Tag: теніс

ВИБОРИ – Центральне виборче бюро Румунії сьогодні розглядає документи кандидатів у президенти, подані прозахідним мером Бухареста Нікушором Даном та антизахідним екстремістом Келіном Джорджеску. Члени ЦВБ розглядають зокрема велику кількість звернень про відхилення кандидатури Джорджеску на підставі того, що його заяви і поведінка несумісні з найвищою посадою в державі. Рішення, яке Центральне виборче бюро прийме сьогодні, про прийняття або відхилення кандидатури, може бути оскаржене в Конституційному суді протягом доби, а протягом наступних 48 годин КСР повинен прийняти остаточне рішення, яке не може бути оскаржене в жодній іншій судовій інстанції. У суботу судді Конституційного суду відхилили скарги, подані проти кандидатури Келіна Джорджеску на президентських виборах 2025 року. Джерела в КСР стверджують, що скарги не мають підстав, оскільки без рішення ЦВБ не існує офіційної кандидатури для участі в перегонах. У неділю свою кандидатуру офіційно висунув і колишній лідер лібералів Крін Антонеску, якого підтримує чинна керівна коаліція “Румунія вперед”. Кандидатури на президентських виборах, які пройдуть 4 та 18 травня, можуть бути зареєстровані до суботи 15 березня. У грудні минулого року Конституційний суд Румунії скасував президентські вибори на підставі того, що весь виборчий процес був спотворений на користь незалежного екстреміста Келіна Джорджеску.

 

УКРАЇНА – Міністерство закордонних справ Румунії засудило масовані удари російських військ по містах Донецької області та наголосило на серйозності наслідків цих дій для українського цивільного населення та інфраструктури. МЗС Румунії підтвердило важливість «твердої і безперервної» підтримки України з огляду на необхідність підтримки її опору і самооборони перед обличчям російської агресії. «Міністерство закордонних справ Румунії рішуче засуджує жахливі масовані атаки російських безпілотників минулої ночі над Україною, націлені на Донецьку область. Незаконна війна Росії проти України включає в себе систематичні удари по цивільному населенню та цивільній інфраструктурі. Рішуча підтримка опору і самооборони України залишається вкрай важливою», – йдеться в повідомленні МЗС Румунії, розміщеному в X. Нагадаємо, що 5 березня міністри закордонних справ Румунії та України, Еміль Гурезяну та Андрій Сибіга провели телефонну розмову. Глава МЗС Румунії підтвердив тверду та багатовимірну підтримку України. Міністри домовилися про подальші спільні кроки для посилення координації дій. «Співпраця між Румунією та Україною має важливе значення для безпеки та стабільності в регіоні», – йдеться у дописі МЗС Румунії в мережі Х.

 

АВТОПАРК – Програма «Rabla (Автобляха) – 2025», була винесена на громадське обговорення на сайті Міністерства навколишнього середовища Румунії. За утилізацію вживаного транспортного засобу заявник отримує екологічний ваучер в розмірі 7 000 леїв (1 400 євро) за мотоцикл, 10 000 леїв (2 000 євро) за автомобіль з двигуном внутрішнього згоряння або гібридним двигуном, 13 000 леїв (2 600 євро) за автомобіль з гібридним двигуном або електричним з можливістю підзарядки і 25 500 леїв (5 100 євро) за електрокар. Спеціалізована преса зазначає, що ці суми не змінилися з минулого року, коли вартість ваучерів знизилася, а кількість реєстрацій електромобілів зменшилася. Румунська асоціація автовиробників та імпортерів висловила свою незгоду з новим керівництвом з фінансування і, зокрема, з сумами, виділеними для електромобілів, на тій підставі, що це ризикує ще більше сповільнити перехід на цей тип транспортних засобів.

 

ДОВКІЛЛЯ – Найближчими днями у румунському парламенті розпочнуться дискусії у профільних комітетах щодо розробки Екологічного кодексу Румунії. Очікується, що в них візьмуть участь керівники відповідних установ, бізнесмени, представники неурядових організацій та науковці. За словами представників влади, хоча наразі існує понад 200 нормативно-правових актів у цій сфері, проблеми, пов’язані з охороною довкілля, є величезними, і Румунія потребує законодавства, яке пропонує конкретні рішення.

 

НІМЕЧЧИНА – Німеччина пройшла вирішальний етап у формуванні уряду в суботу, менш ніж через два тижні після федеральних виборів, на яких перемогли консерватори, а соціал-демократи нинішнього канцлера Олафа Шольца отримали найгірший результат за останні 38 років. Обидві партії оголосили, що досягли принципової домовленості і новий канцлер Фрідріх Мерц планує сформувати уряд до Великодня. Він планує масові інвестиції для відродження та переозброєння найбільшої економіки Європи. Співголова соціал-демократів Ларс Клінгбейль заявив, що його партія прийняла пропозицію консерваторів щодо посилення прикордонного контролю і домоглася успіху в проштовхуванні вимоги про підвищення мінімальної погодинної заробітної плати. Очікується, що майбутній уряд запозичить сотні мільярдів євро, в основному для армії, і відмовиться від обмежувальних фіскальних правил в рамках радикальної зміни політики, включаючи внесення поправок до Конституції, відзначають інформаційні агентства.

 

ЄС-США – «Сполучені Штати, безумовно, є союзником» Європейського Союзу, незважаючи на нещодавні словесні атаки президента США Дональда Трампа. Про це заявила в неділю президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Як повідомляє AFP, вона сказала, що Європа повинна посилити свої оборонні зусилля. Лідер Білого дому нещодавно погрожував Європі тарифами, ініціював зближення з президентом Росії Володимиром Путіним, що викликає занепокоєння в Україні та ЄС, і поставив під сумнів американський захист європейців у НАТО. «Ми союзники (з американцями), але це означає, що всі союзники повинні виконувати свої обов’язки», – підкреслила президентка Єврокомісії. У цьому контексті вона привітала підтримку главами держав і урядів ЄС її плану «Переозброєння Європи», який має дозволити зібрати до 800 мільярдів євро для інвестицій в європейську оборону, як того вимагають Сполучені Штати.

 

ГАЗА – Провідні європейські країни заявили, що підтримують план відновлення Гази, на суму 53 мільярди доларів і дозволить уникнути виселення палестинців з цієї території. Про це повідомляє ВВС. План, розроблений Єгиптом і підтриманий арабськими лідерами, був відкинутий Ізраїлем і президентом США Дональдом Трампом, який виклав власне бачення перетворення сектора Газа на «Рив’єру Середнього Сходу». У суботу міністри закордонних справ Франції, Німеччини, Італії та Великобританії привітали єгипетський план, який передбачає відбудову Гази за п’ять років, назвавши його реалістичним. У своїй заяві вони зазначили, що ця пропозиція обіцяє “швидке і стійке поліпшення катастрофічних умов життя” для жителів Гази. Згідно з планом, Газою тимчасово керуватиме комітет незалежних експертів, а на території будуть розміщені міжнародні миротворці. Підтриманий арабами план щодо майбутнього Гази є альтернативою ідеї Трампа про захоплення території США і виселення всього населення.

 

ТЕНІС – Румунка Жаклін Крістіан в неділю вийшла до третього кола тенісного турніру WTA 1000 в Індіан-Веллсі (Каліфорнія, США), загальний призовий фонд якого становить близько 9 мільйонів доларів. У трисетовому поєдинку здолала канадійку Лейлу Фернандес. У наступному раунді Жаклін Крістіан зіграє з італійкою Жасмін Паоліні. Інша румунка, Сорана Кирстя у трьох сетах зазнала поразки від американки Емми Наварро.

ПЕРЕГОВОРИ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан візьме участь у зустрічі, яку прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер проведе у неділю і на якій будуть присутні також лідери Італії, Німеччини, Польщі та інших країн, в тому числі Володимир Зеленський. Як повідомляє Reuters на порядку денному – відповідь Європи на позицію Дональда Трампа щодо війни Росії проти  України, зокрема на його бажання якнайшвидше добитися укладення мирної угоди між Україною та Росією без залучення до цього процесу ЄС та України, що змусило радикально переосмислити безпеку на континенті. Недільна зустріч відбудеться щойно після повернення Кейра Стармера з Вашингтона, де він має провести вирішальні переговори з Трампом і сподівається, що його обіцянка збільшити оборонний бюджет допоможе зберегти тісні відносини між двома союзниками.

 

КОНСУЛЬТАЦІЇ – У середу в.о. президента Румунії Іліє Боложан провів консультації з представниками парламентських партій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня. Очікується, що на саміті будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки, при цьому більшість партій, представлених у румунському парламенті, відкидають сценарій відправки Румунією миротворчого контингенту в Україну. Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румуні, як складають керівну коаліцію, виступають за виділення додаткових коштів на оборону у вигляді інвестицій в національну збройову промисловість. З іншого боку проєвропейський опозиційний Союз порятунку Румунії  також наголосила на необхідності розробки чіткого плану участі Румунії у відбудові України. Представники опозиційної сувереністської Партії молодих людей, яка щойно увійшла до парламенту, не відповіли на запрошення взяти участь у консультаціях.

 

ПРАВОСУДДЯ – Колишній кандидат на скасованих минулорічних президентських виборах в Румунії, незалежний сувереніст Келін Джорджеску, звільнений під підпису про невиїзд на 60 днів, після допитів у Генеральній прокуратурі в середу. Відповідно до закону, йому заборонено покидати територію Румунії, крім цього він повинен регулярно з’являтися до поліції із встановленою періодичністю. Келіну Джорджеску були пред’явлені звинувачення в шести правопорушеннях, деякі з яких носять постійний характер, в тому числі в підбурюванні до дій проти конституційного ладу або наданні завідомо недостовірної інформації, в тому числі про майно та джерела фінансування виборчої кампанії.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Уряд Румунії прийняв сьогодні термінову постанову, яка продовжила граничний рівень цін на електроенергію до 30 червня цього року, оскільки строк дії нинішньої схеми закінчувався 31 березня. Кабінет міністрів також продовжив граничну ціну на газ, але на довший період – до початку квітня 2026 року. Таке 12-місячне продовження граничної ціни на газ було задумане для того, щоб не підвищувати ціни на газ під час поповнення запасів газу для наступної зими. Нещодавно міністр енергетики Себастіан Бурдужа заявив, що уряд намагається захистити румунів і підтримати конкурентоспроможність румунських компаній. Після лібералізації енергетичного ринку 1 січня 2021 року Румунія опинилася серед європейських країн, які найбільше постраждали від рекордно високих цін на електроенергію та газ. Але запровадження граничної межі захистило приватних та промислових споживачів від непомірно високих цін.

