Tag: Східне Партнерство

  • 14 – 20 листопада 2021 року

    14 – 20 листопада 2021 року

    Політичні переговори в Бухаресті

    Майже через два тижні після початку переговорів між Націонал-ліберальною партією (НЛП), Соціал-демократичною партією (СДП) та Демократичним созом угорців Румунії (ДСУР), в Бухаресті оголосили, що у четвер наступного тижня Румунія матиме затверджений уряд. Цього тижня три політичні партії продовжили переговори щодо урядової програми. Після того, як соціал-демократи виключили кандидатуру лідера НЛП Флоріна Кицу на новий термін прем’єр-міністра, ліберали вирішили, що нинішнього тимчасового виконувача обов’язків міністра оборони Ніколає Чуке слід знову запропонувати на пост прем’єр-міністра. Соціал-демократи мають їх пропозицію на цей пост – лідера партії Марчела Чолаку. При цьому останній сказав, що не було встановлено, хто буде першим главою ротаційної виконавчої влади, але якщо посада прем’єр-міністра належатиме одній партії, то міністерство фінансів обов’язково належатиме другій партії. Після завершення урядової програми НЛП, СДП та ДСУР зможуть обговорити структуру та склад нової виконавчої влади. Нинішня політична криза в Бухаресті почалася після того, як Флорін Кицу, який тимчасово виконує обов’язки глави уряду, був звільнений минулого місяця в результаті резолюції недовіри, ініційованої нинішніми партнерами по переговорах і за яку проголосували СПР і АОР. До тепер дві спроби сформувати уряд меншості провалилися.

    Ковток кисню для медичної системи в Румунії

    Хоча європейські країни повідомляють про рекордну кількість нових випадків захворювання коронавірусом, а Європа, схоже, опинилася на порозі нової хвилі пандемії, в Румунії цього тижня зменшилося як число нових випадків Covid, так і летальні випадки від цього вірусу. Як наслідок, зменшилася кількість госпіталізованих та у важкому стані пацієнтів. Більше того, є вільні ліжко-місця у відділеннях інтенсивної терапії, де на піку цієї четвертої хвилі пандемії не можна було знайти вільного ліжко-місця. У четвер Національний інститут громадського здоров’я оголосив, що понад 89% людей, які померли від Covid-19 в Румунії за останній тиждень, були невакцинованими. Після неодноразових закликів представників влади, Румунія ледве перевищила поріг 7 мільйонів людей, які пройшли повний курс вакцинації, майже через 11 місяців після початку кампанії вакцинації проти Covid. Далеко від середнього показника по ЄС і мети влади вакцинувати до 1 вересня десять мільйонів румунів! Кампанія вакцинації знову ожила останніми тижнями і зберегла свою тенденцію останніми днями, коли наблизилася до 100.000 добових щеплень. Багато хто каже, що страх захворіти, а також неможливість відвідування торгових центрів і ресторанів, куди можна потрапити лише на основі зеленого сертифікату, змусили багатьох румунів звернутися до центрів імунізації. Активізації кампанії вакцинації посприяло й внесення на розгляд Парламенту законопроєкту, який регулює використання зеленого сертифіката на роботі за зразком деяких європейських держав, які вже ввели його для певних категорій працівників або навіть для всіх працівників. У Бухаресті цей законопроєкт обговорюється політичними партіями. Хоча його було відхилено в Сенаті, Палата депутатів є палатою, яка приймає рішення у уьому питанні, тому, якщо закон цей буде проголосований наступного тижня, то його буде направлено на підписання до Президента, а потім опубліковано в «Офіційному віснику». Після цих кроків нормативний акт набуде чинності. До того часу, Прокуратура намагається пролити світло у питанні фіктивних щеплень. 4 особи, 2 медсестри і 2 реєстратори, були затримані Національним антикорупційним управлінням у справі видачі тисяч фальшивих серцифікатів про щеплення за кілька сотень євро.

    Європа стурбована низьким рівнем вакцинації в Румунії

    Перебуваючи в четвер у Бухаресті для переговорів з президентом і органами у сфері охорони здоров’я, єврокомісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон закликав Румунію запровадити зелений сертифікат, яким уже користуються багато держав, і закликав до європейської солідарності для боротьби з пандемією COVID. 19. З главою держави Клаусом Йоханнісом, єврокомісар, в основному, обговорив процес вакцинації проти COVID-19. Президент підтвердив, що Румунії необхідно інтенсивно продовжувати кампанію вакцинації. У свою чергу, Тьєррі Бретон запевнив, що зусилля Європейської комісії по боротьбі з пандемією триватимуть, і закликав держави-члени належним чином використовувати інструменти та механізми, створені в рамках Союзу. За його словами, для впровадження зеленого сертифіката потрібна «політична мужність». «Важливо, щоб закон про запровадження зелених Ковід-сертифікатів був проголосований у Парламенті. Важливо, щоб він був використаний, тому що ми знаємо, що разом із вакцинацією та зеленим сертифікатом ми маємо ключ до забезпечення нашого виживання, а також ми можемо бути частиною європейської спільноти». – сказав Бретон. Посадовець також обговорив з органами у сфері охорони здоров’я в Бухаресті питання тривожної ситуації, викликаної COVID-19, оцінивши, що низький рівень вакцинації загрожує здоров’ю румунів і є «бар’єром для повного одужання Румунії та Європейського Союзу в цілому».

