Tag: сільське господарство

ПЕРЕГОВОРИ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан візьме участь у зустрічі, яку прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер проведе у неділю і на якій будуть присутні також лідери Італії, Німеччини, Польщі та інших країн, в тому числі Володимир Зеленський. Як повідомляє Reuters на порядку денному – відповідь Європи на позицію Дональда Трампа щодо війни Росії проти  України, зокрема на його бажання якнайшвидше добитися укладення мирної угоди між Україною та Росією без залучення до цього процесу ЄС та України, що змусило радикально переосмислити безпеку на континенті. Недільна зустріч відбудеться щойно після повернення Кейра Стармера з Вашингтона, де він має провести вирішальні переговори з Трампом і сподівається, що його обіцянка збільшити оборонний бюджет допоможе зберегти тісні відносини між двома союзниками.

 

КОНСУЛЬТАЦІЇ – У середу в.о. президента Румунії Іліє Боложан провів консультації з представниками парламентських партій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня. Очікується, що на саміті будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки, при цьому більшість партій, представлених у румунському парламенті, відкидають сценарій відправки Румунією миротворчого контингенту в Україну. Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румуні, як складають керівну коаліцію, виступають за виділення додаткових коштів на оборону у вигляді інвестицій в національну збройову промисловість. З іншого боку проєвропейський опозиційний Союз порятунку Румунії  також наголосила на необхідності розробки чіткого плану участі Румунії у відбудові України. Представники опозиційної сувереністської Партії молодих людей, яка щойно увійшла до парламенту, не відповіли на запрошення взяти участь у консультаціях.

 

ПРАВОСУДДЯ – Колишній кандидат на скасованих минулорічних президентських виборах в Румунії, незалежний сувереніст Келін Джорджеску, звільнений під підпису про невиїзд на 60 днів, після допитів у Генеральній прокуратурі в середу. Відповідно до закону, йому заборонено покидати територію Румунії, крім цього він повинен регулярно з’являтися до поліції із встановленою періодичністю. Келіну Джорджеску були пред’явлені звинувачення в шести правопорушеннях, деякі з яких носять постійний характер, в тому числі в підбурюванні до дій проти конституційного ладу або наданні завідомо недостовірної інформації, в тому числі про майно та джерела фінансування виборчої кампанії.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Уряд Румунії прийняв сьогодні термінову постанову, яка продовжила граничний рівень цін на електроенергію до 30 червня цього року, оскільки строк дії нинішньої схеми закінчувався 31 березня. Кабінет міністрів також продовжив граничну ціну на газ, але на довший період – до початку квітня 2026 року. Таке 12-місячне продовження граничної ціни на газ було задумане для того, щоб не підвищувати ціни на газ під час поповнення запасів газу для наступної зими. Нещодавно міністр енергетики Себастіан Бурдужа заявив, що уряд намагається захистити румунів і підтримати конкурентоспроможність румунських компаній. Після лібералізації енергетичного ринку 1 січня 2021 року Румунія опинилася серед європейських країн, які найбільше постраждали від рекордно високих цін на електроенергію та газ. Але запровадження граничної межі захистило приватних та промислових споживачів від непомірно високих цін.

 

ВІЗИТ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан в суботу здійснить офіційний візит до сусідньої Молдови. Про це повідомила Адміністрація Президента Р. Молдови. Іліє Боложан зустрінеться з прозахідною президенткою Майєю Санду, під час розмови з якою будуть підтверджені особливі відносини між Молдовою і Румунією, засновані на спільності мови, історії та культури. Майя Санду і Іліє Боложан підкреслять свою спільну прихильність поглибленню двостороннього співробітництва на благо громадян обох країн.

 

ДЕМОКРАТІЯ – Румунія віднесена до категорії «гібридних режимів» британським журналом The Economist у своєму Глобальному індексі демократій за 2024 рік і посідає останнє місце в ЄС за цим показником. Оцінка нашої країни була знижена на 0,46 бала, що призвело до падіння на 12 позицій до 72 місця з 167 країн, що аналізувалися. Тепер Румунія знаходиться між Молдовою і Папуа-Новою Гвінеєю, а її сусіди – Угорщина і Болгарія – вище неї. Британське видання пояснює, що головною причиною зниження рейтингу стало рішення Конституційного суду анулювати результати першого туру президентських виборів 24 листопада і другого туру, призначеного на 8 грудня. The Economist попереджає, що існує ризик того, що рейтинг Румунії може знизитися ще більше цього року, залежно від того, як пройдуть травневі президентські вибори. Індекс журналу Economist відображає глобальні тенденції у сфері демократії, і згідно зі звітом, рівень демократії у світі знизився з 5,23 у 2023 році до історичного мінімуму в 5,17 минулого року за шкалою від 0 до 10 балів. Залежно від отриманих балів країни поділяються на чотири категорії: “повні демократії”, “недосконалі демократії”, “гібридні режими” та “авторитарні режими”. Норвегія була названа найдемократичнішою країною світу 16-й рік поспіль, за нею йдуть Нова Зеландія та Швеція. Найнижчу позицію в рейтингу посів Афганістан.

 

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Парламент розгляне у п’ятницю резолюцію про вотум недовіри коаліційному уряду на чолі з Марчелом Чолаку, ініційованого сувереністськими опозиційними партіями. Ініціатори стверджують, що нинішня виконавча влада є нелегітимною, втратила довіру через зв’язок деяких її членів з фігурантами гучної кримінальної справи і не дотримується власної урядової програми, яка обіцяла, серед іншого, збільшити соціальну допомогу і пенсії. Проєвропейський опозиційний Союзу за порятунок Румунії оголосив, що не підтримає цю ініціативу. Представники коаліції більшості заявляють, що Румунія потребує серйозних рішень, а не іміджевих стратегій.

 

МИТА – Мита на імпорт товарів з ЄС, які можуть бути запроваджені Сполученими Штатами Америки, матимуть менші наслідки для Румунії, оскільки більшість торговельних відносин нашої країни припадає на країни ЄС, – заявив головний економіст Центрального банку Румунії Валентин Лазя. Він зазначив, що 72% зовнішньої торгівлі Румунії припадає на країни ЄС і навів приклад мит на сталь і алюміній, що застосовувалися в минулому, які не дуже вплинули на Румунію, оскільки експорт цих металів до США є незначним. Валентин Лазя попередив, що глобальне підвищення тарифів матиме інфляційний ефект, що призведе до зростання цін. Президент США Дональд Трамп оголосив вчора на своєму першому засіданні уряду, що незабаром запровадить 25% мита на європейські товари, що імпортуються до США.

 

ДЕФІЦИТ – За перший місяць цього року дефіцит бюджету Румунії збільшився до 0,58% ВВП, порівняно з 0,45% за аналогічний період минулого року. Ці дані сьогодні оприлюднило Міністерство фінансів. У повідомленні йдеться, що загальні доходи склали майже 47 млрд. леїв, що на 1,4% менше, через скорочення коштів ЄС та деяких категорій поточних доходів, таких як надходження від ПДВ та акцизного податку. З іншого боку, видатки склали близько 58 млрд леїв, що на 4,5% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Міністерство фінансів нагадує, що Державний бюджет Румунії на поточний рік побудований на економічному зростанні в 2,5% і дефіциті бюджету в 7% ВВП. У 2024 році дефіцит склав 8,65% ВВП, що на понад 3% більше порівняно з 2023 роком, коли він становив 5,61%.

 

ПРОТЕСТ – Румунські фермери солідарні зі своїми європейськими колегами з Чехії, Словаччини, Угорщини та Австрії, які сьогодні розпочинають акції протесту проти несправедливої європейської аграрної політики та масового імпорту сільськогосподарської продукції з третіх країн. У заяві Альянсу сільського господарства та кооперації, що складається з кількох румунських фермерських організацій, йдеться про те, що румунські фермери стикаються з ринковими викривленнями, спричиненими безмитним імпортом з України, шкідливим впливом торговельної угоди між ЄС та економічним союзом держав у Південній Америці – МЕРКОСУР на конкурентоспроможність європейського сільськогосподарського виробництва та збільшенням бюрократичного тягаря, спричиненого нормативно-правовими актами Брюсселя. Вони ставлять під загрозу продовольчу безпеку, руйнують місцеві ланцюги поставок і впливають на доходи фермерів», – заявили в Альянсі. Альянс розглядає протести як потужний сигнал про необхідність перегляду поточної аграрної політики для забезпечення сталого майбутнього для фермерів по всьому ЄС.

