Tag: тристороння зустріч

ВИБОРИ – Правлячі в Румунії СДП і НЛП вирішили, що перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Крім того, коаліція також погодилася, що парламентські вибори вперше відбудуться 1 грудня, в Національний день. Рішення уряду щодо виборчого календаря було прийнято у четвер на засіданні уряду. Цього тижня опозиційні партії були присутні на консультаціях, розпочатих прем’єр-міністром Марчелом Чолаку, головою СДП, з цього питання. Президентські вибори мали відбутися 15 вересня, згідно з угодою між двома урядовими партіями, але пізніше ліберали не погодилися з цією датою. Наразі жодна з правлячих партій не оголосила свого кандидата у президенти.

НБР – Рада директорів Національного банку Румунії вирішила в п’ятницю знизити процентну ставку монетарної політики до 6,75% річних з 7% річних, починаючи з 8 липня. У той же час, НБР вирішив знизити процентну ставку за кредитною лінією (Ломбард) до 7,75% річних з 8% річних та процентну ставку за депозитною лінією до 5,75% річних з 6% річних. Зберігаються поточні рівні мінімальних резервних ставок за зобов’язаннями кредитних установ в леях та іноземній валюті. Відсоткова ставка грошово-кредитної політики залишається незмінною з січня минулого року, коли НБР підвищив її до 7% річних з 6,75% річних. За даними НБР, річна інфляція прискорила своє зниження в перші два місяці другого кварталу 2024 року, знизившись до 5,12% в травні, що нижче прогнозного рівня.

ТРИСТОРОННЯ ЗУСТРІЧ – Зустрівшись у Кишиневі, де вони взяли участь у тристоронній зустрічі Румунія – Республіка Молдова – Україна, міністри закордонних справ трьох країн підписали спільну декларацію, в якій виклали спільні погляди на нинішнє безпекове середовище. Ця зустріч є ще одним доказом підтримки України, її незалежності, суверенітету і територіальної цілісності в контексті агресивної війни, розв’язаної Російською Федерацією, заявила міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску. За словами її молдовського колеги, спільною метою залишається забезпечення міжнародної підтримки всеосяжного, справедливого і тривалого миру. Також було підписано меморандум про боротьбу з інформаційними маніпуляціями та іноземним втручанням.

ШЕНГЕН – Угорщина, яка головує в Раді Європейського Союзу, заявляє, що не розуміє позицію Австрії, яка продовжує блокувати приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наземним шляхом. Оскільки ці дві країни пройшли всі випробування, яким вони піддавалися протягом останніх років, Угорщина наполягатиме на позитивному рішенні Ради ЄС цього року, заявив міністр внутрішніх справ Угорщини на прес-конференції, на якій були присутні журналісти з усієї Європи. Будапештський урядовець додав, що під час його перебування на посаді, Угорщина відстоюватиме власне бачення захисту кордонів як першочергового вирішення проблеми нелегальної міграції.

ПРОТОКОЛ – Румунія та Мальта уклали протокол про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухилянню від сплати податків. Документ підписали міністри закордонних справ Румунії та Мальти, Лумініца Одобеску та Ян Борг. Вони також обговорили питання порядку денного Європейського Союзу та Організації Об’єднаних Націй. Глава румунської дипломатії підкреслила відкритість двох країн до допомоги Україні та привітала зусилля міністра Яна Борга, спрямовані на те, щоб Організація з безпеки та співробітництва в Європі, в якій наразі головує Мальта, зробила свій внесок у подолання численних наслідків конфлікту. Зі свого боку, мальтійський міністр наголосив на викликах, з якими стикається ОБСЄ, зокрема, міграції та ситуації на Близькому Сході. Румунія і Мальта встановили дипломатичні відносини в грудні 1932 року.

ТУРИЗМ – За перші п’ять місяців 2024 року Румунія прийняла на понад 2,5% більше туристів, ніж за аналогічний період минулого року, свідчать дані Національного інституту статистики. Румунські туристи склали понад 81% від загальної кількості прибуттів, тоді як іноземні відвідувачі склали 18%. Кількість ночей, проведених в нашій країні, також зросла майже на 2%. Знову ж таки, румунські туристи склали майже 79% від загальної кількості, а решта 21% припадає на іноземних туристів. Іноземні гості з Італії, Німеччини та Великобританії проводили час у Бухаресті, Брашові (центр) та Клуж-Напоці (північний захід). За даними Служби імміграції та натуралізації, майже 7 мільйонів румунів поїхали на відпочинок за кордон. Більшість з них подорожували автотранспортом, а майже третина – літаками.

