіоні залишається тривожною через загрози, пов’язані з агресивними діями Росії, в тому числі з дезінформацією і кібератаками.

    Ангел Тилвер: «Держави Б9 глибоко стурбовані неодноразовими вторгненнями безпілотників і ракет Російської Федерації в повітряний простір НАТО в Польщі, Румунії, Латвії, а також ескалацією напруженості вздовж кордонів НАТО. Тому необхідна рішуча і скоординована відповідь на рівні Альянсу, а також швидка імплементація ротаційної моделі інтегрованої протиповітряної і протиракетної оборони НАТО».

    У цьому контексті румунський міністр також привернув увагу до ситуації в Республіці Молдова, яка стикається з численними гібридними загрозами з боку Російської Федерації. Він вкотре наголосив на необхідній підтримці європейської інтеграції сусідньої країни, яка, за його словами, є надійною інвестицією в безпеку Чорноморського регіону та Європи.

    Заступник міністра оборони Польщі Павел Залєвський підкреслив, що на майбутній зустрічі міністрів оборони країн-членів Альянсу важливо визначити конкретні заходи для дій з виявлення безпілотників і знищення ворожих об’єктів. Павел Залєвський: «Коли ми говоримо, що жоден дюйм території НАТО не може бути атакований Росією і повинен бути захищений, ми також маємо на увазі повітряний простір. Ми також говорили про ключові ініціативи в цьому контексті, а саме про Європейську ініціативу «Небесний щит» та Ініціативу «Східний щит». Перша спрямована на посилення співпраці і збільшення фінансування, а друга – на зміцнення кордонів з Росією і Білоруссю».

    Перебуваючи в середу в Бухаресті, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга попросив союзників розглянути можливість збивати російські безпілотники і ракети на поблизу свого повітряного простору. Під час зустрічі зі своєю колегою Лумініцою Одобеску він високо оцінив підтримку Румунії у захисті незалежності України, зокрема, рішення про передачу системи «Патріот».

    Андрій Сибіга: «Це не тільки ще над Україною, це ще над усією Європою. Ми зараз захищаємо Європу, тому ця система, особливо напередодні зими, дозволяє нам захищати і цивільну інфраструктуру, вона посилює наші оборонні спроможності, вона захищає наші енергетичні об’єкти. Тому ми теж закликаємо наших сусідів ухвалити рішення про можливість збиття російських ракет та дронів над територією України засобами протиповітряної оборони, які знаходяться в цих країнах.»

    Своєю чергою, глава румунської дипломатії підтвердила повну підтримку Румунії у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності сусідньої України.

  • НАТО, зосередитеся на Чорному морі та Балканах

    НАТО, зосередитеся на Чорному морі та Балканах

    Минулого тижня президент Клаус Йоганніс заявив, що одним з пріоритетів Румунії на саміті НАТО є зміцнення східного флангу Альянсу. І порядок денний саміту в Брюсселі обіцяє задовольнити цей пріоритет. Двоє з партнерів Альянсу у регіоні, Україна, сусід з Румунією та Грузія беруть участь в рамках саміту в окремих переговорах, присвячених питанням безпеки в Чорноморському регіоні. Це прем’єра для двох колишніх радянських республік, обидві, протягом останнього десятиліття, зазнали військових агресій, які демонструють відроджений територіальний апетит Росії.

    Вже на саміті в Бухаресті в 2008 році лідери Альянсу привітали євроатлантичні прагнення України та Грузії, а в середу у спільній заяві знову підтвердили своє рішення підтримати обидві держави, щоб вони стали членами. Представники НАТО відзначила прогрес, досягнутий у підготовці до вступу, який зміцнює обороноздатність Грузії та можливості взаємодії, і підкреслила, що незалежна, суверенна та стабільна Україна – ключ до євроатлантичної безпеки. Генеральний секретар Йенс Столтенберг повторив, що Альянс рішуче засуджує незаконну анексію Криму Росією і закликає Москву вивести свої війська та припинити підтримку сепаратистів на сході України.

    Президент Йоганніс не приховує свого задоволення від того, що: За ініціативою НАТО відбувається спеціальне засідання, присвячене Чорному морю, до якого запрошуються Україна та Грузія. Ми вважаємо, що будемо не тільки приділяти велику увагу Чорному морю, але й збільшимо присутність НАТО в Чорноморському регіоні, що для нас дуже важливо. І багатонаціональна бригада буде більш важливою, оскільки вона стане бригадою постійної присутності, тобто бригадою, яка буде важливим полюсом безпеки в регіоні».

