Tag: теодор Мелешкану

У липні в Бухаресті відбулася презентація книги «Перспективні
дослідження розширеного Чорноморського регіону. Сценарії його майбутнього в
умовах сильної міжнародної турбулентності». Вона була видана Центром із запобігання конфліктам і
раннього попередження під проводом Юліана Кіфу та Нарчіса Белешою. У заході,
крім авторів, взяли участь міністр закордонних справ Теодор Мелешкану, депутат і колишній міністр юстиції Кетелін Предою, експерти, дипломати та представники ЗМІ.

Книга
містить два вступні дослідження, здійснені Теодором Мелешкану і начальником
Генерального штабу Збройних сил Румунії, генералом Ніколаєм Чуке та аналітичні
роботи цілої низки румунських та іноземних фахівців, котрі провели перспективний
аналіз геополітичної динаміки розширеного Чорноморського регіону. Докладніше
про цю книгу розповів Нарчіс Белешою: «Перспектива, оптика, яку
ми пропонуємо в рамках цієї теми є абсолютно новою. Наукова новизна одержаних
результатів дослідження полягає в інструменті, який ми використовуємо для
виявлення течій у цьому просторі, а саме: перспективні дослідження. Вони
припускають, окрім класичних формул документації, аналізу, аргументації, використання уяви в рамках сценаріїв типу «чорний лебідь». Це нова
концепція аналізу, яка припускає висування гіпотез з надзвичайно низьким
ступенем матеріалізації. Звичайно, якщо подивитися на недавнє минуле, то побачимо,
що ця концепція «чорного лебедя» якимось чином має бути пристосована до
нинішніх реалій. Тому що наприклад обрання Дональда Трампа президентом США або
вихід Великої Британії з ЄС були малоймовірними сценаріями, які мало хто з нас вважав
здійсненними. Тому сьогодні ми повинні приділити належну увагу цьому методу «чорний
лебідь».»

Використовуючи
чітку методологію та низку показників колектив фахівців запропонував 83
сценарії можливого розвитку ситуації в розширеному Чорноморському регіоні,
деякі з яких здійснені за методом «чорний лебідь», який припускає викладення
вкрай малоймовірних гіпотез, але які державні структури повинні враховувати для
уникнення несподіванок. Розповідає директор Центру із запобігання конфліктам і
раннього попередження Юліан Кіфу: «Ми, врешті-решт, створили 83 сценарії, з
яких 11 – типу «чорний лебідь», виходячи з бажання виявити відносну вірогідність,
тобто речі, які здаються всім експертам відносно вірогідними. Ми створили ці
сценарії типу «чорний лебідь», щоб уникнути стратегічної несподіванки та, щоб мати
виклик у кожному відносно вірогідному сценарії. Йдеться про перспективне
дослідження, на коротко-, середньо- і довготривалу перспективи розвитку подій в
розширеному Чорноморському регіоні. На підставі свого досвіду ми прийшли до
висновку, що деякі сценарії «чорний лебідь», які колись здавалися нереальними,
стали надзвичайно життєздатними сьогодні. Це надзвичайно важлива і корисна
книга, котра торкається всіх акторів, що перебувають у цьому регіоні, а
методологія є чисто румунською, яку ми застосовуємо вже уп’яте чи ушосте, після
її використання при аналізі ситуації Україні на тлі великих змін та сильної
турбулентності.»

У
свою чергу Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану вважає, що ця книга є незамінним
помічником для тих, хто працює в сфері державного
стратегічного планування закордонної політики. «Книга є, на мій погляд, першим серйозним аналізом проблем,
що виникають у Чорному морі та в розширеному Чорноморському регіоні. На жаль,
як відомо, світ, в якому ми живемо, дуже швидко змінюється. З цієї точки зору
здатність розглядати потенційні сценарії є основною діяльністю для всієї
зовнішньої політики Румунії. Мова йде не лише про теоретичні дослідження, а й
про дуже серйозний внесок деяких тематичних досліджень, які можна знайти в цій
книзі, і багато з них зроблені іноземними дослідниками з країн, які згадуються
в книзі.»

