Tag: транскордонна співпраця

У кінці 2018 року у львівському Видавництві
«Растр-7» побачила світ
книга «Україна-Румунія: мости народної дипломатії». ЇЇ автор доктор біологічних
наук,професор
та академік Федор Гамор, розбудовник мостів єднання та транскордонної співпраці
між Україною та Румунією. Як зазначає автор у підзаголовку до книги, це – «Нотатки з нагоди
20-річчя участі Союзу українців Румунії та Карпатського біосферного заповідника
в процесі розвитку українсько-румунської транскордонної співпраці на
Мараморощині».

Більше деталей
подає професор Федір Гамор: «У цій книжці ми постарались показати різні аспекти
нашої співпраці. Я хочу сказати, що це збірник матеріалів, які друкувались
напротязі цих 20-ти років мною і іншими колегами, зокрема і Степаном Бучутою,
колишній голова СУР, у різних засобах масової інформації України та Румунії, де
ми періодично описували ті проекти, ті кроки, які ми здійснювали для
поглиблення українсько-румунської співпраці. Книга складається з декількох розділів,
у яких ми подаємо детально про громадські ініціативи, які ми здійснювали для
зміцнення українсько-румунської дружби та співпраці на Мараморощині. Ми багато
пишемо про різноманітні міжнародні конференції, семінари, круглі столи та інші
акції, які проводились Союзом українців Румунії та Адміністрацією Карпатського
біосферного заповідника. Але, найголовніше ми закцентували увагу на створення
сприятливих умов для поглиблення українсько-румунського прикордонного
співробітництва. Мова йде зокрема про відбудову мостів, які на
цьому відділку українсько румунського кордону, Ділове, Луг, Бичків, Солотвино,
Тячів, колись існувало п’ять мостів, які були зруйновані, що створило великі
труднощі для комунікації для обміну між громадами, людьми та родинами. Тому
один із важливих напрмяків, який ми ініціювали напротязі цих років, щоб
розв’язати цю проблему було підготовка необхідних проектів для відновлення зруйнованого
мосту між Діловим і Вишавською Долиною. І другий напрямок, який ми дуже активно
лобіювали і продовжуємо лобіювати це відновлення залізничного пасажирського
сполучення між Раховим і Сігетом та іншими районами Румунії.»

Багато уваги було приділено прикордонному
природоохоронному співробітництву зазначає професор Федір Гамор: «Зокрема
йдеться про збереження у цьому регіоні унікальних природних цінностей. З нашої
ініціативи, і ми багато пишемо про це у нашій книжці, 1996 року року
ініційовано і реалізовано проект щодо створення Природного парку Гори
Марамуреш. Але ми хочемо створити українсько-румунський транскордонний біосферний
резерват у Марамуреських горах, який би включав з румунської сторони Гори
Марамуреш та інші природоохоронні території, а з української сторони
Карпатський біосферний заповідник, Верховинський Національний парк та інші
природоохоронні прикордонні території. Це дуже важлива форма міжнародної
співпраці, яка реалізується в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». У цьому
контексті було проведено багато різноманітних заходів. Про це ми пишемо.
Окремий розділ ми присвятили різноманітним науковим аспектам, які б сприяли
поглибленню співпраці. Але найважливіше,як добре помітив журналіст О. Масляник,
ми зібрали і помістили у цій книжці велику документальну базу, яка мала б
служити основою для розбудови нашої співпраці. Це й українсько-румунські
договори про прикордонну співпрацю і багато
інших документів і Уряду України і Уряду Румунії. Крім того, за ці 20 років
нами було підписано багато різноманітних угод на рівні повіту Марамуреш та
Рахівського району, зокрема
Закарпатською областю, щодо поглиблення цієї співпраці.»

За
словами професора Федора Гамора всі ці документи, оригінали і копії оригіналів
були поміщені у книжці, щоб можна побачити, як цей процес відбувався, і які у
нас є труднощі для того, щоб реалізувати ті мінімальні ідеї, які хотілось би

Нещодавно Префект Марамуреського повіту Васіле Молдован, на запрошення губернатора Закарпатської області Геннадія Москаля, відвідав місто Ужгород, де він обговорив з головою обласної державної адміністрації питання, що стосуються співпраці Закарпаття з Марамуреським повітом у різних галузях.

