Tag: Трамп

За кілька днів виповниться три роки з моменту вторгнення московських військ в Україну. Три роки, протягом яких було важко, якщо навіть неможливо, визначити зустрічі на високому рівні щодо конфлікту та західної допомоги Києву, на яких європейці не сиділи б за одним столом з американцями. Лідери основних країн ЄС і керівники інституцій Євросоюзу зробили це в понеділок у Парижі на екстреному неформальному саміті. Зустрітися їх змусило те, як Вашингтон, все більш непередбачуваний за нової адміністрації Трампа, поводиться зі своїми традиційними союзниками по той бік Атлантики.

Генерал Кіт Келлог, спеціальний представник президента США з питань України та Росії, заявив на Мюнхенській конференції з безпеки, що з європейськими лідерами будуть консультуватися, але вони не братимуть участі в переговорах про припинення війни. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і Президент Європейської ради Антоніо Кошта заявили в понеділок, що Україна заслуговує на мир, який поважає її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність і підкріплений сильними гарантіями безпеки. Мир через силу, як вони назвали його.

Європа, як вони пообіцяли, пропонує свою повну військову допомогу Україні і вважає небезпечним укладати перемир’я без мирної угоди. Це урок, винесений з Мінських угод, які мали на меті покласти край конфлікту після окупації Росією українського півострова Крим і Севастополя в 2014 році. На думку британського прем’єр-міністра Кейра Стармера, правильно, що європейські країни, включно з Великобританією, демонструють готовність робити більше для колективної самооборони. Європа готова більше інвестувати в нашу безпеку, запевнив генсек НАТО Марк Рютте.

Саміт завершився закликом до єдності заради трансатлантичної безпеки та відповідальності за Україну. Президент України Володимир Зеленський заявив у понеділок увечері, що він і президент Франції Еммануель Макрон обговорили гарантії безпеки і досягнення тривалого миру в Україні. «Ми поділяємо спільне бачення: гарантії безпеки повинні бути міцними і стійкими», – написав Зеленський на “Платформі Х”. На його думку, будь-яке інше рішення за відсутності таких гарантій, наприклад, крихке перемир’я, буде лише черговим російським обманом і підготовкою до нової війни Росії проти України або інших європейських країн.

У Бухаресті радник президента Крістіан Дяконеску категорично спростував публічні повідомлення про те, що Румунія отримала запрошення на паризьку зустріч і не скористалася ним. Він оголосив, що румунська сторона працює над відкриттям низки каналів комунікації і що незабаром відбудуться зміни в позиціонуванні Румунії і формуванні певного типу європейської і трансатлантичної солідарності, оскільки і те, і інше відповідає інтересам безпеки країни.

Ще кілька місяців тому офіційний Київ побоювався, що другий президентський термін Дональда Трампа може змусити Україну капітулювати перед Владіміром Путіним. Сьогодні він покладає надії на те, що Трамп нарешті покладе край трирічній кривавій війні. Курт Волкер, який під час першого терміну Трампа був спеціальним представником США щодо України, вважає що Дональд Трамп зможе змусити Путіна сісти за стіл переговорів. «2024 рік був роком очікування. У нас були вибори, ми відволікалися, адміністрація Байдена то говорила “ні”, то говорила “так”… 2025 рік виглядає як рік дій. Ми нарешті рухаємося,” – сказав Курт Волкер в інтерв’ю виданню POLITICO, додавши, що перешкодою на шляху до миру є не той, хто знаходиться у Білому домі, а той, хто знаходиться в Кремлі.

Якщо Зеленський правильно розіграє свої карти, Путін може загрузнути у власних проєктах. Інфляція в Росії вийшла з-під контролю, відсоткові ставки штучно заморожені на вже захмарних 21%, існує дефіцит робочої сили і масові втрати на війні – “це не є стійким суспільством”, – сказав колишній спеціальний представник Трампа по Україні Курт Волкер.

Водночас, як зазначає публікація, це означає, що Володимира Зеленського можуть підштовхнути до поступок, які донедавна здавалися немислимими. Йому, ймовірно, доведеться визнати, що Україна не зможе повернутися до своїх довоєнних кордонів (хоча він ніколи не визнає завойовані землі російською територією) і що українська заявка на вступ до НАТО залишиться без відповіді. Тим часом президент Володимир Зеленський наголосив, що вступ України до НАТО залишається головною гарантією безпеки. За словами Зеленського, 800-тисячна українська армія може бути бонусом для Альянсу, особливо якщо Трамп прагне повернути додому американські війська, які дислокуються за кордоном.

З іншого боку новий спецпосланець Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог заявив в інтерв’ю Reuters, що президентські та парламентські вибори в Україні, які не відбулися вчасно через війну, розв’язану Росією, “повинні бути проведені”. У відповідь президент Володимир Зеленський заявив, що проведення виборів в Україні стане можливим лише після завершення війни або після змін у законодавстві. «В Україні всі розуміють, що це (вибори – ред.) неможливо зробити, поки не закінчиться війна, або треба змінювати законодавство. Я вважаю, що вибори відбудуться одразу після закінчення воєнного стану. Це за законом. Або парламентаріям треба зібратися і змінювати законодавство, що буде зробити дуже важко, тому що суспільство проти.»

