Tag: туристи

  • Лижні траси Румунії

    Лижні траси Румунії

    Багато хто з румунів відкрили для себе зимові види спорту досить пізно. Відсутність необхідного спорядження або їх висока вартість зробили лижі досить ексклюзивним видом спорту. Ще в перші роки після грудневої революції зимовими видами спорту займалися, особливо, в державних шкільних таборах, так що їх доступність була досить сумнівною. Сноубординг у дореволюційній Румунії був схожий на «сніг у пустелі», а нічні схили або штучний сніг були відомі як «західні» дива. Довгий час катання на лижах, санках чи бобслеї були відведені лише для професіоналів. Лише в 1995 році стався великий спортивний вибух. І з тих пір румунські Карпати почали ставати зимовим напрямком, затребуваним та улюбленим, тисячами іноземних та румунських туристів. Румуни зрозуміли, що кататися на лижах чи сноуборді не важко, а іноземці відкрили тут хороші, вільні лижні траси, багато снігу та фантастичні краєвиди. Хоча в останні роки зима не балувала нас снігом. Але це не може стати причиною засмучуватися, бо в країні є чимало гірськолижних курортів з досить гарним сніговим покриттям, завдяки роботі спеціального обладання, тобто гармат для штучного засніження схилів. Кожен курорт має пункти прокату інвентарю, тому немає гострої необхідності придбати сноуборд або лижі.

    Теж в останні роки минулого століття (або тисячоліття) інвестиції в зимові спортивні курорти Румунії встановили справжні рекорди. Станції канатної або крісельної дороги постійно працювали і вже не могли впоратися з тисячами ентузіастів на схилах. Але величезні черги нікого не лякали. Перші курорти, призначені зимовим видам спорту, все ростуть і ростуть на хвилі популярності. Сіная, Буштень, Азуґа, Предял, Пояна Брашов стали відомими. Відстань між цими курортами становить щонайменше 4 км, щонайбільше – 36 км, що дає туристам надзвичайну можливість урізноманітнити своє перебування в румунських Карпатах, перебуваючи на будь-якому з цих курортів. Для початківців на всіх курортах відкриті гірськолижні школи і пункти прокату спорядження. Азуга, доступна туристам зі своїми схилами з низьким і середнім ступенем складності, швидко піднялася в цьому списку. Також на курорті Азуга успішно проходять заходи, пов’язані з зимовими видами спорту. Значному збільшенню кількості гірських туристів сприяли фестивалі на лижних трасах, із змаганнями, шашликами, концертами та позитивним настроєм.

     

    Серед гірськолижних курортів, де зимовий сезон починається день всередині листопада і можна завжди покататися на лижах і сноубордах, пальму вершості займає Пояна Брашов, а Сіная, завдяки як «чорним» схилам на висоті, так і казковим краєвидам, залишилася курортом фахівців, професіоналів. Також у долині річки Прахова, курорт Буштень вловило слушний момент, щоб вийти на ринок білого відпочинку. На курорті було здано в експлуатацію трасу Каліндеру, гірськолижний і сноубордний схил із середнім рівнем складності, але з великою перевагою надзвичайно високопродуктивного канатного транспорту. І теж  Буштень, через заходи організовані тут, зумів донести назву курорту до вуст багатьох любителів екстремальних видів спорту. Світові змагання зі льодолазання або національні змагання зі скелелазіння, а також звичайні змагання на лижах та сноуборді, що проводяться тут, підвищили ще більше популярність цього курорту. Зимові види спорту опанували лижніми трасами по всій країні. Долина річки Прахова залишається улюбленим напрямком, але такі курорти, як Стина де Вале, Биля Лак, Борша, Фегераш, Пелтініш, Ринка, Стража, Семенік або Ватра Дорней мають все більший резонанс. Таким чином, катання на лижах і сноуборді з кожним роком набирає все більших обертів, і румунський та іноземний турист може знайти практично в будь-якому куточку країни ідеальну лижну трасу залежно від своїх уподобань.

