Tag: торгівля людьми

  • 11 березня 2025 року

    11 березня 2025 року

    ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії сьогодні відхилив кандидатуру праворадикального екстреміста Келіна Джорджеску на травневих президентських виборах. В своєму поданні він оскаржив рішення Центрального виборчого бюро про визнання його кандидатури недійсною. Приймаючи це рішення, ЦВБ послалося на рішення Конституційного суду про скасування президентських виборів наприкінці минулого року і заявило, що кандидатура Джорджеску не відповідає умовам законності, оскільки, не дотримуючись виборчої процедури, він порушив власне обов’язок захищати демократію, яка ґрунтується на справедливих, чесних і неупереджених виборах. Відхилення кандидатури Келіна Джорджеску членами ЦВБ викликало бурхливі протести його прихильників, в результаті яких 13 жандармів отримали поранення і були госпіталізовані. Так само були зафіксовані значні матеріальні збитки. Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу за публічне підбурювання, а позапарламентська опозиційна партія РЕПЕР подала заяву про кримінальне правопорушення за фактом публічного підбурювання та образливих заяв, зроблених лідером популістського, ультранаціоналістичного парламентського опозиційного Альянсу за єдність румунів Джордже Сіміоном, найманцем Гораціу Потрою, оголошеним у міжнародний розшук, та Келіном Джорджеску, невдоволених рішення ЦВБ. КСР також відхилив подання щодо оскарження рішення Центрального виборчого бюро про реєстрацію кандидатури у президенти генерального мера столиці Нікушора Дана. Також у вівторок Центральне виборче бюро прийняло рішення зареєструвати кандидатуру Кріна Антонеску на президентських виборах, якого підтримує чинна правляча коаліція.

     

    НАТО – “НАТО має військові сценарії, підготовлені на випадок будь-якої безпекової ситуації, яка може вплинути на країни-члени, в тому числі на східному фланзі”, – заявив в.о. президента Румунії Іліє Боложан. Його заява пролунала після того, як адміністрація у Вашингтоні дала зрозуміти, що може зменшити свою присутність в Європі, а деякі американські війська можуть бути передислоковані. З іншого боку, румунські ЗМІ зазначають, що розширення військової бази НАТО в населеному пункті Міхаїл Когелнічану (південний схід) триває згідно з планом і немає жодних ознак того, що воно зупиниться. Близько 200 місцевих жителів вже працюють на базі, а їх кількість може зрости, враховуючи, що проєкт вартістю 2,5 млрд. євро передбачає створення в цьому районі справжнього військового містечка, в якому буде розміщено 10 000 військових і цивільних осіб.

     

    ВІЙНА РФ ПРОТИ УКРАЇНИ – Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн та Президент Європейської Ради Антоніу Кошта у вівторок на пленарному засіданні Європарламенту закликали до швидкого збільшення оборонного потенціалу Європи, що має йти пліч-о-пліч з підтримкою України, оскільки Кремль “витрачає на оборону більше, ніж уся Європа”. Як повідомляє Agerpres, глава ЄС заявила, що існує нагальна потреба надати Україні військові ресурси, яких їй не вистачає, та дати їй надійні гарантії безпеки. “Йдеться про всю Європу і безпеку всього нашого континенту”, – підкреслила Урсула фон дер Ляєн. Зі свого боку Антоніу Кошта заявив, що “ЄС переживає визначальний момент” і, що “відчуття нагальності є очевидним”. “Збройна агресія Росії проти України триває вже четвертий рік і небезпека, яку вона становить, має більш широкі наслідки”, – додав Президент Європейської Ради.

     

    ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Танцос Барна сьогодні взяв участь у засіданні Ради з економічних та фінансових питань у Брюсселі. Ключовими питаннями порядку денного були конкурентоспроможність та покращення бізнес-середовища, податкове співробітництво, збройна агресія Росії проти України, механізм відновлення та стійкості. Єврокомісія представила міністрам комплексний пакет, який має на меті допомогти досягти скорочення адміністративного тягаря щонайменше на 25%, а для малих та середніх підприємств (МСП) – щонайменше на 35%. Що стосується агресії Росії проти України, міністри обмінялися думками про стан справ щодо економічних та фінансових наслідків війни, включаючи впровадження санкцій, з особливим наголосом на їх практичному застосуванні в митній сфері. Міністри також підбили підсумки впровадження Механізму відновлення та стійкості.

     

    ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ – Палата депутатів і Сенат, на спільному засіданні у вівторок прийняли рішення про створення спеціальної спільної комісії з протидії торгівлі людьми. Серед завдань комісії: аналіз причин і факторів, що сприяють торгівлі людьми, включаючи трудову або сексуальну експлуатацію, торгівлю дітьми та інші форми жорстокого поводження, аналіз роботи установ та органів публічної адміністрації, відповідальних на центральному та місцевому рівнях за запобігання, виявлення, розслідування та протидію торгівлі людьми, оцінка ефективності вжитих заходів, підготовка законодавчих пропозицій щодо внесення змін до законодавства у цій сфері. Іншою метою є виявлення, оцінка та просування передових практик, інструментів та стратегій запобігання та протидії торгівлі людьми, включаючи трудову експлуатацію та інші форми зловживань, а також захисту, підтримки та реінтеграції постраждалих від торгівлі людьми.

