Tag: тварини

За оцінками Всесвітнього фонду дикої
природи у Карпатах налічується приблизно 320 тис. га лісів, які можна віднести
до незайманих та квазі незайманих категорій, з них 250 тис. – у Румунії.
Сьогодні ми здійснимо віртуальну подорож далекими від забруднення та міської
метушні районами, де можна побачити старі, кількасотрічні дерева і диких тварин,
таких як карпатський ведмідь, вовк чи рись, у своєму природному середовищі.

Нашим гідом сьогодні є біолог і
туроператор Герман Курменс, власник пансіонату в селі Мегура, селища Моєчу
Брашовського повіту. Румунія має вражаюче біорізноманіття, яке занадто мало
використовується як туристична атракція, – каже він. «Не потрібно відвідувати
савани Африки для спостереження за тваринами, це можна зробити в Румунії, у
горах, у лісах. Як відомо у Румунії найбільша в Європі щільність ведмедів,
вовків, рисей. Третина населення цих тварин знаходиться в Румунії. Дикі тварини
широко поширені у всіх горах Румунії. Певні концентрації спостерігаються в гірських
районах повітів Гаргіта, Ковасна, Брашов. Ми почали з однієї спостережної вежі
на початку 2000-х років у регіоні Феґераш, Шеркая.»

У румунських Карпатах вже давно не проводять організованих
спостережень за дикими тваринами, як вид туризму, – продовжує Герман Курменс. «У
70-80-тих роках проводили переважно організоване полювання, а трофеї продавали.
Туристи приїжджали з країн Західної
Європи і платили за такий досвід від 5000 до 12000 доларів. З часом
адміністрації заповідних територій також зрозуміли, що хоч і набагато важче та
більшими зусиллями, але можна заробити немалі гроші шляхом створення пунктів спостереження за тваринами.
Виграш гарантований у довгостроковій перспективі. Ведмідь в середньому живе 30
років, а після відстрілу чотирирічного ведмедя не заробиш нічого, хоча за ним
можна було спостерігати ще 20 років. Нам було досить важко переконати
адміністрації у 2000-х роках, оскільки привабити мисливця з-за кордону було
набагато простіше. Була триденна мисливська подорож, турист застрелив тварину,
а грошові кошти забирали лісові управління. Однак з часом ситуація докорінно змінилася.
У нашому районі ми маємо вже понад 15 спостережних веж і вони стали дуже
популярними туристичними об’єктами. Спостерігати за дикими тваринами приїжджають
люди з усієї Європи.»

Але як виглядає така туристична програма? Перш за все,
спостереження за тваринами здійснюється виключно організовано, – розповідає
Герман Курменс. «Туристів супроводжує спеціалізований гід, а також працівник
лісового господарства чи управління природоохоронної території, як правило,
озброєний. Поїздка здійснюється на позашляховику, наданому оператором. Останні
100 метрів до спостережної точки туристи проходять пішки. Для цього екскурсоводи
проводять перед від’їздом спеціальний інструктаж. Після виходу з
машини розмовляти забороняється, рухатися треба повільно і тихо. Туристам
заборонено брати з собою їжу, щоб не вабити ведмедів її запахом. Одяг повинен
бути відповідним, без яскравих і кричущих кольорів. Потрібно мати дощовий одяг
та черевики, придатні для піших прогулянок. Для кращого спостереження за
тваринами бажано мати бінокль. Любителі фотографій можуть взяти з собою свою фотокамеру.»

Спостереження за дикими тваринами є популярною туристичною атракцією, але може
бути й складовою ширшого турпакету. Він включає семиденну програму, яка поєднує
кілька форм туризму. Герман Курменс розповідає. «У цій програмі ми поєднуємо
природу та культуру. Виїжджаємо з села Магура, робимо кількаденні піші походи в
районі гірського масиву П’ятра Краюлуй, з наголосом на флорі та фауні Карпат. Організовуємо
похід до віддаленого кемпінгу або екскурсію в Печеру кажанів, де насправді є
три різні види кажанів. Також ми проводимо екскурсію до замку Бран. Програма
завжди має й культурну складову. Наприклад, ми відвідуємо укріплену церкву в селі
Вулкан, старий центр Брашова, Чорну церкву, вежі та стіни середньовічної
фортеці. Так ми поєднуємо природу та культуру.»

