Створена на частині східних румунських територій, анексованих після
ультиматуму Радянським Союзом, у 1940 році, Республіка Молдова завжди займала
особливе місце на порядку денному Бухареста. Коли, 27 серпня 1991
року, після провалу московського необольшевістського перевороту, Кишинів
проголосив свою незалежність, Румунія була першою країною в світі, яка в той же
день визнала державність свого нового сусіда. Потім, протягом майже трьох
десятиліть, вона була політичним, дипломатичним, фінансовим, найбільш
енергійним і послідовним прихильником суверенітету і цілісності Республіки Молдова, а також її прагнень до європейської інтеграції.
Таким чином, можна вважати нормальним і
легітимним явищем занепокоєння Румунії щодо безпрецедентного політичного тупика
в Кишиневі, де два паралельні уряди заперечують легітимність один одного і
звинувачуються взаємно в державному перевороті. Бухарестський парламент вирішив
обговорити наступного тижня події в цій країні. Після консультацій з
президентом Клаусом Йоханнісом, прем’єр-міністр Віоріка Денчіле оголосила, що буде
створена комісія, до складу якої входитимуть всі вирішальні чинники, включаючи
Адміністрація Президента, з метою представлення спільної позиції щодо ситуації
в сусідній державі. Тим часом влада в Бухаресті закликає до спокою в
забезпеченні мирного виходу з кризи.
Румунія вважає, що в демократичній державі воля громадян,
висловлена шляхом голосуванням і відображена в політичній конфігурації Парламенту, є
єдиною, яка забезпечує легітимний політичний процес. Румунія хоче продовжувати
стратегічне партнерство для європейської інтеграції Республіки Молдова, що є
основою двосторонніх відносин, і сподівається, що влада в Кишиневі буде суворо впроваджувати це партнерство і продовжуватиме твердо і послідовно дотримуватися європейського курсу шляхом застосування угод про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС та реформ, необхідних для зближення до Європи.
Бухарест також вважає дуже важливим чітке
зобов’язання Республіки Молдова щодо проектів співпраці з Румунією.
Міністерство внутрішніх справ Румунії також враховує можливі вуличні протести в
Республіці Молдова і рекомендує румунам, які подорожують особливо до Кишинева,
уникати натовпу і заздалегідь інформуватися про те, де саме відбуваються
демонстрації, щоб уникнути їх.
Тим часом, нова парламентська більшість в
Кишиневі, що складається з проросійських соціалістів і проєвропейських правих,
що сформувала уряд на чолі з Майєю Санду, прийняла низку законодавчих актів у
так званому пакеті розолігархізації країни. У свою чергу, чинний уряд,
контрольований Плахотнюком і номінально очолюваний Павелом Філіпом, організував
засідання комісії з екстрених ситуацій. А громадяни республіки, цитовані пресою, б’ють
лихом об землю, заявляючи текстуально, у нас є два уряди, у разі якщо один
зіпсується.