    Foto: Iulia Opran/RRI

    На гірському курорті Стража, у повіті Гунедоара, після снігопадів останніх днів шар снігу становить від 40 до 60 сантиметрів. Курорт розташований на висоті 1445 метрів над рівнем моря. Це відносно новий курорт, який з 2002 року адміністративно належить до міста Лупень, звідки доступ до курорту здійснюється або по асфальтованій гірській дорозі довжиною 8 км, або за допомогою канатної дороги. На станції відправлення гондол є безкоштовна автостоянка з приблизно 300 паркувальними місцями. Маріус Фодоран, координатор школи лижного спорту та сноубордингу в Стражі радить нам насолодитися снігом: «У Стражі можна кататися на більшості схилів, відкрито кілька крісельних підйомників і канатних доріг. Курорт має найбільшу гірськолижну зону в Румунії. У регіоні Стража також є канатні дороги, які працюють вночі, а це означає, що ви можете кататися на лижах з 9 ранку до 9 вечора». На курорті облаштовано 12 трас, для всіх рівнів. А оскільки безпека туристів понад усе, у Лупень постійно працюють гірські рятувальні групи.

    Straja (sursa foto: facebook.com/StatiuneaStrajaLupeni)

    На курорті Семенік у Банатських горах Західних Карпат відпочивальники можуть насолоджуватися тривалим лижним сезоном. Завдяки гірському клімату, що характеризується дуже низькими температурами, та висоті 1400 метрів над рівнем моря, на якій розташовані лижні траси, в холодну пору року випадає багато снігу. Курорт розташований в 40 кілометрах від Решіци і приблизно на такій же відстані від Карансебеша, з доступом через мережу доріг, які проникають глибоко в гірський регіон. На відвідувачів Семеніка чекають п’ять гірськолижних трас різного рівня складності, як для початківців, так і для досвідчених лижників, такі як Круча де Бразі, Слалом Уріаш, Гознуца та найдовша в країні траса Семенік-Велюг, довжиною близько 5,8 кілометрів.  Схили обслуговуються 3 підйомниками, а лижна траса Велюг обслуговується крісельним підйомником і також має нічне освітлення для тих, хто хоче насолодитися нічним катанням на лижах. Крісельний підйомник, який можна знайти на курорті, є першим крісельним підйомником, побудованим в нашій країні, він має довжину 2972 метри і був виготовлений на заводі Решіца.  На курорті туристи можуть зупинитися в хостелах і турбазах, де гастрономічна пропозиція багата на традиційні страви, характерні для гірського Банату: наприклад, șoncul (копчена шинка), părădaisa (популярні помідори з сиром), курячий суп з домашньою локшиною, вареники з м’ясом, натерту квасолю зі смаженою цибулею і перцем, млинці на сковороді, локшина з маком і волоським горіхом або вареники зі сливами, а також варення та домашні напої.

  • Повітряний міст для румунів в Ізраїлі


    Одразу
    після нападу терористичного угрупування
    ХАМАС на Ізраїль румунська влада
    мобілізувалася на підтримку румунських
    громадян, які перебували в цій країні
    і бажали репатріації. До
    вечора понеділка 900 румунських громадян
    були репатрійовані з Ізраїлю авіарейсами
    національної авіакомпанії TAROM, а
    також приватної компанії. Міністерство
    закордонних справ уточнило,
    що мобільна консульська група посольства
    Румунії в Тель-Авіві та представництва
    Румунії в Рамаллі на Західному березі
    річки Йордан, а також група швидкого
    реагування кризового осередку
    продовжують залишатися
    в аеропорту імені Бен Гуріона для надання
    консульської допомоги румунським
    громадянам, які там перебувають.



    В
    інтерв’ю громадському радіо
    міністр закордонних справ Лумініца
    Одобеску заявила, що заплановано
    доставити в країну іншими рейсами
    румунів, які все ще перебувають в Ізраїлі.
    Їх кількість оцінюється в 800, але ситуація
    може змінитися, оскільки все більше
    співвітчизників заявляють про свою
    присутність в зоні конфлікту і просять
    допомоги у МЗС, через посольство Румунії
    в Тель-Авіві та Генеральне
    консульство в Хайфі.

    Глава
    дипломатії, з подробицями про ситуацію
    в регіоні та позицію Румунії: Ситуація
    в Ізраїлі на даний момент дуже серйозна.
    Ви бачили, що Ізраїль оголосив воєнний
    стан 7 жовтня. Румунська влада рішуче
    засудила напади на Державу Ізраїль, в
    тому числі на цивільне населення. Йдеться
    про захоплення заручників. Кадри
    абсолютно жахливі. Румунія висловила
    свою солідарність з Державою Ізраїль.
    Ми підтвердили нашу підтримку суверенного
    права Ізраїлю на самооборону. Ми також
    хотіли б скористатися цією можливістю,
    щоб висловити наші співчуття сім’ям
    жертв цих нападів і побажати одужання
    пораненим. Румунія закликала до
    якнайшвидшого звільнення всіх заручників
    і засудила тероризм у всіх його формах.
    Більше того, все міжнародне співтовариство
    відреагувало дуже швидко, і було багато
    повідомлень про солідарність з Державою
    Ізраїль.



