Tag: Теракти

Тривожні
цифри щодо епідемії коронавірусу в
Румунії

Кількість зареєстрованих випадків
коронавірусу в Румунії за останні дні
тривожно зросла, а ця ситуація
знову тисне на медичну
систему. Багато відділень інтенсивної
терапії для інфікованих пацієнтів вже
переповнені, а кількість
ліжко-місць обмежена.
Госпіталізовано тисячі інфікованих
пацієнтів, включаючи неповнолітніх,
кілька з важкими
формами. Також почали з’являтися
спалахи коронавірусу і в багатьох
населених пунктах були
вжиті додаткові заходи захисту. За
статистикою, на даний момент кожен
другий румун жодним чином не захищений
від COVID-19, оскільки він або не був
щеплений, або не переніс хворобу.
Влада нагадує, що вакцинація, носіння
маски та уникання місць скупчення людей
є надалі методами
захисту від хвороби. Однак темпи кампанії
імунізації в Румунії залишаються
повільними, незважаючи на неодноразові
заклики фахівців.
Наразі трохи більше 5,2 мільйонів румунів
було вакциновано від COVID за повним
графіком, що становить близько чверті
населення. Прем’єр-міністр Флорін Кицу
оголосив, що не хоче більше зупиняти
економічну діяльність, якщо рівень
захворюваності на COVID перевищить три
випадки на тисячу населення. Тому влада
вживає нових заходів для обмеження
передачі коронавірусу, включаючи
запровадження зеленого Ковід-сертифікату
для доступу до ресторанів, спортзалів
або басейнів, а також для участі у
державних та приватних заходах там, де
рівень зараження перевищує три випадки
на тисячу мешканців.

У
Румунії стартував другий навчальний
рік в умовах пандемії

Новий
навчальний рік стартував
у понеділок із фізичною
присутністю у більшості
навчальних закладах
Румунії, але із
дотриманням заходів
санітарного захисту. Це другий рік, коли
діти та підлітки навчаються в умовах
пандемії, і влада каже, що школи
працюватимуть із фізичною присутністю
до тих пір, поки не буде досягнутий
рівень зараження 6 на тисячу населення
у певному населеному
пункті. Водночас влада висловила
сподівання, що у процесі
вакцинації учнів буде
досягнуто значного прогресу, враховуючи
готовність організувати мобільні
команди
для наближення імунізаційного
процесу до навчальних
закладів. З тих
понад 300.000
працівників системи освіти трохи більше
60% були вакциновані від COVID,
у той час як відсоток
імунізованих серед учнів старше 12 років
становить 15%.

Підтримка
для споживачів
в результаті зростання
цін на енергоносії

Котирування
природного газу та ціни на зелені
сертифікати сприяли зростанню цін на
енергоносії на континентальному ринку.
За цих умов румунські
урядовці мають
намір допомогти побутовим споживачам
оплачувати рахунки за електроенергію
та природний газ. З одного боку, президент
країни Клаус Йоханніс у четвер підписав
Закон про
вразливогоспоживача,
прийнятий раніше Парламентом.
Згідно з
положеннями
закону, цієї
зими понад 500 тисяч бідних сімей
отримуватимуть державну допомогу на
опалення та електроенергію. З іншого
боку, згідно з проєктом термінової
постанови,
проаналізованим
урядом, у середу,
в першому читанні,
держава планує
компенсувати
ціну на електроенергію 18 банами (3,6
євроцента) за кВт-год і 25% рахункуна
природний газ. Домогосподарства, які
споживають від 30 до 200 кВт електроенергії
на місяць та від 100 до 1200 кубометрів
природного газу на рік, отримають
допомогу,
через покриттячастини
комунальних платежів. Уряд також
розглянув можливість обмеження ціни
на природний газ. Прем’єр-міністр Флорін
Кицу
сказав, однак, що це не повинно вплинути
на інвестиції в економіку, і тому
захід потребує
обговорення з Радою з питань конкуренції
та Європейською комісією. З опозиції
Соціал-демократична
партія піддала критиці правоцентристський
уряд, стверджуючи, що він лібералізував
ринок енергії в найменш
підхідний момент.

