Radio România Internațional

Tag: телерадіоподаток

  • Парламент скасував телерадіоподаток

    Парламент скасував телерадіоподаток




    Вважаючи необгрунтованими аргументи
    президента Клауса Йоханніса, парламент нового скликання вирішив таки скасувати абонентську
    плату за суспільне телерадіомовлення (телерадіоподаток), разом іншими 101
    неподатковим збором.




    Рішення про скасування цих зборів було
    прийнято законодавчим органом попереднього скликання напередодні парламентських
    виборів 11 грудня, на яких перемогу здобула Соціал-демократична партія, але
    президент ветував закон. Після того, як Конституційний Суд визнав законопроект таким,
    що відповідає вимогам Основного закону, Клаус Йоханніс скористався останньою
    можливістю і повернув нормативно-правовий акт у парламент для доопрацювання.
    Народні обранці, однак, прийняли закон в
    його первинному варіанті.




    Після оголошення результати остаточного
    голосування, ініціатор нормативно-правового акту лідер Соціал-демократичної
    партії та голова Палати депутатів Лівіу Драгня заявив з трибуни нижньої палати румунського
    парламенту, що закон створено для людей, які не хочуть бути приниженими і
    стояти в чергах. Що стосується суспільних телебачення і радіо Лівіу Драгня вважає,
    що: «Лише відтепер ці дві установи можуть вийти з-під впливу політизації і стати
    дійсно політично незалежними з огляду на те, що кожен рік, згідно із законом, вони
    будуть знати, що мають в бюджеті чітку суму. Вони більше матимуть чому йти «з
    капелюхом в руках» ні до прем’єра, ні до парламенту, ні до міністра фінансів,
    ні до іншого впливового на той час політичного лідера.»





    Ініціативу СДП підтримав і Альянс
    лібералів та демократів, який разом з соціал-демократами утворює правлячу коаліцію.
    І Демократичний союз угорців Румунії, який уклав з СДП та АЛДЕ протокол про парламентську
    співпрацю, проголосував за цей закон, навіть якщо під час пленарного засідання
    виступив проти скасування телерадіоподатку, стверджуючи, що парламент не може
    залишити ці дві установи під знаком невизначеності. Лідер ДСУР Келемен Хунор: «Унаслідок
    скасування телерадіоподатку змінюється вся бюджетна філософія двох установ, так
    само змінюється філософія функціонування обох суспільних установ. Постане
    включно й питання зарплатні в цих двох ЗМІ і ми опинимося в ситуації, коли
    своїм рішенням викликали загальний хаос в
    обох компаніях.»




    За прийняття закону в його первинному
    варіанті проголосували і депутати фракції національних меншин. Опозиційна Націонал-ліберальна
    партія зажадала виключення з тексту законопроекту положення про скасування абонплати
    за суспільне телерадіомовлення. Т.в.о. голови НЛП Ралука Туркан: «Ніхто не знає
    яким буде статус співробітників цих двох установ. Змінюється джерело
    фінансування від бенефіціарів цих двох установ до державного бюджету і ризикуємо
    перетворити ці дві установи на простий додаток фінансиста, тобто уряду.»





    Партія «Народнй рух» проголосувала проти
    скасування телерадіоподатку, стверджуючи, що відновлення довіри до більшої ЗМІ в
    Румунії має початися з громадських радіо і телебачення, а Союз «Ратуйте Румунію»
    вирішив оскаржити закон в Конституційному Суді.

  • Скасування телерадіоподатку

    Скасування телерадіоподатку








    Парламент Румунії
    нового скликання не погодився
    із зауваженнями президента Клауса Йоханніса, який повернув для доопрацювання
    закон про скасування 102 неподаткових зборів, в тому числі абонентську плату за
    суспільне телерадіомовлення (телерадіоподаток), і прийняв його в первісній
    версії.

