Radio România Internațional

Tag: східний фланг

  • Румунія – НАТО: 20 років

    Румунія – НАТО: 20 років

    «Як країна-член НАТО, Румунія має сьогодні найсильніші в своїй історії гарантії безпеки і виконує свої зобов’язання, взяті на союзницькому рівні, роблячи внесок у зміцнення спільної безпеки і колективної оборони», – заявив президент Клаус Йоганніс на конференції «Румунія-НАТО: 20 років», організованій у середу Міністерством оборони. За словами глави держави, нинішній контекст, викликаний війною поблизу кордонів країни, підвищує значення Румунії як опори регіональної безпеки і стабільності.

    Клаус Йоганніс зазначив, що Бухарест повинен активізувати зусилля зі зміцнення резерву військовослужбовців, відродження національної оборонної промисловості та модернізації транспортної інфраструктури. «Захист наших громадян є одним з основних зобов’язань румунської держави. Але безпека людей не може бути гарантована без армії, оснащеної сучасними технологіями. Починаючи з 2023 року Румунія збільшила з 2% до 2,5% ВВП видатки на оборону, тобто на оснащення румунської армії, мотивацію, підготовку і вдосконалення наших військових і підвищення рівня оперативної сумісності з силами союзників.»

    Своєю чергою, прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що вступ до НАТО означає повернення Румунії до спільноти західних демократичних цінностей і принципів. «Сьогодні Румунія незворотно закріпилася в євроатлантичній спільноті і є стратегічним якорем для НАТО на східному фланзі. Румунія залишається зрілим і надійним союзником, з проактивною позицією і здатністю діяти послідовно задля досягнення власних цілей і захисту союзницьких цінностей.»

    Спікер  Сенату Ніколає Чуке сказав, що Румунія є безпечною країною завдяки армії і Альянсу, до якого вона приєдналася два десятиліття тому, ставши джерелом безпеки в регіоні і важливою опорою НАТО в Чорному морі. Він попередив, що безпечніший світ для майбутніх поколінь залежить від подальшої підтримки сусідньої України перед лицем російської агресії.

    Румунія в безпеці тому, що «кожен її квадратний дюйм захищений збройними силами НАТО», – сказав виконувач обов’язків спікера Палати депутатів Альфред Сімоніс, додавши, що головним посланням Альянсу є «захист свободи і суверенітету народів».

    У заході в Бухаресті взяли участь міністри оборони країн-членів НАТО і начальники генеральних штабів або посли країн Північноатлантичного альянсу. У цьому контексті міністр оборони Румунії Ангел Тилвер провів кілька двосторонніх зустрічей з колегами і послами країн-членів Альянсу. Румунія офіційно приєдналася до Північноатлантичного альянсу 29 березня 2004 року, коли передала на зберігання ратифікаційні грамоти, а 2 квітня 2004 року прапор країни був піднятий над штаб-квартирою НАТО.

  • НАТО і стратегія стримування Росії

    НАТО і стратегія стримування Росії

    У той час як російська армія продовжує свою агресію в Україні, у Брюсселі міністри оборони НАТО вирішили зміцнити позиції Альянсу в довгостроковій перспективі, особливо на східному фланзі, отже і в Румунії. Передумови такого рішення підсумував генеральний секретар Альянсу Йенс Столтенберг: не слід недооцінювати готовність Росії застосувати силу, а також не слід забувати, що ця країна має ядерний потенціал. Але, – пояснив його заступник, румун Мірча Джоане, – ця нова позиція Альянсу не є ознакою неминучого конфлікту з Російською Федерацією, а має роль стримування.

    Нове військове положення НАТО на Сході передбачатиме істотне збільшення кількості сухопутних сил швидкого реагування з відповідним оснащенням, більшу кількість повітряних сил, посилену протиповітряну та протибалістичну оборону, авіаносців, підводних човнів та більшу кількість кораблів. Також буде посилено кіберзахист. Держави-члени альянсу одноголосно вирішили не відправляти в Україну війська чи літаки для дотримання безпольотної зони. Таким чином, НАТО хоче запобігти поширенню розпочатої Володимиром Путіним війни між двома ядерними блоками.

    Натомість міністри оборони вирішили продовжувати допомагати київській владі фінансово, гуманітарно та військово, як і досі, що допомогло українському опору. Що стосується запобігання будь-яких можливих намірів Москви розширити конфлікт за межі України, то найближчим часом бойова група НАТО в Румунії запрацює повністю. Щодо розміру або можливого постійного статусу нових бойових груп на Сході, заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоана уточнив, що остаточне рішення буде прийнято на саміті союзників у червні.

    До того часу, оскільки вся ситуація з безпекою в Європі змінилася, членів Альянсу закликали інвестувати щонайменше 2% валового внутрішнього продукту в оборонну галузь. Румунія, яка багато років виділяє цей відсоток на військовий сектор, нещодавно вирішила збільшити його до 2,5%. Коротше кажучи, НАТО не передбачає російського нападу на територію Альянсу, тим більше, що 75% російських сил зосереджено в Україні, без значних результатів.

    Але генеральний секретар Єнс Столтенберг знову попередив, що Альянс не толеруватиме жодного нападу на країну-члена, і закликав президента Путіна негайно припинити війну та добросовісно розпочати дипломатичні переговори. Величезна диспропорція між силами НАТО і Росії йде на користь союзників, і це бачить Москва, заявили в Брюсселі.

