Tag: транзит

  • Новий залізничний зерновий термінал побудовано на румунсько-українському кордоні

    Новий залізничний зерновий термінал побудовано на румунсько-українському кордоні

    На кордоні Румунії та України, поблизу румунської станції Дорнешть, розпочав роботу новий перевантажувальний термінал для зернових вантажів.  31 травня відбулась урочиста церемонія його відкриття. Новий термінал був побудований у рамках державно-приватного партнерства, а обсяг інвестицій у створення нового комплексу становить 10 млн євро, кошти надані Grampet Group, найбільшою групою приватних залізничних компаній з румунськими акціонерами в Південно-Східній Європі. Можливості терміналу забезпечують безперервну роботу 24 години на добу. Його максимальна місткість становить 3 млн тонн вантажів. Навантажувально-розвантажувальні станції можуть одночасно обробляти вісім вагонів, що забезпечує швидкість переробки 500 тонн на годину.

     

    Найбільший залізничний зерновий термінал в Європі

    На станції Дорнешть є 16 колій, з яких половина — широкі, половина — вузькі. Оскільки термінал знаходиться безпосередньо на станції, використовувати зможуть всі вільні колії для формування та заватаження поїздів. Президент Grampet Group Груя Стойка заявив, що дорнештський термінал розташований у безпосередній близькості від кордону з Україною, дозволяє перевозити 3 мільйони тонн збіжжя щорічно та «стає стратегічним вузлом у потоці вантажів до порту Констанца ».

    «Завдяки цій перевантажувальній потужності та всім іншим запропонованим провідним сучасним технологічним рішенням термінал стане стратегічним пунктом збільшення потоків зерна від кордону з Україною до порту Констанца. Хочу сказати, що наявне тут обладнання, таке ж, як і у великих морських портах, дозволяє перевантажувати вісім українських вагонів-зерновозів широкої колії та вісім вагонів європейської колії. Для прикладу скажу, що всі інші термінали в Європі дозволяють перевантажувати щонайбільше два вагони одночасно», – заявив Груя Стойка.

    Голова Сучавської повітової ради Георге Флутур стверджує , що інвестиція у Дорнешть сприятиме зменшенню навантаження на дорожній рух, майже заблокований фурами із зерном. «Ми чекали на цю інвестицію і віримо, що нам ще багато чого належить зробити. Необхідно впорядкувати рух транспорту і особливо вантажів. Це інвестиція у розмірі 10 мільйонів євро, що означає, наскільки я розумію, чотири склади поїздів, які можуть щодоби вирушати до порту Констанца. Це означає менше фур на румунських дорогах, хоча я з нетерпінням чекаю, коли автомагістраль A7 пролягатиме до Сірету. На мій погляд це ще один конкретний приклад солідарності з Україною», – заявив Георге Флутур.

    В урочистому відкритті нового зернового терміналу також взяли участь Генеральний секретар Уряду Румунії Мірча Абрудян, почесний радник Прем’єр-міністра з питань міжнародних економічних відносин Віктор Понта, Посол України в Румунії Ігор Прокопчук, Генеральний консул Румунії в Чернівцях  Ірина Стенкулеску, Генеральний директор Головного митного управління Румунії Марчел Мутеску, а також чимало державних секретарів.

     

    Румунія поруч з Україною

    Під час заходу Генеральний консул Румунії в Чернівцях Ірина Стенкулеску передала послання міністерки закордонних справ Румунії Лумініци Одобеску, яка зазначила, що відкриття зерноперевалочного терміналу в Сучавському повіті є ще одним доказом того, що підтримка Румунією української держави та народу, української економіки залишається твердою, послідовною та відданою на рівні влади, громадянського суспільства та приватного сектору. Очильниця МЗС підкреслила, що Румунія підтримала Україну з першого дня агресивної війни, розв’язаної Російською Федерацією і продовжуватиме підтримувати Україну стільки, скільки буде необхідно, в тому числі в процесі повоєнної відбудови.

    Глава румунського зовнішньополітичного відомства додала, що державні та приватні ініціативи з розширення транскордонної інфраструктури з Україною відповідають не лише економічним, але й політичним та стратегічним імперативам, зазначивши, що таким чином Румунія робить конкретний внесок в ефективну інтеграцію України до єдиного європейського ринку: «Завдяки інвестиціям та зусиллям, докладеним Румунією самотужки або за підтримки міжнародних партнерів, з початку війни було забезпечено транзит приблизно 37 мільйонів тонн української сільськогосподарської продукції», – зазначила міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску.