     

    Р.МОЛДОВА – У вівторок Європейський парламент переважною більшістю голосів підтримав план економічної підтримки Республіки Молдова на суму 1,9 мільярда євро. За проголосували 499 депутатів Європарламенту, 117 – проти і 44 – утрималися. Під час дебатів у понеділок депутати Європарламенту підкреслили, що цей механізм допоможе Молдові стати енергетично незалежною від Росії, – повідомляє Радіо Кишинів. За словами цитованого джерела, європейський план для Республіки Молдова передбачає виділення 520 мільйонів євро у вигляді грантів, а ще 1,5 мільярда євро – у вигляді кредитів під низькі відсотки. Кошти виділятимуться двічі на рік за запитами молдовськго уряду, а Європейська комісія перевірятиме, чи були виконані умови плану реформ. План передбачає розвиток інфраструктури та збільшення фінансової допомоги, поступову інтеграцію Молдови до єдиного ринку ЄС та проведення фундаментальних соціально-економічних реформ.

  • 18 жовтня 2024 року

    18 жовтня 2024 року

    ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – 17 жовтня був останній день подання списків кандидатів на вибори 466 сенаторів та депутатів до Парламенту Румунії. 21 політична партія та політичне угрупування вступили у виборчі перегони, результати яких будуть визначені на виборчих дільницях 1 грудня у Національний день Румунії. Для того, щоб гарантувати свою присутність у наступному законодавчому органі, політичні партії повинні набрати 5% від загальної кількості дійсних голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

     

    САМІТ – Президент Клаус Йоганніс закликав на осінньому саміті Європейської Ради до сильного сигналу з боку ЄС щодо підтримки Республіки Молдова в процесі європейської інтеграції, особливо в нинішньому виборчому контексті, засудивши втручання і спроби дестабілізації з боку Москви. Основні теми дводенного саміту також охоплювали ситуацію в Україні, події на Близькому Сході, конкурентоспроможність ЄС та управління міграцією, а також дискусії щодо Грузії, підтримки багатосторонньої системи та міжнародного порядку, заснованого на правилах, і цін на енергоносії. Глава румунської держави наголосив на важливості доступних цін на енергоносії, необхідності посилення зв’язку та усунення структурних вузьких місць у мережах передачі енергії.

     

    ОБОРОНА  – Міністр оборони Анджел Тилвер підписав у п’ятницю в Брюсселі документ про приєднання Румунії до листа про наміри щодо Пан’європейського коридору VIII для військової мобільності разом з Албанією, Болгарією, Італією та Північною Македонією. Метою документа є спрощення і прискорення пересування військових сил і техніки як у мирний час, так і в ситуаціях кризи або конфлікту. Згідно з прес-релізом Міноборони, приєднання Румунії до цього коридору військової мобільності, на додаток до двох проектів, розроблених в рамках НАТО, учасником яких вона вже є, з Болгарією і Грецією та Туреччиною і Болгарією, відповідно, активізує зусилля із забезпечення транзиту військ і військової техніки та посилить можливості реагування в Чорноморському регіоні для забезпечення стабільності і безпеки. У п’ятницю, на другий день зустрічі міністрів оборони в Брюсселі, румунський міністр Анджел Тилвер взяв участь у засіданні Північноатлантичної ради, присвяченому оцінці та адаптації сил і засобів стримування і оборони НАТО. За повідомленням Міноборони, міністр наголосив на важливості продовження зусиль з прискорення адаптації сил і засобів стримування і оборони Альянсу. На засіданні було підкреслено тверду прихильність країн-членів НАТО до забезпечення стабільності і безпеки в регіоні.

     

    НАТО – Новий Генеральний секретар НАТО Марк Рютте привітав Румунію і сили Альянсу за швидку реакцію на інцидент, що стався в четвер, коли підозрілий безпілотник залетів на 14 кілометрів у румунський повітряний простір. Звертаючись до Ради міністрів оборони країн-членів Альянсу, Марк Рютте запевнив, що НАТО продовжить посилювати спостереження в цьому регіоні і що союзники планують нові інвестиції в системи протиповітряної оборони і сучасні винищувачі, в основному F-35 5-го покоління. Крім того, за словами посадовця, альянс значно збільшив свою присутність на східному фланзі і посилив місію повітряної поліції НАТО. У п’ятницю міністерство оборони в Бухаресті уточнило, що після виявлення підозрілого безпілотника радари повітряного спостереження постійно відстежували маршрут об’єкта, який увійшов на територію країни. Крім того, додали в Міноборони, чотири винищувачі піднялися в повітря для моніторингу ситуації, але не мали з ним візуального контакту в жодній точці маршруту, що змінювався.

     

    ВИБОРИ В МОЛДОВІ – 3,3 мільйона виборців у Респ. Молдова, як очікується, прийдуть на виборчі дільниці в неділю 20 жовтня на історичні вибори: вибори президента республіки та референдум щодо європейського майбутнього країни. За даними Центральної виборчої комісії, організовано 2 219 виборчих дільниць і вперше надруковано виборчі бюлетені не лише румунською, але й п’ятьма мовами національних меншин: українською, болгарською, гагаузькою, російською та ромською. Для молдован за кордоном буде відкрито 231 виборчу дільницю в 37 країнах, найбільше в Італії – 60, Німеччині – 26, Франції – 20 і Великобританії – 17. У Румунії буде відкрито 16 виборчих дільниць, стільки ж, скільки і в США, в той час як в Росії, з міркувань безпеки, будуть відкриті лише 2 виборчі дільниці, обидві в Москві. Дві виборчі дільниці також будуть відкриті в Україні, в Києві та Одесі. Чинна глава держави Майя Санду є фаворитом згідно з опитуваннями, за неї проголосували б 29,5% респондентів. Колишня чиновниця Світового банку Майя Санду була обрана президентом у листопаді 2020 року на хвилі популярності як антикорупційна реформаторка з проєвропейською програмою. Опитування також показують, що понад 54% молдован виступають за включення членства в ЄС до конституції країни. Після розпаду Радянського Союзу колишня радянська республіка коливалася між прозахідною і проросійською орієнтаціями.