  • Більше американських солдатів у Румунії

    Більше американських солдатів у Румунії

    У середу, Сполучені Штати оголосили про розміщення близько 3000 американських військовиків у країнах на східному фланзі Північноатлантичного альянсу. У найближчий період з Німеччини до Румунії прибуде близько 1000 солдатів, а зі США – до Польщі та Німеччини – близько 2000. Речник Пентагону Джон Кірбі уточнив, що йдеться про тимчасові місії для зміцнення оборони європейських союзників на тлі напруженості з Росією, яка розмістила численні військові сили на кордоні з Україною.

    Говорячи про військовослужбовців, відправлених до Румунії, Джон Кірбі згадав про ударний батальйон і піхотний полк, організовані для короткострокового розгортання. Військовики приєднаються до приблизно 900 американських солдатів, які постійно дислокуються в Румунії, і до структур, які періодично надсилаються для спільних військових навчань. За словами американського чиновника, будь-яке переміщення американських військ передбачає консультації з державами перебування, як це було зроблено з Румунією, Польщею та Німеччиною.

    Джон Кірбі також привітав заяви таких країн, як Іспанія, Данія, Велика Британія та Нідерланди про можливість відправлення додаткових сил для посилення східного флангу НАТО. У Бухаресті президент Клаус Йоганніс, прем’єр-міністр Ніколає Чуке і міністр оборони Васіле Динку привітали ініціативу США і заявили, що вона зіграє важливу роль у запобіганні будь-яких негативних подій у сфері безпеки в регіоні та у зміцненні обороноздатності армії.

    До речі, нещодавно глава держави висловив підтримку нарощуванню військової присутності НАТО і, відповідно, США в Румунії та в Чорноморському регіоні. Кордони Румунії – це кордони Європейського Союзу і наші, – заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан, який перебував у середу з візитом у Бухаресті. Глава французької дипломатії зазначив, що, з точки зору Франції, кордони належать усім державам-членам, звідси й рішення залучити Париж до поточного контексту безпеки, який серйозно постраждав у результаті дій Росії в регіоні. «Ви можете розраховувати на нас, так як і ми можемо розраховувати на Румунію», – пояснив паризький чиновник.

    Росія, у свою чергу, охарактеризувала рішення Пентагону направити додаткові війська до Східної Європи як деструктивне. Заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко говорив про невиправданий захід, який посилює військову напруженість і зменшує можливість досягнення політичного рішення. Москва нещодавно вимагала виключення будь-якого нового розширення НАТО на схід і виведення військ Альянсу з країн Східної Європи, які приєдналися до Альянсу з 1997 року. Сполучені Штати відкинули ці вимоги, утім запропонували можливі заходи для зміцнення довіри з боку Росії, а саме інспектування протиракетних щитів, розташованих у Польщі та Румунії.

  • Результати саміту НАТО

    Результати саміту НАТО

    Росія та, вперше, Китай очолюють список занепокоєнь для НАТО, поряд з новими загрозами, такими як кібератаки, тероризм та зростання тоталітарних режимів. Саміт, що пройшов у понеділок у Брюсселі, завершився декларацією, в якій союзники окреслюють червоні лінії безпеки.

    З точки зору Румунії, президент Клаус Йоханніс був задоволений тим, що Північноатлантичний альянс зміцнює свій східний фланг: Ми наголосили на необхідності , щоб процес консолідації позицій Альянсу щодо стримування та оборони зосереджувався насамперед на Східному фланзі в цілому та узгоджено, з особливою увагою щодо розвитку ситуації з безпекою в Чорноморському регіоні. Альянс повинен мати військові сили, структури та можливості для ефективного реагування на загрози, з якими ми стикаємось у регіоні .

    Утримування російських військ та військової техніки на кордоні з Україною та в незаконно окупованому Криму залишається тривожним питанням, сказав президент Йоханніс главам держав та урядів союзників, які включили до остаточної декларації саміту посилання щодо сильної політичної підтримки територіальній цілісності й суверенітету України, а також Грузії та Республіки Молдова.

    Що стосується щиту протиракетної оборони НАТО, розміщеного також і на території Румунії, Клаус Йоханніс повторив, що він має виключно оборонний характер: Цей щит часто згадується Росією, але я думаю, що саме ця дискусія була нагодою для того, щоб повторити, що цей щит має суто оборонний характер. В тому числі частина розміщена у нас, у Девеселу, має суто оборонну роль. Ми не маємо наміру нападати на нікого цим щитом, але ми дуже твердо налаштовані захищати наші держави, і саме тому погодилися, на той час, розмістити елементи цього щита і в Румунії.

    У понеділок лідери НАТО також вирішили розпочати процес розробки нової стратегічної концепції Альянсу. Для Румунії це необхідний крок, оскільки з моменту прийняття в 2010 році чинної стратегічної концепції, середовище безпеки та Альянс зазнали глибоких змін. Президент Йоханніс: Це було до Криму, це було, очевидно, до пандемії, це було до багатьох інших криз. Світ змінився більше ніж за десять років. Нам потрібно змінитися разом з ним. НАТО має бути готовим до будь-якого виклику, у будь-який момент, це має бути сучасний альянс, і це буде досягнуто шляхом розробки нової концепції.

    Не в останнє, глава держави оголосив, що запросив американського президента Джо Байдена до Румунії.

