Tag: тривалість життя

  • 6 травня 2024 року

    6 травня 2024 року

    ВЕЛИКДЕНЬ – Православні, які складають більшість у Румунії, та греко-католики сьогодні святкують другий день Великодня, на початку тижня, який називають «Світлим». Свято Воскресіння, найбільше у християн, є єдиним, якому присвячено три дні. Протягом цього тижня все перебуває під знаком світла, символу Христового Воскресіння. Звичне привітання з неділі замінено на привітання-сповідь «Христос воскрес! Воістину воскрес!» яким публічно висловлюється віра у Воскресіння Христове. Понеділок Світлого тижня ще називають Білим понеділком і кажуть, що в цей день відчиняються ворота раю і прощення. З точки зору традицій, в цей день існує звичай «обливати» дівчат або кропити оселю свяченою водою. Також у цей день куми ходять до хрещених батьків з паскою, крашанками, а діти – до батьків.

    ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ – Румунія посідає третє місце з кінця за тривалістю життя в Європейському Союзі – 76,6 років. Принаймні це випливає з останнього аналізу Євростату. Гірші показники мають лише Болгарія та Латвія, в обох країнах тривалість життя нижча за 76 років. Іспанія має найвищу очікувану тривалість життя в ЄС – 84 роки, за нею йдуть Італія та Мальта. Загалом, як показують дані Євростату, тривалість життя найнижча у Східній Європі та трьох країнах Балтії, тоді як жителі Середземномор’я, Скандинавії та Центральної Європи живуть довше. З іншого боку, дані Євростату показують, що в Румунії спостерігається найбільше – на один рік, зростання очікуваної тривалості життя в період з 2019 по 2023 роки.

    ДЕСАНТНІ НАВЧАННЯ – З 5 по 24 травня тривають багатонаціональні навчання «Swift Response – 24», які проходять в тому числі на території Румунії. У них беруть участь тисячі солдатів і сотні одиниць техніки з семи країн-членів і партнерів НАТО. Навчання проводить Командування сухопутних військ США в Європі і Африці. Міністерство оборони Румунії заявляє, що вони включатимуть одну з найбільших повітряно-десантних операцій в Європі з часів Другої світової війни, в якій візьмуть участь близько 2000 десантників з Франції, Німеччини, Румунії, Іспанії, США і Нідерландів. Румунія бере участь із 2300 військовослужбовцями і 220 технічними засобами і поставила в розпорядження кілька авіабаз і три полігони. На території Румунії навчання проводяться під керівництвом Збройних сил Німеччини у партнерстві з румунськими сухопутними військами і за підтримки ВПС Румунії.

    ПІДПРИЄМНИЦТВО – У першому кварталі цього року кількість ліквідованих компаній в Румунії зросла майже на 15%, до понад 12 000, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Принаймні це випливає  з даних, оприлюднених Національним торговельним реєстром. Більшість з них були зареєстровані в Бухаресті та повітах Ільфов (південь), Констанца (південний схід), Клуж (північний захід), Тіміш (захід) та Ясси (північний схід). Галузями, в яких було закрито найбільше фірм, були ремонт автотранспортних засобів, оптова та роздрібна торгівля і будівництво.

    ШКОЛИ – У вівторок румунські школярі також відпочивають. Вони повернуться до школи в середу, 8 травня, після першотравневих і великодніх міні-канікул, згідно з календарем на 2023-2024 навчальний рік. Останній модуль завершиться 21 червня, коли розпочнуться літні канікули. Учні, які готуються до ЗНО та бакалаврату, закінчать навчання раніше, ніж інші.

    ТУРНЕ – Війна Росії проти України та економічні відносини між ЄС та Китаєм стали центральними темами сьогоднішніх переговорів у Парижі у рамках дводенного державного візиту лідера КНР Сі Цзіньпіна до Франції. Останній заявив у Парижі, що Китай та ЄС, як два великі світові гравці мають посилити свою «стратегічну координацію дій» і залишатися «партнерами» на тлі численних суперечок, починаючи від торгівлі і закінчуючи правами людини. Заява була зроблена на початку тристоронньої зустрічі в Єлисейському палаці за участю президента Франції Еммануеля Макрона і президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Президент Макрон також закликав до «справедливих правил для всіх» у торгівлі між Євросоюзом та Китаєм. «Майбутнє нашого континенту також дуже чітко залежатиме від нашої здатності продовжувати розвивати відносини з Китаєм у збалансований спосіб», – сказав Еммануель Макрон. «Координація дій» з Пекіном щодо «великих криз» в Україні та на Середньому Сході була «абсолютно вирішальною», додав Еммануель Макрон. «Китай і ЄС мають спільну зацікавленість у мирі та безпеці», – підкреслила також глава ЄС Урсула фон дер Ляєн, підтвердивши свою «рішучість зупинити агресивну війну Росії проти України і встановити справедливий і тривалий мир».