 

НЕПОВНОЛІТНІ МАМИ – Майже половина матерів у віці до 15 років в Європейському Союзі – румунки. Згідно з дослідженням, за останні п’ять років понад 88 000 дівчат-підлітків стали матерями. Більшість з них у віці від 15 до 19 років, але є також 3600 дівчат віком до 15 років. Основна причина – брак освіти. Експерти попереджають, що неповнолітня вагітність – це проблема з медичними, соціальними та психологічними ризиками. Водночас фахівці заявляють, що чинний закон про охорону здоров’я більше не відповідає потребам системи і що потрібен новий нормативно-правовий акт.

 

ТЕНІС – Румунська тенісистка Жаклін Крістіан у середу в 1/8 фіналу турніру WTA 500 у Мериді (Мексика), загальний призовий фонд якого перевищує 1 мільйон доларів, поступилася другій фаворитці змагання, іспанці Паулі Бадосу у двох сетах – 6:2, 6:1. Жаклін Крістіан продовжить боротьбу у чвертьфіналі парного розряду цього ж турніру. Разом з італійкою Анжелікою Морателлі вона зіграє проти пари Катажина Пітер (Польща)/Майяр Шеріф (Єгипет).

КРАДІЖКА – Повернення Коцофенештського золотого шолому і трьох дакійських браслетів з Сармізегетузи, викрадених у п’ятницю ввечері з музею Дренте в нідерландському місті Ассені, є пріоритетним завданням, – заявила румунська влада. Контрольний орган прем’єр-міністра перевіряє в Міністерстві культури документи, які були підставою для відправки національних скарбів на виставку, а міністр культури Наталія Інтотеро зустрінеться з королівською родиною і прем’єр-міністром Нідерландів, щоб передати тверде послання Уряду Румунії про те, що предмети спадщини повинні бути повернуті якнайшвидше. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолку створив кризовий штаб, до складу якого увійшли представники міністерств внутрішніх справ, юстиції та культури, а також румунської поліції, для управління процесом пошуку та повернення артефактів, що мають неоціненну історичну цінність.

 

ГОЛОКОСТ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку сьогодні підтвердив тверду прихильність румунського уряду до боротьби з антисемітизмом і просування пам’яті жертв Голокосту, підкресливши, що обов’язком влади є забезпечення того, щоб “румунське суспільство пам’ятало і не повторювало помилки історії”. На його думку, центральну роль у цьому повинна відігравати освіта. Прем’єр-міністр взяв участь у церемонії, присвяченій Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту та вшануванню пам’яті жертв антиєврейського легіонерського погрому, що відбулася у Бухаресті в Хоральному храмі. Він також заявив, що антисемітизм, екстремізм і ксенофобія стають “все більш гострими в Європі”, в регіоні, який, як це не парадоксально, є колискою фундаментальних прав і свобод. У цьому контексті Марчел Чолаку привітав звільнення перших ізраїльських заручників, у тому числі двох жінок румунської національності і румунського походження, після підписання угоди між Державою Ізраїль і палестинським угрупуванням ХАМАС, яка відкриває перспективу тривалого миру в регіоні.

 

ЄВРОСОЮЗ – На першому в цьому році засіданні Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу було погоджено продовження санкцій проти Росії ще на шість місяців. Головними питаннями порядку денного засідання у Брюсселі стали: війна в Україні, криза на Середньому Сході та відносини зі США після повернення Дональда Трампа до Білого дому. Засідання глав МЗС країн ЄС стало першим у такому форматі, організованим під час головування Польщі в Раді ЄС, що розпочалося 1 січня, і пройшло під головуванням Високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кайї Каллас. Це також перша зустріч такого роду, в якій взяв участь новий міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну. Глави зовнішньополітичних відомств країн ЄС  також провели неформальний обмін думками в режимі відеоконференції зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою, який закликав європейських союзників об’єднати зусилля із новою адміністрацією США для посилення санкційного тиску на російського агресора.

 

КОАЛІЦІЯ – Лідери Соціал-демократичної парті, Націонал-ліберальної партії та Демократичного союзу угорців Румунії, що входять до урядової коаліції в Румунії, мають зустрітися, щоб обговорити проєкт Державного бюджету на 2025 рік та скорочення дефіциту до рівня не більше 7% від ВВП цього року. Початковий дедлайн був сьогодні, 27 січня, але схвалення проєкту держбюджету може бути відкладене після того, як уряд заявив, що шукає законодавчі рішення для внесення змін до постанови на базі якої розробляється бюджет, після нещодавніх протестів профспілок. Зміни, які будуть внесені до парламенту в першій половині лютого, також стосуються оплати понаднормової роботи у вихідні та святкові дні для працівників сфери оборони, охорони громадського порядку та національної безпеки. Коаліція планує затвердити держбюджет на цьому тижні, з тим, щоби парламент мів розглянути і прийняти його на початку наступного місяця.

 

ВЕНЕЦІЙСЬКА КОМІСІЯ – Рішення про скасування результатів виборів має прийматися вищим виборчим органом, а повноваження Конституційного суду повинні бути обмежені винятковими обставинами і чітко регламентовані. Про це йдеться у звіті Венеційської комісії щодо скасування результатів президентських виборів у Румунії. У Бухаресті опозиційні політичні партії – Союз порятунку Румунії, Альянс за об’єднання румунів та Партія молодих людей, відреагували на це, підкресливши, що консультативний орган Ради Європи фактично підтвердив, що рішення Конституційного суду було незаконним і неправомірним. Однак колишній міністр юстиції Тудорел Тоадер пояснив, що комісія надала висновки, а не рішення, а зроблені пропозиції не є обов’язковими до виконання. Нагадаємо, що президентські вибори наприкінці 2024 року були скасовані Конституційним судом перед другим туром. Суд прийняв рішення на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони, посилаючись на втручання державного суб’єкта.

 

РЕЙТИНГ – Міжнародне фінансове рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило рейтинг Румунії на рівні “BBB-“, що є останньою сходинкою в категорії рекомендованих для інвесторів, але переглянуло прогноз зі стабільного на негативний. Причини пов’язані з високими фіскальними та зовнішніми ризиками, – йдеться в повідомленні агентства. У Бухаресті міністр фінансів Танцош Барна заявив, що прийняті урядом рішення щодо скорочення бюджетного дефіциту і зміцнення економічного зростання повинні бути реалізовані швидкими темпами.

 

АГРАРНА ПОЛІТИКА ЄС – Міністр сільського господарства Румунії Флорін-Йонуц Барбу сьогодні взяв участь у першому цьогорічному засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства (AgriFish) у Брюсселі. Згідно з прес-релізом Міністерства сільського господарства та розвитку сільських територій Румунії, основні питання порядку денного зосереджені на робочій програмі польського головування, недобросовісній торговельній практиці та зміцненні позицій фермерів у ланцюгу постачання продовольства, торгівлі та перевірці ефективності. Польське головування в ЄС презентувало свою робочу програму та основні пріоритети в галузі сільського господарства та рибальства на наступні шість місяців. Представники країн-членів ЄС проаналізували необхідний перегляд процедури перевірки ефективності відповідно до правил фінансування Спільної аграрної політики, – повідомляє міністерство.

 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Міністерство закордонних справ повідомляє громадян Румунії, які перебувають, прямують транзитом або мають намір подорожувати до Португалії, що місцева влада оголосила червоний код небезпеки через сильний вітер і можливі шторми на морі в районі північної частини материкової Португалії, дійсний на 27 і 28 січня 2025 року. МЗС рекомендує стежити за інформацією на веб-сайтах Португальського інституту моря та атмосфери (IPMA) та Національного управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту (ANEPC). Громадяни Румунії можуть звернутися за консульською допомогою за номерами телефонів Посольства Румунії в Лісабоні, дзвінки переадресовуються до Центру зв’язку та підтримки румунських громадян за кордоном (CCSCRS), де на них цілодобово відповідають оператори колл-центру.