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ – Лідер лейбористів Кейр Стармер став новим прем’єр-міністром Великобританії. У п’ятницю король Чарльз III офіційно доручив йому сформувати новий уряд після переконливої перемоги його партії на парламентських виборах, що відбулися у четвер. Колишній адвокат з прав людини, 61-річний Стармер прийшов у політику лише дев’ять років тому. Він стає третім прем’єр-міністром за менш ніж дворічний період правління Чарльза III, після консерваторів Ліз Трасс і Ріші Сунака. Кейр Стармер очолить країну після 14 років правління консерваторів і низки криз: жорсткої економії, Brexit, пандемії, стрімкого зростання цін і численних змін прем’єр-міністрів. Він заявив, що хоче відродити економічне зростання, відновити державні послуги, посилити права робітників, скоротити імміграцію і наблизити Британію до Європейського Союзу, але не повернувся до теми Брекзиту, яка була табу в його передвиборчій кампанії. Лейбористська партія отримала 412 місць, що значно більше, ніж 326 місць, необхідних для абсолютної більшості, щоб одноосібно керувати країною. Консерватори, навпаки, отримали лише 121 місце порівняно з 365 п’ять років тому, що стало найгіршим результатом з початку 20-го століття.

ПРИВІТАННЯ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку, лідер СДП, привітав Лейбористську партію Великобританії з перемогою на загальних виборах і висловив упевненість, що буде тісно співпрацювати з лідером партії Кейром Стармером. “Вітаю Лейбористську партію з важливою перемогою. Соціал-демократія на підйомі”, – написав Чолаку на Х-платформі. Чолаку додав, що Великобританія “є стратегічним партнером” і “домом” для тисяч румунів.

Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску взяв участь у четвер в Одесі у першій тристоронній зустрічі міністрів закордонних справ Румунії, Республіки Молдова та України разом зі своїм колегою з Кишинева Ніку Попеску та українським міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. Міністри енергетики так само були присутні на зустрічі, а також представники національних регуляторів трьох країн та провідних енергетичних компаній, їхня участь відображаючи стратегічне зобов’язання трьох країн тісно співпрацювати в цій сфері.

До речі, в ході зустрічі вони домовилися укласти тристоронню міжурядову угоду з метою зміцнення взаємопов’язаності енергопостачання між трьома країнами та розпочати роботу з Європейською Комісією задля її негайного впровадження, включаючи фінансування. Започаткування цього тристороннього формату має на меті зміцнити співпрацю між трьома сусідніми країнами як у нинішньому контексті незаконної, неспровокованої та невиправданої агресії Росії проти України, так і в перспективі створення довгострокового механізму діалогу та координації, з наголосом на активній підтримці Румунією влад з Кишинева та Києва з метою впровадження необхідних реформ у процесі євроінтеграції.

З цієї нагоди глава румунської дипломатії підтвердив рішучу солідарність Румунії з українським народом та особливо оцінив мужність і героїзм, які виявили українські громадяни. У цьому контексті Богдан Ауреску підкреслив численні заходи, прийняті на національному рівні для підтримки України, згадавши, у цьому сенсі, гуманітарну допомогу понад 2,3 мільйонам українських біженців, які в’їхали в Румунію, а також зусилля влади в Бухаресті для сприяння експорту українського зерна.

Він зазначив, що з початку російської агресії до сьогодні через Румунію було експортовано близько 4 мільйони тонн. З іншого боку, міністр закордонних справ Румунії підкреслив, що Республіка Молдова залишається сусідньою державою, яка найбільше постраждала від російської військової агресії в Україну, підкресливши той факт, що Румунія підтримувала і підтримуватиме постійно та всебічно Кишинів у подоланні цих безпрецедентних викликів.

Нагадуючи про історичне рішення Європейської Ради в червні надати Україні та Республіці Молдова статус країн-кандидатів на вступ до ЄС, що є стратегічною метою, над якою Румунія наполегливо працювала, міністр Богдан Ауреску підтвердив рішучу відданість підтримці двох держав у процесі європейської інтеграції, як на двосторонній основі, через пряму підтримку реформаторських зусиль, так і всередині Союзу.

Еволюція ситуації в Чорноморському регіоні безпосередньо не загрожує Румунії, але напруженість необхідно послабити. Заява належить міністру закордонних справ Румунії Богдану Ауреску, який висловив занепокоєння з приводу найбільшого розгортання російських військ з 2014 року в Україні та навколо неї, а також щодо російської поведінки в Чорноморському регіоні, що викликала стурбованість НАТО, США та Європейського Союзу. Ми хочемо визначити цілі цих маневрів та визначити найбільш прийнятні заходи для деескалації ситуації, – зазначив міністр Богдан Ауреску, на думку якого, еволюція в Чорноморському регіоні впливає на євроатлантичну безпеку.

