Tag: торгівля людьми

  • Раби постмодерного світу

    Раби постмодерного світу

    У 2010 році по всій Європі поширювалась справді сенсаційна новина, яка з’явилася в Румунії: було скасовано, як виявилось пізніше, найбільшу мережу торгівлі людьми в Європі зі осідком в Цендерей (південь). До суду було направлено кримінальну справу за обвинуваченням 25 осіб за фактами незаконного перетину кордону 160 ромських дітей з метою експлуатації шляхом примусового жебрацтва та вуличних злочинів, тобто за фактами торгівлі людьми. Однак, через дев’ять років, 10 грудня 2019 року, Апеляційний суд міста Тиргу-Муреш остаточно виправдав усіх 25 осіб причетних до так званої справи Цендерей. У 2019 році викрадення, тримання у рабстві, а потім безпідставне вбивство двох дівчат в Каракалі (південь) сколихнули Румунію, а також слідчих органів та поліцейських. Питання про те, чи ці дві дівчата не стали жертвами торгівлі людьми, з тих пір було у всіх на вустах, але без відповіді. Хто є жертвами торгівлі людьми? Яким є портрет потенційної жертви торгівлі людьми? Чи є регіони, схильні до цього?

    Психолог Яна Матей є однією з найбільш залучених активісток до боротьби з торгівлею людьми. Вона заснувала громадську організацію Reaching out Romania та зробила портрет найбільш вразливих до торгівлі людьми осіб. Яна Матей стверджує: «Найбільш вразливими до торгівлі людьми є діти, які походять з проблемних сімей або дитячих будинків. Рівень освіти не є дуже важливим у цьому випадку. Метод вербування та досвід торговців людьми має велике значення.»

    Оана Бизган, незалежний депутат законодавчого скликання 2016-2020 років, має конкретні дані: «У 2019 році було ідентифіковано 698 жертв, з яких 83% – жінки, які стали жертвами сексуальної експлуатації, та 40% – неповнолітні. Звичайно, йде мова про ідентифікованих та зареєстрованих жертв, але нам добре відомо, що це лише мала частина. Це те, що ми бачимо і знаємо з офіційних цифр, але загальна цифра досі не відома. Статистика оцінюється інформативно. За оцінками ОБСЄ, ідентифікована кожна дев’ята жертва. Тож давайте порахуймо, скільки жертв торгівлі людьми було б в Румунії.»

    Щодо найбільш вразливих зон країни до торгівлі людьми, Оана Бизган стверджує, що існує різниця між зонами, де були ідентифіковані найбільше випадків жертв торгівлі людьми та зонами, які страждають від торгівлі людьми, але в яких не були виявлені жертви. Тому до даних цифр треба ставитися обережно: «Дуже важко стверджувати, якими є найбільш вразливими зонами щодо торгівлі людьми в Румунії, оскільки треба робити різницю між зонами, в яких була виявлена найбільша кількість жертв, та зонами, які найбільш постраждали від цього явища. Наявні зони, в яких виявлено більше число жертв (тому їх більша кількість) у статистиках та зони, які сильно постраждали від торгівлі людьми, але де не було багато зроблено для ідентифікації жертв торгівлі людьми. Офіційні дані показують, що у повітах Бакеу та Долж, було зареєстровано в 2019 році 67 жертв, що вдвічі більше порівняно з 2018 роком, але були ідентифіковані випадки й в повітах Галац, Яси, Келерашь, Вранча, Прахова, Констанца, Муреш, Сібіу, Брашов. Фактично, є дуже багато випадків, і ми бачимо, що це явище без проблем розвивається у всіх повітах країни.»

    Робота, яка звучить чудово, парубок, який занадто швидко каже тобі «Я тебе кохаю», є спокусливими для менш розсудливої людини, стверджує Яна Матей: «Якщо пропозиція про місце праці є дуже доброю, її зазвичай треба перевіряти. Якщо це неможливо, треба повідомити рідним контактні дані, місце призначення та встановити певну дату: «Якщо я не зателефоную вам до тієї дати означає, що щось сталося.» Ідеально було б не погоджуватися з пропозицією, яку не можна перевіряти.»