Глава румунського зовнішньополітичного відомства заявив,
що Румунія приділить особливу увагу Чорноморському регіону під час свого
головування у Радії ЄС в першій половині наступного року: «Ми маємо багато форм
співробітництва на рівні Чорноморського регіону, але переважна більшість з них,
за винятком деяких політичних дискусій, запропонували безліч проектів, які досі
не були втілені у життя. Саме тому у період, коли Румунія головуватиме в Раді
ЄС це питання буде для нас пріоритетним. Тобто серед багатьох інших пріоритетів,
це питання буде одним із головних пріоритетів, які ми утверджуватимемо під час румунського
головування в Раді ЄС. І важливим аспектом буде саме наведення аргументів на
підтримку ініціативи про необхідність залучити ЄС, за допомогою наявних
засобів, до підтримки та розвитку регіонального співробітництва, процвітання
чорноморських держав та забезпечення такої
соціальної та політичної еволюції, яка дозволить нам говорити про якісно новий рівень
демократії та державного управління в регіоні Чорного моря.»

У Бухаресті
триває щорічна нарада керівників закордонних дипломатичних представництв
Румунії, яка цього року має особливе значення. З одного боку, вона відбувається
в рік, коли Румунія святкує сторіччя Великого об’єднання румунських земель в
єдину національну державу, а з іншого боку – оскільки однією з центральних тем зустрічі є
головування Румунії в Раді ЄС у першій половині 2019 року.

Щорічна нарада румунських
дипломатів є платформою обговорення в розширеному форматі різних тем, що
становлять інтерес для Румунії, таких як: двосторонні та стратегічні відносини,
які налічуються серед національних пріоритетів, регіональне співробітництво,
Східне сусідство та економічна дипломатія.

На зустрічі
з керівниками дипломатичних представництв і консульських установ Румунії за
кордоном міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану заявив, що
дипломатія Румунії повинна залишатись фундаментальною сполучною ланкою
суспільства. Він зазначив, що модернізація Румунії стала можливою завдяки
консенсусу всього політичного класу щодо інтеграції Румунії в НАТО та ЄС, додавши,
що завдяки цьому країна досягла історичних цілей та безпрецедентного рівня
безпеки і процвітання.

Глава
румунської дипломатії, так само, висловив переконання, що враховуючи солідарність румунського політичного класу в питаннях, пов’язаних з Євросоюзом, вже у в листопаді членами парламенту будуть схвалені основні
політичні цілі Головування Румунії в Раді ЄС. Остання заява була
зроблена на тлі побоювань щодо спроможності Румунії виконати цілі головування в
Раді ЄС на тлі політичної напруженості в країні. Під час спільної
прес-конференції зі своїм німецьким колегою Гайко Маасом, спеціальним гостем
щорічної наради румунських дипломатів, Теодор Мелешкану зазначив, що Румунія здійснюватиме
своє головування керуючись ідеєю створення більш об’єднаної, більш інтегрованої та більш згуртованої
Європи.

У свою чергу, глава МЗС Німеччини висловив переконання, що головування
Румунії в Раді ЄС буде ефективним і сказав, що Бухарест може покластися на
підтримку Берліна під час свого мандата, нагадуючи, в той же час, які проблеми постануть
перед Бухарестом: Брекзит, багаторічні фінансові рамки ЄС і питання, пов’язані
з міграцією. Гайко Маас торкнувся й реформи системи правосуддя в Румунії,
наголосивши на необхідності забезпечення належної рівноваги та балансів між
гілками влади. Так само він сказав, що необхідно визначити компромісну лінію,
яка допоможе об’єднати та коагулювати суспільство.