Ми говорили про розвиток транскордонного співробітництва, втілення в життя спільних ініціатив та про активізацію добросусідських відносин. Також ми домовились посилити співпрацю у економічній, культурній, освітній, охорони здоров’я, спорту і туризму сферах та реалізацію спільних транскордонних проектів за допомогою, яких можна отримати доступ до європейських фінансових ресурсів в рамках Спільної операційної програми Румунія-Україна 2014-2020 рр. Будівництво мосту через Тису, що з’єднає місто Сігету- Мармацієї і Білу Церкву (Рахівський район) є пріоритетним для органів місцевого самоурядування Марамуреського повіту та Закарпаття, – сказав представник уряду у повіті Васіле Молдован.

Щодо проекту будівництва мосту через Тису було сказано, що розробляється технічний план і технічно-економічне обґрунтування і буде представлена документація для отримання дозволу від Міністерства закордонних справ України і Румунії. Будівництво мосту допоможе розвантажити рух у прикордонній зоні, у пункті пропуску Халмеу-Дякове, а й економічному і соціальному розвитку громад по обидва боки Тиси.

Під час зустрічі наголошувалося і на необхідності збільшення кількості пунктів пропуску на українсько-румунському кордоні, в котрих дуже зацікавлені регіони-сусіди, а також відновлення залізничного прикордонного переходу «Тересва – Кимпулунг (Довге поле)». Як зазначалось, це питання вже протягом багатьох років лишається невирішеним на міждержавному рівні.

Губернатор Закарпатського краю Геннадій Москаль звернувся до марамуреського префекта з проханням про підтримку розробки і реалізації чотирьох спільних транскордонних проектів з органами місцевого самоурядування повітів Марамуреш та Сату-Маре. Йдеться про дорожню інфраструктурю та охорону здоров’я.

Захід, присвячений Дню добросусідства відбудеться на початку травня у Марамуреському повіті, коли буде підписано новий Протокол про співпрацю між повітом Марамуреш та Закарпатською областю. Разом із закарпатцями до святкувань запросять й інших сусідів – румунський повіт Сату Маре та українську Івано-Франківщину. Також українська влада організує в червні фестиваль, присвячений річці Тиса, де будуть запрошені представники країн, по території яких протікає найбільша притока Дунаю (Румунія, Україна, Угорщина, Словаччина та Сербія).

Нагадаємо, що минулого місяця, на запрошення голови Марамуреської повітової ради Габієля Зетя, делегація на чолі з головою Закарпатської обласної ради Михайлом Рівісом перебувала з робочою поїздкою в місті Бая-Маре, Марамуреський повіт, північна Румунія. Мета візиту- розширення міжрегіональної співпраці та спільна участь у «Програмі транскордонної співпраці Румунія – Україна 2014 – 2020»

Минулого тижня, на запрошення голови Марамуреської повітової ради Габієля Зетя, делегація на чолі з головою Закарпатської обласної ради Михайлом Рівісом перебувала з робочою поїздкою в місті Бая-Маре, Марамуреський повіт, північна Румунія.

Мета візиту полягала в розширенні міжрегіональної співпраці та спільної участі у «Програмі транскордонної співпраці Румунія – Україна 2014 – 2020» та узгоджено ряд спільних транскордонних проектів, підтриманих обома сторонами. Також обговорювалося питання відновлення партнерства між двома регіонами і підписання нового документа про співпрацю між Закарпатською обласною радою та Марамуреською повітовою радою.

До складу української делегації входили голова Представництва Асоціації Єврорегіон Карпати – Україна у Закарпатській області, депутат Обласної Ради Василь Худинець, керівник «Агентства регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття» Закарпатської обласної ради» Михайло Данканич та інші. Від румунської сторони були присутні Голова Марамуреської повітової Ради Габріель Зетя, префект повіту Марамуреш Васіле Молдован, заступник префекта Александру Козма та інші офіційні особи.

У ході переговорів було зазначено, що Закарпатська область зацікавлена в співпраці з Румунією. Підтвердженням цього є угода про міжрегіональне співробітництво між Закарпаттям та Марамурешем, підписана в 2001 році. Але тепер Закарпаття зацікавлене у відновленні міжнародного співробітництва з румунською стороною та обговоренні спільних проектів з поглиблення транскордонного співробітництва.

Голова Марамуреської повітової ради Габріель Зетя запевнив, що Румунія буде підтримувати Україну в європейських інтеграційних процесах, відзначивши, що Закарпаття є привабливим інвестиційним регіоном для румунських підприємців. Мери нашого повіту, працівники технічного апарату, а також багато державних установ, були дуже зацікавлені у пропозиціях щодо партнерства у транскордонних програмах, що фінансуються з європейських фондів, а наші українські партнери – це серйозні люди, які обрали європейський шлях розвитку. Я радий, що ми могли провести таку важливу зустріч, яка відкриває шлях до міцного партнерства між повітом Марамуреш і нашими сусідами із Закарпаття, сказав голова Повітової ради Габріель Зетя. Також Префект повіту Марамуреш Васіле Молдован пообіцяв повністю підтримувати виконання планів з поглиблення румунсько-українського прикордонного співробітництва.