    СЕКТОР ГАЗА – Збройні сили Ізраїлю в понеділок почали евакуацію палестинського цивільного населення з Рафаха напередодні очікуваної військової операції Ізраїлю в південній частині Смуги Гази. Про це повідомила ізраїльська радіостанція «Армійське радіо». Ізраїльська армія заявила, що «заохочує жителів східної частини Рафаха переїхати до розташованої неподалік розширеної гуманітарної зони». Через сім місяців після початку наступу на ХАМАС Ізраїль заявив, що в Рафаху перебувають тисячі палестинських ісламістських бойовиків цього руху і, що перемога неможлива без взяття міста. Але з урахуванням того, що в Рафаху перебуває понад мільйон переміщених палестинців, перспектива військової операції з великою кількістю жертв турбує західні держави і сусідній Єгипет, – зазначає Reuters.

    ЯДЕРНІ НАВЧАННЯ – Президент Росії Володимир Путін наказав провести «найближчим часом» ядерні навчання з військами, дислокованими поблизу України, – повідомляють AFP і Reuters. За повідомленням Міністерства оборони Росії, навчання спрямовані на «підтримання боєготовності армії» у зв’язку з «провокаційними заявами і погрозами деяких західних лідерів на адресу Росії». У навчаннях візьмуть участь ракетні підрозділи Південного військового округу та військово-морські сили. Росія наразі володіє найбільшим у світі арсеналом ядерної зброї. Вторгнення в Україну у 2022 році за наказом Володимира Путіна, на думку американських і російських дипломатів, призвело до найбільшого погіршення російсько-західних відносин з часів Карибської кризи. Росія зображує війну як боротьбу із Заходом, який, за словами Путіна, проігнорував спроби Москви розвивати дружні відносини після розпаду Радянського Союзу в 1991 році і намагається контролювати Україну, одночасно розширюючи військову присутність НАТО на схід. Захід і Україна, з іншого боку, заявляють, що не зупиняться допоки російські війська не будуть розбиті і називають агресію Путіна війною в імперському стилі, що спрямована на захоплення території і включення захопленої країни в орбіту Москви, – зазначає Reuters.

     

  • 5 квітня 2024 року

    5 квітня 2024 року

    ВЕЛИКДЕНЬ – Воскресіння Ісуса Христа, найбільше свято християнства, сьогодні відзначають православні та греко-католики по всьому світу, в тому числі і в Румунії, країні, де більшість населення є православними. У своєму посланні Патріарх Даниїл наголосив на зціленні від гріха і смерті, що людина отримує з воскресінням Ісуса Христа і закликав людей робити добрі справи. У ці дні торжества, світла і радості для нашого християнського життя, молімося за мир у всьому світі, виявляймо знаки братерської любові до всіх румунів серед чужинців, – закликав Патріарх. «Воскресіння Господнє нагадує нам усім християнський заклик любити ближнього і жити разом у мирі та доброму взаєморозумінні», – також зазначив у своєму Великодньому привітанні Президент Клаус Йоганніс. Він також підкреслив, що це наші головні цінності. Свято Воскресіння Христового в більшості країн світу називають «Пасхою». Це слово походить від давньоєврейського – «песах», що означає «перехід». Спочатку це слово означало перехід або приведення Богом світу з небуття в буття, а потім перехід ізраїльського народу з єгипетської неволі до повної свободи. Свято продовжує уособлювати для всього людства перехід як від смерті до життя, так і від рабства гріха до стану свободи дітей Божих.