Румунія
– США, 10 років стратегічного партнерства
для XXI століття

Румунія
та Сполучені Штати і надалі залишатимуться
форпостами євроатлантичних цінностей
і разом, як друзі та союзники, протистоятимуть
викликам майбутнього, підкреслюється
у спільній заяві для преси Міністерства
закордонних справ Румунії та Держдепу
США. Документ був опублікований з нагоди
відзначення,
13 вересня, 10-ї річниці прийняття Спільної
декларації про стратегічне партнерство
для
ХХІ століття
між Румунією та США та підписання Угоди
між Бухарестом та Вашингтоном про
розміщення
системи оборони від балістичних ракет
в
Девеселу
(південь Румунії). МЗС Румунія
уточнило,
що Угода демонструє прихильність
Сполучених Штатів європейській безпеці
та представляє спільний внесок Румунії
та Сполучених Штатів у колективну
оборону в рамках НАТО. Система протиракетної
оборони є виключно оборонною і націлена
на загрози ззовні євроатлантичної зони.

20
років після нападів від
11 вересня

Пам’ять
тих майже
трьох
тисяч жертв терактів у США 20 років тому,
включно йрумунів, була вшанована
11 вересня. Політичні лідери багатьох
країн надіслали сім’ям зниклих послання
солідарності
і співчуття, підтвердивши їх
рішучість захищати свободу та боротися
з терористичними загрозами. Президент
Клаус Йоханніс надіслав листа своєму
американському колезі Джо Байдену, в
якому він підкреслив, що Румунія разом
з американським народом, віддана боротьбі
з тероризмом та закріпленню загальних
цінностей: демократії, прав людини,
свободи вираження поглядів та правової
держави. Міністр закордонних
справ Румунії Богдан Ауреску звернувся
з листом до держсекретаря США Антоні
Блінкена, в якому він наголосив на
твердій та довгостроковій прихильності
Бухареста брати участь у спільних
зусиллях по боротьбі з тероризмом та
насильницьким екстремізмом. Також уряд
в Бухарест висловив свою
повну солідарність з американським
народом, а у Вашингтоні посольство
Румунії вшанувало пам’ять зниклих
безвісти. Напад від
11 вересня був не тільки
на Сполучені Штати, але це був нападом
на всіх, – написав у Facebook заступник
генерального секретаря НАТО Мірча
Джоана.

З опущеними
прапорами 11 вересня у Америці вшанували пам’ять майже
трьох тисяч жертв наймасштабніших терористичних актів, що
сталися на її території 20 років тому. 19 терористів Аль-Каїди
захопили пасажирські літаки, яких направили у вежі-близнюки Всесвітного торгового центру в Нью-Йорку та
будівлю Пентагону в Вашингтоні, один з літаків, який вважається, що був
направлений до Білого дому чи будинку Конгресу, впав на поле на півдні Пенсильванії, після того, як
пасажири боролися з терористами.

У відповідь на ці атаки
Вашингтон розпочав так звану глобальну війну проти тероризму, перша масштабна
кампанія, яка пройшла в Афганістані, закінчилася минулого місяця. З нагоди
вшанування пам’яті жертв терактів політичні лідери багатьох країн
висловили свою солідарність та своє співчуття родинам жертв терактів, підтвердивши їх
рішучість захищати свободу та боротися з терористичними загрозами.

Президент Клаус Йоганніс надіслав листа
своєму американському колезі Джо Байдену, в якому він наголосив, що після
терактів загальні страждання перетворилися на солідарність та спільну мету не
тільки в США, але і у всьому світі, зокрема в країнах-союзниках і партнерах,
включаючи Румунію. Президент Йоганніс підтвердив, що Румунія знаходиться на стороні
американського народу, що вона віддана боротьбі з тероризмом і екстремізмом а
також зміцненню загальних цінностей: демократії, прав людини, свободи слова та
верховенства права.