Ось чому, – сказав глава дипломатії в Бухаресті, – НАТО не перестає закликати до припинення цих проявів російської влади. Факт, що ця ситуація турбує і занепокоює, лежить в основі організації протягом двох днів у столиці Румунії тристоронньої зустрічі Румунія-Польща-Туреччина, за участі польського та турецького міністрів закордонних справ Збігнева Рау та, відповідно, Мевлюта Чавушоглу, до яких приєднаються, в ході розширеної сесії, міністри закордонних справ Грузії та України. Іншими словами, регіональний мінісаміт, присвячений регіональній безпеці! Зброєю дипломатів є аргументи, і ми повинні діяти так, щоб дипломатія не опинилася у неможливій ситуації, – сказав міністр Ауреску.

Напередодні тристоронньої зустрічі глава румунської дипломатії взяв участь у відеоконференції «Виклики безпеці від Балтійського до Чорного моря. Бачення Румунії, Польщі та Туреччини», організованої аналітичними центрами трьох держав. Конференція була нагодою для Богдана Ауреску наголосити на доданій вартості Тристороннього управління поточними викликами безпеці, особливо для зміцнення позицій НАТО із стримування та оборони на Східному фланзі. Глава зовнішньополітичного відомства Румунії уточнив, що нинішній складний контекст позначений тривожними регіональними подіями, які впливають на всю територію, від Чорного до Балтійського моря, але які в даний час проявляються особливо на східному кордоні України та в незаконно анексованому Криму.

Саме тому Богдан Ауреску зазначив, що необхідно активізувати зусилля на підтримку партнерів у Східному, Південному та Балканському сусідствах. Офіційний представник Бухареста підтвердив ключову позицію Румунії у підтримці територіальної цілісності та суверенітету України та говорив про важливість підтримки Грузії у зміцненні стійкості до кібер- та гібридних загроз, обороноздатності та внеску в союзних місіях.

Європейський Союз стикається з багатьма проблемами, що мають складні та різноманітні аспекти – як політичні, так і економічні, військові, технологічні, інформаційні та культурні. У цьому складному середовищі безпеки ми можемо зазнати успіху тільки, якщо маємо довгострокове бачення та чіткі пріоритети, і якщо ми інтегруватимемо наші зусилля.

Це заява Президента Болгарії Румена Радева, який зустрівся, в н.п. Русе, з його австрійським та румунським колегами, Олександром Ван дер Белленом та Клаусом Йоханнісом, в ході зустрічі, розробленої в цьому форматі, оскільки ці три країни послідовно переймають головування в Раді Європейського Союзу.

Одноголосною точкою зору було те, що шестимісячний період головування не є коротким, однак на тлі глобального бачення розвитку ЄС це дуже короткий період. Ось чому потрібна дуже хороша координація та плавна передача пріоритетів наступній країні. Австрія перейме влітку від Болгарії головування, а Румунія очолить цей форум у першій половині наступного року. Конкретні питання є незліченними. Кризи у нас є щороку і постійно виникають нові, але, піклуючись про наші цінності, по солідарність, єдність, згуртованість, рівноправність відносин між державами-членами, ми надаємо додаткової вартості цілому ЄС, вважає глава румунської держави Клаус Йоханніс, який виступив на користь процесу бачення Європейського Союзу після 2019 року.

Нам це потрібно. Недостатньо спиратися на деяких конкретних проблемах, обговорювати питання торгівлі та свободи пересування. Люди хочуть більше. Люди хочуть безпеки, бажають мати безпечніші кордони, бажають єдності в рамках ЄС і хочуть бачити рішучих політиків, які працюють на користь союзу, ствердив Йоханніс. В ході тристоронньої зустрічі були обговорені основні теми, що стосуються майбутнього Союзу, в тому числі ситуація пост-Брекзиту, а також співробітництво в регіональному плані, питання середовища безпеки – такі, як перспективи європейського проекту, майбуття міграційної кризи і загальної європейської системи з надання притулку.

Також президенти трьох країн говорили про майбутнє Західних Балкан і точні розміри їх європейської перспективи, про багаторічні фінансові рамки і чи вони гарантують не тільки економічний розвиток Європи, а й політику згуртованості і реальної конвергенції, цифрове майбутнє Європи, готовність діяти і нейтралізувати терористичні напади, а також про майбутнє молоді.