Tag: торгівля

  • 2 січня 2025 року

    2 січня 2025 року

    ПОСТАНОВА – Новий рік у Румунії розпочався зі зростання цін та низки фіскальних заходів, за допомогою яких уряд хоче скоротити бюджетні витрати. Серед заходів, викладених у терміновій постанові, яка набула чинності 1 січня, – заморожування пенсій і зарплат у державному секторі, а також державних допомог на дітей. Водночас, цього року більше не буде працевлаштувань у державному секторі, а державні агентства та установи будуть ліквідовані або об’єднані. Постанова також скасовує пільги для працівників ІТ, будівництва, сільського господарства та харчової промисловості. Ухвалений виконавчою владою документ збільшує податок на дивіденди з 8 до 10 відсотків і запроваджує новий податок на спеціальні споруди. Згідно з новими положеннями, граничний розмір доходу мікропідприємств буде знижено з 500.000 євро до 250.000 євро. Студенти зможуть користуватися пільговими тарифами на проїзд у залізничному транспорті лише на шляху від дому до університету.

     

    ДОХОДИ – 1,8 мільйона працівників у Румунії отримають вищі доходи з 1 січня завдяки підвищенню мінімальної заробітної плати до 4050 леїв (близько 810 євро). Але, водночас, внаслідок підвищення акцизів, вартість штрафу для водіїв теж зросла, а пальне подорожчало. Вартість проїзду в метро також зросла, а пиво та ігристе вино подорожчали.

     

    НАРКОТИКИ – Понад 1600 осіб було затримано, а 1400 – взято під варту в рамках акцій, проведених румунською поліцією минулого року в боротьбі з незаконним обігом наркотиків. За даними румунської поліції, було проведено понад 3000 обшуків і ліквідовано 43 організовані злочинні угруповання, до яких входили сотні людей. Також було вилучено понад 1000 кг наркотиків та понад 1,2 мільйона різноманітних таблеток.

     

    ТУРИЗМ – Румунія увійшла до переліку 25 напрямків, які, на думку CNN Travel, варто відвідати у 2025 році. Список, який включає екзотичні напрямки з Азії, Латинської Америки, Африки та Європи, є не топом, а переліком напрямків, які варто відвідати, упорядкованих за алфавітом від Алмати в Казахстані до острова Ванкувер в Канаді. «У Європі залишилося не так багато місць, які все ще мають ту незвідану атмосферу, але Румунія серед них», – вважає CNN Travel. «Це подарунок у наші дні надмірного туризму – адже це країна, яка має все, від чорноморських курортів до надзвичайної краси Карпатських гір, і яка, схоже, намагається збільшити кількість своїх відвідувачів у сталий спосіб. Так, у замку Бран є Дракула, але якщо ви шукаєте інші середньовічні готичні принади в Трансільванії та за її межами, відвідайте Тімішоару, Клуж-Напоку, Сібіу, Брашов та Себеш. У столиці Бухаресті є чарівний старий центр, який зараз трохи переповнений туристичними барами і ресторанами, але недавня історія міста все ще залишається головною визначною пам’яткою». Також згадується Палац Парламенту, а щодо румунського сільського середовища CNN Travel вважає: «Мабуть, немає кращого способу дослідити її, ніж нещодавно відкрита Via Transilvanica – 1400-кілометровий маршрут через сільські ландшафти і села, що здаються застиглими в часі».

     

    ПІДВОДНИЙ КАБЕЛЬ – У четвер Агентство транспорту і зв’язку Фінляндії оголосило, що перевіряє нафтовий танкер Eagle S, який підозрюється у приналежності до російського «флоту-примари» (судна, що перевозять російську нафту і нафтопродукти, на які поширюється ембарго) і в пошкодженні підводного кабелю в Балтійському морі. Судно Eagle S під прапором Островів Кука підозрюється у пошкодженні на Різдво підводного силового кабелю EstLink 2, що з’єднує Фінляндію з Естонією в Балтійському морі. Судно було захоплене і під конвоєм доставлене в порту Кілпілахті, що за 40 кілометрів на схід від Гельсінкі, де слідчі проводять його огляд і допитують членів екіпажу, яких налічується близько 20 осіб. AFP нагадує, що багато подібних інцидентів сталося в Балтійському морі після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Ці дії, спрямовані проти енергетичної та комунікаційної інфраструктури, є, на думку деяких експертів і політиків, частиною «гібридної війни» між Росією і західними країнами в цьому величезному морському регіоні, що межує з кількома членами НАТО, де Москва також має точки входу.

     

    ТОРГІВЛЯ – Консервативний лідер Німеччини Фрідріх Мерц, який є фаворитом на посаду канцлера, підтримав би нову спробу переговорів щодо угоди про вільну торгівлю зі Сполученими Штатами у відповідь на жорсткіші умови торгівлі, заявив він в інтерв’ю німецькому інформаційному агентству ДПА. За президентства Дональда Трампа європейська економіка опиниться в складних умовах, сказав Мерц в інтерв’ю, опублікованому в четвер, але відповіддю Німеччини і Європи в цілому має стати відновлення конкурентоспроможності, а не запровадження тарифів. Нова євро-американська ініціатива щодо спільної вільної торгівлі могла б запобігти небезпечній спіралі тарифів, додав лідер опозиційної Християнсько-демократичної партії. Трамп, який має вступити на посаду приблизно за місяць до федеральних виборів у Німеччині, зупинив переговори щодо запропонованої торговельної угоди між ЄС та США під час свого першого терміну перебування на посаді і запровадив низку торговельних суперечок з ЄС.

     

    ПОГОДА – У найближчі 24 години погода в Румунії похолодає, особливо на південному заході, заході, півночі та північному сході. У четвер румунські метеорологи оголосили помаранчеве попередження про хуртовини, дійсне до п’ятниці ранку в гірських районах десяти повітів, а також два жовтих попередження про посилення вітру, що охоплюють периметри в центрі, на північному заході, сході та півдні. У районах, що знаходяться під помаранчевим кодом, вітер буде сильним, з поривами понад 110 – 120 км/год, буде сильна хуртовина і дуже низька видимість нижче 50 метрів. До суботи в більшості повітах зберігатиметься прогноз помірних опадів, сніг та сніговий покрив у горах, місцями ожеледиця.

  • Зростання дефіциту торговельного балансу

    Зростання дефіциту торговельного балансу

    Дефіцит торговельного балансу Румунії за перші дев’ять місяців цього року збільшився на 15% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, склавши близько 23,5 млрд євро. Це випливає з даних, опублікованих в понеділок Національним інститутом статистики (НІС). Експорт за цей період склав понад 69 млрд євро, що на 1,4% більше за аналогічний період минулого року. Імпорт склав майже 93 млрд євро, що на 2,3% більше.

