Tag: театральний фестиваль

Коронавірус та послаблення обмежень

Більше
23 тисяч інфікувань та
близько 1.500
загиблих в результаті епідемії
COVID-19 в Румунії. У своїй характерній манері, президент Клаус Йоханніс заявив, що він стурбований збільшенням кількості
захворювань за останні дні. Він відновив
заклик до населення дотримуватися заходів санітарної безпеки, які він назвав
простими, добросовісними і
дуже важливими – носіння маски, фізичне дистанціювання, гігієна рук. Після двомісячного надзвичайного стану
та одного місяця режиму
надзвичайної ситуації, Уряд
вирішив його продовжити,
з 17 червня, ще на 30 днів, але в умовах
посиленого послаблення.
Діяльність відновлюється в тренажерних залах, з дотриманням санітарних заходів.
Магазини в торгово-розважальних центрах
відкриваються, але кінотеатри та дитячі майданчики залишаються закритими. Богослужіння в церквах будуть відновлені,
але з носінням масок та з дотриманням фізичної відстані.
Приватні заходи в закритих приміщеннях не
можуть перевищувати 20 учасників, а заходи на свіжому повітрі 50. Щотижня буде оновлений список із країнами, до яких
можна здійснювати авіарейси, і з яких громадяни Румунії можуть приїжджати без запровадження домашньої ізоляції.

Історія спеціальних пенсій

Повторна
тема публічних дебатів у Румунії, оподаткування так званих спеціальних пенсій,
які не дотримуються принципу внеску, постала знов на перший план. Парламент вирішив
оподатковувати різницю між спеціальною пенсією, включно пенсії сенаторів та депутатів, та пенсією, яка отримується через періодичні внески, що
сплачуються до пенсійного фонду протягом періоду активного життя. Різниця від
2000 леїв (еквівалент близько 400 євро) до 7000 леїв оподатковуватиметься, як до тепер, на 10%, а для сум,
що перевищують 7000 леїв, податок становитиме 85%. За даними Державного пенсійного фонду, кількість тих, хто отримує службові
пенсії, становила вкінці минулого місяця близько 9500. Майже 4100 осіб є бенефіціарами Закону «Про статус прокурорів та суддів», і один з них отримує найбільшу пенсію в
Румунії – понад 19.000
леїв. Близько
150.000 колишніх працівників
системи громадського порядку та національної безпеки також отримують службову пенсію. Дуже оперативно, Верховний
суд та
Омбудсмен оскаржили проєкт закону про
оподаткування всіх спеціальних пенсій у Румунії в Конституційному суді.
Верховний Суд критикує той факт, що послідовні рішення в цьому сенсі Конституційного суду ігноруються,
що у цьому питанні не була проконсультована Вища рада
суддів та прокурорів та вважає, що принципи справедливого оподаткування
та незалежності
суддів були порушені. Минулого місяця, за поданням, Конституційний суд відхилив
нормативний акт про скасування спеціальних пенсій. Оглядачі очікують подібного
результату й тепер,
оскільки шість із дев’яти суддів Конституційного
Суду
отримують спеціальні пенсії, а деякі навіть накопичують більше таких доходів.

Національні іспити під час пандемії

Закриті ще з березня, від коли проводяться онлайн-навчання, школи в Румунії були відкриті на цьому тижні для так званих Національних інспитів – обов’язкового тесту для зарахування до закладів повної середньої освіти. Понад 160 тисяч випускників 8-го класу здали ці іспити на цьому тижні. Через
коронавірусну пандемію вони пройшли в особливих умовах. Медичний персонал
провів епідеміологічне тестування дітей,
яким вимірювалася температура. Так само у кожній школі, де проходили іспити, були дезінфікуючі килимки, захисні маски та
біоцидні речовини для дезінфекції підлог, дверних ручок, лавок чи стільців.
Учням було
заборонено заходити в класи з рюкзаком або сумкою, і під час іспиту їм довелося тримати відстань у 2 метри від
будь-якої іншої особи. Учні, які перебували
в ізоляції, на карантині, госпіталізовані, або підтверджені з новим
коронавірусом, у яких в день іспиту була температура вище 37,3 градуса за
Цельсієм, або які мають інші захворювання, що можуть погіршитися в контексті
пандемії, здаватимуть ці іспити за спеціальною процедурою у період 29 червня -
1 липня.