 

ОСВІТА – Від сьогодні учні 12-их та 13-их класів в Румунії складають усні іспити в рамках першої сесії іспиту на атестат про повну середню освіту. Оцінювання комунікативних навичок румунською мовою триватиме до середи, а усний іспит рідною мовою триватиме три дні, починаючи з 29 січня. Усний іспит з іноземної мови відбудеться з 3 по 5 лютого, а цифрові навички оцінюватимуться з 5 по 7 лютого. Проведення цих іспитів протягом навчального року була критикована деякими учнями, вчителями та фахівцями в галузі освіти, особливо через те, що учні повинні відвідувати заняття в дні іспитів. Письмові іспити розпочнуться 30 травня і закінчаться 30 червня, після чого будуть оголошені остаточні результати.

Старт передвиборчої кампанії

Агітаційна кампанія на виборах президента Румунії розпочалася опівночі в четвер і завершиться вранці 23 листопада. На найвищу посаду в державі балотуються 14 кандидатів – 10 від політичних партій і 4 незалежні. Голосування в першому турі відбудеться по всій країні в неділю 24 листопада з 7:00 до 21:00. Якщо на момент закриття виборчої дільниці будуть виборці в черзі або на дільниці, голова відповідної виборчої дільниці може розпорядитися про продовження голосування до 23:59, після чого система автоматично закриється. Виборці можуть голосувати тільки в тому населеному пункті, де вони мають тимчасове або постійне місце проживання, а в Бухаресті – тільки в тому секторі, де вони зареєстровані в постійних списках. Адресу виборчої дільниці можна знайти на веб-сайті Постійного виборчого органу. Виборці, які перебувають в іншому населеному пункті, можуть проголосувати на будь-якій виборчій дільниці і будуть внесені до додаткових списків. Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть проголосувати або поштою, якщо вони обрали цю можливість, або на будь-якій виборчій дільниці в країні або за кордоном. Другий тур президентських виборів запланований на 8 грудня. Між двома турами, 1 грудня, в Національний день Румунії, відбудуться вибори до двопалатного парламенту країни.

 

Румунія та вибори в Республіці Молдова

Долю Республіки Молдова мають вирішувати виключно її громадяни, – заявив у понеділок президент Румунії Клаус Йоганніс, вітаючи голоси, віддані напередодні на референдумі щодо європейської інтеграції та президентських виборах у сусідній країні. 50,46% тих, хто взяв участь у референдумі, який був оголошений Центральною виборчою комісією в Кишиневі таким що відбувся, відповіли “ТАК” на питання “Чи підтримуєте Ви внесення змін до Конституції, які дозволять Молдові вступити до Європейського Союзу?”. Чинна проєвропейська президентка Майя Санду, яка балотується на новий термін, набрала понад 42% голосів, тоді як кандидат від Соціалістичної партії Александр Стояногло отримав майже 26%. Вони зустрінуться у вирішальному турі виборів 3 листопада. Міністерство закордонних справ Румунії привітало проведення президентських виборів і референдуму в Республіці Молдова за найвищими демократичними стандартами, але висловило занепокоєння з приводу безпрецедентного за масштабами, складністю і токсичністю втручання Росії, яке спостерігалося ще до початку виборчого процесу.

 

Офіційний візит до Чорногорії

Під кінець свого перебування на посаді президента Румунії Клаус Йоганніс здійснив у середу офіційний візит до Чорногорії, де обговорив зі своїм колегою Яковом Мілатовічем європейський курс цієї країни, який Румунія рішуче підтримує. Офіційний Бухарест підтримує процес розширення Європейського Союзу за рахунок приєднання його партнерів на Західних Балканах і країн-кандидатів у східному сусідстві, – заявив президент, який вважає, що ця політика є найкращою інвестицією в демократичну консолідацію Європи. Клаус Йоганніс і Яков Мілатовіч також обговорили шляхи збільшення інвестицій і посилення торгівлі та говорили про співпрацю в рамках НАТО, як в Чорноморському регіоні, так щодо підтримки України і зміцнення східного флангу. У п’ятницю, з нагоди Дня Збройних сил Румунії, були заплановані військові церемонії в країні, на військових базах у театрах військових дій, де дислокуються румунські солдати, в державах, де Румунія має акредитованих аташе з питань оборони, а також на кладовищах і пам’ятниках румунських солдатів в Австрії, Боснії і Герцеговині, Болгарії, Чехії, Республіці Молдова, Словаччині та Угорщині.

 

Погані новини від МВФ

Цього тижня Міжнародний валютний фонд погіршив свій прогноз зростання економіки Румунії на цей рік до 1,9%, порівняно з 2,8%, які він прогнозував у квітні. На 2025 рік МВФ прогнозує зростання на 3,3%. Очікується, що середньорічна інфляція досягне 5,3% в кінці цього року і 3,6% в наступному році, а безробіття залишиться на рівні 5,6% і знизиться до 5,4% в 2025 році. Також цього тижня Палата депутатів Румунії ухвалила в останньому читанні проєкт закону про мінімальну заробітну плату. Закон транспонує європейську директиву, спрямовану на поліпшення умов праці та життя працівників. Документ передбачає, що гарантований мінімальний розмір базової заробітної плати встановлюється щорічно, періодично оновлюється після консультацій з національними репрезентативними профспілками та організаціями роботодавців і враховує прожитковий мінімум, а також економічні та соціальні показники.

 

Допомога від Європейської Комісії

У четвер Європейська комісія схвалила програму державної допомоги Румунії на суму 2 мільярди леїв (400 мільйонів євро) для компенсації збитків, які фермери зазнали внаслідок сильної посухи у період з вересня 2023 року по серпень 2024 року. Гроші призначені для фермерів, які безпосередньо постраждали від сильної посухи, зокрема це стосується однієї або кількох з 39 культур, таких як, наприклад, пшениця, ячмінь, овес, рапс, соняшник, кукурудза тощо. Мають право на отримання допомоги фермери, які втратили через посуху щонайменше 30% свого врожаю в період з осені 2023 року по літо 2024 року. Відповідно до схеми, затвердженої ЄК, допомога надаватиметься у формі прямих грантів. Підтримка становитиме максимум 1 000 леїв (200 євро) на гектар у разі 100% втрат і не перевищуватиме 30% прийнятних витрат. Допомога надаватиметься до 31 грудня 2024 року. Лише цього року, за оцінками уряду, від посухи постраждало близько 2 мільйонів гектарів орної площі.

ВІЗИТ – Під час офіційного візиту до Чорногорії в середу, на запрошення свого колеги Якова Мілатовіча, Президент Клаус Йоганніс підтвердив рішучу підтримку Румунії процесу розширення ЄС із західнобалканськими партнерами та країнами-кандидатами зі Східного сусідства. Глава румунської держави підкреслив, що Чорногорія зробила важливі кроки в переговорному процесі, а її прихильність до європейських цінностей також проявляється у повній відповідності до Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС. На двосторонньому рівні президенти підтвердили спільну готовність сприяти посиленню економічного та галузевого співробітництва, що краще відображає потенціал політичних відносин. Обидві сторони домовилися підтримувати сильнішу присутність румунських компаній у Чорногорії, більше контактів у бізнес-середовищі, зокрема на рівні малих і середніх підприємств, підтримуючи в той же час ефективний і регулярний діалог між органами влади. Було також підкреслено зацікавленість у розвитку співпраці в багатьох сферах, що приносять відчутну користь громадянам, таких як оборона, внутрішні справи, туризм, енергетика, сільське господарство. Президент Яков Мілатовіч подякував Румунії за підтримку в процесі європейської інтеграції і підкреслив, що цей візит, перший офіційний візит президента Румунії до Чорногорії з часу відновлення незалежності, є сильним проявом дружби і партнерства між двома країнами. Президент Румунії  привітав співпрацю між двома країнами в рамках НАТО, як у Чорноморському регіоні, так і в підтримці України та зміцненні східного флангу Альянсу.

