Tag: Сігет

У місті Сігету-Мармацієй
Марамуреського повіту, 13 січня цього року, пройшов ХХXI-ий Міжнародний
фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії, в якому взяли участь
понад 35 художніх колективів з Румунії, України, Угорщини та Республіки Молдова
та українських переселенців, які тимчасово перебувають на території Румунії.
Всього на заході учасників та глядачів було понад 2000 осіб. Були присутні
представники СУРу, Уряду та Парламенту Румунії, Посольства України в Румунії, Посольства
Румунії в Україні, місцевих державних адміністрацій Румунії та України,
Світового конгресу українців, Європейського конгресу українців, Товариства
зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна – Світ»), Світової
федерації українських жіночих організацій, наукового середовища Румунії та України, Церкви, а також
українці з різних куточків Румунії. Фестиваль розпочався зі Святої
Літургії у храмі Української греко-католицької церкви в місті Сігету-Мармацієй та продовжився парадом
колядників у народному вбранні до Центрального парку міста, де відбулися
урочиста частина та святковий концерт. Це одна з найважливіших подій, яку
організовує Союз українців Румунії упродовж року.

Голова Союзу українців Румунії,
депутат Микола-Мирослав Петрецький підкреслив важливість цього фестивалю та висловив вдячність тим, хто протягом багатьох років
сприяв проведенню цього заходу, який став традиційним у Сігету Мармацієй. Голова
СУРу також подякував румунській владі за підтримку, надану національним
меншинам і за можливість для громад зберігати, просувати і передавати свою
ідентичність: «Ця подія дала нагоду
представити багатство української культури, як її зберігають та передають
далі українці Румунії. Я дуже приємно був вражений тим, що на цьогорічному фестивалі було дуже багато молодих людей те, що доказує, що наша молодь зі радістю перебирає цей скарб. Також дуже приємно було побачити, що незважаючи на
важкий період через який переходить Україна і український народ, разом з
українцями Румунії були присутні й переселенці, які тимчасово знаходяться в
Румунії. Це доказуює, що де б знаходилися українці вони
зберігають свою мову, свою культуру, свої звичаї та вони об’єднуюються. Я хочу
поздоровити учасників та організаторів цього фестивалю, тому що ми знаємо що
нелегко проводити такі заходи. Найважливішим є той факт, що з
кожним роком фестиваль стає все потужнішим і в ньому беруть участь все більше учасників.
Ми знаємо, що цей фестиваль почався з місцевого рівня і бачимо, що вже зараз
досягнув високий міжнародний рівень, який об’єднує не тільки українців, а й румунів та інші національні меншини. У такій нелегкій моменти дуже важливо, щоб люди, незважаючи на віру або на національність, об’єдналися і трималися докупи і разом йшли до перемоги. Я впевнений, що так як й дотепер українці Румунії зберігали свій скарб, так і надалі ми будемо це
робити та передавати ці звичаї. Такі заходи є ще однією нагодою, для того щоб
зберігати і передавати це все новому поколінню. Поздоровляю Марамороську філію
СУР з прекрасною організацією цього заходу, за те що кожного року знаходить зусиль, для того щоб об’єднати всіх українців, і не тільки українців і що показують всім яке
багате є українство, а, головно, як українці Румунії вміють зберігати цей весь скарб.»

Голова СУРу згадав й про драматичну
ситуацію в сусідній Україні, де українці змушені ціною власного життя
відстоювати свою свободу, демократичні цінності, мову та ідентичність: «Я впевнений, що СУР буде ще краще
співпрацювати з представниками держадміністрації з України, з Республіки
Молдови, тому що ми бачили, що за останній роки як Україна, так і Республіка
Молдова зробили значні кроки, для того щоб ми всі ми були разом у великій
європейській сім’ї. Я впевнений, що незабаром Україна та Республіка Молдова
стануть невід’ємною частиною європейської сім’ї. Для кожного народу є дуже
важливо щоби він вмів зберігати свою культуру, свою мову, свої звичаї, свої
традиції. Бачивши як сьогодні бореться за всі ці скарби український народ ми
даємо собі справи, що цей народ ніколи не пропаде, незважаючи на всі ті тиски на
всю цю нелегальну війну, яку проводить Росія проти українського
народу. Я впевнений, що український народ так як і дотепер переможе. Так як не
могли знищити українство під час Голодомору 32-33 років, так і зараз
ніхто не буде могти зламати цей український дух. Я впевнений, що зараз так як
українці об’єдналися навколо України, я впевнений що світ буде і надалі
об’єднаний навколо України та українського народу аж до перемоги стільки, скільки буде потрібно.»

Вікарій Українського
греко-католицького вікаріату Румунії Василь Колопельник висловив свою радість у
звязку з тим, що в перше Міжнародний фестиваль колядок та
зимових обрядів українців Румунії розпочався у храмі Української
греко-католицької церкви: «Для
нас цей випуск був особливим, оскільки ми мали нагоду і честь бути господарями
цього фестивалю. Це вперше коли фестиваль почався в Українській
греко-католицькій церкві міста Сігету зі Святою Літургією, і що парад колядників
утворився на подвір’ї нашої церкви. Церква була переповнена. Святу
Літургію відслужив собор українських і румунських священників з правого і лівого
берегів Тиси, з Марамуреша і Буковини, на чолі з отцем вікарієм української
греко-католицької церкви Василем Колопельником. У двох проповідях,
виголошених під час Святої Літургії, були підкреслені дві головні теми: з
одного боку радість святкування народження Господа нашого Ісуса Христа, який стає для нас даром нашого спасіння, радість
колядок, радість перебування разом із родиною, у єдності, з іношого боку потреба та моральний обов’язок зберігати та передавати молодим поколінням звичаї та
традиції нашої етнічної приналежності. Традиції – це елементи, які
визначають народ, надають йому самобутності. Вони є сполукою між минулим і
теперішнім. Традиція – це візитна картка народу, його самосвідомість, його
соціальна пам’ять. Той факт, що ми розпочали це Свято у Церкві св.
Літургією показує нам глибоку віру в Бога українського народу і в спасіння, яке
несе нам Син Божий Ісус Христос. Українська культура, традиції українського
народу настільки глибокі та багаті, що немає сили, яка б їх перемогла. Зараз в
Україні, серед ударів і вибухів, серед тривог і сирен (які ми тут, у Сіґеті,
інколи чуємо), колядки лунали в церквах і хатах, на вулицях сіл і міст України,
підкріплені колядками українських біженців з Румунії, з Європи та всього світу,
ніби кинули виклик сиренам і вибухам ракет, які посилав ворог у день святочний. Я вважаю, що фестиваль був успішним, і я радий, що ми також зробили свій
невеличкий внесок у його організацію. Я вдячний організаторам фестивалю і CУРу,
що завітали до нашої церкви цього року, і я вітаю їх з цим успіхом. Бажаю пану
депутату Миколі-Мирославу Петрецкому та всій команді його співробітників
успіхів у 2024 році, особистих і професійних досягнень. Бажаємо українцям
Румунії єдності, а Україні МИРУ! А всім вам достатку і здоров’я. На многая літа!.
Далі запрошуємо вас послухати колядку Кликніте всі ангели дітей гурту
«Коштільські Дзвоноки» з Коштиля.»

Голова Товариства української
культури в Угорщині та голова Світової Федерації Українських Жіночих
Організацій Ярослава Хортяні разом з учнями вокальної студії «Соломія» та матерями
дітей представили українців Угорщини на фестивалі у Сігету-Мармацієй, де учні виступили
з гарними традиційними та сучасними колядками. Пані Ярослава Хортяні подає
деталі: «Цього року ми
вирішили прибути на фестиваль з дитячою студією «Соломія», де діти вчуться
професійному співу. Вони разом зі своїми мамами колядували сучасні та старовинні
колядки. Їх дуже гарно сприйняла публіка. Українські переселенки, які слухали і
дивувалися, підходили потім і обіймали їх. Мої враження завжди позитивні, у
минулі роки я була на цьому фестивалі з жіночим хором «Берегиня». Я хотіла б
розповісти про враження дітей, які перший раз були. Вони були просто зачаровані
кількістю колективів, народним вбранням учасників, багатим репертуаром колядок,
великою кількістю молоді. Вони дізналися, що є українці автохтоні й в інших
країнах, в тому числі в Румунії, які бережуть зимові традиції. Це для них стане
великим прикладом. Враження від батьків і дітей це просто неймовірні. Я хочу
погратилювати голову Марамороської філї Мирослава Петрецького, а також голову
СУРу депутата Миколу-Мирослава Петрецького за те, що вони так гарно зорганізували захід.
Було багато гостей з України, представники різних регіонів, міської влади, депутати. Це варто розказати не тільки в Румунії, щоб українське телебачення приїхало та
знімало цей фестиваль.»