  • Рішення на саміті НАТО

    Рішення на саміті НАТО

    Румунія домоглася дуже хороших результатів – так підбив президент Клаус Йоганніс підсумки саміту НАТО, шо пройшов у середу та четвер в Брюсселі. Він характеризував дискусії як інтенсивні і оцінив, що досягнуто оптимістичних висновків, багато союзників зобов’язуються якнайшвидше збільшити оборонні витрати до 2% від валового внутрішнього продукту до 2024 року та посилити контртерористичні заходи. Частина своїх послідовних кроків по зміцненню східного флангу НАТО, в Бухаресті буде розташований оперативний командний центр, і багатонаціональна бригада, яка вже знаходяться на території Румунії, і залишиться тут постійно.

    Клаус Йоганніс: Ми вважаємо, що після запрацювання центру буде близько 400 офіцерів з усіх країн НАТО, які хочуть бути там разом з нами. Ми досягли оновлення статусу багатонаціональної бригади, яку ми створили, і ця багатонаціональна бригада має постійний статус. Ми продовжуватимемо вести переговори з іншими союзниками для посилення присутності в рамках цієї багатонаціональної бригади. Ось два результати, з якими ми можемо пишатися.

    Румунія оголосила на саміті, що збільшить свою військову присутність в Афганістані в наступному році з 700 до 950 військовослужбовців. Організована за ініціативою Бухареста, у кулуарах Брюссельського саміту, також відбулася спеціальна сесія, присвячена безпеці у Чорному морі, та на яку було запрошено двох прибережних держав, Грузію та Україну, обидві партнери НАТО. Більше того, спостерігачі відзначають, що Чорне море було під увагою цього саміту, включно через його неодноразове згадування в союзних документах та рішеннях, що підтвердило його стратегічне значення для Альянсу.

    Глави держав та урядів держав-членів закликали Росію вивести війська з колишніх радянських республік Молдови, України та Грузії та конструктивно підходити до врегулюванням конфлікту в Придністров’ї. Проросійський сепаратистський регіон у східній частині Республіки Молдова, де-факто, вийшов з-під контролю Кишинева в 1992 році, після збройного конфлікту припиненого разом з втручанням військ Москви на стороні сепаратистів. Лише цього літа Генеральна Асамблея ООН та Парламентська Асамблея ОБСЄ закликали Росію вивести ці війська, як вона офіційно обіцяли два десятиліття тому. У заключній декларації Брюссельської зустрічі НАТО зобов’язується підтримувати демократичні реформи в Республіці Молдова та зусилля щодо зміцнення її оборонних можливостей.

  • Безпека східного флангу НАТО

    Безпека східного флангу НАТО








    Потрібно посилити співпрацю для зміцнення
    східного флангу Північноатлантичного альянсу. Від цього імперативу стартували переговори
    у Бухаресті між міністрами оборони дев’яти колишніх комуністичних країн, представниками
    НАТО і Міністерства оборони США. Румунія разом з Польщею є стрижнем «Ініціативи
    Б-9», яка також включає Болгарію, Естонію, Латвію, Литву, Словаччину та Угорщину.

    Їхні представники зійшлися на необхідності окреслення низки керівних принципів
    напередодні липневого саміту в Брюсселі. У зв’язку з цим міністр оборони
    Румунії Міхай Фіфор заявив: «Станом на сьогодні посилена союзницька присутність
    є на всьому східному фланзі Альянсу як на північному сході, у Балтійському
    ареалі, так і на південному сході, на національних територіях та в басейні
    Чорного моря. Ми надалі сфокусовані на її реалізації і, в зв’язку з цим очікуємо прийняття в липні важливих рішень щодо оборони й стримування.»




    Дії Росії змушують всіх членів НАТО на східному
    фланзі, а також Альянс в цілому, приділяти особливу увагу спільній системі
    оборони. Це непросто, з огляду на те, що в наші дні безпекова криза може включати
    як звичайні, так і нестандартні гібридні або асиметричні виклики. Тому серед можливих
    рішень, які були обговорені в Бухаресті, налічується й виділення 2% Валового
    внутрішнього продукту для оборонних потреб, що Румунія вже робить з минулого
    року, паралельно з розвитком національної інфраструктури для забезпечення мобільності
    військ і військової техніки союзників. У той же час учасники зійшлись на необхідності
    модернізації національних збройних сил придбання найбільш ефективного сучасного
    озброєння та військової техніки.




    Потім, під час зустрічі учасників в Бухаресті
    з Президентом Румунії Клаусом Йоханнісом, було наголошено на ​​важливості присутності
    США на східному фланзі, що свідчить про рішучу американську прихильність
    регіональній стабільності і про необхідність розвитку трансатлантичних відносин
    з метою забезпечення безпеки всього Північноатлантичного альянсу. Президент
    Румунії також наголосив на необхідності розвитку співпраці між НАТО та
    Європейським Союзом, додавши, що зусилля по зміцненню ролі Євросоюзу в
    оборонній сфері повинні здійснюватися за принципом комплементарності з НАТО. Таким
    чином можна буде уникнути непотрібних дублювань і можна буде докласти узгоджених
    зусиль у сферах, що становлять спільний інтерес.