 

Р.МОЛДОВА – Сполучені Штати сьогодні висловили стурбованість втручанням Росії у другий тур президентських виборів у Молдові, який відбудеться 3 листопада. “США стурбовані тим, що Росія знову спробує перешкодити громадянам Молдови здійснити їхнє суверенне право обирати своїх лідерів”, – заявив Державний секретар США Ентоні Блінкен у своїй заяві, яку цитує AFP. Вашингтон вже заявив, що Росія зробила все можливе, щоб зірвати перший тур президентських виборів і референдум минулої неділі, щоб підірвати демократію в маленькій, переважно румуномовній державі, зокрема, за допомогою незаконного фінансування, підкупу виборців, дезінформації та зловмисної кібер-діяльності. Нагадаємо, що молдовські виборці з невеликою перевагою – трохи більше 50% голосів – схвалили поправки до Конституції щодо незворотності процесу євроінтеграції країни. Чинна проєвропейська президентка Майя Санду посіла перше місце, набравши 42,45% голосів у першому турі президентських виборів, але готується до складного другого туру, де на неї чекає боротьба з представником Соціалістичної партії Александром Стояногло, який здобув 25,98% голосів виборців.

 

МІГРАЦІЯ – Румунія та Болгарія співпрацюватимуть для ліквідації мереж контрабанди мігрантів, – заявив міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою після стратегічної зустрічі з питань Шенгенської зони зі своїм болгарським колегою Атанасом Ільковим на Зальцбурзькому форумі в Софії. Переговори відбулися в рамках посиленого діалогу щодо повного приєднання Румунії та Болгарії до європейської зони вільного переміщення осіб і товарів та були присвячені узгодженню позицій двох країн щодо вступу до Шенгенської зони до кінця цього року, а також стану двостороннього оперативного співробітництва, з наголосом на боротьбі з нелегальною міграцією та організованою злочинністю. Міністри підкреслили, що чудові результати на місцях та успішні спільні операції, проведені для боротьби з нелегальною міграцією та транскордонною злочинністю, свідчать про те, що рішення про вступ Румунії та Болгарії до Шенгену з наземними кордонами має бути прийняте у 2024 році. Статистичні результати останніх 12 місяців дуже хороші, нелегальна міграція скоротилася в Румунії більш ніж на 75% в порівнянні з попереднім роком, – сказала Кетелін Предою.

 

ЄВРОПАЛАМЕНТ – Сьогодні Європейський парламент почала розгляд бюджету ЄС на наступний рік у редакції, відмінній від тієї, що була запропонована Єврокомісією та обговорювалася в Європейській Раді, що свідчить про неминучість переговорів. Європейська Комісія спочатку передбачала бюджет у розмірі близько 200 млрд. євро, який вона запропонувала і Раді, і Європарламенту. Рада урізала 8 млрд євро з цієї пропозиції, а Європарламент збільшив її ще на 1 млрд євро. Один з двох головних переговірників від Європарламенту, румунський євродепутат Віктор Негреску, каже, що запропонована законодавчим органом сума в 201 млрд євро була б правильним варіантом як з точки зору багаторічного бюджетного програмування, так і з точки зору того, що необхідно для реалізації спільних політик ЄС. Європарламент виступає за збільшення бюджету на безпеку кордонів, оборону та зовнішню політику, але вважає, що найбільша проблема полягає в економіці та соціальному секторі – сферах, де потрібно більше грошей, – каже Віктор Негреску.

 

ДІТИ – Румунська влада Бухареста оголосила про підготовку низки заходів напередодні Року дитини в Румунії, який відзначатиметься у 2025 році. Метою є підтримка дітей та просування їхніх прав, особливо дітей з неблагополучних сімей. Закон, що проголошує 2025 рік Роком дитини в Румунії, був прийнятий румунським законодавчим органом на початку цього місяця.

 

ЗАРПЛАТНЯ – Палата депутатів Румунії ухвалила законопроєкт про мінімальну заробітну плату. Він транспонує європейську директиву, спрямовану на поліпшення умов праці та життя працівників. Документ передбачає, що гарантована мінімальна заробітна плата брутто повинна встановлюватися щорічно, періодично оновлюватися після консультацій з національними репрезентативними профспілками та організаціями роботодавців і враховувати прожитковий мінімум, а також економічні та соціальні показники.

 

ВИСТАВКА – 11-річний хлопчик з Ораді (західна Румунія) отримав запрошення виставити свої картини в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі в рамках міжнародного культурного вечора під назвою “Мистецтво і традиції світу” (Arts et traditions du Monde). У заході взяли участь художники з таких країн, як Японія, Китай, Франція, Португалія та Ліван. Юний румунський художник став єдиною дитиною, запрошеною до участі поряд з відомими митцями. Він отримав запрошення від ЮНЕСКО після того, як вразив публіку та учасників Міжнародного ярмарку сучасного мистецтва “Art – Shopping”, що проходив з 18 по 20 жовтня в Carrousel du Louvre в Парижі. Хлопець представив 50 акрилових картин.

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Сім європейських країн, включаючи Румунію, закликають до повного вирівнювання прямих виплат фермерам у країнах-членах ЄС. З такою вимогою до Ради з питань сільського господарства та рибальства в Люксембурзі звернувся тимчасовий виконувач обов’язків міністра сільського господарства Болгарії Георгій Тахов. За його словами, існує потреба у вирівнюванні субсидій, оскільки відмінності між ними наразі призводять до нерівних ринкових умов. Водночас Болгарія підтримала прохання Румунії про збільшення індивідуальної стелі для фермерів, які постраждали від імпорту зернових з України, і продовження тимчасового періоду цієї державної допомоги принаймні до наступного літа.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Уряд Румунії сьогодні схвалив перше в цьому році коригування бюджету. Воно є позитивним і збільшить дефіцит до 6,9% ВВП, навіть якщо Міністерство фінансів також очікує збільшення доходів. Гроші будуть використані в основному для співфінансування інвестиційних проєктів, але є також плани збільшити кошти для виплати підвищення заробітної плати, узгодженого після цьогорічних протестів. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що так само вчинили розвинені європейські країни, такі як Німеччина і Франція, які підтримали інвестиції за рахунок зростання дефіциту. Він сказав, що цей дефіцит є стійким, враховуючи, що 8,5 леїв з кожних 10 витрачаються на будівництво автомагістралей, лікарень, шкіл, газових і водопровідних мереж та інші об’єкти місцевого значення. Прем’єр-міністр також заявив, що інвестиції повернуться до бюджету у помноженому розмірі, точніше у 8 разів більше, ніж виділені на них кошти, як у випадку з будівництвом автомагістралей.

 

ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс очолить румунську делегацію на сегменті високого рівня 79-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) у Нью-Йорку 24 і 25 вересня. Центральною темою сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс виступить у середу з промовою, в якій закличе до збереження багатостороннього діалогу, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Він також підкреслить зусилля і внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна проти України або конфлікт на Середньому Сході, і закінчуючи основними викликами для людства, в тому числі кліматичні надзвичайні ситуації або кіберзагрози.

 

ООН – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску взяла участь у неділю у відкритті Саміту майбутнього в Нью-Йорку. Захід, який передував Тижню високого рівня 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, розпочався з прийняття Договору заради майбутнього. Міністерка Лумініца Одобеску взяла участь в Інтерактивному діалозі щодо зміцнення багатосторонності заради міжнародного миру і безпеки, під час якого підтвердила підтримку Румунією ефективної багатосторонності, заснованої на принципах ООН. Вона також підкреслила важливість поваги до міжнародного права, прав людини і демократичних цінностей як необхідних передумов для реалізації Пакту заради майбутнього.

 

НАГОРОДА – Папа Франциск нагородив двох румунських депутатів – Овідіу Ганца, представника німецької меншини у Палаті депутатів Румунії, та Сільвіу Векслера, представника єврейської меншини, – орденом Пія IX-го в ступені лицаря, «за особливі заслуги перед Святим Престолом». Про це повідомив Демократичний форум німців Румунії. Пропозиція про нагородження орденом надійшла від кардинала Лучіана Мурешана, який особисто вручив відзнаку і диплом ордена в неділю в архієпископстві міста Блаж. Орден був заснований Папою Пієм IX в 1847 році і, згідно з реформою Папи Івана Павла II 1993 року, вручається в лицарському ступені мирянам за видатні заслуги перед Святим Престолом. Двоє румунських депутатів були нагороджені за підтримку Церкви, що об’єдналася з Римом.