Майже 30 країн світу
проявили солідарність з Великою Британією, і вислали разом більше 150
російських шпигунів у відповідь на отруєння у британському містечку Солсбері колишнього
російського розвідника Сергія Скрипаля та його дочки. Серед цих країн
налічується й Румунія, яка в знак солідарності зі своїми партнерами в ЄС та
союзниками в НАТО вирішила вислати одного російського дипломата.

У
повідомленні з цього питання румунське зовнішньополітичне відомство зазначає
«Відповідно до висновків Європейської Ради від 23-24 березня 2018 року, МЗС
вважає, що напад у Солсбері є загрозою колективній
безпеці та міжнародному праву. Згідно з висновками,
Європейська Рада погоджується з оцінкою Уряду Великобританії, що Російська
Федерація, швидше за все, несе відповідальність за цей напад і з тим, що немає
інших правдоподібних пояснень.» «Зазначаємо, що в знак солідарності зі
Сполученим Королівством Великої Британії, відповідно до положень Віденської
конвенції про дипломатичні відносини, МЗС повідомило Посольство Російської
Федерації в Бухаресті про те, що один його дипломат буде оголошений персоною
нон-грата та зобов’язаний покинути територію Румунії», -
йдеться в повідомленні.

В інтерв’ю румунському електронному виданню міністр закордонних справ Румунії
Теодор Мелешкану заявив: Румунія хоче мати прагматичні і передбачувані
відносини з Російською Федерацією, відносини, які б були взаємовигідними.
Ми хочемо цього, але ці відносини повинні ґрунтуватися на нормах і принципах
міжнародного права. Зараз ми маємо багато дуже чітких обмежень. Є санкційний
режим, запроваджений ЄС та іншими державами відносно Росії. Звісно, що ми не
можемо розвивати відносини в різних галузях, особливо економічній, яких
стосуються санкції не порушуючи санкційний режим, і цього румунська влада
робити не буде. По-друге, ми не можемо прикидатися, що забули про те, що
Російська Федерація незаконно окупувала частину території України, я маю на
увазі безпосередньо Криму, який став однією з найбільш мілітаризованих територій в
світі. І, по-третє, ми повинні рішуче підтримувати позицію наших союзників. Нам потрібні діалог
та попередження, і, в той же час, оборона від будь-яких дій з боку Росії.»

Пізніше, на запитання
про можливе посилення дій російських спецслужб у Румунії глава румунського зовнішньополітичного відомства Румунії сказав, що не має точних даних, але в
країні відчувається дуже солідна присутність російського шпигунства. Водночас
коментуючи позицію Посольства Росії в Румунії, яке назвало рішення румунського
МЗС про вислання російського дипломата «проявом колективного політичного
божевілля» Теодор Мелешкану сказав, що політичним божевіллям був напад в
Солсбері. «Твердження, згідно з
яким реакція на божевілля є так само божевіллям, є помилковим. Те, що
відбулося є безпрецедентним фактом нашої епохи, тільки під час холодної війни
доходили до вбивства агентів, які переходили на інший бік. З чисто юридичної
точки зору використання нейротоксических речовин для знищення агента на
території іноземної держави є порушенням Конвенції про заборону хімічної
зброї», – сказав міністр.

З іншого боку, як передає наш кореспондент у Вашингтоні,
експерти американського аналітичного
центру «Атлантична рада» вважають, що реакція на отруєння Сергія Скрипаля може призвести до змін у ставленні Росії до
України. З одного боку, тому, що Росія боїться масштабного бойкоту чемпіонату
світу з футболу, який вона проведе влітку, а з іншого боку, Лондон може вдарити
по російських олігархах. «Путін і його
близьке оточення мають два основних побоювання більш наступальної реакції
Заходу на хімічний напад на колишнього шпигуна Скрипаля та його доньку і, в
першу чергу, з точки зору чемпіонату світу влітку в Росії. Москва боїться
бойкоту об’єднаним фронтом на чолі зі Сполученим Королівством. По-друге, Кремль
боїться, що Великобританія може запровадити цільові фінансові та візові санкції
проти наближених до президента Путіна олігархів. А це, як пояснив в
Атлантичній раді аналітик Андерс Аслунд, може, ймовірно, завдати потужного
удару фінансовій системі Володимира Путіна, через яку він та його друзі
вилучають з державних компаній щорічно
від 20 до 25 мільярдів доларів, з яких половина лише від «Газпрому».»

