Tag: Трансільванії

Немає такого великого числа відомих іноземців, яких румуни майже усиновили і сприймали як одного з них. Найвідомішим з них є спадкоємець британської корони, принц Чарльз, який протягом двох десятиліть, часто прибуває до Румунії, де він є й платником податків, оскільки придбав тут декілька нерухомостей. Пристрасний любитель природи та архітектури Трансільванії (центр країни), він створив фонд, що просуває будівлі національної спадщини – будинки, замки, укріплені церкви – в поселеннях, заснованих німецькими колоністами, які прибули туди в роки Середньовіччя. У середу, Президент Клаус Йоханніс нагородив спадкоємця Британської корони Національним орденом «Зірка Румунії» з рангом Великого хреста, на знак вдячності за його діяльність в Румунії і просування її іміджу у світі.

Кронпринц привітав хороші відносини між двома країнами і знову висловив глибоку прихильність щодо румунів. «Все, що я хотів зробити протягом останніх 20 років, від коли відвідую Румунію, було допомогти румунам пригадати про унікальність їх культури, їх архітектурної спадщини, і перш за все, їх потенціалу в злободенному світі – резюмував він своє кредо. З прем’єр-міністром Соріном Гріндяну, Принц обговорив ситуацію румунів в Великобританії після Брекзіту, про політичні і військові відносини між двома країнами, союзницями в НАТО та про гармонізацію позицій з основних питань закордонної політики.

Пристрасний любитель народних традиції, принц Уельський відвідав і Національний музей села в Бухаресті, де його зачарували старі селянські будинки та звичаї, він потанцював з членами ансамблю народної музики, привітав народних майстрів і зупинився при кожному з них, щоб поцікавитися їх технікою та використовуваними матеріалами. Перед традиційними хатами привезеними з Дунайської дельти, принц Чарльз був зустрінутий колишнім олімпійським чемпіоном і багаторазовим чемпіоном світу каноїстом Іваном Пацайкином, який подарував йому весло з його підписом.

Директор Музею села Паула Попою не приховала ані емоції, ані радості від зустрічі з принцом Чарльзем: «Принц Чарльз прийшов до Музею Села. Він сказав мені, що наш музей чудовий, і що він повернеться колись до цього музею. Я вважаю, що це чудово, коли така важлива людина, яка так багато працює на благо Румунії і заради просування традицій, відвідує наш музей, якого вважає чудовим.

На порядку денному офіційного візиту принца Чарльза фігурувала, також, зустріч з Патріархом Румунської Православної Церкви Даниїлом і вечеря зі своїм власним далеким родичем, принцесою Маргаретою, зберігачем румунської Корони. Першонароджена з п’яти дочок останнього короля Румунії Міхая I, управляє Королівським будинком після того, як рік тому, серйозно хворий Король Міхай І вирішив покинути суспільне життя.

Сьогодні ми завітаємо до повіту Алба, що у Трансільванії, багатий на історичні події, легенди і традиції. Повіт Алба залучає своїх гостей особливо завдяки повітовому центру Алба – Юлія, де збереглось багато історичних пам’ятників, ознаки багатовікового минулого. Ті, хто побував у цьому регіоні, і мали часу, знайшли і інші визначні пам’ятки в околицях про які ми розповімо вам сьогодні. Повіт Алба є ідеальним місцем для любителів пригодницького туризму. Його перетинає найвища і одна з найбільш захоплювальних доріг в Румунії Трансальпіна, що знаходиться на висоті більше 2000 метрів. Ви можете відвідати печери, і льодовики, але й практикувати один з тих видів спорту, який залучає все більше прихильників: альпінізм.

Сьогодні розповім про два унікальні в Румунії заповідники: Рипа Рошіє (Червоний яр) та Детунателе. Рипа Рошіє (Червоний яр) є вражаючим геологічним та флористичним заповідником, єдиним такого роду в Румунії. Розташований в 3 км від міста Себеш заповідник можна бачити навіть із супутника. Він має мільйони червоних зморшок, є захопленням любителів парапланеризму з нашої країни, пропонує найхимерніші туристичні маршрути по повіту Алба і приховує багато цікавих історій. Ми говоримо тут про дивну природну сценографію, про мікрорел’єф, створений регресивною ерозією потоку, що спровокував масивний зсув землі, і який у наші дні вражає нас декором статуй і кам’яних рожевих фронтонів. Унікальний профіль заповідника дається чергуванням сірого пісковика та червоної глини, створених із слабо зцементованих утворень. Не бракують з пейзажу рослини, що охороняються законом, ані фауна. Цей геологічний заповідник, заввишки від 80 до 100 м, простягається на 10-ти гектарній території. Вода вирила собі місце в пагорбі протягом близько 60 мільйонів років, створивши дивні форми: колони, вежі, піраміди, всі червонуватого кольору. Глибокі діри відкриваються вліво і направо, і дощова вода створює червоні струмки, що шумно падають вниз. Птахи видзьобали в глині собі десятки й десятки дір.