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Румунія отримає 21,6 млн. євро від Європейської Комісії для фермерів, які постраждали від несприятливих погодних умов навесні та на початку літа. Таке рішення було прийнято на засіданні Ради з питань сільського господарства та рибальства, що проходить у Брюсселі, на якому Румунію представляє міністр сільського господарства та розвитку сільських територій Флорін Барбу. Єврокомісія запропонувала виділити близько 120 мільйонів євро з сільськогосподарського резерву для прямої підтримки фермерів Румунії, Болгарії, Німеччини, Естонії, Італії, Болгарії та Естонії. Флорін Барбу зазначив, що це перший випадок, коли фермери отримали компенсацію в рік, коли сталися стихійні лиха. За даними Міністерства сільського господарства, понад 16 000 фермерів подали заявки на визначення та оцінку збитків, завданих осіннім посівам  2023 року. Звіти про встановлення та оцінку збитків були укладені на площі понад 320 000 гектарів, більшість з яких постраждали у відсотках від 50% до 100%. Флорін Барбу повідомив, що цього року, за оцінками, постраждали майже 2 мільйони гектарів ярих культур, кукурудзи та соняшнику, і 100 000 гектарів осінніх культур, пшениці та ріпаку.

 

ВИБОРИ – Міністерство закордонних справ Румунії опублікувало путівник для виборців, які голосуватимуть поштою на цьогорічних президентських та парламентських виборах. Згідно з документом, крайній термін, до якого румуни, які проживають або перебувають за кордоном, можуть зареєструватися у виборчому реєстрі – 10 жовтня для участі у президентських виборах і 17 жовтня для участі у парламентських виборах. Реєстрація здійснюється шляхом заповнення онлайн-форми на сайті votstrăinătate.ro, яким управляє Постійний виборчий орган.

 

ЕНЕРГЕТИКА – У п’ятницю, 27 вересня, розпочинається реєстрація на програму “Casa Verde Fotovoltaice” (“Зелений дім на фотоелектричних батареях”) для приватних осіб у Румунії. Вона відбуватиметься онлайн на спеціальній платформі програми і завершиться 9 жовтня. Максимальний розмір фінансування, що надається державою, збільшився з 20 000 до 30 000 леїв, а встановлення акумуляторів для зберігання енергії стало обов’язковим. Цього року передбачено рекордні асигнування на загальну суму 2 млрд леїв, розподілені за регіонами розвитку. Прийом заявок триватиме один день для кожного регіону. Бажаючі взяти участь у програмі повинні мати постійне місце проживання в Румунії, володіти нерухомістю, на якій будуть встановлені фотоелектричні панелі, причому нерухомість повинна бути виключно житловою, і не мати боргів перед державою. Минулого року гроші, виділені на програму, були використані за лічені хвилини.

ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс очолить румунську делегацію на сегменті високого рівня 79-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) у Нью-Йорку 24 і 25 вересня. Центральною темою сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс виступить у середу з промовою, в якій закличе до збереження багатостороннього діалогу, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Він також підкреслить зусилля і внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна проти України або конфлікт на Середньому Сході, і закінчуючи основними викликами для людства, в тому числі кліматичні надзвичайні ситуації або кіберзагрози.

 

ДЕРЖБЮДЖЕТ – На початку наступного тижня румунський уряд має обговорити проєкт поправок до Держбюджету 2024 року, першу в цьому році, представлену Міністерством фінансів. Незважаючи на зростання доходів, витрати були значно більшими, що призвело до дефіциту в 7%, тобто на два відсотки вище, ніж передбачалося владою на початку року.  Це відбувається на фоні перегляду прогнозу економічного зростання з 3,4% до 2,8% ВВП. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевняє, що поправка є стійкою, оскільки 84% дефіциту складають інвестиційні витрати. Згідно з проєктом постанови, опублікованим на сайті Міністерства фінансів, додаткові кошти отримують галузі охорони здоров’я, транспорту та освіти. Бюджети соціального страхування також збільшуються для виплати перерахованих пенсій, допомоги по безробіттю та відповідних внесків на соціальне страхування. З іншого боку, інші великі розпорядники бюджетних коштів матимуть менші бюджети, зокрема: Генеральний секретаріат уряду, Міністерство економіки, Сенат і Палата депутатів, Служба спецзв’язку та Міністерство розвитку.

 

ДУНАЙ – Максимальний обсяг потоку води Дунаю становив  у суботу в Будапешті 8 200 кубометрів за секунду. Річка вийшла з берегів, були підтоплені вулиці і будівлі поблизу набережної, вода досягла навіть будівлі парламенту. Поток води на вході на румунську територію постійно зростає, – повідомила Національна адміністрація водних ресурсів Румунії. За оцінками фахівців, обсяг потоку води Дунаю на румунській ділянці досягне піку 28-29 вересня і становитиме приблизно 9 000 куб. м/с. Для порівняння, у 2006 році потік Дунаю на вході в Румунію становив 15 600 кубометрів за секунду. Румунська влада в містах, розташованих уздовж річки, вживає заходів для запобігання можливим повеням. Перевіряються дамби, а мерії міст готують матеріали і засоби для втручання. Нещодавні повені завдали величезних матеріальних збитків і забрали життя кількох людей в Румунії, Польщі, Австрії та Чехії. Європейська комісія пообіцяла виділити 10 млрд. євро на екстрену допомогу країнам Центральної та Східної Європи, що постраждали від повеней.

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Міністр сільського господарства та розвитку сільських територій Румунії Флорін-Йонуц Барбу в понеділок візьме участь у засіданні Ради з питань сільського господарства та рибальства в Брюсселі, головними питаннями порядку денного якого є ситуація на сільськогосподарських ринках, зокрема, після вторгнення РФ в Україну, та оцінка другого року реалізації стратегічних планів Спільної аграрної політики (САП). Міністри також обміняються думками щодо майбутніх щорічних консультацій між ЄС та Великою Британією щодо можливостей рибальства до 2025 року, а також щодо щорічних консультацій між ЄС та Норвегією та прибережними державами на наступний рік. Рада також обговорить пропозицію Комісії щодо оновлення можливостей для рибальства на 2024 і 2025 роки для певних рибних запасів, що враховуватимуть останні наукові рекомендації та останні події.

 

СВЯТО – Цими вихідними відбулися Дні Бухареста, подія, присвячена 565-й річниці першої документальної згадки про місто, з концертами, театральними виставами, акробатикою та анімацією, мистецькими інсталяціями та виставками, а також різноманітними інтерактивними заходами для дітей. Бухарестський фестиваль вуличної їжі зібрав на площі Конституції в центрі столиці страви з більш ніж 10 міжнародних кухонь. Було представлено понад 50 фуд-траків, які пропонували вражаюче розмаїття кулінарних шедеврів, в той час як святкову атмосферу підтримували популярні діджеї та відомі гурти, які запропонували концерти живої музики. Завершиться 12-ий вуличної їжі зібрав  концертом класичної музики у виконанні Оркестру Національного радіо під керівництвом диригента Крістіана Спетару разом з сопрано Валентиною Нафорніцей.

 

ФРАНЦІЯ – У Франції запрацював новий уряд, призначений президентом республіки, поклавши край, таким чином, понад тримісячній політичній кризі. Уряд на чолі з прем’єр-міністром Мішелем Барньє складається з 39 членів, серед яких 16 повноправних міністрів і 23 міністри-делегати та державні секретарі. Вони походять з партії президента Еммануеля Макрона, менших центристських партій, які є його союзниками, та консервативної правої Республіканської партії, що вказує на чітку праву орієнтацію політики нової виконавчої влади. Три міністри колишнього уряду зберегли свої портфелі: оборони, культури та екологічного переходу. Новий кабінет міністрів матиме складне бюджетне завдання, оскільки Франція має надмірний дефіцит у 5,5% і державний борг у 110% від Валового Внутрішнього Продукту. Отримавши перше місце на парламентських виборах у липні, Альянс лівих партій засудив прихід до влади правого уряду, стверджуючи що це є повною протилежністю цінностям, висловленим громадянами на дільницях, і пообіцяв висловити йому вотум недовіри. На заклик лівих партій та громадянських організацій у суботу в Парижі та десятках інших міст відбулися вуличні протести проти президента Макрона, прем’єр-міністра та уряду.