     

    ФЕСТИВАЛЬ – У п’ятницю в Бухаресті стартував Національний театральний фестиваль – культурна подія, що відбувається вже в 34-е, цього року під назвою «Драматургія можливого». До 28 жовтня любителі театру можуть побачити вистави, відібрані для фестивалю, який, за словами кураторів, присвячений «можливостям». Понад 30 вистав з Бухареста та всієї країни увійшли до офіційної програми фестивалю. Серед них «Антологія зникнення» сценариста і режисера Раду Афріма, «Дванадцята ніч» Вільяма Шекспіра, режисера Андрей Шербан, «Гедда Габлер» Генріка Ібсена, режисер Томас Остермайєр та багато інших. Цього року буде представлено п’ять гостьових вистав з-за кордону – Німеччини, Ірландії, Польщі та Бельгії. Подію продюсує UNITER – Румунська спілка театральних діячів. Національний театральний фестиваль є культурним проєктом, що фінансується Міністерством культури.

     

    ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ – Сьогодні ввечері, з нагоди Європейського дня боротьби з торгівлею людьми, будівля Уряду в Бухаресті підсвічена синім кольором на знак солідарності з жертвами цього злочинного явища. «Торгівля людьми є кричущим і гідним осуду порушенням основних прав людини, проти якого ми будемо продовжувати діяти послідовно і рішуче» – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. На додаток до нової національної стратегії в цій сфері, зусилля Румунії щодо запобігання та боротьби з торгівлею людьми також отримають фінансову підтримку від США в розмірі 10 мільйонів доларів протягом наступних п’яти років. Європейський день боротьби з торгівлею людьми відзначається щороку 18 жовтня.

     

    ФІЛЬМ – На Римському кінофестивалі, який триватиме до 28 жовтня, серед показів – румунська стрічка: «Насті» – документальний фільм режисера Тудора Джурджіу у співпраці з Крістіаном Паскаріу та Тудором Д. Попеску про життя та кар’єру тенісиста Іліє Настасе. Вже 19-й рік поспіль Римський кінофестиваль відзначає найновіші міжнародні постановки та молоді голоси європейського кіно. Серед цьогорічних гостей – американський режисер Френсіс Форд Коппола та актори Джонні Депп і Віґґо Мортенсен. Режисери Тудор Джурджіу та Крістіан Паскаріу прилетять до Риму на подію і зустрінуться з глядачами 21 та 22 жовтня на двох показах фільму. До них приєднаються легендарний менеджер ATP і тенісний промоутер Вітторіо Сельмі та один з провідних італійських спортивних журналістів Убальдо Сканагатта. Обидва з’являються в «Насті», де розповідають про роки слави румунського тенісиста.

  • Партнерство для запобігання торгівлі дітьми

    Партнерство для запобігання торгівлі дітьми

    Румунія стала першою країною в Європі, яка отримала фінансову допомогу від США у розмірі 10 мільйонів доларів на покращення національної системи запобігання та протидії торгівлі дітьми. Уряди Румунії та США підписали в Бухаресті п’ятирічну рамкову угоду про партнерство у сфері захисту дітей.

    Торгівля людьми – це зло, яке позбавляє мільйони людей гідності та свободи, – заявила Кетлін Кавалєк, посол США в Бухаресті. Щоб допомогти найбільш вразливим верствам населення, уряд США розвиватиме рамкове партнерство з румунською владою та низкою неурядових організацій, щоб забезпечити кращий захист дітей. Кетлін Кавалєк зазначила, що Сполучені Штати підтримуватимуть Румунію в її зусиллях з розробки стратегії запобігання, орієнтованої на жертву, посилення захисту дітей-жертв торгівлі людьми та покращення розслідувань з метою переслідування та притягнення до відповідальності торговців дітьми.

    Міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою, своєю чергою, заявив, що підписання цього партнерства є продовженням іншої співпраці, а також свідчить про рішучість румунської влади боротися з насильством над дітьми в усіх його формах. Він також зазначив, що в останні роки в усьому світі ці явища, в тому числі в Інтернеті та всі форми торгівлі дітьми з метою їх експлуатації, тривожно зросли, і Румунія не уникла цього лиха.

    Угода побудована навколо чотирьох цілей: запобігання, захист, переслідування та співпраця між державними органами та громадянським суспільством. Підписання Партнерства відкриває новий фронт у боротьбі з торгівлею людьми та за безпеку дітей в Інтернеті. Таким чином, воно забезпечує реалізацію деяких завдань, передбачених Національною стратегією протидії торгівлі людьми на 2024-2028 роки, і підтверджує, що захист дітей та підлітків від небезпеки торгівлі людьми є пріоритетним завданням Міністерства внутрішніх справ через Національне агентство з питань протидії торгівлі людьми.

    Серед очікуваних результатів партнерства – створення Національного центру з протидії зловживанням та сексуальній експлуатації неповнолітніх в Інтернеті, який діятиме в рамках Генерального інспекторату Поліції Румунії, Центру передового досвіду з цифрової безпеки дітей при Національному управлінні з питань захисту прав дітей та усиновлення, а також підвищення рівня обізнаності населення про ризики торгівлі дітьми та сексуальної експлуатації дітей в Інтернеті. Міністерство внутрішніх справ підтверджує цим самим свою відданість продовженню зусиль у співпраці з іншими відповідальними установами та органами влади, спрямованих на боротьбу з торгівлею людьми та покращення захисту і допомоги, що надається жертвам цього злочину.