    За даними Національного інституту статистики, за перші дев’ять місяців цього року значні частки в структурі експорту та імпорту займають машини та транспортне обладнання (майже 47% в експорті та понад 36% в імпорті) та інші промислові товари. Вартість торгівлі товарами всередині ЄС перевищила 50 млрд євро у відправленнях та понад 67 млрд євро у надходженнях. Вартість торгівлі за межами ЄС становила понад 19 млрд євро в експорті та понад 25 млрд євро в імпорті.

    Також у понеділок Національний банк Румунії підвищив прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4% у серпні. Він в основному повернувся до прогнозів у квартальному звіті про інфляцію, опублікованому в травні. Голова НБР Муґур Ісереску підкреслив, що центральний банк враховує в своїх прогнозах лише достовірні дані і, що на подальшу динаміку інфляції також вплине наступна фіскально-бюджетна корекція для зменшення дефіциту. Він сказав, що очікує на послідовну програму макроекономічної корекції з сильною політичною підтримкою.

    Муґур Ісереску: «Це саме те, на що ми чекаємо від нового уряду – солідної програми макроекономічної корекції, яка буде політично підтримана, соціально прийнята і матиме макроекономічний ефект, щоби повернути фінанси країни на правильний шлях. Ми можемо уявити, я маю на увазі нас, румунів, програму поступової корекції на рівні 0,7 на рік, значно нижчу, ніж економічне зростання, яке прогнозуємо на рівні 2% на рік, що можна поєднати з уникненням падіння рівня життя, але не з 16% зростанням валових, чистих або реальних доходів, чого не можна зробити.»

    Національний банк прогнозує, що інфляція опуститься нижче 3,5% на рік лише у 2026 році. Муґур Ісереску підкреслив, що цінова динаміка характеризується низкою ризиків та невизначеностей. Вони стосуються як фіскальної політики та підвищення заробітної плати, так і зовнішніх факторів, таких як розвиток європейських економік, з якими Румунія здійснює більшість торговельних відносин, динаміка цін на нафту в контексті посилення геополітичної напруженості, а також те, яким чином розвиватимуться конфлікти в Україні та на Середньому Сході.

    У своєму останньому звіті «Перспектива розвитку світової економіки», опублікованому нещодавно, Міжнародний валютний фонд переглянув свої прогнози щодо зростання румунської економіки в цьому році до 1,9% з 2,8% у квітні.

  • 1 листопада 2024 року

    1 листопада 2024 року

    ВИБОРИ – У п’ятницю офіційно стартувала виборча кампанія до парламентських виборів, призначених на 1 грудня. На кону 466 місць у наступному парламенті, 330 у Палаті депутатів і 136 у Сенаті. Передвиборча агітація завершиться 30 листопада. Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть голосувати або поштою, якщо вони обрали цей варіант, або на виборчих дільницях, відкритих за кордоном. Міністерство закордонних справ Румунії передало до Постійного виборчого органу пропозиції щодо місцезнаходження 950 закордонних виборчих дільниць на виборах Президента Румунії, а також Сенату і Палати депутатів. Нагадаємо, що тиждень тому також стартувала виборча кампанія до першого туру президентських виборів, призначеного на 24 листопада. Другий тур відбудеться 8 грудня. Вибори до місцевих органів влади та до Європарламенту також відбулися в цьому році – 9 червня.

     

    ДЕНЬ РАДІО – Сьогодні Радіо Румунія відзначає 96 років безперервного мовлення. Маючи понад 3 мільйони слухачів щодня, суспільний мовник повинен переосмислити себе і стати більш привабливим для молодих слухачів, – заявив президент і генеральний директор Румунської корпорації радіомовлення Резван-Іоан Дінке. Радіо Румунія розпочало мовлення 1 листопада 1928 року о 17:00 з оголошення “Алло! Алло! Це Радіо Бухарест!”. На знак визнання вирішальної ролі, яку радіо відіграло в історії Румунії, Парламент у грудні 2019 року прийняв рішення про оголошення 1 листопада Національним днем радіо. З цієї нагоди сьогодні ввечері в Концертному залі Радіо Румунія відбудеться ювілейний концерт під керівництвом видатного диригента Крістіана Мандеаля.

     

    УКРАЇНА – Румунія та Норвегія продовжують підтримувати Україну в ці “критичні моменти”, – заявив у п’ятницю міністр національної оборони Ангел Тилвер під час зустрічі зі своїм скандинавським колегою Бьорном Арільдом Грамом у Бухаресті. Міністр Тилвер підкреслив успішну співпрацю між військово-повітряними силами двох країн в рамках програми оснащення багатоцільових літаків ВПС, в рамках якої уряд Румунії уклав з урядом Королівства Норвегія договір щодо придбання 32 літаків F-16, з початковою логістичною підтримкою, а також додатковим пакетом товарів і послуг від уряду США. Загалом було отримано 12 літаків, після прибуття до Румунії менше тижня тому ще трьох багатоцільових винищувачів F-16 Fighting Falcon. Завершення отримання всієї партії літаків заплановано на кінець 2025 року.

     

    ЖУРНАЛІСТИ  – Переважна більшість випадків вбивства журналістів у світі залишаються безкарними, б’є на сполох ЮНЕСКО у звіті, оприлюдненому до Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів, який відзначається щороку 2 листопада, – повідомляє AFP. 85% злочинів проти журналістів, зафіксованих ЮНЕСКО з 2006 року, вважаються нерозкритими, – йдеться у звіті. За два роки, охоплені доповіддю ЮНЕСКО (2022 і 2023), було вбито 162 журналісти, майже половина з яких працювали в країнах, де тривають збройні конфлікти. У 2022 році країною з найбільшою кількістю вбивств стала Мексика – 19 випадків, за нею йде Україна, де було вбито 11 журналістів. У 2023 році найбільше вбивств було зафіксовано в Палестині, де загинуло 24 журналісти, – зазначається у документі.