Клаудія Бребан, директор Дирекції з розробки та впровадження проектів у Повітовій раді та Она Кіорян, начальник Служби просування проектів, представили проекти, які повинні бути подані для фінансування Марамуреською повітовою радою. Українські партнери представили свої пропозиції щодо пріоритетних проектів у трьох напрямках діяльності. Таким чином, в галузі медицини вони запропонували реабілітацію двох регіональних лікарень, одна з них в Солотвині, щодо проблеми безпеки на кордоні, вони хочуть встановити систему відеоспостереження у прикордонній зоні, а в культурній сфері запропонували реабілітацію деяких дерев’яних церков біля кордону з Румунією. Проекти можна подати до 3 травня 2018 року.

Як зазначила у ході двосторонньої зустрічі, керівник управління зовнішньоекономічних зв’язків, інвестицій та транскордонного співробітництва Рената Мойш-Шіман, підписання тимчасового Меморандуму про співробітництво, відбудеться навесні цього року. Він охоплюватиме такі сфери: туризм, культура, освіта, навколишнє середовище, сільське господарство та економічні відносини.

Сторони також обговорили можливість відкриття нових пунктів перетину румунсько- українського кордону та спільні проекти у цій сфері, повідомила прес-служба Закарпатської обласної ради.

Міністерство регіонального розвитку, державного управління та європейських фондів, керуючий орган Спільної операційної програми Румунія-Україна 2014-2020 рр., оголосило в кінці грудня 2017 р. два конкурси проектних пропозицій. Перший конкурс проектних пропозицій типу HARD (з інфраструктурним компонентом на суму щонайменше 1 млн євро) та з загальною сумою підтримки у 19 мільйонів євро. Другий конкурс, (без інфраструктурного компоненту або з інфраструктурним компонентом на суму менше 1 млн. євро). Загальна сума фінансової підтримки за цим конкурсом становить 17 000 000 євро.

Спільна операційна програма Румунія-Україна 2014-2020 рр. фінансується Європейським Союзом через Європейський інструмент сусідства (ENI). Програма спрямована на прикордонний регіон між Румунією та Україною та сприятиме досягненню загальної мети Європейського інструменту сусідства: розвиток регіону в напрямок процвітання та добросусідства через заходи транскордонного співробітництва на користь держав-членів ЄС та країн, що не є членами ЄС, але сусідствують з ними.

Потенційними бенефіціарами конкурсів проектних пропозицій для участі в програмі Румунія-Україна є: регіональні / окружні та місцеві органи влади, державні установи, навчальні заклади, культурні установи, неурядові організації, науково-дослідні інститути та інші організації відповідні до кожного пріоритету, що мають офіси у прикордонних областях Румунії – повіти Сучава, Ботошань, Тульча, Марамуреш та Сату-Маре та України – Одеська, Івано-Франківська, Закарпатська, та Чернівецька області.

Спільна Операційна Програма Румунія-Україна 2014-2020 спрямована на відбір проектів, що призводять до створення партнерських відносин між територіальними одиницями по обидва боки кордону з метою надання допомоги громадам прикордонної зони в таких сферах, як освіта, дослідження, спільна культурна спадщина, транспорт , здоров’я, надзвичайних ситуацій та запобігання і боротьба з організованою злочинністю.

Сучавський повіт, Сучаваська повітова рада, спільно з Чернівецькою областю підготували 13 проектів вартістю понад 12 мільйонів євро в галузі інфраструктури, культури та культурної спадщини, охорони здоров’я та надзвичайних ситуацій, – зазначив голова Сучавської повітової ради Георге Флутур.

Бюджет Спільної операційної програми Румунія-Україна 2014-2020 рр. становить 60 млн. євро, європейський внесок, та 6 млн. євро внесок бенефіціарів.

Спільний технічний секретаріат Спільної операційної програми Румунія-Україна 2014-2020 рр. повідомив, що провів інформаційні сесії для потенційних бенефіціарів фінансування.