    Міністр оборони Міхай Фіфор озвучив готовність
    Румунії прийняти на своїй території військовий штаб НАТО на рівні армійського корпусу, окрім двох штаб-квартир,
    що вже діють в Крайові (південь), на рівні багатонаціональної бригади і в Бухаресті,
    на рівні дивізії. Остаточне рішення з цього питання буде прийнято Альянсом у
    липні в Брюсселі.

  • 13 березня 2018 року

    Б-9 -
    Президент Румунії Клаус Йоханніс у
    вівторок прийняв
    міністрів оборони дев’яти країн східного флангу НАТО, які взяли участь в роботі «Ініціативи Бухарестська
    дев’ятка» (Б9).Глава румунської держави висловив переконання, що липневий саміт НАТО в
    Брюсселі стане важливою віхою в адаптації північноатлантичного альянсу до
    нинішніх викликів та загроз безпеці. Раніше міністр оборони Міхай Фіфор заявив, що країни східного
    флангу НАТО стикаються з низкою загальних та специфічних проблем з точки зору
    сприйняття ризиків і загроз безпеці. Учасники зійшлись на необхідності посилення співпраці
    для зміцнення східного флангу альянсу. У зустрічі взяли участь міністри оборони
    дев’яти колишніх комуністичних країн – Румунії, Польщі, Болгарії, Чехії,
    Естонії, Латвії, Литви, Словаччини та Угорщини, офіційні представники НАТО та
    представники Міністерства оборони США. Ця ініціатива була започаткована
    Румунією в 2014 році як платформа для поглиблення діалогу та співпраці між
    союзниками.






    МВФ – Спеціальна місія МВФ зустрілася
    сьогодні з членами комітету з питань бюджету, фінансів і банківської діяльності
    Палати депутатів Румунії для щорічної оцінки стану румунської економіки. У
    даний час Бухарест не має фінансової угоди з МВФ. За підсумками візиту минулої
    весни МВФ опублікував звіт, згідно з яким заходи з пом’якшення податкової
    політики, передбачені планом пріоритетних дій уряду на період 2017 – 2020 роки
    можуть призвести до збільшення дефіциту бюджету до 6% від ВВП до 2022 року.
    Найбільші податкові наслідки – 2,6% ВВП, матиме впровадження закону про єдину
    тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників бюджетних
    установ, що має здійснюватися у відповідності до можливостей наявного
    фіскального простору і підтримане зусиллями щодо реформування системи
    державного управління. Можливе зниження податкового навантаження на тлі
    зростання політичної напруженості може вплинути на споживання та інвестиції, а також чинити тиск на обмінний курс, зазначається в звіті.




    ІНФЛЯЦІЯ – Річна інфляція в Румунії у
    минулому місяці зросла до 4,7% з 4,3% у січні, – повідомив Національний
    інститут статистики. Цей рівень є максимальним зареєстрованим за останні 5
    років. За даними НІС це зростання викликане подорожчанням продовольчих та
    непродовольчих товарів, а також послуг. Порівняно з лютим 2017 року вартість
    продовольчих товарів зросла на 3,7%, а непродовольчих – на 6,27%. І за
    послуги румуни змушені тепер платити на 3% більше, ніж торік. Минулого місяця
    Національний банк Румунії переглянув у бік збільшення з 3,2% до 3,5%, прогноз
    інфляції на поточний рік.

    ПРОТЕСТИ – Представники профспілки працівників
    охорони здоров’я Румунії у вівторок зустрілися з профільним міністром Соріною
    Пінтя, вимагаючи підвищення заробітної плати на 25% для всіх медичних
    працівників і скасування обмеження преміальних виплат на рівні 30%. Після
    зустрічі члени профспілки заявили, що протести, намічені на наступний тиждень
    будуть продовжені. У середу відбудеться публічне обговорення на тему преміальних
    виплат. У свою чергу міністр охорони здоров’я висловила надію, що сторони
    зуміють знайти рішення з тим, щоб уникнути крайніх дій.




    ВІЗИТ – Міністр європейських справ Віктор Негреску у понеділок здійснив робочий візит до Австрії, під час
    якої заявив, що Уряд Румунії виступає за посилення співпраці між двома країнами. Він
    зустрівся з його австрійським колегою Гернотом Блюмелем та іншими державними
    діячами. Під час переговорів сторони підтвердили свою прихильність зміцненню
    двосторонніх відносин та співпраці в європейських справах на тлі перейняття
    Австрією головування в Раді ЄС у другій половині 2018 року та Румунією в першій
    половині 2019 року. Також було підкреслено спільну мету головування двох країн
    в Раді ЄС, а саме: сприяти просуванню європейського порядку денного на основі
    єдності та згуртованості європейського проекту. Так само були розглянуті
    можливості спільного просування Стратегії ЄС для Дунайського регіону.




    США – Президент США Дональд Трамп сьогодні
    оголосив про відставку Держсекретаря Рекса Тіллерсона та призначення на його
    місце директора ЦРУ Майка Помпео. Лідер Білого дому заявив, що мав розбіжності з Тіллерсом щодо ядерної програми Ірану і, що хоче нову команду перед історичними переговорами з КНДР. Замість Помпео на посаду директора ЦРУ уперше в історії країни була
    призначена жінка – Джина Гаспель, яка до цього обіймала посаду заступника
    голови ЦРУ, – пише Reuters.