    Черговий візит до Брюсселя

    Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску взяв участь на початку цього тижня в Брюсселі у міністерській зустрічі Східного партнерства разом зі своїми колегами з країн-членів ЄС та партнерів: Вірменії, Азербайджану, Грузії, Респ. Молдова та України. Під час переговорів міністр наголосив на посиленні спільної прихильності до амбітного партнерства, що відображав би необхідність відновлення, посилення стійкості та поглиблення реформ у регіоні. Богдан Ауреску уточнив, що важливо визнати та підтримати європейські прагнення та зусилля асоційованих держав у напрямку інтеграції. За даними МЗС Румунії, румунський міністр виступив за визначення конкретних варіантів активізації галузевої співпраці у сферах транспорту, енергетики, зеленої економіки, навколишнього середовища, торгівлі та інвестицій.

  • 18 червня 2020 року

    СХІДНЕ
    ПАРТНЕРСТВО
    Президент
    Румунії Клаус Йоханніс взяв участь, у четвер, у саміті Східного партнерства,
    який пройшов у форматі відеоконференції. Він підтвердив прихильність Румунії
    підтримувати європейську перспективу найбільш відданих східних партнерів, відповідно
    до індивідуального прогресу. Він також висловив підтримку Румунії більш амбітному
    підході Європейського Союзу щодо співробітництва у галузі безпеки, здатного
    відповідати законним інтересам Союзу та держав-партнерів у регіоні. Важливою
    темою було управління спільними проблемами, спричиненими дезінформацією та посиленням
    гібридних дій. Клаус Йоханніс наголосив на постійній підтримці, яку надає
    Румунія Республіці Молдова та Україні для боротьби з наслідками пандемії
    COVID-19. Поряд з главами держав та урядів держав-членів Європейського Союзу у
    засіданні взяли участь Президенти України та Азербайджану, а також прем’єр-міністри
    Республіки Молдова, Грузії, Вірменії та Білорусі. З іншого боку, президент
    Клаус Йоханніс візьме участь, в п’ятницю, в зустрічі Європейської ради в
    форматі відеоконференції. Будуть обговорені План економічного відновлення і недавно
    переглянуті Європейською комісією Багаторічні фінансові рамки на період 2021-2027
    рр, процес переговорів щодо майбутніх відносин між Європейським союзом і
    Великобританією, а також теми закордонної політики.






    ОБОРОНА -
    Румунія відправляє в місії та операції за кордон цього року 2.669 військовиків
    (розгорнуті сили та сили, що розгортаються на замовлення – які активізуються та
    відправляються на замовлення НАТО та ЄС). Крім того, 791 працівник Міністерства
    внутрішніх справ можуть бути доступні для продовження участі у місіях та
    операціях за кордоном, а ще 1.007 можуть бути розміщені на замовлення, згідно з
    інформацією, представленою на пленарному засіданні Парламенту президентом
    Клаусом Йоханнісом. У документі зазначається, що війська румунської армії
    виконують місії, передбачені «для виконання взятих на себе зобов’язань та з
    метою підтвердження ролі нашої країни як постачальника безпеки. Це забезпечує
    продовження миротворчих дій, згідно з даними, затвердженими НАТО, ЄС, ООН та
    ОБСЄ.» Президент Йоханніс також схвалив розміщення «в разі необхідності» на
    території Румунії сил реагування НАТО з дуже високою здатністю реагувати. Так
    само, Парламент схвалив створення Командування Південно-Східного
    багатонаціонального корпусу під назвою Headquarters Multinational Corps South-East. Агентство Аджерпрес повідомляє, що це багатонаціональний
    наземний командний та контрольний корпус, який буде в розпорядженні НАТО як
    інтегруючий елемент національних та союзних планів оборони.






