Tag: Туреччина

ВИБОРИ – У п’ятницю офіційно стартувала виборча кампанія до парламентських виборів, призначених на 1 грудня. На кону 466 місць у наступному парламенті, 330 у Палаті депутатів і 136 у Сенаті. Передвиборча агітація завершиться 30 листопада. Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть голосувати або поштою, якщо вони обрали цей варіант, або на виборчих дільницях, відкритих за кордоном. Міністерство закордонних справ Румунії передало до Постійного виборчого органу пропозиції щодо місцезнаходження 950 закордонних виборчих дільниць на виборах Президента Румунії, а також Сенату і Палати депутатів. Нагадаємо, що тиждень тому також стартувала виборча кампанія до першого туру президентських виборів, призначеного на 24 листопада. Другий тур відбудеться 8 грудня. Вибори до місцевих органів влади та до Європарламенту також відбулися в цьому році – 9 червня.

ДЕНЬ РАДІО – Сьогодні Радіо Румунія відзначає 96 років безперервного мовлення. Маючи понад 3 мільйони слухачів щодня, суспільний мовник повинен переосмислити себе і стати більш привабливим для молодих слухачів, – заявив президент і генеральний директор Румунської корпорації радіомовлення Резван-Іоан Дінке. Радіо Румунія розпочало мовлення 1 листопада 1928 року о 17:00 з оголошення “Алло! Алло! Це Радіо Бухарест!”. На знак визнання вирішальної ролі, яку радіо відіграло в історії Румунії, Парламент у грудні 2019 року прийняв рішення про оголошення 1 листопада Національним днем радіо. З цієї нагоди сьогодні ввечері в Концертному залі Радіо Румунія відбудеться ювілейний концерт під керівництвом видатного диригента Крістіана Мандеаля.

УКРАЇНА – Румунія та Норвегія продовжують підтримувати Україну в ці “критичні моменти”, – заявив у п’ятницю міністр національної оборони Ангел Тилвер під час зустрічі зі своїм скандинавським колегою Бьорном Арільдом Грамом у Бухаресті. Міністр Тилвер підкреслив успішну співпрацю між військово-повітряними силами двох країн в рамках програми оснащення багатоцільових літаків ВПС, в рамках якої уряд Румунії уклав з урядом Королівства Норвегія договір щодо придбання 32 літаків F-16, з початковою логістичною підтримкою, а також додатковим пакетом товарів і послуг від уряду США. Загалом було отримано 12 літаків, після прибуття до Румунії менше тижня тому ще трьох багатоцільових винищувачів F-16 Fighting Falcon. Завершення отримання всієї партії літаків заплановано на кінець 2025 року.

ЖУРНАЛІСТИ  – Переважна більшість випадків вбивства журналістів у світі залишаються безкарними, б’є на сполох ЮНЕСКО у звіті, оприлюдненому до Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів, який відзначається щороку 2 листопада, – повідомляє AFP. 85% злочинів проти журналістів, зафіксованих ЮНЕСКО з 2006 року, вважаються нерозкритими, – йдеться у звіті. За два роки, охоплені доповіддю ЮНЕСКО (2022 і 2023), було вбито 162 журналісти, майже половина з яких працювали в країнах, де тривають збройні конфлікти. У 2022 році країною з найбільшою кількістю вбивств стала Мексика – 19 випадків, за нею йде Україна, де було вбито 11 журналістів. У 2023 році найбільше вбивств було зафіксовано в Палестині, де загинуло 24 журналісти, – зазначається у документі.