У свою чергу, міністр закордонних справ
Румунії Богдан Ауреску надіслав листа державному секретареві США Ентоні Блінкеном,
в якому підтвердив тверду і довгострокову прихильність Румунії до участі
разом зі Сполученими Штатами Америки, стратегічним партнером Румунії, в
спільних зусиллях по боротьбі з тероризмом і насильницьким екстремізмом.

Уряд Румунії також висловив
свою повну солідарність з американським народом, а у Вашингтоні Посольство Румунії
вшанувало пам’ять тих, хто помер у трагічних подіях, надіславши й послання тим, хто вижив та
рятувальникам, які ризикували своїм життям під час рятувальних операцій двадцять років тому. Ми пам’ятаємо і
шануємо силу та стійкість американського народу до болю та втрат, -
передав у відеозверненні посол Румунії в США Андрей Мурару разом з
дипломатами посольства. Це було більше ніж напад на США. Це був напад на
вільний світ, на цінності та ідеали, які ми всі поділяємо: свободу, співчуття,
гідність, людяність. Це був напад на цивілізацію, – йдеться у
повідомленні.

«11 вересня 2001 року це день, який був жорстоко
нав’язаний нашій історії та пам’яті. День поза рефлексом забуття. Теракти від 11 вересня були не тільки проти США, а проти всіх нас, – написав на своїй сторінці
у Facebook заступник Генерального секретаря НАТО, румун Мірча Джоане.

З-поміж
жертв двох останніх масштабних нападів в
Афганістані були й румуни – представник дипломатичної
місії Румунії в Кабулі та військовослужбовець, який працював
водієм у командних структурах НАТО і
втратив життя в результаті вибуху
автомобіля-пастки неподалік Зеленої
зони. Теракти взяли на себе бойовики таліби,
які регулярно організовують такі дії, чиїми мішенями, як
правило, стають члени сил НАТО, іноземні
громадяни в Кабулі, а також афганські установи. На
сьогодні Румунією дислоковано в Афганістані понад 760
військовослужбовців, що діють в рамках НАТО місії «Resolute Suport».

Гість
Радіо Румунія, військовий аналітик Харі Букур-Марку пояснює
ситуацію в Афганістані і чому існує міжнародна відповідальність у цій зоні: «Афганістан
– це особлива держава у світі, вона географічно розташована
між державами, які все ще вирішують свої проблеми з добробутом чи безпекою
військовими засобами. Ми говоримо про Пакистан, говоримо про Іран, навіть
про Росію. Якщо краще
подумати про це, то
вони є державами побудованими на
цій основі, в яких військова влада має велике значення у
повсякденному житті громадян, вже не говорячи про
ставлення держави до світу. Подібна держава,
Афганістан,на цей раз,
зазнала військових ударів, особливо з боку США, але
також і з боку союзників США з простої причини, що вона
приховувала одну з найуспішніших терористичних
організацій проти США, а саме «Аль-Каїду»,
яка 11 вересня 2001 року вразила вежі-близнюки в Нью-Йорку та інші цілі в США.Вже
18 років як військові сили США присутні
в Афганістані, вони воювали з цими талібами, які на той час були при урядуванні,
вони перемогли їх військово, але, звичайно, не знищили їх, так би мовити, бо вони
все ще продовжують завдавати там клопоту. Час від часу їм вдається навантажити
вантажівку чи автомобіль вибуховою речовиною і вцілити ними якусь мішень. Це
контекст. Велике питання – що Румунія шукає у цій ситуації. Відповідь -
міжнародна відповідальність».