Кіт Келлог попередив, що обидві сторони повинні будуть піти на поступки, якщо вони сподіваються домовитися про врегулювання війни, а Дональд Трамп заявив, що переговори з Україною та Росією щодо завершення війни проходять “досить добре”. У розмові на Радіо Румунія, щодо бачення нової адміністрації США на шляхи припинення повномасштабного вторгнення Росії в Україну, колишній представник Румунії при командуванні НАТО в Брюсселі, відставний румунський генерал-лейтенант Вірджил Белечану каже, що цього року вдасться зупинити гарячу фазу війни, добитися перемир’я, але не сталого миру. «Чи буде закінчення війни – важко сказати, швидше за все буде припинення бойових дій і перемир’я. Ми маємо розуміти, що закінчення війни в Україні дуже сильно залежить від умов, які Трамп спробує нав’язати в тому числі і російській стороні. Адже йдеться не про мир силою, а про мир, нав’язаний обом сторонам. Якщо пропозиції Трампа будуть спрямовані лише на виконання вже відомих побажань Путіна, ми побачимо капітуляцію України, і я сумніваюся, що Зеленський погодиться на це, в перспективі виборів, що мають відбутися цього року. Адже у такому разі, ми можемо отримати інше рівняння для України: не прозахідного лідера та уряд, а лідера та уряд, який буде або ультранаціоналістичним, або, як того прагне Москва, пропутінським.»

На думку румунського генерала у відставці Вірджила Белечану, у цьому контексті особливо гостро стоїть питання окупованих територій, які російська сторона вважає своїми та вимог Кремля, щодо зміни законодавства, в тому числі положень Конституції, які закріплюють курс України на членство в НАТО. «Ще однією обов’язковою умовою Москви, пов’язаною з припиненням вогню і перемир’ям, є вимога щодо законодавчих змін українською стороно про відмову України від вступу в НАТО. Але ми всі розуміємо, що ці умови припинення вогню і перемир’я вкрай невигідні Україні, вони створюють вкрай сприятливі умови для Російської Федерації, з розширенням територій, Путін отримає схвалення російського народ, він також створить передумови для того, щоби, у разі порушення угоди про припинення вогню і перемир’я, відновити військові дії, продовжити свою так звану спеціальну військову операцію, і таким чином ми можемо стати свідками початку другої війни між Російською Федерацією й Україною, за чеченським сценарієм.» За словами Вірджила Белечану таким чином, в умовах припинення вогню і перемир’я, тобто вкрай сприятливих для Путіна, останній зможе спокійно продовжувати впровадження своїх планів щодо створення Державного Союзу, утвореного з Російської Федерації, Білорусі, України, Республіки Молдова тощо.

Першою стратегічною метою Путіна є покласти край суверенітету і незалежності України, але його кінцевою стратегічною метою є повалення всього міжнародного порядку, в якому Сполучені Штати мають центральну роль. Якщо його не зупинити в Україні, Путін намагатиметься підкорити інші країни колишнього Радянського Союзу – від Молдови і Білорусі у Східній Європі до Казахстану і народів Центральної Азії. Тудор Куртіфан, головний редактор публікації Defense Romania, найбільшого медіа-видання Румунії у сфері безпеки та зовнішньої політики, каже що допомога США Україні має вирішальне значення для стримування не лише Росії, а й Китаю. «З точки зору американського керівництва, я думаю, що це лише одна частина набагато складнішого пазлу, який також включає Середній Схід і особливо загальної стратегії дій США з точки зору протидії Китаю, тому що на мій погляд головна мета нової адміністрації Трампа, це протидія впливу Китаю в усьому світі і особливо на американському континенті. Я маю на увазі Латинську та Центральну Америку. Україна дуже важлива, тому що вона є частиною цього механізму, особливо в глобальному світі, настільки взаємопов’язаному, з Російською Федерацією, яка вже має економічне і військове партнерство з Китаєм. Україна є важливою частиною цього механізму, але наразі важко сказати, чи вона є найважливішою частиною.»