 

ВІЗИТ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан в суботу здійснить офіційний візит до сусідньої Молдови. Про це повідомила Адміністрація Президента Р. Молдови. Іліє Боложан зустрінеться з прозахідною президенткою Майєю Санду, під час розмови з якою будуть підтверджені особливі відносини між Молдовою і Румунією, засновані на спільності мови, історії та культури. Майя Санду і Іліє Боложан підкреслять свою спільну прихильність поглибленню двостороннього співробітництва на благо громадян обох країн.

 

ДЕМОКРАТІЯ – Румунія віднесена до категорії «гібридних режимів» британським журналом The Economist у своєму Глобальному індексі демократій за 2024 рік і посідає останнє місце в ЄС за цим показником. Оцінка нашої країни була знижена на 0,46 бала, що призвело до падіння на 12 позицій до 72 місця з 167 країн, що аналізувалися. Тепер Румунія знаходиться між Молдовою і Папуа-Новою Гвінеєю, а її сусіди – Угорщина і Болгарія – вище неї. Британське видання пояснює, що головною причиною зниження рейтингу стало рішення Конституційного суду анулювати результати першого туру президентських виборів 24 листопада і другого туру, призначеного на 8 грудня. The Economist попереджає, що існує ризик того, що рейтинг Румунії може знизитися ще більше цього року, залежно від того, як пройдуть травневі президентські вибори. Індекс журналу Economist відображає глобальні тенденції у сфері демократії, і згідно зі звітом, рівень демократії у світі знизився з 5,23 у 2023 році до історичного мінімуму в 5,17 минулого року за шкалою від 0 до 10 балів. Залежно від отриманих балів країни поділяються на чотири категорії: “повні демократії”, “недосконалі демократії”, “гібридні режими” та “авторитарні режими”. Норвегія була названа найдемократичнішою країною світу 16-й рік поспіль, за нею йдуть Нова Зеландія та Швеція. Найнижчу позицію в рейтингу посів Афганістан.

 

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Парламент розгляне у п’ятницю резолюцію про вотум недовіри коаліційному уряду на чолі з Марчелом Чолаку, ініційованого сувереністськими опозиційними партіями. Ініціатори стверджують, що нинішня виконавча влада є нелегітимною, втратила довіру через зв’язок деяких її членів з фігурантами гучної кримінальної справи і не дотримується власної урядової програми, яка обіцяла, серед іншого, збільшити соціальну допомогу і пенсії. Проєвропейський опозиційний Союзу за порятунок Румунії оголосив, що не підтримає цю ініціативу. Представники коаліції більшості заявляють, що Румунія потребує серйозних рішень, а не іміджевих стратегій.

 

МИТА – Мита на імпорт товарів з ЄС, які можуть бути запроваджені Сполученими Штатами Америки, матимуть менші наслідки для Румунії, оскільки більшість торговельних відносин нашої країни припадає на країни ЄС, – заявив головний економіст Центрального банку Румунії Валентин Лазя. Він зазначив, що 72% зовнішньої торгівлі Румунії припадає на країни ЄС і навів приклад мит на сталь і алюміній, що застосовувалися в минулому, які не дуже вплинули на Румунію, оскільки експорт цих металів до США є незначним. Валентин Лазя попередив, що глобальне підвищення тарифів матиме інфляційний ефект, що призведе до зростання цін. Президент США Дональд Трамп оголосив вчора на своєму першому засіданні уряду, що незабаром запровадить 25% мита на європейські товари, що імпортуються до США.

 

ДЕФІЦИТ – За перший місяць цього року дефіцит бюджету Румунії збільшився до 0,58% ВВП, порівняно з 0,45% за аналогічний період минулого року. Ці дані сьогодні оприлюднило Міністерство фінансів. У повідомленні йдеться, що загальні доходи склали майже 47 млрд. леїв, що на 1,4% менше, через скорочення коштів ЄС та деяких категорій поточних доходів, таких як надходження від ПДВ та акцизного податку. З іншого боку, видатки склали близько 58 млрд леїв, що на 4,5% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Міністерство фінансів нагадує, що Державний бюджет Румунії на поточний рік побудований на економічному зростанні в 2,5% і дефіциті бюджету в 7% ВВП. У 2024 році дефіцит склав 8,65% ВВП, що на понад 3% більше порівняно з 2023 роком, коли він становив 5,61%.

 

ПРОТЕСТ – Румунські фермери солідарні зі своїми європейськими колегами з Чехії, Словаччини, Угорщини та Австрії, які сьогодні розпочинають акції протесту проти несправедливої європейської аграрної політики та масового імпорту сільськогосподарської продукції з третіх країн. У заяві Альянсу сільського господарства та кооперації, що складається з кількох румунських фермерських організацій, йдеться про те, що румунські фермери стикаються з ринковими викривленнями, спричиненими безмитним імпортом з України, шкідливим впливом торговельної угоди між ЄС та економічним союзом держав у Південній Америці – МЕРКОСУР на конкурентоспроможність європейського сільськогосподарського виробництва та збільшенням бюрократичного тягаря, спричиненого нормативно-правовими актами Брюсселя. Вони ставлять під загрозу продовольчу безпеку, руйнують місцеві ланцюги поставок і впливають на доходи фермерів», – заявили в Альянсі. Альянс розглядає протести як потужний сигнал про необхідність перегляду поточної аграрної політики для забезпечення сталого майбутнього для фермерів по всьому ЄС.

 

НЕПОВНОЛІТНІ МАМИ – Майже половина матерів у віці до 15 років в Європейському Союзі – румунки. Згідно з дослідженням, за останні п’ять років понад 88 000 дівчат-підлітків стали матерями. Більшість з них у віці від 15 до 19 років, але є також 3600 дівчат віком до 15 років. Основна причина – брак освіти. Експерти попереджають, що неповнолітня вагітність – це проблема з медичними, соціальними та психологічними ризиками. Водночас фахівці заявляють, що чинний закон про охорону здоров’я більше не відповідає потребам системи і що потрібен новий нормативно-правовий акт.

 

ТЕНІС – Румунська тенісистка Жаклін Крістіан у середу в 1/8 фіналу турніру WTA 500 у Мериді (Мексика), загальний призовий фонд якого перевищує 1 мільйон доларів, поступилася другій фаворитці змагання, іспанці Паулі Бадосу у двох сетах – 6:2, 6:1. Жаклін Крістіан продовжить боротьбу у чвертьфіналі парного розряду цього ж турніру. Разом з італійкою Анжелікою Морателлі вона зіграє проти пари Катажина Пітер (Польща)/Майяр Шеріф (Єгипет).

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Державний бюджет Румунії на 2025 рік обговорюється Палатою депутатів та Сенатом після того, як 1 лютого його затвердив коаліційний уряд. Це бюджет розвитку, – сказав міністр фінансів Танцош Барна, – з рекордними коштами, виділеними на інвестиції і планами щодо скорочення державних витрат. Він озвучив основні цифри, на яких ґрунтується цьогорічний бюджет: економічне зростання на 2,5% та середня інфляція на рівні 4,4%. Головною метою уряду є скорочення бюджетного дефіциту до 7%, не враховуючи, однак, підвищення податків.

 

ДОВКІЛЛЯ – Міністр навколишнього середовища Мірча Фекєт заявив в інтерв’ю Радіо Румунія, що Система “гарантія-повернення тари” досягла своїх основних цілей за перший рік роботи. Наступним кроком у 2025 році, за словами міністра, є те, щоб система стала звичним явищем у всіх румунських громадах. Мірча Фекєт також повідомив, що в січні цього року було повернуто понад 340 мільйонів ПЕТ-пляшок, скляних пляшок та алюмінієвих банок, а також було введено в експлуатацію близько 80 нових автоматичних пунктів збору тари.

 

ЗУСТРІЧ  – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрівся сьогодні з послами країн-членів Європейського Союзу, акредитованими в Бухаресті. Зустріч була організована польським головуванням у Раді Європейського Союзу, – йдеться у прес-релізі. Польща перейняла від Угорщини ротаційне головування в Раді Європейського Союзу 1 січня 2025 року на шестимісячний період, у складному геополітичному контексті, з пріоритетами європейської безпеки, підтримки України та зміцнення європейської економіки.

 

ПРАВОСУДДЯ – Апеляційний суд Бухареста сьогодні обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 30 днів екс-голові  комітету з питань правової політики Палати депутатів від Соціал-демократичної партії  (СДП) Лаурі Вікол та її чоловіку Владіміру Чорбе, головним акціонерам компанії Nordis. Рішення суду, прийняте в середу ввечері, не є остаточним, але підлягає виконанню. Прокуратура стверджує, що протягом 2019-2024 років лідери угруповання збирали гроші з десятків фізичних та юридичних осіб як авансові платежі за придбання квартир і паркомісць, при цьому квартири та паркомісця так і не переходили у власність покупців. Були також випадки, коли одна і та ж квартира продавалася кільком покупцям, кажуть слідчі. Прокуратура звинувачує засновників компанії в розкраданні понад 195 мільйонів євро. Гроші, зібрані фірмами Nordis, нібито використовувалися головними акціонерами в особистих цілях. Серед інших звинувачень – відмивання грошей, ухилення від сплати податків, шахрайство з особливо тяжкими наслідками, ухилення від сплати податків, зборів або внесків, а також шахрайське нарахування податків, зборів або внесків. Йоана Бесеску, старша дочка колишнього президента Траяна Бесеску та колишня депутатка СДП Андрея Косма також дали показання в рамках розслідування фактів їхньої причетності до справи Nordis в якості нотаріусів. Загальна сума привласнених коштів перевищує 70 мільйонів євро.

 

ВІДСТАВКА – Ніколає Чуке, колишній лідер Націонал-ліберальної партії та екс-кандидат цієї політичної сили у президенти на виборах восени минулого року, оголосив у середу про своє рішення піти у відставку з посади сенатора Румунії. Він не пояснив причину такого рішення. “Настав час публічно оголосити про своє рішення піти у відставку з посади сенатора румунського парламенту. З поваги до моїх колег-лібералів, це рішення, про яке я раніше повідомив керівництву НЛП. Я хотів би, щоб цей жест був сприйнятий як природний, враховуючи, що я прийшов на цю посаду завдяки підтримці Націонал-ліберальної партії”, – написав Чуке в короткому повідомленні, опублікованому на своїй сторінці в Facebook.

 

ТЕНІС – Світ тенісу відреагував на заяву румунської тенісистки Сімони Галеп про завершення професійної спортивної  кар’єри, зроблену у вівторок ввечері в Клуж-Напоці (північний захід) після поразки в першому колі турніру Transylvania Open. Організатори турніру Великого шолома на Ролан Гаррос, який Галеп виграла у 2018 році, написали повідомлення на платформі X: «Наша чемпіонка 2018 року, Сімона Галеп, оголосила про завершення кар’єри. Ми бажаємо тобі всього найкращого в наступному розділі життя, Сімона!». Організатори Вімблдонського турніру також прокоментували заяву румунки: «Наша чемпіонка 2019 року в одиночному розряді @Simona_Halep завершила професійну тенісну кар’єру – ми бажаємо їй всього найкращого після завершення спортивної кар’єри!».