Згідно
з статистикою Пентагону, від коли США розпочали військові
операції в Афганістані,у
жовтні 2001 року, в місіях
загинуло понад 2.400 військовослужбовців і понад 20.000
отримали поранення. Близько 30 з них – загиблі румуни.
Головними мішенями, загалом, у таких конфліктних зонах
є представники великих держав. Днями, в
результаті першого з вищезгаданих терактів, посольство
Румунії було знищено на понад 80%.
Це в умовах, коли Румунія вважається однією із перших
п’яти країн присутніх з військовими в цьому регіоні
і користується симпатією з боку населення. Чи змінилося щось з цього приводу
щодо Румунії? Міністр закордонних справ Румунії Рамона Менеску
пояснює: «Нічого
не змінилося. Симпатія до румунів та до Румунії не пов’язана з причиною, яку
має терорист під час нападу. Йдеться про теракт на
місію в Афганістані, це місія європейської держави і не
має жодного зв’язку із симпатією чи антипатією до Румунії».

Напад стався незабаром після зустрічі між
президентом Афганістану Ашрафом Гані та посланцем США Зальмаєм Халілзадом, присвяченої мирній угоді з афганськими повстанцями,
проект, який не був схвалений талібами, і який зараз знаходиться під знаком питання, після того, як президент Дональд Трамп скасував мирні переговори з
талібами. Лідер Білого дому оголосив про скасування зустрічі в Кемп-Девіді, яка
мала відбутися за кілька днів до вшанування пам’яті жертв нападів від 11 вересня, здійснених організацією
Аль-Каїда і які стали джерелом міжнародної
військової присутності в Афганістані.

Дональд Трамп, який пообіцяв
відкликати американських військових з
Афганістану і покласти край участі США
у вже 18-річному конфлікті, пояснив
зміну своєї позиції останніми терактами в
Кабулі, в результаті яких втратив життя і
американський військовий. Однак, США не виключають відновлення
переговорів з талібами, за умови, щоб повстанці змінили
своє ставлення та поважали свої зобов’язання, заявив глава
американської дипломатії
Майк Помпео. У відкритому листі, кілька
колишніх послів США в Афганістані попередили про ризики поспішного
виведення американських військових до цілісного встановлення миру. У
Кабулі президент Ашраф Гані заявив, що справжній мир в Афганістані буде
можливий лише тоді, коли таліби припинять насильство і проводитимуть
прямі переговори з урядом. Майже 200 осіб загинули
та близько 900 були поранені під час нападів у Кабулі від початку
цього року.

Стає очевидним той факт, що будь-яке місце в Європі може стати мішенню для ісламських терористів. Вже протягом кількох років, терористи експортують до європейського континенту свої претензії політичного та релігійного характеру через злочин і терор. Останній терористичний епізод стався у четвер у Іспанії, яка займає 3-є місце у світі за кількістю туристів. Два курорти іспанської Каталонії стали об’єктами атак терористів. Перший теракт стався у четвер ввечері в центрі Барселони, коли мікроавтобус в’їхав у натовп людей на туристичному бульварі Ла Рамбла. В результаті теракту загинули 13 людей, понад 100 осіб отримали поранення, серед яких троє румуни. Двоє нападників були затримані поліцією, третього застрелили в перестрілці.

Після опівночі інший теракт стався у Камбрілсі, курортному каталонському містечку, де інша група терористів також спрямувала автомобіль на людей. Постраждали семеро пішоходів, двоє з них зараз у важкому стані. На цей раз поруч опинилася поліція, яка пострілами зупинила авто. Під час перестрілки правоохоронці вбили на місці чотирьох терористів, п’ятий помер згодом від ран. На терористах були жилети смертників, поліція провела контрольовані вибухи.

Негайно, Ісламська держава взяла на себе відповідальність за теракт в Барселоні. До речі ця терористична організація заявила про свою відповідальність і у випадку інших терактів, скоєних за тим же сценарієм: автомобіль, що увірвався на пішохідну частину, зокрема у відомих громадських місцях Європи. Таким чином, понад 100 людей було вбито протягом останніх 13 місяців у Ніцці, Берліні, Лондоні та Стокгольмі.В Іспанії джихадісти активні протягом багатьох років, майже 200 людей загинули в результаті вибухів, спрямованих 13 років тому на залізничну мережу в Мадриді. Тодішні теракти були асоційовані з терористичною організацією Аль-Каїда. В останні роки, іспанська влада регулярно оголошувало про арешт припустимих джихадистів у Каталонії, цього року будучи затримані 11 осіб.