Тому, якщо Захід дозволить нинішньому російському вторгненню в Україну бути успішним, то головними бенефіціарами стануть Росія та інші авторитарні режими, включаючи Китай, Іран, Північну Корею, а також різноманітні актори, такі як ХАМАС і Хезболла. Ця вісь автократичних режимів вже окреслюється на тлі війни Росії проти України. Тудор Куртіфан: «Якщо буде взято в дужки міжнародне право, засноване на нинішній архітектурі безпеки, що ґрунтується на Pax Americana, на цьому світі і на нинішній післявоєнній системі безпеки, запровадженій в тому числі Сполученими Штатами, система, що базується на суверенітеті кожної нації, демократії і свободі, то це буде поразкою. Це стане поразкою, компромісом в Україні, поразкою не тільки для Сполучених Штатів, а й для всіх нас, для вільного світу. Є багато інших диктатур, які дивляться на те, що відбувається в Україні сьогодні. Це може бути поразкою і я боюся, що ми рухаємося до цього сценарію. Тому що якщо в останні кілька років, бо війна проти України почалася не з повномасштабного вторгнення в 2022 році, вона почалася в 2014 році, якщо в останні роки усі говорили про повернення України до кордонів 1991 року, то зараз я вже не чую, на жаль, жодного сценарію можливого врегулювання або можливого перемир’я в Україні, який би передбачав повернення до кордонів 1991 року. І це може стати великою втратою з точки зору престижу вільного світу, Заходу і Сполучених Штатів, не кажучи вже про безпеку та ревізіоністські заяв різних держав та диктаторів по всьому світу. Тому я думаю, що з цієї точки зору для адміністрації Трампа також важливо досягти консенсусу і тривалого та прийнятного миру. Водночас, я не думаю, що це буде сталий мир, скоріше це буде перемир’я. Тому що важко говорити про мир, особливо після того, що сталося, після масових поховань, які ми бачили в Україні, після терору, після смертей, після бомбардувань цивільного населення, після знищення цілих міст. Важко говорити про мир, тому що завдані рани гоїтимуться упродовж багатьох поколінь.»

Враховуючи досвід війни в Україні США та країни вільного світу, відповідно члени НАТО та Європейського Союзу, повинні на думку генерала у відставці Вірджила Белечану докорінно переосмислити своє ставлення і підхід до спільної оборонної політики. «Добігає кінця третій рік війни і я не думаю, що ми побачимо припинення вогню і перемир’я до 22-24 лютого. Отже, можна сказати, що календарно та історично, лише на четвертий рік війни між Україною та Російською Федерацією, оборонної війни, повномасштабного вторгнення, буде підписано угоду про припинення вогню та перемир’я. Але після цього нам потрібно буде задуматися і багато чого переосмислити. Переосмислення починається з вимоги, яку висунув Трамп, не тільки зараз, а й під час своєї попередньої каденції, збільшити видатки на оборону. Не обов’язково до 5%, це майже неможливо для багатьох держав, але не для Польщі, яка є для всіх нас гарним прикладом. І Польща стане прикладом для Трампа в усьому, що означатиме розвиток і інвестиції в НАТО з точки зору оборони. Європейський Союз розпочав таку програму, але вона є недостатньою з точки зору прямих інвестицій у військову мобільність, прямих інвестицій у дослідження військових технологій і, не в останню чергу, у виробництво військової техніки, в тому числі у виробництво боєприпасів. Європа, однак, має такі можливості, зберігаючи свою єдність і узгодженість, розробляючи спільну і прагматичну зовнішню і оборонну політику.»

Віржил Белечану стверджує, що якщо ЄС збереже свою спроможність та єдність, Європейський Союз зможе це зробити. Водночас Дональд Трамп не заохочуватиме єдність і згуртованість Європейського Союзу, тому що Трамп розглядає ЄС як економічного конкурента. Президент США напевно діятиме у відносинах з країнами ЄС за принципом “розділяй і володарюй”. Тому Європейський Союз змушений прокинутися, Румунія має прокинутися до реальності, якщо не хоче потрапити до сфери впливу Російської Федерації або якщо хоче не допустити розгортання на румунському кордоні російських військ, включаючи тактичну ядерну зброю, як це відбувається зараз поблизу кордону Польщі в Білорусі.

З нетерпінням чекали повернення республіканця Дональда Трампа в Білий дім на другий термін, щоб він вніс роз’яснення щодо майбутньої американської політики щодо важливих геостратегічних питань. Політика, яка, здається, зосереджена виключно на національних інтересах під гаслом «Зробимо Америку знову великою», як було очевидно з самого початку промови після інавгурації. Відповідно до цієї орієнтації Дональд Трамп вже підписав кілька указів і директив.

Окрім обіцянки боротися з інфляцією, він заявив, що офіційна політика країни визнаватиме лише дві статі – чоловічу та жіночу – і повторив обіцянку, що безпека країни буде на першому місці. Він обмежив будь-яку імміграцію, оголосив надзвичайний стан на кордоні з Мексикою, а також скасував право на притулок і право на автоматичне отримання громадянства для тих, хто народився в США від батьків зі статусом нелегального іммігранта.

Щодо економіки, то Дональд Трамп оголосив про торговий наступ, запровадивши тарифи на імпорт. Він не вжив негайних заходів для підвищення тарифів – ключової передвиборчої обіцянки – але ініціював перегляд торговельних партнерств і заявив, що може запровадити 25% мита для Канади та Мексики з 1 лютого. Він вивів Сполучені Штати із Всесвітньої організації охорони здоров’я і знову ж таки, з Паризької угоди про зміну клімату.