    Через відсутність любов, жертв дуже легко обманювати гарними словами, які звучать як магія, однак йде мова про «чорну магію». Яна Матей: «На даний час найчастіше застосовується метод вербування «закоханого чоловіка» у випадку дорослих жінок, але зокрема у випадку дівчат. Торгівці людьми орієнтуються на дівчат віком 10-12 років, оскільки їх дуже легко обдурити. Взагалі ці дівчата походять з проблемних сімей або ніхто не піклується ними. Таким чином, коли вони чують, магічний вираз «Я кохаю тебе», вони хочуть вірити цьому.»

    Як це сталося в «справі Цендерей», торговців людьми іноді виправдають в результаті навмисного затягування судових процесів, а строки давності доказів закінчуються. І навіть якщо вони потрапляють до в’язниці, останнім часом строк покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Яна Матей пояснює: «У Румунії покарання для торгівців людьми були цілком справедливими відповідно до закону 678, їх позбавляли волі навіть до 12 років. На жаль, три статті до Кримінального кодексу внесли змін до Закону 678, і таким чином останнім часом їх не засуджували за фактами торгівлі людьми, а лише за сутенерство, а покарання – просто жалюгідні: 3-6 місяців і часто зі призупиненням. Ми намагаємося повернути покарання, передбачені Законом 678, та особливо запровадити конфіскацію майна, оскільки даремно ми відправляємо їх до в’язниці, якщо вони ведуть свій бізнес звідти.»

    Незалежний депутат колишнього Парламенту Оана Бизган вже має добру законодавчу новину: «Вперше за останні 12 років торговці людьми більше не зможуть отримувати умовні покарання. Я рада, що нам вдалося внести зміни до Кримінального кодексу, і ми можемо серйозно ставитися до цього питання. Ми ще далеко від того, щоб могли говорити про суворі покарання, які б відповідали травмі, що пережили жертви, але, принаймні на даний момент, кожен торговець людьми потрапляє до в’язниці. Закон вже діє, і я сподіваюся, що це допоможе у боротьбі, а також у запобіганні цьому явищу.»

  • Торгівля дівчатами та ґендерне насильство

    Торгівля дівчатами та ґендерне насильство


    За даними Європейської Комісії, між 2015 та 2016 роками
    більше половини (56%) торгівлі людьми в ЄС було спрямовано на сексуальну експлуатацію, і це залишається найпоширенішою формою торгівлі людьми. У цьому контексті, як очікувалося, жінки та дівчата складали понад дві третини (68%) зареєстрованих жертв. Цей відсоток підніметься
    до 77%, якщо ми видалимо статистичні дані про Великобританію, яка, між часом,
    вже не є членом ЄС.

    Першими п’ятьма європейськими країнами громадянства жертв
    були Румунія, Угорщина, Нідерланди, Польща та Болгарія. Сьогодні ситуація,
    схоже, не змінилася, Румунія будучи в
    2018 році, однією з країн-джерел торгівлі людьми в Європі, за даними
    Національного агентства з питань боротьби із торгівлею людьми, і приблизно
    половина загальної кількості жертв – неповнолітні. Деякі з цих дівчат, яким
    якимось чином вдається врятуватися від такого типу сучасного рабства,
    опиняються під опікою активістки Яни Матей, яка 20 років тому відкрила у місті Пітешть,
    притулок для захисту та реінтеграції жертв торгівлі людьми у суспільство.

    Між
    часом заснована нею неурядова організація «Reaching Out Romania» допомогла понад 600 жертвам сексуальної експлуатації відновити своє життя,
    як розповідає Яна Матей: «Я почала з орендованої квартири, потім кількість
    дівчат зросла. Десь у 2000 році був досягнутий пік. Спочатку дівчат вивозили на
    маршрут колишніх югославських країн. Пізніше, ми побудували для них центр, а
    минулого року ми побудували ще один центр на 6 місць, тому що ми не справлялися
    із ситуацією. Загалом у двох центрах є 18 місць, а наразі у них живуть 12
    дівчат. Другий центр, транзитний центр, як ми його називаємо, і який ми почали
    будувати минулого року, ще не готовий. А ще у нас є місця на фермі лаванди в
    Крайові, адже ми створили альтернативу для дівчат, які не хочуть продовжувати
    навчання. Більшість з них походять із сільських місцевостей, і на нашій фермі
    лаванди ми навчаємо їх, як розвивати власний бізнес. Зараз нашим дівчатам від
    12 до 14 років, і на мій погляд, це педофілія, а не торгівля людьми. Це не
    насильство над жінками, а насильство над дитиною.»