     

    ТУРЕЧЧИНА – Міністр економіки, підприємництва і туризму Румунії Штефан-Раду Опря та міністр торгівлі Турецької Республіки Омер Болат очолили сьогодні в Бухаресті друге засідання Комітету з питань економіки та торгівлі між Румунією та Туреччиною. Румунський міністр зазначив, що спостерігається очевидний прогрес у збільшенні обсягів двосторонньої торгівлі. У свою чергу, представник Анкари зазначив, що двосторонні економічні відносини зросли в усіх сферах: торгівлі, інвестиціях, туризмі, транспорті та послугах, а багато великих турецьких компаній та малих і середніх підприємств інвестують безпосередньо в Румунію. У той же час, він високо оцінив підтримку Румунією його країни в рамках ЄС щодо модернізації Митного союзу. Декларація про створення компанії JETCO Румунія – Турецька Республіка була підписана міністрами економіки двох країн з нагоди візиту Президента Турецької Республіки Реджепа Тайіпа Ердогана до Румунії 1 квітня 2015 року. Станом на 31 грудня 2021 року загальний обсяг торгівлі Румунії з Туреччиною склав $8,342 млрд, з яких експорт – $3,103 млрд, а імпорт – $5,238 млрд, при цьому сальдо на користь Туреччини склало $2,135 млрд. Порівняно з аналогічним періодом минулого року загальний обсяг торгівлі збільшився на 30,65%.

     

    ПОВІНЬ – Тіло однієї особи зі списку громадян Румунії, які вважалися зниклими безвісти після катастрофічної повені в Іспанії, було виявлено у п’ятницю, – повідомило Міністерство закордонних справ Румунії. МЗС, через консульство Румунії в Кастельон-де-ла-Плана та посольство Румунії в Мадриді, все ще перевіряє інформацію про інших громадян Румунії, які перебувають у списку зниклих безвісти. За попередніми оцінками, є 15 таких громадян, про яких МЗС досі не має інформації. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної повені, які експерти вважають “безпрецедентними”. Щонайменше 205 людей загинули в Іспанії в результаті дощів і повеней цього тижня, згідно з оновленими даними, оприлюдненими владою. Десятки людей досі вважаються зниклими безвісти. Іспанія оголосила триденну національну жалобу.

  • Переваги ЗВТ між Україною та ЄС для румунсько-української торговельної співпраці

    Переваги ЗВТ між Україною та ЄС для румунсько-української торговельної співпраці

    Торгово-промислова палата Румунії
    організувала 3 листопада, онлайн-конференцію на тему «Можливості, створені для бізнесу Угодою про асоціацію та
    всеохоплюючу та поглиблену зону вільної торгівлі між ЄС та Україною». У заході
    взяли участь представники румунських та українських дипломатичних
    установ, керівництва торгово-промислових палат, а також ділових кіл двох
    сусідніх країн.




    Метою цієї веб-конференції було покращення
    розуміння наслідків цих угод з метою інформування ділових людей та, зокрема, представників
    малого і середнього підприємництва (МСП) про можливості, що пропонуються для
    виходу на три ринки. Угоди про вільну торгівлю спрямовані на поступове
    скасування митних зборів на імпорт та експорт у торгівлі товарами, на усунення
    бар’єрів у торгівлі послугами та на спрощення доступу компаній до цих ринків.




    «Угода про асоціацію між Україною та ЄС, яка
    набрала чинності у вересні 2017 року, також є важливим кроком у двосторонніх
    відносинах, пропонуючи нові економічні можливості для обох сторін. Українські
    компанії отримали стабільний пільговий доступ до найбільшого у світі єдиного
    ринку, а компанії Європейського Союзу мають легший доступ до українського
    ринку, що дозволяє розвивати тривалі відносини з постачальниками та
    потенційними діловими партнерами. Завдяки цим угодам останнім часом
    активізувалася двостороння торгівля між Румунією та Україною. Наприклад, згідно
    з даними Національного інституту статистики Румунії у 2019 р. обсяг
    двосторонньої торгівлі становив 1547,4 млн. євро, зареєструвавши приріст на
    13,7% порівняно з попереднім роком. Все ще існує невикористаний комерційний
    потенціал, і в цьому контексті я закликаю підприємців, румунські та
    українські компанії активізувати контакти та вивчити можливості, в тому числі
    за підтримки Торгово-промислових палат Румунії та України»
    , – сказав на
    відкритті заходу Генеральний секретар Торгово-промислової палати Румунії Овідіу
    Сілагі.




    «Безсумнівно, ця пандемія повністю змінить
    спосіб ведення бізнесу в майбутньому, а зміни торкнуться всіх нас, якщо ми не
    будемо готові. Тому такі зустрічі, як ця, що була організована Торгово-промисловою
    палатою Румунії, є особливо важливими. Це прекрасна можливість разом побачити,
    з якими викликами ми стикаємось і, звичайно, знайти найкращі рішення.
    Користуючись нагодою, хочу повідомити румунське ділове співтовариство про те,
    що всі компанії, які ми представляємо, перевіряються на відповідність вимогам
    Європейського Союзу»
    , – зазначив у свою чергу президент Торгово-промислової
    палати України Геннадій Чижиков.




    Під час зустрічі були обговорені
    й питання румунсько-українського двостороннього торговельно-економічного співробітництва,
    сфери взаємовигідної співпраці тощо.



  • 26 грудня 2018 року

    РІЗДВО – Румуни, як православні, які складають більшість, так і греко-католики, сьогодні святкують
    другий день Різдва,
    точніше день Собору Пресвятої Богородиці,
    або зібрання тих, хто
    прославляє
    Приснодіву
    Марію.Це одне з найдавніших свят на честь Божої Матері, що датується V-м століттям. Теж сьогодні
    римо-католики відзначають
    день Святого Стефана – першого
    християнського мученика. У своєму різдвяному
    посланні Патріарх Румунської
    православної церкви Даниїл, сказав, що Різдво є й святом подарунків як для
    дітей, так і для осіб похилого віку, сиріт, хворих і самотніх, для всіх рідних
    людей. Це свято дарунків є нашою відповіддю дарунку любові Бога, проявленої в
    Ісусі Христі, – зазначив Патріарх Даниїл. У свою чергу,
    бухарестський архієпископ Римо-католицької церкви Йоан Робу закликав румунів
    докладати більше зусиль для виховання дітей в дусі вчення і прикладу Ісуса, додавши,
    що батьки повинні виховувати дітей в атмосфері сімейного тепла та віри в Бога,
    любові до країни і нації. Румунів з Різдвом привітали й президент Клаус Йоханніс, прем’єр-міністр Віоріка Денчіле та
    інші високопосадовці.




    ТОРГІВЛЯ – І в
    2018 році Румунія імпортувала більше ніж експортувала. Принаймні це випливає з останніх
    даних, оприлюднених Національним інститутом статистичних досліджень. Упродовж
    перших 10 місяців року, дефіцит торгового балансу Румунії зріс на півтора мільярда
    євро, порівняно з аналогічним періодом минулого року. З 1 січня по 31 жовтня експорт зріс на понад 9%, а експорт – приблизно на 10%. Станом на сьогодні країни Європейського Союзу є найбільшим торговельним
    партнером Румунії – частка ЄС у зовнішній торгівлі Румунії складає близько двох
    третин.




