Tag: Трансильванія

  • Королівський візит

    Королівський візит

    Багато хто задавався питанням, чи Чарльз III, який став сувереном Сполученого Королівства після смерті своєї матері Єлизавети II у вересні минулого року і був коронований на початку травня, відвідає коли-небудь Румунію на своїй новій посаді. Його прив’язаність до країни, до якої він вперше приїхав чверть століття тому як наслідний принц і яку він часто відвідує з тих пір, залишається незмінною, доказом чого є той факт, що новий британський король вирішив здійснити свою першу закордонну подорож саме до Румунії.



    Я завжди почував себе в Румунії як вдома, – сказав Чарльз на прийомі в його честь, організованому в п’ятницю президентом Клаусом Йоганнісом. Британський монарх виступив зі зворушливою промовою, що почалася румунською мовою і в якій він процитував великого румунського поета Міхая Емінеску: Країна слави, країна туги. І продовжив вже англійською: Пане Президенте, пані та панове, я не можу описати те задоволення, яке я маю від того, що знову відвідую Румунію. Здається, минуло 25 років з часу мого першого візиту до цієї чудової країни. Коли я приїхав сюди, і навіть раніше, я відчував глибокий зв’язок з Румунією. Як я вже говорив раніше, я полюбив Румунію, її культуру і мистецтво, її спадщину, історію, ландшафти і біорізноманіття.

    Президент Йоганніс подякував британському монарху за його роль у захисті цінностей румунської ідентичності та за його відкритість до того, що представляє румунське село, і нагадав про зусилля Чарльза щодо захисту екосистеми та відновлення унікального біорізноманіття Румунії.



    Якщо перший день, п’ятниця, в столиці, був складовою ввічливості його перебування в Румунії, то наступні чотири Чарльз присвятив візитам до населених пунктів двох трансільванських повітів, Ковасна і Брашов, які підкорили його з самого початку і де він володіє об’єктами нерухомості, які він відреставрував, врятувавши від руйнування. Його тепло прийняли місцеві жителі, як це було щоразу за останні два десятиліття, і він насолоджувався прогулянками на природі. Цим жестом він показує свою прихильність, – сказав місцевий чиновник про візит короля, якого цитує AFP.



    Французьке агентство пише, що Король Чарльз пишається тим, що є далеким родичем правителя 15 століття, відомого як Влад Цепеш, який надихнув на створення образу графа Дракули, і що, за його власними словами, у нього Трансільванія в крові. Переконаний захисник довкілля, він відкрив для себе цей регіон у 1998 році і став захисником сіл у самому серці Румунії, заснованих німецькими поселенцями вісім століть тому. Це буде унікальний момент для нашої громади – зустріти Короля, що стане знаком визнання роботи, виконаної ним за всі ці роки, – підкреслила голова Фонду Міхая Емінеску, який займається захистом трансільванської спадщини і перебуває під патронатом Чарльза.

  • Лауреати  TIFF 2020

    Лауреати  TIFF 2020




    Фільм «Молочні
    зуби: Перше кохання», дебютна робота австралійського режисера Шеннона Мерфі, став
    переможцем цьогорічного Міжнародного кінофестивалю «Трансільванія» (TIFF). Він
    отримав Гран-прі, нагороду «Трансільванія» та грошову премію сумою 10 тис. євро,
    а також приз глядацьких симпатій. Це історія важко хворої дівчини-підлітка,
    яка безтямно закохалася в торговця людьми. Перше справжнє кохання повертає
    дівчині сенс життя, а все решта не має значення.




    А лауреатами
    TIFF у номінації «Найкраща режисура» стали бельгійський режисер Тім Мілант, за
    фільм «Патрік» та китайський режисер Сінюань Чжень Лю за фільм «Хмара в її
    кімнаті». У номінації «Найкраща акторська робота» журі визнало переможницею російську
    актрису Євгенію Громову за роль у фільмі «Вірність». Спеціальний приз журі
    отримав незалежний болгарський фільм «Сестра» Світли Цоцоркової, а спеціальна премія
    за вагомий вклад у розвиток кіно дісталася румунській актрисі Марії Плоає.

    Премію FIPRESCI, яку надає Міжнародна федерація кінокритиків у рамках програми
    «Дні румунського кіно», була присуджена румунсько-українській кінострічці «Не
    все буде добре», знятій румуном Адріаном Пирву та українкою Оленою Максьом, яка
    розповідає про трагічне життя багатьох дітей, котрі постраждали внаслідок
    Чорнобильської аварії 1986 року. А фільм «І тоді… що таке свобода?», режисера
    Андрея Зінке отримав премію глядачів у рамках програми «Дні румунського кіно».