    МІНІ-КАНІКУЛИ – Близько 150 000 людей беруть участь у сотнях заходів по всій Румунії під час Великодніх міні-канікул. З метою забезпечення громадського порядку Міністерство внутрішніх справ збільшило кількість правоохоронців на місцях. За даним МВС, яке забезпечило громадську безпеку навколо храмів та інших релігійних споруд по всій країні, у ніч Воскресіння Христового не було зафіксовано жодного серйозного інциденту. На гірських курортах працюють багато жандармських патрулів, які надають поради або втручаються в разі потреби. Поліція також працює на головних морських курортах для попередження вживання наркотиків. Найбільш популярними в ці дні є курорти Мамая та Вама Векє. У Мамаї проходить міжнародний фестиваль електронної музики Sunwaves. Захід, що триватиме до 7 травня зібрав десятки діджеїв, які міксують цілодобово вдень і вночі. З іншого боку, Національний директорат з кібербезпеки попереджає, що під час свят люди менш пильні щодо безпеки веб-сайтів, на яких вони роблять покупки і можуть стати жертвами онлайн-шахраїв.

    КЛАУС ЙОГАННІС – Атлантична рада вручить президенту Румунії Клаусу Вернеру Йоганнісу в середу у Вашингтоні нагороду «Видатний міжнародний лідер» за його видатну кар’єру, зразкове керівництво Румунією та за його роль трансатлантичного і європейського лідера. Серед цьогорічних лауреатів – міністр торгівлі США Джина Раймондо, Верховний головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі і актриса і продюсер Мішель Єо. Щороку гала-вечір збирає міжнародну аудиторію високого рівня – понад шістсот політичних, ділових, військових, мистецьких та громадських лідерів, щоб вшанувати лауреатів, яких обирають з-поміж особистостей, котрі є кращими виразниками глобальних відносин. Серед минулих лауреатів – президенти США Джордж Буш-молодший, Вільям Клінтон, Джордж Буш-старший, а потім віце-президент Джо Байден, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, нинішній і колишній директори-розпорядники МВФ Крісталіна Георгієва і Крістін Лагард. Створена в 1961 році, Атлантична рада є неприбутковою організацією, співробітники якої повинні дотримуватися високих стандартів особистої та професійної доброчесності, відкритості та чесності у спілкуванні один з одним, з іншими організаціями, державними службовцями, засобами масової інформації та громадськістю.

    ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – З 5 по 24 травня відбудуться багатонаціональні навчання «Swift Response 24», в тому числі на території Румунії. Міністерство національної оборони заявило, що вони включатимуть одну з найбільших повітряно-десантних операцій в Європі з часів Другої світової війни, в якій візьмуть участь близько 2 000 десантників з Франції, Німеччини, Румунії, Іспанії, США і Нідерландів. У навчаннях беруть участь тисячі військовослужбовців і сотні одиниць техніки з семи країн-членів і партнерів Альянсу. Навчання організовані Командуванням сухопутних військ США в Європі та Африці. Румунія бере участь із 2300 військовослужбовцями і 220 технічними засобами і поставила в розпорядження кілька авіабаз і три полігони. На території Румунії навчання проводяться під керівництвом Збройних сил Німеччини у партнерстві з румунськими сухопутними військами і за підтримки ВПС Румунії.

    СТАТИСТИКА – Іспанія має найвищу очікувану тривалість життя в Європейському Союзі – 84 роки, що перевищує середній показник по ЄС, який становить 81,5 року. За даними Євростату, Румунія має третій найнижчий показник очікуваної тривалості життя в ЄС – 76,6 років, поступаючись лише Латвії – 75,9 років та Болгарії – 75,8 років. Однак у Румунії зафіксовано найбільший приріст очікуваної тривалості життя з 2019 по 2023 рік – на один рік. Загалом 15 з 27 країн ЄС перевищують середній показник очікуваної тривалості життя в ЄС. Загалом, країнами з найнижчою очікуваною тривалістю життя є країни Східної Європи та Балтії, тоді як країни Середземномор’я, Скандинавії та Центральної Європи мають найвищу очікувану тривалість життя.

    СПОРТИВНА ГІМНАСТИКА – У неділю команда Румунії посіла четверте місце на чемпіонаті Європи зі спортивної гімнастики серед жінок у Ріміні (Італія). П’єдестал пошани виглядав наступним чином: Італія на першому місці, а за нею – Великобританія та Франція. Румунія завершила змагання з двома медалями, обидві срібні, які виборола Сабріна Манека Войня у вправах на колоді та вільних вправах.