 

ЕНЕРГЕТИКА – Литва, Латвія та Естонія готуються до суботи, коли вони мають від’єднатися від російської електромережі, назавжди розірвавши свої енергетичні зв’язки з Москвою, що збереглися з радянських часів. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прибуде до столиці Литви Вільнюса на символічну церемонію. Хоча Литва, Латвія і Естонія є членами ЄС і НАТО з 2004 року, підготовка до інтеграції в європейську електромережу затягнулася на кілька років через численні технічні та фінансові проблеми і необхідність диверсифікації джерел постачання. Від’єднання від російської енергосистеми стало ще більш нагальним після вторгнення РФ в Україну.

 

КОМІСАР ЄС – У вівторок у Бухаресті чинний президент Румунії Клаус Йоганніс обговорив з виконавчою віце-президенткою Європейської комісії Роксаною Минзату роль освіти у боротьбі з дезінформацією і маніпуляціями та зміцненні демократичної стійкості європейських суспільств. Роксана Минзату, відповідальна в Єврокомісії за соціальні права і зайнятість, наголосила на необхідності інвестицій в базові навички, технічну і професійну освіту.

Важко бачити, як така велика чемпіонка залишає спорт, пишуть американці з Tennis Letter, платформи, що спеціалізується на спортивній інформації, після того, як велика чемпіонка Сімона Халеп оголосила про те що вирішила завершити свою спортивну кар’єру. Спортсменка з Констанци (південний схід Румунії) надихнула багатьох людей на своєму шляху, підкреслює Tennis Letter. «Я не знаю, смуток це чи радість, думаю, що обидва почуття випробовують мене. Але я приймаю це рішення зі спокійним серцем. Я завжди була реалісткою щодо себе. Моє тіло не здатне витримати стільки, щоб дістатися туди, де я, можливо, була. Туди дуже важко потрапити, і я знаю, що означає потрапити туди».

Це були слова Сімони після її поразки від італійки Лючії Бронзетті у вівторок у Клужі (північний захід) у першому колі турніру Transylvania Open. Пізніше вона пояснила на прес-конференції: «Я спокійна, бо знаю, що не зробила нічого поганого в тенісі. Зараз я просто хочу відпочити, я виснажений професійний тенісист і хочу відпочити. Я більше не хочу будувати плани, хочу дозволити життю відбуватися само по собі, а там видно буде».

Сімона Халеп – найвидатніша тенісистка в історії Румунії, про що свідчать цифри. Вона була першою ракеткою світу протягом 64 тижнів між 2017 та 2019 роками – які були піковими роками її кар’єри. Вона виграла два титули Великого шолома – Ролан Гаррос 2018 і Вімблдон 2019, зіграла в трьох фіналах найважливіших тенісних змагань: два на Ролан Гаррос (2014, 2017) і один на Відкритому чемпіонаті Австралії (2018), а також грала у фіналі Турніру чемпіонів. Загалом Сімона виграла 24 титули, починаючи з 2013 року, коли вперше вийшла на великий корт.

Вона заробила на тенісі понад 40 мільйонів доларів, посідаючи третє місце в історії після сестер Вільямс. Наймолодшу, Серену, переконливо перемогла у фінальному раунді на знаменитому лондонському корті Вімблдону. В історії білої гри також є кілька пам’ятних матчів Сімони з такими тенісистками, як Марія Шарапова, Анжеліка Кербер та Каролін Возняцкі, що запам’ятаються надовго.

Але найскладніший і найдовший матч у її кар’єрі був зіграний не на грунті, трав’яному чи хардовому покритті, а у суді. Спортивному арбітражному суді, знаменитому швейцарському суді у Лозанні, покликаному визначити, чи вживала румунка допінг навмисно. У 2022 році Халеп отримала позитивний результат на заборонену речовину і згодом була дискваліфікована на чотири роки. Вічність у тенісі та багатьох інших видах спорту, тим більше, що румунці на той час виповнився 31 рік.

У березні минулого року Спортивний арбітражний суд постановив, що Халеп не порушувала антидопінгових правил навмисно, і болісний для її честі матч було виграно. Вона повернулася до змагань, але не на тому рівні, на який сподівалася через фізичні проблеми. Організатори турнірів Ролан Гаррос та Вімблдону негайно відреагували на повідомлення про завершення професійної кар’єри румунки, згадавши її виступи та побажавши їй всього найкращого у новому житті після тенісу.

ПРОТЕСТ – Тисячі членів і симпатиків АОР (Націоналістичної партії, головної опозиційно партія в Парламенті Румунії) протестували в суботу в столиці і в інших містах, вимагаючи, серед іншого, повторного проведення другого туру президентських виборів. Вони розкритикували рішення суду відхилити позов незалежного кандидата Келіна Джорджеску про скасування результатів президентських виборів і заявили, що це рішення кинуло виклик мільйонам румунів, які закликають до повторного проведення другого туру президентських виборів, і проігнорувало відсутність чітких доказів. Перший тур, що відбувся за графіком 24 листопада 2024 року, був визнаний недійсним Конституційним судом (КСР), який на підставі документів, наданих Вищою радою оборони країни (ВРОК), послався на втручання так званого державного суб’єкта. У другому турі, призначеному на 8 грудня, мали змагатися Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках з путінською Росією, та лідерка опозиційної СПР Елена Ласконі. У діаспорі, де виборчі дільниці для вирішального туру відкрилися 6 грудня, десятки тисяч румунів вже проголосували на той час, коли КСР вирішив визнати перший тур недійсним. Вартість цих недійсних виборів оцінюється майже в 1,4 мільярда леїв (еквівалент близько 280 мільярдів євро). 21 грудня мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін чинного президента Клауса Йоганніса, але його перебування на посаді було продовжено до обрання нового глави держави, який буде затверджений Конституційним судом.

 

НАВЧАННЯ – Сотні британських військових машин прямують до Румунії, завантажені на пороми, щоб взяти участь у навчаннях НАТО – оголосив лондонський уряд. 2400 британських військовослужбовців на 730 одиницях військової техніки сформують основну бойову групу за підтримки представників п’яти інших країн НАТО, в той час як Велика Британія буде командувати сухопутним компонентом. Нові сили реагування Альянсу прийшли на зміну силам реагування НАТО минулого року і мають на меті швидке і ефективне реагування на будь-яку загрозу в мирний час, під час кризи або конфлікту.

 

ДИВЕРСАНТИ – Румунська служба інформації представила нову інформацію про стратегічні об’єкти в Румунії, які громадянин Колумбії планував підірвати за підбурюванням російського підбурювача. Це полігон для перероблених відходів, дві нафтовидобувні свердловини та станція регулювання/обліку природного газу. У листопаді минулого року Луїсу Альфонсо Мурільйо Діосі було пред’явлено звинувачення у злочинах проти національної безпеки. За даними слідства, колумбієць був пов’язаний із розгалуженою мережею диверсантів, підконтрольною російській розвідці, яка націлена на кілька європейських країн. Колишній військовий офіцер, який пройшов підготовку зі збору розвідувальної інформації, Діоса прибув до Румунії в липні 2024 року.

 

ВИСТАВКА – Румунія візьме участь у найбільшій у світі виставці органічних продуктів BioFach 2025, яка відбудеться в Нюрнберзі (Німеччина) з 11 по 14 лютого. Про це повідомила Асоціація «Біо-Румунія» за підтримки румунського уряду через Румунське агентство з інвестицій та зовнішньої торгівлі. За даними Асоціації, Румунія вже 20 років бере участь у цьому заході, присвяченому органічному сільському господарству та органічним продуктам. Починаючи з 1990 року, «БіоФах» став важливим місцем зустрічі виробників органічної продукції з усього світу, пропонуючи можливості для налагодження зв’язків і місцем, де можна обмінятися ідеями між усіма учасниками органічного ланцюга створення вартості.

 

ГРИП – Вакцинація проти грипу залишається найпростішим, найбезпечнішим і найефективнішим методом захисту від сезонних захворювань – нагадують румунські лікарі на тлі збільшення випадків респіраторних захворювань. Фахівці підкреслюють, що зі збільшенням відсотка вакцинованого населення, поширення вірусу грипу в суспільстві зменшується. Національний інститут громадського здоров’я повідомляє, що кількість людей з діагнозом респіраторні інфекції подвоїлася. За минулий тиждень було зафіксовано майже 91.000 випадків. З них майже 600 пацієнтів з діагнозом клінічний грип і понад 200, у яких лабораторні тести підтвердили інфікування вірусом грипу – більшість з них в Бухаресті, Клужі, Брашові, Констанці, Албі та Галаці. Національний інститут громадського здоров’я повідомляє, що інші люди померли від грипу, в результаті чого загальна кількість смертей з початку епідемічного сезону досягла дев’яти.

 

ТЕНІС – Румунсько-українська пара Габріела Русе/Марта Костюк вийшла до 1\8 жіночого парного розряду Відкритого чемпіонату Австралії з тенісу, першого тенісного турніру Великого шолома в цьому році, перемігши в суботу в Мельбурні Елізу Мертенс (Бельгія)/Еллен Перес (Австралія) з рахунком 6-4, 6-4. В іншому матчі другого кола румунка Жаклін Крістіан та її італійська партнерка Камілла Розателло зазнали поразки від Лейли Фернандес (Канада) та Надії Кіченок (Україна) з рахунком 4-6, 6-2, 6-3. Жаклін Крістіан в одиночному розряді також перемогла німкеню Єву Лис 4-6, 6-3, 6-3 у третьому раунді.

ВИБОРИ – Політичні партії, що входять до правлячої коаліції Румунії – Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна парті та Демократичний союз угорців Румунії, а також представники національних меншин домовилися про те, що перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. Коаліція також підтвердила, що колишній лідер націонал-лібералів Крін Антонеску залишається її кандидатом на посаду президента Румунії. Тим часом, Апеляційний суд Бухареста опублікував обґрунтування рішення, яким 31 грудня відхилив позов, поданий проти Центрального виборчого бюро у зв’язку з анулюванням Конституційним судом минулого року президентських перегонів.

 

ПРОТЕСТИ – Профспілкові організації системи оборони, громадського порядку та національної безпеки оголосили в середу ввечері про початок спільних акцій протесту. 17 січня протестувальники зберуться біля будівлі парламенту, а потім вирушать до Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ та Уряду. Серед вимог – виплата надбавок за роботу, виконану працівниками поліції, пенітенціарної системи та військовослужбовцями у суботу, неділю, святкові та неробочі дні, а також інші дні, визначені законом як неробочі, та індексація військових пенсій на останній середньорічний рівень інфляції. Нагадаємо, що наприкінці року уряд схвалив низку заходів, спрямованих на скорочення бюджетних видатків, які викликали невдоволення великої кількості бюджетників.