     

  • Заходи проти торговців людьми

    Заходи проти торговців людьми

    Сенат Румунії одноголосно прийняв на пленарному засіданні законодавчу пропозицію про внесення змін до Кримінального кодексу, яка передбачає однакову правову практику для торгівлі людьми та сутенерства за допомогою примусу. Сутенери будуть покарані так само, як і торговці людьми, тому вони більше не зможуть отримувати умовні терміни ув’язнення.

    Наразі сутенери в деяких випадках можуть уникнути відбування покарання за ґратами, якщо, наприклад, жертви скажуть, що їх не примушували до сексу в обмін на гроші. Ініціаторами законодавчої пропозиції виступили депутати Європарламенту від соціал-демократів Флорін Маноле та ліберал Крістіан-Тудор Бекану. Флорін Маноле заявив, що всі без винятку торговці людьми повинні сидіти у в’язниці.

    Згідно з пояснювальною запискою, боротьба з торгівлею людьми є пріоритетом для румунської влади через негативний вплив на жертв торгівлі людьми, складний і транскордонний характер цього явища, мобільність і гнучкість організованих груп, паралельно з професіоналізацією злочинців, які використовують нові технології для досягнення своїх цілей. Депутат Європарламенту Флорін Маноле зазначив, що законопроект необхідний, оскільки чинний Кримінальний кодекс породжує плутанину між торгівлею людьми та сутенерством у його обтяжливій формі, що реалізується шляхом примусу.

    Він додав, що на практиці немає різниці між цими двома злочинами, оскільки обидва здійснюються під примусом, обидва є однаково серйозним втручанням у права та недоторканність жертв. «Залежно від категоризації, винні можуть бути притягнуті до більш або менш суворої відповідальності. Відповідальність має бути однаково суворою в обох ситуаціях», – підкреслив євродепутат від соціал-демократів. Ініціативу підтримали всі парламентські фракції. Тепер законодавча пропозиція, прийнята Сенатом, буде обговорюватися Палатою депутатів, яка в даному випадку є органом, що приймає рішення.

    Зі свого боку, міністерка юстиції Аліна Горгіу оголосила, що правова допомога стане безкоштовною для жертв ряду злочинів, включаючи сексуальні домагання, дитячу порнографію, тортури і рабство. Нещодавно був оновлений список психоактивних речовин, заборонених в Румунії. До списку було додано чотирнадцять нових назв. З них 13 відносяться до категорії наркотиків високого ризику, а один – до категорії ризику. Експерти виявили, що новітні психотропні речовини на ринку викликають залежність навіть після першого вживання, і радять батькам бути уважними до поведінки своїх дітей. Найближчим часом у школах розпочнуться кампанії з профілактики наркоманії та консультування.

  • 28 червня 2024 року

    28 червня 2024 року

    ЄС – На засіданні Європейської Ради в Брюсселі Президент Румунії Клаус Йоганніс під час обговорення Стратегічного порядку денного ЄС на період 2024-2029 років наголосив на тому, що документ має відображати спільне зобов’язання продовжувати зусилля, спрямовані на створення сильнішого, стійкішого та впливовішого Союзу на міжнародному рівні. Глава румунської держави також підкреслив, що новий Порядок денний повинен підкреслити просування політики розширення, єдність Союзу в підтримці України та важливість співпраці між ЄС і НАТО. Також у Брюсселі лідери ЄС вирішили, хто обійме головні посади в інституціях Євросоюзу: Урсула фон дер Ляєн від ЄНП номінована на посаду голови Єврокомісії, прем’єр-міністр Естонії, лібералка Кая Каллас – на посаду глави дипломатії, а колишній прем’єр-міністр Португалії Антоніу Кошта очолить Європейську Раду.

    ЛІТАКИ – Ще три літаки F-16, придбані Румунією у Норвегії, прибули в п’ятницю на авіабазу Кимпія Турзій (центр), повідомило Міністерство оборони. Таким чином, ВПС Румунії отримали 9 з 32 придбаних літаків. Вся партія має прибути до країни до кінця наступного року.

    ОБСЄ – Починаючи з суботи, в Бухаресті проходить 31-а щорічна сесія Парламентської асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Темою сесії є парламентський погляд на роль ОБСЄ в сучасній архітектурі безпеки. Учасники – парламентарі з понад 50 країн-членів Організації – ухвалять Бухарестську декларацію, документ, який включатиме резолюції загальних комітетів та додаткові резолюції, ініційовані учасниками Асамблеї. Серед них – резолюція про погіршення ситуації з правами людини в російськомовному сепаратистському регіоні Придністров’я в румуномовній Республіці Молдова. Росія та Білорусь не братимуть участь у зустрічі в Бухаресті.

    ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ – Згідно із законом, який підписав президент Клаус Йоганніс, вироки за рабство та торгівлю людьми в Румунії більше не можуть бути умовними. Закон, який набуде чинності цими вихідними, також посилює покарання за такі злочини – до 15 років позбавлення волі. Крім того, закон передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років за виробництво, зберігання, показ, просування, розповсюдження і надання доступу до дитячої порнографії у будь-який спосіб.

    ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку оголосив, що наступного тижня запросить лідерів усіх політичних партій на консультації щодо термінів проведення президентських виборів. Ця заява була зроблена після того, як СДП і НЛП, що формують правлячу коаліцію в Бухаресті, не змогли домовитися про дату виборів на найважливішу посаду в румунській державі. Чолаку заявив, що як голова кабінету міністрів він зобов’язаний не надавати перевагу жодній партії чи коаліції. Він сказав, що консультації з лідерами всіх політичних партій Румунії “є правильним підходом”.

    БІДНІСТЬ – 4 000 000 румунів постраждали від бідності минулого року, що приблизно на 60 000 менше, ніж у 2022 році, згідно з даними, опублікованими Національним інститутом статистики. НІС зазначає, що якби минулого року не виплачувалися пенсії та інші соціальні виплати, майже половина населення опинилася б за межею відносної бідності. Ситуація була б більш драматичною для літніх людей у віці 65 років і старше, а також для людей у віковій групі 55-64 роки, але меншою мірою. Найвищий рівень ризику бідності спостерігався серед домогосподарств, які складаються з двох дорослих і мають трьох і більше дітей, за ними йдуть домогосподарства з одним із батьків. У регіональному розрізі, найвищий рівень ризику бідності спостерігався на південному сході країни, за ним слідував південно-західний регіон Олтенія, а найнижчий – Бухарестсько-Ілфовський регіон.

    ПОЖЕЖІ – 80 румунських пожежників вирушають до Франції, щоб допомогти місцевій владі гасити лісові пожежі, які можуть виникнути влітку. Місія має на меті скоротити час реагування у випадку лісової пожежі, оптимізувати навчання з колегами з європейських країн і поліпшити співпрацю між силами, що беруть участь у місії. Перша група з 40 пожежників та восьми одиниць техніки вже вирушила до Франції, повідомляє Генеральна інспекція з надзвичайних ситуацій. Програма допомоги фінансується Європейським Союзом як захід підтримки французьких громад після пожеж останніх років.

    США – Передвиборча команда республіканця Дональда Трампа заявила про перемогу вчора ввечері на перших передвиборчих теледебатах з чинним президентом-демократом Джо Байденом. Нинішній лідер Білого дому, однак, вважає, що він “добре виступив”, тоді як реакція на його виступ розділилася, в тому числі і в таборі демократів. Американська та міжнародна преса відзначає, що дебати між двома кандидатами в президенти США були позначені особистими випадами, ваганнями Байдена і брехнею з боку Трампа. Право на аборт, міграція, війни в Україні та Секторі Газа, штурм Капітолію в січні 2021 року та економіка США були основними темами обговорення. Наразі, менш ніж за п’ять місяців до виборів 5 листопада, Дональд Трамп і Джо Байден, два найстаріші кандидати в президенти США, мають рівну кількість голосів.

  • 12 – 18 травня 2024 року

    12 – 18 травня 2024 року

    Протести працівників у Румунії

    Цей тиждень розпочався з протесту Національного профспілкового блоку (НПБ) Румунії та 29 афілійованих з ним федерацій проти підвищення рівня оподаткування праці. Кілька тисяч членів профспілок взяли участь у мітингу під стінами уряду, вимагаючи зниження податків, які, на їхню думку, є занадто високими по відношенню до заробітної плати. Протестувальники вважають, що нинішня ситуація не заохочує людей до праці, а високі податки означають більше незадекларованої роботи. За даними Національного профспілкового блоку, Румунія є єдиною країною в світі, де з 2018 року внески бізнесу до системи соціального забезпечення були перекладені на плечі працівників. Профспілчани зазначають, що в даний час Румунія має одне з найвищих податкових навантажень на витрати на робочу силу в ЄС: 42,8% порівняно з середньоєвропейським показником у 38,6%. Водночас, за даними НПБ, який посилається на дані Євростату, низькі зарплати і високі податки зробили Румунію третьою країною з найнижчим рівнем зайнятості в ЄС у 2023 році, після Італії та Греції. Лише 69% румунів у віці від 20 до 64 років працюють, що означає, що майже третина румунів не працює. З іншого боку, дані Національного інституту статистики показують, що середня заробітна плата брутто в березні досягла 8500 леїв (близько 1700 євро), а чиста – 5185 леїв (1040 євро), що більше ніж на 6% порівняно з попереднім місяцем і майже на 14% порівняно з березнем 2023 року. На презентації інфляційного звіту голова НБР Муґур Ісереску зазначив, що доходи в Румунії загалом зростають набагато швидше, ніж продуктивність праці і це матиме значний вплив на інфляцію. Тому НБР переглянув свій прогноз інфляції на кінець цього року, дещо підвищивши його з 4,7% до 4,9%. Однак, згідно з весняним прогнозом Європейської комісії, очікується, що наприкінці 2024 року інфляція в Румунії становитиме майже 6%, що більш ніж удвічі перевищить середньоєвропейський показник. Муґур Ісереску пояснив у цьому контексті, що в останні роки в Румунії були зафіксовані більш повільні темпи зростання інфляції, а зараз також спостерігається більш повільне зниження цього показника, ніж у країнах регіону.