З 23 по 25 червня у Львівській області відбувся ІІ-й Форум місцевого розвитку за участі представників України, Румунії та Польщі. Учасники обговорили численні теми регіонального розвитку Карпат, децентралізації і транскордонного співробітництва. Особливу увагу було приділено проблемам, з якими стикаються мешканці Карпатського регіону, таким як погана інфраструктура та невелика кількість міжнародних переходів через кордон. Серед головних спікерів Форуму був і голова Сучавської повітової ради Румунії Геогре Флутур, який сказав після зустрічі, що дискусії були зосереджені на питаннях модернізації прикордонних переходів, стані впровадження спільних проектів, а також на графіку імплементації нових спільних дій.

Голова Сучавської повітової ради нагадав, що 11 червня ЄС скасував візи для громадян України, багато українців перетинають кордон через пункт пропуску «Порубне-Сірет», тому там утворилися величезні черги і цю проблему треба якнайшвидше вирішити. Він додав, що Сучавський повіт модернізує чотири нових прикордонних пункти, де румунська сторона майже закінчила ремонтні роботи. «Ми працюємо над 4 новими пунктами перетину кордону, які румунська сторона майже готова відкрити. Ми проклали асфальт і через два тижні буде готова дорога на ділянці «Ульма-Руська». Вже почато модернізацію дороги на ділянці Фунду Молдовей-Ізвоареле Сучевей і ми плануємо завершити цей проект дуже швидко».

Голова Сучавської повітової ради Георге Флутур заявив, що у Львівський області сторони спробували знайти рішення для забезпечення фінансування інвестицій в прикордонну інфраструктуру України. Він сказав, що в останні тижні активізував контакти з українською стороною, а на Форумі обговорив з представниками Чернівецької області конкретні кроки. «Зустріч у Львові зосередилася на трьох напрямах. По-перше: дуже конкретні переговори з українського стороною довкола модернізації нею своїх доріг до Румунії. Я маю на увазі тут, перш за все, Путильський район, гірську місцевість, де потрібно відремонтувати приблизно 50 кілометрів дороги до пункту «Руська-Ульма», а також до пункту Шепіт-Ізвоареле Сучевей. Це район, де проживають майже 50 тис. людей, які хочуть їхати до Румунії по модернізованим дорогам і я переконався, що цього бажають і Київ та Чернівці. Я чітко сказав: ми готові це зробити, але зробіть і ви. З дискусії я зрозумів, що ці проекти є пріоритетними і мають фінансування, щоб вирішити цю проблему.»

Георге Флутур повідомив, що в Трускавці було досягнуто домовленості про свторення Польщею, Україною та Румунією спільного «фронту» прикордонних регіонів для прискорення будівництва швидкісної автотраси між Варшавою та Бухарестом через Чернівці і Сучаву. «Друге питання… Ми багато говоримо, але досить мало було зроблено для будівництва дороги по вісі Північ-Південь, тобто швидкісної дороги або автостради, яка б з’єднувала Балтійське море з Чорним морем, від Гданська, через Варшаву, Львів, Чернівці, Сучаву, Бухарест, а потім на Софію. Уряд Румунії схвалив Мастер-план реалізації швидкісної автотраси до Сірету, але нам не подобається те, що будівництво ділянки Сірет – Пашкань передбачено на 2022 рік. Але дорожній рух є дуже інтенсивним зараз, ми не можемо чекати і тому наполягаємо на прискоренні будівництва цього коридору. На цьому наполягають і Україна, і Польща.»

Голова Сучавської повітової ради заявив, що були обговорені й інші проблеми Карпатського регіону. Він зазначив, що метою цієї зустрічі було й погодження спільного звернення до Європейського Союзу з проханням виділи додаткові кошти на потреби мешканців Карпатського регіону. «І третьою темою, яку ми обговорили є проблеми гірських районів у Карпатах. Польща і Румунія хочуть допомогти Україні. Є чимало програм розвитку прикордонних районів, але в даний час вони заблоковані, тому що не були затверджені методичні рекомендації. Ми прагнемо збільшення фінансування транскордонних програм, зокрема, для людей, що живуть в гірських районах, зокрема для будівництва доріг та дамб в районах, де є потенційна небезпека виникнення повеней. Тобто потрібне фінансування. І ми, і Польща зобов’язані як сусіди допомогти Україні. Українцям вже не потрібні візи, вони хочуть їхати до ЄС, тому найбільш нагальною проблемою є дороги: прикордонні дороги, швидкісні дороги, автотраса Бухарест-Сучава-Чернівці, і мабуть в близькому майбутньому потяг сполученням «Сучава – Чернівці».»