    У своєму виступі Посол України в Румунії Ігор Прокопчук відзначив, що «відкриття терміналу Дорнешть знаменує собою нову сторінку в спільних зусиллях з модернізації та оптимізації залізничної інфраструктури в регіоні та підтримки відбудови України». «Комплекс стане стратегічною точкою для полегшення руху вантажів з України до порту Констанца», – сказав Ігор Прокопчук.

     

    Новий комплекс є каталізатором нових інвестицій

    «Те, що було здійснено тут, означає нові робочі місця для людей, більше того, це каталізатор для подальших інвестицій. Я впевнений, що ви не зупинитеся на досягнутому. Я впевнений, що ви розвиватимете цю сферу ще більше, тому що це потрібно Румунії, це потрібно Україні, і тому важливо, щоб це наше послання було дуже сильним не тільки в Бухаресті, але й на європейському рівні. Від імені Канцелярії прем’єр-міністра я хочу привітати усіх і підтвердити підтримку румунському підприємництву, бізнес-середовищу», – сказав державний радник канцелярії прем’єр-міністра, колишній міністр економіки, підприємництва і туризму Флорін Спетару.

    «Ця стратегічна інвестиція, розташована на кордоні з Україною, що відображає прихильність Grampet Group до розвитку інфраструктури, водночас зміцнюючи позицію Румунії як логістичного та залізничного вузла у Східній Європі», – сказав своєю чергою генеральний секретар уряду Мірча Абрудян.

     

    Перевантаження 500 тонн зерна за годину

    Інвестиції в залізничну інфраструктуру мають важливе значення для забезпечення ефективного та конкурентоспроможного транспорту, а Європейська зелена угода заохочує розвиток та модернізацію залізничних мереж, включаючи впровадження нових та стійких технологій, таких як ті, що включає перевалочний комплекс на кордоні з Україною.

    Виступаючи на церемонії відкриття найбільшого в Європі зерноперевалочного терміналу почесний радник прем’єр-міністра Румунії Віктор Понта підкреслив, що Румунія повинна «стати найважливішими  воротами для відбудови України». «Ще відколи я приєднався до команди прем’єр-міністра Чолаку, я намагаюся пояснити румунському народу, що, допомагаючи Україні, ми допомагаємо собі, тому що, якщо не пояснити людям, що від цього виграє й Румунія, бо північно-східний регіон Румунії найменш розвинений, часто виникає почуття розчарування і багато людей запитують: “Чому ми робимо для інших, а не для себе?”. І Румунія може розвиватися завдяки усім політичним і фінансовим ресурсам, державним і приватним, які виділяються на ці європейські і трансатлантичні зусилля з підтримки України, не тільки в цей дуже важкий період, під час війни, а й особливо після, у період відбудови. Я хотів би, щоб Румунія стала найважливішими воротами для відбудови, щоб вона скористалася цим для розвитку своєї залізничної, автомобільної, повітряної та морської інфраструктури, чого вона недостатньо робила в останні роки», – сказав Віктор Понта.

     

    Румунія продовжує забезпечувати транзит української агропродукції 

    П’ятий термінал, яким управляє Grampet Group та її флагманська компанія Grup Feroviar Român, знаменує собою новий розділ в зусиллях групи сприяти розвитку сфери залізничних вантажних перевезень у Румунії та покращенню ефективності залізничної інфраструктури в регіоні. Отже, розрахований на роботу 24 години на добу, 7 днів на тиждень, 365 днів на рік, термінал має дві конвеєрні лінії продуктивністю 250 тонн на годину кожна, що дозволяє перевантажувати 500 тонн збіжжя на годину.

    «У жовтні минулого року транзитом через Румунію пройшло більше чотирьох мільйонів тонн зерна. Ми продовжуємо інвестувати, навіть якщо потоки сповільнилися, тому що стійка Європа – це більш взаємопов’язана Європа, насамперед через транспортну інфраструктуру, особливо через цю ділянку, з Україною та Республікою Молдова. Румунія повинна бути частиною зусиль відбудови України, а транспортна інфраструктура відіграватиме ключову роль у швидкості та ефективності цієї реконструкції. Необхідні інвестиції, особливо в залізничну транспортну інфраструктуру, щоб транспортні потоки, які сьогодні здійснюються автомобільними дорогами, були перенаправлені на залізничну систему, яка є набагато ефективнішою і менше забруднює навколишнє середовище. Ми заохочуємо такі інвестиції, які покращують існуючу залізничну інфраструктуру», – заявив Державний секретар Міністерства транспорту Румунії Ірінел Скріоштяну.