У підніжжі заповідника Рипа Рошіє був виявлено скелет фосилізованого хижого динозавра. Дослідники дійшли висновку, що він є родичем двоногих хижих динозаврів – велоцерапторів, зріст яких складав всього лише 60 сантиметрів. Вчені назвали динозавра Balaur bondoc, що в перекладі з румунської означає кремезний дракон. Довжина тіла дракона становила від 1,8 до 2 метрів, а на двох перших пальцях нижніх кінцівок розташовувалися великі кігті, за допомогою яких динозавр, ймовірно, розривав тіло жертви. І передні, і задні кінцівки ящера були відносно короткими, причому частина кісток зростаються одна з одною. За словами дослідників, така анатомія тіла надавала динозаврам велику силу, і вони були здатні вбивати тварин, розміри яких набагато перевершували їх власні розміри. На думку вчених дракон жив 68-74 мільйонів років тому. Крім того, теж на околиці міста Себеш був виявлений ще один динозавр довжиною 10 метрів, так званий Dacus Maghiarosaurus.

Серед атракцій заповіднику Рипа Рошіє фігурує Черевик, велике плато вирізане у формі черевика, де доступ є небезпечним, але з вершини якого відкривається прекрасний вигляд, та Діра злодіїв, печера вирита в піщаній скелі, яка приховує всякі легенди про злодіїв, злочинців і авантюристів. Найбільш цікавою серед легенд є та про Діру злодіїв. В неї розповідається про одного хлопця Ліке, чиїм єдиним талантом було пробиратися до важкодоступних місць, як кішка. Він працював пастухом в Рипа Рошіє, зону яку він дуже добре знав. Одного ранку, однак, був зламаний один себешський банк. Злодій, за словами поліції, проник через вікно, через яке тільки дитина могла дістатися. Звичайно, влада ув’язнила Ліке, хоча грошей не було знайдено в ході слідства. У народі кажуть, що Ліке приховав ці гроші у Дірі злодіїв. Було проведено розслідування і там на місці, але ніхто нічого не знайшов… Після звільнення, Ліке разом із коханою дівчиною виїхав до Америки, звідки, незабаром почав переказувати великі суми грошей додому. Як саме вдалося Ліке заробити так багато грошей за короткий час, не відомо.

З-поміж унікальних ландшафтів повіту Алба числиться заповідник Детунателе в Західних Карпатах, неподалік села Бучум. Розташований в 70 кілометрах від Алба-Юлія і всього в 3 км від міста Абруд, Детунателе є унікальним геологічним заповідником у країні, завдяки своїм базальтовим пікам у формі шестикутних колон, подібно гігантським церковним органам. Вони займають площу 24 га. Назва Детунателе походить від сильного гуркоту, що можна почути у момент коли величезні кам’яні брили падають вниз зі схил. Цей оглушливий шум, що посилений відлунням, нагадує про грім.

Оголошена заповідником в 1936 році, Детуната Голаше пропонує, мабуть, найпривабливіший пейзаж у Західних Карпатах. Вона піднімається до 1258 м над рівнем моря. Має у підніжжі хвойні ліси і гігантську площу вражаючих базальтових скель. Туристи, яким вдається дістатися найвищих скель цього піку, не жаліють зусиль. Над ними видніється тільки небо, а внизу прірва над хмарами, позаду дерева, попереду прекрасна панорама… Без жодного перебільшення у тебе складається враження, що все простягається перед тобою, як величезний макет, і змушує тебе почувати себе, навіть на мить, їх господарем світу. Однак, приємні сюрпризи подорожі починаються задовго до того, як ви досягаєте піку, тобто у хвойному лісі. Крім того, що стежка є мальовничою, із природними сходинами, створеними з коріння дерев, і гілками дерев, що спускаються до плечей, ліс приховує багато секретів. У підніжжі скелі, серед дерев, можна побачити льодовик зі зворотним явищем. Це струмок, що як це не парадоксально, замерзає у квітні, залишаючись таким до кінця теплого сезону. Поруч з Детуната Голаше простягається інший заповідник, під назвою Детуната Флокоасе, більш ізольований ніж перший, однак через ялиновий ліс дослідникам не вдалося до тепер дослідити з геологічної точки зору.