    ШПИГУНСЬКИЙ СКАНДАЛ – Росія не винна в
    отруєнні Сергія Скрипаля і готова співпрацювати з Великою Британією, якщо
    Лондон надасть їй доступ до хімічної речовини, якою були отруєні
    екс-співробітник ГРУ і його донька Юлія, – заявив міністр закордонних справ Сергій
    Лавров. Він відкинув ультиматум прем’єр-міністра Великобританії
    Терези Май, яка зажадала від Москви до кінця вівторка пояснень яким чином
    нейротоксичний препарат, вироблений в Росії, був використаний для отруєння
    колишнього російського агента і його доньки. Раніше Росія назвала звинувачення
    «необгрунтованими». Сергій Скрипаль та його донька Юлія були знайдені у
    несвідомому стані у парку в Солсбері 4 березня і був госпіталізовані після
    отруєння нервово-паралітичним речовиною. Так само був госпіталізований і британський поліцейський, який першим прибув
    на місце отруєння колишнього російського розвідника. Полковник військової
    розвідки РФ на пенсії Сергій Скрипаль у 2006 році був засуджений до 13 років
    ув’язнення за шпигунство на користь Сполученого Королівства, але у 2010 році
    він був звільнений і висланий на Захід в рамках обміну звинуваченими у
    шпигунстві, після чого Скрипаль отримав статус біженця у Великобританії.
    Дванадцять років тому в Лондоні був отруєний ще один російський шпигун
    Александр Литвиненко. Перед тим, як померти, він сказав, що його вбивство
    замовив Володимир Путін, але Кремль заперечив свою причетність.





  • 8 листопада 2016 року

    ВИБОРИ
    В США     – У вівторок понад 145 мільйонів американців,
    включених до списку виборців вирішують хто буде 45-м президентом країни після
    півторарічної безпрецедентно брудної передвиборної кампанії, повідомляють
    міжнародні ЗМІ. Вони пишуть, зокрема, про несподівану кандидатуру 70-річного
    магната Дональда Трампа від Республіканської партії, про скандал довкола
    використання кандидатом від Демократичної партії Хілларі Клінтон (69 років)
    приватної електронної пошти у державних справах, коли вона обіймала посаду держсекретаря,
    а також про гострі дебати між ними. Наступник демократа Барака Обами вступить
    на посаду в січні 2017 року. На тлі президентських виборів, посол США в
    Бухаресті Ханс Клемм заявив, що в останні 70 років, після Другої світової
    війни, характерною рисою американської закордонної політики була послідовність.
    Отже Румунія була і залишається сильним союзником США і партнером в НАТО. За
    словами Ханса Клемма це партнерство і співпраця в рамках альянсу продовжаться,
    а в його повноваження на посаді посла входить докладання зусиль в цьому
    напрямку. У свою чергу, міністр закордонних справ Румунії Лазер Коменеску
    зазначив, що Бухарест має підстави бути впевненим в тому, що американський
    народ зробить правильний вибір і, що трансатлантичні відносини будуть не тільки
    тривати, а й зміцненні, оскільки іншої альтернативи немає.




    ЗАРПЛАТНЯ – Уряд вирішив звернувся до
    Конституційного суду з поданням щодо легітимності закону про підвищення на 15%
    з 1 січня 2017 року зарплати лікарів і вчителів, – оголосив прем’єр-міністр
    Румунії Дачіан Чолош. Він пояснив, що парламентарії не порадились з кабінетом
    міністрів з приводу підвищення заробітної плати, як це передбачено
    законодавством і не провели прозорого публічного громадського обговорення
    законопроекту. Соціал-демократична партія, ініціатор нормативно-правового акту, вважає, що в державній казні є достатньо грошей для цього зростання, яке
    підтримали також Демократичний союз угорців Румунії, Альянс лібералів і
    демократів та Фракція нацменшин в Палаті депутатів. Націонал-ліберальна партія, однак, не
    підтримала цей законопроект, покинувши сесійну залу.




    НАТО – Президент Румунії Клаус Йоханніс у вівторок
    заявив, що зустріч у Бухаресті міністрів закордонних справ дев’яти
    країн східного флангу НАТО відбулася в дуже важливий момент.
    Північноатлантичний альянс, – сказав глава румунської держави, – знаходиться в
    процесі впровадження рішень Варшавського саміту, на тлі складного контексту
    безпеки, викликаного відсутністю прогресу в розв’язанні криз, а також в умовах
    виникнення нових вогнищ напруженості. У зустрічі в Бухаресті взяли участь міністри закордонних справ Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі,
    Словаччини, Угорщини та Румунії. Цей формат був створений в минулому році з
    ініціативи президента Клауса Йоханніса та його польського колеги Анджея Дуди. На зустрічі була присутня і заступник Генерального
    секретаря НАТО Роуз Геттемюллер, яка нещодавно посіла цю посаду. Під час
    переговорів з президентом Йоханнісом Роуз Геттемюллер висловила особливу подяку
    Румунії, в тому числі за її внесок в
    стабілізацію ситуації в Афганістані. У свою чергу Клаус Йоханніс підтвердив готовність
    Румунії виконати всі свої зобов’язання в а рамках НАТО.