    Заснована 25 років тому група компаній Grampet сьогодні є найбільшою залізничною групою та приватним логістичним оператором у Румунії та в Центральній та Південно-Східній Європі. Його структура стратегічно охоплює весь ланцюжок рішень і послуг залізничного транспорту. У Grampet Group наголосили, що термінал має важливе значення для України. «Румунія відігравала і відіграє значну роль у функціонуванні «шляхів солідарності» з країнами Європейського Союзу для сприяння перевезенню зерна з України, що є важливим для забезпечення продовольчої безпеки у слаборозвинутих регіонах Африки та Азії, а також комерційних потоків на глобальному рівні», – сказав власник Grampet Group Груя Стойка. Він також наголосив, що ця «інвестиція знаменує собою новий етап у зусиллях групи оптимізувати залізничну інфраструктуру в регіоні та підтримати відбудову України».

  • Румунія та транзит українського зерна

    Румунія та транзит українського зерна

    На другому Міжнародному саміті з продовольчої безпеки, який відбувся наприкінці минулого тижня в Києві була відзначена важливість гуманітарної програми «Зерно з України», ініційованої у 2022 році президентом України Володимиром Зеленським. Майже 30 високопосадовців, глав держав, урядів та міністрів закордонних справ з європейських країн, США, Японії, Південної Кореї, Канади, Великої Британії, представників Європейського Союзу, ООН та Ради співробітництва Перської затоки взяли участь у саміті особисто або в режимі відеозв’язку.


    Серед них і прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку, який у суботу в своєму онлайн-виступі на Київському саміті з питань світової продовольчої безпеки підкреслив ключову роль Румунії у сприянні експорту українського зерна через шляхи солідарності, створені на рівні ЄС. Водночас він підтвердив солідарність Румунії з Україною та привітав свого українського колегу Дениса Шмигаля з чудовим рівнем співпраці, спрямованої на розширення наземного, залізничного, річкового та морського сполучення між двома країнами.

    Румунія, – підкреслив прем’єр-міністр Марчел Чолаку, – взяла на себе ключову роль у забезпеченні транзиту українського зерна на міжнародні ринки, завдяки чому понад 60% всього українського експорту було здійснено через румунські транспортні шляхи. У найближчий період планується збільшення транспортних потужностей, за прямої підтримки міжнародних партнерів та Європейського Союзу, – додав глава румунського уряду. Він найрішучішим чином засудив незаконні та невиправдані дії Росії в Україні, які назвав військовими злочинами. Марчел Чолаку також засудив російські бомбардування в Україні поблизу кордону з Румунією, які завдають шкоди інфраструктурі, необхідній для експорту зерна на міжнародні ринки.

    Нагадаємо, що минулого місяця прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку здійснив візит до Києва, в рамках якого було підписано цілу низку двосторонніх документів, в тому числі Меморандум щодо посилення співпраці із забезпечення надійного транзиту продукції українського виробництва на світові ринки, а також стратегію розвитку пунктів перетину румунсько-українського кордону та відповідної дорожньої інфраструктури.

    Європейська комісія привітала домовленості у Києві, що підтверджують постійну підтримку Румунією експорту сільськогосподарської та промислової продукції України, що є основним джерелом надходжень для фінансування військових витрат. «Румунія відіграє ключову роль у функціонуванні шляхів солідарності та конструктивно співпрацює з усіма залученими сторонами, в тому числі через Спільну координаційну платформу шляхів солідарності ЄС-Україна. Комісія заохочує таку тісну співпрацю між державами-членами ЄС та Україною», – йшлося у заяві Єврокомісії.