Іноземні туристи прибувають з багатьох країн Європи і
навіть з Америки, Канади чи Австралії. Більшість приїжджають через туристичні
агенції в Англії, – каже Герман Курменс. «Загалом західноєвропейців найбільше
цікавить природа. Наприклад, англійські туристи є найбільш зацікавленими,
оскільки англійці першими вирубували свої ліси понад 200 років тому. Без лісів зникли
ведмеді, вовки або рисі. Тому вони найбільше цінують природу. Вони раді бачити
ведмедя в дикій природі, але радіють, коли бачать жабу або птаху, яких у них
немає, як наприклад, бугай. Їм також подобаються рідкісні рослини, такими як п’ятра-крайські
гвоздики або дзвоники карпатські. Так само вони раді почути одуда або підорлика великого.»

Ось така наша сьогоднішня пропозиція провести вільний час
на природі, далеко від міської метушні. Ті, хто обрав такий туристичний пакет,
кажуть, що пережили унікальний досвід, який дозволив їм підзарядитися енергією
й гарним настроєм на цілий рік.

Цієї весни Фонд збереження Карпат продовжив
діяльність з екологічного відновлення в горах Фегераш (південь), території,постраждалої через незаконні вирубки лісів. Починаючи з 2012 року, екологічній організації вдалося успішно відновити понад 700
гектарів повністю вирубаних ділянок і посадити більше 2 млн саджанців ялиці, смереки, бука, клена, в’яза та
явора.

Міхай Зотта, технічний директор Фонду
збереження Карпат розповідає:
«Ми засадили територію, яка в майбутньому призведе до повернення природного лісового
типу, який існував раніше у цих районах. Більшість цих лісів були буковими та
змішаними лісами, буковими, ялиновими та смерековими, кленовими, яворовими та іншими видами, що поширені в лісах
у значно меншій мірі. Добре відомо, що в комуністичний період, якщо вирубовували ліс, територію
знову засаджували. Ялинові ліси є лісами де біорізноманіття набагато нижча. Таким чином, існує менше видів
рослин, менше комах, менше видів птахів, велика фауна не може знайти джерел їжі,
і тому всі ці речі вплинули на екосистеми в цілому. Тому практично ці букові
ліси та суміші, які існували були стабільними екосистемами з
довгостроковим балансом. Коли справа доходить до змін, це не добре. Ці
штучні ліси першими постраждають, вони не мають такої стабільності, як природні екосистеми. Долиною
ріки Дамбовіца із 600 га ми засадили близько 400 га, тому що
відбулося природне відновлення від 10% до 30%.Тож на 200 га відбулось
природне відновлення, і
400 гектарів засаджено півтора мільйоном саджанців.»

Екологічна організація також має
власні розплідники, де розсаду готують до посадки. Щороку близько 200 місцевих
жителів беруть участь у роботах з екологічного відновлення.Окрім відновлення лісів, в останні роки екологічна
організація також проводила роботи з охорони ґрунтів від ерозії. Уздовж водотоків, на площі в 23 км,
було відновлено оригінальну рослинність, що дуже важливо для закріплення
берегів. Фахівці Фонду збереження Карпат також мають намір повернути в дику
природу бобрів і зубрів ,
які в даний час є видами, захищеними законом. Навіть з цієї осені в районі
проекту відбудеться реінтродукція зубрів.

Національний парк Ущелини- Нери, розташований у південному- заході країни, є однією з найкрасивіших охоронюваних природних територій в Румунії. Найбільш видовищним місцем парку є Ущелини Нери. На ділянці близько у 20 кілометрів, річка Нера вирила видовищну і дику ущелину, утворюючи найдовшу ущелину в країні. Тут стіна ущелини сягає 200 метрів, а вода Нери і її притоки вирили і утворили у вапняковій породі численні озера, каньйони, печери і водоспади. Десятки тисяч туристів відвідують щороку Ущелин- Нери, тому влада оголосить край екотуристичним напрямком.