Він оголосив надзвичайний стан в енергетичній сфері в Сполучених Штатах і зажадав від Міністерства енергетики відновити перевірку дозволів на експорт скрапленого газу. Чи були ці заходи очікуваними? Юлія Жожа, доцент Джорджтаунського університету: «Трамп каже, що “Америка перш за все”, “Зроби Америку знову великою”, навіть якщо це означає додаткові витрати для союзників, у короткостроковій перспективі, і, що найважливіше, для зовнішньої політики та міжнародної безпеки в цілому. Додаткові витрати для Сполучених Штатів у довгостроковій перспективі, оскільки вихід зараз збільшить витрати в наступні роки. Трамп так не думає, він мислить транзакційно, короткостроково, і потім він зацікавлений, щоб Сполучені Штати мали якомога більше переваг під час його каденції. Але й тут, з комерційної точки зору, складна ситуація. Тому що, наприклад, ці додаткові податки, тарифи, які вони хочуть накласти на ЄС, на Китай, на інших гравців, насправді означають вищі витрати для американського покупця».

У Європі повернення Дональда Трампа до Білого дому підживлює побоювання щодо погіршення трансатлантичних відносин. Чи будуть суттєві відмінності в підході президента Дональда Трампа до зовнішньої політики щодо Європи в порівнянні з політикою, яку проводив колишній президент США Джо Байден? Пояснює Еміль Хурезяну, глава дипломатії в Бухаресті: «Ми можемо бачити зміни у світогляді, але геополітичні інтереси США не зможуть ігнорувати і, на мою думку, продовжуватимуть включати інтереси та цінності, які поділяють традиційні союзники Сполучених Штатів, якими є європейці. Ми знаємо, що центри уваги можуть бути спрямовані в різні боки. Один з найважливіших інтересів Сполучених Штатів зосереджений на Тихоокеанському регіоні, на Китаї. Також є кілька кроків, частково започаткованих, у відносинах із сусідами. (…) Я вважаю, що геополітичну одиницю такого значення, важливості і серйозності, як Європейський Союз, з такою кількістю членів, з 400 мільйонами жителів, з важливою економічною потугою, яку можна порівняти лише зі Сполученими Штатами, не можна ігнорувати, незважаючи на можливі зміни».

Щодо війни в Україні, яка незабаром піде на четвертий рік, Еміль Хурезяну підкреслює, що її розвиток є невизначеним: «Ми не знаємо, як розвиватиметься війна в Україні. Сполучені Штати, як і ЄС, інвестували мільярди, трохи більше Сполучені Штати, ніж Європейський Союз. Але поза тими 150 мільярдів кожен, 180 з чимось мільярдів Сполучені Штати, це інвестиції у власні інтереси, насправді. Це довгострокові інтереси, життєво важливі інтереси і для Сполучених Штатів. Тому що перемога Росії може несподівано і негативно, дуже негативно і небезпечно перезавантажити всю регіональну і глобальну конфігурацію. Є обіцянки президента Трампа, подивимося, наскільки вони можуть бути виконані. Є новий радник з питань цього простору, і він є експертом з величезним досвідом у цій сфері, з глибоким досвідом, і він завжди висловлювався в традиційних інтересах західних союзників. Є американський дипломатичний апарат, який, незалежно від змін у верхах чи в окремих секторах, сферах, зберігає свою компетентність і свою силу впливу, свою ясність».

У своїй інавгураційній промові Дональд Трамп не згадав про жодну з нинішніх безпекових криз, таких як в Україні чи на Близькому Сході, але пообіцяв, що його перебування на посаді президента буде періодом об’єднання та миротворчості. Ми будемо вимірювати наш успіх не лише битвами, які ми виграємо, але й війнами, які ми закінчуємо, і, можливо, найважливіше, війнами, в які ми ніколи не вступимо», – сказав Трамп. За винятком номінації в контексті Панамського каналу, який, за його словами, він хоче повернути американцям, суперництво з Китаєм також не було згадано у промові президента Трампа.

ІНАВГУРАЦІЯ – Президент Румунії Клаус Йоганніс привітав свого американського колегу Дональда Трампа з інавгурацією в понеділок. Повернення президента Дональда Трампа в Білий дім є історичним моментом, який також матиме позитивне відлуння щодо Румунії, заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку після того, як новообраний президент США склав присягу в понеділок. Марсел Чолаку написав у дописі у Facebook, що під час двох телефонних розмов з президентом Трампом, одного в Бухаресті та одного в Будапешті, разом із прем’єр-міністром Віктором Орбаном, він переконався, що Румунія буде на порядку денному нового американського президента, як з точки зору безпеки, так і важливих інвестицій. Президент і віце-президент США – Дональд Трамп і Дж.Д. Венс – принесли присягу перед натовпом колишніх президентів, посадових осіб і членів сімей, які зібралися в Капітолії США у Вашингтоні. Трамп заявив, що в перші години свого мандату, підпише майже 100 так званих “виконавчих указів” – директив, спрямованих на діяльність уряду. Серед оголошених Дональдом Трампом заходів – будівництво протиракетного щита для захисту США, пом’якшення правил охорони навколишнього середовища та інтенсифікація видобутку нафти.