ТУРЕЧЧИНА – Міністр економіки, підприємництва і туризму Румунії Штефан-Раду Опря та міністр торгівлі Турецької Республіки Омер Болат очолили сьогодні в Бухаресті друге засідання Комітету з питань економіки та торгівлі між Румунією та Туреччиною. Румунський міністр зазначив, що спостерігається очевидний прогрес у збільшенні обсягів двосторонньої торгівлі. У свою чергу, представник Анкари зазначив, що двосторонні економічні відносини зросли в усіх сферах: торгівлі, інвестиціях, туризмі, транспорті та послугах, а багато великих турецьких компаній та малих і середніх підприємств інвестують безпосередньо в Румунію. У той же час, він високо оцінив підтримку Румунією його країни в рамках ЄС щодо модернізації Митного союзу. Декларація про створення компанії JETCO Румунія – Турецька Республіка була підписана міністрами економіки двох країн з нагоди візиту Президента Турецької Республіки Реджепа Тайіпа Ердогана до Румунії 1 квітня 2015 року. Станом на 31 грудня 2021 року загальний обсяг торгівлі Румунії з Туреччиною склав $8,342 млрд, з яких експорт – $3,103 млрд, а імпорт – $5,238 млрд, при цьому сальдо на користь Туреччини склало $2,135 млрд. Порівняно з аналогічним періодом минулого року загальний обсяг торгівлі збільшився на 30,65%.

ПОВІНЬ – Тіло однієї особи зі списку громадян Румунії, які вважалися зниклими безвісти після катастрофічної повені в Іспанії, було виявлено у п’ятницю, – повідомило Міністерство закордонних справ Румунії. МЗС, через консульство Румунії в Кастельон-де-ла-Плана та посольство Румунії в Мадриді, все ще перевіряє інформацію про інших громадян Румунії, які перебувають у списку зниклих безвісти. За попередніми оцінками, є 15 таких громадян, про яких МЗС досі не має інформації. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної повені, які експерти вважають “безпрецедентними”. Щонайменше 205 людей загинули в Іспанії в результаті дощів і повеней цього тижня, згідно з оновленими даними, оприлюдненими владою. Десятки людей досі вважаються зниклими безвісти. Іспанія оголосила триденну національну жалобу.

ЗАРОБІТНА ПЛАТА – Палата депутатів прийняла у вівторок, як орган, що приймає рішення, законопроект, що забезпечує новий механізм встановлення рівня мінімальної заробітної плати, відповідно до положень європейської директиви у цій сфері. Працівники мають право на мінімальний захист в оплаті праці у вигляді встановленої законом мінімальної заробітної плати або у вигляді гідної заробітної плати та умов праці, встановлених колективним договором, колективною угодою або іншими письмовими угодами. Відповідно до проєкту, гарантована національна мінімальна заробітна плата встановлюється щорічно рішенням уряду і застосовується з 1 січня наступного року з періодичним переглядом один раз на рік після консультацій з репрезентативними об’єднаннями профспілок і роботодавців. Базова гарантована національна мінімальна заробітна плата, встановлена рішенням Уряду, може встановлюватися працівникові на період не більше 24 місяців з дня укладення індивідуального трудового договору.

ВІЗИТ – У середу Президент Румунії Клаус Йоганніс здійснить офіційний візит до Чорногорії на запрошення свого колеги Якова Мілатовича. Згідно із заявою Адміністрації Президента, це перший візит глави держави з моменту встановлення дипломатичних відносин, який є важливою віхою у двосторонніх відносинах і відбувається в контексті особливо динамічного політико-дипломатичного та галузевого діалогу. Політичні консультації двох президентів будуть присвячені політико-дипломатичному та оборонному співробітництву, підтримці європейського курсу Чорногорії, а також основним регіональним та глобальним безпековим викликам. Що стосується галузевих сфер співробітництва, то будуть обговорюватися можливості для збільшення інвестицій і торгівлі, активізації контактів у сферах енергетики, туризму, сільського господарства, внутрішніх справ, досліджень, освіти і культури.

МОЛДОВА – Міністерство закордонних справ у Бухаресті вітає організацію владою в Кишиневі президентських виборів і конституційного референдуму 20 жовтня в Республіці Молдова відповідно до високих демократичних стандартів. Вихід до другого туру виборів з високим результатом кандидата з найбільш щирими і глибокими проєвропейськими поглядами – президентки Майї Санду – і результат конституційного референдуму доводять, незважаючи на виклики, прихильність громадян до європейського, демократичного майбутнього Республіки Молдова», – йдеться в прес-релізі. Перемогу на виборах здобула Майя Санду, яка у другому турі зустрінеться з кандидатом від Соціалістичної партії Олександром Стояногло. На референдумі щодо членства країни в ЄС громадяни проголосували за вступ до ЄС з перевагою у менш ніж 12 000 голосів. ЄС і Білий дім привітали результати виборів, тоді як Москва, звинувачена у втручанні у виборчий процес, заперечила втручання і заявила, що вибори не були вільними.