    ТЕЛЕРАДІОПОДАТОК – Президент Клаус Йоханніс у
    четвер візьме участь у круглому столі на тему «Скасування телерадіоподатку -
    підтримка або загроза для громадських радіо і телебачення». Захід,
    організований громадською організацією «Active Watch», спрямований на
    забезпечення діалогу між президентом і журналістами, представниками ЗМІ та
    громадянського суспільства щодо ситуації громадського радіо і телебачення,
    особливо після прийняття закону про скасування низки неподаткових зборів, в
    тому числі так-званого телерадіоподатку. Румунське радіо і Національне
    телебачення Румунії у понеділок організували дебати довкола наслідків
    скасування відпоівідного податку. Директор Центру з питань незалежної
    журналістики Йоана Аведаней заявила, що в результаті скасування
    телерадіоподатку зникне прямий зв’язок між громадянами та суспільними службами,
    але населення продовжить платити гроші з бюджету.




    ЕКОФІН – Міністр фінансів Румунії Анка Драгу взяла участь у Раді ЄС з
    економічних і фінансових питань (ЕКОФІН), яка пройшла в Брюсселі. Напередодні Європейська
    комісія представила новий список
    пропозицій щодо налагодження в співтоваристві справедливої, конкурентоспроможної і стабільної корпоративної
    податкової системи. В рамках ЕКОФІН був обговорений і проект Директиви, що
    надає податковим органам доступ до інформації, яку мають структури, відповідальні
    за запобігання відмивання грошей. Ці
    положення, покликані допомогти країнам ЄС запобігти ухиленню від сплати податків
    і шахрайству, мають набути чинності в
    січні 2018 року.









  • Заходи щодо зміцнення східного флангу НАТО

    Заходи щодо зміцнення східного флангу НАТО

    Щоб заспокоїти сусідніх з Росією
    країн-членів НАТО, які почувають себе більш уразливими
    після виникнення конфлікту в Україні та анексії Криму Москвою в березні 2014 року, Північноатлантичний альянс прийняв ряд заходів по зміцненню східного флангу НАТО. Нещодавно, на засіданні Ради міністрів оборони держав-членів
    НАТО в Брюсселі, Генеральний
    секретар Організації Йенс Столтенберг привітав внесок країн-членів
    НАТО до чотирьох батальйонів,
    які будуть розгорнуті починаючи з 2017
    року в трьох країнах Бальтії та в Польщі,
    додавши, що НАТО не має намір провокувати, а лише запобігати
    конфліктам з Росією. Йде мова про батальйони у складі близько 1000 військовослужбовців, про що було досягнуто домовленості влітку
    на Варшавському саміті НАТО. Крім того, деякі країни підтвердили свою готовність відправити сухопутні морські та повітряні сили до Румунії з метою зміцнення позиції
    НАТО в Чорноморському регіоні. Йде мова про Канаду, Німеччину, Нідерланди, Польщу,
    Туреччину та США, – додав Йенс Столтенберг.

    Політика конфронтації, яку веде Російська
    Федерація в останні роки, спонукала НАТО відновити бойові та стратегічні одиниці на своєму східному та південно-східному
    кордоні. Саме тому чимало країн вирішили об’єднати свої зусилля, щоб
    зміцнити фланг, – уточнив у інтерв’ю Радіо Румунія Стан Петреску, професор Національної академії інформації. Він вважає, що настали часи, коли інформаційна війна
    досягла глобальних розмірів та що весь контекст вимагає зміцнення присутності
    НАТО в регіоні: Філософія Північноатлантичного альянсу зазнає
    певних змін. Йде мова зокрема про південно-східний фланг НАТО, але й про Чорноморський
    регіон, де Російська Федерація вже розгорнула військово-морські, повітряні та
    інші бойові одиниці. На цей раз, Росія посилила свою присутність в Чорному
    морі, яке стало майже російським озером; з іншого боку не треба забувати зроблені
    заяви останнім часом Президентом Путіним, який зазначив, що він захищає національні
    інтереси, інтереси безпеки своєї держави, і тому ніхто не перешкодить йому
    створити нові     військові бази уздовж свого західного кордону, та східного кордону Північноатлантичного
    альянсу.

    Ми ввійшли в докризовий стан, тому що на місці подій були розміщені танкові одиниці але й військові та мобільні структури з стратегічними місіями,
    – додав професор Стан Петреску, нагадавши, що йде мова про спеціальні війська, які володіють великою вогневою
    потужністю, дуже добре підготовлені та дуже мобільні в терені: З нашої точки
    зору, військових, відновлюються бойові одинці саме біля західного кордону
    Російської Федерації та східного кордону НАТО. Ці проблеми є результатом сильної
    інформаційної війни, яка досягла глобальних масштабів. Російська Федерація чинить тиск
    не тільки шляхом пропаганди, використовуючи телебачення, Інтернет або інші
    соціальні мережі, а й через психологічну війну, яка набирає обертів. Більше
    того наявні нові дані про гібридну війну, яку ведуть потужні структури
    пропаганди, але і диверсійні групи, які чинять провокації й диверсії. Путін став надзвичайно галасливим,
    ставлячи на перший план інтереси власної безпеки, і ніхто не може зупинити його
    розгортати сили і, зокрема виконувати операції за кордоном, як це сталося у
    випадку Сирії, до берегів якої був відправлений авіаносець Адмірал Кузнєцов    , створюючи сильну точку опору та показуючи всьому світу, що у нього сильні сили.
    Російські збройні сили активізувалися, зокрема наступальні структури – військова
    розвідка та оборонні сили, які стали більш сильнішими.