     

    Жорсткіші закони в Румунії

    Парламент Румунії прийняв закон, згідно з яким водії у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, які спричиняють смертельні ДТП, можуть бути позбавлені права керування транспортним засобом на строк до десяти років. Він також забороняє відстрочку тюремного ув’язнення для тих, хто був засуджений за спричинення смертельних аварій у стані алкогольного сп’яніння або під впливом психоактивних речовин. По суті, за керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння особа буде позбавлена права керувати автомобілем на строк до 10 років на додаток до вже відбутого покарання. Якщо такий водій спричинить дорожньо-транспортну пригоду зі смертельними наслідками, покарання становитиме від 15 до 25 років ув’язнення. Крім того, закон передбачає, що особи, у яких виявлять заборонені речовини, більше не будуть штрафуватися, а отримуватимуть покарання у вигляді позбавлення волі. Румунський парламент також ухвалив закон, згідно з яким засуджені до позбавлення волі, які втекли з країни, повинні будуть оплатити витрати держави на їх екстрадицію до Румунії. За словами міністерки юстиції Аліни Горгіу, витрати на кожну особу, доставлену в країну для відбування покарання, становлять від кількох тисяч до 25 000 євро і це ті гроші, які держава зараз виділяє, в той час як кількість втікачів зростає з року в рік.

     

    Румунія має Національну стратегію боротьби з торгівлею людьми

    Румунія, яку в минулі роки критикували за неефективні заходи з протидії торгівлі людьми, в понеділок представила Національну стратегію боротьби з торгівлею людьми на 2024-2028 роки, яка має на меті зменшити масштаби цього явища, виявити жертв, надати їм допомогу і покарати торговців людьми. З початку 2000-х років країна досягла значного прогресу в боротьбі з цим явищем, як у створенні правової бази, так і в організації необхідних інституцій, але багато чого ще належить зробити, кажуть ті, хто був присутній на презентації. За даними Міністерства внутрішніх справ, стратегія боротьби з торгівлею людьми побудована на чотирьох стовпах: запобігання, покарання, захист і партнерство. Вона також передбачає чіткі рамки для дій, спрямованих на підвищення спроможності всіх структур, які беруть участь у боротьбі з торгівлею людьми. За даними Національного агентства з боротьби з торгівлею людьми з моменту створення агентства в 2005 році, тобто за 19 років, в Румунії було зареєстровано 19 000 жертв торгівлі людьми і винесено понад 4 000 обвинувальних вироків. У цьому контексті влада стверджує, що шляхи втручання були визначені, партнерства існують і необхідні ресурси будуть виділені для посилення боротьби з цим явищем.

     

    Порт Констанца має 2 нових термінали

    Починаючи з середи румунський чорноморський порт Констанца збільшив свої операційні потужності за рахунок двох нових терміналів. Один з них дозволить розвантажувати колісні вантажівки безпосередньо з кораблів і зможе обробляти до 80 000 ТЗ на рік, тоді як вантажний термінал працюватиме з агабаритним обладнанням для важких і великогабаритних вантажів. Нові об’єкти допоможуть покращити сполучення між існуючими морськими та залізничними транспортними шляхами в Румунії, а також матимуть позитивний вплив на переміщення товарів між континентальною Європою та Чорним, Адріатичним і Північним морями. Інвестиції склали близько 65 мільйонів євро, проєкт був розроблений компанією DP WORLD з Дубая, Об’єднані Арабські Емірати. Констанца вже є найбільшим контейнерним портом на Чорному морі, а наступного року тут має відкритися ще одна мульти-перевалочна платформа після того, як ця ж компанія інвестує 50 млн євро в Румунії.

     

    ФК Корвінул – володар Кубка Румунії з футболу

    ФК Корвінул «Хунедоара» вперше виграв Кубок Румунії після перемоги у серії післяматчевих пенальті над Оцелул «Галац» з рахунком 3:2. Матч відбувся у середу ввечері на муніципальному стадіоні в Сібіу. У своєму першому фіналі Корвінул, команда другої ліги, виграв трофей і має шанс на виступ в єврокубках, якщо отримає ліцензію УЄФА. Нагадаємо, що в цьому сезоні бухарестський клуб FCSB став чемпіоном Румунії з футболу.

  • 14 травня 2024 року

    14 травня 2024 року

    СОЛІДАРНІСТЬ – Палата депутатів і Сенат Румунії зібралися сьогодні на урочисте спільне засідання, щоб відзначити День солідарності і дружби між Румунією та Державою Ізраїль, встановлений законом , прийнятим 10 квітня. Щороку 14 травня Адміністрація Президента, Парламент та Уряд вживатимуть необхідних заходів для того, щоб прапор Держави Ізраїль вивішувався поряд з прапором Румунії. З нагоди Дня солідарності та дружби між Румунією та Державою Ізраїль можуть бути організовані дипломатичні, політичні, культурні, соціальні та мистецькі заходи, а в засобах масової інформації можутьбути поширені матеріали про історію та просування двосторонніх румунсько-ізраїльських відносин.

    ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ – Румунія розпочала реалізацію Стратегії боротьби з торгівлею людьми, оскільки щороку сотні румунів, половина з яких – діти та молодь, стають жертвами цього явища. За даними Міністерства внутрішніх справ, Стратегія боротьби з торгівлею людьми побудована на чотирьох стовпах: запобігання, покарання, захист і партнерство. Влада заявляє, що шляхи втручання визначені, партнерські відносини існують та для боротьби з цим явищем будуть виділені необхідні ресурси.

    ПРОТЕСТИ – Румунські працівники несуть майже половину тягаря витрат на послуги для населення, – кажуть представники Національного профспілкового блоку, які організували в понеділок у Бухаресті акцію протесту проти оподаткування праці в Румунії. Протестувальники скаржаться на агресивне державне оподаткування праці, що є причиною ворожого ринку праці з найнижчим рівнем зайнятості в ЄС у 2023 році. Делегація Національного профспілкового блоку взяла участь у переговорах з представниками Міністерства фінансів. Профспілчани закликали вжити заходів щодо зниження податкового навантаження на працю, оскільки податкове навантаження на працівників становить 42,5%.