     

  • 4 квітня 2024 року

    4 квітня 2024 року

    СТРАСНИЙ ТИЖДЕНЬ – Православні, які складають більшість у Румунії, та греко-католики сьогодні святкують Страсну або Велику суботу – останній день напередодні Великодня, день скорботи про Ісуса Христа, якого розіп’яли у п’ятницю. У Велику суботу в Єрусалимі відбулася служба Благодатного вогню – унікальний православний ритуал, під час якого грецький Патріарх Єрусалимський виходить з Гробу Господнього із запаленими свічками і роздає світло. Благодатний вогонь з Єрусалиму був доставлений до Румунії. У своєму Великодньому посланні Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл зазначив, що у справі Ісуса Христа не зцілення від швидкоплинної хвороби є всім і остаточною метою Його приходу у світ, а – зціленням від гріха і смерті через Воскресіння. Високий православний ієрарх закликав творити добрі справи. Кардинал Лучіан у своєму Пастирському посланні до греко-католиків зазначив, що хоча нас часто підстерігає спокуса зневіри, через випробування душі та зло навколо нас, конфлікти, насильство, порушення людської гідності та свободи, святе свято Воскресіння Господнього зміцнює нашу віру і надихає нас тією надією, яку ніхто і ніщо не може зруйнувати. Предстоятель Греко-Католицької Церкви також наголосив на тому, що творчість розуму і технічний прогрес, зокрема штучний інтелект, повинні бути етично використані для гуманізації та зміни на краще суспільства і світу, в якому ми живемо. “Воскресіння Господнє нагадує нам усім про християнський заклик любити ближнього і жити разом у мирі та доброму взаєморозумінні”, – зазначив Президент Клаус Йоганніс у своєму Великодньому привітання. Він також підкреслив, що це наші ключові цінності.

    ДИПЛОМАТІЯ – У п’ятницю в Парижі відбулася двостороння зустріч міністерки закордонних справ Румунії Лумініци Одобеску з міністром з питань Європи та закордонних справ Франції Стефаном Сежурном. Дискусії відобразили міцність двостороннього діалогу, тісну дипломатичну координацію між Бухарестом і Парижем з європейських питань, а також спільне бажання рухатися вперед як на двосторонньому, так і на європейському рівнях, – йдеться в прес-релізі МЗС Румунії. Глави дипломатичних відомств двох країн домовилися продовжити спільні зусилля з формування Стратегічного порядку денного з метою просування європейського проєкту і зміцнення стійкості Євросоюзу. Глава румунської дипломатії подякувала Франції за її особливий внесок у зміцнення східного флангу і за те, що вона взяла на себе лідерство бойової групи НАТО, розгорнутої в Румунії. Вона також висловила свою вдячність за зростаючий інтерес Франції до Чорного моря, особливо в контексті російської агресії проти України та регіональних викликів, які вона породила. Обидва міністри підкреслили важливість продовження надання багатовимірної підтримки Україні та координації французько-румунських ініціатив на користь Республіки Молдова, яка стикається з численними ризиками з боку Російської Федерації.

    СТАТИСТИКА – Іспанія має найвищу очікувану тривалість життя в Європейському Союзі – 84 роки, що перевищує середній показник по ЄС, який становить 81,5 року. За даними Євростату, Румунія має третій найнижчий показник очікуваної тривалості життя в ЄС – 76,6 років, поступаючись лише Латвії – 75,9 років та Болгарії – 75,8 років. Однак у Румунії зафіксовано найбільший приріст очікуваної тривалості життя з 2019 по 2023 рік – на один рік. Загалом 15 з 27 країн ЄС перевищують середній показник очікуваної тривалості життя в Євросоюзі. Загалом, країнами з найнижчою очікуваною тривалістю життя є країни Східної Європи та Балтії, тоді як країни Середземномор’я, Скандинавії та Центральної Європи мають найвищу очікувану тривалість життя.