 

ВІЗИТ – Стефан Сежурне, виконавчий віце-президент Європейської комісії, відповідальний за процвітання та промислову стратегію, сьогодні відвідав румунську компанію, постачальника найсучасніших літій-іонних акумуляторів та індивідуальних систем зберігання енергії для широкого кола секторів та підприємств по всій Європі. Візит підтверджує незамінну роль акумуляторів у декарбонізації європейських ланцюгів постачання. Виконавчий віце-президент також обговорив виклики, що стоять перед галуззю акумуляторів та європейську підтримку цього сектора. Стефан Сежурне завершить свій візит до Румунії відвіданням Національного інституту аерокосмічних досліджень і розробок, головного науково-дослідного центру Румунії в галузі аерокосмічних наук. Це буде можливість обговорити недобросовісну конкуренцію з боку Китаю на ринку безпілотників і все більш актуальне використання безпілотних технологій як у цивільному, так і у військовому застосуванні. У середу чиновник ЄС зустрівся з міністром економіки, цифровізації, підприємництва і туризму Богданом-Груєю Іваном, а також з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку і головою Сенату Іліє Боложаном.

 

ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Близько 15 000 військовослужбовців з Румунії та країн НАТО візьмуть участь у першому півріччі в багатонаціональних навчаннях, запланованих на румунських військових об’єктах і полігонах в рамках навчань Dacia 25 і Dacian Spring 25. Про це в середу повідомило Міністерство оборони Румунії. Навчання “Дакійська весна – 25” є прем’єрою, оскільки Франція, країна-учасниця бойової групи НАТО в Чинку (центр), розгортає на території Румунії багатонаціональну структуру бригадного рівня, до якої входять близько 4000 французьких солдатів і бойових засобів. Навчання “Дакія – 25” є основним навчальним заходом оперативно-тактичного рівня, який забезпечує необхідну основу для інтеграції національних збройних сил і сил Альянсу, пов’язуючи їх з іншими багатонаціональними навчаннями, запланованими Верховним головнокомандуванням ОЗС НАТО в Європі. Ці навчання демонструють єдність і солідарність союзників, а також здатність структур НАТО і американського стратегічного партнера швидко втрутитись на підтримку Румунії. Головною метою навчань є посилення обороноздатності і здатності до стримування, поліпшення координації і часу реагування, а також посилення військової оперативної сумісності і мобільності.

 

ДТП – Перевищення швидкості є другою найпоширенішою причиною серйозних дорожньо-транспортних пригод у Румунії після переходу проїзної частини поза пішохідним переходом. Поліція почала встановлювати стаціонарні камери фіксації швидкості на десятках автодоріг по всій країні. Камери працюватимуть цілодобово, а водії, які перевищать швидкість, отримуватимуть штраф поштою. Камери вже працюють на автобанах A1 і A2, а також на автодорозі національного значення DN2.

 

DISCOVER_EU – Європейська Комісія оголосила переможців програми DiscoverEU. 35 762 молоді європейці, у тому числі румуни, були оголошені переможцями із 135 000 претендентів. Переможці отримають можливість подорожувати протягом одного місяця, переважно поїздом, у період з березня 2025 року по травень 2026 року. Кожен переможець може обрати конкретні пункти призначення в Європі або надихнутися маршрутом DiscoverEU, який з’єднує різні культурні напрямки. Серед них – європейські культурні столиці, об’єкти ЮНЕСКО або європейської спадщини. До тепер програмою скористалися майже 300 000 молодих людей.

 

РАМШТАЙН – Президент України Володимир Зеленський сьогодні, в Німеччині, закликав західних партнерів виконати всі домовленості щодо постачання пакетів допомоги на фронт та обіцяних на останньому саміті НАТО систем протиповітряної оборони. Цю заяву він зробив під час виступу на засіданні Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», в якому взяли участь представники 49 країн-партнерів, які зібралися під егідою США, щоб обговорити військову допомогу Києву, за 11 днів до офіційного вступу на посаду президента Дональда Трампа, котрий заявив, що скептично ставиться до такої фінансової підтримки. Ця зустріч є останньою, в якій взяв участь нинішній міністр оборони США Ллойд Остін. Глава Пентагону під час засідання на американській авіабазі в німецькому місті Рамштайн оголосив про виділення нового пакета військової допомоги Україні на суму $500 мільйонів. У зустрічі також взяли участь глава європейської дипломатії Кая Каллас і генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

 

ТЕНІС – Згідно з результатами жеребкування, проведеного в четвер, румунська тенісистка Сорана Кирстя зустрінеться з українкою Еліною Світоліною в першому колі Відкритого чемпіонату Австралії, першого турніру Великого шолома року, який стартує в Мельбурні в понеділок. Ірина Бегу в першому раунді зіграє з Габрієлою Русе, яка пройшла кваліфікацію, і це буде їхній перший поєдинок. Жаклін Крістіан, яка також має пряму путівку до основної сітки, у першому раунді зіграє з хорваткою Петрою Мартіч. Анка Тодоні, яка пройшла кваліфікацію, у першому раунді зустрінеться з китаянкою Циньвень Чжен, п’ятою ракеткою світу і минулорічною фіналісткою турніру в Мельбурні.

ДЕФІЦИТ – Дефіцит бюджету Румунії зріс до 7,12% ВВП за підсумками перших 11 місяців цього року в порівнянні з 6,19% ВВП за 10 місяців і 4,58% ВВП за аналогічний період минулого року, згідно з даними, опублікованими Міністерством фінансів у вівторок. За даними джерела, загальні доходи за перші одинадцять місяців 2024 року склали 523,94 млрд леїв, збільшившись на 12,7%, в той час як витрати консолідованого загального бюджету склали 649,66 млрд леїв, збільшившись на 20,6% в номінальному вираженні в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (1 євро = близько 5 леїв – ред.).

 

ПОСТАНОВА – Уряд прийняв постанову, спрямовану на скорочення витрат державного сектору до 2025 року. Виконавча влада прагне скоротити бюджетні витрати на один відсоток ВВП, або 19 мільярдів леїв, водночас збільшивши бюджетні надходження за рахунок впровадження реформ у Національному плані відновлення та стійкості. Фіскально-бюджетні заходи критикують кілька профспілкових організацій та організацій роботодавців. Відсутність соціального діалогу та поспіх, з яким було прийнято постанову, викликають невдоволення профспілок працівників освіти, державного управління та соціальної допомоги, а також Федерації роботодавців енергетики.

 

ПОДАТКИ – Бензин і дизельне паливо подорожчають в Румунії з 1 січня 2025 року через підвищення приблизно на 6% акцизів на паливо, згідно з документом, опублікованим Міністерством фінансів. Ціна літра бензину зросте на 0,17 лея (що еквівалентно більш ніж 3 євроцентам), а дизельного палива – на 0,16 лея. Акцизи на спиртні напої та ігристі вина також зростуть на 4,4% з 1 січня. Також з початку наступного року місцеві податки будуть індексуватися відповідно до рівня інфляції, рішення про що прийматиме кожна мерія. У Бухаресті міська рада вирішила збільшити ці податки на 10,4%.

 

ШЕНГЕН – Румунська прикордонна поліція готова увійти до Шенгенської зони з сухопутними кордонами з 1 січня 2025 року, коли буде скасовано контроль на 40 пунктах перетину кордону – автомобільних, залізничних та портових. Згідно із заявою Генеральної інспекції прикордонної поліції, з початку наступного року поїздки з Румунії до та з інших країн Шенгенської угоди будуть схожі на поїздки всередині країни. Однак, особи, які мають намір подорожувати на територію іншої країни Шенгенської зони, повинні мати при собі дійсний проїзний документ, а саме паспорт або посвідчення особи, оскільки румунські прикордонники здійснюватимуть вибіркові та несистематичні перевірки, – додається в повідомленні.

 

РАДА ЄС – У середу, 1 січня, Польща перебирає на себе ротаційне шестимісячне головування в Раді Європейського Союзу від Угорщини, і міжнародні ЗМІ пишуть, що Варшава, як очікується, буде грати набагато більш примирливу гру, ніж Будапешт, протягом шести місяців, намагаючись просунути європейські питання вперед – починаючи з підтримки України. Польща є одним з найстійкіших прихильників Києва, в той час як націоналістичний прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан викликав роздратування в Брюсселі своїм липневим візитом до Москви, де зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним. Головування Польщі починається на невизначеному тлі повернення республіканця Дональда Трампа до Білого дому, в той час як європейці побоюються американського відсторонення від України і торгової напруженості з США, – також зазначають коментатори.

 

ВИБОРИ – Перший тур президентських виборів у Румунії може відбутися 23 березня 2025 року, а другий – 6 квітня, повідомляють бухарестські ЗМІ з посиланням на політичні джерела в урядовій коаліції СДП-НЛП-ДСУР. Перший тур, що відбувся 24 листопада 2024 року, був визнаний недійсним Конституційним судом (КС), який на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони (ВРО), послався на втручання неназваного державного суб’єкта. У другому турі, призначеному на 8 грудня, мали змагатися незалежний націоналіст Келін Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках з путінською Росією, та лідерка опозиційного СПР Елена Ласконі. У діаспорі, де виборчі дільниці для другого туру відкрилися 6 грудня, десятки тисяч румунів вже проголосували на той час, коли КСР вирішив визнати перший тур недійсним. 21 грудня у чинного президента Клауса Йоганніса мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін, але його перебування на посаді було продовжено до обрання нового глави держави, що має бути затверджено Конституційним судом.

 

ІНФЕКЦІЇ – У Румунії за тиждень з 23 по 29 грудня було зареєстровано 57 184 випадки респіраторних інфекцій, у тому числі три нові смерті від вірусу грипу, повідомив у вівторок Національний інститут громадського здоров’я. Кількість людей, які померли від грипу в цьому сезоні, досягла чотирьох. На сьогоднішній день понад 1,1 мільйона людей отримали щеплення від грипу.

 

ТЕНІС – Румунська тенісистка Жаклін Крістіан у вівторок вийшла до 1/8 фіналу турніру WTA 250 з призовим фондом 275.094 доларів США в Окленді (Нова Зеландія) після перемоги над українкою Юлією Стародубцевою з рахунком 6-3, 2-0. Румунці (26 років, 85 WTA) знадобилася рівно година, щоб виграти свій перший матч у Стародубцевої (24 роки, 101 WTA), і в 1/8 фіналу вона зустрінеться з переможницею матчу між американкою Медісон Кіз та італійкою Лючією Бронзетті. Колишня перша ракетка світу Сімона Халеп отримала wild card на турнір в Окленді, але була змушена знятися через травму. В Австралії румунка Анка Тодоні вийшла до другого кола турніру WTA 500 у Брісбені, загальний призовий фонд якого становить 1.520.600 доларів США, після перемоги над Крістіною Букша 7-6 (7/3), 6-2. У другому раунді Тодоні зустрінеться з чешкою Ліндою Носковою.