    ВІЗИТ – Міністр
    закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану перебуває з офіційним візитом в
    Сербії, на запрошення його сербського візаві Івіци Дачича. Під час зустрічей з
    главою МЗС Сербії, президентом Александром Вучичем, з прем’єр-міністром і
    спікером парламенту сербської держави були проаналізовані двосторонні відносини
    в економічному плані і прискорення переговорів щодо приєднання Сербії до Євросоюзу під
    час румунського головування в Раді ЄС, упродовж першої половини наступного
    року. У цьому контексті були порушені й аспекти становища румунської меншини у
    Сербії.




    ЮСТИЦІЯ – Міністр
    юстиції Румунії Тудорел Тоадер заявив,
    що до 27 грудня завершить процедуру звільнення з посади Генерального прокурора
    Румунії Августіна Лазера, яку почав у жовтні. У свою чергу Августін Лазер,
    якого міністр Тоадер звинувачує в професійних і і помилках, оскаржив
    в суді дії міністра юстиції. Опозиція вважає, що, після звільнення глави
    антикорупційного управління Лаури Кодруци Кьовеші спроба відправити у відставку
    Генерального прокурора Августіна Лазера є формою політичної помсти і наміром
    чинної влади зупинити боротьбу з корупцією.




    КОРДОН – За
    попередню добу більше 130 тис. румунів та іноземців перетнули кордон Румунії, а
    аткож близько 60 тисяч автомобілів. З них близько 78 тис. осіб в’їхало на
    територію Румунії. З юридичних причин 10 іноземним громадянам було відмовлено у
    в’їзді до Румунії, а 24 румунів було зупинено на кордоні, – повідомляє
    Прикордонна поліція Румунії.




    ПОДОРОЖІ – МЗС Румунії розробило
    «Путівник для подорожуючих під час зимових свят 2018», призначений для громадян
    Румунії. Документ містить корисні поради щодо подорожей за кордон, а також інформацію
    про найбільш популярні серед румунів туристичних призначень, зокрема в:
    Австрії, Болгарії, Швейцарії, Франції, Німеччині, Італії, Великобританії та
    Угорщині. Бажаючі можуть переглянути матеріал на сайті відомства. З іншого боку упродовж трьох місцях румунські
    поліцейські візьмуть участь у місіях з підтримання
    правопорядку на болгарському гірськолижному курорті Банско, одному з найулюбленіших місць зимового відпочику серед румунських туристів.

  • Угода про вільну торгівлю ЄС-Р.Молдова

    Угода про вільну торгівлю ЄС-Р.Молдова


    13 листопада 2014 року Європейський парламент
    ратифікував Угоду про асоціацію між ЄС і Республікою Молдова – міжнародний договір, який
    передбачає співробітництво в таких сферах, як торгівля, політика, безпека і
    культура, сприяючи поглибленню інтеграції в політичному і економічному планах
    між двома сторонами. Угода про асоціацію включає в себе й Угоду про глибоку та
    всеосяжну зону вільної торгівлі, спрямовану на зменшення торговельних перепон
    між Молдовською державою та Євросоюзом.
    Цей документ надає кожній стороні спрощений доступ до ринку, включаючи
    скасування імпортних мит (та експортних, якщо такі є) у торгівлі товарами.




    Як зазвичай поступає Брюссель при
    встановленні зі своїми торговельними партнерами по зоні вільної торгівлі, й у
    випадку з Республікою Молдова були передбачені певні сфери, які виходять за
    рамки звичайної торгівлі, ґрунтуючись на тому, що вона не може бути від’єднана
    від внутрішньої політики закупівель, конкуренції, інтелектуальної власності або
    сталого розвитку. Республіці Молдова статус члена Східного партнерства надавав
    особливу позицію у відносинах з Брюсселем, а угода містить положення, узгоджені
    з європейським доробком. Усе це для модернізації економіки, залучення
    європейських інвестицій в цю країну та більш передбачуваної державної політики.




    Угода про вільну торгівлю з ЄС надає Кишиневу ряд переваг, але в цьому вимірі співпраці є великий невикористаний потенціал, – привернула увагу в Кишиневі Комісар ЄС з питань торгівлі Сесілія Мальмстрем. Вона здійснила візит до молдовської столиці
    на тлі бажання молдовського уряду поглибити реалізації угоди про вільну торгівлю, в той час як проросійський президент Ігор Додон вимагає її перегляду. Виступаючи на спільній
    прес-конференції з прем’єр-міністром Павлом Філіпом, єврокомісар згадала й про можливість проведення переговорів щодо експорту до країн європейського співтовариства продуктів тваринного походження з Республіки Молдова.

    За словами Сесілії Мальмстрем, крім
    додаткових технічних
    умов, які мають бути виконані, наприклад, правила
    безпеки харчових продуктів, потрібно прийняти ряд передбачуваних та прозорих законів для
    забезпечення впевненості інвесторів. Молдовський експорт на європейський ринок
    зростає, а в даний час обговорюється можливість
    поставок до ЄС м’яса й яєць з Республіки
    Молдова сказав прем’єр Павло
    Філіп: Я говорю перш за всепро можливість експорту продуктів тваринного походження. Звичайно, ми маємо
    багато чого зробити у цьому відношенні, але перспективи для нас дуже чіткі.


    За словами аналітика Влада Цуркану торгівля з
    ЄС допомогла Республіці Молдова залишитися на плаву після послідовних потрясінь
    економіки країни протягом останніх 20 років. У той же час він піддав критиці
    ідеї президента Ігоря Додона, який хоче, щоб Республіка Молдова експортувала сировину
    до Російської Федерації. За словами Влада Цуркану ідея, висунута проросійським
    лідером є невигідною для вітчизняних виробників: Що я запам’ятав з усієї цієї
    фразеології Ігоря Додона при кожній нагоді, це те, що ми повинні зосередити
    свою увагу на відносинах з Російською Федерацією, експортувати овочі, фрукти
    та вино до Російської Федерації. Тобто це модель за якою діяла Молдавська РСР
    до 1991 року. Це означає поставка сировини до Російської Федерації, а додана
    вартість, яку б отримували наші виробники не перевищувала одного відсотка.




    Особливе місце у цьому рівнянні має
    Придністров’є на сході Республіки Молдова. Після парафування Угоди про
    асоціацію у Вільнюсі в листопаді 2013 року придністровський регіон отримав від
    ЄС окремі торговельні переваги. Це призвело до того, що за два роки майже 50%
    придністровських товарів експортувалися на ринок Європейського Союзу. Однак
    строк дії цих торговельних преференцій сплив в кінці 2015 року, а глибока та
    всеосяжна зона вільної торгівлі була поширена з 1 січня 2016 року на всю
    територію Республіки Молдова, в тому числі на придністровський регіон. Таким
    чином, всі молдовські суб’єкти підприємницької діяльності, в тому числі
    придністровські отримали можливість експортувати свої товари до Європейського
    Союзу в умовах режиму вільної торгівлі.