УРЯД – Засідання лідерів правлячої коаліції СДП-НЛП-ДСУР з понеділка, на якій мали бути проаналізовані внутрішні опитування щодо намірів голосування румунів на президентських виборах у травні, була відкладена, повідомляють політичні джерела. Лідерам трьох партій довелося прийняти рішення щодо спільного кандидата на президентських виборах після перевірки кількох політиків, у тому числі колишнього лідера НЛП Кріна Антонеску та лідерів соціал-демократів і лібералів. СДП і НЛП повинні цього тижня висунути спільну кандидатуру на президентських виборах, враховуючи, що соціал-демократи досі не підтвердили кандидатуру Кріна Антонеску. Лідер СДП Марчел Чолаку скликав на вівторок засідання керівництва партії для обговорення спільної кандидатури з лібералами.

ВИБОРИ – З понеділка до 20 березня румуни, які проживають або перебувають за кордоном і бажають проголосувати поштою на травневих президентських виборах, можуть зареєструватися на сайті www.votstrăinătate.ro. Постійний виборчий орган також повідомляє, що ті, хто бажає зареєструватися в якості виборців на виборчій дільниці в діаспорі, можуть цього зробити до 4 березня. Нагадаємо, що нещодавно уряд прийняв рішення про те, що голосування за кордоном відбудеться з п’ятниці по неділю 4 травня, а виборчі дільниці закриються о 21.00 за місцевим часом в останній день. Президентські вибори були скасовані наприкінці минулого року Конституційним Судом через порушення виборчого процесу.

ДИПЛОМАТІЯ – Міністри закордонних справ Румунії та Угорщини Еміль Хурезяну та Петер Сіярто зустрілися в понеділок у Бухаресті з нагоди участі останнього в міжнародній конференції з питань енергетики. Сторони домовилися розвивати економічне співробітництво шляхом реалізації спільних проєктів у таких сферах, як інфраструктура, транспорт та енергетика. Міністр закордонних справ Румунії наголосив на необхідності надати додаткову змістовність румунсько-угорському стратегічному партнерству, що є фундаментальним елементом двосторонньої співпраці, і підкреслив занепокоєння щодо викликів безпеці, породжених агресією Російської Федерації в Україні, а також її численних наслідків, повторюючи послідовні позиції Румунії. Еміль Хурезяну також представив підтримку, яку Румунія надає Республіці Молдова, в тому числі у сфері енергетики.

ЕКОНОМІКА – Світовий банк переглянув у бік зниження прогноз розвитку румунської економіки цього року, особливо через нещодавно оголошені заходи фіскальної консолідації. У своєму останньому звіті про глобальні економічні перспективи Світовий банк скорочує зростання економіки Румунії до 2,1% цього року порівняно з 3,8%, передбаченими у червні 2024 року. Крім того, у 2026 році зростання ВВП Румунії становитиме 2,6% порівняно з 3,8%, прогнозованих у червні Світовим банком. З іншого боку, очікується покращення рівня інвестицій, особливо в Польщі та Румунії, через структурні реформи та затримку європейських фондів.

ВЕФ – Провідні політичні, ділові та громадські лідери зберуться у період з 20 по 24 січня на Всесвітньому економічному форумі 2025 року в Давосі, на порядку денному якого будуть такі теми, як Україна, Газа, зміна клімату, зростання популізму та штучний інтелект. У швейцарському альпійському містечку очікується близько 3.000 лідерів, у тому числі 60 глав держав і урядів з більш ніж 130 країн. Серед світових лідерів, які, як очікується, візьмуть участь у зустрічі, – канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та віце-прем’єр Китаю Дін Сюесян. Дональд Трамп звернеться до присутніх онлайн через кілька днів після своєї інавгурації на посаді президента США.

ЗАРУЧНИКИ – Наступне звільнення ізраїльських заручників, викрадених у жовтні 2023 року палестинськими терористами з руху ХАМАС і переміщених в сектор Газа, відбудиться наступної суботи, коли будуть звільнені чотири людини – повідомляє кореспондент Радіо Румунія в Ізраїлі. У неділю були звільнені троє ізраїльських заручників, більш ніж через 15 місяців після того, як вони були викрадені під час терористичної атаки, що спричинила війну в Газі. Один з них також має румунське громадянство, а інший має румунське походження. Влада в Бухаресті привітала звільнення першої групи заручників в рамках угоди по Газі.

ВИСТАВКА – Румунія присутня ​​на виставці «Зелений тиждень» у Берліні, повідомляє Міністерство сільського господарства. До 26 січня на національному стенді будуть просуватися і пропонуватися для дегустації зразки румунської продукції, зареєстрованої за європейськими схемами якості або в процесі реєстрації, м’ясні вироби та сорти сиру, овочеві та фруктові консерви, хлібобулочні вироби, мед холодного віджиму та олії, сиропи, вина та міцні спиртні напої. Понад 1.400 експонентів з 60 країн світу були присутні на «Зеленому тижні 2024», який відвідало близько 300 000 відвідувачів.