  • Фермери в центрі уваги Європарламенту

    Фермери в центрі уваги Європарламенту




    З
    початку конфлікту, спровокованого Російською Федерацією в сусідній країні, близько
    17 мільйонів тонн основної сільськогосподарської продукції покинули Україну
    автотранспортом, залізницею або Дунаєм, свідчать дані Міністерства сільського
    господарства в Києві. З них весь обсяг зерна, що становить приблизно 38%
    українського експорту, потрапив до сусідніх держав ЄС, оскільки кордони України
    з Росією та Білоруссю були закриті.




    Щоб
    допомогти Україні, після того як Росія заблокувала українські чорноморські порти, ЄС призупинив дію тарифів та інших заходів торгового захисту на імпорт українського зерна
    та інших продуктів харчування, не
    вимагаючи від них відповідності європейським стандартам якості. Метою Брюсселя було дати можливість українським
    фермерам експортувати зернові та олійні культури на свої традиційні ринки Африки, Близького Сходу та Азії – і
    допомогти пом’якшити світову
    продовольчу кризу – але велика кількість зерна залишилася в Східній Європі і створила перебої.




    Під час дебатів у середу в Європейському парламенті щодо
    проблем, створених на європейському ринку великим напливом дешевого зерна з
    України, депутати Європарламенту закликали до посилення заходів для фермерів у
    Східній Європі, які страждають від імпорту української сільськогосподарської
    продукції. П’ять країн,
    Румунія, Польща, Болгарія, Словаччина та Угорщина- опинилися в надзвичайній ситуації, і
    для їхнього захисту потрібна європейська солідарність, заявив комісар з питань сільського господарства Януш
    Войцеховський, який визнав внесок Бухареста у забезпечення коридорів солідарності для зерна з сусідньої
    країни та передав
    подяку ЄС за
    підтримку: «Румунія, щира подяка
    Румунії, тому що там був найбільшим тягар для цієї країни. Відправлено 9 млн
    тон зерна. 6,5 покинули Румунію. 2,5 залишилося».




    Зараз Європейський Союз каже, що українське зерно буде тільки
    проходити через ці країни, і робляться спроби контролювати поставки, щоб запобігти
    ситуації порушення їхні ринків. Румунський євродепутат Дачіан Чолош, колишній
    єврокомісар з питань сільського господарства, закликав Єврокомісію зробити
    більше для того, щоб зернові дійсно
    потрапляли третіх країн.




    Також від Румунії євродепутат Європарламенту Даніель
    Буда, віце-президент Комісії з питань сільського господарства, наполягав на
    тому, що зерновими повинна безпосередньо керувати Європейська комісія, а
    депутатка Європарламенту Кармен Аврам закликала продовжити заборону на імпорт до
    постраждалих країн-членів. Кармен Аврам також зазначила, що Румунія перебуває в
    особливій ситуації, маючи автомобільне, річкове і морське сполучення з
    Україною, а румунський чорноморський порт Констанца перевантажений.

  • Румунія та українське зерно

    Румунія та українське зерно

    Румунія дала згоду на транзит навантажених зерном суден під українським прапором каналом гирла Бистре глибоководного суднового ходу «Дунай-Чорне море» для заходу/виходу суден що перевозять агропродукцію. Рішення румунської влади відбувається в контексті зусиль нашої країни підтримати Україну, щоб зменшити наслідки агресії Росії. За словами МЗС Румунії, згода румунської сторони на використання каналу Бистре для транзиту суден, що перевозять агропродукцію, має винятковий характер, враховуючи важливість диверсифікації та оптимізації транспортних шляхів експорту українського зерна.

    Водночас, румунською стороною було наголошено на дотриманні принципової позиції Румунії щодо проєкту розвитку каналу Бистре для судноплавства, а також на необхідності дотримання ним положень чинного міжнародного законодавства, включно нормам охорони навколишнього середовища. Водночас румунська сторона зберігає свою відданість продовжувати докладати постійних зусиль на національному рівні та в ЄС для сприяння транзиту і експорту українських зернових, у тому числі через румунські порти на Дунаї та Чорному морі.

    Будівництво каналу Бистре, який з’єднує Дунай і Чорне море, розпочалося у 2004 році. Тоді румунська сторона зажадала від української зупинити гідротехнічні днопоглиблювальні роботи на каналі «Дунай-Чорне море», оскільки вони мають значний негативний транскордонний вплив на довкілля заповідної дельти Дунаю – об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО -, переважна частина якої знаходиться на території Румунії та порушують міжнародні норми в галузі охорони довкілля. Міжнародні органи влади ухвалили рішення на користь Румунії, але, незважаючи на численні офіційні протести з боку Румунії, три роки по тому Київ таки відкрив судноплавство по каналу завдовжки 10 км.