    Тирасполь, проте, оголосив, що не буде
    здійснювати угоду про вільну торгівлю з ЄС, оскільки її положення є
    несумісними з придністровською
    зовнішньою політикою, визначеною за результатом референдуму про
    зближення з Росією та інтеграцію в Євразійський союз. Придністров’я отримало
    асиметричний режим, коли Тирасполь застосовує митні збори, але експортує
    придністровські товари на ринок ЄС без податків. Незважаючи на це, поширення
    цього режиму й на Придністров’я, навіть і в такій формулі, на думку деяких
    аналітиків, є одним з аспектів набагато важливішої ​​мети – возз’єднання
    країни, виходячи з припущення, що поглиблення економічної інтеграції між ЄС і
    Р.Молдова може допомогти у врегулюванні придністровського конфлікту.

  • 6 травня 2017 року

    СПІВПРАЦЯ – Уряди Румунії та США співпрацюватимуть через низку національних контактних пунктів для забезпечення обміну інформацією між органами, які займаються попередженням виявленням і розслідуванням тяжких злочинів, в тому числі тероризму. Згідно проекту закону, схваленому румунським кабінетом міністрів, в угоді передбачається надання румунськими та американськими органами інформації з національних баз даних відбитків пальців і ДНК-ідентифікації. Цей документ є складовою політичних і дипломатичних зусиль Румунії для допуску до безвізової програми США, відповідно лібералізації візового режиму. З іншого боку восени в Румунії пройдуть кілька важливих торговельних місій США в Південно-Східній Європі. Посольство Румунії в Вашингтоні оголосило, що найбільша торговельна регіональна місія організована Міністерством торгівлі США – Trade Winds, відбудеться у жовтні, а Румунія буде так званою стрижневою державою цієї місії. У рамках цього заходу в Бухаресті перебуватимуть представники понад 100 американських компаній з різних галузей, зацікавлених в розширенні свого бізнесу в Румунії та в регіоні.

    МІГРАЦІЯ – Румунські прикордонники затримали 12-ох іракців, які намагалися незаконно перетнути сербсько-румунський кордон. Вони сказали, що намагалися потрапити до в одну з країн Західної Європи. Серед затриманих було троє чоловіків, п’ятеро жінок і четверо дітей віком від 1 до 17 років. Відповідно до прес-релізу Прикордонної поліції Румунії, Бухарест вже повідомив сербську сторону для проведення спільного розслідування і застосування положень угоди про реадмісію.

    ТУРИЗМ – Усі 14 румунських офісів просування туризму за кордоном можуть бути закриті після того, як Міністерство туризму Румунії винесло на громадське обговорення проект постанови з цього питання. Раніше Рахункова палата виявила серйозні порушення у використанні коштів для цих установ, а міністр Мірча Добре заявив, що більше двох третин коштів, виділених на виконання завдань поставлених Бухарестом перед відповідними офісами, було витрачено на оренду приміщень. Він додав, що повноваження з просування румунського туризму за кордоном можуть бути передані румунським дипломатичним місіям.

    АВІАСПОЛУЧЕННЯ – Національна авіакомпанія Румунії TAROM підписала договір про придбання двох нових літаків Boeing 737-800 Next Generation. Компоновка пасажирського салону кожного з них розрахована на 189 пасажирів. Літаки будуть поставлені замовнику протягом поточного місяця. Прес-служба Міністерства транспорту Румунії повідомляє, що рішення про придбання нових літаків було прийняте, зокрема після виведення з експлуатації двох літаків Airbus A310.

    ВИБОРИ – У Франції сьогодні «день тиші» напередодні вирішального туру президентських виборів. Після дуже напруженої передвиборчої кампанії проєвропейський кандидат у президенти, центрист Емануель Макрон, вважається фаворитом перегонів. Його готові підтримати більше 60% французів, у той час як за Марін Ле Пен, ультраправого кандидата, яка є відвертим єврофобом, висловили готовність проголосувати менш ніж 40 відсотків громадян Франції. Нагадаємо, що уперше в сотанні 50 років ні праві консерватори, ні ліві соціалісти не мають кандидата в президенти. Як передає наш кореспондент у Парижі, вибори, які французькі ЗМІ називають історичними і несподіваними, принесуть не тільки переможця президентських перегонів, а й складну політичну дилему: з огляду на те, що в червні відбудуться парламентські вибори, постає запитання: з яким урядом буде керувати країною новообраний президент.

  • Розвиток румунської торгівлі

    Розвиток румунської торгівлі

    У Румунії зафіксовано в перші три квартали 2016 року дефіцит торгового балансу сільськогосподарської продукції, тобто наша країна імпортує більше, ніж експортує – згідно даним Міністерства сільського господарства в Бухаресті. Експорт зріс майже на 3% в порівнянні з першими дев’ятьма місяцями минулого року, а обсяг імпорту склав майже 9%.

    Європейський Союз залишається основним партнером в агропродовольчій торгівлі Румунії, Бухарест імпортує в основному з країн ЄС свіжу та охолоджену свинину, кондитерські вироби, хлібобулочні вироби та печиво, пшеницю, цукор і каву. Що стосується експорту, Румунія отримує гроші з доставки зерна до країн ЄС і інші країн, в першу чергу, пшениці і меслин (суміші пшениці та жита) на близько 862 млн євро, і кількість складає 5,2 мільйона тонн. Сигарети займають друге місце, а потім ріпак, кукурудза, соняшник і ячмінь.

    В іншому порядку ідей, згідно з аналізом компанії KeysFin, румунська онлайн торгівля б’є рекорд за рекордом в 2016 році і перевищить 6 млрд леїв (1,4 млрд євро), бізнес в цьому секторі зріс, таким чином, до історичного максимуму для Румунії. Відповідно до аналізованих фінансових показників оборот румунської електронної торгівлі збільшився протягом останніх років, з 1,68 млрд леїв (0,37 млрд євро) в 2011 році, до 5,47 млрд леїв (1,21 млрд євро) у 2015 році. Зростання бізнесу відбулось на тлі сильного розвитку послуг онлайн-торгівлі, що надаються в даний час більш ніж 5.300 компаніями, на 2600 більше, ніж 5 років тому.