    Попри те, що був оголошений
    Конституційним судом таким що відповідає Основному закону, глава держави ветував цей нормативно-правовий акт, стверджуючи, що рішення про джерела фінансування
    цих установ може бути прийняте тільки в рамках більш широкого підходу,
    спрямованого на здійснення справжньої реформи суспільних радіо і телебачення, а
    дебати довкола цього закону не можна
    обмежити лише запитанням, чи потрібна або ні абонплата для підтримки
    суспільного телерадіомовлення.


    Проблеми, з
    якими стикаються суспільні телебачення і радіо старі і мають системний
    характер, вони викликані, головним чином, правовими рамками, що регулюють їх
    діяльність, – підкреслив Клаус Йоханніс. Однак його аргументи виявилися
    непереконливими для Соціал-демократичної партії, Альянсу лібералів та демократів і
    Демократичного союзу угорців Румунії, які утворюють більшість у законодавчому
    органі.

    Таким чином закон про скасування 102 неподаткових зборів був прийнятий
    парламентом в його первинному варіанті та, з однією поправкою, вступить в силу вступить в
    силу з першого числа місяця, наступного після місяця опублікування в Офіційному
    віснику. Тобто найбільш ймовірно з 1 лютого 2017 року, тому що президент
    зобов’язаний підписати його протягом 10 днів.




    Щойно після
    завершення процесу голосування, ініціатор закону, лідер соціал-демократів Лівіу
    Драгня заявив з трибуни парламенту, що цей закон покращить життя румунів. Раніше
    лідер фракції СДП у Сенаті Шербан Ніколає запевнив, що в бюджеті будуть
    необхідні ресурси для фінансування суспільних радіо і телебачення.




    Колишній міністр
    культури, сенатор Влад Александреску попередив, з іншого боку, що скасування
    телерадіоподатку вдаряє по автономії двох суспільних установ. Більше того, сказав
    він, воно порушує право громадян на інформацію, а «в умовах, коли політизація
    цих двох державних структур і зараз сягає загрозливих масштабів, створення
    правових рамок фінансової залежності від уряду, швидше за все, призведе до
    повної слухняності владі, незалежно від того хто буде управляти країною.»




    Прийнятий
    парламентаріями нашвидкуруч під час виборчої кампанії, закон про скасування 102
    неподаткових зборів викликав суперечки і бурхливі дебати в румунському
    суспільстві. Прихильники збереження телерадіоподатку – численні ЗМІ,
    організації та експерти в цій галузі – стверджують, що скасування абонплати і
    фінансування суспільних телебачення та радіо виключно з держбюджету створить
    передумови для їх політичного підпорядкування.

  • 8 листопада 2016 року

    ВИБОРИ
    В США     – У вівторок понад 145 мільйонів американців,
    включених до списку виборців вирішують хто буде 45-м президентом країни після
    півторарічної безпрецедентно брудної передвиборної кампанії, повідомляють
    міжнародні ЗМІ. Вони пишуть, зокрема, про несподівану кандидатуру 70-річного
    магната Дональда Трампа від Республіканської партії, про скандал довкола
    використання кандидатом від Демократичної партії Хілларі Клінтон (69 років)
    приватної електронної пошти у державних справах, коли вона обіймала посаду держсекретаря,
    а також про гострі дебати між ними. Наступник демократа Барака Обами вступить
    на посаду в січні 2017 року. На тлі президентських виборів, посол США в
    Бухаресті Ханс Клемм заявив, що в останні 70 років, після Другої світової
    війни, характерною рисою американської закордонної політики була послідовність.
    Отже Румунія була і залишається сильним союзником США і партнером в НАТО. За
    словами Ханса Клемма це партнерство і співпраця в рамках альянсу продовжаться,
    а в його повноваження на посаді посла входить докладання зусиль в цьому
    напрямку. У свою чергу, міністр закордонних справ Румунії Лазер Коменеску
    зазначив, що Бухарест має підстави бути впевненим в тому, що американський
    народ зробить правильний вибір і, що трансатлантичні відносини будуть не тільки
    тривати, а й зміцненні, оскільки іншої альтернативи немає.