Іон Дубович, завідувач кафедри екологічної економіки та бізнесу,
професор Національного лісотехнічного університету України, міста
Львів, висловив свої враження від участі у Міжнародному фестивалі колядок та
зимових обрядів українців Румунії: «Цей фестиваль має важливе значення для всіх
українців, незалежно від того, в якому регіоні вони проживають. Українські
колядки, зимові звичаї та обряди це великий скарб українського народу, значуща
частина культурного спадку українців. це національне надбання та культурні
цінності, що передаються від покоління до покоління упродовж століть, надаючи
можливість людям відчути зв’язок з своєю історією та традиціями. Вони
втілюють у собі віру та традиції та сприйняття світу, які були важливими для
українського народу в різні історичні періоди. Колядки мають важливе соціальне
і культурне значення для українців, колядки часто висловлюють глибокі
релігійні переконання, це пісні які виконуються під час Різдва і
включають у себе благословення побажання та подяки. Зимові звичаї та обряди включають в себе такі елементи як колядування, виготовлення
різдвяних прикрас тощо. Ці традиції мають глибокі корінні в
історії та культури українського народу і важливі для збереження
національної ідентичності. XXXI-ий Міжнародний фестиваль колядок, зимових звичаїв
та обрядів українців, який пройшов традиційно у місті Сігету Мармацієй
повіт Марамуреш 13 січня 2024 року був дуже добре організований.
Фестиваль розпочався зі Святої Літургії у храмі української греко-католицької
церкви і продовжився парадом колядників у народному вбрані до центрального
парку міста, де відбулися урочиста частина та святковий концерти. З
привітаннями зверненнями до присутніх звернулися представники СУР
та почесні гості з Румунії та інших держав. Голова СУРу депутат Микола-Мирослав
Петрецький підкреслив у своїй промові важливість цього фестивалю
для українців. Особлива частина фестивалю були виступи художніх
колективів та ансамблів з Румунії та України, Угорщини та
Республіки Молдова. Виступаючі вразили високим рівнем майстерності виконання
колядок. Важливе значення має не лише музична сторона, але і спосіб
яким виразно представляє текст та емоції. Всі художні колективи та
ансамблі, які виступали заслуговують високої оцінки. Дякуємо організаторам
Філії Марамореш СУРу, голові СУРу депутату Миколі Мирославу-Петрецькому за
високий рівень організації фестивалю. Особливо хочеться подякувати румунській
владі, уряду Румунії за сприяння та забезпечення належних умов для проведення XХXI-ий Міжнародного фестивалю колядок та зимових обрядів українців.»

Секретар Сатумарської філії СУРу та заступник голови сурівської місцевої
організації Мікули Іван Бумбар, який керує ансамблем «Голоси Мікули» та дитячим
гуртом «Мікулянка» розповів про участь у фестивалі: «Ми брали участь у
фестивалі колядок у місті Сігету Мармацієй, який відбувся 13 січня напередодні
Нового року за старим обрядом. Взяли участь гурти «Голоси Мікули» та
«Мікулянка», які виступили з наступними колядками: «По всьому світі стала
новина», «Радуйтеся всі люди» та «Небо і земля». Я підготовляю вокально-інструментальний гурт Голоси Мікули вже три роки й стараюся вивчати їх колядки, пісні
та українську мову. Для нас велика честь брати участь у цьому фестивалі й стараємося показати як українці Мікули і Сату Маре зберігають свої традиції та звичаї. Для
нас цей фестиваль має велике значення, тому що є візитною карткою
СУРу і показує що ми українці, де б не проживали
тримаємо до наших звичаїв, до нашої рідної мови. Я хочу поздоровити
організаторів цього фестивалю, Марамороську філію СУРу, тому що фестиваль
відбувся на високому рівні, збираючи всіх українців з Румунії й не лише. Були
колективи з України, Республіки Молдова, Угорщини і це показує, що ми всі любимо
нашу гарну традицію та мову і будемо постійно брати участь у заходах СУРу , тому що вони нас об’єднують.»

У місті Сігету-Мармацієй
Марамуреського повіту, 13 січня цього року, пройшов ХХXI-ий Міжнародний
фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії, в якому взяли участь
понад 35 художніх колективів з Румунії, України, Угорщини та Республіки Молдова
та українських переселенців, які тимчасово перебувають на території Румунії.
Всього на заході учасників та глядачів було понад 2000 осіб. Були присутні
представники СУРу, Уряду та Парламенту Румунії, Посольства України в Румунії, Посольства
Румунії в Україні, місцевих державних адміністрацій Румунії та України,
Світового конгресу українців, Європейського конгресу українців, Товариства
зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна – Світ»), Світової
федерації українських жіночих організацій, наукового середовища Румунії та України, Церкви, а також
українці з різних куточків Румунії. Фестиваль розпочався зі Святої
Літургії у храмі Української греко-католицької церкви в місті Сігету-Мармацієй та продовжився парадом
колядників у народному вбранні до Центрального парку міста, де відбулися
урочиста частина та святковий концерт. Це одна з найважливіших подій, яку
організовує Союз українців Румунії упродовж року.

Голова Союзу українців Румунії,
депутат Микола-Мирослав Петрецький підкреслив важливість цього фестивалю та висловив вдячність тим, хто протягом багатьох років
сприяв проведенню цього заходу, який став традиційним у Сігету Мармацієй. Голова
СУРу також подякував румунській владі за підтримку, надану національним
меншинам і за можливість для громад зберігати, просувати і передавати свою
ідентичність: «Ця подія дала нагоду
представити багатство української культури, як її зберігають та передають
далі українці Румунії. Я дуже приємно був вражений тим, що на цьогорічному фестивалі було дуже багато молодих людей те, що доказує, що наша молодь зі радістю перебирає цей скарб. Також дуже приємно було побачити, що незважаючи на
важкий період через який переходить Україна і український народ, разом з
українцями Румунії були присутні й переселенці, які тимчасово знаходяться в
Румунії. Це доказуює, що де б знаходилися українці вони
зберігають свою мову, свою культуру, свої звичаї та вони об’єднуюються. Я хочу
поздоровити учасників та організаторів цього фестивалю, тому що ми знаємо що
нелегко проводити такі заходи. Найважливішим є той факт, що з
кожним роком фестиваль стає все потужнішим і в ньому беруть участь все більше учасників.
Ми знаємо, що цей фестиваль почався з місцевого рівня і бачимо, що вже зараз
досягнув високий міжнародний рівень, який об’єднує не тільки українців, а й румунів та інші національні меншини. У такій нелегкій моменти дуже важливо, щоб люди, незважаючи на віру або на національність, об’єдналися і трималися докупи і разом йшли до перемоги. Я впевнений, що так як й дотепер українці Румунії зберігали свій скарб, так і надалі ми будемо це
робити та передавати ці звичаї. Такі заходи є ще однією нагодою, для того щоб
зберігати і передавати це все новому поколінню. Поздоровляю Марамороську філію
СУР з прекрасною організацією цього заходу, за те що кожного року знаходить зусиль, для того щоб об’єднати всіх українців, і не тільки українців і що показують всім яке
багате є українство, а, головно, як українці Румунії вміють зберігати цей весь скарб.»