Ралука Петернел працювала в проекті Ущелини-Нери від організації Всесвітній фонд дикої природи Румунія зазначила: «Край Ущелини-Нери, як екотуристичний напрямок був запропонований після відбору, зробленого у всіх Південно-західних Карпатах. Ініціатива є частиною проекту, розробленого WWF Румунії з декількома партнерами. Проект називається «Дикі Карпати, багатство для людей», а щодо екотуризму були перевірені області з туристичним потенціалом Південно-західних Карпат та природоохоронні території. Ущелини-Нери були відібрані оскільки відповідають для того, щоб були запропоновані в якості екотуристичного напрямку. Це казковий край, насичений легендами, природними цінностями, культурними традиціями та звичаями. Маємо охоронювану територію з високою цінністю збереження, ліси, запропоновані для ЮНЕСКО, і також маємо послуги для задоволення потреб туристів. Вони мають де переночувати, поїсти, прогулятись і відпочити. Туристичні маршрути знаковані, і вказані на карті, що доступна всім туристам, і пансіонатах, в Управлінні Парку, а й багатьох пунктах призначення. Це карта багата на інформацію, з якою ви не можете заблукати.

Заповідник Нера – Беушіца був створений в 1943 році для захисту водного і наземного біорізноманіття, а й цілого ряду ландшафтів, деякі навіть згадуються в національних і міжнародних звітах, як унікальні туристичні напрямки. Наприклад, водоспад Бігер єдиний в світі, який має вигляд купола, через який вода плавно протікає з підземних печер. Чортове озеро є одним з найбільш захоплюючих водних об’єктів в цьому районі. Воно утворилось через обвалення стелі печери і охоплює площу в 700 кв.м. Глибина сягає 9 метрів, найглибше озеро в країні, що має карстове походження. Розташоване в парку дикої природи, озеро Окі Боулуй (Очі бика) має форму кратера, і глибину у 3,6 м. Воно має синій колір, а вода настільки прозора, що глядачі можуть насолоджуватися плаванням риби. 20 хвилин ходи від озера Окі Боулуй знаходиться водоспад Беушніца, що складається з декількох невеликих водоспадів, заввишки 15 м, і покритий зеленим мохом.

У краї Ущелини -Нери є найбільш представницькі праліси і напів-незаймані букові ліси в Європі. Тут ми знаходимо багате біорізноманіття де ростуть більше 30 видів орхідей, і на вапнякових стінах рясна рослинності, а у тріщинах ростуть дикі кущі бузку та інших рослин. Келін Уручі, біолог в адміністрації парку, розповідає: «Щодо біорізноманіття, у річці Нера є деякі рідкісні види тварин та рослин, такі як водні смугасті равлики і риби щиповки (Cobitis elongata), які водяться у цій річці. Що стосується букових лісів на вапняковому плато схилів Ущелини-Нери ми готуємо природоохоронювану територію для ЮНЕСКО, адже тут є деякі з найбільш знакових древніх лісів і напівзаймані букові ліси в Європі. Багато охоронюваних безхребетних тварин знаходять притулок тут, які залежать від старих дерев і значної мертвої деревини, що сприяє регенерації елементів в лісових екосистемах. Практично, у мертвому дереві є більше життя за кількістю видів, які мають притулок там, ніж в одному молодому. Чим дерево старше, тим цінніше з точки зору біорізноманіття. Ще одна особливість парку дається підсередземноморським впливом та карстовим рельєфом, де водяться рогата гадюка або емблематичні види для парку, які знаходяться на логотипі Національного парку, серед яких карпатський скорпіон.

Край Ущелини- Нери також є оселищим для багатьох видів птахів, ссавців, і в чистих, незабруднених водах водяться і хижі риби. Келін Уручі: «З-поміж птахів тут водяться сапсан, понад три чверті хижих птахів, що водяться в країні, 9 видів дятлів з 10-ох які знаходяться в країні. У нас також є рідкісні види, що охороняються на європейському рівні, такі як коходой, вівсянка або Coracias garrulus. В цілому налічується понад 140 видів птахів інвентаризованих в цій природоохоронюваній території. Є також пари синіх чайок, одні з найкрасивіших птахів в Румунії. Хто пливе на човні по річці Нера мають можливість побачити чайки, що літають вздовж річки. З-поміж ссавців у нас є популяції рисів і вовків. Ведмідь рідко водиться, він деколи проходить тільки через область. Оскільки вода є найважливішим елементом в цьому парку, тут водяться і видри.

Цей край, запропонований стати екотуристичним напрямом, виграє через розвиток місцевих громад. Виробники зможуть легко продати традиційні продукти, що просуваються на міжнародних фестивалях: банатська горілка, тірольське вино, сир всіх видів, джеми і солодощі з лісових фруктів, мед та прополіс.