    Статистичні дані KeysFin показують, що румуни на тлі зростаючого інтересу до товарів та послуг, що можна придбати через Інтернет, рентабельність сектора збільшилася з приблизно 47 млн леїв (10,4 млн євро) в 2011 році до більш ніж 233 млн леїв (51,7 млн євро) в 2015, і в 2016 році, як очікується, сягне 300 млн леїв (66,7 млн євро). Захоплюючі результати кампанії Чорна п’ятниця 2016 року показали, що румунська онлайн торгівля досягла рівня національного явища, пояснили аналітики KeysFin, відповідно до якої Не так знижки, як обсяг продажу довели, що румуни все більше цікавляться продажем з так званих віртуальних супермаркетів.

    Дані показали, що досягнуто 500 транзакцій на хвилину, в два рази більше від піку минулого року, і найбільша транзакція становила 143 000 лей (близько 32 тисяч євро) замовлення з Угорщини.

  • Темна статистика торгівлі людьми

    Темна статистика торгівлі людьми

    У 2007 році відповідно до рекомендації Європейського Парламенту та до пропозиції Європейської комісії, 18 жовтня було оголошено Європейським Днем боротьби з торгівлею людьми.

    Такий день необхідний для консолідації діяльності та підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми. Єврокомісія взяла на себе відповідальність вживати більше заходів для боротьби з торгівлею людьми і покращувати захист прав потерпілих осіб.


    У Євросоюзі 16 тисяч жінок стали жертвами торгівлі із людьми, а Румунія займає перше місце у списку країн, які страждають від цього явища. 15% жертв є неповнолітніми, а злочинні мережі торговців людьми діють по всьому континенті. Багато з експлуатованих людей є румунами, які подорожують до Іспанії. Влади обох держав намагаються зменшити це явище. Відповідно до статистик 34% жертв торгівлі людьми в цілях сексуальної експлуатації походять із Румунії.

    Торгівля людьми є великою відповідальністю для представників влади, Іспанія та Румунія мають тісну співпрацю в цій сфері, – заявила посол Румунії в Мадриді Габрієла Данкеу. Вона вважає, що це небезпечне та кримінальне явище треба викоріните із самого джерела, а саме в місцях походження. Габрієла Данкеу: Є дуже динамічне співробітництво на рівні законодавства між Румунією та Іспанією. На рівні поліції існують робочі інструменти, які дуже добре працюють, існують мережі протидії завдяки співпраці між нашими органами. Коли мова йде зокрема про торгівлю людьми, то ясно, що проблеми існують у країнах звідки походять жертви, і ми повинні знайти методи, необхідні для запобігання торгівлі людьми до інших країн через поліпшення економічних умов в місцевостях їхнього походження.


    Торгівля людьми є багатогранною злочинністю та незаконним бізнесом, що підриває верховенству закону та створює нестабільність і невпевненість. За останні десятиліття, торгівля людьми стало третьою за величиною транскордонною злочинністю та основним джерелом доходу для злочинних структур на міжнародному рівні, які заробляють мільярди євро щорічно. Хоча ця форма масових порушень прав людини була визнана та засуджена міжнародним співтовариством, національні влади продовжують розробляти політики, які на жаль не реагують на динаміку цього всесвітнього явища, тим більше, що багато урядів помилково розуміють це складне питання та впроваджують неефективні механізми боротьби з цим явищем. Нова стратегія в цій галузі буде опублікована в кінці року Європейською комісією.

  • 18 серпня 2016 року

    ЯДЕРНА ЗБРОЯ – Міністерство закордонних справ Румунії, а також Міністерство оборони категорично заперечують інформацію про те, що через погіршення стосунків між Вашингтоном і Анкарою американці розпочали переводити в Румунію свою ядерну зброю, розміщену дотепер в Туреччині. Цю інформацію поширила в четвер електронна публікація Eur.Activ, яка зазначає, що понад 20 ядерних боєголовок мають бути перевезені з турецької авіабази Інджирлік на військову базу Девеселу в Румунії. Міністр оборони Міхня Моток назвав цю інформацію чистою спекуляцією. Члени НАТО, серед яких і Туреччина у 1960 році підписали угоду про розміщення ядерної зброї США для стримування Радянського Союзу. У доповіді Альянсу дворічної давності зазначається, що ядерна зброя зберігається в надійному місці, але не уточнено де саме.

    АВТО – У першому півріччі поточного року в Румунії продажі нових автомобілів зросли на 15% порівняно з аналогічним періодом минулого року, – повідомляє Спілка виробників та імпортерів автомобілів. Обсяг виробництва автомобілів Дачія, місцевої компанії, що входить до групи Рено впав, однак, на 6,6%, але, як і раніше, цій марці віддають перевагу більшість румунів – понад 30%. Наступні місця в списку автомобільних уподобань румунів посідають Фольцваген, Шкода і Форд.

    РУМУНИ ЗВІДУСІЛЬ – Представники румунів, які проживають в Харгіті, Ковасні та Муреші (повітах в центральній частині Румунії, в яких більшість населення складають угорці) сьогодні, в рамках Літньої школи в Ізвору-Мурешулуй зажадали поваги до національних символів і дотримання законодавства, а також належного фінансування румунських асоціацій в трьох зазначених регіонах, які проводять заходи щодо збереження і розвитку національної ідентичності. Колишній міністр оборони Мірча Душа заявив, що в цих повітах всі повинні поважати закони країни та знову зазначив, що в Румунія регіоналізація буде здійснюватися виключно за економічними критеріями і розвитку, а не за національною ознакою. Члени керівництва Громадського форуму румунів в трьох повітах вимагають термінового вирішення проблеми фінансування проектів румунських культурних об’єднань та установ, а також засобів масової інформації румунською мовою, так само, як фінансуються з центрального бюджету угорські громади.

    ПРОТЕСТИ – Румунські фермери у
    четвер провели акцію протесту перед урядом, вимагаючи
    відставки міністра сільського господарства Акім
    Ірімеску. Вони незадоволені тим, що досі не отримали
    субсидії на суму близько 360 млн євро, що походять з європейських фондів. Водночас
    тваринники оголосили голодування доти, доки не будуть здійснені всі платежі. З
    іншого боку, за словами міністра сільського господарства Акіма Ірімеску, від посухи зараз потерпають 350.000 га сільськогосподарських земель.