Голова СУРу згадав й про драматичну
ситуацію в сусідній Україні, де українці змушені ціною власного життя
відстоювати свою свободу, демократичні цінності, мову та ідентичність: «Я впевнений, що СУР буде ще краще
співпрацювати з представниками держадміністрації з України, з Республіки
Молдови, тому що ми бачили, що за останній роки як Україна, так і Республіка
Молдова зробили значні кроки, для того щоб ми всі ми були разом у великій
європейській сім’ї. Я впевнений, що незабаром Україна та Республіка Молдова
стануть невід’ємною частиною європейської сім’ї. Для кожного народу є дуже
важливо щоби він вмів зберігати свою культуру, свою мову, свої звичаї, свої
традиції. Бачивши як сьогодні бореться за всі ці скарби український народ ми
даємо собі справи, що цей народ ніколи не пропаде, незважаючи на всі ті тиски на
всю цю нелегальну війну, яку проводить Росія проти українського
народу. Я впевнений, що український народ так як і дотепер переможе. Так як не
могли знищити українство під час Голодомору 32-33 років, так і зараз
ніхто не буде могти зламати цей український дух. Я впевнений, що зараз так як
українці об’єдналися навколо України, я впевнений що світ буде і надалі
об’єднаний навколо України та українського народу аж до перемоги стільки, скільки буде потрібно.»

Вікарій Українського
греко-католицького вікаріату Румунії Василь Колопельник висловив свою радість у
звязку з тим, що в перше Міжнародний фестиваль колядок та
зимових обрядів українців Румунії розпочався у храмі Української
греко-католицької церкви: «Для
нас цей випуск був особливим, оскільки ми мали нагоду і честь бути господарями
цього фестивалю. Це вперше коли фестиваль почався в Українській
греко-католицькій церкві міста Сігету зі Святою Літургією, і що парад колядників
утворився на подвір’ї нашої церкви. Церква була переповнена. Святу
Літургію відслужив собор українських і румунських священників з правого і лівого
берегів Тиси, з Марамуреша і Буковини, на чолі з отцем вікарієм української
греко-католицької церкви Василем Колопельником. У двох проповідях,
виголошених під час Святої Літургії, були підкреслені дві головні теми: з
одного боку радість святкування народження Господа нашого Ісуса Христа, який стає для нас даром нашого спасіння, радість
колядок, радість перебування разом із родиною, у єдності, з іношого боку потреба та моральний обов’язок зберігати та передавати молодим поколінням звичаї та
традиції нашої етнічної приналежності. Традиції – це елементи, які
визначають народ, надають йому самобутності. Вони є сполукою між минулим і
теперішнім. Традиція – це візитна картка народу, його самосвідомість, його
соціальна пам’ять. Той факт, що ми розпочали це Свято у Церкві св.
Літургією показує нам глибоку віру в Бога українського народу і в спасіння, яке
несе нам Син Божий Ісус Христос. Українська культура, традиції українського
народу настільки глибокі та багаті, що немає сили, яка б їх перемогла. Зараз в
Україні, серед ударів і вибухів, серед тривог і сирен (які ми тут, у Сіґеті,
інколи чуємо), колядки лунали в церквах і хатах, на вулицях сіл і міст України,
підкріплені колядками українських біженців з Румунії, з Європи та всього світу,
ніби кинули виклик сиренам і вибухам ракет, які посилав ворог у день святочний. Я вважаю, що фестиваль був успішним, і я радий, що ми також зробили свій
невеличкий внесок у його організацію. Я вдячний організаторам фестивалю і CУРу,
що завітали до нашої церкви цього року, і я вітаю їх з цим успіхом. Бажаю пану
депутату Миколі-Мирославу Петрецкому та всій команді його співробітників
успіхів у 2024 році, особистих і професійних досягнень. Бажаємо українцям
Румунії єдності, а Україні МИРУ! А всім вам достатку і здоров’я. На многая літа!.
Далі запрошуємо вас послухати колядку Кликніте всі ангели дітей гурту
«Коштільські Дзвоноки» з Коштиля.»

Голова Товариства української
культури в Угорщині та голова Світової Федерації Українських Жіночих
Організацій Ярослава Хортяні разом з учнями вокальної студії «Соломія» та матерями
дітей представили українців Угорщини на фестивалі у Сігету-Мармацієй, де учні виступили
з гарними традиційними та сучасними колядками. Пані Ярослава Хортяні подає
деталі: «Цього року ми
вирішили прибути на фестиваль з дитячою студією «Соломія», де діти вчуться
професійному співу. Вони разом зі своїми мамами колядували сучасні та старовинні
колядки. Їх дуже гарно сприйняла публіка. Українські переселенки, які слухали і
дивувалися, підходили потім і обіймали їх. Мої враження завжди позитивні, у
минулі роки я була на цьому фестивалі з жіночим хором «Берегиня». Я хотіла б
розповісти про враження дітей, які перший раз були. Вони були просто зачаровані
кількістю колективів, народним вбранням учасників, багатим репертуаром колядок,
великою кількістю молоді. Вони дізналися, що є українці автохтоні й в інших
країнах, в тому числі в Румунії, які бережуть зимові традиції. Це для них стане
великим прикладом. Враження від батьків і дітей це просто неймовірні. Я хочу
погратилювати голову Марамороської філї Мирослава Петрецького, а також голову
СУРу депутата Миколу-Мирослава Петрецького за те, що вони так гарно зорганізували захід.
Було багато гостей з України, представники різних регіонів, міської влади, депутати. Це варто розказати не тільки в Румунії, щоб українське телебачення приїхало та
знімало цей фестиваль.»

Іон Дубович, завідувач кафедри екологічної економіки та бізнесу,
професор Національного лісотехнічного університету України, міста
Львів, висловив свої враження від участі у Міжнародному фестивалі колядок та
зимових обрядів українців Румунії: «Цей фестиваль має важливе значення для всіх
українців, незалежно від того, в якому регіоні вони проживають. Українські
колядки, зимові звичаї та обряди це великий скарб українського народу, значуща
частина культурного спадку українців. це національне надбання та культурні
цінності, що передаються від покоління до покоління упродовж століть, надаючи
можливість людям відчути зв’язок з своєю історією та традиціями. Вони
втілюють у собі віру та традиції та сприйняття світу, які були важливими для
українського народу в різні історичні періоди. Колядки мають важливе соціальне
і культурне значення для українців, колядки часто висловлюють глибокі
релігійні переконання, це пісні які виконуються під час Різдва і
включають у себе благословення побажання та подяки. Зимові звичаї та обряди включають в себе такі елементи як колядування, виготовлення
різдвяних прикрас тощо. Ці традиції мають глибокі корінні в
історії та культури українського народу і важливі для збереження
національної ідентичності. XXXI-ий Міжнародний фестиваль колядок, зимових звичаїв
та обрядів українців, який пройшов традиційно у місті Сігету Мармацієй
повіт Марамуреш 13 січня 2024 року був дуже добре організований.
Фестиваль розпочався зі Святої Літургії у храмі української греко-католицької
церкви і продовжився парадом колядників у народному вбрані до центрального
парку міста, де відбулися урочиста частина та святковий концерти. З
привітаннями зверненнями до присутніх звернулися представники СУР
та почесні гості з Румунії та інших держав. Голова СУРу депутат Микола-Мирослав
Петрецький підкреслив у своїй промові важливість цього фестивалю
для українців. Особлива частина фестивалю були виступи художніх
колективів та ансамблів з Румунії та України, Угорщини та
Республіки Молдова. Виступаючі вразили високим рівнем майстерності виконання
колядок. Важливе значення має не лише музична сторона, але і спосіб
яким виразно представляє текст та емоції. Всі художні колективи та
ансамблі, які виступали заслуговують високої оцінки. Дякуємо організаторам
Філії Марамореш СУРу, голові СУРу депутату Миколі Мирославу-Петрецькому за
високий рівень організації фестивалю. Особливо хочеться подякувати румунській
владі, уряду Румунії за сприяння та забезпечення належних умов для проведення XХXI-ий Міжнародного фестивалю колядок та зимових обрядів українців.»