Спека, що охопила Румунію з червня, поступово спадатиме на більшій частині території країни. Люди зможуть оговтатися від високих температур, сильного теплового дискомфорту і тропічних ночей, які характеризували більшу частину літа. Незважаючи на це, погода залишається теплішою, ніж зазвичай, з невеликою кількістю опадів.

Метеорологиня Іріс Редукану: «У середу хвиля спеки продовжиться в західних регіонах, де температурні показники все ще перевищуватимуть норму, з високим рівнем теплового дискомфорту і максимальною температурою повітря до 35°C. У південних регіонах також буде дуже спекотно, очікується до 36° тепла. На півдні погода буде в цілому мінливою зі зливами, грозами та сильними поривами вітру».

Мінлива хмарність спостерігатиметься і на південному сході, місцями на сході, в горах, а також в центрі та на півночі країни. Яким буде вересень після трьох спекотних і сухих місяців літа? Відповідає Іріс Редукану: «Наступні чотири тижні будуть теплішими, ніж зазвичай, особливо в західних і південних регіонах, а кількість опадів буде незначною.»

Водний потік Дунаю на вході до Румунії становить трохи більше половини середньобагаторічного показника, а в 42 зі 120 ділянок, де проводиться моніторинг, він нижчий за мінімально необхідний для задоволення потреб у воді, -повідомляє Румунське управління водними ресурсами. Що стосується внутрішніх річок, то через спеку і відсутність опадів два водотоки на півдні країни повністю пересохли. У понад 600 населених пунктах країни, особливо на сході, водопостачання обмежене. У майже 300 інших, не підключених до централізованих систем, пересохли криниці. Крім того, у повітах Вилча (південь) та Васлуй (схід) спостерігаються рослинні пожежі.

Більше того, лише у Васлуйському повіті за останні кілька днів згоріло близько 270 гектарів сухої рослинності, а військові пожежники погасили 25 пожеж. Вони звернулися до населення із закликом пам’ятати, що пожежі в спекотні і сухі періоди, неконтрольовані або при сильному вітрі, можуть загрожувати здоров’ю і навіть життю людей і тварин, а також завдати значних матеріальних збитків.

У сільському господарстві фермери готуються до нового сільськогосподарського року, але посуха цього літа завдала значних збитків. Більше того, масштаби збитків у Румунії можуть мати наслідки для всього європейського континенту, попереджають аналітики, яких цитує Reuters. Наприклад, вони вважають, що Румунія, яка конкурує з Францією за звання найбільшого виробника кукурудзи в ЄС, цього року через численні періоди посухи та спеку може виробити на 30% менше. Вирощування кукурудзи в печі – це виклик. Це один з найскладніших сезонів, з яким коли-небудь стикалися румунські фермери, – каже один з аналітиків. Міністерство сільського господарства  Румунії оголосило, що, окрім компенсації, воно планує надати фермерам право призупинити виплати за кредитами з 1 вересня.

 

ПОСУХА – Міністр сільського господарства Флорін Барбу закликав Європейську Комісію надати термінову компенсацію румунським фермерам, які постраждали від тривалої посухи. За його словами, понад два мільйони гектарів посівів кукурудзи та соняшнику постраждали, а середні втрати оцінюються в 200-230 євро на гектар. Він закликав до термінового відшкодування фермерам загальних витрат у понад 75 мільйонів євро на осінні посіви 2023 року шляхом прийняття єдиного нормативно-правового акту ЄС, в якому б були передбачені технічні правила та джерела фінансування, як з боку Європейського Союзу, так і додаткову національну допомогу. Міністр Флорін Барбу додав, що втрата доходів сільськогосподарськими виробниками ставить під загрозу життєздатність фермерських господарств та інтереси харчової безпеки Румунії.

 

ДЕФІЦИТ – Перші шість місяців цього року завершилися з дефіцитом у понад 60 мільярдів леїв, що становить 3,6% Валового Внутрішнього Продукту Румунії. За оцінками Європейської комісії, на кінець 2024 року він становитиме 6,9% ВВП, а за розрахунками Фіскальної ради – навіть більше 7%. Уже в рамках процедури надмірного дефіциту, ініційованої Брюсселем, країна матиме сім років, щоб повернутися до дефіциту бюджету в 3% ВВП за новими європейськими фіскальними правилами. Поступового зниження цього показника можна досягти лише на основі реалістичної програми і, звичайно, шляхом її дотримання, зазначають експерти. Останній звіт «Румунія – Моніторинг Єврозони», підготовлений групою експертів НБР, показує, що збільшення бюджетних надходжень є абсолютно необхідним і не може зводитися до кращого збору податків, але також вимагає змін у податковому режимі. Тиск на державний бюджет збільшиться, якщо враховувати зобов’язання мати військові витрати на рівні 2,5% від ВВП, взяті у відносинах з НАТО, – додають автори аналізу.

 

ПОЖЕЖІ В ГРЕЦІЇ – У вівторок Румунія відправила другий контингент пожежників для підтримки зусиль з боротьби з рослинними і лісовими пожежами, що охопили регіон Аттики в Греції. За даними Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій (ГІНС), 40 пожежників і два пожежних автомобілі та автомобілі швидкого реагування прибули до Греції повітряним шляхом, а ще два лісові пожежні автомобілі ємністю 3000 літрів і чотири рятувальники були доставлені наземним транспортом. У понеділок ГІНС повідомив, що румунський пожежник, який брав участь у гасінні пожежі в Греції, отримав поверхневі травми обличчя, але не потребує спеціалізованого лікування. Грецькі служби з надзвичайних ситуацій борються з найбільшою в цьому році лісовою пожежею, яка охопила 200 квадратних кілометрів рослинності і лісу на північний схід від Афін. Цілі села були евакуйовані. Метеорологи попередили, що майже половина країни перебуватиме під червоним кодом пожежної небезпеки через високу температуру, що сягає 40 градусів за Цельсієм у багатьох частинах країни, і сильний вітер. Країни ЄС, а також Туреччина і Сербія направили до Греції пожежників, літаки і рятувальні машини після того, як грецький уряд активував Європейський механізм взаємного цивільного захисту.

 

СВЯТО – Цього тижня румуни матимуть нові міні-канікули з нагоди християнського свята Успіння Пресвятої Богородиці та Дня ВМФ Румунії, що відзначається 15 серпня. Морське узбережжя буде улюбленим місцем відпочинку, а чорноморські курорти очікують на найбільш багатолюдні вихідні у поточному літньому сезоні – понад 140 000 туристів. Згідно зі статистикою, заповнюваність готелів на березі моря становитиме понад 90%. З нагоди 122-ї річниці з дня заснування Військово-морські сили Румунії оголосили, що День ВМС Румунії відзначатиметься в чорноморських та дунайських портах, а також в Бухаресті, заходами, що включатимуть показові навчання, виставки техніки і озброєння, інтерактивні майстер-класи, культурні заходи з військово-морським колоритом і концерти військової музики.

 

АВІАСПОЛУЧЕННЯ – Румунська авіакомпанія TAROM продовжила рішення про призупинення польотів до Тель-Авіва, Аммана та Бейрута до 16 серпня включно. Про це йдеться у повідомленні національного авіаперевізника. Компанія тимчасово призупинила польоти за цими напрямками з 6 серпня у зв’язку з попередженнями, виданими владою, останніми подіями на Середньому Сході та погіршенням ситуації з безпекою в регіоні. «TAROM радить усім пасажирам стежити за офіційними повідомленнями для отримання останньої інформації та зв’язуватися з компанією для перенесення своєї подорожі на більш пізній термін. Пасажири також мають можливість вимагати відшкодування вартості авіаквитка», – йдеться у повідомленні.