Румунські політичні лідери висловили співчуття народу Іспанії та сім’ям загиблих і постраждалим у терактах. Солідарність з Іспанією, – написав на Twitter Президент Румунії Клаус Йоханніс. У свою чергу, Прем’єр-міністр Міхай Тудосе зазначив, що за еволюцією подій дуже уважно стежать представники румунської влади. Вони відзначили, що Румунія, поряд з іншими державами, взяла на себе зобов’язання ліквідацію терористичних загроз. Також було сказано, що теракти в Іспанії це дзеркало нової реальності, яку фанатики труси хочуть нав’язати цивілізованому світу, вони хочуть щоб у світі панували страх, терор, недовіра, ненависть та насильство. Щоб не залишати такий світ у спадок дітям, європейці зобов’язані боротися, але не з тією ж зброєю. Солідарність та співчуття є сильнішими ніж ненависть !

Кінець року закривавлений! Замах у Берліні і вбивство російського посла в Анкарі ще раз показали, що жодна європейська країна не захищена від тероризму. Після того, як ввечері 19 грудня вантажівка врізалась у натовп людей на різдвяному ярмарку в центрі столиці Німеччини, радник президента Богдан Ауреску передав співчуття від імені Адміністрації Президента сім’ям загиблих, владі і німецькому народу.

У свою чергу, прем’єр-міністр Дачіан Чолош направив лист співчуття федеральному канцлеру Ангелі Меркель, висловлюючи солідарність румунів з німецьким народом в цей непростий час. Румунія – йдеться в листі – рішуче засуджує всі теракти і виступає за необхідність координації зусиль і рішучості на міжнародному рівні для боротьби з ними. Нападники можуть вдарити практично в будь-якому місці, в тому числі в Румунії, хоча ризик атак на своїй території менший, ніж у державах, що на передовій у боротьбі з терористичним угрупуванням ісламської держави, – стверджують аналітики.

Фахівець із зовнішньої безпеки, Клаудіу Деджерату, цитований газетою Адеверул, підкреслює переваги Румунії по відношенню до інших європейських країн: приймає менше біженців і має ще позитивний імідж на Близькому Сході. Крім того, ісламська громада в Румунії не є радикализованою. У Німеччині, яка приймила понад один мільйон біженців, реальність інша. Професор Штефан Попеску зазначив: Той факт, що Німеччина протягом 2015 року та на початку 2016 року, проводила політику відкритих дверей, не означає, що вона не піддається ризику. Навпаки, вона вперше стала мішенню, хоча ця країна не бере участь з військовими силами, як Франція, в конфліктах в Африці на південь від Сахари, або на Близькому і Середньому Сході.

Ситуація в Сирії була приводом вбивства в Анкарі посла Росії в Туреччині Андрія Карлова в результаті нападу, яке російський МЗС вважає терактом. Радник президента Богдан Ауреску говорив про «обурливий акт», і прем’єр-міністр Дачіан Чолош зазначив, що подібне варварство, спрямоване проти дипломатичних представників, не має виправдання і потрібно боротися з ним за будь-яку ціну.

У листі до російського колеги Сергія Лаврова, міністр закордонних справ Румунії Лазер Коменеску підкреслює також важливість зусиль по боротьбі з тероризмом та притягнення до відповідальності винних. Не забудьте, Алеппо! Не забудьте Сирію! До тих пір поки наші місця не є безпечними, і ви не будете в безпеці»- прокричав нападник і вистрілив у посла Росії, яка безпосередню бере участь у воєнних діях в арабській державі.