Водночас режиму Путіна стає все складніше приховувати
людські втрати в конфлікті на сході України, – кажуть американські експерти.
Зокрема колишній член спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Майкл
Бочурків зазначив, що Кремлю стає все важче приховувати справжню кількість
загиблих від конфлікту на Донбасі. В останні місяці як іноземні, так і
опозиційні російські ЗМІ оприлюднили інформацію про значні втрати серед
повстанців. Сьогодні вже ні для кого не є секретом, що досягнення цілі на сході
України обходиться Росії все дорожче і вимагає більш складної і дорогої
технології. Американський експерт не виключає, що в нинішньому контексті у
президента Путіна може виникнути спокуса організувати гідний відступ з України,
що позбавить Росію інших санкцій, які може запровадити Захід.

У середині січня в
Чернівцях відбулась зустріч міністрів закордонних справ, а також освіти Румунії
та України. Цей дипломатичний «десант» на Чернівеччині, а також питання, які
були обговорені в ході двосторонніх переговорів свідчать про бажання обох
сторін якнайшвидше вирішити питання, які заважають двом сусіднім країнам вийти
на якісно новий рівень румунсько-українського діалогу.

Власне аналізуючи склад делегацій можна визначити домінантну тему
зустрічі, яка за словами міністра закордонних
справ Румунії Теодора Мелешкану була відкритою й пройшла в дуже дружній
атмосфері та з чітким бажанням обох сторін якнайшвидше знайти правильні та
реалістичні рішення проблем, з якими стикаються дві сусідні країни й особливо
для майбутнього розвитку відносин між Румунією та Україною. Отже центральним
питанням переговорів в Чернівцях було впровадження положень нового Закону
України «Про
освіту»,
зокрема в частині забезпечення права румунської меншини на навчання рідною
мовою.

Щодо цього за підсумками зустрічі Теодор Мелешкану заявив: «Румунія і
надалі зберігає свою точку зору стосовно того, що стаття 7 закону про освіту, в
її нинішній редакції має негативні наслідки для права на освіту рідною мовою
осіб, які належать до румунської національної меншини і, взагалі, для всіх, рідною
мовою яких є румунська. Я обговорив з Павлом висновки Венеційської комісії щодо статті 7, а також роль, яку відіграватиме подальше
правове регулювання цих питань з тим, щоб побачити, які рішення ми можемо знайти
разом. Ми домовилися відкрити та якнайшвидше закрити переговори щодо розробки
спільного робочого документа, протоколу, з питань імплементації закону про
освіту та, зокрема, щодо подальшого розвитку вторинного законодавства.»

Зі свого боку міністр
закордонних справ України заявив, що переговори почалися з того, що мають і можуть зробити разом сторони для
реалізації українського освітнього закону: «Ми з пані Лілією Гриневич ще раз
наголосили, що імплементація цього закону має базуватися на послідовній
дискусії і взаємодії з нашими румунськими друзями і партнерами та з громадою
тут. Ми домовились, що наші міністерства освіти вже зараз починають працювати
над спільним документом, який визначить наші бачення в імплементації цього закону
для українських громадян румунського походження, для румунської громади. Це
бачення буде ґрунтуватися на дуже простих принципах: перше – всі громадяни
України повинні мати добрі знання української, без чого у кожного нема
можливості реалізувати своє майбутнє і
друге – кожен має розуміти і відчувати свою країну, а це означає що ряд предметів, ну наприклад Історія України,
Основи держави і права, вони за визначенням мають викладатися українською.»