ЕКОНОМІКА – Міжнародний валютний фонд переглянув свій прогноз зростання румунської економіки в цьому році з 2,8% у квітні, згідно з останнім звітом, опублікованим у вівторок міжнародною фінансовою організацією. За даними МВФ, після зростання на 2,1% в минулому році, темпи зростання румунської економіки сповільняться до 1,9% в цьому році, а в 2025 році прискоряться до 3,3%. Організація також очікує, що дефіцит поточного рахунку Румунії ще більше збільшиться до 7,5% ВВП цього року. Що стосується інфляції, МВФ прогнозує, що середньорічне зростання цін в Румунії цього року становитиме 5,3%, а в 2025 році – 3,6%.  Що стосується рівня безробіття, то, за оцінками Фонду, він залишиться стабільним на рівні 5,6% цього року та 5,4% наступного.

НАРКОТИКИ – Інформаційна кампанія Національного агентства з питань боротьби з наркотиками нещодавно стартувала в кількох середніх школах Бухареста через серію інтерактивних заходів – зустрічей і семінарів, спрямованих на інформування молоді про ризики вживання наркотиків. Послання влади також може досягти підлітків через газету, веб-сайт і сторінки в соціальних мережах, присвячені цій кампанії. Румунські спортсмени з видатними кар’єрними досягненнями приєдналися до кампанії Національного агентства з питань боротьби з наркотиками.

ОБОРОНА – Міністр національної оборони Румунії Анджел Тилвер здійснює з 22 по 24 жовтня робочий візит до Туреччини, в Стамбул, на запрошення свого колеги Яшара Гюлера. Обидва посадовці проведуть двосторонню зустріч, під час якої обговорять результати, досягнуті з моменту реалізації проекту MCM Black Sea, і необхідні кроки для створення коридору військової мобільності між Болгарією, Румунією і Туреччиною, відповідно до Листа про наміри, підписаного минулого тижня на засіданні міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі. В рамках візиту міністр Анджел Тилвер також зустрівся з президентом Агентства оборонної промисловості (SSB) Халуком Горгуном і відвідав Міжнародну оборонну і аерокосмічну виставку SAHA EXPO 2024, яка є еталонним заходом в галузі оборонної і аерокосмічної промисловості, що проходить у виставковому центрі Єшилькоя в Стамбулі.

УКРАЇНА – Європейський парламент у вівторок схвалив надання Україні кредиту в розмірі до 35 млрд євро, який буде профінансовано за рахунок прибутків, отриманих від російських активів, заморожених в Європі, повідомляє AFP. Ця сума є внеском ЄС до пакету допомоги на суму майже 45 млрд євро, узгодженого в червні найбільшими економіками світу, які зустрілися в рамках групи G7. США, Канада, Великобританія і Японія мають вирішити, якою мірою вони братимуть участь у кредиті. За даними AFP, російські активи на суму близько 280 млрд євро були заморожені в ЄС після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

КІНО – У місті Сібіу, що в центрі Румунії, триває Міжнародний фестиваль документального кіно «Астра». Протягом тижня, до 27 жовтня, буде показано понад 100 документальних фільмів. Покази відбуваються в кількох місцях по всьому місту – кінотеатрах, театрах і в Новому кінокуполі, просторі на головній площі міста Сібіу, який пропонує глядачам особливий досвід перегляду з використанням сучасних технологій, де вони стають частиною мистецького світу, до якого запрошуються для спостереження. Нагороди фестивалю будуть присуджені журі, до складу якого входять престижні професіонали документального кіно, у чотирьох конкурсах – «Центральна та Східна Європа», «Румунія», «Нові голоси документального кіно» та «Студентський конкурс». Участь беруть студенти та викладачі з престижних університетів Праги, Загреба, Вільнюса, Братислави, Зліна, Клуж-Напоки та Бухареста», – зазначають організатори. Міжнародний фестиваль документального кіно Astra Film у Сібіу, започаткований у 1993 році як інноваційний проєкт, є одним з найважливіших фестивалів неігрового кіно в Європі, включений Європейською кіноакадемією до переліку тих, що мають право на прямі номінації на здобуття Європейської кінопремії.