    На зустрічі в Брюсселі міністри
    оборони держав-членів НАТО прийняли
    також рішення щодо збільшення інструкції через загальний командний центр і посилення присутності повітряних союзних сил на південно-східному фланзі Північноатлантичного
    альянсу а також схвалили використання
    військово-повітряних баз в Румунії та
    Болгарії для місій повітряного спостереження Чорного Моря. Весь пакет рішень щодо присутності НАТО в Чорному морі
    має бути затверджений на зустрічі міністрів оборони союзних держав
    у лютому. З іншого боку, британська влада підтвердила своє рішення про відправлення до Румунії в
    2017 році, бойових літаків Typhoon Королівських
    військово-повітряних сил з метою виконання
    місій повітряної поліції та участі в спільних навчаннях з румунськими повітряними силами.

  • Румунія плацдарм НАТО і США поблизу кордонів Росії?

    Румунія плацдарм НАТО і США поблизу кордонів Росії?




    Центр аналізу
    європейської політики (СEPA) у Вашингтоні недавно опублікував дослідження, в якому рекомендує
    зміцнення оборони східних території
    Північноатлантичного альянсу. Аналітики центру наполягають на розробці стратегії так званих можливостей повної або часткової заборони або регіонального обмеження, для захисту східноєвропейських країн.

    Головною метою
    проекту має бути оснащення прикордонних держав НАТО сучасною зброєю, здатною завдати великих втрат при будь-якій спробі агресії. Дослідження було
    проведене в умовах, коли зміцнення східного флангу альянсу стає обов’язковою
    оборонною відповіддю на агресивні дії Росії в Україні.

    Абсолютно очевидно, що Росія не
    представляє загрози ні для Румунії, ні для будь-яких інших країн, стверджує, з іншого боку, офіційний
    представник МЗС Російської Федерації Олександр Лукашевич. Коментуючи плани розміщення
    на території Румунії важкої військової техніки альянсу, він заявив, що нинішня
    румунська влада перетворює країну в опорний плацдарм США і НАТО поблизу
    російських рубежів і готова принести в жертву з кон’юнктурних міркувань
    інтереси підтримки стабільності в регіоні Причорномор’я.






    Наш кореспондент у Москві Александр Белявський передає: Уже більше року, в
    результаті української кризи і, на тлі серйозного погіршення
    російсько-західних відносин, НАТО і Росія перебувають в довгостроковій
    відкритій конфронтації, яка вже призвела до перекроювання військової карти
    Східної Європи. Нинішня ситуація тривожно нагадує європейський період піку
    холодної війни, що характеризувалася швидкою концентрацією ризиків на північних
    і південних флангах, де країни Варшавського договору і НАТО мали спільний
    кордон. Нинішнє військове протистояння Росія-НАТО характеризується швидко
    зростаючою військовою присутністю на тих же двох флангах, але в нових
    географічних обставинах та з новими гравцями. Іншою важливою відмінністю є
    більше геополітичне і стратегічне значення в нинішніх умовах південного флангу,
    де знаходиться і Румунія, головною ареною будучи Чорноморський регіон. Контроль
    над цим регіоном має велике значення, враховуючи безпосередню близькість до
    конфлікту в Україні, Кавказу та Каспійського нафтового маршруту, а також
    стратегічну близькість до Близького Сходу. На південному фланзі президент
    Володимир Путін заявив відкрито про намір перетворити Крим на військовий
    бастіон. Процес здійснюється в прискореному порядку і вже призвів до зміни
    балансу сил у Чорному морі, притягнувши за собою заходи у відповідь з боку
    НАТО. Ці заходи, стверджують у Міністерстві закордонних справ Росії,
    перетворюють Румунію на опорний плацдарм США і НАТО поблизу кордонів Росії.






    Північноатлантичний альянс вирішив розмістити шість командних центрів у
    країнах Балтії, Польщі, Румунії та Болгарії, для швидкого реагування НАТО у
    разі розвитку кризових ситуацій. Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг
    заявив, що контингент сил швидкого реагування не перевищить трьох бригад,
    загальною кількістю 30.000 осіб. А до розширеного складу сил швидкого
    реагування, – додав генеральний секретар НАТО, – увійдуть ще близько 5000 солдатів сухопутних військ, здатних виконати будь-яке завдання за вісім годин. А зовсім недавно, під час візиту до Бухареста, командувач силами НАТО в Європі, генерал
    Філіп Брідлав заявив, що незабаром буде прийняте рішення про можливе розміщення
    важкого озброєння НАТО в Румунії, додавши, що це робиться у відповідності до раніше досягнутих
    домовленостей.






    Коментуючи це в інтерв’ю Румунському радіо, депутат Європейського
    парламенту Віктор Боштінару заявив: Я думаю, що всі ці події, що відбуваються
    в даний час за підсумками саміту в Ньюпорті восени минулого року, є природною
    відповіддю НАТО на великий виклик безпеки, викликаний поведінкою Росії, що
    виходить далеко за межі міжнародного права. Польща, Румунія, весь східний фланг
    сьогодні стали напрямком зосередження основних зусиль Альянсу з однієї простої
    причини: тут Росія кинула виклик, тому, природно, НАТО розширює і локалізує
    свій потенціал в цьому регіоні. У регіоні, де ситуація, до речі, була досить
    пористою через переконання, що система альянсів і міжнародних відносин після
    падіння комунізму сприятиме миру і незастосуванню сили в міжнародних
    відносинах. Відтепер Росія не буде представляти собою відкриту загрозу для
    безпеки, як це сталося після окупації Криму, а потім на сході України. Я думаю,
    що всі ці події є природними наслідками.