Секретар Сатумарської філії СУРу та заступник голови сурівської місцевої
організації Мікули Іван Бумбар, який керує ансамблем «Голоси Мікули» та дитячим
гуртом «Мікулянка» розповів про участь у фестивалі: «Ми брали участь у
фестивалі колядок у місті Сігету Мармацієй, який відбувся 13 січня напередодні
Нового року за старим обрядом. Взяли участь гурти «Голоси Мікули» та
«Мікулянка», які виступили з наступними колядками: «По всьому світі стала
новина», «Радуйтеся всі люди» та «Небо і земля». Я підготовляю вокально-інструментальний гурт Голоси Мікули вже три роки й стараюся вивчати їх колядки, пісні
та українську мову. Для нас велика честь брати участь у цьому фестивалі й стараємося показати як українці Мікули і Сату Маре зберігають свої традиції та звичаї. Для
нас цей фестиваль має велике значення, тому що є візитною карткою
СУРу і показує що ми українці, де б не проживали
тримаємо до наших звичаїв, до нашої рідної мови. Я хочу поздоровити
організаторів цього фестивалю, Марамороську філію СУРу, тому що фестиваль
відбувся на високому рівні, збираючи всіх українців з Румунії й не лише. Були
колективи з України, Республіки Молдова, Угорщини і це показує, що ми всі любимо
нашу гарну традицію та мову і будемо постійно брати участь у заходах СУРу , тому що вони нас об’єднують.»

У місті Сігету-Мармацієй
Марамуреського повіту, 13 січня цього року, пройшов ХХXI-ий Міжнародний
фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії, в якому взяли участь
понад 35 художніх колективів з Румунії, України, Угорщини та Республіки Молдова
та українських переселенців, які тимчасово перебувають на території Румунії.
Всього на заході учасників та глядачів було понад 2000 осіб. Були присутні
представники СУРу, Уряду та Парламенту Румунії, Посольства України в Румунії, Посольства
Румунії в Україні, місцевих державних адміністрацій Румунії та України,
Світового конгресу українців, Європейського конгресу українців, Товариства
зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна – Світ»), Світової
федерації українських жіночих організацій, наукового середовища Румунії та України, Церкви, а також
українці з різних куточків Румунії. Фестиваль розпочався зі Святої
Літургії у храмі Української греко-католицької церкви в місті Сігету-Мармацієй та продовжився парадом
колядників у народному вбранні до Центрального парку міста, де відбулися
урочиста частина та святковий концерт. Це одна з найважливіших подій, яку
організовує Союз українців Румунії упродовж року.

Голова Союзу українців Румунії,
депутат Микола-Мирослав Петрецький підкреслив важливість цього фестивалю та висловив вдячність тим, хто протягом багатьох років
сприяв проведенню цього заходу, який став традиційним у Сігету Мармацієй. Голова
СУРу також подякував румунській владі за підтримку, надану національним
меншинам і за можливість для громад зберігати, просувати і передавати свою
ідентичність: «Ця подія дала нагоду
представити багатство української культури, як її зберігають та передають
далі українці Румунії. Я дуже приємно був вражений тим, що на цьогорічному фестивалі було дуже багато молодих людей те, що доказує, що наша молодь зі радістю перебирає цей скарб. Також дуже приємно було побачити, що незважаючи на
важкий період через який переходить Україна і український народ, разом з
українцями Румунії були присутні й переселенці, які тимчасово знаходяться в
Румунії. Це доказуює, що де б знаходилися українці вони
зберігають свою мову, свою культуру, свої звичаї та вони об’єднуюються. Я хочу
поздоровити учасників та організаторів цього фестивалю, тому що ми знаємо що
нелегко проводити такі заходи. Найважливішим є той факт, що з
кожним роком фестиваль стає все потужнішим і в ньому беруть участь все більше учасників.
Ми знаємо, що цей фестиваль почався з місцевого рівня і бачимо, що вже зараз
досягнув високий міжнародний рівень, який об’єднує не тільки українців, а й румунів та інші національні меншини. У такій нелегкій моменти дуже важливо, щоб люди, незважаючи на віру або на національність, об’єдналися і трималися докупи і разом йшли до перемоги. Я впевнений, що так як й дотепер українці Румунії зберігали свій скарб, так і надалі ми будемо це
робити та передавати ці звичаї. Такі заходи є ще однією нагодою, для того щоб
зберігати і передавати це все новому поколінню. Поздоровляю Марамороську філію
СУР з прекрасною організацією цього заходу, за те що кожного року знаходить зусиль, для того щоб об’єднати всіх українців, і не тільки українців і що показують всім яке
багате є українство, а, головно, як українці Румунії вміють зберігати цей весь скарб.»

Голова СУРу згадав й про драматичну
ситуацію в сусідній Україні, де українці змушені ціною власного життя
відстоювати свою свободу, демократичні цінності, мову та ідентичність: «Я впевнений, що СУР буде ще краще
співпрацювати з представниками держадміністрації з України, з Республіки
Молдови, тому що ми бачили, що за останній роки як Україна, так і Республіка
Молдова зробили значні кроки, для того щоб ми всі ми були разом у великій
європейській сім’ї. Я впевнений, що незабаром Україна та Республіка Молдова
стануть невід’ємною частиною європейської сім’ї. Для кожного народу є дуже
важливо щоби він вмів зберігати свою культуру, свою мову, свої звичаї, свої
традиції. Бачивши як сьогодні бореться за всі ці скарби український народ ми
даємо собі справи, що цей народ ніколи не пропаде, незважаючи на всі ті тиски на
всю цю нелегальну війну, яку проводить Росія проти українського
народу. Я впевнений, що український народ так як і дотепер переможе. Так як не
могли знищити українство під час Голодомору 32-33 років, так і зараз
ніхто не буде могти зламати цей український дух. Я впевнений, що зараз так як
українці об’єдналися навколо України, я впевнений що світ буде і надалі
об’єднаний навколо України та українського народу аж до перемоги стільки, скільки буде потрібно.»

Вікарій Українського
греко-католицького вікаріату Румунії Василь Колопельник висловив свою радість у
звязку з тим, що в перше Міжнародний фестиваль колядок та
зимових обрядів українців Румунії розпочався у храмі Української
греко-католицької церкви: «Для
нас цей випуск був особливим, оскільки ми мали нагоду і честь бути господарями
цього фестивалю. Це вперше коли фестиваль почався в Українській
греко-католицькій церкві міста Сігету зі Святою Літургією, і що парад колядників
утворився на подвір’ї нашої церкви. Церква була переповнена. Святу
Літургію відслужив собор українських і румунських священників з правого і лівого
берегів Тиси, з Марамуреша і Буковини, на чолі з отцем вікарієм української
греко-католицької церкви Василем Колопельником. У двох проповідях,
виголошених під час Святої Літургії, були підкреслені дві головні теми: з
одного боку радість святкування народження Господа нашого Ісуса Христа, який стає для нас даром нашого спасіння, радість
колядок, радість перебування разом із родиною, у єдності, з іношого боку потреба та моральний обов’язок зберігати та передавати молодим поколінням звичаї та
традиції нашої етнічної приналежності. Традиції – це елементи, які
визначають народ, надають йому самобутності. Вони є сполукою між минулим і
теперішнім. Традиція – це візитна картка народу, його самосвідомість, його
соціальна пам’ять. Той факт, що ми розпочали це Свято у Церкві св.
Літургією показує нам глибоку віру в Бога українського народу і в спасіння, яке
несе нам Син Божий Ісус Христос. Українська культура, традиції українського
народу настільки глибокі та багаті, що немає сили, яка б їх перемогла. Зараз в
Україні, серед ударів і вибухів, серед тривог і сирен (які ми тут, у Сіґеті,
інколи чуємо), колядки лунали в церквах і хатах, на вулицях сіл і міст України,
підкріплені колядками українських біженців з Румунії, з Європи та всього світу,
ніби кинули виклик сиренам і вибухам ракет, які посилав ворог у день святочний. Я вважаю, що фестиваль був успішним, і я радий, що ми також зробили свій
невеличкий внесок у його організацію. Я вдячний організаторам фестивалю і CУРу,
що завітали до нашої церкви цього року, і я вітаю їх з цим успіхом. Бажаю пану
депутату Миколі-Мирославу Петрецкому та всій команді його співробітників
успіхів у 2024 році, особистих і професійних досягнень. Бажаємо українцям
Румунії єдності, а Україні МИРУ! А всім вам достатку і здоров’я. На многая літа!.
Далі запрошуємо вас послухати колядку Кликніте всі ангели дітей гурту
«Коштільські Дзвоноки» з Коштиля.»