Після великої пожежі у бухарестському цирку Глобус, внаслідок якої загинуло 11 екзотичних тварин, у тому числі два тигри, виникло питання про заборону використання диких тварин в циркових програмах. Точніше цей нещасний випадок розділив людей на два табори. Перший табір виступає за заборону номерів з тваринами, оскільки це забирає у тварин гідність і природну красу та вважає, що диким тваринам місце у дикій природі. Інший табір вважає, що номери з тваринами носять виховний характер та що їх заборона призведе до зникнення цирку.

Зокрема, активісти громадських зоозахисних організацій закликають відмовитися від використання тварин у циркових номерах. На сьогоднішній день закони, що забороняють чи обмежують залучення тварин до циркових постановок діють в багатьох розвинених країнах. Представник Асоціації Всесвітнього фонду дикої природи Румунія Магор Чібі стверджує, що тварини у цирках постійно страждають через умови утримання та через жорстоке дресування. Наприклад, лев в дикій природі має більш ніж 400 квадратних метрів для руху, в цирках має лише кілька квадратних метрів. Магор Чібі: Маючи на увазі той факт, що їм необхідно багато простору та рослинності та мають особливі потреби, ці дикі тварини не можна тримати в неволі. У дуже рідкісних випадках, зоопарки можуть задовольнити ці потреби, але цирк не може справитися з цими вимогами. Наприклад, тигра не слід тримати в клітці з іншими тиграми, тому що вони можуть стати агресивними. Крім цього, тигру необхідно багато води, а в цирку він не отримує достатньо. Потім, 90% свого часу дикі тварини проводять в клітках, решту часу на тренування та дресування для циркових вистав. У цих умовах, ми здаємо собі справи, що взагалі ці тварини страждають.

Поки що не відома загальна кількість диких тварин, які перебувають у цирках у Румунії, тому що більшість цирків є пересувними. Але відомий той факт, що ці тварини походять, як із спеціальних ферм, так з дикої природи. Магор Чібі ствердив, що стільки часу, скільки закон не забороняє дресування тигрів та отримання прибутку з цього, існуватиме попит на ринку: В даний час, десь 2000 тигрів живуть в дикій природі, але їх кількість в три раз більша. Також різні види мавп використовуються в циркових виставах. Найбільша загроза для мавп крім вирубки лісів, є торгівля. Все це призводить до зникнення диких тварин. Наприклад, 6 років тому, нашій команді вдалося в Таїланді призупинити незаконний транспорт з 12 молодими тиграми, які були вилучені з природи браконьєрами. Мабуть вони мали дійти до цирків, зоопарків або тих людей, які хочуть мати тигрів в приватній власності. Тигри знаходяться під загрозою зникнення, але стільки часу, скільки існує попит, тварини будуть під сильною загрозою.

Організації із захисту тварин стверджують, що мисливські інстинкти диких тварин цирку повністю придушені, бо ці тварини примушенні до виконання всіляких трюків, що не відповідають природі тварини. Магор Чібі: Будучи добре відомий той факт, що кішка інстинктивно дуже боїться сильного вогню, а дресирувальник переконає кішку пройти через кільце вогню, не достатня позитивна мотивація, тобто харчова винагорода. Для того щоб дика тварина могла перейти через інстинктивні почуття, вимагається набагато сильного переконання, тому вживаються різні види катування тварин. Діти можуть навчитися про тварин, але не в цирку. Ми живимо в епосі розвитку технології, існують цікаві фільми-3D про тварини, незабаром кожна дитина, яка захоче бачити дикі тварин на природі, зможе зробити це за допомогою симуляції віртуальної реальності. Ми не повинні бачити дикі тварини у своїх малих клітках, де вони страждають та мають зовсім іншу поведінку як на природі. Діти вчаться в цирку хибному, спотвореному і негуманному ставленню до тварин, коли бачать примус тварин з батогом в руках до слухняності. Для дітей це помилкова картина сприйняття природи тварини та її ролі у відносинах людина-тварина.