Чорноморський регіон залишається стратегічною лінією розлому на геополітичній карті Європи, з мінливою динамікою конфліктів і суперечностей інтересів безпеки, регіоном, який наразі відзначається підвищеною мілітаризацією та як простір конфронтації. Як країни-члени ЄС і НАТО підходять до викликів, що виникають у Чорному морі, – це питання, на яке спробував відповісти учасники спеціального заходу, що відбувся 21 травня у Румунському дипломатичному інституті.

Про війну та інші виклики в Чорноморському регіоні 

Мішель Ру, Посол з питань Східного партнерства та Чорного моря у Міністерстві закордонних справ Франції, заявив, що головна мета проста і зрозуміла: Росія не повинна перемогти у війні проти України, тому що якщо це станеться, то під загрозою опиниться безпека Чорноморського регіону, а також європейська безпека. Французький дипломат також представив аналіз та динаміку війни в регіоні. Мішель Ру: «Перше, що я хотів би відзначити, це те, що завдяки мужності та кмітливості українців, а також завдяки швидкій, об’єднаній та масованій реакції Заходу, російський план розгромити Україну за кілька днів або тижнів провалився. Російська армія зуміла прокласти наземний коридор до окупованого Криму, що, ймовірно, було її мінімальною метою, але вона не має повного контролю над територіями, які анексувала на папері. Триває війна на виснаження, в якій Москва, ймовірно, сподівається на втому України та її прихильників. У той же час, що прикметно, не маючи власного флоту або звичайного флоту, Україна зуміла дати відсіч російському флоту і прокласти новий шлях для експорту своєї продукції в західній частині Чорного моря. Другий момент цієї війни, цієї динаміки полягає в тому, що вона зараз переходить від війни за запаси озброєнь до війни за виробництво озброєнь. Росія перетворилася на військову економіку, яка фінансується за рахунок експорту енергоносіїв. Санкції ускладнюють це, але їй частково вдається обходити їх. Водночас ця війна дала історичний поштовх європейській оборонній промисловості.»

На думку Якуба Пеньковського, аналітика Польського інституту міжнародних відносин, Росія залишається найбільшою загрозою в регіоні. «Яким є польський підхід до того як повинна виглядати безпека Чорноморського регіону? Перш за все зробити все, щоб Росія зазнала поразки. Що це означає? Що Україна зможе повернути свої території, включно з Кримом. Потім Україна, а також Грузія мають приєднатися до Європейського Союзу, звичайно, коли вони будуть готові, а також приєднатися до НАТО, якщо вони цього забажають.»

Своєю чергою Оана Попеску Замфір, директор Центру GlobalFocus, підкреслила, що Туреччина відіграє важливу роль у регіоні. За її словами, питання розширення ЄС знову в центрі уваги. «Ми помітили зростаючий інтерес до співпраці з Туреччиною. Я побачила це і в Брюсселі, під час нещодавнього візиту до Європейської служби зовнішніх справ. Я помітила, що в тій чи іншій формі там намагаються відновити взаємодію з Туреччиною під егідою розширення. Це все ще дуже складно, але важливість Туреччини як регіонального гравця широко визнається. Питання розширення знову на порядку денному. Україна і Республіка Молдова мають європейську перспективу, про яку вони не могли мріяти ще два роки тому. Грузія також має європейську перспективу, якщо вона рухатиметься у правильному напрямку. Загалом, ідея про те, що Європейському Союзу необхідно зблизитися зі своїми партнерами-однодумцями по сусідству, набагато більше присутня у свідомості політиків, ніж це було раніше. А якщо говорити про Румунію, то сьогодні ми маємо стратегічне партнерство з Україною, сусідом, якого ми вважали в кращому випадку складним до початку війни і з яким у минулому у нас не було позитивного досвіду в розвитку стосунків.»