    Однак ці рішення НАТО викликали гостру реакцію Москви, яка вважає, що плани
    НАТО щодо розміщення додаткових військових сил в Румунії поблизу кордонів
    Росії є неадекватними і мають
    конфронтаційний характер. На це альянс дав дуже чітку відповідь. Наш
    кореспондент в Брюсселі Черасела Редулеску розповідає: Інформаційна війна
    Росії проти країн-членів НАТО, направлена і проти Румунії. Прес-секретар НАТО
    Кармен Ромеро заявила, що Румунія є надійним союзником НАТО, а альянс захищає
    всіх союзників альянсу від будь-яких загроз. Російські чиновники продовжують
    робити провокаційні заяви, які є безпідставними, неадекватними і не сприяють
    стабільності і передбачуваності в Європі – зазначила офіційний представник НАТО
    Кармен Ромеро. Інший представник НАТО Оана Лунджеску стверджує, що метою
    системи протиракетної оборони НАТО є захист європейських союзників від
    балістичних ракетних загроз з-за меж євроатлантичного регіону. У відповідь на
    агресивні дії Росії в Україні НАТО зросла свою військову присутність у східній
    частині альянсу. Ця присутність має ротаційний характер і не може вважатися істотними
    бойовими силами.





    Усі ці заходи є оборонного характеру, співмірні і у відповідності з міжнародними
    зобов’язаннями, – наголошують у НАТО.

  • НАТО і безпека Румунії

    НАТО і безпека Румунії

    Після вступу в НАТО у 2004 році, Румунія взяла не себе низку зобовязань на підтримку зусиль з колективної оборони організації, особливо в новому регіональному контексті.



    Рішення Румунії розмістити на своїй території, на військовій базі Девеселу (південь) елементи американської системи ПРО в Європі, розробленої під егідою НАТО, викликало шквал критики з боку Росії, хоча остання отримала як з боку Альянсу, так і від Бухареста, запевнення того, що відповідна система протиракетної оборони має суто оборонний характер і не спрямована проти Москви.



    У четвер Росія мала чергову реакцію щодо Румунії у відповідь на заяву, зроблену в понеділок у Бухаресті головнокомандувачем союзними військами в Європі, американським генералом Філіпом Брідлавом, який повідомив, що НАТО планує розгорнути важку військову техніку в Румунії, відповідно, збільшити військову присутність США і Альянсу на території румунської держави.



    Офіційний представник МЗС Російської Федерації Олександр Лукашевич попередив, що Румунія повинна усвідомлювати “відповідальність і наслідки” нарощування сил НАТО на своїй території. Нарощування сил угруповання НАТО у Східній Європі є безпрецедентно небезпечним кроком, який порушує всі чинні домовленості, – сказав Лукашевич нагадуючи, що Північноатлантичний альянс і Росія домовились не нарощувати озброєння і бойову техніку в надмірній кількості і наполягаючи на дотриманні принципу взаємної стриманості. Олександр Лукашевич сказав, що якщо ця інформація відповідає реаліям, треба враховувати, що Російська Федерація залишає за собою право брати до уваги цей суттєвий фактор при своєму військовому плануванні.



    Раніше Уряд Румунії схвалив поправку до закону “Про допуск, перебування та проведення операцій або транзит іноземних збройних сил на території Румунії”. Цей нормативно-правовий акт, який має бути затверджений Верховною радою оборони країни, містить законодавчі рішення, що дозволять впровадження на території Румунії заходів перестрахування та адаптації країн НАТО до нових викликів, ризиків і загроз для міжнародної безпеки, у відповідності до нещодавно прийнятого Плану НАТО з підвищення рівня оперативних спроможностей сил альянсу.



    Премєр-міністр Віктор Понта на своїй сторінці в мережі Фейсбук зазначив, що Уряд прекрасно розуміє, що це його рішення є кращими для Румунії та її партнерів. За його словами, затверджений проект спрямований, насамперед, на забезпечення допуску персоналу і зброї для двох командних центрів НАТО, які діятимуть в Бухаресті.



    Міністр закордонних справ Богдан Ауреску заявив у пятницю, що Румунія не налякана погрозами Росії, додавши, що зміцнення східного флангу НАТО є наслідком дій Російської Федерації. “Ми взяли до відома заяву офіційного представника МЗС Росії і я можу вам дуже ясно сказати, що заходи, які Північноатлантичний альянс вжив у відповідності до рішень, прийнятих на саміті у Великобританії у вересні минулого року, для захисту союзників, які знаходяться на східному фланзі, є результатом того, що сталося в Україні – незаконна окупація Криму, підтримка Російською Федерацією проросійських сепаратистів на сході України”, – заявив глава МЗС Румунії.



    “Таким чином, – каже Богдан Ауреску, – Росія не може посилатися на дії посилення захисту союзників зі східного флангу, які є реакцією на поведінку Російської Федерації в Україні, як виправдання більш-менш завуальованих, більш-менш прямих погроз на адресу країн на східному фланзі альянсу.” “Румунію ці погрози не налякають”, – сказав Богдан Ауреску.