До недавнього часу, Туреччина вважалась стабільною країною, але останнім часом вона стикається з насильством, що приписується сепаратистам Робочої Партії Курдистану або сунітській терористичній організації Ісламська держава, котра займає території в Сирії та Іраку. У вівторок увечері, Стамбул, комерційне, культурне та історичне серце Туреччини став мішенню нового кривавого нападу, унаслідок якого десятки людей загинули і 150 отримали поранення. Серед жертв є іноземці, але більшість з них турки. У розпал туристичного сезону, теракт здійснений в аеропорту імені Ататюрка, третій за величиною в Європі.

Три терористи почали стріляти з автоматичної зброї в пасажирів в терміналі для міжнародних рейсів і, після перестрілки з поліцією вони підірвались. Влада в Анкарі приписує теракт Ісламській державі. Ми закликаємо світ, особливо країни Заходу зайняти тверду позицію в боротьбі з тероризмом, сказав президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган, після цієї бойні.

Влада у Бухаресті негайно засудила напад в Стамбулі і нагадала про необхідність об’єднання міжнародних зусиль по боротьбі з тероризмом. Президент Клаус Йоганніс направив послання співчуттям після теракту, якого назвав страшним злочином, спрямованим проти невинних людей. Глава держави підтвердив, що Румунія і надалі залишиться вірним партнером в міжнародній боротьбі з тероризмом. А Міністерство закордонних справ засудило найрішучішим чином, теракт, який стався у вівторок ввечері в аеропорту імені Ататюрка у Стамбулі. Водночас, МЗС у Бухаресті поновило тверду прихильність Румунії по боротьбі з усіма формами тероризму і необхідність активізації міжнародних зусиль по боротьбі з цими діями, які не можуть бути виправдані ні за яких обставин, і які ставлять під загрозу життя невинних людей.

Серія вибухів почалась у Туреччині з липня 2015 року, коли терорист-смертник підірвався серед молодих курдів в місті на кордоні Туреччини з Сирією, вбивши десятки людей. У минулому році, восени, більше сто людей загинули в Анкарі, в ході мітингу турецької опозиції, після подвійного теракту. Цього року хвиля нападів продовжилась, створюючи обстановку небезпеки в регіоні, який страждає від війни.

Шарм-ель-Шейх, Бейрут, Париж, Бамако, Сан-Бернардіно, Анкара – менш ніж за півроку, джихадисти скоїли теракти на чотирьох континентах і вбили сотні людей. У вівторок був закривавлений і Брюссель, адміністративна столиця ЄС, і де знаходиться штаб-квартира НАТО. У листопаді, коли побоюючись таких нападів, бельгійські чиновники встановили максимальний рівень терористичної загрози і вивели армію з бронетранспортерами на вулиці, передрікали, що це лише питання часу, коли на місто нападуть. Теж тоді преса в сусідніх країнах звинувачувала бельгійську владу, що дозволила, те що журналісти називають створення, у вже відомому Моленбееку, справжнього джихадистського району в Брюсселі.

Радикали, які релігійно мотивують свої вбивства вже знаходились в самому центрі континенту, і аналітики попереджали про ризики, пов’язані з так званою «ісламською весною» в Західній Європі, про яку стверджували, що вона більш уразлива, ніж будь-коли. Теракти скоєні у вівторок підтвердили ці прогнози. Біль, обурення, гнів знову охопили, весь цивілізований світ. Союзник Бельгії в НАТО, партнер в Європейському союзі, колег франкомовного руху, Румунія не була винятком. Більш ніж 30 тисяч румунських громадян проживають в Брюсселі та його околицях, і щонайменше четверо з них отримали поранення в результаті вибухів в аеропорту і метро.

Тероризм можна побороти прагненням до миру і солідарності, – сказав президент Румунії Клаус Йоганніс, який перебуває з візитом в Туреччині: Цим нападам ми повинні протиставити наше прагнення до миру, до співпраці, нашу солідарність у вирішенні великих проблем з якими ми стикаємося в регіоні, де ми живемо, і румуни і турки.