Голова Товариства української
культури в Угорщині та голова Світової Федерації Українських Жіночих
Організацій Ярослава Хортяні разом з учнями вокальної студії «Соломія» та матерями
дітей представили українців Угорщини на фестивалі у Сігету-Мармацієй, де учні виступили
з гарними традиційними та сучасними колядками. Пані Ярослава Хортяні подає
деталі: «Цього року ми
вирішили прибути на фестиваль з дитячою студією «Соломія», де діти вчуться
професійному співу. Вони разом зі своїми мамами колядували сучасні та старовинні
колядки. Їх дуже гарно сприйняла публіка. Українські переселенки, які слухали і
дивувалися, підходили потім і обіймали їх. Мої враження завжди позитивні, у
минулі роки я була на цьому фестивалі з жіночим хором «Берегиня». Я хотіла б
розповісти про враження дітей, які перший раз були. Вони були просто зачаровані
кількістю колективів, народним вбранням учасників, багатим репертуаром колядок,
великою кількістю молоді. Вони дізналися, що є українці автохтоні й в інших
країнах, в тому числі в Румунії, які бережуть зимові традиції. Це для них стане
великим прикладом. Враження від батьків і дітей це просто неймовірні. Я хочу
погратилювати голову Марамороської філї Мирослава Петрецького, а також голову
СУРу депутата Миколу-Мирослава Петрецького за те, що вони так гарно зорганізували захід.
Було багато гостей з України, представники різних регіонів, міської влади, депутати. Це варто розказати не тільки в Румунії, щоб українське телебачення приїхало та
знімало цей фестиваль.»

Іон Дубович, завідувач кафедри екологічної економіки та бізнесу,
професор Національного лісотехнічного університету України, міста
Львів, висловив свої враження від участі у Міжнародному фестивалі колядок та
зимових обрядів українців Румунії: «Цей фестиваль має важливе значення для всіх
українців, незалежно від того, в якому регіоні вони проживають. Українські
колядки, зимові звичаї та обряди це великий скарб українського народу, значуща
частина культурного спадку українців. це національне надбання та культурні
цінності, що передаються від покоління до покоління упродовж століть, надаючи
можливість людям відчути зв’язок з своєю історією та традиціями. Вони
втілюють у собі віру та традиції та сприйняття світу, які були важливими для
українського народу в різні історичні періоди. Колядки мають важливе соціальне
і культурне значення для українців, колядки часто висловлюють глибокі
релігійні переконання, це пісні які виконуються під час Різдва і
включають у себе благословення побажання та подяки. Зимові звичаї та обряди включають в себе такі елементи як колядування, виготовлення
різдвяних прикрас тощо. Ці традиції мають глибокі корінні в
історії та культури українського народу і важливі для збереження
національної ідентичності. XXXI-ий Міжнародний фестиваль колядок, зимових звичаїв
та обрядів українців, який пройшов традиційно у місті Сігету Мармацієй
повіт Марамуреш 13 січня 2024 року був дуже добре організований.
Фестиваль розпочався зі Святої Літургії у храмі української греко-католицької
церкви і продовжився парадом колядників у народному вбрані до центрального
парку міста, де відбулися урочиста частина та святковий концерти. З
привітаннями зверненнями до присутніх звернулися представники СУР
та почесні гості з Румунії та інших держав. Голова СУРу депутат Микола-Мирослав
Петрецький підкреслив у своїй промові важливість цього фестивалю
для українців. Особлива частина фестивалю були виступи художніх
колективів та ансамблів з Румунії та України, Угорщини та
Республіки Молдова. Виступаючі вразили високим рівнем майстерності виконання
колядок. Важливе значення має не лише музична сторона, але і спосіб
яким виразно представляє текст та емоції. Всі художні колективи та
ансамблі, які виступали заслуговують високої оцінки. Дякуємо організаторам
Філії Марамореш СУРу, голові СУРу депутату Миколі Мирославу-Петрецькому за
високий рівень організації фестивалю. Особливо хочеться подякувати румунській
владі, уряду Румунії за сприяння та забезпечення належних умов для проведення XХXI-ий Міжнародного фестивалю колядок та зимових обрядів українців.»

Секретар Сатумарської філії СУРу та заступник голови сурівської місцевої
організації Мікули Іван Бумбар, який керує ансамблем «Голоси Мікули» та дитячим
гуртом «Мікулянка» розповів про участь у фестивалі: «Ми брали участь у
фестивалі колядок у місті Сігету Мармацієй, який відбувся 13 січня напередодні
Нового року за старим обрядом. Взяли участь гурти «Голоси Мікули» та
«Мікулянка», які виступили з наступними колядками: «По всьому світі стала
новина», «Радуйтеся всі люди» та «Небо і земля». Я підготовляю вокально-інструментальний гурт Голоси Мікули вже три роки й стараюся вивчати їх колядки, пісні
та українську мову. Для нас велика честь брати участь у цьому фестивалі й стараємося показати як українці Мікули і Сату Маре зберігають свої традиції та звичаї. Для
нас цей фестиваль має велике значення, тому що є візитною карткою
СУРу і показує що ми українці, де б не проживали
тримаємо до наших звичаїв, до нашої рідної мови. Я хочу поздоровити
організаторів цього фестивалю, Марамороську філію СУРу, тому що фестиваль
відбувся на високому рівні, збираючи всіх українців з Румунії й не лише. Були
колективи з України, Республіки Молдова, Угорщини і це показує, що ми всі любимо
нашу гарну традицію та мову і будемо постійно брати участь у заходах СУРу , тому що вони нас об’єднують.»

У неділю, 18 червня 2023 року, на свято Всіх святих, Українська православна парафія з міста Сігету-Мармацієй Марамороського повіту в
партнерстві з Сігетським меморіалом жертвам комунізму, організувала віртуальне
паломництво слідами найвідоміших українських святих, які жили або проповідували
на території Румунії.

Метою заходу було ознайомлення віруючих української
православної парафії Сігету-Мармацієй з життям та діяльністю українських святих, які перебували на
території Румунії та які зробили свій вагомий внесок у збереження та зміцнення православ’я, а також сприяли відновленню православного чернецтва.

Радник
Українського православного вікаріату Румунії отець Маріус Лаурук, який служить
разом з отцем вікарієм д-р Миколою Лауруком в Сігетській українській православній церкві «Воздвиження Чесного
Хреста» розповідає про паломництво, в якому взяла велика кількість парафіян: «Ця подорож розпочалася біля Сігетського меморіалу жертвам комунізму, де отець
Вікарій Микола Лаурук розповів присутнім про найближчого до наших днів
українського Святого Алексія Карпатського, який постраждав у в’язниці
Сігету-Мармацієй між 1914-1918 рр. Ці землі входили до складу Австро-Угорської
Імперії, а Православна Церква в ті часи була заборонена. Ієромонах Олексій
Кабалюк (Карпатський) звершував Святу Літургію, а також інші Святі Тайни та богослужіння в
приватних домівках українських вірників
в околицях Сігету. За це він був заарештований і після суду засуджений разом з
іншими православними віруючими до 4 років ув’язнення. Кілька десятиліть потому, під
комуністичною владою, Сігетська в’язниця стала місцем засудження для тих, кого
комуністичний режим хотів знищити: лідерів інших політичних партій, колишніх
міністрів, державних секретарів, науковців, лідерів католицьких церков. Тут
також були ув’язнені кілька богословів і румунських православних священиків, найбільш відомі: Йоан Лупаш (колишній декан Селіште, історик, голова секції
історії Румунської Академії), Йоан Г. Савін (професор теологічних факультетів у
Кишиневі та Бухаресті, державний секретар Міністерства освіти, учасник
ісихастського руху «Неопалима Купина»), бухарестський священник Міхай Баліка,
перевезений з місцевості Аюд в 1957 році.»

Слід уточнити, що Сігетська в’язниця
(зараз музей), була побудована в 1897 році Австро-Угорською владою. Тут були затримані
під вартою чимало осіб, в тому числі понад 200 ув’язнених, опонентів
комуністичного режиму, які страждали від неуявних мук. З тих приблизно 200 ув’язнених, 52
загинули там до 1955 року, коли було проведено перше помилування, в результаті
Женевської конвенції і вступу комуністичної Румунії в ООН. У 1977 році Сігетська
в’язниця була виведена з експлуатації і стала заводом з виготовлення метил,
соляним складом і, нарешті, занедбаною руїною. У
1992 році з’являється вперше ідея Меморіалу жертвам комунізму та опору.
Ініціатором була поетеса Ана Бландіана. У 1998 році Рада Європи назвала
Сігетський Меморіал одним з основних пам’ятних місць континенту, поряд з
Меморіалом з Освенціма і Меморіалом миру з Нормандії.

