Tag: творчість

Щорічно, 15 січня, ми святкуємо День національної культури, наголошуючи на
тому, що в цей день народився національний поет Міхай Емінеску. Крім заходів, організованих з цієї нагоди, ми прагнемо довідатись, у
якій мірі існує потяг румунів до серйозного пізнання творчості Міхая Емінеску,
маючи на увазі, що шкільні підручники й надалі змальовують поета згідно з
кількома відомими шаблонами, в той час як на протязі останнього півстоліття
критичне звернення до творчості поета майже не сягнуло розвитку.

Історик Лумініца Корняну, спираючись на досвід професора літератури, як в
ліцеї, так і на факультеті, наголошує на необхідності усвідомлення періоду коли
жив Міхай Емінеску, якщо бажаємо зрозуміти творчість поета. Біографічний шлях Емінеску, пристрасної та захоплюючої людини,вірулентного журналіста, людини, якій
долею судилося велике кохання до Вероніки Мікле, – це, на думку Лумуніци
Корняну, найліпший метод наближення молодого покоління до літератури, написаної
150 років тому: Незважаючи
на безмірне захоплення поезією Міхая Емінеску, і вона мені дуже подобається, слід
відмітити, що йдеться про поезію, створену поетичними засобами XIX століття, які відтворюють чутливість,
специфічну епосі. Засоби поетичного виразу є визначені, зміст є специфічний даній
епосі. Якщо, наприклад, ми звернемось до вірша Озеро, який учні вивчають у восьмому класі, бачимо бажання зустрічі двох юних
осіб на лісному озері у сприятливих умовах. Уявіть собі, у який спосіб
усвідомлює це сучасна молодь, яка знайомиться шляхом соцмереж та зустрічається
в клубах. Отже,
поезія Міхая Емінеску малодоступна сучасним дітям, оскільки нерідко, вони не
розуміють про що власне йде мова.

До і після Міхая Емінеску – так можна резюмувати вплив
Емінеску на розвиток румунської літератури. Літературний критик Лумініца
Корняну відмічає: Звертання
до ідей, до філософії, інтеграція романтизму, синхронізм румунської поезії зі західною та з європейською літературою, – всі ці заходи завдячуються Міхаю
Емінеску. Крім цього, Емінеску залишив нащадкам літературну, поетичну мову,
надзвичайної сили й краси. Творчість Емінеску становить вирішальний момент
розвитку румунської літератури. Як я вже відмічала, й наголошую на цій ідеї,
вважаю, що серйозне ознайомлення з життям поета, сприятиме ліпшому розумінню
його поезії. Однак, я вважаю, що в його творчості існують поеми, художню та естетичну вартість яких сучасна молодь як і читачі взагалі розуміють навіть не знаючи на його біографії. Йде мова про поезію, яка окреслює частину його творчості з
нахилом до плутонізму, як визначив у 1968 році у своєму етюді критик Йон
Негріцеску, аналізуючи творчість поета, опубліковану після його смерті.

Головний редактор журналу «Культурний спостережник Кармен Мушат вважає, що національний поет Міхай Емінеску
перш за все є надзвичайно важливим поетом. Отже, перш за все слід прочитати
заново творчість Емінеску: Я вважаю, що без творчості Міхая Емінеску румунська література не сягнула б
рівня сучасної літератури й процес змін, що мав місце в літературній мові,
мабуть запізнився б. Заслуга Міхая
Емінеску полягає в тому, що він сприяв розвитку
й удосконаленню структури румунської літературної мови й сприяв своїм
творчим хистом урізноманітності її образних засобів. Читаючи уважно твори Міхая
Емінеску, ми здаємо собі справи, що він не лише поет-романтик. Дійсно, проза
Емінеску є романтична, однак його поезія випереджає романтизм й наголошує
на численних можливостях та напрямах румунської літератури пізнішого періоду. У разі поезії Емінеску, попри мелодики, темпу,
рими, попри романтичної риторики знаходимо модернізм кінця XIX та початку XX-го століть.