    Якщо на
    фермі лаванди у цих дівчат є можливість придбати певні навички, необхідні для
    пошуку роботи або способу самообслуговування поза проституцією, в притулку, наданому
    організацією Яни Матей, їм також надають психологічні консультації. Травми жертв сексуального рабства є
    специфічними, їх важко подолати та живляться вони досвідом набутого до періоду експлуатації. У них відсутня впевненість в собі, часто викликана відсутністю любові, з якою вони виросли в сім’ї. Ці раніше існуючі проблеми
    використовуються торговцями людьми та найкраще висвітлюються методом loverboy,
    одним із найефективніших способів вербування дівчат з метою торгівлі людьми. Цим методом торговець переконує дівчат, а потім, експлуатуючи їх почуття кохання, змушує їх займатися проституцією.

    Яна Матей розповідає про травми до і після періодуїх експлуатації: «За допомогою методу вербування «loverboy», особистість дитини насправді повністю зазнає цькування та нападу.
    Підкреслюється відсутність самооцінки цих дівчат. Мова йде про дітей, які не
    знають, що означає любов, і тому їх дуже легко вербувати. На жаль, вони стають
    залежними від статевих стосунків. Якщо вони починають своє сексуальне життя в
    11 або 12 років і мають 10/15 клієнтів на день, виникає певний тип залежності,
    про який ніхто не говорить. Більше того. На всіх цих маленьких дівчат показують
    пальцем. У цьому контексті деяким дуже легко судити так, як ніби вони винні в
    тому, що з ними відбувається. Перші три місяці надзвичайно важкі, тому що все, чого
    вони хочуть, – це повернутися до іхнього колишнього оточення. Державні установи
    не дуже допомагають нам у цьому плані. Наприклад, відповідно до закону, кожна
    дитина повинна ходити до школи. Однак дівчата, що врятувалися від сексуального
    рабства, не можуть так швидко повернутися до школи».





    Саме тому існує потреба в комплексному підході до проблеми торгівлі людьми. Міністерства освіти і охорони здоров’я,
    міністерство внутрішніх справ, міністерство юстиції та Управління боротьби з організованою злочинністю повинні працювати
    разом. І всі повинні співпрацювати з неурядовими організаціями, які дуже добре
    знають ситуацію та потреби цих дівчат, вважає Яна Матей. Крім того, у колективній свідомості сільських
    громад, звідки походить більшість цих дівчат, звинувачення жертви торгівлі людьми є загальним місцем, а сексуальна експлуатація не повністю
    зрозуміла як вид гендерного насильства щодо жінок.
    Найчастіше таке ставлення зустрічається у випадку з жертвами іншого відомого
    явища, що стосується жінок: домашнього насильства. Елена Самоїле, координатор програм Центру FILIA, асоціації, яка
    виступає за права жінок, описує цей менталітет: «Звинуваченння жертви на рівні суспільства досить високе. Найчастіше
    жертва також винна в тому, що вона вирішує залишатися у жорсткому браці. Найчастіше
    кажуть жінка та, мабуть, у чомусь провинилася. У висновок хочу
    сказати, що ми живемо в суспільстві, де жінок звинувачують у ініціюванні насильства,
    яке теж вони переживають. Чоловікам, які найчастіше є агресорами, виправдовують
    цю поведінку.»

    Крім того, експерти вже попереджають, що на даний момент, кількість випадків насильства в сім’ї зросла у всьому
    світі, і багатьох жінок обставини змушують залишатися замкненими разом із
    агресивними партнерами.