Навколо цих конгломератів, люди виткали легенди про велетнів та фей. Кажуть, що жили у Трансільванії велетні та феї. Лідер велетнів був страшним ворогом фей. Однак у нього був сміливий і красивий син, який закохався в красиву діву, яку він знайшов у лісі. Він дізнався, що вона фея і між ними двома народилася красива історія кохання, яка в кінцевому підсумку перетворилася на трагедію, кульмінуючи вбивством феї батьком велетня. В результаті цього, син вбиває свого батька з кинджалом. Земля відкрилася і проковтнула велетнів та трупи закоханих, і кажуть, що із землі вийшли полум’я, що перетворилися на скам’янілості.

Національний музей секлерів, який цього року відзначає 140-річчя з дня заснування, є однією з представницьких державних колекцій і культурних установ угорської громади в Румунії. Бурхлива історія цієї установи позначена послідовними змінами режимів, націоналізацією, алей постійним збагаченням колекцій, участюу важливих міжнародних культурних заходах.

Щоб краще зрозуміти назву цього музею, я розповім вам дещо з історії секлерської громади та її ідентичності: секрери – це окрема гілка угорської громади (так як бойки або лемки є теж українцями), але які до 1848 року користувалися спеціальним правовим статусом, привілейованим, маючи свої власні закони і військове командування. Це населення колишніх прикордонників, яке оселилося на території нашої країни 900 років тому, чия роль полягала у захисті ущелин Східних Карпат від навал кочових народів, що пересувалися з Азії. Протягом століть секлери були захисниками західного християнства, першою перешкодою на шляху навал печенігів і татар, ту саму роль яку мало й князівство Молдови на сході, і не раз війська секлерів і молдован допомагали один одному у битвах з кочовими народами. Здається не випадково, на секлерському прапорі з’являються ті ж астральні символи, що й в гербі Молдовського князівства: сонце і місяць.

Один із найстаріших музеїв нашої країни був відкритий в одному особняку повіту Ковасна у 1875 році, і через рік (тобто в 1876 році) став відомим на європейському плані, беручи участь у VIII Міжнародному конгресі історії стародавнього світу та антропології. У 1879 році його було переміщено до міста Сфинту-Георге, відразу ж його відвідали важливі вчені, такі як академік Ніколає Денсушіану. Національний музей секлерів виставив свої експонати в Парижі в 1900 році, у Відні – в 1906 році, та набув слави у німецьких, російських і британських наукових колах, а з 1911 по 1912 рр. був збудований новий будинок для цього музею. Він користувався популярністю серед представників румунської еліти міжвоєнного та післявоєнного періоду. Король Фердинанд перетнув його поріг ще до Першої світової війни, коли, перебуваючи на курорті Сіная, він скористався можливістю і відвідав музей. Після створення Великої Румунії, у 1920 році, король повернувся сюди і наказав своїм міністрам та Генштабу наслідувати його приклад та відвідати музей.

Поряд з спеціалізованою бібліотекою, надзвичайно корисною в області дослідження і документації установи, музей зберігає також колекцію старовинних рідкісних книг, архівних засобів масової інформації та інших спеціальних колекцій. Найбільш цінним предметом є Кодекс Апор, який містить псалми з першого перекладу Біблії на угорську мову (ст. XV). Цей переклад є четвертим за віком серед угорських літературних творів, що збереглися до наших днів. У відділі природничих наук зберігаються понад 60.000 предметів, серед яких одна з найбільш представницьких палеонтологічних колекцій ссавців четвертинного періоду Центральної та Східної Європи, одна з найбільших у світі колекцій грибів з Румунії та колекція метеликів Diószeghy з понад 23.000 екземплярів.

Колекція пам’яток археології містить понад 50.000 предметів. Музей став відомим, перш за все, через наукового дослідження культури неоліту Аріушд. Колекція історичних пам’яток включає свідчення про військову роль секлерів у середньовіччі, меблі і скляні вироби, важливі для історії, культури і цивілізації Краю секлерів. У відділі етнографії виставлені більш ніж 15.000 предметів, вишивки XVII-XVIII ст, що є унікальним багатством Трансільванії, важлива колекція кахлю і кераміки, антикварні меблі та колекція традиційних народних іграшок. А виставка під відкритим небом представляє поряд із секлерськими воротами і старий будинок (1767 р.) регіону Чук, який був частково мебльований з оригінальними предметами .