Георге Флутур повідомив, що вже розпорядився почати підготовку до зустрічі у вересні в Чернівцях, після спільного засідання радників Сучавської повітової і депутатів Чернівецької обласної рад, яке відбулося у Сучаві в жовтні минулого року, а результатами якого було досягнуто домовленості про спільне виконання 12 проектів в рамках операційної програми «Румунія – Україна» на 2014-2020 роки на загальну суму 8 млн. євро.

Місто Серет(Сучавський повіт) та Глибоцький район (Чернівецька область) домовилися реалізувати спільні європейські проекти на 5,6 млн. євро. Таке рішення було прийнято нещодавно на спільному засіданні Серетської міської ради та Глибоцької районної ради. Зустріч проходила в місті Серет під головуванням серетського мера Адріана Попою і голови Глибоцької районної ради Петра Панчука. На тому ж засіданні, мер Серету та голова Глибоцької районної ради підписали Угоду про співпрацю шляхом якої вони домовилися розвивати транскордонне співробітництво, спрямоване на соціально-економічний розвиток двох громад та прикордонного регіону в цілому. Крім того, вони домовилися активізувати співпрацю в таких сферах, як державне управління, інфраструктура, охорона здоров’я, освіта, культура, спорт, економічна співпраця, довкілля та надзвичайні ситуації.

У нещодавньому засіданні взяли участь президент Сучавської повітової ради Георге Флутур, префект Константін Гарасім, голова Глибоцької районної державної адміністрації Георгій Придій, сенатор Стеліан Мирон, депутат Раду Суруджіу та українські місцеві депутати та бізнесмени. Після виступу офіційних осіб, серетські радники та депутати Глибоцького району одноголосно прийняли резолюцію, в якій органи самоурядування зобов’язуються подати п’ять спільних проектів у рамках Спільної операційної програми Румунія – Україна.

Один з цих проектів, на суму 1,3 мільйона євро, називається «Доступ до сучасних медичних послуг для населення Серету і Глибоцького району. Проект спрямований на реабілітацію, модернізацію і оснащення Серетської Лікарні хронічних хвороб та Глибоцької центральної районної лікарні та організацію спільних заходів з працівниками двох лікарень. Мер міста Серет та голова Глибоцької районної ради підкреслили, що ці лікарні будуть обслуговувати і дві етнічні громади, українську в Сереті та румунську в Глибоцькому районі.
Ще один проект, вартістю 1,2 млн євро, буде поданий для покращення авторуху на пункті перетину кордону Серет -Порубне. Йдеться про модернізацію і розширення дорожньої інфраструктури по обидва боки кордону. Мер міста Серет Адріан Попою зазначив, що бенефіціарами проекту будуть люди, які їздять на автомобілі і автоперевізники вантажних товарів, які використовують пункт пропуску.

Серетські та глибоцькі місцеві орган самоурядування домовилися просувати проект вартістю 1,3 млн євро на модернізацію кількох шкіл в прикордонному регіоні. У проекті передбачені інвестиції на відновлення, модернізацію, розширення і оснащення серетської Середньої школи імені Петру Мушата та Йорденештської загальноосвітньої школи, і організацію спільної діяльності з учителями з цих двох шкіл. Також, проект в 900000 євро буде поданий для створення ефективної системи раннього оповіщення та реагування на надзвичайні ситуації, що включає також придбання двома місцевими органами самоурядування необхідної техніки для виконання робіт по запобіганню та усуненню наслідків цих явищ.

Мер Серету Адріан Попою зазначив, що, на його думку, співпраця між Серетом та Глибоцьким районом вже призвела до реалізації спільних проектів фінансованих ЄС. Ми хочемо, щоб це партнерство поглиблювалось у сфері охорони здоров’я, освіти, культури, спорту, туризму, надзвичайних ситуацій або транскордонної інфраструктури, сказав Попою.

У свою чергу, голова Глибоцької районної ради Петро Панчук нагадав про те, що Протокол про співпрацю між органам місцевого самоурядування було підписано в 2009 році, і протягом часу було втілено на практику багато важливих проектів для двох громад. Ця зустріч є ще одним кроком щодо ефективного вирішення спільних завдань, таких як модернізація медичних установ, поліпшення умов навчання дітей в школах, відновлення транспортної інфраструктури та культурної спадщини в прикордонних районах, сказав Петро Панчук.

12-13 травня у Центрі румунських студій, що при Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, за підтримки Генерального консульства Румунії у Чернівцях та у партнерстві з Інститутом демократизації та розвитку, Асоціацією Європейські конвергенції та благодійним фондом Суспільні ресурси та ініціативи відбулась друга Міжнародна конференція Сучасні тенденції регіональної співпраці: румуно-україно-молдовський вимір.