РІЗДВО – Для православних християн, які відзначають нерухомі свята за григоріанським календарем, греко-католиків і католиків у всьому світі, в тому числі і в Румунії, яка є переважно православною, сьогодні другий день Різдва Христового, свята народження Ісуса Христа, одного з найбільших у християнстві. 26 грудня Православна Церква відзначає Собор Пресвятої Богородиці – одне з найдавніших свят на честь Діви Марії. Назва “собор” походить від слов’янського слова і означає “зібрання”, а також “рада”. Свято було встановлене 1500 років тому. Різдво – це свято щедрості і милосердя, відродження надії на краще майбутнє», – написав Президент Клаус Йоганніс у соціальних мережах. Різдво – це свято радості, а справжня віра – це та, що діє через любов, – зазначив Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл. У Ватикані Папа Франциск звернувся з новим закликом до миру в Україні, а також на Середньому Сході. Православні, які святкують за юліанським календарем, – більшість у Росії, Україні, Сербії та Грузії – святкують Різдво 7 січня.

 

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Одним із пріоритетів нового румунського уряду є розробка проєкту бюджету на наступний рік, що, схоже, також є головною проблемою, з якою він зіткнеться у своєму прагненні скоротити витрати. Проєкт держбюджету базується на терміновій постанові про фіскально-бюджетні заходи, яка має бути затверджена найближчими днями. Вона включає багато непопулярних заходів, які уряд має вжити для скорочення дефіциту. Йдеться, зокрема, про заморожування зарплат і пенсій у 2025 році або оподаткування великих статків. Приведення до присяги нового уряду стало позитивним сигналом для румунських бізнесменів та іноземних інвесторів, – заявив прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку.

 

ШЕНГЕН – З 1 січня 2025 року, коли Румунія увійде й з сухопутними кордонами до Шенгенської зони вільного переміщення, 33 пункти пропуску через кордон з Угорщиною та Болгарією, а також на Чорному морі та на Дунаї будуть назавжди закриті. Серед них 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску на західному кордоні Румунії з Угорщиною і 14 автомобільних, у тому числі поромних, залізничних і портових пунктів пропуску на кордоні з Болгарією, а також два портові пункти пропуску в Бреїлі та Чернаводи. Міністерство внутрішніх справ подало на розгляд проєкт відповідного урядового рішення. З початку 2025 року на пунктах пропуску через кордон з Угорщиною та Болгарією більше не буде митних перевірок. Такі перевірки здійснюватимуться лише вибірково, на основі аналізу ризиків. Скасування контролю і на сухопутних кордонах відбувається після так званого часткового приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наприкінці березня, коли їх прийняли лише з повітряними та морськими кордонами.

 

ВРЯТУВАННЯ – Троє українців, які заблукали в Марамуреcьких горах, були врятовані після 12-годинних складних пошуків. Вони перетнули кордон з Румунією в екстремальних погодних умовах і звернулися за допомогою за єдиним номером 112. На їх пошуки вирушила змішана група гірських рятувальників і прикордонної поліції, але не знайшли українців у вказаному ними місці. Через несприятливі погодні умови повітряний пошук був неможливий, тому пошуки проводилися лише пішки. Через кілька годин рятувальники знайшли українців у дуже небезпечній ущелині. Один із них отримав численні травми внаслідок падіння, а двоє інших мали легку гіпотермію. Усіх госпіталізували. В Україні неодноразово повідомлялося про випадки загибелі чоловіків, які намагалися втекти з країни, щоб уникнути мобілізації. Зокрема, гірська річка Тиса, що протікає вздовж кордону України з Угорщиною та Румунією, забрала багато життів.

 

ЕКОНОМІКА – На початку цього тижня Румунія отримала понад 37 мільйонів євро від Європейської Комісії в рамках другого траншу Національного плану відновлення та стійкості після пандемії COVID-19. Станом на сьогодні Румунія отримала 9,4 мільярда євро із загальної виділених їй суми у понад 28,5 мільярда євро. У середині цього місяця уряд надіслав до Єврокомісії третій платіжний запит, який передбачає виділення 2,7 млрд євро. Гроші надаються у вигляді грантів, в обмін на проведення низки реформ.

 

САНКЦІЇ – Японія виділить Україні 3 мільярди доларів прибутку від заморожених російських активів. Рішення було прийнято урядом Японії після того, як у жовтні прем’єр-міністром країни став Сігеру Ісіба. Володимир Зеленський та Ісіба провели телефонну розмову в середу. За словами президента України, Японія пообіцяла Києву додаткову допомогу в обладнанні для енергетичного сектору та будівництві укриттів. Лідери двох країн домовилися зустрітися найближчим часом для продовження двостороннього діалогу. Країни “Великої сімки” – Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія та США – були найбільшими фінансовими та військовими прихильниками України з моменту повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Вартість російських активів, заморожених цими країнами та ЄС, становить 325 мільярдів доларів. У червні країни G7 схвалили механізм, за яким Україна отримає кредит у розмірі $50 млрд: він буде погашений з майбутніх прибутків від заморожених російських активів.

 

ГАЗА – Палестинський телеканал, пов’язаний з угрупуванням «Ісламський джихад», оголосив у четвер про загибель п’ятьох своїх журналістів під час ізраїльської атаки в секторі Газа. Як стверджується, вони були вбиті в таборі біженців Нусейрат в центрі палестинського анклаву «під час виконання своїх журналістських і гуманітарних обов’язків». Зі свого боку, ізраїльська армія повідомила в Telegram, що завдала «точкового удару по автомобілю з терористичним осередком “Ісламського джихаду” на борту в районі Нусейрата». Ізраїльські сили стверджують, що «перед атакою були вжиті заходи, щоб мінімізувати ризик ураження цивільних осіб». Минулого тижня Палестинська спілка журналістів оголосила, що з початку війни в Газі 7 жовтня 2023 року було вбито «понад 190» журналістів і «понад 400» отримали поранення.

 

ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп через проблеми зі здоров’ям скасувала свою участь у турнірі WTA в Окленді, Нова Зеландія, та на Відкритому чемпіонаті Австралії, на якому вона повинна була зіграти наступного тижня. «Я відпочину і планую зіграти в Клужі (ред. 1-9 лютого). З нетерпінням чекаю можливості зіграти перед румунськими вболівальниками», – написала Халеп, колишня перша ракетка світу. Турнір WTA 250 в Окленді із загальним призовим фондом 275 094 доларів відбудеться з 30 грудня по 5 січня, а Відкритий чемпіонат Австралії, перший турнір Великого шолома наступного року, пройде в Мельбурні з 6 по 26 січня.

 

 

ВИБОРИ – Румуни протестували біля румунських посольств та виборчих дільниць у європейських столицях, незадоволені скасуванням президентських виборів, другий тур яких мав відбутися у неділю 8 грудня. У п’ятницю Конституційний суд Румунії постановив, що президентські вибори мають бути проведені повторно в повному обсязі. Судді КС встановили, що виборчий процес був недосконалим на всіх етапах. Вони також розкритикували непрозорий і нечесний характер виборчої кампанії та нехтування правовими нормами щодо фінансування виборчої кампанії. Незалежний кандидат Келін Джорджеску, який посів перше місце в першому турі голосування, але опинився в центрі скандалу щодо втручання Росії у вибори, з’явився в неділю з кількома прихильниками біля виборчої дільниці, де він мав голосувати. Він заявив, що разом з виборами була «скасована» демократія. Його правоцентристська суперниця Елена Ласконі, з якою він мав зустрітися у другому турі, закликала прихильників не відповідати на образи, але заявила, що якщо КСР скасує вибори десять разів, вона буде балотуватися в 11-й раз. У той час як Келін Джорджеску та Елена Ласконі розкритикували рішення про скасування президентських виборів, інші політики назвали його правильним.

 

СЛІДСТВА – Сім осіб потрапили під судовий контроль у кримінальній справі, порушеної в Румунії після того, як минулого тижня понад 100 осіб взяли участь у вшануванні пам’яті лідера колишнього Легіонерського руху Корнеліу Зелі Кодряну, де демонстрували фашистську та легіонерську символіку, дії, заборонені законом. За даними прокуратури, особи, які перебувають під слідством, використовували прапори, символіку «Легіонерів», а потім поширили кілька відеозаписів заходу в TikToc. Прокуратура також оголосила про взяття під судовий контроль 5 осіб у справі, пов’язаній з погрозами вбивством прихильникам колишньої кандидатки в президенти Елени Ласконі. Інша справа пов’язана з фінансуванням президентської виборчої кампанії, і, згідно з судовими джерелами, обшуки в Брашові (в центрі) були спрямовані на Богдана Пешкіра, власника акаунта в TikToc, якого прокуратура підозрює у підкупі виборців, відмиванні грошей і комп’ютерній підробці. Документи, розсекречені ВРНО, свідчать, що він брав участь у фінансуванні виборчої кампанії Келіна Джорджеску.

 

КОНСТИТУЦІЯ – 8 грудня відзначається День Конституції Румунії. Основний закон був прийнятий 21 листопада 1991 року і затверджений на всенародному референдумі 8 грудня того ж року, з більшістю у понад 77% голосів. Конституція Румунії в редакції 2003 року, складається з 156 статей, розділених на 8 розділів, і регулює серед іншого, загальні принципи державного устрою, права, основні права, свободи та обов’язки громадян і органів влади. У своєму посланні Президент Клаус Йоганніс підкреслив, що основний закон – це відданість демократії, свободі та захисту прав громадян. «Основний закон залишається гарантом стабільності політичного та інституційного життя, рівноваги соціального миру в країні та збереження нашого європейського і євроатлантичного шляху», – йдеться у зверненні прем’єр-міністра Марчела Чолаку.

 

СИРІЯ – Міністерство закордонних справ у Бухаресті заявляє, що уважно стежить за розвитком подій у Сирії і підтримує зв’язок з європейськими та регіональними партнерами, щоб діяти відповідно до розвитку ситуації на місцях. За даними МЗС, ситуація є мінливою і розвивається. Співробітники посольства Румунії в Дамаску знаходяться в безпеці, і були вжиті посилені заходи захисту. У той же час, МЗС нагадує громадянам Румунії про необхідність звертатися до посольства і повідомляти про свою присутність в регіоні, повідомляючи свої контактні дані, щоб з ними можна було зв’язатися в разі надзвичайної ситуації. Росія, яка є основним спонсором режиму президента Башара Асада, заявила в неділю, що останній подав у відставку і покинув Сирію після швидкого наступу сирійських повстанців на чолі з радикальними ісламістами, що спричинило дезорганізацію серед сирійської армії. Туреччина також заявила, що контактує з сирійськими повстанцями, щоб переконатися, що Ісламська держава і Робітнича партія Курдистану не скористаються падінням режиму в Дамаску для розширення свого впливу.