    КІБЕРЗАГРОЗИ – Польща заявила, що вона також стала мішенню кібератак, які приписують російському угрупованню, звинуваченому у зловмисній ​​кібердіяльості проти Німеччини і Чехії, та засудила ці атаки, повідомило в суботу агентство Reuters. Варшава висловлює свою солідарність з Німеччиною і Чехією у зв’язку з кібератаками на їхні демократичні інститути і політичні партії, – заявило Міністерство закордонних справ Польщі. У п’ятницю Німеччина звинуватила Росію в здійсненні кібератак на правлячу Соціал-демократичну партію канцлера Олафа Шольца, оборонні та аерокосмічні компанії, а також на цілі в інших країнах, і попередила про наслідки, не вдаючись до подробиць.

    ГАНДБОЛ – Чемпіон Румунії з гандболу серед жінок CSM «Бухарест» не зумів кваліфікуватися до Фіналу чотирьох Ліги чемпіонів після поразки від французької команди Metz – 29:23 у суботу в другому матчі чвертьфіналу. У першому матчі в Бухаресті гандболістки Metz виграли з рахунком 27:24. Нагадаємо, що в чоловічому турнірі з гандболу чемпіон Динамо «Бухарест» вийшов до Фіналу чотирьох чоловічої Ліги чемпіонів Європейської гандбольної федерації (EHF), де зіграє за місце у фіналі змагань проти німців з SG Flensburg-Handewitt («Фленсбург-Гандевітт»). В іншому півфіналі зійдуться дві німецькі команди – володар трофею Fuchse «Берлін» та Rhein-Neckar Löwen («Райн-Неккар Льовен»). Фінальний турнір Ліги чемпіонів Європейської гандбольної федерації відбудеться в Гамбурзі, Німеччина, 25 і 26 травня.

  • Бобри повертаються в русла річок гір Феґераш

    Бобри повертаються в русла річок гір Феґераш

    Бобер (Castor fiber – лат.) повернеться у верхні течії трьох річок у південній частині гір Феґераш завдяки проєкту репопуляціїу Фонду збереження Карпат. Проєкт фінансується Європейською комісією через програму LIFE Nature і має назву «Створення дикої території в південних Карпатах, Румунія».

    Ця водна тварина майже повністю зникла з Європи через полювання на хутро, м’ясо та виділення її залоз, використовуваних в косметичній промисловості. У середньовіччі шапки з хутра бобра були символом приналежності до великої знаті, а в Трансільванії хутро бобра було цінним подарунком для наречених в угорській громаді. Програма реінтродукції бобрів у фауну Румунії була впроваджена в 1998 році Брашовським інститутом досліджень та управління лісовим господарством на берегах рік Олт, Муреш і Яломіца. Дослідники лісового господарства випустили на волю 182 бобри, привезені з Німеччини. Менш ніж за 15 років популяція бобра в Румунії перевищила 650 екземплярів. Бобри завоювали нову територію, дійшовши навіть в дельту Дунаю.

    Перша пара бобрів вже прибула в район південної частини гір Феґераш, а наступні екземпляри прибудуть сюди наступної весни. Детальніше про це біолог Адріан Алдя, менеджер дикої природи Фонду збереження Карпат: «Акція реінтродукції бобрів є частиною програми фонду з реінтродукції зниклих видів з ландшафту гір Феґераш. Програма розрахована на реалізацію до 2024 року, протягом цього періоду ми плануємо відновити загальну кількість 90 бобрів, з яких 70 прибудуть з інших районів Румунії, шляхом переселення. 20 екземплярів прибуде з ріки Ельба, тому що там є популяція, гени якої не виявлені в популяції бобрів у Румунії. Території, на які планується реінтродукція, – це верхні басейни рік Димбовіца, Тиргулуй та Арджешел в повіті Арджеш. Щороку ми будемо завозити сім’ї бобрів на території, визначені сприятливими для місцеперебування бобрів, за якими згодом будемо проводити моніторинг».

    Щоб не загрожувати виживанню в місцях їх реінтродукції, бобрів на нових територіях випустять навесні та в перші два місяці осені. Середня тривалість життя бобра 13-15 років. У зрілому віці він досягає майже одного метра завдовжки та від 10 до 25 кг. У важкодоступних місцях, розташованих на берегах річок, бобер влаштовує укриття з дерева, очерету та інші водних рослин. Доступ до укриття можливий тільки водою, щоб не піддаватися хижакам. На берегах річок вони будують дамби з дерев для створення запасів води, корисних для розвитку гідрофільних рослин. Створюючи водно-болотні угіддя, бобри також сприяють розвитку екосистем, в яких знаходять своє місце інші види птахів, риб, комах і земноводних.