Візит прем’єр-міністра Румунії до Туреччини

Політичний, економічний та військовий аспекти безпекової ситуації в Чорноморському регіоні обговорили у вівторок 21 травня президент Туреччини Реджеп Ердоган та прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку під час офіційного візиту останнього до Анкари. Глава румунського уряду  підкреслив дві сфери, що становлять найбільший інтерес для Румунії: тісніша співпраця в оборонній промисловості і можливості в енергетичному секторі, в зв’язку з чим було вирішено створити спільну румунсько-турецьку робочу групу для оцінки можливостей у сферах зв’язку, відновлюваних джерел енергії та ядерної енергетики.

Марчел Чолаку підкреслив, що Румунія і Туреччина продовжать працювати разом над наданням допомоги Україні та братимуть участь у повоєній відбудові. «Дуже важливо, щоб наші країни діяли разом для забезпечення безпеки в Чорному морі і захисту наших інвестицій. У зв’язку з цим я хотів би привітати той факт, що незабаром розпочнеться місія з розмінування в Чорному морі, яку проводитимуть разом військово-морські сили Румунії, Туреччини і Болгарії. Це перший випадок, коли чорноморські країни-союзники прийняли рішення про спільне вирішення серйозної проблеми безпеки і судноплавства. Насправді, внесок Туреччини в регіональну безпеку був надзвичайно важливим і тут я хотів би привітати президента Ердогана за лідерство і бачення, які він продемонстрував. Значні зусилля Туреччини зробили можливим укладення угоди угода про безпечний експорт українського зерна Чорним морем, зусилля, які згодом перейняла Румунія. Я б хотів, щоб Румунія і Туреччина продовжили працювати разом, як в плані допомоги Україні, так і в тому, що припускатиме участь у в її повоєнній відбудові.»

Своєю чергою Реджеп Тайїп Ердоган привітав важливу роль Румунії щодо експорту зерна та сільськогосподарської продукції з України. «На початку війни Туреччина зробила значний внесок у припинення конфліктів, забезпечення глобальної продовольчої безпеки та безпеки судноплавства на Чорному морі. Я впевнений, що наш союзник Румунія зробить необхідний внесок у міжнародні зусилля з цього питання. У той же час ми обговорили війну в Україні, яка триває вже третій рік. З початку цієї війни Туреччина зробила значний внесок у забезпечення глобальної продовольчої безпеки та безпеки судноплавства в Чорному морі і продовжує це робити», – зазначив глава турецької держави.

Співпраця союзників в акваторії Чорного моря

З іншого боку, міністр оборони Ангел Тилвер заявив у вівторок, що морське судноплавство найбільше страждає від збою GPS-сигналу в Чорноморському регіоні викликаного діями Росії, висловивши стурбованість Румунії цією проблемою. Ця заява прозвучала після того, як центральні ЗМІ повідомили про доповідь Євроатлантичного центру стійкості про те, що Росія веде радіоелектронну війну, яка відчувається, в тому числі, на сході Румунії. Міністра запитали, як на Румунію впливає таке глушіння і які заходи будуть вжиті.

«Очевидно, що такі дії привертають увагу тих, хто зобов’язаний і може відслідковувати такі інциденти. Очевидно, що найбільше страждає морське судноплавство і саме тому сьогодні в дискусіях, які я мав з паном Гюлером, міністром оборони Туреччини, компонент безпеки судноплавства на Чорному морі також був одним з головних на порядку денному. У зв’язку з цим хочу сказати, що ми з нетерпінням чекаємо і, можливо, вже в липні почне діяти Ініціатива з розмінування Чорного моря, адже дискусії щодо цього проекту більш ніж просунуті. Ми знаходимося на рівні технічних деталей. І також сьогодні, після пропозиції, яку ми отримали від Туреччини деякий час тому, ми повідомили, що другий мисливець за мінами, який увійде до складу румунської армії, зупиниться на певний час для підготовки і інтеграції в цей формат, я маю на увазі MCM. Тож очевидно, що ми стурбовані, ми стежимо за цим, але так Росія поводиться в регіоні і не лише зараз, але протягом вже досить тривалого часу», – сказав Ангел Тилвер на прес-конференції в Анкарі.