 

КНИГА – У неділю, в останній день книжкового ярмарку Gaudeamus, організованого Радіо Румунія в Бухаресті, відбулося нагородження переможців на основі оцінки спеціалізованого журі та публічного голосування.  Протягом п’яти днів, з 4 по 8 грудня, на 31-му ярмарку відбулося понад 600 презентацій книг, конференцій, дебатів та літературних майстер-класів. Почесним гостем заходу був Мірча Кертереску, один з найвідоміших і найпопулярніших сучасних румунських письменників, лауреат численних національних і міжнародних премій.

 

СПОРТ – Румунія посіла четверте місце у змішаному командному чемпіонаті світу з настільного тенісу в Ченду, Китай, програвши в неділю малий фінал команді Гонконгу з рахунком 2:8. Також у неділю Румунія програла Китаю в півфіналі з рахунком 8:1. На минулорічних змаганнях Румунія не змогла пройти далі першого раунду.

БЕЗПЕКА – Нинішня безпекова ситуація свідчить про те, що мир на європейському континенті більше не є гарантією, – заявив у вівторок очільник Генерального штабу Збройних сил Румунії, генерал Георгіце Влад у промові з нагоди 165-ї річниці створення Генштабу ЗСР. Він сказав, що в дисонансі з нормами міжнародного гуманітарного права дії Російської Федерації підживлюють зростання потенційних загроз і ризиків для безпеки і, що ми маємо кризову ситуацію в сфері оборони в Чорноморському регіоні, зоні стратегічних інтересів НАТО.

 

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрівся сьогодні в Лондоні зі своїм британським колегою Кейром Стармером, з яким обговорив широкий спектр двосторонніх і міжнародних питань. Раніше, на двосторонньому економічному форумі, Марчел Чолаку заявив, що його інтерес як прем’єр-міністра «полягає в тому, щоб зменшити кількість румунів, які залишають країну». Він додав, що хоче переконати якомога більше британських бізнесменів, що «Румунія є чудовою країною для інвестицій». У свою чергу, лорд-мер Лондона Аластер Кінг підкреслив, що Румунія має динамічний і важливий для британських інвесторів енергетичний ринок і, що форум покликаний використати величезні можливості, які має румунська економіка. Що стосується діаспори, Марчел Чолаку зазначив, що понад 1,2 мільйони румунів обрали проживання, навчання або роботу у Великобританії. За його словами, це люди, які активно сприяють розвитку британського суспільства та економіки, люди, які досягли успіху як в академічному, так і в професійному планах, румунська громада добре інтегрована в багатьох важливих секторах. Напередодні зустрічі прем’єр-міністр поспілкувався з представниками румунської громади в Лондоні, яким сказав, що держава зрозуміла, що повинна розробити середньострокові програми для тих, хто бажає повернутися на батьківщину.

 

УГОДА – Партнерство між Румунією та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії є сильнішим, ніж коли-небудь, – заявив у середу міністр оборони Ангел Тилвер з нагоди підписання в Лондоні двосторонньої угоди про оборонну співпрацю. Згідно з прес-релізом міноборони, угода спрямована на зміцнення багаторічного партнерства між Румунією і Великобританією і є відповіддю на сучасні виклики безпеці. За словами Ангела Тилвера, в умовах агресії Російської Федерації проти України поблизу нашого кордону, «це міцне партнерство сприяє захисту східного флангу».  Угода також сприятиме впровадженню нових проєктів, таких як Регіональний морський навчальний центр в Румунії для підготовки українських військовослужбовців, затверджений румунським парламентои. Центр є результатом спільних зусиль Великої Британії, Румунії та інших стратегічних союзників, спрямованих на забезпечення необхідної підготовки українських морських піхотинців.

 

F-35 – Сенат Румунії у середу прийняв, в останньому читанні, законопроєкт про закупівлю літаків F-35 від уряду США. У вівторок Палата депутатів прийняла цей законопроєкт переважною більшістю голосів. Минулого тижня нормативно-правовий акт був направлений Урядом до парламенту для його прийняття за терміновою процедурою. Документ регулює програму, в рамках якої Румунія придбає 32 літаки нового покоління F-35, за які заплатить 6,5 мільярдів доларів, що зробить цю покупку найдорожчою в історії румунської армії. Вона включає в себе двигуни, матеріально-технічне забезпечення, послуги з навчання пілотів і персоналу, авіаційні тренажери, а також боєприпаси класу «повітря-повітря» і «повітря-земля». Кошти надійдуть з бюджету Міністерства національної оборони або за рахунок кредитів чи кредитних гарантій, наданих урядом США, чи за рахунок коштів з обох джерел. Перші літаки F-35 прибудуть до Румунії після 2030 року.

 

ЄВРОКОМІСІЯ – У вівторок в Європейському парламенті відбулося слухання Роксани Минзату, кандидатки від Румунії на посаду віцепрезидента Європейської комісії з питань людей та навичок, але комітети відклали винесення свого рішення до завершення слухань. Фактично, всі кандидати на шість віце-президентських посад зіткнулися з аналогічною ситуацією, яку створив кандидат від Італії на посаду віце-президента з питань згуртованості Раффаеле Фітто. Слухання Роксани Минзату пройшли добре, а її виступ і відповіді були високо оцінені більшістю членів комітетів.

 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Міністерство закордонних справ інформує громадян Румунії, які перебувають постійно, тимчасово або транзитом в Автономній області Андалусія Королівства Іспанія, або мають намір здійснити поїздку в цей регіон, що місцеве Метеорологічне агентство оголосило в провінції Малага помаранчевий код негоди – сильні опади та посилення вітру. Громадяни Румунії можуть звертатися за консульською допомогою за номерами телефонів Генерального консульства Румунії в Севільї, дзвінки будуть переадресовані до Центру контактів та підтримки румунських громадян за кордоном (ЦКПРГ), де на них відповідатимуть оператори колл-центру на постійній основі. Крім того, громадяни Румунії, які зіткнулися зі складною, особливою, надзвичайною ситуацією, можуть також зателефонувати на цілодобову гарячу лінію Генерального консульства Румунії в Севільї.

 

ЗЕМЛЕТРУС – Слабкий землетрус стався минулої ночі у повіті Вранча на південному сході Румунії. Сила підземних поштовхів склала 3 бали за шкалою Ріхтера. Цього місяця в Румунії сталося дев’ять землетрусів магнітудою від 2,2 до 3,2 балів. У 2024 році найсильніший тектонічний рух стався 16 вересня і мав магнітуду 5,4 бали за шкалою Ріхтера. 4 березня 1977 року в Румунії стався землетрус силою 7,2 бала за шкалою Ріхтера. Він забрав життя 1 570 людей, більшість з них у Бухаресті, і завдав матеріальних збитків, які на той час оцінювалися у понад два мільярди доларів. Близько 230 000 будинків було зруйновано або серйозно пошкоджено, а сотні підприємств вийшли з ладу. Землетрус спричинив економічну і соціальну кризу, яку, як стверджують історики, тодішня комуністична диктатура не змогла подолати аж до свого краху в 1989 році. Експерти попереджають, що в разі землетрусу, подібного до 1977 року, сьогодні в Бухаресті можуть обвалитися сотні будівель.

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – У 2023 році вартість сільськогосподарської продукції блоку ЄС знизилася на 1,5% порівняно з попереднім роком до трохи більше 537 мільярдів євро, але Румунія є однією з країн ЄС, чия вартість сільськогосподарської продукції зросла порівняно з попереднім роком. Про свідчать дані, опубліковані Євростатом у середу. Угорщина і Словаччина, за якими йдуть Люксембург, Франція, Бельгія і Румунія з 22,2 млрд євро, були країнами з найбільшим зростанням. Минулорічне незначне падіння відбулося після 19%-го зростання у 2022 році, коли вартість сільськогосподарської продукції блоку ЄС досягла історичного максимуму в 545,4 млрд євро.

 

ТЕНІС – Жіноча збірна Румунії з тенісу бере участь у фінальному турнірі Кубку Біллі Джин Кінг 2024 в Малазі, Іспанія, з 13 по 20 листопада. У першому раунді 14 листопада Румунія зустрінеться з Японією, а переможець зіграє у чвертьфіналі з минулорічними фіналістками, тенісистками Італії. Неграючий капітан Горія Текеу викликав на фінальний турнір Жаклін Крістіан, Ану Богдан, Габріелу Русе, Анку Тодоні та Моніку Нікулеску. Збірна Румунії вперше вийшла до фінального турніру Кубка Біллі Джин Кінг після того, як 14 квітня у Фернандіна-Біч (штат Флорида, США) перемогла Україну з рахунком 3:2.

 

ФУТБОЛ – Збірна Румунії з футболу готується до матчу Ліги націй проти Косово, запланованого на п’ятницю в Бухаресті. Румунія завершить свої домашні матчі проти Кіпру в понеділок. Румунська збірна очолює групу С2 Ліги націй з чотирма перемогами в чотирьох матчах і 12 очками. За нею йдуть Косово – 9 очок, Кіпр – 3, Литва – 0. Чотири найкращі збірні групового етапу Ліги націй візьмуть участь у плей-офф відбору до Чемпіонату світу 2026 року, який пройде в США, Мексиці та Канаді.

PATRIOT – ЗРК Patriot, який Румунія подарувала сусідній країні, вже прибув до України. Це підтвердив представник Міністерства оборони Румунії Константін Спину у коментарі Радіо Свобода. «Можу підтвердити, що система Patriot прибула в Україну», – заявив речник міноборони у коментарі. Напередодні президент Володимир Зеленський знову подякував Румунії за допомогу, підкресливши, наскільки корисною є ця система для Збройних сил України: «Я дякую кожній країні, яка дійсно допомагає нам з ППО. Особливо дякую Румунії за Patriot – сказав президент Зеленський. Нагадаємо, що минулого місяця Уряд, Парламент та Президент Румунії схвалили закону про передачу Україні сучасного зенітно-ракетного комплексу Patriot у новітній версії 3+.

 

БЮДЖЕТ – Міністр інвестицій та європейських проєктів Румунії Адріан Кичу заявив, що Румунія представить семирічний план скорочення бюджетного дефіциту до 15 жовтня – крайнього терміну, встановленого Європейською Комісією. За словами Кичу, план передбачає низку реформ, які включені до Національного плану відновлення та стійкості. Заходи, в основному, полягають у скороченні непотрібних витрат у державних установах та покращенні збору доходів до бюджету.

 

УКРАЇНА – Генеральний секретар НАТО Марк Рютте у четвер обговорив війну в Україні та «план перемоги» Києва з Президентом Володимиром Зеленським під час свого першого офіційного візиту після того, як 1 жовтня очолив Альянс. «Україна зараз ближче до НАТО, ніж коли-небудь раніше, і продовжуватиме йти цим шляхом, поки не досягне членства», – сказав Марк Рютте, який підтвердив свою підтримку Києву. Зі свого боку, Володимир Зеленський заявив, що українці заслуговують на вступ до НАТО, і Москві необхідно дати «чіткий сигнал, що гарантована безпека для України та всієї Європи неминуча».