Наступну зупинку учасники
паломництва зробили в музеї Українського православного вікаріату, який
розташований недалеко від Сігетського меморіалу. Отець Маріус Лаурук подає деталі: «Тут отець вікарій Микола Лаурук представив вірним зокрема
речі, які безпосередньо пов’язані зі святим Олексієм: Часлов, подарований
батькові колишнього парафіянина, а також текст звинувачення, опублікований
угорською мовою, зачитаний на суді, через який святий був засуджений.»

Музей Українського православного вікаріату був
урочисто відкритий і благословенний Блаженнішим Андреєм, митрополитом Клужським
у 2015 році, з ініцативи отця вікарія Миколи Лаурука, який бажав таким чином вшанувати
спадщину предків українців на цих землях. Знання
історії та шанування творінь предків будучи важливими для відкриття та
утвердження етнічної ідентичності. Спочатку організований як
парафіяльний музей, навколо старого іконостасу церкви з Сігету, та багатовікових
літургійних книг, музей з роками збагачувався старими літургійними та
молитовними книгами з приватних колекцій (родини Піпашів, з Тиси/Микова, родини
дяка Петра Марічека), репрезентативні артефакти народного мистецтва українців з
Мараморощини (народне вбрання, кераміка, дерев’яні вироби). Таким чином музей
став репрезентативним для українців Румунії, будучи єдиним такого роду.

Останньою зупинкою паломництва була Сігетська
українська православна церква, розташована в центрі міста, де був показаний документальний фільм про Паїсія Величковського. Отець Маріус Лаурук
уточнює: «Тут, біля частички
мощей Святого Олексія, я виступив з короткою промовою про життя та діяльність
найвідоміших українських святих на території Румунії: Святого Василя з Пояни
Мерулуй, святого Паїсія Величковського, який, з благословення Блаженнішого
Патріарха Даниїла, був названий покровителем Українського православного вікаріату Румунії). Паїсії Величковський своєю діяльністю вплинув на духовність усіх православних
народів. а аткож про преподобного Олексія Карпатського. Наприкінці паломництва у Сігетській церкві присутні
переглянули дуже цікавий документальний фільм про преподобного Паїсія
Величковського, реалізований телеканалом Румунського Патріархату – Трінітас (Trinitas
TV).

Отець
д-р Микола Лаурук, керівник Українського православного вікаріату, який
підпорядковується Румунській Патріархії, розповідає
про важливість цього паломництва, зокрема можливість віруючих більше
дізнаватися про життя та діяльність українських
святих, які жили на території Румунії та які
відіграли дуже велику роль у зміцненні православної віри в нашій країні: «Вперша наша Сігетська
українська православна церква відзначила пам’ять наших українських
святих. Бажаю уточнити, що шанування українських святих це не політика, а це має
біблійну підставу. Святий Апостол та Євангеліст Іван наприкінці книги
Об’явлення, де описує новий Єрусалим, уточнює, що народи принесуть до нього
славу свою. Шануючи їх, після неділі Всіх святих приносимо Богу славу за
них і просимо, щоб вони були нашими молитвами покровителями. Ми були дуже раді,
що зійшлося так багато наших українських православних віруючих зі Сігету для
того участі у цьому паломництві. Ініціатором цього торжества був отець Маріус
Лаурук, радник Українського православного вікаріату. Для нас було емоційно
відвідувати колишню Сігетську в’язницю, де серед інших мучеників перебував і
наш великий угодник Олексій Карпатський, який чотири роки між 1914-1918
рр. постраждав тут під час Австро-Угорської влади. Ця влада кидала в
тюрму, яку вона заснувала, тих, хто були проти цієї влади й тих, які
розповсюджували віру християнську православну. Пригадуємо, що тоді коли ми
отримали частину Його мощі від Хустської єпарції з України, були
сказані нам наступні зворушливі слова: «Святий Олексій повертається до Сігету,
але цього разу не для того, щоб Його судили, а щоб Він молився правдивому суді,
щоб минулі помилки більше не повторювалися. Олексій Карпатський ходив нашими
селами і навчав людей, щоби зміцнювалися у православній вірі та не покидали
її. Під час візиту Сігетського меморіалу наші хорісти проспівали пісню у
його честь. Ця пісня була складена добродійко Маргаритою Лаурук, яка керує
хором Сігетської української православної церкви. Цікаво було відвідувати
Вікаріатський музей. Наприкінці отець Маріус Лаурук всім присутнім віруючим
гарний документальний фільм про іншого великого українського подвижника -
Святого Паїсія Величковського. Блаженніший патріарх Румунської Православної Церкви
Даниїль сказав, що Румунія дарувала Україні митрополита Петра Могилу, а Україна
дарувала Румунії Святого Паїсія Величковського. Їх молитвами хай господь
охоронить нашу державу Румунію від всякого зла. Їхніми молитвами хай Господь
дасть мир в Україні та в усьому світі.»

Ярослав Руснак, вірян
Сігетської управославної церкви поділяється своїми враженнями від участі у паломництві: «У другій половині дня неділі, 18 червня цього року, я
мав особливе задоволення брати участь зі моїм сином Матвієм у дуже
цікавому релігійному заході, паломництві, організованому в межах Українського
православного вікаріату у місті Сігету Мармацієй, духовними священниками отцем
генеральним вікарієм Миколою Лауруком і отцем радником Маріусом
Лауруком. Захід мав на меті, з нагоди вшанування свята Всіх святих, презентацію
вірянам української православної громади українських святих, які будучи переслідуванні
в Україні, прибули на нашій території Румунії, і зробили свій внесок у
збереженні та зміцненні православія а також сприяли у відновленню православного
чернецтва. Йде мова про Святого Василя з Пояна Мерулуй, Святого Паїсія
Величковського з Нямца та Святого Олексія Карпатського. Святий Олексій
Карпатський у своїх подорожах служив в українських селах Марамороського краю,
після чого був ув’язнений строком чотири років у в’язниці Сігету-Мармацієй, яку
під час заходу ми і відвідували. Дуже цікаві релігійні речі ми бачили і в музеї
парафії. Для мене це було емоційне паломництво з огляду на те, що кілька років
тому я мав нагоду відвідувати монастир у населеному пункті Нанково, що на
Хустщині, де знаходяться святі мощі Святого отця Олексія Карпатського.
Настоятель монастирі тоді нам розповів, що під час ексгумації одяг Святого не
згнив, а афонська ікона збереглася у дуже доброму стані. Під час візиту настоятель
монастиря проклав на наші голови підшапок, який належав згаданому
святому. Скориставшись нагодою хочу подякувати духовним священникам за
наполегливість, яку вони виявили, щоб донести до нашого відома життя і
діяльність українських святих, які облагороджували релігійне життя на території
нашої країни, а також за те, що вони тримають православну релігійну єдність
української громади у нашому краю.»

Ірина Сакала, членка хору «Благовісник»
Української православної церкви міста Сігету-Мармацієй, разом зі своїм восьмирічним
синичком Володимиром, також взяли участь у паломництві слідами українських святих, які перебували на території Румунії. Ось її думки: «Ми
відвідали колишню Сігетську в’язницю, де мали можливість побачити де
страждав протягом чотирьох років святий Олексія Карпатський з України. У
каплиці ми співали йому прекрасну пісню. Повернувшись до церкви всій християни,
які брали участь у цій події могли побачити документальний фільм про життя
Паїсія Величковського, котрий був старецом монастиря Нямц. Отець Микола Лаурук
говорив дуже гарно і про життя Святого Василя з Пояна Мерулуй. Я надіюсь. Що такі
прекрасні заходи ще будуть організовані і хочу з цією нагодою поздоровляти
організаторів і Боже дай щоб більш часто зустрічались на таких духовних
заходах.»

При Сігетській українській православній церкві діє церковний хор
«Благовісник», очолений пані добродійкою Маргаритою Лаурук. Хор дає відповідь
на кожне недільне Богослужіння та у великі свята. Члени хору успішно виступають
на різних фестивалях та конкурсах духовної пісні. На завершення нашої рубрики
запрошуємо вас послухати релігійну пісню «Три янголи», у виконанні церковного хору «Благовісник».