Теж у Чернівцях румунська сторона повідомила українську про те, що для
заохочення дітей етнічних румунів України вчитися рідною мовою румунська влада
буде виплачувати найкращим учням стипендії: «Я повідомив Павла, що Уряд Румунії
нещодавно прийняв деякі рішення, спрямовані на заохочення та захист прав етнічних
румунів України, в тому числі щодо надання стипендій учням, а також щодо
проведення курсів для вчителів шкіл з румунською мовою викладання. Я висловив
надію, що ми зможемо працювати з українськими властями у цій сфері.»

Слід сказати, що Румунія, на відміну від інших сусідів України, зайняла
конструктивну позицію щодо реформи освіти мовами нацменшин та, попри
розбіжності у поглядах, висловлює готовність до діалогу і підтримує Київ на
регіональному та міжнародному рівнях. На цьому наголосив і Павло Клімкін: «Я
дуже радий, що у нас відбувається і сьогодні відбувся дружній та зорієнтований
на результат діалог з цих питань. І я дуже вдячний Теодору за те що він сказав
сьогодні: що Україна має бути членом Європейського Союзу. Це те, що я постійно
повторюю, що румунська громада знайде себе в майбутньому коли Україна стане
членом Європейського союзу в спільній,
об’єднаній Європі. Я окремо подякував Теодору за допомогу з румунського боку,
яка надається не тільки румунській громаді, я підкреслюю, а взагалі області і
Чернівцям як місто, зокрема щодо тутешнього шпиталю. Обов’язково хочу
використати цю можливість, щоб подякувати нашим румунським друзям за дуже
послідовну і дієву підтримку, і двосторонню, і в рамках міжнародних
організацій, в нашій боротьбі за незалежність і територіальну цілісність
України. Я завжди її відчував.»

Глави зовнішньополітичних відомств двох країн розглянули й інші нагальні питання двосторонніх відносин. Теодор Мелешкану: «Ми
обговорили й транскордонні проекти, що представляють для нас інтерес, такі як
відкриття нових пунктів перетину кордону між Румунією та Україною, а також
інші, більш амбітні, проекти щодо забезпечення транспортних зв’язків по вісі
«Північ-Південь» на рівні Європейського Союзу. У той же час ми висловили
готовність і надалі підтримувати зусилля України щодо вступу до ЄС та НАТО.»
Теодор Мелешкану повідомив, що з румунського боку роботи з модернізації двох
автомобільних пропускних пунктів на кордоні з Україною майже завершені, а
також, що Уряд Румунії має намір надати фінансову допомогу в розмірі 60 тис
євро для оснащення і покращення умов одного з відділень Чернівецької лікарні.

Міністри також домовились, що вже у першій половині 2018 року Румунія та
Україна відкриють нові автомобільні пункти пропуску на кордоні та працюватимуть
над створенням пішохідних, зокрема в гірських районах. Павло Клімкін: «Я
вважаю, що це жах, що на 235 кілометрів кордону з Румунією тут є лише 1 міжнародний
пункт пропуску. І це власне наша проблема. З нашого боку ми за ці роки не змогли
добудувати пункти пропуску. Вони мають бути добудовані цього року, але сьогодні
ми з Теодором говорили про створення й пішохідних пунктів пропуску.»

Відомий
румунський аналітик Юліан Кіфу, директор Центру запобігання та раннього
попередження конфліктів прокоментував для Радіо Румунія результати останніх
румунсько-українських переговорів: «Треба
відзначити дуже важливу річ: уперше
ми маємо чіткі заяви українського чиновника, міністра закордонних справ, який
говорить про добрі і дружні двосторонні відносини, а також вперше маємо визнання лояльності румунської меншини щодо Української держави, уклін, складений безпосередньо і неодноразово міністром
закордонних справ Клімкіним перед
румунами, громадянами України румунської національності, які були на Донбасі, які загинули, воюючи пліч-о-пліч з українцями, захищаючи державу в якій живуть. Таке відбувається вперше і, на мій погляд, позитивним результатом цього
візиту станом на сьогодні є саме це: сторони представили свої
позиції, вони чітко зрозумілі нам і ми спробуємо узгодити цей документ, що має компенсувати
прийняття закону, який сьогодні має редакцію, не зовсім вигідну нам в умовах передвиборчого року…»

Сьогодні ми завершуємо огляд
зовнішньополітичних пріоритетів МЗС Румунії, які були озвучені главою
румунського зовнішньополітичного відомства Теодором Мелешкану в інтерв’ю нашій
радіостанції, із наголосом на відносинах Бухареста з Вашингтоном та на ролі
Румунії як постачальника безпеки.