Екологічні організації вимагають закону про заборону використання диких тварин в циркових програмах. Магор Чібі розповість про кілька ініціатив щодо припинення цих практик: Генеральна рада муніципалітету Бухарест внесла змін до регламенту про функціювання цирку Глобус. Цирку заборонено використовувати дикі тварини у виставах. Генеральна рада розглядає зараз інше питання про заборону всіх вистав з тваринами на території муніципалітету Бухарест. По-третє, Парламент Румунії розглядає внесені зміни до законопроекту про заборону вистав з тваринами на території всієї Румунії та можливо, що на весні буде прийнятий вищезгаданий закон. Ми боротимемось доти, доки ці практики зникнуть в Румунії, враховуючи той факт, що вже 14 країн Європи повністю заборонили номера з дикими тваринами, а інші 19 країн частково.

Асоціація Всесвітнього фонду дикої природи
Румунія ініціювала в соціальних мережах петицію про заборону циркових вистав
за участю тварин.
Дотепер, петицію підписали понад 30 тисяч людей. У неділю 19 лютого поточного року відбулася остання вистава цирку Глобус за участю диких тварин.

Завдяки кліматичним умовам фауна Румунії є однією з найбагатших в Європі. Окрім аборигенних видів великих хижаків, упродовж часу ряд інших нових видів тварин знайшли сприятливі умови у природній екосистемі, адаптувалися і сформували життєздатні популяції, таким чином збагачуючи біорізноманіття Румунії. Ці “прибульці” потрапили сюди випадково в пошуку їжі або в результаті таких явищ, як зміна клімату, чи розведення для полювання.

Відомий з давнини за його смачне мясо, європейський муфлон, предка диких овець в Європі, був колись широко поширений у всіх гірських масивах Середземноморя. В даний час муфлони розкидані у віддалених районах Корсики, Кіпру і Сардинії до Малої Азії. У Румунії муфлони були колонізовані для акліматизації в Південній Добруджі, де камянистий ґрунт і ліси мають багато джерел вони, а клімат схожий на середземноморський.

Розповідає директор лісового господарства повіту Констанца Йон Богдан: “Негуренське мисливське господарство є складовою комплексу розведення тварин для полювання, зокрема муфлона. Крім цього там розводять оленів, а також є в плані розведення лані. У нас є близько 65 муфлонів. У 2004 році мисливське господарство було розширене до 270 га, до цього воно мало всього 1,5 га, де жили 15 муфлонів, тобто умови були не дуже. Таким чином у 2004 році ми вирішили розширити господарство і завезли з Австрії близько 30 молодих особин муфлону, що в результаті схрещування з існуючими муфлонами привело до отримання здорової популяції муфлонів.”

Лань європейська широко поширена в Румунії і є інтродукованою твариною. В народі кажуть, що ця тварина з родини оленевих має міфологічний звязок з небесами через довгі роги, які люди порівнюють з сонячним світлом чи гілками дерева. Вони періодично оновлююся, тому лань є й символом відродження і оновлення природи. Майже в кожній румунській традиційній хаті, особливо на півночі країни, можна побачити оленячі роги на стіні, захищаючи спокій і благополуччя в родині. Кажуть, також, що олень є вісником світла і вказує шлях до денного світла.

Розповідає Овідіу Йонеску, декан факультету лісового господарства у місті Брашов: “Лань європейська є одним з інтродукованих видів тварин в Румунії. Ця тварина має дуже цікаву історію, з давніх часів люди цінують лань за її красу. В часи Римської імперії тодішні імператори поширили її по всій імперії, а потім по всій Європі. Дещо пізніше, у часи Австро-Угорської імперії, лань була завезена й в Румунію, а перші популяції оселилися на заході. Дуже важливу роль у поширенні лані в Румунії мало Шарлотське мисливське господарство. Воно стало основним чинником розповсюдження лані по всій країні, створюючи понад 40 популяцій. Під час комунізму популяції лані були створені в 27-ох повітах, де вони мали сприятливі умови для розмноження. За чисельністю, найбільша популяція лані була Скорнічештах, де працювало спеціальне президентське мисливське господарство. Станом на сьогодні лань дуже добре інтегрувалася в румунську фауну та є невідємною складовою біорізноманіття в багатьох лісах, у горах і на рівнинах.”