Міжнародний театральний фестиваль у місті Сібіу онлайн

До неділі триває Міжнародний театральний
фестиваль у місті Сібіу (центр), організований вперше за чверть століття
виключно в онлайновому варіанті.
Тема цьогорічного видання – «Сила вірити».
Протягом десяти днів, в рамках
фестивалю,на
офіційному веб-сайті www.sibfest.ro, а також на його сторінці у Facebook та на
каналі YouTube,представлено 138 заходів з 30 країн на
п’яти континентах.До
них було додано 12 спеціальних конференцій. За даними організаторів, найбільший
фестиваль виконавських мистецтв у Центральній та Східній Європі пропонував 250
годин театру, танцю, музики, цирку, конференцій, дебатів та вистав для дітей, що транслювалися безкоштовно.

Примхи погоди

Вся Румунія перебувала під жовтим штормовим
кодом, і метеорологи послідовно оголошували про червоний та помаранчевий рівні
небезпеки, а також попередження про червоний код проливних дощів та граду.
Гідрологи також оголошували жовті та оранжеві коди небезпеки на річкових басейнах
більшої території країни. Повітові та національні дороги були заблоковані через
проливні дощі та дерева, повалені
сильним вітром. Багато населених пунктів залишилися без електропостачання після
того, як сильний вітер та дерева повалили електричні стовпи. У деяких районах
град також завдав сильної шкоди сільськогосподарським
культурам та садам, а частину дахів будинків було знесено вітром. Для відкачування
води із сотень затоплених домогосподарств та видалення автомобілів і
електричних кабелів з доріг було відправлено рятувальників.

Театр Арарат з міста Бая-Маре, повітовий центр Мараморощини, взяв участь, в кінці вересня в Ужгороді, у першому міжнародному театральному фестивалі Монологи над Ужем. У фестивалі взяли участь крім румунського театру і театри з Словаччини, Польщі, Грузії та України. Моновиставою румунського театру «Художник плакатів», яку блискучи зіграв актор Клаудіу Пінтікан завершився театральний фестивалі в Ужгороді. Автор п’єси письменник Маріан Іля.

Текст п’єси переклала заслужений журналіст України Ельвіра Келару. Вона також переклала книги з творів румунських письменників. Недавно в Україні побачив світ, в її перекладі, роман Мара, румунського письменника Йоана Славіча.

«Художник плакатів» (монодрама в двох діях) представляє персонаж, що його «дістали» з ностальгічних професій комуністичної епохи. У ході революції копіювальник слоганів заплатив за свій пролеткультурний та агітаційно ідилічний продукт: він отримав по голові саме одним з плакатів , який він малював з такою відданістю. Зять «плакатиста» має свою журбу: він занепокоєний тим, щоб не стати рогоносцем і має одне заняття – слідкувати, щоб дружина йому не зрадила. Проте молодиця має перед собою батьківську модель розпусти, тому обидвоє: батько та дочка стають партнерами в мистецтві зради.

Після закінчення вистави, заступник міського голови Олександр Білак вручив румунському актору диплом лауреата, відзначив його чудову гру. Адже моновистава, за словами Олександра Павловича, «найскладніший театральний жанр, вона специфічна як щодо енергетики, так і акторської гри. А гра Клаудіу Пінтікана, і сама вистава заслуговують на найвищу оцінку», – наголосив Олександр Білак, пише газета «Закарпаття-онлайн»

Маріан Іля зазначив, що дуже добре, що театр Арарат виходить з Байя- Маре, і виступає з театральними виставами за межами Румунії. Для актора та режисера Клаудіу Пінтікана цей фестиваль був зустріччю з чудовими акторами та театрами, а театр Арарат є представником Румунії у світі слов’янського театру, де мистецтво є в себе вдома, в цій чутливій галузі початку ХХІ століття, яким є театр!

Ботошанський театр імені Міхая Емінеску щороку бере участь у Фестивалі комедії в Чернівцях «Золоті оплески Буковини».

З 5 по 13 травня Національний театр в Тімішоарі організував XXIII Європейський фестиваль вистави – Фестиваль румунської драматургії, коротше, FEST – FDR. Цьогорічний Фестиваль пройшов під знаком змін, цього року, тема, запропонована театральним критиком Оаною Борш була Інволюція – Революція – Еволюція, слова, які відзначають те, як суспільство і, включно, театр моделюють реальність і будують майбутнє.

Після кількох років досвіду роботи з румунськими текстами театральний критик Оана Борш поміщає румунську драматургію під знаком еволюції: Це маленькі кроки, але хто стежить за цим явищем, може усвідомити це. Перш за все, через тематичну різноманітність. Ми вже не зосереджуємося на тому соціально-документальному підході, який переважав у сучасній румунській драматургії, а на різних темах, що ведуть до самоаналізу, спроб позиціонуватись в міжлюдських та соціальних відносинах. Існує також крок вперед з точки зору покращення текстів. Ми вже можемо говорити про досвідчених драматургів. Чаба Секелі, Міхаела Міхайлов та Раду Апостол, які тривалий час працювали разом …Інший драматург,який проявляє себе – це Алекс Поп.