    За останні чотири доби, за даними української влади, 16 торговельних суден уже пройшли гирлом Бистре. У цьому ж контексті, військові делегації Росії, України та Туреччини зустрілися в середу з представниками ООН у Стамбулі для обговорення питання відновлення експорту українських зернових з чорноморського порту Одеса. За підсумками переговорів було створено координаційний центр для забезпечення навігаційної безпеки на маршрутах пересадки , повідомили в Анкарі. Угоду у цьому сенсі буде підписано наступного тижня. Водночас сторони домовилися про спільний контроль для перевірки зерна в портах. Зустріч відбулася на тлі зростання світових цін на продукти харчування, частково через вторгнення Росії в Україну 24 лютого.

    Україна, четвертий у світі експортер зерна, була змушена перенаправити постачання зерна західною залізницею через Польщу, Словаччину чи Румунію. Її експорт блокують у Чорному морі російські військові кораблі, а морські міни, розставлені Київом, також є проблемою. Останніми тижнями Туреччина, член НАТО, активізувала свої дипломатичні зусилля для відновлення поставок зерна. За даними турецької влади, зараз у Чорному морі чекають 20 торговельних суден, які можуть бути швидко завантажені українським зерном.

  • 22 травня 2020 року

    ЕКОНОМІКА – Президент Румунії Клаус Йоганніс
    сьогодні провів нараду щодо оцінки економічної ситуації в умовах кризи, спричиненої
    епідемією COVID-19, – повідомляє Адміністрація Президента. На зустрічі були
    присутні прем’єр-міністр Людовік Орбан, голова Національного Банку Румунії
    Мугур Ісереску та міністр фінансів Флорін Кицу. У четвер уряд схвалив пакет
    заходів підтримки румунських виробників, що мають понад 100 тис. працівників,
    великих споживачів електроенергії, для яких була розроблена спеціальна
    процедура допомоги, а також фермерів, для яких було продовжено до 15 червня термін
    подання заявки на здійснення платежів. У той же час, уряд прийняв рішення про надання
    понад двом мільйонам людей безкоштовних захисних масок від держави. Йдеться
    передусім про пенсіонерів та осіб з обмеженими можливостями. Після запровадження
    надзвичайної ситуації носіння захисної маски є обов’язковим у закритих приміщеннях,
    у громадському транспорті та за місцем роботи.




    КОРОНАВІРУСЕпідемія COVID-19 йде по низхідному шляху,
    але наслідки пом’якшення режиму обмежень
    наприкінці минулого тижня наразі невідомі, – каже міністр охорони здоров’я Нелу Тетару. Він пояснив,
    що симптоми коронавірусної інфекції можуть проявлятися з другого по десятий
    день. Лише після того, як пройде 10 днів можна буде сказати, чи відбулася
    передача коронавірусу в громаді або нам вдалося втримати ситуацією під
    контролем і можна переходити до наступного еотапу пом’якшень, – зазначив
    міністр. Тим часом, щ
    е 3 румунів, хворих на новий коронавірус, померли
    сьогодні, а загальна кількість летальних випадків сягнула 1159 осіб. За даними
    Групи стратегічної комунікації станом на 22 травня загальна кількість
    підтверджених випадків зараження коронавірусом у Румунії становить 17.712 осіб,
    з них 127 було підтверджено за останню добу. Водночас вже одужали і були
    виписані майже 1800 осіб, а у відділеннях інтенсивної терапії перебувають 200
    людей. Станом на п’ятницю,
    за кордоном коронавірус було підтверджено у понад 3.000 румунів, найбільше в
    Італії, Іспанії та Німеччині, також в інших країнах померли 106 громадян
    Румунії. Теж сьогодні мерія Бухареста запустила онлайн-платформу, на якій 11
    тисяч мешканців столиці можуть добровільно зареєструватися, щоб безкоштовно
    пройти тестування на зараження новим коронавірусом. Другий подібний проєкт для
    жителів Бухареста, який розпочнеться наступного тижня і включатиме 10.500
    людей, має показати, яким чином вірус поширився румунською столицею.