11 липня 2017 року Румунія і США відзначили 20 річницю
Стратегічного партнерства, партнерства, яке за словами міністра закордонних
справ Румунії, мало значний внесок в стимулювання і прискорення внутрішніх
реформ в Румунії, а також сприяло процесу приєднання до НАТО:
«Партнерство також сприяє окресленню стратегічного профілю нашої країни. Той
факт, що Румунія розмістила на своїй території об’єкт у Девеселу, що діє з 2016
року являє собою конкретний внесок обох країн – Румунії та США, до
європейської безпеки. На наш погляд США грають незаперечну і незамінну
роль в забезпеченні безпеки як Румунії, так й Європи. Трансатлантичні відносини є основоположними як для ЄС, так і для Сполучених Штатів Америки.
Румунія є одним з важливих партнерів США в боротьбі з асиметричними глобальними
загрозами, з кіберзлочинністю, зі всіма видами незаконної торгівлі і в боротьбі
з тероризмом. Ми маємо добрий рівень співпраці з США в галузі обміну
інформацією.»

Водночас Міністерство
закордонних справ Румунії й надалі використовуватиме всі важелі, в тому числі політичні і дипломатичні заходи, щоб переконати Конгрес
США надати румунам право на безвізові поїздки
до Сполучених Штатів, – зазначив Теодор Мелешкану: «З цією метою ми ведемо дуже активний діалог
на технічному та політичному рівнях, як у двосторонньому плані з американською стороною, так і в тристоронньому плані разом з Європейською комісією, з метою
забезпечення повної взаємності щодо безвізового режиму для громадян
Румунії, які подорожують до Сполучених Штатів. У цьому контексті я хочу відзначити, що в червні
Європейська комісія і США прийняли декларацію про візову взаємність, в якій сторони домовилися
працювати разом, щоб допомогти п’ятьом державам-членам ЄС, які ще не були
включені до Безвізової програми США, в тому числі Румунії, в процесі виконання
ними вимог законодавства США. Основна проблема, з
якою ми стикаємося не має ні політичний, ні дипломатичний характер. Ми налагодили
ще в 2007 році інтенсивне співробітництво з США щодо впровадження нових
технічних і безпекових критеріїв. Єдиний критерій, який румунська сторона має
виконати, за винятком того, що вже було зроблено для виконання критеріїв безпеки
проїзних документів, контролю на кордоні, імміграції, єдиний критерій, який ми
ще не зуміли виконати стосується зниження частки відмов громадянам Румунії у
туристичних візах для поїздок до США.»

Що стосується економічної складової Стратегічного
партнерства, хоча вона ще не досягла повного потенціалу, можна упевнено
стверджувати, що вона постійно зростає. У цифрах, наприклад, в січні-серпні
2017 року експорт американських товарів до Румунії збільшився на 33%, а з
Румунії до США – на 11%.