Внаслідок надмірної міфізації та ідеологічного наголошення, письменниця Сімона Попеску в шкільні роки не
вважала за необхідне глибоко вивчати поетичну творчість Міхая Емінеску.
Справжня зустріч з творчим доробком поета, мала місце пізніше з її власної ініціативи: Мого гуманного Емінеску,
надзвичайного Емінеску я виявила у студентські роки, коли читала й перечитувала
включно всі варіанти його поем у критичному огляді історика літератури Думітру
Мурерашу. У студентські роки я сягнула власного розуміння поезії Емінеску. Я
знайшла іронічного, пародійного, самокритичного
Емінеску. У той час я відвідувала курси
в Яссах, присвячені Емінеску, пригадую, що я здивувала аудиторію моїм
дослідженням невідомої мені в школі
поеми Емінеску. Навіть нині ця
поема маловідома оскільки вважається проблематичною. Йдеться про Антропоморфізм, що є своєрідною пародією на поему Лучафер. Ця поема, створена напередодні написання поеми Лучафер. Ця поема про кохання,
але не між людиною та Лучафером, а про кохання півня й курки. В цій поемі
Емінеску пародіює власні поеми. Це було надзвичайним спектаклем, який міг
дозволити собі лише великий поет, тим більше, що йдеться про пародію за
підписом Мінунеску. Знахідка цього Мінунеску була для мене великим
задоволенням. Ще більше посилила мою любов до Емінеску.

Фонд Асоціація Гуцулів Румунії за підтримки Генерального консульства Румунії в Чернівцях провела з 20 по 30 травня цього року, у місті Борша, Марамуреський повіт, Міжнародний мистецький пленер Природа, пейзаж, архітектура- традиція і модернізм. Цільова зона: природоохоронні території Національний парк Гори Марамуреш та Парк Гори Родний. Долина Рускови та Долина Бістріце. Партнери з Румунії цього заходу: Будинок культури села Репедя, Марамуреського повіту. Партнери з України: Євромедія з міста Чернівці та Культурна Асоціація Ватра з міста Рахів, Закарпатська область. Взяли участь у цьому міжнародному мистецькому пленері 15 художників з Румунії та України (Чернівців, Івано-Франківська та Рахова). Координатором заходу виступив голова Фонду Асоціація Гуцулів Румунії Василь Попович.

З боку Румунії взяв участь і український художник з Сучави, член незалежної групи Доміно Іван Боднар, який розповідає про головну мету цього міжнародного мистецького пленеру: Показати наші краєвиди, наші гори, людей, звичаї, нашу архітектуру. Учасники міжнародного митецького пленеру були дуже зачаровані, і про все це вони написали картини. Вони стають нашими культурними послами. Вони йдуть і розповідають про Румунію, про її красу, про наших людей. Вони зустрічались з ними і відчули їхню теплоту та гостинність, і були дуже зачаровані тим, що побачили. Я думаю, що такі заходи, які проводяться на Мараморощині, або ті котрі організую я на Буковині, як наприклад,Буковина: минуле, теперішнє майбутнє, та інші заходи з художниками та фотографами. А це все для того, щоб ми один одного краще знали, знали наші культури і зміцнювали наші стосунки. Коло наших друзів дуже широке. На наші заходи прибувають художники зі Східної та Західної Європи. Я вже втретє побував на Мараморощині.На Буковині вже 10 років я організую такі заходи у яких беруть участь художники з Канади і багатьох європейських країн, зокрема з України. Два роки тому, я був в Україні, недалеко Львова, де пройшла зустріч румунських і українських художників.

По-перше, хочу подякувати генеральному консулу Румунії у Чернівцях пані Елеонорі Молдован та пану Василю Поповичу, який нас прийняв на пленер. Хочу сказати, що було дуже інтересно. Було дуже багато спілкування та позитивних емоцій. Прийняли нас дуже файно з великою теплотою. Дай Боже, щоб ці пленери проводились і в майбутньому, аби художники могли зустрічатись, спілкуватись і творити щось красиве. Щоб все це було усім на радість і користь- сказав учасник Міжнародного художнього пленеру у місті Борша, Марамуреського повіту, чернівецький художник Олександр Тімчук.

Міжнародний мистецький пленер був хорошою нагодою для зміцнення стосунків між румунськими та українськими художниками.