Згода та упередження, ідентичність і співіснування, і особливо, любов … це теми, що розглядаються у виставі «Історія Трансільванії» Джорджа Штефана, режисер Анді Георге, продукція Мультимедійного центру Студіо Акт з міста Орадя. Текст заснований на реальній історії і розповідає про змішану румунсько-угорську сім’ю, що живе у місті Тиргу Муреш, сім’я простежена протягом декількох поколінь. Йдеться про співіснування між румунами та угорцями та про серйозне зіткнення у період з 19 по 21 березня 1990 року, в Тиргу- Муреші.

У ролях виступають актори румунської та угорської національності з міста Орадя, а вистава йде на двох мовах. Річард Балінт виступає в ролі румунського співробітника політичної поліції Секурітатя Штефана Ремеша, котрий під час комунізму розслідує і відправляє до в’язниці угорця Іштвана Сабадоша, у ролі якого виступає Дьюла Кочіш. Цікаво, що обидва актори пережили подібний досвід до того, що розповідає вистава. Річард Балінт і Дьюла Кочіш: «Річард: У деякій мірі, я також румуно-угорський продукт. Мій тато був угорцем, мама, румункою, і я пережив подібні ситуації. Там де я виріс, мене побили кілька разів за те, що я був угорцем. Такого буває. І тоді, у 1990 році, в березні, я трохи постраждав. Не так про фізичне насильство йде мова, а про те, що ставлення людей до нас раптом змінилося. Люди з якими ми були друзі і сусіди в будинку, тими днями боялись нас. Там були деякі напруження. Дюла: Для мене особисто було погано, тому що мій батько був у в’язниці протягом 11 місяців в місті Орадя, тому що він хотів покинути країну. Комуністи посадили його за грати, тому що він хотів бути вільним.

У цьогорічній програмі, в розділі Фестиваль румунської драматургії також була запрошена вистава Шекспір для Анни, продукція Центру мистецтв Колосеум в Кишиневі. Це документально- театральна вистава про правду та любов, створена на основі інтерв’ю у тюрмах № 10 – Гоян для неповнолітніх, № 7 – Руска для жінок і №. 6 – Сорока для чоловіків. Текст та режисура належать Лумініці Цеку, яка відома своєю турботою про документальний театр.

Актриса та режисер Лумініца Цеку не вперше розповідає про історії затриманих: У 2008 році ми показали виставу Будинок M, у якій є також монолог жінки, яка вбила свого чоловіка. Минув деякий час, і я подумала, як справи з дівчатами з якими я спілкувалась у в’язниці Руска. Я працювала над виставою про домашнє насильство, і я запитувалась, як можна жити без любові. Як живуть жінки у в’язниці Руска? Я знала, що вдома у них є діти, чоловіки, і що вони шукають любові. І я також знала, що декотрі з них шукають любові там у в’язниці. І тоді настала ідея зробити виставу про кохання, яке майже неможливе. Ми вирішили відвідати три уразливі в’язниці. Я спілкувалася з багатьма ув’язненими, але також з працівниками в системі. Це також потрясаюча вистава і для нас, тому що кожен раз повертає нас до цього світу, завжди нагадує нам, що ті люди, які кохають, вони існують. І кожен раз, ми шкодуємо, що ми живемо на свободі і десь далеко від нас, в світі за гратами, знаходяться ті, кого ти знаєш, з ким спілкувався про кохання… ».

Європейська складова Фестивалю румунської драматургії була представлена цього року відомими театральними іменами на континенті. Оона Борш: Я рада, що фестиваль завоював цю славу, що такі відомі імена та театри приходять до Тімішоари. Ми були дуже щасливі, що такий режисер як Міло Рау, славнозвісний в Європі був присутній з виставою з відомим берлінським театром. На фестивалі також був присутній Лук Перцеваль, з його театром Талія, з виставою Грона гніву. Міло Рау говорить у виставі доку-драмі про міграцію, зокрема, про міграцію в останні два-три роки. У виставі виступають два сирійські актори, які вже жителі Європи протягом декількох років і два актори зі старої Європи, Греції і Румунії – Майя Моргенштерн. Отже, якщо Міло Рау пише текст про міграцію, Луk Перцеваль повертає текст Джона Стейнбека «Грона гніву» і робить аналіз про вигнання і ідентичність.