    Лумініца
    Одобеску повідомила, що
    з метою ідентифікації румунських
    громадян, які перебувають в Ізраїлі як
    туристи або паломники, були встановлені
    контакти з Національною асоціацією
    туристичних агентств та Румунською
    Патріархією. Лумініца Одобеску радить
    румунам, які все ще перебувають в Ізраїлі
    або в цьому регіоні,
    зв’язатися з посольством, представництвом
    або безпосередньо з МЗС, якщо вони не
    зробили цього раніше, дотримуватися
    інструкцій місцевої влади, знайти
    притулок, оскільки ситуація з безпекою
    серйозна, і покинути країну, коли цього
    вимагає ситуація. Нарешті, МЗС радить
    тим, хто запланував поїздку до Ізраїлю,
    перенести її.

  • Традиція розписаних хрестів з епітафіями продовжується в Сепенці

    Традиція розписаних хрестів з епітафіями продовжується в Сепенці


    1935 був роком першої надгробки в цьому
    цвинтарі, а сьогодні на сепинцькому цвинтарі понад 800 кольорових надмогильних
    пам’ятників, тобто хрестів, вирізьблених з дубового дерева, він ставши
    унікальним музеєм під відкритим небом та визначним туристичним об’єктом. Кладовище
    стало візиткою села. Відвідувач може тут помітити, що деякі хрести намальовані
    з обох боків. З одного боку вміщено опис життя похованого, з іншого – опис
    причини смерті. Більшість хрестів написані з орфографічними помилками та
    архаїчними варіантами написання.


    Це вже третє покоління майстрів різьбярів, які пов’язують свої імена з тутешньою
    традицією хрестів. Історію
    цієї традиції розповіла нам Ана-Марія
    Стан, донька Думітру Поп-Тінку, учня Стана Йоана Петраша, першого різьбяра цих хрестів і дружина того, хто нині продовжує цю традицію, він будучи племінником ініціатора Стана Йоана Петраша: «Тато мій був
    учнем Стана Петраша з 9-річного віку. Потім він продовжив навчання, поїхав до
    Тімішоари і повернувся після смерті Стана Петраша в 1977 році, і з тих пір він
    продовжував традицію, поки, на жаль, помер на 67-му році життя. Мій батько дуже
    любив село, будучи родом із Сепенци, і працюючи та будучи учнем Стана Петраша
    він напевно полюбив це ремесло і продовжив його. Зі своїми намальованими
    хрестами Стан Петраш практично допоміг нам, місцевим жителям, легше пережити
    смерть, адже вона все-таки частина нашого життя. Для нас це нормальне явище.»



    Була навіть висунута гіпотеза, що Стан Йоан Петраш (1908-1977) був натхненний культурою
    даків, які вважали смерть радісною подією. Ана-Марія Стан: «У мого батька, як у Стана Петраша, було 2 дочки. Протягом
    багатьох років він підготовляв кількох продовжувачів цієї традиції. Я вийшла
    заміж у 2011 році, і мій чоловік працював з моїм батьком. Ну, не завжди. Після
    того, як ми одружилися, мій чоловік почав допомагати батькові тут у майстерні,
    допомагав з різними справами, і так він навчився цьому ремеслу. У нас є син,
    але якщо хтось інший полюбить це ремесло, то мій чоловік готовий буде його
    навчити».



    Ми запитали у Ани-Марії Стан, чи є улюблена епітафія у відвідувачів цвинтаря: «Найпопулярніша епітафія
    на Веселому кладовищі – є епітафія тещі,
    автором якої був мій батько. На ній написано: «Під цим важким хрестом/ лежить
    моя бідна теща/ Якщо б вона жила три дні довше/Під цим хрестом лежав би я, а
    читала це вона.»



    Хрести на Веселому цвинтарі є коштовностями, які можна поставити поряд з будь-якими
    великими витворами та шедеврами, вони є свідченнями нації, обдарованої великою благодаттю, нації зі справжнім творчим
    покликанням. Розмальовуючи хрести, автори надихалися повсякденним життям людей, їхніми почуттями та переживаннями. На них висвітлено практично все життя померлих. Хрест – це дзеркало покійного, все його життя описано на тому хресті. Надмогильними, які
    прославили у світі село Сепенца, своєрідні як синім кольором, у який вони розмальовані, так і віршами, здебільшого жартівливими, які описують життя покійного. Усі вони написані мовою, характерною регіону. Думітру Поп Тінку зізнався, що хоча він більше не використовує ту саму мову у своєму повсякденному
    житті, суворо зберігає її на хрестах, дотримуючись прикладу ініціатора.