    ТОРГІВЛЯ – Міністр економіки Румунії Костін Борк, в ході зустрічі в Бухаресті з міністром розвитку Туреччини Лютфі Ельваном підкреслив особливу роль турецької держави в зовнішній торгівлі Румунії, для якої Анкара залишається першим торговельним партнером поза європейським співтовариством. Румунський міністр наголосив на необхідності диверсифікації румунського експорту та збільшення взаємних інвестицій. Костін Борк підкреслив, що пропозиція Румунії для турецького ринку є щедрою та відповідає його потребам. Міністри домовились продовжити сьогоднішні переговори восени цього року в Анкарі, в ході засідання румуно-турецької міжурядової комісії з економічного співробітництва. У 2015 році Туреччина посіла п’яте місце в структурі зовнішньої торгівлі Румунії, восьме місце в списку найбільших партнерів Румунії в експорті, та дев’яте – в імпорті.

    ФУТБОЛ – Минулорічний переможець румунського чемпіонату з футболу Астра «Джурджу» сьогодні приймає англійську команду «Вест Хем Юнайтед», в боротьбі за путівку в груповий етап Ліги Європи. Другий призер чемпіонату Румунії з футболу ФК Стяуа «Бухарест» у вівторок вдома програв з рахунком 0:5 англійському Манчестер Сіті у першому матчі за вихід у груповий раун Ліги чемпіонів. Матч у відповідь відбудеться 24 серпня. Стяуа забезпечила собі путівку до групового турніру Ліги Європи УЄФА. Три інших румунських клуби CSMS «Ясси», Віїторул «Констанца» і Пандурій «Тиргу Жіу» вилетіли з розіграшу європейських кубків.

  • Закон 51%

    Закон 51%

    Гіпермаркети в Румунії будуть змушені продавати товари, що надходять від місцевих виробників, щонайменше на 51%, відповідно до закону, нещодавно прийнятого і підписаного президентом Клаусом Йоганнісом. Нормативно-правовий акт, який вступає в силу цими днями передбачає, що у великих магазинах повинні бути на полицях продукти харчування від місцевих або регіональних джерел. Згідно з новим законом, торговці зобов’язані продавати м’ясо, яйця, молочні продукти, овочі, фрукти і мед, що походять в основному з внутрішнього виробництва. Виняток становлять екзотичні фрукти і овочі, а також ті, які появлюються в Румунії тільки в певні сезони. Міністр сільського господарства Акім Ірімеску, заявив, що новий закон віддає пріоритет сектору фруктів і овочів, де Румунія стикається з масовим імпортом.

    Голова Комітету з питань сільського господарства Палати депутатів Ніні Сепунару бачить документ перешкодою на шляху тих, хто приносить продукти з високою доданою вартістю. Ніні Сепунару: Є гіпермаркети, які вже зустрічалися з фермерами. Вони повідомили, що хочуть брати румунські продукти і продавати їх у своїх магазинах. Вони почнуть укладати з виробниками контракти, так що поступово все змінюється.

    Нормативно-правовий акт зазнав кілька затримок, викликаних особливо невдоволенням роботодавців, які заперечили його положення. Депутати Комітету з питань сільського господарства пояснили, що закон не відноситься суто до румунської продукції і, отже, не суперечить принципам єдиного ринку. Конфедерації роботодавців, однак, стурбовані, і стверджують, що ці положення, які, як вони стверджують, порушують спільнотне законодавство, негативно впливатимуть на діяльність тих, хто працює в сучасній торгівлі в Румунії. Торговці говорять, що проблеми румунських виробників харчових продуктів не будуть вирішені таким чином, натомість буде в значній мірі розбалансоване функціонування торгівлі продуктами харчування.

    Закон про продаж харчових продуктів обмежує свободу споживачів вибрати кращі продукти за конкурентними цінами, – йдеться прес-релізі Асоціації великих комерційних мереж в Румунії. Вона вважає, що закон спрямований проти великих торгових мереж і, незважаючи на виражену суспільну підтримку місцевим виробникам, не гарантує підтримку місцевим виробникам або румунським продуктам. З іншого боку, Асоціація вважає, що закон обмежує свободу румунських споживачів вибрати найкращі продукти за конкурентними цінами. На даний момент, основна мета будь-якого торговця не буде задоволення клієнтів, а дотримання дуже обмежуючих правил накладених законом що стосуються оплати або комерційних послуг, тому що в протилежному випадку санкції за недотримання цих правил можуть включати в себе закриття магазинів, – додає Асоціація.

  • 19 квітня 2016 року

    ШЕНГЕН – Президент Європейської
    комісії Жан-Клод Юнкер у вівторок в Страсбурзі заявив, що Румунія і Болгарія
    відповідають критеріям вступу до Шенгенської зони. Він також зазначив, що Єврокомісія
    підтримує приєднання цих двох країн до шенгенського простору вільногопересування, додавши,
    що було б елементарно визнати їхнє право на це. Передбачене спочатку на
    березень 2011 року приєднання Румунії до Шенгену неодноразово відкладалося, на
    тлі застережень, висловлених деякими державами-членами, щодо реформи системи
    правосуддя та ефективності боротьби з корупцією. Зі свого боку румунська влада весь час стверджувала, що повністю
    виконала технічні критерії вступу в Шенген.




    УРЯД – Новий
    міністр праці Румунії Драгош Пислару сьогодні приступив до виконання обов’язків. Колишній радник
    прем’р-міністра очолив відповідне відомство у досить важкий період, на тлі
    невдоволення профспілок текстом проекту нормативно-правового акту про Єдину тарифну сітку
    оплати праці в державному секторі. У понеділок приблизно 200 вчителів протестували
    перед урядом вимагаючи підвищення заробітної плати на 35%. Докладніше
    про виклики, що стоять перед новим міністром в уряді Дачіана Чолоша – ТУТ.

    МПС – Міністр закордонних справ Румунії Лазер
    Коменеску у вівторок зустрівся в Бухаресті з президентом Міжпарламентського
    союзу (МПС) Сабером Чоудхурі. Користуючись нагодою глава румунської дипломатії
    висловив вдячність за роль цієї організації в налагоджені діалогу, співпраці та
    дій парламентів. Так само Коменеску заявив, що Румунія приєдналася до Міжпарламентського
    союзу 125 років тому. У свою чергу, президент МПС підкреслив надзвичайний внесок
    упродовж часу румунських особистостей у діяльність організації. В даний час
    парламенти 162 країн є членами МПС, створеного в 1889 році.

    ОБОРОНА – Міністр оборони Румунії Міхня Моток у
    вівторок закликав свого британського колегу Майкла Фаллона підтримати ініціативу
    Бухареста щодо консолідації присутності НАТО в Чорноморському регіоні. Як
    повідомляє прес-служба Міністерства оборони Румунії в ході зустрічі, що
    відбулася в кулуарах Ради у закордонних справах на рівні міністрів оборони країн
    ЄС, були також розглянуті питання поглиблення двостороннього співробітництва в
    сфері оборони і підготовка до саміту НАТО, що відбудеться в червні у Варшаві. Міністри
    також обговорили деталі візиту румунського міністра оборони до Великобританії в
    травні ц.р.