ГАЗ – Уряд Респ. Молдова звернувся до Європейського Союзу по допомогу в подоланні енергетичної кризи, спричиненої припиненням поставок російського газу до сепаратистського регіону Придністров’я. Газ, який безкоштовно постачався до цієї самопроголошеної проросійської республіки, використовувався для виробництва електроенергії і продавався на правому березі Дністра за цінами, нижчими за ринкові, але поставки були припинені. У цьому контексті Кишинів вирішив активувати Механізм цивільного захисту ЄС і попросив допомоги для термінового встановлення електростанції потужністю 125 МВт і 10 електростанцій потужністю 10 МВт. Нові електростанції будуть встановлені на державних підприємствах теплоенергетики в муніципалітетах Кишинева та Бєльців, які мають необхідну інфраструктуру та підключення до національної електромережі. Міністерство енергетики Молдови повідомило, що ці електростанції сприятимуть покриттю кінцевого споживання енергії після закінчення холодного сезону, коли теплові електростанції більше не вироблятимуть теплову енергію і, відповідно, зменшать обсяги виробленої електроенергії. Кишинів також оголосив, що до кінця цього року в Республіці Молдова буде побудована високовольтна лінія електропередач, і електроенергія з Румунії більше не буде проходити через Придністровський регіон.

Палестинський лідер Махмуд Аббас на цьому тижні знову відкинув,
на цей раз перед Радою Безпеки ООН, мирну пропозицію щодо Середнього Сходу, оприлюднену
президентом США Дональдом Трампом. «Мирний план є подарунком Ізраїлю і неприйнятний для палестинців, у ньому Східний Єрусалим не є частиною
Палестини, і цього достатньо, щоб його
відкинути», – заявив Махмуд Аббас. Розмахуючи копією карти, на якій представлене рішення США з двома державами, Ізраїлем та
Палестиною, Махмуд Аббас сказав, що держава, яка була окреслена для
палестинців, схожа на роздроблений шматок «голландського сиру».

На його думку, план робить
Палестину «роздробленою державою», без
повітряного контролю, без морського контролю. «Хто з вас погодився б з
такою
державою?», – риторично
запитав палестинський лідер, звертаючись до представників 15 членів Ради Безпеки, говорячи про ситуацію
аналогічну«апартеїду».
Представлена ​​як «план століття», мирна
пропозиція Трампа, опрацьована за три роки його радником і зятем Джаредом
Кушнером, визнає владу Ізраїлю над ізраїльськими
поселеннями та закликає
палестинців виконати низку умов, щоб державу зі
столицею в одному з міст на Західному березі Йордану,
на схід від Єрусалиму.

Кореспондент Радіо Румунія в Ізраїлі Драгош Чокирлан
розповідає: «Палестинський лідер Махмуд Аббас заявив в Раді Безпеки ООН, що
американський мирний план, який дозволяє створити палестинську державу на 70%
території Західного берега Йордану порушує права палестинців на самовизначення
та незалежність. На думку лідера Адміністрації в Рамаллі це превентивний ізраїльсько-американський
план, що має на меті закрити палестинське питання. Він дорікнув у тому, що за
планом Єрусалим не перебуває під суверенітетом Палестинської держави, хоча
такої держави ніколи не було. Аббас привітав тих, хто вийшов на вулиці на Західному
березі Йордану і в Секторі Гази на знак протесту проти американського мирного
плану і сказав, що ізраїльтяни та палестинці повинні досягти миру без
зовнішнього примушування. Посол Ізраїлю в ООН Денні Данон закликав до прямих
переговорів між Ізраїлем та палестинцями, заявивши, що Махмуд Аббас каже
неправду, коли заявляє, що хоче миру. Якби по-справжньому цього хотів, він не
був би в Раді Безпеки, а в Єрусалимі для переговорів, – сказав посол згадуючи
про колишнього президента Єгипту Анвара Садата, який виступив у Кнессеті перед
тим, як підписати мирний договір з Ізраїлем.»

Мир все ще можливий між палестинцями та ізраїльтянами,
але не основі «несправедливого плану, розробленого адміністрацією Трампа», який
намагається узаконити «те, що є незаконним», – підсумував лідер Палестинської
адміністрації. З іншого боку, план США підтримали прем’єр-міністр Ізраїлю
Беньямін Нетаньягу та його головний політичний суперник Бенні Ганц, лідер блоку
«Кахоль-Лаван». «Якщо вони будуть по-справжньому готові до миру з єврейською
державою, Ізраїль буде готовий негайно почати переговори», – сказав Нетаньягу,
додавши при цьому, що спочатку потрібно роззброїти ХАМАС і демілітаризувати
Сектор Гази. Попри ці заяви, інформаційні агентства відзначали, що вперше в
цьому конфлікті було досягнуто домовленості з Ізраїлем про карту, яка окреслює
кордони двох сусідніх держав.