    КОРОНАВІРУС
    В РУМУНІЇ
    – У Румунії зростає число випадків зараження коронавірусом. Інші
    320 випадків було зафіксовані в останню добу, в результаті
    чого загальне число інфікованих досягло 23.080,
    повідомила, в четвер, Група стратегічних комунікацій в Бухаресті. З них,
    більше 16.300 вилікувалися, а 1.473 осіб померли. 187 пацієнтів
    перебувають і інтенсивній терапії. Згідно міністру охорони здоров’я Нелу
    Тетару, зростання числа випадків було викликано
    декількома заходами ослаблення обмежень. З іншого боку, прем’єр-міністр Людовик Орбан
    заявив, що театри і ресторани в Румунії будуть знову відкриті, коли це стане можливо з
    епідеміологічної точки зору. Він знову закликав до пильності і суворого
    дотримання правил.




    ПЕНСІЇ – Двопалатний парламент у Бухаресті схвалив, у
    четвер, на спільному пленарному засіданні проєкт закону про оподаткування так
    званих спеціальних пенсій, який був прийнятий, у середу, Палатою депутатів. Голосування на пленумі необхідно, оскільки проєкт
    має на увазі також пенсії депутатів і сенаторів. Депутати прийняли рішення про
    оподаткування різниці між спеціальною і звичайною пенсіями. Так різниця від
    2000 до 7000 лей підлягатиме оподаткуванню в 10%, а для сум, що перевищують
    7000 лей податок складе 85%. Омбудсмен вже оскаржив закон у Конституційному суді, так
    само й Вищий касаційний суд.




    НАТО – Румунський міністр оборони Ніколає
    Чуке
    взяв участь в Міністерській зустрічі НАТО, що пройшла в системі
    відеоконференції. З цієї нагоди, було підкреслено важливу
    роль, яку відіграє НАТО у підтримці союзників та партнерів у протидії пандемії
    коронавірусу, за допомогою конкретних дій: польоти для перевезення обладнання,
    операціоналізація польових лікарень та підтримка зусиль цивільної влади.
    Міністри схвалили план операцій щодо відповіді Альянсу у
    разі нової хвилі COVID-19. Ніколає Чуке представив готовність Румунії забезпечити
    приміщення для зберігання санітарних матеріалів із резерву НАТО. Він також
    закликав союзників збільшити внесок у проєкти в Чорноморському регіоні, що
    мають стратегічне значення для НАТО. Згідно із прес-релізом Міноборони,
    міністри також оцінили етап реалізації стримувальної та оборонної позицій НАТО,
    з наголосом на наслідках розвитку Росією систем крилатих і ядерних ракет, для
    європейської і євроатлантичної безпеки.

  • Бухарест підтримує санкційну політику ЄС щодо Росії

    Бухарест підтримує санкційну політику ЄС щодо Росії

    Державний
    секретар МЗС Румунії Дан Некулеєску у середу, 22 квітня 2020 року, взяв участь у
    неофіційній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів Європейського
    Союзу, що пройшла в режимі телеконференції.




    Під час засідання
    відбувся обмін думками щодо Східного Партнерства та, зокрема, щодо України, – повідомляє МЗС Румунії.




    У своєму виступі Дан
    Некулеєску підтвердив підтримку санкційної політики ЄС, як необхідного
    інструменту в умовах дестабілізуючих дій у регіоні. Водночас він наголосив на
    необхідності продовження Україною зусиль для досягнення середньо- та
    довгострокових цілей реформи, відповідно до європейських стандартів, цінностей
    та принципів, а також інтересів усіх її громадян.




    Європейські дипломати
    підтвердили свою прихильність суверенітету, незалежності та територіальній
    цілісності України, а також підтримці процесу реформ та вирішенню конфлікту на
    сході країни.




    Що стосується
    Східного Партнерства, дискусії були зосереджені на майбутніх діях, а також на пакеті
    екстреної допомоги, схваленому ЄС у контексті пандемії COVID-19.




    Держсекретар МЗС
    Румунії привітав фінансову підтримку ЄС східним партнерам в нинішніх складних
    умовах та наголосив на необхідності продовжити зусилля щодо посилення стійкості
    держав Східного Партнерства. Він також підтвердив важливість стратегічного
    підходу ЄС у регіоні та наголосив на підтримці амбітного порядку денного майбутнього
    саміту Східного Партнерства.

  • 10 років Східного партнерства

    10 років Східного партнерства








    Створене в 2009 році для підтримки та заохочення демократичних
    реформ у Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Республіці Молдова та
    Україні, Східне партнерство дало змогу ЄС підтримати економічний розвиток цих країн, а це було підкріплено підписанням,
    п’ять років тому, з Кишиневом, Києвом та Тбілісі угод
    про асоціацію та вільну торгівлю з Брюсселем. Так само, теж для громадян Республіки Молдова, України та Грузії було лібералізовано візовий режим.
    Міністри закордонних справ ЄС домовилися, щоб і Білорусь, Азербайджан та
    Вірменія розпочали переговори щодо укладення аналогічних угод. Представники
    держав-членів ЄС та шести партнерів продовжуватимуть оцінювати прогрес,
    досягнутий в рамках робочого плану на 2020 рік, який спрямований на отримання нових конкретних вигод
    для громадян в усьому регіоні.