У неділю, 18 червня 2023 року, на свято Всіх святих, Українська православна парафія з міста Сігету-Мармацієй Марамороського повіту в
партнерстві з Сігетським меморіалом жертвам комунізму, організувала віртуальне
паломництво слідами найвідоміших українських святих, які жили або проповідували
на території Румунії.

Метою заходу було ознайомлення віруючих української
православної парафії Сігету-Мармацієй з життям та діяльністю українських святих, які перебували на
території Румунії та які зробили свій вагомий внесок у збереження та зміцнення православ’я, а також сприяли відновленню православного чернецтва.

Радник
Українського православного вікаріату Румунії отець Маріус Лаурук, який служить
разом з отцем вікарієм д-р Миколою Лауруком в Сігетській українській православній церкві «Воздвиження Чесного
Хреста» розповідає про паломництво, в якому взяла велика кількість парафіян: «Ця подорож розпочалася біля Сігетського меморіалу жертвам комунізму, де отець
Вікарій Микола Лаурук розповів присутнім про найближчого до наших днів
українського Святого Алексія Карпатського, який постраждав у в’язниці
Сігету-Мармацієй між 1914-1918 рр. Ці землі входили до складу Австро-Угорської
Імперії, а Православна Церква в ті часи була заборонена. Ієромонах Олексій
Кабалюк (Карпатський) звершував Святу Літургію, а також інші Святі Тайни та богослужіння в
приватних домівках українських вірників
в околицях Сігету. За це він був заарештований і після суду засуджений разом з
іншими православними віруючими до 4 років ув’язнення. Кілька десятиліть потому, під
комуністичною владою, Сігетська в’язниця стала місцем засудження для тих, кого
комуністичний режим хотів знищити: лідерів інших політичних партій, колишніх
міністрів, державних секретарів, науковців, лідерів католицьких церков. Тут
також були ув’язнені кілька богословів і румунських православних священиків, найбільш відомі: Йоан Лупаш (колишній декан Селіште, історик, голова секції
історії Румунської Академії), Йоан Г. Савін (професор теологічних факультетів у
Кишиневі та Бухаресті, державний секретар Міністерства освіти, учасник
ісихастського руху «Неопалима Купина»), бухарестський священник Міхай Баліка,
перевезений з місцевості Аюд в 1957 році.»

Слід уточнити, що Сігетська в’язниця
(зараз музей), була побудована в 1897 році Австро-Угорською владою. Тут були затримані
під вартою чимало осіб, в тому числі понад 200 ув’язнених, опонентів
комуністичного режиму, які страждали від неуявних мук. З тих приблизно 200 ув’язнених, 52
загинули там до 1955 року, коли було проведено перше помилування, в результаті
Женевської конвенції і вступу комуністичної Румунії в ООН. У 1977 році Сігетська
в’язниця була виведена з експлуатації і стала заводом з виготовлення метил,
соляним складом і, нарешті, занедбаною руїною. У
1992 році з’являється вперше ідея Меморіалу жертвам комунізму та опору.
Ініціатором була поетеса Ана Бландіана. У 1998 році Рада Європи назвала
Сігетський Меморіал одним з основних пам’ятних місць континенту, поряд з
Меморіалом з Освенціма і Меморіалом миру з Нормандії.

Наступну зупинку учасники
паломництва зробили в музеї Українського православного вікаріату, який
розташований недалеко від Сігетського меморіалу. Отець Маріус Лаурук подає деталі: «Тут отець вікарій Микола Лаурук представив вірним зокрема
речі, які безпосередньо пов’язані зі святим Олексієм: Часлов, подарований
батькові колишнього парафіянина, а також текст звинувачення, опублікований
угорською мовою, зачитаний на суді, через який святий був засуджений.»

Музей Українського православного вікаріату був
урочисто відкритий і благословенний Блаженнішим Андреєм, митрополитом Клужським
у 2015 році, з ініцативи отця вікарія Миколи Лаурука, який бажав таким чином вшанувати
спадщину предків українців на цих землях. Знання
історії та шанування творінь предків будучи важливими для відкриття та
утвердження етнічної ідентичності. Спочатку організований як
парафіяльний музей, навколо старого іконостасу церкви з Сігету, та багатовікових
літургійних книг, музей з роками збагачувався старими літургійними та
молитовними книгами з приватних колекцій (родини Піпашів, з Тиси/Микова, родини
дяка Петра Марічека), репрезентативні артефакти народного мистецтва українців з
Мараморощини (народне вбрання, кераміка, дерев’яні вироби). Таким чином музей
став репрезентативним для українців Румунії, будучи єдиним такого роду.

Останньою зупинкою паломництва була Сігетська
українська православна церква, розташована в центрі міста, де був показаний документальний фільм про Паїсія Величковського. Отець Маріус Лаурук
уточнює: «Тут, біля частички
мощей Святого Олексія, я виступив з короткою промовою про життя та діяльність
найвідоміших українських святих на території Румунії: Святого Василя з Пояни
Мерулуй, святого Паїсія Величковського, який, з благословення Блаженнішого
Патріарха Даниїла, був названий покровителем Українського православного вікаріату Румунії). Паїсії Величковський своєю діяльністю вплинув на духовність усіх православних
народів. а аткож про преподобного Олексія Карпатського. Наприкінці паломництва у Сігетській церкві присутні
переглянули дуже цікавий документальний фільм про преподобного Паїсія
Величковського, реалізований телеканалом Румунського Патріархату – Трінітас (Trinitas
TV).

Отець
д-р Микола Лаурук, керівник Українського православного вікаріату, який
підпорядковується Румунській Патріархії, розповідає
про важливість цього паломництва, зокрема можливість віруючих більше
дізнаватися про життя та діяльність українських
святих, які жили на території Румунії та які
відіграли дуже велику роль у зміцненні православної віри в нашій країні: «Вперша наша Сігетська
українська православна церква відзначила пам’ять наших українських
святих. Бажаю уточнити, що шанування українських святих це не політика, а це має
біблійну підставу. Святий Апостол та Євангеліст Іван наприкінці книги
Об’явлення, де описує новий Єрусалим, уточнює, що народи принесуть до нього
славу свою. Шануючи їх, після неділі Всіх святих приносимо Богу славу за
них і просимо, щоб вони були нашими молитвами покровителями. Ми були дуже раді,
що зійшлося так багато наших українських православних віруючих зі Сігету для
того участі у цьому паломництві. Ініціатором цього торжества був отець Маріус
Лаурук, радник Українського православного вікаріату. Для нас було емоційно
відвідувати колишню Сігетську в’язницю, де серед інших мучеників перебував і
наш великий угодник Олексій Карпатський, який чотири роки між 1914-1918
рр. постраждав тут під час Австро-Угорської влади. Ця влада кидала в
тюрму, яку вона заснувала, тих, хто були проти цієї влади й тих, які
розповсюджували віру християнську православну. Пригадуємо, що тоді коли ми
отримали частину Його мощі від Хустської єпарції з України, були
сказані нам наступні зворушливі слова: «Святий Олексій повертається до Сігету,
але цього разу не для того, щоб Його судили, а щоб Він молився правдивому суді,
щоб минулі помилки більше не повторювалися. Олексій Карпатський ходив нашими
селами і навчав людей, щоби зміцнювалися у православній вірі та не покидали
її. Під час візиту Сігетського меморіалу наші хорісти проспівали пісню у
його честь. Ця пісня була складена добродійко Маргаритою Лаурук, яка керує
хором Сігетської української православної церкви. Цікаво було відвідувати
Вікаріатський музей. Наприкінці отець Маріус Лаурук всім присутнім віруючим
гарний документальний фільм про іншого великого українського подвижника -
Святого Паїсія Величковського. Блаженніший патріарх Румунської Православної Церкви
Даниїль сказав, що Румунія дарувала Україні митрополита Петра Могилу, а Україна
дарувала Румунії Святого Паїсія Величковського. Їх молитвами хай господь
охоронить нашу державу Румунію від всякого зла. Їхніми молитвами хай Господь
дасть мир в Україні та в усьому світі.»