На заході Румунії, в 44 км від Тімішоари знаходиться найдавніше і найбільше за площею в Румунії мисливське господарство Шарлоттенбург (Шарлота), засноване німецькими переселенцями ще в 1771 році. Зараз воно простягається на площу 1200 гектарів лісу. У 1890 році тут був побудований мисливський будинок, а з 1902 року була зведена огорожа і створено мисливський парк площею 18 га. Сюди були завезені лані із Сербії, а пізніше з Чехії, Німеччини та Австрії. Періодично аристократи проводили тут полювання на оленя. Після Першої світової війни, ліси і мисливський парк Шарлота перейшли у державне управління, а самці лані вважаються королями Шарлотських лісів. Тут знаходиться найбільша популяція лані в Румунії. Тутешні ліси є справжнім раєм для місцевих та іноземних мисливців.

Щоб відзначити 110-річний ювілей Шарлотського мисливського парку Державне управління лісів РОМСІЛВА створило Музей Полювання Шарлоттенбург, передусім, щоб ознайомити широку громадськість про фауну та історію полювання на заході країни. Розповідає музейний фахівець Андре Кісс. “Будь-який природознавчий музей має на меті представлення колекції, а в рамках колекцій, різні цікаві факти про природу, або, якщо можливо, про все біорозмаїття. Усвідомлення екологічних принципів, що існують сьогодні у світі у звязку з отриманням необхідних знань, розуміння та захисту біорозмаїття може початися з кожного експонату, кожної колекції такого музею.”

РОМСІЛВА на сьогодні управляє 11 мисливськими господарствами на кшталт шарлотського, котрі були створені для розведення таких видів, як лань, кабан дикий, олень звичайний і муфлон.

Нові види тварин були включені до переліку Боннської конвенції. Таке рішення було прийняте нещодавно на міжнародній конференції в Кіто представниками 120 країн, що підписали Боннську конвенцію про збереження наземних і морських мігруючих видів тварин. Після шести днів переговорів, 31 новий вид мігруючих риб, птахів і ссавців були включені до Додатку І до Конвенції. Зокрема до списку охоронюваних диких тварин був занесений білий ведмідь, деякі види газелей, китів, акул, дрохву. На жаль, африканський лев не був включений до цього списку через відсутність повної інформації про країни, де він водиться.

Білий ведмідь живе виключно в Арктиці, на північному узбережжі Сибіру, Аляски, Гренландії, Канаді (де мешкає найбільша популяція білих ведмедів) та іноді зустрічається в Скандинавії. На сьогодні не відома точна кількість білих ведмедів, але експерти вважають, що в даний час можна говорити приблизно про 20.000-25.000 одиниць. Велику загрозу для життя білих полярних ведмедів створює нерозумна діяльність людини. Усе більш агресивне забруднення Арктики привело до потрапляння небезпечних забруднюючих речовин і пестицидів в організм цих ссавців. Накопичення цих шкідливих речовин ослаблює імунну систему і призводить до народження все більшої кількості ведмедів з генетичними дефектами. Іншою небезпекою є розливи нафти, оскільки білий полярний ведмідь, який випадково потрапив у нафтову пляму приречений до смерті, тому що від нафти волосяний покрив на тілі тварини втрачає свої ізоляційні властивості.

Але найсерйознішою загрозою популяції білих ведмедів вчені називають глобальне потепління в результаті промислової діяльності. Результати глобального потепління найбільш помітні на полюсах, в результаті надмірного танення морського льоду. Іншою проблемою, спричиненою глобальним потеплінням, є генетичне скорочення біловедмежого населення та збільшення популяції бурих ведмедів. З огляду на те, що останні роки були більш теплими і тенденція потепління зберігається, бурі ведмеді розширюють на північ середовище свого проживання, частіше зустрічаються з білими ведмедями й оскільки вони генетично схожі, почали схрещуватися і давати гібриди. Гібрид білого та бурого ведмедя, як правило зустрічається в Канаді і на Алясці.

І дрохва була включена до списку охоронюваних видів. Це була найбільша птаха на рівнинах Європи, яка зникла через індустріалізацію сільського господарства та полювання. У нашій країні вона водиться у Берегані, Молдові, Західній низовині або в степах Добруджі. Востаннє її бачили на початку 80-х років в районі Келерашь. Тоді ж орнітологи офіційно визнали дрохву зниклою в Румунії через надмірне полювання.

Боннська конвенція, підписана в 1979 році під егідою Програми ООН з охорони навколишнього середовища та в силі з 1983 року, має на меті збереження наземних і морських мігруючих видів тварин, також птахів повсюди на шляху їх міграції. Наступна планова конференція Боннської конвенції відбудеться в 2017 році на Філіппінах.