    ЗАРПЛАТНЯ – Уряд вирішив звернувся до
    Конституційного суду з поданням щодо легітимності закону про підвищення на 15%
    з 1 січня 2017 року зарплати лікарів і вчителів, – оголосив прем’єр-міністр
    Румунії Дачіан Чолош. Він пояснив, що парламентарії не порадились з кабінетом
    міністрів з приводу підвищення заробітної плати, як це передбачено
    законодавством і не провели прозорого публічного громадського обговорення
    законопроекту. Соціал-демократична партія, ініціатор нормативно-правового акту, вважає, що в державній казні є достатньо грошей для цього зростання, яке
    підтримали також Демократичний союз угорців Румунії, Альянс лібералів і
    демократів та Фракція нацменшин в Палаті депутатів. Націонал-ліберальна партія, однак, не
    підтримала цей законопроект, покинувши сесійну залу.




    НАТО – Президент Румунії Клаус Йоханніс у вівторок
    заявив, що зустріч у Бухаресті міністрів закордонних справ дев’яти
    країн східного флангу НАТО відбулася в дуже важливий момент.
    Північноатлантичний альянс, – сказав глава румунської держави, – знаходиться в
    процесі впровадження рішень Варшавського саміту, на тлі складного контексту
    безпеки, викликаного відсутністю прогресу в розв’язанні криз, а також в умовах
    виникнення нових вогнищ напруженості. У зустрічі в Бухаресті взяли участь міністри закордонних справ Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі,
    Словаччини, Угорщини та Румунії. Цей формат був створений в минулому році з
    ініціативи президента Клауса Йоханніса та його польського колеги Анджея Дуди. На зустрічі була присутня і заступник Генерального
    секретаря НАТО Роуз Геттемюллер, яка нещодавно посіла цю посаду. Під час
    переговорів з президентом Йоханнісом Роуз Геттемюллер висловила особливу подяку
    Румунії, в тому числі за її внесок в
    стабілізацію ситуації в Афганістані. У свою чергу Клаус Йоханніс підтвердив готовність
    Румунії виконати всі свої зобов’язання в а рамках НАТО.




    ТЕЛЕРАДІОПОДАТОК – Президент Клаус Йоханніс у
    четвер візьме участь у круглому столі на тему «Скасування телерадіоподатку -
    підтримка або загроза для громадських радіо і телебачення». Захід,
    організований громадською організацією «Active Watch», спрямований на
    забезпечення діалогу між президентом і журналістами, представниками ЗМІ та
    громадянського суспільства щодо ситуації громадського радіо і телебачення,
    особливо після прийняття закону про скасування низки неподаткових зборів, в
    тому числі так-званого телерадіоподатку. Румунське радіо і Національне
    телебачення Румунії у понеділок організували дебати довкола наслідків
    скасування відпоівідного податку. Директор Центру з питань незалежної
    журналістики Йоана Аведаней заявила, що в результаті скасування
    телерадіоподатку зникне прямий зв’язок між громадянами та суспільними службами,
    але населення продовжить платити гроші з бюджету.




    ЕКОФІН – Міністр фінансів Румунії Анка Драгу взяла участь у Раді ЄС з
    економічних і фінансових питань (ЕКОФІН), яка пройшла в Брюсселі. Напередодні Європейська
    комісія представила новий список
    пропозицій щодо налагодження в співтоваристві справедливої, конкурентоспроможної і стабільної корпоративної
    податкової системи. В рамках ЕКОФІН був обговорений і проект Директиви, що
    надає податковим органам доступ до інформації, яку мають структури, відповідальні
    за запобігання відмивання грошей. Ці
    положення, покликані допомогти країнам ЄС запобігти ухиленню від сплати податків
    і шахрайству, мають набути чинності в
    січні 2018 року.