 

ПАРТНЕРСТВО- У Бухаресті відбулася презентація Рамкової програми партнерства між Світовим банком та Румунією на період 2025-2029 роки. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що протягом наступних трьох років орієнтовний обсяг фінансування Румунії з боку групи Світового банку становитиме понад шість мільярдів доларів на вигідних фінансових умовах. Ці гроші допоможуть подолати розрив між більш розвиненими та інтегрованими міськими районами і біднішими та більш ізольованими сільськими районами. Також було підписано кредитну угоду на суму 500 мільйонів доларів на політику управління ризиками стихійних лих.

 

БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії в серпні становив 5,5%, що на 0,1% більше, ніж у липні, повідомив Національний інститут статистики. Кількість безробітних у віці від 15 до 74 років перевищила 450 000 осіб, що більше, ніж у попередньому місяці та порівняно з серпнем 2023 року. Безробіття серед дорослого населення у віці від 25 до 74 років за аналізований період становить  4,4%. Незначна тенденція до зростання цього показника є тривожним сигналом для уряду, оскільки динаміка безробіття показує, в якому напрямку рухається економіка, а наразі спостерігається уповільнення економічної активності, – каже економічний аналітик Ауреліан Докіа. Однак, за його словами, хоча незначне збільшення кількості безробітних є тривожною ознакою, Румунія все ще далека від критичного рівня, якого вона досягла в минулі кризові періоди, коли країна зіткнулася, серед іншого, з економічною рецесією.

 

ЗЛОЧИННІСТЬ – Поліцейські Управління з розслідування злочинів та громадського порядку, спільно з, жандарми та бійцями спецпідрозділу поліції зі службовими собаками провели рейд у місті Цендерей, у повіті Яломіца (південна Румунія). Вони провели обшук у кількох десятках помешкань і, за даними повітового поліцейського інспекторату, мають намір доставити на допит десятки підозрюваних, деякі з яких мають європейські ордери на арешт. Вони розслідують кримінальні правопорушення за фактом порушення громадського порядку і громадського спокою, а також недотриманням режиму поводження зі зброєю і боєприпасами.

 

DISCOVER_EU 2024 – Молоді європейці 2006 року народження, в тому числі з Румунії, можуть від сьогодні зареєструватися в програмі DiscoverEU 2024, щоб виграти безкоштовні подорожі до країн-членів ЄС. Ті, хто хоче отримати один з 35 000 безкоштовних проїзних квитків та дисконтних карток на проживання та харчування під час подорожі, повинні зареєструватися на спеціальній молодіжній сторінці Європейської Комісії. Проїзні, які вони виграють, дають можливість подорожувати протягом одного місяця і молоді люди можуть здійснити поїздку в період з березня 2025 року по травень 2026 року. Кожен переможець може обрати конкретні напрямки в Європі або надихнутися культурним маршрутом DiscoverEU, який з’єднує європейські столиці, об’єкти ЮНЕСКО або європейської спадщини. Заявки на участь у конкурсі приймаються до 16 жовтня. З моменту запуску програми у 2018 році нею скористалися понад 300 000 осіб.

 

КОМІСАРИ ЄС – Кандидати на пост Комісара ЄС, висунуті державами-членами ЄС та президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, будуть заслухані в профільних комітетах Європарламенту наступного місяця. Голова Європарламенту Роберта Метсола оголосила в соціальних мережах, що майбутні комісари будуть затверджені депутатами Європарламенту в період з 4 по 12 листопада. France Presse зазначає, що, таким чином, призначення нового складу Єврокомісії стане можливим на початку грудня. Представниця Румунії Роксана Минзату була призначена виконавчим віце-президентом з питань навичок та освіти, зайнятості та соціальних прав.

 

ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Галеп зазнала поразки з рахунком – 2:6, 1:6 від росіянки Анни Блінкової (26, 78 WTA) у другому колі турніру  WTA 125 у Гонконзі. Чемпіонка Ролан Гаррос і Вімблдону та колишня перша ракетка світу, піднялася в рейтингу WTA Live з 1130 на 879 місце після першого кола турніру в Гонконзі. Перемога над австралійкою Аріною Родіоновою з рахунком – 6:2, 4:6, 6:4 повернула румунку в Топ-1000. Вона повернулася на корт після більш ніж тримісячної перерви, коли відновлювалася після травми.

 

ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу FCSB  сьогодні ввечері зіграє на виїзді з грецьким клубом PAOK у черговому матчі групового турніру Ліги Європи. Чемпіони Греції, на чолі з румунським головним тренером Резваном Луческу, у першому турі перемогли турецький Galatasaray у Стамбулі з рахунком – 3:1, тоді як FCSB, якого тренує кіпріот Еліас Хараламбос, розгромив латвійський RFS у Бухаресті з рахунком 4:1.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Уряд Румунії схвалив коригування державного бюджету, бюджету соціального страхування та бюджету страхування на випадок безробіття, враховуючи макроекономічні прогнози, підготовлені Національною комісією з питань прогнозу. Показники, на яких ґрунтується коригування, включають переглянуте на 2,8% зростання економіки, оновлений ВВП на рівні близько 1 768 млрд. леїв (близько 353 млрд. євро) та дефіцит бюджету на рівні 6,9%. Коригування має чотири важливі вектори: підтримка інвестицій, освіти, охорони здоров’я та соціальних програм для громадян.

 

ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс бере участь у 79-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку у вівторок і середу. Центральною темою нинішньої сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Як повідомляє Адміністрація Президента, участь Президента в цьогорічній Генеральній Асамблеї ООН є можливістю підкреслити внесок Румунії в глобальні зусилля, спрямовані на прискорення прогресу в досягненні 17 цілей сталого розвитку. У середу Клаус Йоганніс виступить на пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, на якому закликатиме до підтримки діалогу на багатосторонньому рівні, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Глава держави також підкреслить зусилля та внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна в Україні або конфлікт на Середньому Сході, до основних викликів, що стоять перед людством, включаючи надзвичайну ситуацію з кліматом, ерозію прав людини та кіберзагрози. Пан Йоганніс також закликатиме до реформування системи ООН, здатної ефективно та прозоро реагувати на всі поточні та майбутні виклики.

 

РУМУНІЯ У СВІТІ – Румунія, разом з Європейським Союзом, є одним з головних захисників прав людини, – заявив в інтерв’ю агентству AGERPRES посол Румунії в ООН Корнел Феруце. Він підкреслив, що Румунія має чітко визначений профіль у нью-йоркському середовищі з точки зору просування міжнародного права, міжнародного порядку, заснованого на правилах, і верховенства права. За словами румунського дипломата, країна користується довірою в багатосторонньому середовищі завдяки своїй відкритості та готовності підтримувати партнерів з різних регіонів світу, зокрема Африки, Азійсько-Тихоокеанського регіону, Латинської Америки та Карибського басейну, в реалізації конкретних цілей сталого розвитку та розбудови державного потенціалу. Румунія також має намір продовжувати свою участь у формуванні глобальної політики щодо боротьби з наслідками зміни клімату. Румунський дипломат також зазначив, що динаміка в дипломатичному середовищі в Нью-Йорку відображає те, що відбувається на глобальному рівні, а саме: агресивну війну, яку Росія веде проти України вже понад два з половиною роки, і конфлікт в Газі після трагедії 7 жовтня 2023 року.

 

ОСВІТА – Рання освіта є наріжним каменем розвитку дитини, тому будь-яка інвестиція в цей сектор є, по суті, інвестицією в майбутнє, – заявила у вівторок міністерка освіти Румунії Ліджия Дека. За словами урядовиці, це також було однією з центральних тем дискусій на міжнародній конференції «Світле майбутнє без кордонів: інвестиції в освіту та ранній догляд за дитиною». У вівторок Ліджия Дека взяла участь у цьому заході, організованому в Кишиневі представництвами ЮНІСЕФ в Румунії та Республіці Молдова у співпраці з Регіональним офісом ЮНІСЕФ у справах Європи та Центральної Азії. У соціальних мережах міністерка зазначила, що Румунія усвідомила важливість ранньої освіти, а новий закон про передвищу освіту відображає це. «Наша країна залишається близькою до Республіки Молдова, в тому числі з точки зору розвитку освітнього сектору – тісна співпраця, яку ми вже маємо, є важливим кроком для нас, щоб разом знайти рішення проблем, з якими стикаються наші системи», – додала Ліджия Дека.

 

ДРОН – Фахівці Міністерства оборони та Румунської сужби інформації виявили у вівторок рештки російського безпілотника в районі на південь від села Плауру Тульчанського повіту, за межами населеного пункту. Про це повідомило міноборони. Сили міністерства продовжують пошуки можливих фрагментів безпілотника, який міг розбитися на румунському березі Дунаю, після атак, здійснених російськими військами протягом останніх тижнів на цивільні об’єкти та портову інфраструктуру в сусідній Україні.  Міністерство оборони вкотре рішуче засудило удари Росії по українських цивільних об’єктах та інфраструктурі, які є невиправданими і такими, що серйозно суперечать міжнародному праву.

 

ДУНАЙ – Потік Дунаю на вході до Румунії в період з 29 по 30 вересня становитиме не більше 8 000 кубометрів за секунду. Про це повідомило Національне управління Води Румунії. На основі поточної інформації, ризик виникнення особливих проблем через виникнення паводків на румунській ділянці річки є низьким”, – заявила прес-секретарка управління Ана-Марія Агіу. Міністерство внутрішніх справ у вівторок закликало усі національні та територіальні структури бути готовими до втручання для управління ризиками, пов’язаними зі збільшенням потоку Дунаю. Навіть якщо інформація вказує на те, що прогнозована ситуація не є особливо проблематичною, державний секретар Раєд Арафат підкреслив, що підготовка повинна бути на найвищому рівні. Керівник Департаменту з надзвичайних ситуацій наголосив на необхідності співпраці представників територіальних структур Вод Румунії з представниками інспектортаів з надзвичайних ситуацій.

 

ТЕНІС – Румунська тенісистка Габрієла Русе пробилася до основної сітки одиночного розряду турніру WTA-1000 у Пекіні (Китай), загальний призовий фонд якого становить майже 9 мільйонів доларів США. У вівторок вона здобула перемогу над китаянкою Цзя-Цзинь Лю 6:3, 6:1 у фінальному раунді кваліфікації. Габрієла Русе (26 років, 93 WTA) швидко перешопила ініціативу, а її суперниця не змогла створити жодного брейк-пойнта. Ще три румунки входять до основної сітки одиночного розряду. Жаклін Крістіан у першому раунді зіграє з угоркою Анною Бондар, Ірина Бегу зіграє з китаянкою Є-Ксінь Ма, а Ана Богдан зустріне американку Софію Кенін.