Центр румунських студій був заснований при Чернівецькому університеті два роки тому. Він додається до Центрів канадських, американських та польських студій, і має на меті вивчити румунську проблематику в галузі історії та культури. Взяли участь у конференції, провідні науковці вищих навчальних закладів, науково-дослідних інститутів та неурядових організацій України, Румунії та Молдови, а також Генеральний консул Румунії в Чернівцях Елеонора Молдован та проректор Сучавського університету імені Штефана Великого професор Штефан Пурич.

Більше про конференцію розповідає проректор Сучавського університету імені Штефана Великого професор Штефан Пурич: Чернівецький університет є партнером Сучавського університету. В рамках цієї міжнародної конференції учасники з Румунії, України та Молдови обговорювали досвід та перспективи розвитку співпраці між неурядовцями, економістами та бізнесовими структурами в рамках європейських програм та за рахунок власних коштів. Під час пленарного засідання презентацію Центру румунських студій зробила його директор пані Любов Мельничук, яка розказала про наміри, перспективи та програму діяльності цього Центру. Пані проректор Тамара Марусик привітала всіх учасників від імені Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, а я привітав учасників від імені Сучавського університету імені Штифана Великого. Також в рамках цього пленарного засідання колега з Молдови Ігор Кіоса представив доповідь на тему:Історія як політичний інструмент у міжнародних відносинах. Він стосувався політики Російської Федерації щодо України та Р. Молдова. Інший колега з Чернівецького університету Сергій Федуняк говорив про безпеку в Чорноморському регіоні в контексті кризи міжнародної системи.

У рамках цієї конференції були проведені секційні засідання. За словами професора Штефана Пурича, темою першого засідання було Актуальні регіональні проблеми сучасності. Аналіз, прогнозування регіональних явищ та процесів. Темою другого секційного засідання було Прикордонні регіони. Перспективи та реалії розвитку транскордонного співробітництва. У рамках круглого столу обговорювались сучасні тенденції регіональної співпраці між Румунією, Україною та Р. Молдова.

Проректор Сучавського університету імені Штефана Великого Штефан Пурич також відмітив, що кожен захід, організований спільними зусиллями Чернівецького та Сучавського університетів приводить до тісніших взаємин не лише між науковцями, а й між країнами.

У рамках заходів з активізації транскордонного співробітництва між Сатумарським повітом та Закарпатською областю на запрошення керівника краю Геннадія Москаля делегація з Сату-Маре на чолі з головою повітової ради Адріном Штефом перебувала 17 лютого з візитом в Ужгороді.

У ході зустрічі Геннадія Москаля з Адріаном Штефом було обговорено кілька дуже важливих двосторонніх питань, з-поміж яких нагадаємо відновлення пункту пропуску Тарна Маре – Хижа. Адріан Штеф запевнив, що румунська сторона також зацікавлена у відновленні цього пункту пропуску. Обидві країни ще у 2006 році ратифікували відповідні угоди. Однак Румунія повинна отримати від України письмове повідомлення про виконання внутрішньодержавних процедур щодо відновлення роботи пункту пропуску.

З румунського боку пункту пропуску, повинна бути інфраструктура, відповідна вимогам ЄС. Необхідно збудувати дорогу, адміністративну будівлю та отримання всіх необхідних документів. Я зі свого боку обіцяю зробити все можливе для того, аби пункт пропуску запрацював якнайшвидше, – зазначив Адріан Штеф.

Потім, у ході переговорів йшлося про проведення Дня добросусідства між Румунією та Україною, а голова Сатумарської повітової ради Aдріан Штеф запропонував, щоб в 2016 році цей день проходив у Сату-Маре, у селі Мікула, де проживає значна українська громада. Сторони обговорили питання спорудження пам’ятника поету Міхаю Емінеску в Ужгороді, враховуючи той факт, шо пам’ятник Тарасу Шевченку в Сату-Маре встановлено у 2009 році. Було запропоновано проведення табору образотворчого мистецтва у Бобалді для молодих румунських та українських художників. Також було повідомлено про відкриття в березні Консульства Румунії в Солотвині.

Голова Сатумарської повітової ради Адріан Штеф зазначив, що він задоволений результатами цього візиту, який відкриває нові перспективи прагматичного співробітництва, заснованого на конкретних діях, які призводять до покращення двосторонніх відносин між двома сусідніми регіонами. У нас є спільне минуле, той самий менталітет і звичаї. Тепер ми повинні разом будувати спільне майбутнє, яке ґрунтується на використанні всіх наших ресурсів, що безсумнівно, призведе до підвищення добробуту населення цього регіону, – сказав Адріан Штеф.