    Президент Румунії також заявив, що Альянс повинен підтримувати свою так звану політику відкритих дверей, і Румунія повністю підтримує рішення НАТО надіслати запрошення для приєднання Північної Македонії. Після Словенії, Хорватії та Чорногорії, вона стане четвертою з шести колишніх югославських республік, яка приєднається до союзників. І це буде додатковою гарантією стабільності Балкан, регіону, який всього два десятиліття тому був місцем кривавих масових вбивств у післявоєнній Європі. Глава держави також уточнив, що необхідно справедливо розподілити завдання в рамках НАТО, і що в цьому контексті Румунія хоче бути постачальником безпеки для всього регіону. Загалом, лише 8 з 29 країн-членів НАТО виділяють або виділятимуть до кінця поточного року 2% від ВВП для оборонних видатків. І Румунія – одна з них.

  • Вибори і виборчі кампанії

    Вибори і виборчі кампанії

    Наступного року значна частина політичної карти Центральної та Східної Європи матиме інші політичні кольори порівняно з 2014 роком.



    У Болгарії, найбіднішій країні Європейського Союзу правоцентристська опозиційна партія “Громадяни за європейський розвиток Болгарії” (ГЄРБ) стала після виборів у неділю головною політичною силою в країні. Набравши понад 30% голосів, партія Бойка Борисова, який минулого року подав у відставку з поста премєр-міністра, поклала край короткій інтерлюдії лівого урядування в Софії.



    Звинувачений у некомпетентності та корупції, наступник Борисова Пламен Орешарські, передчасно складе свої премєрські повноваження після того як соціалісти й етнічні турки, які складали чинну правлячу більшість, отримали меншу кількість голосів, ніж консерватори самі. Замість того, щоб радіти перемозі, Бойко Борисов визнає, що фрагментація парламенту нового скликання робить дуже складним процес створення правлячої більшості.



    І латиші на парламентських виборах у суботу віддали перевагу правим. Альтернативою до чотирьох про-західних партій, які разом отримали більше двох третин депутатських місць, була опозиційна проросійська партія “Гармонія”. Аналітики зазначають, що на тлі побоювань, викликаних агресією і територіальним апетитом Росії, виборці невеличкої балтійської держави однозначно й рішуче обрали західні цінності.



    Наступної неділі, 12 жовтня, пройдуть місцеві вибори й в Угорщині. На думку аналітиків, які не вбачають жодних несподіванок, ці вибори тільки підтвердять абсолютне політичне панування консервативної партії “Фідес”, яка навесні здобула незаперечну перемогу як на внутрішньопарламентських виборах, так і на виборах до Європейського парламенту. Ані відхилення від демократичних стандартів премєр-міністра Віктора Орбана, ані його двозначна політика щодо Росії, здається, не викликали серйозних змін у політичних уподобаннях угорців. Більше того, все більше виснажена ліберальна і соціалістична опозиція поступилася другим місцем ультранаціоналістській партії “Йоббік”.



    У цей час румунський політикум кладе усе на карту президентських виборів, які пройдуть наступного місяця. 2 листопада, у першому турі 14 кандидатів змагатимуться за крісло президента, на якому два строки поспіль пробув Траян Бесеску. А 16 листопада, в другому турі президентських виборів, за даними соціологічних опитувань, боротимуться чинний премєр, лідер Соціал-демократичної партії Віктор Понта і кандидат правоцентристського опозиційного альянсу, мер міста Сібіу Клаус Йоханніс.



    Румунія, Болгарія, Угорщина та Латвія, як члени НАТО і ЄС, залишаться у вільному світі, незалежно від політичного кольору влади. У Молдові, однак, на кону листопадових виборів до парламенту не лише перемога партій, а й геополітичне майбутнє країни. Ймовірна перемога промосковської Комуністичної партії, яка лідирує в опитуваннях громадської думки, перед прозахідною тристоронньою коаліцією, може звести нанівець пять років жорстких реформ і зусиль, які влітку цього року зробили можливим укладення угод про асоціацію та про вільну торгівлю між Молдовою та Європейським Союзом.