 

ІСПИТИ – У Румунії триває осіння сесія іспитів на атестат про повну середню освіту, в якій беруть участь майже 33 тисячі випускників ліцеїв. Сьогодні відбулося оцінювання з іноземної мови. Письмові іспити розпочнуться наступного понеділка з тесту з румунської мови та літератури. 20 серпня відбудеться обов’язковий письмовий тест за профілем, а 21 серпня – письмовий тест за вибором за профілем та спеціалізацією. Перші результати будуть опубліковані 26 серпня, а остаточні – 30 серпня.  Під час літньої сесії 78% учнів успішно склали іспити на атестат про повну середню освіту.

ШЕНГЕН – З 31 березня Румунія офіційно вступила до Шенгенської зони з повітряними і морськими кордонами. Контроль на морі не скасовано, але буде спрощено. В аеропортах люди, які вирішили летіти до країн-членів Шенгенської зони або з них, після проходження контролю безпеки проходитимуть безпосередньо до виходу на посадку, без необхідності зупинятися біля фільтрів прикордонної поліції для перевірки проїзних документів, де подекуди формувалися довжелезні черги. Слід нагадати, що Болгарія також приєдналася до Шенгенської повітряної та морської зони разом із Румунією. Нині 27 європейських країн є повноправними членами Шенгенської угоди, а Румунія і Болгарія – неповноправними. Контроль на сухопутному кордоні залишиться в силі через протидію Австрії тому, щоб дві країни стали повноправними членами зони. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн привітала обидві країни з цим досягненням і запевнила, що цього року буде продовжено переговори щодо скасування контролю на внутрішніх сухопутних кордонах.

ВЕЛИКДЕНЬ – Римо-католицькі та протестантські християни відзначили в неділю перший день Великодня. У переважно православній Румунії близько 1,3 мільйона людей відзначили Воскресіння Ісуса Христа через три дні після його розп’яття на хресті. Опівночі у Ватикані Папа Франциск очолив спеціальну пасхальну месу в базиліці Святого Петра. “Ворожнеча і війни, егоїзм і байдужість, страхи, які заважають нам творити добро, – це наші валуни, надмогильні камені в наших серцях, які позбавляють нас сил іти вперед”, – наголосив понтифік у своїй проповіді. У пастирському посланні римо-католицький архієпископ і митрополит Бухареста Аурел Перке зазначив, що, на жаль, пісня великодньої радості, проголошена Церквою, контрастує з криками, які лунають із багатьох хворобливих ситуацій, які дедалі частіше трапляються у світі, як-от війни, несправедливість, нерівність і бідність. Президент Румунії Клаус Йоганніс у своєму посланні також написав, що “Великдень дає нам змогу бути разом із нашими близькими та нагадує нам, що нас завжди супроводжує божественна любов і сила. У цьому дусі солідарності та співчуття звернімо наші думки та молитви до страждаючих”, – додав президент. Цього року Великдень для римських католиків і протестантів настає на п’ять тижнів раніше, ніж у православних, греко-католиків і неопротестантів, які відзначатимуть його 5 травня.

НАТО – Парламент Румунії збереться у вівторок на спільне засідання, щоб відзначити 20 років вступу Румунії до Північноатлантичного альянсу та 75 років існування НАТО. 2 квітня виповнюється рівно два десятиліття з моменту офіційного підняття румунського прапора в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. 29 березня ратифікаційні грамоти були передані на зберігання в Державний департамент США у Вашингтоні.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Минулого року Румунія посіла друге місце в ЄС після Франції за обсягами виробництва насіння соняшнику, втративши першу позицію, яку займала у 2022 році – за даними НІС. Виробництво в минулому році було на 3,7% нижче, ніж в 2022 році. За площею посіву соняшнику країна залишається на першому місці. Щодо площ, посівних картоплею, Румунія залишилася на шостому місці в 2023 році і на дев’ятому місці за обсягом виробництва після таких країн, як Німеччина, Франція, Голландія, Польща.

ПАЛИВО – Румунія була основним постачальником нафтопродуктів до Республіки Молдова у 2023 році, згідно з даними, централізованими Національним агентством з регулювання енергетики в Кишиневі. Минулого року Республіка Молдова імпортувала майже 1 000 000 тонн дизельного палива, бензину та скрапленого газу, що на 6,6 відсотка більше, ніж у 2022 році, і свідчить про повне відновлення ринку нафтопродуктів після послідовних криз у 2020-2022 роках, викликаних пандемією COVID-19 та початком війни в Україні, – зазначають експерти з енергетики, яких цитує Радіо Кишинів. Найбільш імпортованим нафтопродуктом стало дизельне паливо, з часткою майже 75%.

ЛІТНІЙ ЧАС – У ніч із суботи на неділю Румунія перейшла на літній час, годинники перевели на одну годину вперед, 3:00 ранку стало 4:00, а неділя – найкоротшим днем у році. Після переходу на літній час різниця між офіційним часом Румунії та універсальним становить три години. Цей захід триватиме майже сім місяців, до 27 жовтня. Країни ЄС мали до 2021 року повідомити, чи хочуть вони прийняти літній або зимовий час на постійній основі. Однак дискусія все ще відкрита.

Петиція, спрямована на
порятунок бджіл, зібрала необхідну кількість підписів для розгляду
Єврокомісією. Ініціатива «Зберігайте бджіл і фермерів» перевищила 1 мільйон підписів,
повідомляється на власному веб-сайті. «Той факт, що нам це вдалося, незважаючи
на масові обмеження, викликані кризою COVID-19, свідчить про те, наскільки багато людей закликають до
зміни аграрної політики», – заявила Вероніка Фейхт, представниця Мюнхенського Інституту
навколишнього середовища, одна із організаторів кампанії.

У петиції вимагається,
щоб законодавство ЄС передбачало поступове відмовлення від синтетичних
пестицидів, повернення до біорізноманіття та припинення фокусування на
промисловому сільському господарстві. З Румунії було зібрано понад 31.000
підписів, що на 30% більше, ніж було необхідно для перевищення мінімального
порогу, призначеного для країни. Петицію ініціювали 90 організацій із 17 країн
Європейського Союзу, які вимагають, щоб до 2030 року скоротити використання
синтетичних пестицидів у сільському господарстві на 80%, а до 2035 року
повністю відмовитися від них. Серед ініціаторів – Федерація румунських
бджільницьких асоціацій Romapis.

Ми запитали заступника голови цієї організації
Константіна Добреску, чому потрібен такий підхід: «Така
ініціатива дуже потрібна, тому що бджоли, і не тільки бджоли, усі
комахи-запилювачі знаходяться в занепаді. Це науково доведений занепад, який
має дуже важливі довгострокові наслідки на багатьох рівнях. Були здійснені
дослідження, наприклад, у Німеччині, на заповідних територіях, де не
практикується інтенсивне сільське господарство, що ґрунтується на інтенсивному
використанні пестицидів та монокультур. Отже, у такому регіоні був
спостережений спад, за 30-річний період, на приблизно 70% маси запилювачів,
тобто комах. Комахи так чи інакше знаходяться в основі харчового ланцюга. Коли
комахи зникають, це як ніби планктон зникає з моря. Все життя під загрозою, в
тому числі наше життя, життя людей. Це не жарт! Ви можете уявити собі, що
відбувається в сільськогосподарських районах, де ведеться це промислове
землеробство, що використовує багато пестицидів. Страждають бджоли, страждають
і пасічники, але подумайте про бідних джмелів, про одиноких бджіл… Їх ніхто
не захищає. Отже, вони зникають, види зникають, це втрати з надзвичайно
важливими наслідками».

Бджоли, а також інші
запилювачі є незамінними для збереження екосистем і біорізноманіття. До третини
виробництва харчів для людей та дві третини щоденних фруктів і
овочів покладаються на роботу бджіл та інших комах. Проте їхньому
існуванню загрожує постійне забруднення пестицидами та втрата середовища
проживання через промислове сільське господарство, наголошує Федерація
румунських бджільницьких асоціацій. У петиції також звертається увагу на те, що
природні екосистеми сільськогосподарських територій необхідно терміново
відновити, щоб сільське господарство стало ключовим фактором відновлення
біорізноманіття. Для цього фермерам потрібна підтримка при переході на агроекологію.
Необхідно віддати перевагу малим, різноманітним та стійким фермам, а також
розширити органічне землеробство. Треба сприяти навчанню та дослідженням у
сільському господарстві без пестицидів і без генетично модифікованих
організмів, йдеться у петиції.