Нагадаємо, що місяць тому Сатумарська делегація здійснила візит до Винагнорадівського району де зустрілась з головами Виноградівської райдержадміністрації Михайлом Русанюком та районної ради Віталієм Любка. Мета візиту – налагодження співпраці між Виноградівщиною та Сатумарським повітом у сфері залучення інвестицій, освіти, охорони здоров’я, охорони навколишнього природного середовища та культури.

З 23 по 25 червня в Івано-Франківську пройшов Міжнародний інвестиційний форум «Інвестиції в Карпатський регіон», за участю понад 80 представників підприємств малого і середнього бізнесу, органів державної влади й місцевого самоврядування, бізнес-асоціацій, фондів підтримки підприємництва, бізнес-центрів та вищих навчальних закладів.

Форум проведено в рамках проекту «Просування інвестиційних можливостей і співпраці між малими та середніми підприємствами через розвиток транскордонних зв’язків у Карпатському регіоні», що реалізується Асоціацією економічного розвитку Івано-Франківщини в партнерстві з Центром розвитку малого та середнього бізнесу Марамуреського повіту (Румунія) та департаментом міжнародного співробітництва, євроінтеграції та розвитку туристичної інфраструктури ОДА в рамках Програми прикордонного співробітництва ЄІСП Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013.

Головною метою форуму була презентація інвестиційного потенціалу та інвестиційних проектів малих та середніх підприємств Івано-Франківської області та повіту Марамуреш (Румунія), пошук інвесторів та залучення інвестицій, налагодження нових ділових зв’язків між учасниками.

Про хід інвестиційного форуму розповідає заступник голови Ради Асоціації економічного розвитку Івано-Франківщини, керівник проекту Марія Ковалів: У першій частині форуму була здійснена презентація Любою Смирновою заступником директора Івано-Франківського регіонального центру інвестицій та розвитку, яка ознайомила учасників форуму з інвестиційним потенціалом Івано-Франкіської області. Резван Манца, консультант відділу просування проектів розвитку Марамуреської повітової ради доповів присутнім про основні проекти фінансовані з фондів ЄС та про інвестиційний потенціал повіту Марамуреш. У рамках міжнародного інвестиційного форуму відбулась робота тематичних секцій за напрямами: Промисловість та енергозабезпечення, Агропромисловий комплекс,Туризм і ознайомлення з діяльністю кращих підприємств Івано-франківської області Електролюкс Україна та виробничим об’єднанням Карпати. Учасники форуму обговорили важливість проведення такого заходу в цільовому регіоні. Форум став доброю можливістю для підприємств продемонструвати свій потенціал, запропонувати свої проекти та ідеї,встановити прямі ділові контакти та обмінятись досвідом, привернути увагу потенційних інвесторів до інвестиційних привабливостей регіону та використання її з урахуванням конкурентних переваг порівняно з іншими територіями.

За словами заступника голови Ради Асоціації економічного розвитку Івано-Франківщини, керівника проекту Марії Ковалів, у рамках проекту «Просування інвестиційних можливостей і співпраці між малими та середніми підприємствами через розвиток транскордонних зв’язків у Карпатському регіоні», ще відбудеться Підсумкова конференція, яка запланована на вересень та засідання Наглядової ради проекту на якій будуть підведені підсумки проекту. Проект завершується у жовтні 2015 року.

За словами керівника проекту Марії Ковалів з румунськими партнерами з Бая-Маре, а саме Центром розвитку малого та середнього бізнесу Асоціація економічного розвитку Івано-Франківщини співпрацює з 2008 року.

Продовження зусиль для надання нового імпульсу двостороннім відносинам між Румунією та Україною та зусилля Бухареста з наближення Києва до Європейського Союзу — так можна кількома словами охарактеризувати румунсько-українські міждержавні відносини упродовж минулого року. Сторони продовжили, також, розвиток економічних і транскордонних відносин між двома країнами.