 

БЕЗПІЛОТНИК  – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив у понеділок з приводу російських безпілотників, що увійшли в повітряний простір країни, що Румунія відреагувала в режимі реального часу і відстежувала ситуацію за допомогою літаків F16, зазначивши, що безпілотники не були націлені на румунську територію. У суботу ввечері російський безпілотник увійшов у повітряний простір Румунії, а потім попрямував у бік України, повідомило міністерство оборони Румунії. У відповідь на це два винищувачі F-16 терміново вилетіли з військової бази на південному сході країни для моніторингу повітряної обстановки. Водночас міністерство заявило, що розгорнуло наземні команди і повітряні засоби в районі міста Периправа в повіті Тулча, де впали уламки безпілотників, які Росія використовувала під час атаки на українські портові об’єкти поблизу румунського кордону. Після цього інциденту румунська влада висловила протест проти повторного порушення повітряного простору країни і неодноразових атак на українське населення та цивільну інфраструктуру.

ОСВІТА – Школи повинні бути абсолютно безпечними для учнів, вчителів та інших працівників сфери освіти, заявив президент Клаус Йоганніс у понеділок на церемонії відкриття нового навчального року в одному з коледжів Бухареста. Присутній на заході разом з міністеркою освіти Ліджією Дека, глава держави підкреслив, що однією з пріоритетних цілей проекту «Освічена Румунія», втіленої в законах про освіту 2023 року, є створення шкільного та університетського середовища, яке не тільки сприяє розвитку освіти, а й простору, в якому всі учасники відчувають себе захищеними та шанованими. Близько три мільйони румунських дітей дошкільного та шкільного віку розпочали сьогодні новий навчальний рік. Уряд обіцяє, що 2024-2025 навчальний рік буде останнім, коли учні все ще навчатимуться у три зміни. Наразі в Бухаресті та повіті Ільфов (поблизу Бухареста) є 19 таких навчальних закладів. За даними Міністерства освіти, на початку навчального року 800 шкіл були переміщені з причин реабілітації, модернізації або будівництва із загальної кількості понад 6000 шкіл в Румунії.

ГРОМАДСЬКИЙ ПОРЯДОК – Правоохоронні органи були присутні в перший день навчального року у кожному навчальному закладі Румунії з метою підтримання атмосфери громадського порядку та громадської безпеки – оголосила прес-секретар Міністерства внутрішніх справ Моніка Дайбог. Вона уточнила, що 25 000 співробітників міністерства були мобілізовані по всій країні в рамках заходів з охорони громадського порядку і безпеки, а близько 8 000 співробітників міністерства були присутні в навчальних закладах. Співробітники ДАІ також посилили свою діяльність в районі шкіл. Дорожні екіпажі працювали над впорядкуванням дорожнього руху та попередженням ДТП, звертаючи особливу увагу на ситуації, які могли загрожувати дітям. Моніка Дайбог також зазначила, що пріоритетними були заходи із запобігання та протидії незаконному обігу наркотиків та їх вживанню серед молоді.

НАВЧАННЯ – З 9 по 13 вересня військовослужбовці Сухопутних військ Румунії проведуть спільні навчання з іноземними військовими поблизу муніципалітету Сфинту Георге в повіті Ковасна (центр). Керівництво 22 гірського мисливського батальйону «Чірешоая» повідомляє, що маневри спрямовані на підготовку військовослужбовців на терені до дій в контексті НАТО і перевірку техніки, тактики і процедур при виконанні дій в гірській і лісистій місцевості. Під час навчань військові використовуватимуть навчальні боєприпаси. Як в минулому, так і в цьому році в повіті Ковасна було проведено кілька навчань за участю наземних і повітряних підрозділів військових структур Міністерства національної оборони та країн НАТО.

КІНО – Румунський фільм «Новий рік, який не настав», режисера, сценариста і продюсера Богдана Мурешану, отримав нагороди на Венеційському міжнародному кінофестивалі.  Приз журі Міжнародної федерації кінокритиків та Приз незалежних кінокритиків за найкращий сценарій – це дві нагороди румунської стрічки. Операторка фільму Борока Біро також отримала спеціальну відзнаку. Це перший повнометражний фільм Богдана Мурешану, дія якого розгортається в один день, напередодні антикомуністичної румунської революції у грудні 1989 року.

СТРАЙК – У понеділок в Італії тривав транспортний страйк, через який постраждали пасажири метро, автобусів і трамваїв. Проблеми виникнули навіть у таких великих містах, як Рим, Мілан, Турин і Неаполь. У неділю деякі поїзди були скасовані або йшли із запізненням. У суботу відбувся чотиригодинний страйк працівників повітряного транспорту, що торкнувся внутрішніх рейсів. Профспілки протестують через важкі умови праці та низькі зарплати, а також вимагають від уряду конкретних зобов’язань щодо фінансування транспортного сектора, – зазначає кореспондент Румунського радіо в Римі. Румунські громадяни, які постраждали від страйку, можуть звернутися по консульську допомогу до посольства Румунії в Італії.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Ірина Бегу стала переможницею турніру WTA в Монтре (Швейцарія) із загальним призовим фондом 115 000 доларів, обігравши у фіналі хорватку Петру Марцинко з рахунком 1-6, 6-3, 6-0. 34-річна Ірина Бегу (130-та ракетка світу) здобула перемогу у фіналі після однієї години і 33 хвилин гри. Для неї це третій титул WTA-125 у кар’єрі, після турнірів в Індіан-Веллс (2020) і Бухаресті (2022). Бегу завоювала 5 титулів WTA в одиночному розряді і зіграла в 4-х фіналах, а також виграла 9 титулів WTA в парному розряді, зігравши також у 7 інших фіналах.

КІБЕРЗЛОЧИННІСТЬ – Дві організовані злочинні групи, що спеціалізувалися на кіберзлочинності та відмиванні грошей, були ліквідовані завдяки співпраці румунських прокурорів з Управління з питань боротьби з організованою злочинністю та тероризмом (DIICOT) з судовими органами Сполучених Штатів Америки. Протягом 2021 року на території штату Каліфорнія була створена структура, що складалася з громадян Румунії та Болгарії. За допомогою спеціального обладнання учасники копіювали дані карток резидентів США та знімали з них готівку. Загальна сума збитків склала понад мільйон доларів. Частина грошей була переведена до Румунії за допомогою систем грошових переказів або кур’єрських компаній. У другому випадку гроші були заховані в споживчих товарах. Тут члени другого злочинного угруповання, яке спеціалізуволася на відмиванні грошей, через посередників отримували гроші для інвестицій. Обшуки в Румунії привели до виявлення та конфіскації десятків тисяч євро і доларів.

НАГОРОДИ – Румунська кінострічка «Новий рік, який не настав» режисера, сценариста і продюсера Богдана Мурешану отримала дві нагороди на Венеційському міжнародному кінофестивалі: нагороду FIPRESCI – журі Міжнародної федерації кінокритиків та нагороду Bisato d’Oro 2024 за найкращий сценарій, присуджену незалежними критиками. «Фільм завершує глибоке дослідження людської поведінки під впливом страху перед політичними репресіями, який поділяють багато поколінь, що жили в умовах авторитарного режиму. Ми цінуємо цей фільм за його вдумливе політичне бачення, витончену і захоплюючу розповідь, художній баланс тонів і винятковий кастинг», – відзначили члени журі FIPRESCI. Директорка фільму «Новий рік, який не настав» Борока Біро отримала спеціальну відзнаку Premio Autrici до 40 років «Валентина Педічіні», яка відзначає талант автора віком до 40 років за видатні досягнення в режисурі, сценарії, монтажі або операторській майстерності.

ПАРАЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ – Румунська спортсменка Камелія Чіріпан виграла бронзову медаль у жіночому одиночному розряді з пара-тенісу в суботу на Паралімпійських іграх у Парижі після поразки у півфіналі від українки Марини Литовченко з рахунком 3:0 (11-5, 11-7, 11-5), – повідомило Національне агентство з питань спорту (НСА). 45-річна Камелія Чіріпан, визнана румунською паралімпійською спортсменкою 2022 року після завоювання бронзової медалі на чемпіонаті світу з настільного тенісу в Іспанії, була прапороносцем Румунії на церемонії відкриття Паралімпійських ігор в Парижі. Бронзова медаль Камелії Чіріпан була завойована на наступний день після того, як румунський спортсмен Флорін Александру Болога виграв золоту медаль з дзюдо для сліпих, кат. 73 кг (J1), перемігши у фіналі іппоном казахстанця Єргалі Шамея. Румунія має шість спортсменів, які беруть участь у цьому випуску Паралімпійських ігор: Александру Болога і Даніель Варгоцкі в дзюдо, Едуард Новак і Теодор Матікан у велоспорті, Камелія Чіріпан і Бобі Сіміон в настільному тенісі.

ФУТБОЛ – У п’ятницю ввечері в Приштині національна збірна Румунії з футболу розгромила Косово з рахунком 3:0 у своєму першому матчі в групі С2 Ліги націй. У цій же групі, Литва була переможена Кіпром з рахунком 0:1. У понеділок румуни приймають Литву в Бухаресті. Це перші матчі на новій посаді тренера Мірчі Луческу, який повернувся до керма національної збірної після 38 років. Раніше він тренував Румунію в 1981-86 роках і виводив її на чемпіонат Європи у Франції в 1984 році, коли до фіналу потрапили лише вісім команд континенту. Луческу виграв численні національні чемпіонати та кубки з командами Румунії, Туреччини та України, а також Кубок УЄФА зі стамбульським «Галатасараєм» у 2000 році. У свої 79 років Луческу є найстаршим у світі тренером національної збірної з футболу.

ЗЕМЛЕТРУС – Слабкий землетрус магнітудою 3,8 стався у суботу вранці на південному заході Румунії, згідно з даними, опублікованими Національним науково-дослідним інститутом фізики Землі. Підземні поштовхи сталися на глибині 17 км поблизу міста Тиргу Жіу. Цього місяця в Румунії сталося вісім слабких землетрусів. Найбільший цьогорічний землетрус, магнітудою 4,7, був зафіксований 11 серпня в західному повіті Арад. 4 березня 1977 року найсильніший землетрус, що стався в Румунії, силою 7,2 бали за шкалою Ріхтера, забрав життя 1 570 осіб, переважно в Бухаресті, і завдав матеріальних збитків, які на той час оцінювалися в понад два мільярди доларів. Близько 230 000 будинків було зруйновано або серйозно пошкоджено, а сотні економічних об’єктів були виведені з ладу. Землетрус спричинив економічну та соціальну кризу, яку, за словами істориків, комуністична диктатура того часу не змогла подолати аж до свого краху в 1989 році. Експерти попереджають, що в разі землетрусу, подібного до того, що стався в 1977 році, в Бухаресті можуть обвалитися сотні будівель. Щороку в Румунії відбувається понад 100 землетрусів магнітудою понад 3 бали за шкалою Ріхтера.