  • 7 квітня 2021 року

    КОРОНАВІРУС – 5.407
    нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Румунії за минулу
    добу, в результаті здійснення понад 40 тис. тестувань. Про це сьогодні
    повідомила Група стратегічної комунікації. Найбільша кількість підтверджених
    випадків була зареєстрована знов у Бухаресті. Теж за останню добу було зафіксовано
    175 смертей, пов’язаних з новим коронавірусом. Майже 14 тис. людей госпіталізовано,
    з них у відділеннях інтенсивної терапії перебувають 1487 пацієнтів. Тим часом
    триває кампанія щеплення проти COVID-19. Станом на 7 квітня COVID-щеплення щонайменше
    однією дозою отримали маже 2,2 млн осіб.




    ЗДОРОВ’Я -
    Пандемія коронавірусу прийшла у важкий для румунської системи охорони здоров’я
    період, жодна економіка чи суспільство, незалежно від рівня розвитку, насправді
    не були готові належним чином врегулювати кризу такого масштабу? – заявив
    президент Румунії Клаус Йоганніс у вівторок в Бухаресті на конференції з питань
    зміни клімату, організованій з нагоди Всесвітнього дня здоров’я. Глава держави
    наголосив, що імунізація населення шляхом вакцинації залишається єдиним
    реальним інструментом для зупинки пандемії, проте необхідні постійні спільні
    зусилля, щоб тримати вірус під контролем, поки не буде досягнуто високий рівень
    охоплення вакциною. Президент Йоганніс зазначив, що наслідки зміни клімату для
    здоров’я населення є серйозними і стануть надзвичайно серйозними, якщо ми не
    приділимо належну увагу боротьбі з цим явищем. Присутній на заході регіональний
    директор Європейського бюро ВООЗ Ганс Клюгє заявив, що Румунія є позитивним
    прикладом у регіоні з точки зору боротьби з пандемією COVID-19, зумівши
    зменшити її наслідки завдяки ефективній координації між установами та громадою,
    солідарності та героїчній відданості медичних працівників. Захід у Бухаресті
    був організований до Всесвітнього дня здоров’я Адміністрацією Президента та
    Регіональним офісом Всесвітньої
    організації охорони здоров’я в Румунії. У ньому взяли участь і представники
    Програми ООН з навколишнього середовища, Європейського парламенту, а також
    члени румунського уряду та парламенту.




    ВІЗИТ – Румунія та Італія
    постійно наголошували на важливості сильного, всеохоплюючого Європейського
    Союзу, який є ближчим до громадянина, – заявив у середу міністр закордонних
    справ Румунії Богдан Ауреску під час пільної прес-конференції зі своїм
    італійським колегою Луїджі Ді Майо. У Римі Ауреску повторив цілі Румунії щодо
    вступу до ОЄСР та Шенгенської зони та подякував Італії за постійну підтримку в
    цих питаннях. Також було підтверджено, що обидві країни підтримують посилення
    ролі НАТО та стримувальної та оборонної складової, в тому числі на Східному
    фланзі. Міністр Ді Майо ще раз подякував Румунії за солідарність, виявлену
    минулого року, на першому етапі пандемії, направивши медичну бригаду на
    допомогу італійським лікарям. Італія є другим за значимістю торговельним
    партнером Румунії та приймає велику румунську громаду, близько 1,1 млн. осіб.




    ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ
    – Очікувана тривалість життя в Європейському Союзі зменшилась минулого року
    через пандемію COVID-19, зупинивши тенденцію до зростання в останні
    десятиліття. Про це свідчать нові дані статистичного агентства Євростат.
    Найбільше зниження у 2020 році порівняного з попереднім роком було зафіксовано
    в Іспанії (-1,6 року), а наступні місця посідають Болгарія (-1,5 року) та
    Литва, Польща та Румунія (усі три -1,4 року). У 2019 році середня очікувана
    тривалість життя в Європейському Союзі становила 81,3 роки.