З іншого боку, глава румунської дипломатії торкнувся й
боротьби з тероризмом в ЄС, нагадавши про низку інструментів, покликаних
допомогти значному зниженню терористичної загрози. По-перше, була прийнята Глобальна
стратегія безпеки ЄС, що почалася з ідеї поглиблення відносин між внутрішньою і
зовнішньою політиками: «Румунія в рамках європейського співтовариства підтримує
просування конкретних заходів по боротьбі з радикалізацією в онлайн просторі, з
насильницьким екстремізмом або з фінансуванням тероризму, головним чином шляхом
обміну інформацією між державами-членами. Звичайно, на щастя, в Румунії до тепер
не було проявів цього явища, хоча, як відомо, майже у всіх терористичних актах,
вчинених в Європі, починаючи з вибуху в Мадриді у 2004 році і закінчуючи з
Барселоною влітку, на жаль, серед жертв були й громадяни Румунії. Однак
відсутність такої загрози на національному рівні не означає, що Румунія не бере
участь у боротьбі з тероризмом. Навпаки, як член Європейського Союзу і НАТО, ми
беремо участь у комплексних зусиллях по боротьбі з тероризмом, всеосяжної боротьби
в основі якої стоїть принцип дотримання всіх основних прав.»

Тероризм і
насильницький екстремізм мають транскордонний характер, тому, – каже глава МЗС
Румунії, – важливо залучити всі країни-партнери до боротьби з цими явищами.

Після дуже
складного і майже безрезультатного візиту до Будапешта, за підсумками якого Угорщина
продовжила наполягати на змінах до українського закону про освіту, оскільки він порушує права етнічних
угорців, 13 жовтня міністр закордонних справ України Павло Клімкін прибув у
Бухарест, де на главу українського зовнішньополітичного відомства чекала досить
насичена програма.

Зокрема: зустріч з делегацією Парламенту
Румунії з питань ініціювання діалогу з українськими інституціями для
забезпечення захисту прав громадян, які належать до румунської меншини в
Україні, переговори з Міністром закордонних справ Теодором Мелешкану та зустріч з Міністром
з питань румунів звідусіль Андреєю Пестирнак. Головним
завданням Павла Клімкіна було переконати румунську сторону в тому, що цей
закон ніяким чином не спрямований проти румунської та інших
національних меншин України і наголосити на тому, що офіційний Київ готовий до
діалогу в процесі його імплементації.

Перша
зустріч у парламенті почалася на тлі досить «холодних» переговорів, що мали
місце за день до візиту Павла Клімкіна в Бухарест, між румунськими та
українськими парламентаріями у Києві, під час яких українські депутати дали
зрозуміти, що не готові йти на жодні поступки в цьому питанні. У Бухаресті
румунські депутати знову висловили свою стурбованість забезпеченням права
румунської меншин на освіту рідною мовою, але наголосили на готовності до спільного
пошуку взаємоприйнятного вирішення цього питання. Після відвертого обміну думками зустріч завершилася на
оптимістичній ноті, про що Павло Клімкін написав в своєму Twitter: «Важливий сигнал від парламентарів Румунії – ми партнери і
за конструктивний діалог при обговоренні освітнього закону.»

Пізніше глава МЗС України заявив: «Мені дуже сподобалась
ця бесіда, оскільки це була бесіда з бажанням йти вперед, з взаємною симпатією,
але зрозуміло з турботою про українських
громадян румунського походження. Тому ми говорили про те, щоб можливо спільно
відвідати румунські громади в Україні, можливо взяти з собою когось з
парламентарів, звичайно представників наших міністерств освіти і разом чути їх,
для того, щоб зрозуміти як вони також бачать механізм майбутньої імплементації
цього закону.»

Потім відбулися нелегкі, але відверто партнерські переговори між
міністрами закордонних справ. З цієї нагоди глава румунської дипломатії знову
підтвердив свою стурбованість з приводу ситуації, що склалася довкола українських
шкіл з румунською мовою викладання після прийняття нового закону про освіту та
наголосив на необхідності дотримання міжнародних норм та стандартів у сфері
захисту прав осіб, що належать до румунської меншини. Він привітав рішення відправити
цей нормативно-правовий акт на експертизу до Венеціанської комісії та висловив
переконання, що рекомендації відповідного авторитетного органу будуть враховані українською
стороною.