    ІНФЛЯЦІЯ – Згідно з даними, опублікованими у вівторок Національним інститутом статистики, річна інфляція в Румунії знизилася до 5,9% у квітні з 6,61% у березні. За цей період продовольчі товари подорожчали на 2,07%, непродовольчі – на 7,17%, а послуги – на 10,05%. Згідно з лютневими оцінками, Національний банк Румунії переглянув до 4,7% свій прогноз інфляції на кінець цього року з 4,8% у листопаді та очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року.

    ФІНАНСИ ЄС – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош сьогодні взяв участь у засіданні Ради Європейського Союзу з економічних та фінансових питань, яке пройшло у Брюсселі. На порядку денному – досягнення політичної згоди щодо пропозиції про більш швидке і безпечне скорочення надлишкових податків у джерела виплати (FASTER), що має на меті допомогти у боротьбі з податковими зловживаннями і завершити об’єднання ринків капіталу ЄС шляхом заохочення транскордонних інвестицій. Рада також працювала над досягненням політичної згоди щодо законодавчого пакету про податок на додану вартість (ПДВ) в цифрову епоху. Водночас міністри обмінялися думками щодо стану впровадження Механізму відновлення та стійкості. Теж сьогодні Рада ЄС з економічних та фінансових питань схвалила План України у межах Інструменту ЄС Ukraine Facility на 2024-2027 роки. Представники країн-членів Європейського Союзу досягли домовленості й про використання прибутків від заморожених російських активів для фінансової та військової допомоги Україні.

    КІНО – 77-й Каннський кінофестиваль стартує  сьогодні. Серед великих прем’єр – «Мегаполіс» американського режисера Френсіса Форда Копполи та «Види доброти», в якому Емма Стоун, яка нещодавно зазнала успіху з фільмом «Бідолахи», знову об’єднує зусилля з грецьким режисером Йоргосом Лантімосом. До офіційної програми знаменитого Каннського кінофестивалю увійшли й дві румунські кінострічки: художній фільм «Три кілометри до кінця світу», історія складних стосунків між підлітком та його батьками, режисера Емануеля Пирву, та документальна стрічка «Насті», про життя та кар’єру колишньої першої ракетки світу з тенісу серед чоловіків, румуна Іліє Нестасе, знята режисерами Тудором Джурджу, Крістіаном Паскаріу та Тудором Д. Попеску. Американська актриса Меріл Стріп отримає почесну «Золоту пальмову гілку» кінофестивалю за заслуги та внесок у кінематограф.

    ПДР – Палата депутатів Румунії прийняла в останньому читанні законороєкт, згідно з яким водії з рівнем алкоголю в крові понад 0,8 г спирту на 1 л крові більше не зможуть уникнути тюремного ув’язнення на строк від 1 до 5 років. Нормативно-правовий акт також забороняє відстрочку тюремного ув’язнення для водіїв, засуджених за скоєння смертельних ДТП під впливом алкоголю або психоактивних речовин. Їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 15 до 25 років. Відповідно до закону, осіб, в яких будуть виявлені заборонені речовини більше не штрафуватимуть, а засуджуватимуть до позбавлення волі. Він доповнює закон Анастасії, який діє з минулого року і встановлює тюремне ув’язнення без можливості відстрочки для водіїв у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, які спричиняють смертельні ДТП. Максимальний термін позбавлення права керування транспортним засобом також збільшено з 5 до 10 років. Депутати також ухвалили оновлений список наркотиків підвищеного ризику, до якого увійшли шість нових синтетичних речовин. Жоден з народних обранців не проголосував проти проєкту, але четверо утрималися. Закон буде направлено на підпис президенту і набуде чинності, щойно після підписання. Не виключено, що це може статися вже за кілька днів.

    ІНТЕРНЕТ- У Румунії середня швидкість завантаження та вивантаження даних для фіксованого та мобільного інтернету зросла протягом 2023 року. Минулого року інтернет-користувачі мали середню швидкість завантаження 587 Мбіт/с для фіксованого дротового інтернету, що приблизно на 10% більше, ніж у 2022 році, а середня швидкість завантаження – 548 Мбіт/с, що на 20% більше. Статистичні дані були зібрані компанією ANCOM на основі тестів, проведених на платформі Netograf. Також спостерігається значне зростання середньої швидкості передачі даних у фіксованих мережах WiFi: з 135 Мбіт/с у 2022 році до 156 Мбіт/с у 2023 році на завантаження та з 111 Мбіт/с до 126 Мбіт/с на вивантаження. Дещо зросла і середня швидкість завантаження для мобільного інтернету – до 39 Мбіт/с, а середня швидкість вивантаження – до 12 Мбіт/с, йдеться в релізі.

  • 13 травня 2024 року

    13 травня 2024 року

    МІТИНГ – Національний профспілковий блок і 29 його афілійованих федерацій провели у понеділок мітинг перед будівлею уряду в Бухаресті, після чого відбувся марш протесту. Присутні вимагали зниження податків на працю, які вони вважають занадто високими по відношенню до заробітної плати, а також поваги до праці та тих, хто працює. Генеральний секретар Національного профспілкового блоку Гораціу Райку повідомив, що в Румунії близько 43% брутто-заробітної плати працівника йде до державного бюджету. За його словами, в даний час Румунія має одне з найвищих податкових навантажень на витрати на робочу силу в Європейському Союзі. Протестувальники також скаржаться на те, що низька заробітна плата і високі податки призвели до того, що в 2023 році Румунія мала третій найнижчий рівень зайнятості після Італії та Греції. Дані Євростату показують, що лише 69% румунів у віці від 20 до 64 років працюють, тобто майже третина румунів не працює.

