Tag: територіальна цілісність України

Законодавча
влада в Бухаресті
ухвалила на пленарному засіданні
декларацію про підтримку сусідньої
України в контексті річниці початку
агресійної війни Росії проти цієї
країни. Парламент підтвердив
рішучу підтримку Румунією українському
народу та висловив свою
повагу до мужності, гідності та опору,
виявленого як українською армією, так
і цивільним населенням.

У
документі йдеться про те,
що Російська Федерація в односторонньому
та неспровокованому порядку розпочала
агресивну війну проти
України, посиливши попередні порушення
суверенітету та територіальної цілісності
України, шляхом незаконної анексії
Криму у 2014 році.

Румунські
сенатори та депутати також звернули
увагу на те, що гуманітарна трагедія
українського мирного населення
посилюється, безпрецедентні в історії
Європи страждання мільйонів людей після
Другої світової війни, будучи
навмисно спровоковані російським
агресором в рамках
заздалегідь продуманої, цинічної та
жорстокої стратегії знищення всього
українського народу.

Водночас
румунські парламентарії
підтвердили непохитну
підтримку Румунією незалежності,
суверенітету та територіальної цілісності
України в межах її міжнародно
визнаних кордонів. Вони наголосили
на тому, що всі спроби силової зміни
кордонів України через рішення про
незаконну анексію окремих регіонів
України, починаючи з 2014 року, є грубим
порушенням Статуту ООН та міжнародного
права.

У
підсумку Парламент Румунії
затребував від Москви
негайно припинити війну і терміново
відвести всі свої військові
сили і техніку з усієї території України
до міжнародно визнаних кордонів. І
останнє, але не менш важливе, румунські
сенатори та депутати в цьому документі
вимагають від Російської Федерації
«негайно припинити риторику щодо
використання ядерної зброї та акти
залякування інших держав, а також
безпідставні звинувачення щодо ймовірного
застосування Україною біологічної
зброї».

Також
у деклараціїі Парламенту
уточнюється, що сенатори та депутати
підтримують необхідність суттєвого
залучення Румунії до майбутніх зусиль
з постконфліктної відбудови Української
держави, а також посилення підтримки
Бухарестом особливо українського
цивільного населення.

«Ми
наголошуємо на необхідності зосередити
зусилля румунської держави у
рівній мірі та підтримати процес вступу
до ЄС України, Республіки
Молдова та Грузії,
враховуючи рішення
висловлене більшістю
населенням трьох держав,
офіційний статус держав-кандидатів,
набутий першими двома в червні 2022 року,
а також європейською
перспективлю підтвердженою
третьої з них», – йдеться
також у декларації Парламенту
Румунії на підтримку
України.

1 лютого виповнилося 30 років з дня встановлення дипломатичних відносин між Румунією та Україною. Колишня радянська республіка проголосила свою незалежність у 1991 році, а дві сусідні країни офіційно встановили дипломатичні відносини у 1992 році. Румунія була першою країною-членом ЄС, яка ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС у 2014 році.

У цьому контексті, а також на тлі «тривожного стану» безпеки в Чорноморському регіоні, президент Румунії Клаус Йоганніс провів телефонну розмову зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським. Під час розмови глава румунської держави приділив особливої уваги вирішенню проблем пов’язаних із забезпеченням прав осіб, які належать до румунської меншини в Україні, особливо щодо захисту їхньої мовної ідентичності.

Він підтвердив «рішучу» підтримку Румунії суверенітету України та її територіальної цілісності, а також її європейських та євроатлантичних устремлінь. Глава румунської держави підкреслив свою підтримку політиці невизнання незаконної анексії Кримського півострова та оцінив «відповідальну» поведінку України для уникнення зростання напруженості. У свою чергу, Президент України подякував Румунії за «активну» підтримку як на рівні Європейського Союзу, так і в НАТО. З іншого боку, відбувся обмін вітальними листами між Міністерствами закордонних справ Румунії та України.

Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску наголосив на важливості відносин з Україною та підтвердив прихильність до розвитку двосторонніх відносин у дусі європейських цінностей та відповідно до європейського та євроатлантичного порядку денного України. Водночас він висловив сподівання, що відкритий і послідовний діалог між двома країнами, який він постійно утверджував і підтримував, принесе швидкі та тривалі рішення проблемам ідентичності румунської меншини в Україні. Водночас він підкреслив відданість посиленню транскордонного співробітництва та у галузевих сферах, що становлять спільний інтерес. Міністр закордонних справ Румунії також підтвердив підтримку Румунії суверенітету та територіальній цілісності України, а також праву цієї держави вільно вирішувати курс своєї закордонної політики та політики безпеки. Водночас він висловив упевненість, що рушійною силою процесу реформ у Києві є демократичний вибір українського народу.

На місці ситуація залишається напруженою на кордоні України з Росією, де остання мобілізувала понад 100 тис. військових і значну кількість бойової техніки та готується до вторгнення, за даними аналітиків. Росія заперечує це, але вимагає від НАТО вивести свою військову техніку з Румунії та Болгарії, як частину своїх пропозицій у сфері безпеки. Крім того, президент Росії Володимир Путін попередив, що вступ України до НАТО може викликати війну між Москвою та Північноатлантичним альянсом.