Телефонна розмова президентів Румунії та України

Посилення співпраці та безпеки в Чорноморському регіоні 21 травня обговорили і Клаус Йоганніс та Володимир Зеленський.  Про це румунський та український президенти повідомили у соцмережі Х. У той час як президент Румунії заявив, що переговори були зосереджені на «подальшій підтримці України», глава української держави повідомив, що вони обговорили «новий пакет військової допомоги, який готується», без інших подробиць. «Я щойно провів ґрунтовну телефонну розмову з Президентом Зеленським, зосередившись на нашій подальшій підтримці України, пріоритетах майбутнього саміту НАТО та посиленні спільної безпеки у Чорному морі», – написав Клаус Йоганніс. Крім того, він підтвердив підтримку Румунії українській Формулі миру. «Також висловив нашу відданість українській Формулі миру», – зазначив глава румунської держави.

«Провів розмову з Клаусом Йоганнісом і подякував Румунії за підтримку, зокрема за новий пакет військової допомоги, який готується», – йдеться у повідомленні Володимира Зеленського, розміщеному на X. «Поінформував Президента Йоганніса про поточну ситуацію на полі бою та ключові оборонні потреби України, особливо в ППО різних типів. Також домовилися прискорити нашу спільну роботу над двосторонньою угодою у сфері безпеки», – зазначив Володимир Зеленський. «Я вдячний Президенту Йоганнісу за те, що він підтвердив свою участь у Саміті миру, а також за готовність докласти зусиль для заохочення участі інших країн», – написав також Президент України.

Ідея проведення референдуму про внесення змін до Конституції щодо збільшення повноважень президента Туреччини, з’явилася після невдалої спроби державного перевороту в липні 2016 року. Референдум був продовженням прийнятих заходів турецькою владою, яка звільнила тоді майже 4,5 тисячі держслужбовців. Серед звільнених були вчителі, жандарми, суддя та журналісти. Незважаючи на попередження Брюсселя, який ствердив, що конституційний референдум щодо збільшення повноважень президента Ердогана не допоможе розрядити відносини між ЄС і Туреччиною, а навіть може припинити процес приєднання країни до ЄС, 16 квітня пройшов вищезгаданий референдум. Відповідні зміни до конституції схвалили трохи більше 51% тих, хто проголосував. Після закінчення голосування опозиційна турецька Республіканська народна партія заявила про намір оскаржити результати референдуму. До конституції Туреччини буде внесено 18 поправок, які означають перехід від парламентської республіки до президентської.

Таким чином, Президент зможе сам призначати міністрів та вищих державних чиновників, оголошувати надзвичайний стан та розпускати парламент. Також він буде одночасно і керівником уряду, а посаду прем’єр-міністра скасують 2019 року. Реджеп Тайїп Ердоган отримає також можливість залишатись при владі упродовж двох п’ятирічних термінів, до 2029 року. Він зможе повернутися і в крісло глави керівної Партії справедливості та розвитку. Це найбільші зміни, які мають місце у Туреччині після 1923 року.

Директор Інституту АСПЕН Румунія Андрей Цирня в інтерв’ю Радіо Румунія розповів про референдум в Туреччині, про специфічний демографічний і культурний контексти, що відображаються в суспільстві, яке завжди було розділене, про той факт, що Конституція Туреччини є результатом військового перевороту у 80-і роки й тому частина населення цієї країни ніколи не вважала, що основний закон поважає їхні інтереси. Андрей Цирня: Частина населення, яка ніколи не сприймала основний закон як демократичним, не представляє лише ісламське традиційне консервативне населенням, але й частину лівого турецького екстреміського крила, яка становить важливу частину виборців у великих містах. Турецьке суспільство розвинулося з демографічної та культурної точок зору. Але голос жителів Анатолійського регіону, більш консервативного населення орієнтованого на релігійні цінності, протягом останніх 10 років, під час правління Ердогана, у якості президента або прем’єр-міністра, набув все більшої сили в турецькому суспільстві.