В інтерв’ю Румунському Радіо політичний аналітик Юліан
Кіфу заявив, що, незважаючи на розбіжності в цьому мирному плані може бути
достатньо елементів, з якими можуть погодитися особливо нові покоління
палестинців, які не були втягнуті у ці внутрішні битви та котрі не обов’язково
розглядають Державу Ізраїль як історичного ворога: «Я вважаю, що цей план не
слід мінімізувати і не викидати, оскільки він має елементи, які можуть бути
використані під час прямих переговорах, навіть якщо не обов’язково у тій формі,
в якій він був поставлений широкому загалу та з урахуванням взаємовигідних для
обох сторін аспектів. Повідомлення про перенесення Посольства США в Ізраїлі до
Єрусалиму та визнання Сполучними Штатами Єрусалиму столицею держави Ізраїль не
було схвально прийнято Палестинською адміністрацією та арабськими державами в
цілому. Можливо, речі потрібно продумати більш ретельно, але план має кілька
дуже цікавих елементів. Варто уважно подивитися на цей план і варто проаналізувати
його до останнього наслідку. Це може бути нова спроба оцінити та вирішити один
із найскладніших конфліктів у світі. Оскільки він дуже старий, цілі покоління
пережили цей конфлікт.»

Важко говорити про примирення, коли маємо четверте чи
п’яте покоління, яке перебуває в постійній конфронтації з іншою стороною,
минуло вже 70 років і, мабуть, настав настав час покласти край цій суперечці, -
зазначив аналітик Юліан Кіфу.

Офіційний Бухарест взяв до відома американський мирний план на Близькому Сході та проаналізує його. Про це зазначив у повідомленні, розміщеному в соціальній мережі, міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску. Він також сказав, що Румунія підтримує рішення двох держав щодо забезпечення тривалого миру та безпеки, але що прагне брати участь у діалозі в межах ЄС та сприяти дипломатичним зусиллям з усіма партнерами. Ми вітаємо будь-які дії, спрямовані на
вирішення ізраїльсько-палестинського конфлікту, що є на користь обох сторін і котрі стають поштовхом до Середньосхідного мирного процесу, – зазначив міністр, наголосивши на важливості залучення та координації дій з США у мирному процесі на Середньому Сході. Не можна добитися
життєздатного мирного процесу та знайти стале рішення без участі Сполучених
Штатів, – додав Богдан Ауреску.

Всього за кілька днів до вступу на посаду, обраний президент Сполучених Штатів оголосив про свої зовнішньополітичні пріоритети в інтерв’ю британській газеті The Times і німецькій Bild.

Повторюючи теми передвиборчої кампанії, Дональд Трамп каже, що бажає більше справедливих торговельних угод для Сполучених Штатів і сильних кордонів а, з іншого боку, вважає, що в Сирії повинні бути створені безпечні райони. Канцлер Ангела Меркель зробила «катастрофічну помилку», дозволивши біженцям з Сирії увійти в її батьківщину, заявив майбутній лідер Білого дому, викликаючи невдоволення в Німеччині.

Критичні зауваження Дональда Трампа обурили німецького віце-канцлера Зігмара Габріеля, який відповів, що помилкове американське втручання на Близькому Сході викликало кризу з іммігрантами. Обраний президент Сполучених Штатів похвалив, з іншого боку, рішення Великобританії покинути Європейський союз, організацію, яка, на його думку, знаходиться на межі краху, і яка, за його словами, буде покинута й іншими країнами. Європейська єдність є кращим захистом від коментарів, зроблених Дональдом Трампом, прийшла незабаром і репліка Ангели Меркель. Канцлер Німеччини заявила, що Європа повинна продовжувати боротися за свою власну ідентичність шляхом реалізації політики, яка б відповіла викликам ХХI століття.

Проте, німецький чиновник уточнив, що Європа повинна об’єднатися, щоб протистояти терористичній загрозі. ЄС не потрібні поради про те, що він має робити, відповів і президент Франції Франсуа Олланд, на критичні зауваження Дональда Трампа, в той час як глава європейської дипломатії Федеріка Могеріні висловила впевненість, що європейці залишаться об’єднаними: Ми хочемо мати партнерські відносини на основі спільних інтересів. ЄС має, однак, власні потужні і автономні політики, які не вирішуються в інших місцях, але в ЄС. Ми можемо мати розбіжні точки – це сталося в минулому, це може статися і в майбутньому. Ми побачимо, після того, як буде встановлена нова адміністрація і почне приймати рішення.

Твердження Дональда Трампа, відповідно яким, НАТО є застарілим викликали стурбованість серед країн-членів НАТО і суперечать позиції міністра оборони США, призначеного Трампом, заявив, з іншого боку міністр закордонних справ Німеччини. Франк-Вальтер Штайнмаєр відповів заявам Трампа про те, що настав час, щоб Вашингтон отримав кращу угоду, шляхом збільшення внесків інших держав до бюджету НАТО. Цікавою буде і еволюція відносин між США під керівництвом Трампа і Росією Путіна. Оглядачі оцінюють, що новий американський лідер може розглянути питання ослаблення санкцій, введених в минулому Росії адміністрацією Обама.