    РЕПАТРІАЦІЯ – Міністерство закордонних справ Румунії оголосило, що з 21 по
    24 травня буде організовано сім спеціальних рейсів з європейських країн для
    повернення за-кордону румунських громадян, які не мали можливості повернутися
    додому через скасування авіасполучення у контексті боротьби з пандемією
    COVID-19. За даними МЗС йдеться про 5 рейсів з Іспанії, один – з Франції та один
    – з Великобританії. Зовнішньополітичне відомство повідомило, що в четвер до
    Бухареста повернулися 306 громадян Румунії та шість іноземців – членів їхніх сімей, які працювали на
    декількох круїзних суднах у районі Північної Америки та Карибського басейну.




    КОРДОН – І
    сьогодні утворилися величезні черги перед пунктом пропуску Недлак на кордоні з Угорщиною,
    пори те, що з четверга на румунсько-угорському кордоні працюють 10 пунктів
    пропуску. Таким чином як у напрямку в’їзду на територію Румунії, так і виїзду,
    час очікування сьогодні вранці становив у середньому 90 хвилин, на тлі
    контролю, що проводиться з метою запобігання поширенню нового коронавірусу. Тим
    часом угорська влада закрила для румунів, які повертаються із Заходу два пункти
    пропуску в Сату-Марському повіті. Відповідне рішення було прийняте після того,
    як у четвер румунська прикордонна поліція оголосила, що всі громадяни Румунії
    можуть в’їжджати на територію країни через десять пунктів пропуску, в тому
    числі через ці два. За оновленими даними Сату-Марської прикордонної поліції, ці
    два пункти відкриті лише для вантажних і пасажирських перевезень, для учнів і
    студентів, а також для невідкладних медичних поїздок.




    ВРОК – Стратегія національної безпеки та оборони
    Румунії на наступні чотири роки буде головною темою на порядку денному
    засідання Верховної Ради Оборони Країни, що відбудеться у середу, 27 травня в
    спеціальному режимі відеоконференції. До порядку денного також були включені такі
    питання, як участь військовослужбовців Збройними Сил Румунії у місіях та
    операціях за кордоном в 2021 році, а також програма з трансформації, розвитку та
    оснащення ЗСР до 2026 р. і пізніше. На засіданні ВРОК будуть проаналізовані й
    інші актуальні питання у галузі національної безпеки, – йдеться також в заяві Адміністрації
    Президента Румунії.

    ТРАНЗИТ – Процедура транзиту громадян Румунії через Болгарію була спрощена в
    результаті телефонної домовленості між міністрами закордонних справ Румунії
    Богданом Ауреску та Болгарії Катериною
    Захарієвою. Згідно з МЗС глава румунської дипломатії звернувся до
    болгарської влади з проханням спростити проходження митного та прикордонного контролю за
    рахунок скорочення часу очікування на пунктах пропуску. Минулої ночі болгарська
    влада зняла вимогу, згідно з якою бажаючі перетнути Болгарію, могли це зробити
    лише за умови попереднього повідомлення про це місцевої влади. Згідно з новим наказом,
    який вступив у силу в п’ятницю, для цього тепер достатньо заповнити декларацію під
    власну відповідальність.

    ЗАРОБІТЧАНИ – Влада Німеччини у
    п’ятницю, оприлюднила рішення про
    закриття бійні в
    Діссені (північ) принаймні на два тижні після виявлення спалаху коронавірусу
    серед тамтешніх працівників. За даними Міністерства закордонних справ Румунії щонайменше
    47 громадян Румунії, які працюють на цій бійні, заразилися новим
    коронавірусом. Раніше міністр праці Німеччини Губертус
    Гайль
    оголосив, що Німеччина посилить норми оформлення трудових правовідносин у м’ясній промисловості, зокрема
    вводить заборону на договори з субпідрядниками в даній галузі, після того як новий
    коронавірус було виявлено у понад 600 працівників цієї промисловості. Кілька днів тому міністр праці Румунії Віолета
    Александру в інтерв’ю агентству Reutersзаявила, що нинішня криза, викликана пандемією
    коронавірусу, повинна призвести до переосмислення умов, в яких робітники зі Східної Європи
    працюють та проживають на фермах і в харчовій промисловості різних західноєвропейських країн, після спалаху та стрімкого поширення коронавірусу в німецьких підприємствах, основним видом діяльності
    яких є забій худоби та переробка м’яса