Костантін Добреску пояснює: «Сільське
господарство віддає належне агрохімічній промисловості. У нинішній
сільськогосподарській практиці сформувалися певні звички, які передбачають масовевикористання цих
пестицидів, які набагато токсичніші, ніж перші покоління. Отже, від покоління до
покоління вони стають набагато більш небезпечні для комах, але й для населення. Хочемо чи ні, пестициди також містяться в
продуктах харчування. Ідея, що без цих отрут не можна було б вести сільське
господарство, абсолютно хибна. Є наукові дослідження, які показують, що Європа
є самоокупною з точки зору виробництва продуктів харчування. Очевидно, з
деякими змінами ментальності: наприклад, не їсти м’ясо частіше двох разів на
тиждень. Тобто зниження значення тваринництва таким чином, щоб задовольнитися
дещо більш послідовним рослинництвом в умовах екологічного землеробства. Тому
органічне землеробство можливе. Фермери, які вже обняли цей спосіб виробництва,
знають цю тему, вони знають, що це можливо. Вони знають, що ідея про те, що без
пестицидів люди помирали би від голоду, неправильна, хибна, це навіть
брехня…»

Європейська громадянська
ініціатива була запроваджена Лісабонським договором. Це дозволяє мільйону
громадянам щонайменше з чверті країн-членів ЄС запросити
Європейську комісію подавати законодавчі пропозиції у сферах компетенції
виконавчої влади ЄС. Однак на запит держав-членів, яким потрібен був час, щоб створити механізми
сертифікації заяв про підтримку, громадяни змогли подаватитакі ініціативи лише з 1 квітня
2012 року.

Для Румунії з давніх часів сільське господарство
було основною економічною діяльністю. Про даків говорили як про вирощувачів зернових, вівчарів та бджолярів. А в наступні століття, коли йдеться про основні
заняття населення на території нашої країни, сільське господарство вказується
як основне заняття. У сучасній епосі було багато тих, хто вважав Румунію
«зерносховищем Європи». Лише в 1949 р. керівництво країни поставило собі за
мету зменшити частку ВВП у сільському господарстві, і надати перевагу
промисловості. Це було зроблено лише в 1950-х рр. У цьому контексті виглядає
парадоксальним, що в нашій країні донедавна не було музею сільського
господарства. Наприкінці 80-х років, десь, на рівні комуністичного керівництва
тих часів, була розглянута ідея створення такого закладу. Таким чином, у місті Слобозія
розпочався збір предметів з метою створення колекцій. Потім настала груднева революція
і пріоритети змінилися.

Хоча в липні 1990 р. Префектура повіту Яломіна
вирішила створити Національний музей сільського господарства, він відчинив свої
двері лише в 1996 р. Незважаючи на те, що був розташований він в непридатному
для музею місці, а саме в колишньому складі меблів, завдяки зусиллям та відданості
тих, хто його влаштував, музей набув форми. З 2000 року до музейного комплексу
привезли стару дерев’яну церкву з н.п. Пояна. Документально засвідчена з 1737
року, вона використовувалася для богослужінь до 1900 року. Протягом століття вона
залишалася занедбаною, але не забутою. У 2000 р. її було відреставровано та перенесено
до парку поруч з Національним музеєм сільського господарства і від тоді вона
служить у якості парафіяльної церкви, будучи водночас туристичною пам’яткою.

Після 2013 року Національний музей сільського
господарства був перетворений відповідно до нової концепції. У той час як у
певній частині першого поверху проводяться тематичні виставки, присвячені
основним видам діяльності сільського господарства, другий поверх є місцем, де
відвідувач має можливість проникнути у світ тих, хто займається сільським
господарством, відповідно селян. Тут зберігаються знаряддя для обробки землі,
для виноградарства та приготування вина, бджільництва, риболовлі, а також
специфічні ящики великих розмірів, призначені для зберігання
сільськогосподарського урожаю. Картину доповнює склад, де виставлена старіша та
новіша сільськогосподарська техніка. Ті понад 13 тисяч експонатів справді
можуть створити образ того, що представляло румунське сільське господарство.

Найстарішим експонатом є сарай для зберігання продуктів, вироблений в 1702
році. Організатори музею прагнули здійснити, особливо на другому поверху уявну
подорож сільською вулицею. Відвідувач входить на головну вулицю, проходячи між
млином та корчмою. Це були місця, де люди колись збиралися і спілкувалися.
Потім слідують майстерні коваля, столяра, кравця, характерні для кожного села.
Потім відвідувач дістається центру села, де розташовані школа, церква та
ратуша. Йдучи далі, по вулиці, він бачить пекарню, продуктовий магазин та пошту.
А останньою на вулиці є селянська хата, що включає спальню, типову для
селянського будинку, кухню, але особливо приймальну.

Колекція приладдя та ґрунтообробних машин
складається з плугів, борін,
культиваторів, сівалок, граблів та картоплезбиральних комбайнів. Представлене
обладнання різної форми та розмірів, деякі виготовлені місцевими майстрами, імена яких
загубилися в часі, інші – відомими компаніями, деякі з яких
існують і сьогодні: Rud Sack, Rud Bacher ,Eberhardt, Deutz. Вони були побудовані для буксирування конями,
волами або тракторами і мають від двох до п’яти борозн. Музейні моделі були
створені в період з початку XIX століття до першої половини XX століття. Але, можливо, краще, ніж еволюція плугів, розвиток борін
відображає трансформацію сільського господарства. Найдавніші борони,
виготовлені понад 200 років тому, були зроблені з колючок. За ними слідували
борозни з дерев’яною рамою, потім залізні. Для порівняння ці металеві
конструкції виглядають як диво техніки. Механізовані машини також становлять
особливий світ. Перш за все локомотиви, які насправді були великими паровими
машинами, якими можна було рухатися в полі, де вони управляли молотарками, а потім
трактори представляли справжню сільськогосподарську революцію. Той факт, що
найстаріший локомотив у музеї датується 1870 роком, а колекція тракторів
(багато з яких працюють і нині) включає запчастини, вироблені в США в 20-х
роках, свідчить про те, наскільки серйозно механізація розглядалася фермерами століття
тому.

Національний музей сільського господарства у н.п.
Слобозія має й приміщення присвячене великим
фермерам Румунії. Відвідувачі можуть дізнатися тут про Ауреліана Пане, який
після свого візиту до США в 1934 році повернувся лише з двома скринями, повними
качанами кукурудзи, за допомогою яких він започаткував нову систему вирощування
кукурудзи. Протягом свого життя він обіймав різні посади, найвищою будучи посада міністра сільського господарства в уряді
Антонеску. Комуністична влада засудила його за впровадження і заохочення
вирощування невідомої і непотрібної для нашої країни рослини: сої. Він
помер у комуністичній в’язниці Герла, у травні 1951 року.

Іншою помітною особистістю, представленою в музеї,
є Ауреліу Попеску, власник першої садівничої ферми з виробництва насіння квітів
та овочів у Румунії, в н.п. Перієць. Всього за десять років, у 1946 році, вона
стала найбільшою фермою у Східній Європі у галузі садівництва, як зазначено в
документах про націоналізацію. На знак подяки, комуністи неодноразово арештовували
Аурелія Попеску і утримували довгий час в комуністичних в’язницях. З 2005 року
ферма є частиною спадщини Національного музею сільського господарства, але
дотепер не вистачало коштів для її відновлення та включення до
культурно-туристичного кола.

Описати протягом
кількох хвилин Національний музей сільського господарства неможливо. Тому, сподіваючись,
що ця моя стаття викликала інтерес, запрошую вас відвідати, зрозуміло, у
нормальні часи, цей оазис справжньої румунської духовності та культури. По
дорозі до Чорного моря зупиніться на дві-три години і зробіть короткий об’їзд
до Слобозії.