Після восьмирічного демократичного президентства в Білому домі, республіканський табір зробив ставку на несподіваного кандидата Дональда Трампа – вибір, який довівся в кінцевому рахунку, успішним, тому що приніс йому перемогу в кінці виборчої кампанії, позначеної спорами і скандалами.

Названа її супротивниками людиною системи, Хілларі Клінтон змушена була відповісти на запитання стосовно того як був профінансований фонд, створений разом з її чоловіком, колишнім президентом Біллом Клінтоном, і як вона реагувала, в якості держсекретаря, коли стався напад на консульство США в Бенгазі. Теж займаючи пост держсекретаря, Хілларі Клінтон використовувала особистий рахунок електронної пошти, який був предметом розслідування ФБР, яке, проте, не знайшло ознак злочину в її діях.

З іншого боку, без політичного досвіду і не довівши під час трьох зустрічей кандидатів, що ознайомлений з основними питаннями держави, Дональд Трамп проявився протягом всієї кампанії численними суперечливими заявами. Головною обіцянкою було будівництво стіни на мексиканському кордоні, аби зупинити імміграцію. Іншою спірною пропозицію є тимчасово заборонити доступ мусульман до Сполучених Штатів, заяви до якої він повернувся пізніше, уточнивши, що деякі подробиці слід перевизначити. Так само, Трамп був причетним до скандалу стосовно того як він ставиться до жінок.

Вскорі після оголошення перемоги, Дональд Трамп звернувся, проте, із закликом до єдності і пообіцяв поставити на перше місце інтереси американців: Настав час для Америки залагодити рани розбрату. Я звертаюся до республіканців, демократів і незалежних політиків: настав час об’єднатися як один єдиний народ. Я запевняю кожного громадянина нашої країни, що я буду президентом для кожного американця і це для мене дуже важливо. У нас є великий економічний план. Ми подвоїмо наше зростання і отримаємо найсильнішу економіку в світі. Водночас ми будемо підтримувати дружні зв’язки з усіма країнами, які хочуть того ж від нас. У нас будуть прекрасні стосунки. Немає надто великої мрії і занадто великого завдання. Все, чого ми хочемо від нашого майбутнього, ми можемо досягти. Америка більше ніколи не погодиться на що-небудь, крім кращого.

Перемога Дональда Трампа стала несподіванкою для багатьох, його суперницю до останнього моменту зарахjвували з більшими шансами. Як пояснюється результат голосування американців? Зовнішньополітичний оглядач Володимир Сокор: Це голосування є, на мій погляд, результатом невдоволення американського середнього класу, особливо незадоволеності білого середнього класу, тому що важливу роль відіграв расовий фактор. Так я пояснюю перемогу пана Трампа. Протягом довгого часу, середній клас і робітничий клас, промислові робітники, які традиційно, голосували на користь кандидатів Демократичної партії, перейшли в республіканський табір. Руйнівні наслідки на американський середній клас і американський робітничий клас мала, останнім часом, тенденція переміщення фіксованого капіталу інвестованого США в країни, де робоча сила є значно дешевшою, такі як Китай, Мексика, як країни в Південно-cхідній Азії і Латинській Америці. Таким чином, традиційна американська робоча сила, з високими і добре оплачуваними технічними навичками, була викинута на бік, де змагається з набагато слабше оплачуваною робочою силою з третіх країн світу – фактор, який привів до стагнації і навіть зниження стандартів життя американців. Різко збільшився розрив у доходах між багатими і середнім класом, робітничим класом, з іншого боку. Це пояснює, зокрема, масовий перехід голосів від Демократичної партії до Республіканської.

Не менш важливим є питання про імміграцію. Ліберальні кола, котрі домінували в політиці і, що важливо, американські ЗМІ, в останні роки, закликали до трансформації США, американського населення, на рефлектора населення планети, сказав ще Володимир Сокор. Іншими словами, через неконтрольовану імміграцію, відбувся процес прискорення скорочення числа білих у США і зростання числа неєвропейського населення. Кандидат Дональд Трамп мав на увазі саме ці проблеми більшості американських виборців і зумів висловити стурбованість цієї більшості. І це, на погляд оглядача Володимира Сокора, призвело до перемоги Трампа.

Чи можуть відбутися зміни в політиці безпеки США в Європі, чи можуть бути змінені зобов’язання США, взяті на саміті НАТО у Варшаві цього літа? За словами Володимира Сокора, Пентагон має достатньої політичної ваги, щоб вплинути на рішення НАТО з метою реалізації ініціатив, прийнятих на Варшавському саміті. З іншого боку, дисфункціональна Америка може зробити ще більш уразливим Захід. Нам потрібна Америка, яка розуміла би специфічні проблеми Європи, вважає, з іншого боку, інший зовнішньополітичний оглядач Юліан Фота в інтерв’ю Радіо Румунія, тому що, каже він, принаймні, президент Обама пообіцяв підтримати Європу у вирішенні серйозних проблем, з якими вона стикаються, і вважається надзвичайно важливим, щоб президент Трапм продовжив цю лінію американської закордонної політики.