Це сталося на тлі значного економічного зростання, яке співпало з адміністрацією Президента Ердогана, але не є результатом зокрема влади, а скоріше відносин між Туреччиною та ЄС та Угоди про асоціацію Туреччини з ЄС а також зростанням іноземних інвестицій у цій країні. Як сприйматиме зроблені зміни інша частина турецького суспільства? Що станеться з цими двома Туреччинами?

Враховуючи надзвичайну економічну силу та монополію, яку посідає освічена еліта цієї країни, Андрей Цирня вважає, що напруженості продовжаться: Йде мова про міську освічену еліту, яка монополізувала всю економічну силу в Туреччині, йде мова про великі сімейні бізнеси зі зв’язками з представниками військової, судочинної та політичної систем та про більш традиційну частину населення. Сьогодні цей класичний поділ Туреччини накладається на інший поділ між прогресивною, сучасною та консервативною ісламською Туреччиною. А цей розрив відображається у відмінному сприйманні зовнішньої політики, а також ролі державної політики, ролі установ та культурного майбутнього Туреччини. А щоб речі були більш складними в цьому складному регіональному контексті, коли Європа стикається з кризою іммігрантів, величезна турецька діаспора відіграє і вона важливу роль. Той самий поділ був помічений і в Європі. Якщо переважна більшість турецької діаспори у Скандинавських країнах та у країнах південної Європи сказала на референдумі ПРОТИ, турецька діаспора нового покоління, яка походить особливо з Анатолії та проживає в Німеччині, Нідерландах та в Австрії, переважно голосувала ЗА .

На думку оглядачів, референдум був скоріше вотумом довіри для Ердогана та для країни, яку він бажає будувати. Люди віддали контроль Ердогану, незважаючи на невелику різницю між числом тих, хто підтримує абсолютистські амбіції і тих, хто виступає проти нього. Далі наявні побоювання, пов’язані з тим фактом, що перемога на референдумі може сприяти Ердогану застосувати інші обіцяні конституційні зміни, в тому числі відновлення смертної кари.

Офіційний Бухарест категорично спростував
інформацію про те, що Сполучені Штати почали перевозити в Румунію ядерну зброю,
що в даний час розміщена в Туреччині. «Міністерство закордонних справ рішуче
відкидає цю інформацію, – зазначається в повідомлені румунського
зовнішньополітичного відомства, опублікованому у четвер на прохання преси.

У
свою чергу, міністр оборони в технічному румунському уряді Міхня Моток сказав: «Не
було ніяких дискусій, ні на політичному, ні на спеціалізованому рівнях з цього питання.
Немає ніяких міркувань або планів в цьому напрямку. Отож, безумовно, ми не
можемо реагувати на цю інформацію інакше, ніж стверджуючи, що це чиста спекуляція.»

Колишній міністр оборони, який у 2004 році добився вступу Румунії в НАТО,
нинішній депутат Європарламенту від Соціал-демократичної партії Йоан Мірча Пашку
пояснив, що перекидання ядерних боєголовок з Туреччини в Румунію є неможливим
як політично, так і технічно. Йоан Мірча Пашку в коментарі нашій радіостанції
заявив: «Коли Румунія та інші нові держави-члени НАТО були прийняті в Альянс, було дуже чітке зобов’язання щодо
нерозміщення на їх території ядерної зброї і постійних баз. І це зобов’язання виконується,
з огляду на те, що війська направлені сюди після подій в Криму, щоб посилити цей
фланг Альянсу дислоковані на ротаційній основі. Друге питання полягає в тому,
що ядерна зброя, розміщена в Туреччині у вигляді авіабомб, які можуть бути
перевезені тільки повітряним транспортом. Румунія в даний час не має на своїй
території об’єктів, призначених для зберігання ядерної зброї.»