Перший рік третьої декади румунсько-українських дипломатичних відносин продемонстрував щире прагнення як Бухареста, так і Києва до переходу на якісно новий рівень двосторонньої співпраці. Обидві сторони зосередили свою увагу на невирішених питаннях, з особливим наголосом на економіці. Так вже на початку року міністр економіки Румунії Варужан Восганіан мав зустріч з Послом України в Румунії Теофілом Бауером в ході якої обговорив позитивні тенденції розвитку торговельно-економічної співпраці між двома сусідніми країнами, приділивши особливу увагу питанню виконання зобов‘язань України перед Румунією, як країни-учасника у будівництві Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, в який Бухарест вклав приблизно 800 млн. доларів США. Варужан Восганіан наголосив на тому, що вирішення цієї проблеми було б дуже сильним сигналом для розвитку економічних відносин між Румунією та Україною. Ця проблема стала й центральною темою переговорів між Варужаном Восганіаном і Олександром Каленковим, заступником міністра промислової політики України, в ході візиту румунського міністра до Києва на початку вересня цього року. Сторони дійшли домовленості детально вивчити на рівні експертів можливі взаємоприйнятні шляхи і способи відшкодування Румунії витрат на будівництво криворізького комбінату, щоб вирішити цю проблему на взаємовигідній основі.

У 2013 році все більшого значення набула діяльність у сфері транскордонного співробітництва в різних сферах між прикордонними регіонами Румунії та України, особливо в рамках Європейської політики добросусідства. Однією з центральних подій, спрямованих на поглиблення транскордонного співробітництва став Міжнародний форум економічної співпраці «Буковинський діалог», який пройшов 28 травня в місті Сучава. Ця форма розширеного діалогу, що відбувається щороку, була започаткована в 2011 році з ініціативи Австрії. На цей раз темою зустрічі було: «Еко-Буковина — можливості розвитку», а організатором заходу виступила Сучавська повітова рада. На форумі були присутні посол Румунії в Україні, посол України в Румунії, а також посли Австрії в Румунії та Україні, представники Чернівецької області тощо. Румунський посол у Києві Корнел Йонеску висловив упевненість в тому, що сучасний стан двосторонньої і регіональної співпраці та протяжність спільного румунсько-українського кордону сприятимуть поширенню подібного співробітництва і на інші прикордонні регіони двох країн.

Однак головною подією року в двосторонньому плані став офіційний візит до Бухареста міністра закордонних справ України. 13 вересня глави МЗС Румунії, Тітус Корлецян, та України, Леонід Кожара, обговорили увесь спектр румунсько-українських відносин, євроінтеграційні перспективи України, графік подальших офіційних зустрічей і перемовин, а також визначили подальші шляхи розвитку торговельно-економічного та культурно-гуманітарного співробітництва. Глава румунської дипломатії зазначив, що зустріч була змістовною, висловивши сподівання, що вона стане важливим поштовхом для розвитку двосторонніх відносин між двома сусідніми державами. “Ми вирішили поглибити політичний діалог у наступному році та разом шукати шляхи вдосконалення і підвищення ефективності роботи в існуючих форматах двосторонньої співпраці. Стосовно економічної співпраці, ми дійшли домовленості про необхідність проведення регулярних засідань Спільної комісії з питань економічного, промислового, наукового та технічного співробітництва, як інструмента, здатного сприяти урізноманітненню і збільшенню обсягу товарообігу. Так само ми мали відверту розмову і на тему прав громадян, які належать до національних меншин. Ми розглядаємо шляхи гармонізації наших підходів до забезпечення специфічних прав українських громадян румунської національності та румунських громадян української національності, у відповідності до міжнародних стандартів і позитивного досвіду в цій сфері.” Леонід Кожара, у свою чергу, підтвердив бажання України інтенсифікувати діалог з Бухарестом на всіх рівнях: “Сьогодні відбулись дуже позитивні переговори з моїм колегою. Ми домовились розглянути ті існуючі механізми співпраці, які є на сьогоднішній день, підвищити ефективність роботи міжурядових і міжміністерських механізмів і, там де потрібно, спробувати оптимізувати інституційні елементи наших міждержавних відносин, щоб створити більш надійні й ефективні механізми взаємодії.”

Румунія з прикрістю сприйняла рішення української влади призупинити підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, що мало відбутися в рамках саміту Східного партнерства у Вільнюсі, – заявив наприкінці листопада глава румунської дипломатії Тітус Корлецян. Він сказав, що це рішення є прикрим як з точки зору європейського інтересу та середньо- і довгострокових інтересів України, так і з точки зору Румунії, тому що Україна є найбільшим сусідом румунської держави, котра завжди була прихильником європейських устремлінь сусіднього народу. Водночас Тітус Корлецян підкреслив подальшу зацікавленість Румунії в створенні європейської, демократичної та процвітаючої України, з якою офіційний Бухарест прагне поглибити двосторонні відносини. І Президент Румунії Траян Бесеску висловив жаль у звязку з відмовою України підписати у Вільнюсі Угоду про асоціацію з ЄС, зазначивши, що непідписання двох угод є провалом Європи, Європи до якої належить і Румунія.