    ВІЗИТ – Іспанський міністр юстиції
    Рафаель Катала перебуває з дводенним візитом в Румунії. Він проведе
    переговори з міністром закордонних справ Румунії Лазером Коменеску, з міністром
    юстиції Румунії Ралукою Пруне та з головним прокурором Національної
    антикорупційної дирекції ГПР Лаурою Кодруцою Кьовеші. Ці зустрічі вписуються в
    рамки інтенсивних двосторонніх відносин та судового співробітництва між двома
    країнами, з огляду на чисельну румунську громаду в Іспанії і зацікавленість
    двох країн створити Міжнародний трибунал по тероризму. Приблизно один мільйон
    румунів проживають в Іспанії, де складають найбільшу іноземну громаду.




    ТОРГІВЛЯ – Товари румунського
    виробництва будуть вільно продаватися на всій території ЄС починаючи з 1 травня
    2016 року, коли в Румунії почне діяти Митний кодекс Європейського союзу. Нормативно-правовий
    акт містить загальні процедури, узгоджені на всій території ЄС, з метою
    сприяння торговельній діяльності. Докладніше про це – ТУТ.

    ФІНАНСИ – Румунський фінансовий сектор має бути
    диверсифікований, – заявив у вівторок заступник губернатора Центрального банку Румунії
    Богдан Олтяну. За його словами, в даний час ставить занадто великий наголос на ощадних
    банках на шкоду інвестиційним, що створює проблеми для малого і середнього
    підприємництва. Таким чином, – каже він, – єдиним реальним варіантом для
    невеликих фірм є звернення до інвестиційних фондів. А для залучення такого роду
    фінансування, Румунія повинна стати стабільною і передбачуваною країною у
    фінансовому, політичному та правовому планах, – сказав заступник голови
    Нацбанку.




    ВИНАХОДИ – Румунія
    завоювала 19 золотих, 14 срібних і 2 бронзові медалі, а також 30 спеціальних
    нагород на Міжнародній виставці винаходів у Женеві. На цьогорічному заході румунські
    команди представили 30 винаходів, в тому числі спосіб утилізації броньованого
    скла і пристрій з визначення характеру пухлинних клітин. На виставці було
    представлено 1000 винаходів з 40 країн, близько половини з них – із Азії, зокрема
    з Китаю. У минулому році Румунія отримала 28 медалей, а два роки тому Гран-прі
    виставки було присуджено швейцарській компанії за технологію, розроблену групою
    румунських дослідників.




    КІНО – У Бухаресті триває ХІІ-ий Міжнародний кінофестиваль (BIFF). Упродовж семи фестивальних
    днів, мешканці Бухареста та гості столиці зможуть побачити 15 кінострічок з Іспанії,
    Франції, США, Ірану, Румунії, Бельгії, Боснії і Герцеговини, Аргентини та
    Болгарії. На цьогорічному кінофестивалі стартує нова позаконкурсна програма «Венеція».
    Любителі кіно зможуть побачити п’ять фільмів, що взяли участь в італійському
    кінофестивалі, в тому числі «Клан» аргентинського режисера Пабло Траперо, який
    виграв Срібного лева на минулорічному Венеціанському кінофестивалі.

    ПУЛІТЦЕР – У Нью-Йорку були оголошені переможці Пулітцерівської премії,
    найпрестижнішої нагороди в американській журналістиці. Нагороду в категорії
    Служіння суспільству отримало американське інформаційне агентство Associated
    Press за серію матеріалів про зловживання роботодавців в сфері рибної
    промисловості в Південно-Східній Азії. Премію За кращу новинну фотографію
    отримали агентство Reuters і публікація Нью-Йорк Таймс за висвітлення драми
    біженців. У категорії Новинний репортаж нагородили газету Los Angeles Times за статтю про стрілянину у Сан-Бернардіно, а публікації Tampa Bay Times і Sarasota Herald Tribune отримали
    Пулітцерівську премію За видатне розслідування.

  • Румунія в європейській економічній статистиці

    Румунія в європейській економічній статистиці

    Останні дані, опубліковані Європейським статистичним бюро “Євростат”, свідчать про збільшення промислового виробництва в єврозоні і у всьому Європейському Союз на 0,6% у вересні порівняно з попереднім місяцем. А Румунія є однією з країн, в яких промислове виробництво, зареєструвало найвищі темпи росту.



    Точніше вона посідає 5 місце за еволюцію цього показника серед 28 країн-членів ЄС. Обсяг промислового виробництва збільшився на 2,4% в Румунії, яка поступилася лише Хорватії, Чехії, Ірландії та Угорщині.



    Ці результати нас радують, але ми не повинні забувати про структурні проблеми, зокрема про залежність промисловості від зовнішніх замовлень, зазначає генеральний секретар Асоціації підприємців Румунії Крістіан Пирван: “Той факт, що Румунія ще має потенціал для зростання експорту є позитивом і радує нас, йдеться про людей, робочі місця. З іншого боку, дуже амбітні і хвалебні заяви повинні бути заспокоєні кількома елементами, які ніхто не обговорює. Одним з цих елементів є торговельний дефіцит, на тлі скорочення імпорту природного газу на 65% порівняно з минулим роком, що свідчить про те, що замість того аби виробляти більше і якісніше, ми імпортуємо. Другим елементом є те, що наш експорт зберігає ту саму, вкрай обмежену структуру. Якщо взяти, наприклад, імпорт-експорт нафтопродуктів, слід зробити більш детальний аналіз того, чому Румунії, країні, яка видобуває нафту, потрібен такий обсяг імпорту. Нарешті, в промисловому секторі, Румунія залишається в значній мірі залежною від іноземних замовлень, тому, існує вразливість, яка може в будь-який момент перетворитися на загрозу.”



    Крістіан Пирван зазначає, що факт зосередження зовнішньої торгівлі Румунії на європейських країнах, що вважалося позитивом до кризи, став фактором ризику зараз, коли єврозона, здається, ще не вирішила цілий ряд структурних проблем.



    З іншого боку, аналіз Bloomberg відзначає, що, аби утримати дефіцит на рівні до 3% ВВП, встановленому ЄС, румунська влада обмежила витрати, що призвело до зниження прибутковості десятирічних облігацій Румунії з 5,3% до 3,7%. Статистика показує, що в кінці жовтня державний бюджет Румунії мав профіцит, внаслідок чого були виділені додаткові кошти на будівництво дитячих садків, доріг, каналізації. Згідно Bloomberg, ці витрати можуть сприяти прискоренню відновленню румунської економіки