Ярослав Руснак, вірян
Сігетської управославної церкви поділяється своїми враженнями від участі у паломництві: «У другій половині дня неділі, 18 червня цього року, я
мав особливе задоволення брати участь зі моїм сином Матвієм у дуже
цікавому релігійному заході, паломництві, організованому в межах Українського
православного вікаріату у місті Сігету Мармацієй, духовними священниками отцем
генеральним вікарієм Миколою Лауруком і отцем радником Маріусом
Лауруком. Захід мав на меті, з нагоди вшанування свята Всіх святих, презентацію
вірянам української православної громади українських святих, які будучи переслідуванні
в Україні, прибули на нашій території Румунії, і зробили свій внесок у
збереженні та зміцненні православія а також сприяли у відновленню православного
чернецтва. Йде мова про Святого Василя з Пояна Мерулуй, Святого Паїсія
Величковського з Нямца та Святого Олексія Карпатського. Святий Олексій
Карпатський у своїх подорожах служив в українських селах Марамороського краю,
після чого був ув’язнений строком чотири років у в’язниці Сігету-Мармацієй, яку
під час заходу ми і відвідували. Дуже цікаві релігійні речі ми бачили і в музеї
парафії. Для мене це було емоційне паломництво з огляду на те, що кілька років
тому я мав нагоду відвідувати монастир у населеному пункті Нанково, що на
Хустщині, де знаходяться святі мощі Святого отця Олексія Карпатського.
Настоятель монастирі тоді нам розповів, що під час ексгумації одяг Святого не
згнив, а афонська ікона збереглася у дуже доброму стані. Під час візиту настоятель
монастиря проклав на наші голови підшапок, який належав згаданому
святому. Скориставшись нагодою хочу подякувати духовним священникам за
наполегливість, яку вони виявили, щоб донести до нашого відома життя і
діяльність українських святих, які облагороджували релігійне життя на території
нашої країни, а також за те, що вони тримають православну релігійну єдність
української громади у нашому краю.»

Ірина Сакала, членка хору «Благовісник»
Української православної церкви міста Сігету-Мармацієй, разом зі своїм восьмирічним
синичком Володимиром, також взяли участь у паломництві слідами українських святих, які перебували на території Румунії. Ось її думки: «Ми
відвідали колишню Сігетську в’язницю, де мали можливість побачити де
страждав протягом чотирьох років святий Олексія Карпатський з України. У
каплиці ми співали йому прекрасну пісню. Повернувшись до церкви всій християни,
які брали участь у цій події могли побачити документальний фільм про життя
Паїсія Величковського, котрий був старецом монастиря Нямц. Отець Микола Лаурук
говорив дуже гарно і про життя Святого Василя з Пояна Мерулуй. Я надіюсь. Що такі
прекрасні заходи ще будуть організовані і хочу з цією нагодою поздоровляти
організаторів і Боже дай щоб більш часто зустрічались на таких духовних
заходах.»

При Сігетській українській православній церкві діє церковний хор
«Благовісник», очолений пані добродійкою Маргаритою Лаурук. Хор дає відповідь
на кожне недільне Богослужіння та у великі свята. Члени хору успішно виступають
на різних фестивалях та конкурсах духовної пісні. На завершення нашої рубрики
запрошуємо вас послухати релігійну пісню «Три янголи», у виконанні церковного хору «Благовісник».

У місті Сігету-Мармацієй, що на Мараморощині (північ Румунії), 9-11 січня січня цього року, пройшов ХХII Фестиваль українських колядок та обрядів, в якому взяли участь групи українських колядників з Тіміського, Ботошанського, Сучавського, Тульчанського, Сатумарського та Марамуреського повітів Румунії та гості з України. Щороку на цьому фестивалі, українці Румунії представляють свої колядки, новорічні та різдвяні звичаї. Фестиваль почався святою літургією в Українській православній церкві міста Сігет, потім колядники одягнені в народних костюмах пройшли містом, після чого на сцені Будинку культури міста виступали групи колядників. Захід організовано Союзом українців Румунії (СУР).

Перший заступник голови Союзу українців Румунії, організатор цього дійства, Мирослав Петрецький розповів про головні моменти фестивалю: “У п’ятницю відбулось урочисте відкриття у Музичній школі імені Дж. Енеску де взяли участь прекрасні ансамблі з Києва та Верховини. У суботу ми почали цей фестиваль з богослужіння в Українській православній церкві в Сігеті після чого відбувся урочистий парад наших гостів і учасників з Марамуреського повіту, а потім відбувся концерт у Палаці культури, що у місті Сігеті. Взяли участь у цьому фестивалі більше 700 учасників. Ролю цього фестивалю є збереження наших українських обрядів та колядок. Взяли участь дві групи з України та повітів Ботошань, Караш-Северін, Сату-Маре, Сучава, Тіміш, Тульча та з українських сіл Мараморощини: Русь-Поляни, Рускова, Вишавська-Долина, Красний, Вишня Рівна, Коштіль, Кричунів, Луг над Тисою, Ремети та Сігету. Фестиваль пройшов на високому рівні. Це вже сьомий міжнародний фестиваль, тому що беруть участь у ньому українці з Сербії, Польщі та України. Взяв участь і заступник Івано-Франківської облдержадміністрації Басараб Сергій Михайлович, голова Верховинської районної державної адміністрації Ярослав Скуматчук та голова Верховинської районної ради Іван Маківничук. Не востаннє взяла участь у фестивалі Алла Кендзера голова Секретаріату Товариства звязків з українцями за межами України “Україна-Світ”.

Голова Верховинської районної державної адміністрації Ярослав Скуматчук зазначив, що справу, яку робить СУР є неоціненою:“Я хотів би, перш за все, висловити подяку від громади Верховинського району Івано-Франківської області Мирославу Петрецьокму першому заступнику Союзу українців Румунії, Степану Бучуті, голові СУР-у, за надану можливість взяти участь у ХХІІ Фестивалі колядок, який проходить у місті Сігеті. Справу, яку робить СУР є неоціненою як для українців в Україні, так і для українців у Румунії. І цими традиціями, українським духом, наша і ваша громади є спорідненими, а наші і ваші колядки мають спільні коріння. Вони продовжують українські традиції, і тим ми українці серед усіх відрізняємось. Ми українці не цураємося свого українського. Думаю, що після цього XХІІ Фестивалю, як було сказано тут, відбудеться і п’ятдесятий Фестиваль колядок. Якщо мене запросять то я прийду і на п’ятдесятий фестиваль. Всіх українців Румунії і українців з України вітаю зі святами з Новим старим роком. Бажаю, щоб такі добрі починання продовжувались. І ми українці Верховинщини маємо подібний Фестиваль, який називається “Росколіда” і відбудеться 19 січня.”

Цей фестиваль, Ярослава Колотило заступник голови СУР, вважає дуже вдалим:”Для мене як ініціатора цього фестивалю дуже приємно бачити, що цей фестиваль продовжується. Були й моменти, коли було важко з грішми та іншим, але Бог поміг, і ми ні один рік не пропустили цей фестиваль. Приємно бачити, що він став національним і можна сказати міжнародним, тому що два колективи приїхали з України, з Верховини та Києва. Всі дуже приємно вражені, бо були дуже гарні моменти. Я задоволена, що день перед фестивалем, коли наші гості з України виступали не тільки з колядками, але й з іншими піснями присвятили прекрасний букет пісень українському композитору В. Івасюку. Можу сказати, що цей фестиваль дуже вдалий. Слава Богу, що він пройшов. Всі дуже приємно вражені, навіть не хочуть розходитися. Всі співають, танцюють. Велика радість. Наша душа радіє і величає. Щасливого Нового року.”

Голова Верховинської районної ради Іван Маківничук не відчував, що він перебуває за кордоном: “Я дуже вдячний за можливість бути тут з нашою командою, яка приїхала сюди, щоб показати свої звичаї. Ми побачили тут у Румунії , що українці зберігають свої традиції, мову та культуру. Я не відчуваю себе за кордоном. Я думаю, що на Верховині. Ми були на Службі Божій в Українській православній церкві, де відчули український дух. Я дякую румунській державі, румунській владі, яка надає такі можливості українській громаді. Ми виступали на сцені з нашими колядками, які відомі у цілому світі. Мені сподобались такі давні колядки, що зберігаються тут у Румунії.”