Відповідні роз’яснення були надані після поширення
електронною публікацією EurActiv інформації про те, що на тлі погіршення
відносин між Вашингтоном і Анкарою, 20 ядерних боєголовок буде привезено з
відомої турецької авіабази Інджірлік на румунську базу Девеселу. Члени НАТО,
серед яких і Туреччина, у 1960 році погодились прийняти ядерну зброю США для
стримування Радянського Союзу. У доповіді Альянсу дворічної давності
зазначається, що ядерна зброя зберігається в надійному місці, але не уточнено
де саме.

Навіть якщо технічно ця проблема була з’ясована, аналітики, як
румунські, так і іноземні, не можуть відмовити собі в задоволенні політичних та
геополітичних спекуляцій. Вони відзначають, що величезна хвиля репресій після
недавньої невдалої спроби державного перевороту робить президента Туреччини
Реджепа Тайїпа Ердогана усе менш надійним союзником і і незручним для Сполучених
Штатів. Оглядачі вважають небезпідставними побоювання американців за безпеку
своєї ядерної зброї в Туреччині, ситуація в якій стає все більш нестабільною.

Румунія засуджує теракти, які сталися у понеділок в Іраку
та у вівторок в Туреччині, в результаті яких десятки людей
загинули або отримали поранення. Тероризм, на жаль, забрав життя багатьох осіб на початку цього року, – заявив президент Клаус Йоханніс, який засудив теракти і висловив
солідарність Румунії з відповідними країнами. Він підтвердив рішучість Бухареста бути поряд з міжнародним
співтовариством у боротьбі з тероризмом і наголосив на необхідності більш рішучих дій та узгодження зусиль всіх держав світу в боротьбі з цим явищем.

І Міністерство закордонних справ Румунії рішуче засудило теракт, який
стався в стамбульському районі Султанахмет, в
результаті якого кілька осіб загинули або отримали поранення, і
висловив підтримку зусиллям турецької влади в боротьбі зі всіма формами тероризму. Румунське зовнішньополітичне відомство
повідомило, що серед загиблих та поранених немає громадян Румунії.

Прем’єр-міністр
Туреччини Ахмет Давутоглу заявив, що за цим терактом стоїть терористичне
угруповання Ісламська держава. Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган
заявив, що його країна є першою ціллю усіх терористичних угруповань в регіоні,
але пообіцяв, що Анкара буде надалі однаково з ними боротися. Турецька влада
оголосила, що теракт у Стамбулі здійснив 27-річний терорист-смертник з Сирії,
який нещодавно прибув до Туреччини. Турецькі експерти кажуть, що місце вибуху і
цілі вибрані смертником, демонструють символічний характер, який зазвичай
Ісламська держава надає своїм діям. В Анкарі вважають, що цей теракт в
Стамбулі є своєрідним покаранням Туреччини за те, що вона приєдналася до
міжнародної антитерористичної коаліції.

Цей напад
стався в умовах, коли Туреччина вже ввела надзвичайний стан після
найкривавішого теракту в історії країни, вчиненого в жовтні 2015 року
поблизу Центрального залізничного
вокзалу Анкари, в результаті якого загинуло 103 особи. І цей напад був вчинений
терористичним угрупованням Ісламська держава.

Подвійний теракт,
відповідальність за який взяли на себе бойовики цього ж угруповання, стався у
понеділок в Іраку, в результаті якого щонайменше 20 людей загинуло, а ще близько 50
дістали поранення. У Багдаді озброєні люди підірвали начинений вибухівкою
транспортний засіб поблизу торговельного центру, після чого відкрили вогонь і
захопили заручників. Урешті-решт представники силових структур ліквідували
нападників та звільнили заручників.

Дій терористичних
угруповань торкнувся й президента США Барак Обама в своєму останньому зверненні
до Конгресу Про стан нації. Він заявив, що зовнішня політика США
повинна зосередитися на загрозі, що походить від терористичних мереж Ісламська
держава та Аль-Каїда, але не повинна зупинятися лише на цьому. Він
попередив, що нестабільність триватиме ще кілька десятиліть у багатьох регіонах
світу – на Середньому Сході, в Афганістані і Пакистані, в деяких районах
Центральної Америки, Африки та Азії, а деякі з цих місць можуть стати безпечним
притулком для нових терористичних мереж.