    Теж у цій
    програмі приз за найкращій короткометражний фільм дістався кінострічці «Амар»
    Сари Цоракідіс, а за найкращій повнометражний фільм – стрічці «Вдома» режисера Раду Чорнічука. Президент TIFF, режисер
    Тудор Джурджу, заявив, що вся незалежна культура, весь незалежний сектор
    потребують підтримки й їм потрібно допомагати. Присутній на
    церемонії вручення премій, міністр культури Богдан Гьоргіу заявив, що зустрінеться
    з представниками акторів після 15 серпня. Він також розповів про зусилля зі
    створення підстав для надання кіносектору 4% прибутку Румунської лотереї. В
    умовах пандемії коронавірусу покази 140 кінострічок в рамках TIFF проходили
    виключно просто неба. Усі глядачі були зобов’язані пройти обов’язкову перевірку
    температури тіла на вході, носили захисні маски і сидіти на відстані 1,5 метра
    один від одного.


    Заснований
    у 2002 році в Клуж-Напоці, Міжнародний кінофестиваль «Трансільванія» мав честь
    прийняти на червоній доріжці упродовж 19 років таких видатних особистостей
    європейського кіно, як: Джулі Делпі, Майкл Редфорд, Енні Гірардо, Катрін
    Деньов, Клаудія Кардінале, Вім Вендерс, Жаклін Біссет, Джералдін Чаплін, Софі
    Лорен, Ален Делон та Фанні Ардант. Головною метою TIFF
    залишаються популяризація мистецтва кіно, презентація найскладніших фільмів
    сучасності, підтримка молодих кінорежисерів та постійне залучення до розвитку
    кіноіндустрії.





  • Підсумки кінофестивалю TIFF 2018

    Підсумки кінофестивалю TIFF 2018










    Опустилася завіса, пролунав грім оплесків,
    завершився XVII-й Міжнародний кінофестиваль «Трансильванія» (TIFF). Подія, що відбулася в
    місті Клуж-Напока (північний захід), в цьому році пройшла під знаком південноамериканського
    кіно. Гран-прі кінофестивалю здобув фільм «Спадкоємиці/The Heiresses» з Парагваю.

    Глядачі
    бурхливими оплесками привітали режисера кінострічки Марсело Мартінессі, який взимку
    отримав «Срібного ведмедя» на Берлінському кінофестивалі, а приз на сцені
    Клузького національного театру був вручений знаменитою румунською сопрано Анжелою
    Гьоргіу.




    Марсело Мартінессі, – йдеться в заяві організаторів
    TIFF, – вразив винятковою суворістю, захоплювальним
    темпом стрічки, вигравши конкурс, в якому 11 інших дуже якісних фільмів зробили
    дуже складним вибір журі. Режисер Дагур Карі, кіномитець Стефан Фоенкінос
    (кастинг-директор і режисер), письменниця Ребекка Ленкіуікс, актор Влад Іванов
    і режисерка Агнес Кочіш визначили й лауреата премії за кращу режисуру. Ним став
    ісландець Хлинур Пальмасон, режисер фільму «Зимові брати/Winter Brothers», що вражає «сильною
    пристрастю, красою та кінематографічною енергією».




    Троє акторів фільму «Суша/Anchor And Hope», іспанця Карлоса Маркуса-Марсета, продемонстрували
    «виняткову здатність доповнювати один одного на екрані, високий інтелект і
    чарівність, створюючи дуже зворушливі і сповнені гумором ролі», в результаті
    чого премія за краще виконання ролі була присуджена Наталії Тені, Уні Чаплін та
    Давіду Вердагеру. Трофей був вручений
    спеціальним гостем фестивалю, американським актором французького походження Жаном-Марком
    Барром.




    Дві сміливі кінострічки – «Дім/«The Home») Асгара Юсефінеджада та «Найшла коса на камінь/Scythe Hitting Stone» Анни
    Круглової, були нагороджені Спеціальним призом журі. А фільм австрійського
    режисера Рута Мадера «Керівництво по життю/Life Guidance» отримав премію
    Міжнародної федерації кінопреси FIPRESCI на кінофестивалі в Клуж-Напоці в тематичному
    розділі «Бути чи не бути політкоректним».




    І на цей раз глядачі мали змогу проголосувати за
    кращу стрічку, обравши данський трилер «Винний/The Guilty», режисера Густава Меллера.
    Почесний гість цьогорічного Міжнародного кінофестивалю «Трансильванія»,
    французька акторка Фанні Ардан отримала премію за видатні досягнення в галузі
    кіно. А її промова викликала у глядачів шквал емоцій.






    Спеціальний приз за 50-річну кар’єру було
    присуджено й славетній румунській акторці театру та кіно угорського походження
    Анні Селеш. І, нарешті, приз Журі франкомовної молоді, який присуджують
    телеканал TV5 Monde, Французький інститут та Міжнародне французьке радіо – RFI
    Румунія, отримала кінострічка «Молитва/La Prière» режисера Седріка Кана
    за «гармонійний візуальний дискурс, а також саундтрек і героїв, які поглинають глядача у фільм».