Теодор Мелешкану пояснив, що рішення Румунії принципово
реагувати на закон про освіту має в основі тверде переконання в тому, що
використання інструментів, запропонованих Радою Європи та ОБСЄ зможе надати
необхідні гарантії забезпечення та заохочення прав осіб, що належать до румунської
меншини в Україні. «Я знову озвучив заклопотаність з приводу негативних
наслідків закону для учнів, які навчаються румунською мовою в Україні і закликав
українську сторону знайти рішення, з тим, щоб навчання румунською мовою було
гарантоване для всього освітнього циклу щонайменше на нинішньому рівні. Вітаю готовність
міністра Клімкіна відповісти на цю пропозицію тісного та відвертого діалогу на
дуже делікатну тему у відносинах між нашими країнами. Ми переконані в тому, що
таким чином, шляхом зваженого і відповідального діалогу, в дусі партнерства та
європейських цінностей, які Румунія та Україна поділяють, ми зможемо разом знайти
стале і принципове рішення, що відповідатиме легітимним інтересам громадян
України румунської національності користуватись правом на навчання рідною мовою
і дозволить в повній мірі зіграти роль містка між нашими країнами і суспільствами, яку природно
виконують румунська меншина в Україні та українська меншина в Румунії.»

Глава румунської дипломатії зазначив, що українська влада
повинна постійно консультуватися з представниками національних меншин при
розробці рішень, які стосуються їх безпосередньо.

У свою чергу Павло Клімкін підкреслив прихильність України до
забезпечення права румунської меншини на навчання рідною мовою та висловив готовність
активізувати діалог, в тому числі із залученням міністерств освіти та представників
української громади в Україні до пошуку відповідних рішень. «В Румунії все
зовсім по-іншому, ніж в Угорщині. Є готовність до відкритого діалогу. Але треба
предметно працювати з місцевою громадою», – зазначив глава МЗС України в своєму
Twitter.

Павло Клімкін: «Зараз ми маємо суміш радянської і
пострадянської освіти, маємо разом йти до майбутньої, європейської логіки
освіти. Цьому й присвячений закон. Тому я дуже вдячний, що у мене була
можливість і з моїм другом, і з багатьма румунськими парламентаріями, і я до
речі радий, що в румунському парламенті створена спеціальна парламентська група
для того, щоб вести діалог. Ця група була вчора [ред. – 12 жовтня] в Україні і
це реальна відмінність від деяких інших сусідів Румунії, які роблять особливі
акценти, фокус саме на політичний аспект. Я дуже радий, що тут я бачу реальну
турботу і занепокоєність щодо того як саме румунська громада буде почувати себе
в результаті імплементації цього закону. І знову хочу сказати – ми маємо йти
разом вперед європейським шляхом, але для мене дуже приємно відчувати, що Румунія турбується саме про румунську
громаду, а не намагається побудувати поле для політичного розгляду цього
питання.»

Останньою була зустріч Глави МЗС України з Міністром з питань румунів звідусіль Андреєю Пестирнак. Вона розповіла про численні звернення від румунської громади в Україні, в яких йдеться про негативні наслідки освітнього закону, який може призвести до поступової втрати мовної ідентичності румунів. Вона наголосила й на процедурних недоліках в прийнятті нового закону, підкресливши, що процес його прийняття не включив публічні дебати, що позбавило представників румунської громади в Україні можливості подати свої зауваження та пропозиції щодо освіти рідною мовою. Павло Клімкін, у свою чергу, запевнив, що Україна особливо зацікавлена у збереженні двостороннього діалогу в цьому питанні та поважає мовну самобутність румунської національної меншини.

Отож, попри розбіжності у поглядах, цей візит Павла Клімкіна до Румунії, точніше його результат, ще раз продемонстрував, що офіційний Бухарест зайняв не радикальну, а конструктивну позицію та, незважаючи на різні спекуляції в ЗМІ, Румунія та Україна, усвідомлюючи роль нацменшин в своїх суспільствах, готові до діалогу задля знайдення взаємоприйнятного рішення, оскільки компроміс є найкращою формою вирішення проблем.