     

    ОБЛІКОВА СТАВКА – Рада керівників Національного банку Румунії ухвалила рішення залишити облікову ставку на рівні 7% річних. Вона залишається незмінною з січня минулого року, коли НБР підвищив її з 6,75%. Рівні мінімальних резервних вимог до зобов’язань кредитних установ в леях та іноземній валюті також будуть збережені на поточному рівні. У понеділок Рада керівників НБР також розглянула і затвердила Інфляційний звіт за травень 2024 року. Оновлений прогноз вказує на перспективу продовження зниження річного показника протягом наступних восьми кварталів, але значно повільнішими темпами, ніж у 2023 році. Таким чином, очікується, що річна інфляція лише незначно знизиться в межах цільового діапазону НБР (1,5-3,5%) в березні 2026 року, а не в грудні 2025 року, як раніше прогнозував Центральний банк.

     

    ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ – Румунія все ще залишається на карті торговців людьми, і щороку 500 громадян країни стають жертвами торгівлі людьми, заявив глава уряду в Бухаресті Марчел Чолаку під час презентації Національної стратегії боротьби з торгівлею людьми. Стратегія, розроблена на наступні п’ять років, має на меті зменшити вплив торгівлі людьми на національному рівні шляхом підвищення ефективності діяльності державних установ, структур громадянського суспільства та приватного сектору. Вона також спрямована на покращення захисту та допомоги жертвам торгівлі людьми, підвищення ефективності системи кримінального правосуддя та стандартизацію процесів збору даних. За словами державного секретаря Міністерства внутрішніх справ Богдана Деспеску, результат Румунії в останній оцінці торгівлі людьми підтверджує, що країна знаходиться на правильному шляху, але є ще над чим працювати. Він також сказав, що нова стратегія створює основу для виконання рекомендацій Державного департаменту США та Організації з безпеки і координації в Європі. До кінця 2028 року влада хоче, щоб в Румунії була створена національна система боротьби з торгівлею людьми, з виділеними та ефективно задіяними необхідними ресурсами.

     

    ВІЗИТ – Комісар ЄС з питань сільського господарства Януш Войцеховський перебуває з дводенним візитом у Румунії. У понеділок він зустрівся з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку. Серед обоговорених тем були майбутнє Спільної аграрної політики, становище фермерів у контексті викликів, пов’язаних з війною в Україні, та продовольча безпека. “У майбутній Спільній сільськогосподарській політиці уряд Румунії підтримує продовження виділення значних фінансових ресурсів європейському сільськогосподарському сектору з метою захисту фермерів та забезпечення конкурентоспроможності Союзу на світових ринках. Необхідно спростити правила і механізми реалізації, щоб Спільна аграрна політика могла легше адаптуватися до непередбачуваних геополітичних і кліматичних подій”, – заявив прем’єр-міністр Румунії. Він також закликав покласти край відмінностям у рівні субсидій, що надаються країнам-членам ЄС на гектар. Учасники зустрічі “привітали збалансований підхід Румунії, яка зуміла задовольнити як потреби транзиту зерна, так і вимоги фермерів” в контексті наслідків війни в Україні, йдеться в заяві. У зустрічі також взяв участь міністр сільського господарства та розвитку сільських територій Флорін Барбу. У вівторок єврокомісар відвідає порт Констанца (південний схід), щоб оцінити ситуацію з поставками зерна та іншої сільськогосподарської продукції з України. Януш Войцеховський завершить свій візит до Румунії, відвідавши низку проєктів, що фінансуються ЄС.

     

    ЄВРОПЕЙСЬКІ ГРОШІ – З моменту вступу до Європейського Союзу Румунія отримала понад 95 мільярдів євро і внесла 30 мільярдів євро до бюджету європейського блоку, так що чистий фінансовий баланс показує профіцит у розмірі 65 мільярдів євро, написав у Facebook міністр фінансів Марчел Болош. “Ми говоримо про можливість, надану за допомогою грошей, що надходять з Брюсселя, для модернізації інфраструктури та можливостей для всіх румунів. Близькість до цієї сфери з моменту вступу зробила мене переконаним прихильником того, що європейські гроші дійсно змінюють життя”, – додав Болош.

     

    ЕПІДЕМІЯ – Міністр охорони здоров’я Александру Рафіла заявив, що в Румунії все ще триває епідемія кору. Він додав, що хвороба в основному присутня в повітах з низьким рівнем вакцинації. Міністр охорони здоров’я закликає батьків імунізувати своїх дітей, які можуть бути щеплені сімейним лікарем. Кір – це інфекційне захворювання, яке легко передається, особливо у невакцинованих дітей, а іноді має важкий перебіг і може викликати ускладнення. За даними Міністерства охорони здоров’я, національне охоплення вакцинацією першою дозою становить 78%, а другою – 62%.

     

    АВТО – У квітні кількість реєстрацій нових автомобілів у Румунії зросла більш ніж на 33% порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомляє Асоціація автовиробників та імпортерів. З них “електрифікований” сегмент продемонстрував стрибок на 47%, а його частка на ринку склала понад 23%. Загалом, з березня 2024 року кількість реєстрацій нових автомобілів зросла на 38% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, або на 41%. Асоціація автовиробників та імпортерів також показує, що в квітні цього року до трійки найбільш продаваних електричних автомобілів увійшли Dacia Spring, Tesla Model 3 і Renault Megane.