    Для Румунії, Східне партнерство було з самого
    початку однією з найважливіших громадських програм. У понеділок у Брюсселі, на
    ювілейній церемонії Президент Клаус Йоханніс закликав ЄС продовжувати свою
    прихильність до Східного партнерства, з метою його поглиблення та консолідації.
    Глава бухарестської дипломатії Теодор Мелешкану виступив із подібною заявою: «Ми повинні думати про те, що
    станеться після 2020 року у Східному партнерстві. Принаймні ми, в Румунії, рушили з ідеї,
    що окрім загального секторального співробітництва, що відбувається між
    Європейським Союзом і різними країнами Східного партнерства, ми повинні подолати цей етап у майбутньому і дуже серйозно подумати про те якими будуть стосунки Європейського Союзу з країнами Східного
    партнерства».




    Безпека, стабільність і процвітання,
    демократія і верховенство закону в Східній Європі і Південному Кавказі є
    пріоритетними для ЄС. Тому, Європейський союз підтвердив свою рішучість мати
    близькі, диференційовані та взаємовигідні відносини з усіма шістьма партнерами,
    незалежно від рівня амбіцій кожного. З іншого боку, вважають аналітики, Росія
    сприймає Східне партнерство як засіб розширення кордонів Заходу.

    З тих шести
    партнерів, Вірменія і, особливо, Білорусь продовжують тяжіти на політичній орбіті
    Москви. Піддані, в останнє десятиліття, російській військовій агресії, Грузія і
    Україна, навпаки, глибоко ворожі Росії. В Азербайджані авторитарний президент
    Ільхам Алієв повністю позбавлений апетиту до демократичних реформ. А після
    безрезультатних парламентських виборів в лютому, Республіка Молдова залишається
    різко поділена між проросійськими лівими і прозахідним правим крилом.

  • Пріоритети та проблеми Євросоюзу

    Пріоритети та проблеми Євросоюзу






    Румунія розпочала почесну та відповідальну місію піврічного координування всієї
    діяльності Європейського Союзу. Цей день відзначається візитом до Бухареста, в
    четвер та п’ятницю, президента Європейської Комісії Жана Клода Юнкера у супроводі
    єврокомісарів.

    Румунія до цього готова, як на політичному рівні, так і на
    технічному. Це підтвердила прем’єр-міністр країни Віоріка
    Денчіла, яка представить наступного тижня
    на пленарному засіданні Європейського парламенту пріоритети головування: «Розуміємо сповна, надану нам можливість, спільно діяти й в інтересах Румунії, і всього
    Європейського Союзу. Кожний міністр відповідальний за напрямок роботи на
    європейському рівні й, починаючи з 21 січня, вони братимуть участь в роботі
    спеціальних комісій Європейського парламенту.»



    Бухарест, як обіцяє очільниця уряду, намагатиметься забезпечувати консенсус. Пріоритети
    піврічного головування будуть пов’язані з Брекзитом, майбутнім бюджетом ЄС, виборами до
    Європарламенту, спільною сільськогосподарською політикою та новими викликами,
    пов’язаними з міграцією, тероризмом та політикою надання притулку. На зовнішній
    арені ЄС і надалі підтримуватиме розвиток Східного партнерства і повинен буде
    управляти відносинами з Росією з огляду на її втручання в демократичні процеси та
    ситуацію в Україні. Також увага приділятиметься економічним викликам,
    пов’язаним із відносинами зі Сполученими Штатами та Китаєм. Румунія визначила
    «згуртованість» як гасло свого головування в Раді ЄС, оскільки цей принцип є
    фундаментальним для розвитку всього європейського проекту, додала
    прем’єр-міністр: «Всі наші дії, які ми будемо координувати в наступні 6 місяців, будуть спрямовані на підтримку та зміцнення поняття згуртованості, яка лежить в
    основі всієї європейської архітектури. Ми діятимемо на користь зменшення розбіжностей у розвитку між країнами, задля рівного доступу до пільг та усунення факторів, які розділяють країни-члени».



    З боку Брюсселю було доповнення: віце-президент Європейської Комісії Юркі Катаїнен
    додав, що пріоритети ЄС також включають дотримання принципів верховенства права у деяких європейських країнах, маючи на увазі Польщу, Угорщину та Румунію. Європа, як зазначив
    європейський чиновник, ґрунтується на стійких цінностях, верховенстві права, правах людини, поваги
    до людської гідності, незалежності судової влади, свободи преси та вираження.
    На його думку, вірогідність перегляду цих цінностей є найбільшою проблемою.