Кризова група МЗС Румунії знаходиться в постійному контакті з владою в бельгійській столиці і мобільна консульська команда відбула до Брюсселя, щоб посилити команду посольства. Міністр Лазер Коменеску заявив, що Румунія готова допомогти Бельгії і наполягав на необхідності солідарності в Європейському Союзі. У Бухаресті жандармерія розгорнула додатковий персонал в аеропортах і в приміщеннях дипломатичних представництв, хоча рівень терористичної загрози не був змінений. Директор Румунської служби інформації Едуард Хелльвіг уточнив у заяві для преси, що немає ніякої інформації, яка б вела до прямого зв’язку між вибухами в Брюсселі і ризиками для національної безпеки Румунії.

Але він також попередив, що ситуація в Бельгії впливатиме на румунів оскільки тероризм став глобальним лихом. Голова парламентського комітету з контролю РСІ Джорджіан Поп зазначив у свою чергу: На жаль, ми знаходимося в дуже складній ситуації. На заході від Румунії, у Брюсселі і Парижі, також на сході від Румунії, в Анкарі та Стамбулі, не були ізольовані заходи, були заплановані і виконані. В даний час в Румунії, в основному РСІ та системі запобігання тероризму вдалося зберегти синьо-обережний, що означає відносно низький рівень загрози. Збереження цього рівня означає багато запобіжної роботи.

Житель Брюсселя, як колишній Європейський комісар з сільського господарства, і пізніше радник президента Європейської комісії, прем’єр-міністр Дачіан Чолош висловив співчуття жертвам нападів і передав повну підтримку з боку уряду Румунії бельгійській владі.

Теракти, які мали місце в Парижі в ніч на суботу, у результаті яких 130 людей загинуло і більше 300 отримали поранення, у тому числі румуни, шокували весь світ. Міжнародне співтовариство засудило теракти, взяті на себе так званою групою джихадистів ісламської держави, яких вважає боягузами і варварами. Світові лідери висловили солідарність з Францією в ці важкі часи, але і підтримку війні проти тероризму.

У листі направленому своєму французькому колезі Франсуа Олланду, президент Румунії Клаус Йоганніс підкреслив, що ці напади повинні бути сигналом для міжнародного співтовариства показати більшу рішучість в боротьбі з тероризмом, і на захист цінностей людства. Румуни висловили солідарність з родинами загиблих після терактів і прийшли до посольства Франції в Бухаресті, щоб покласти квіти і запалити свічки. Учасники співали хором гімн Франції та вшанували хвилиною мовчання загиблих. У приміщенні дипломатичної місії відкрито книгу співчуття, у якій розписалися вже особистості румунського суспільного і політичного життя. Серед них і призначений прем’єр-міністр Дачіан Чолош, який сказав, що Франція потребує підтримки в цей час, і знайде її в ЄС.

Дачіан Чолош: Я думаю, що Європа продемонструвала, що терор і ненависть ніколи не можуть побудувати. І тому, що не можуть побудувати не можуть бути тривалими. Це важкі часи для французького народу, і я думаю, що ми, румуни, можемо тим більше зрозуміти ці речі, адже нещодавно і ми пережили трагедію. Але тоді, коли масово гинуть невинні люди дуже важко, але те, що тебе не знищує, робить тебе сильнішим.

У Парижі, на знак солідарності з французьким народом, Посольство Румунії у Франції приспустило державний прапор. Після терактів у Парижі кілька європейських країн заявили, що вони посилять заходи безпеки на кордонах. Водночас у всіх європейських країнах, у тому числі Румунії, було посилено безпеку навколо французьких установ. Деякі країни порадили громадянам не подорожувати до Франції або бути дуже обережними у громадських місцях. МЗС Румунії створило кризову групу, а Румунська служба інформації уточнила, що в Румунії не змінюється рівень терористичної тривоги.

Люксембурзьке головування в Європейському Союзі терміново скликало, на прохання Франції, позачергову раду міністрів юстиції та внутрішніх справ, яка відбудеться 20 листопада в Брюсселі. Зустріч спрямована на зміцнення заходів вжитих ЄС у боротьбі з тероризмом.