    Ана-Марія Стан, дочка Думітру Поп Тінку, розповіла
    нам про те, як виготовляють хрести, і запросила нас до майстерні, де працює її
    чоловік: «Ми знаходимося, у н.п. Сепенца, в Меморіальному будинку Йоана Стана
    Петраша, де ви можете побачити, чим займався Стан Петраш упродовж свого життя.
    Так само мій батько, який, у свою чергу, залишив кілька картин і, звичайно,
    майстерню, де працює тепер мій чоловік. Ви можете наживо побачити як виготовляються
    і оздоблюються хрести. Це припускає кілька етапів, починаючи з розпилу
    деревини, яка готується на обробку і сохне близько 7 років, і лише опісля за приблизно
    3-4 тижні від замовлення, хрест готовий. Тут хрест не ставлять у момент, коли
    хтось помирає. Приблизно через рік сім’я приходить і робить замовлення. З того
    моменту процес займає десь 3-4 тижні».





    Веселе кладовище у Сепенці, одне з найвідоміших місць у світі, яке
    розповідає про румунську традицію та культуру, щороку приваблює тисячі
    туристів.

  • Замок Калнокі у н.п. Міклошоара

    Замок Калнокі у н.п. Міклошоара

    Високі гори, нескінченні ліси, фортеці та укріплені церкви, садиби та традиційні села. Все разом можна побачити у Трансільванії. Але скільки знаємо ми про цей чудовий регіон Румунії? В останні роки все більше і більше проєктів ревіталізації висувають на перший план шляхетні домени для доповнення туристичних напрямків, а також проведення сімейних заходів.

     

    Лише за 40 кілометрів від Брашова нещодавно ожив такий домен. Його історія, а особливо тамтешнього замку, починається в XVII столітті, коли в 1648 році Калнокі Іштван III написав у своєму щоденнику про будівництво кам’яного будинку в н.п. Міклошоара. Будинок, від спадкоємця до спадкоємця, потрапляє у володіння графа Денеша Калнокі, королівського графа в останній період його життя.

     

    Основним його призначенням була мисливська садиба, але під час комуністичного періоду вона була націоналізована та перетворена на будинок культури. Покинута владою, вона безперервно деградується, швидко доходячи до жалюгідного стану. На щастя, після революції граф Тібор Калнокі, 25-те покоління цієї історичної родини, яка повинна була жити на засланні, вирішив оселитися в країні, хоча народився на Заході. «Його метою було врятувати архітектурну спадщину родини, а також природну та культурну спадщину регіону, одночасно допомагаючи громаді, людям регіону. Чого він і зробив» – каже Юлія Станку, прес-секретар Замку.

     

    «Це класична історія про вигнання, замок, графа та щасливий кінець. За винятком того, що сама будівля була врятована від занедбаності та забуття, розташуванням там Музей трансільванського побуту.» – додала вона. У Міклошоарі турист може погуляти в саду замку Калнокі, відвідати Музей трансільванського побуту, поселетися в одному з традиційних графських будинків або ознайомитися із широким вибором місцевих і міжнародних напоїв або традиційних закусок. Музей трансільванського побуту створено в приміщенні замку Калнокі, а його історія та історія сім’ї налічує понад п’ять століть. Проте музей має на меті не просто реконструювати історію родини. Таким чином родина Калконі взяла на себе унікальну ініціативу показати, яким було шляхетне життя в цьому регіоні через відновлені, подаровані або придбані експонати, від автентичної зброї, що залишилася після битв родини з турками, до скринь, вражаючих печей, старовинного одягу або навіть оригінального піаніно Штрайхера, ту саму модель, яку використовував сам Йоганнес Брамс. Проєт генерує серйозну альтернативу культурній та туристичній пропозиції регіону, що має прямі переваги з точки зору підвищення привабливості цього мікрорегіону та покращення його соціального та економічного контексту.

    ucra-miclosoara-2.png

    Де розташований Замок Калнокі? У селі Міклошоара, повіті Ковасна, за 45 кілометрів від міста Брашов і Сфинту-Георге. Відстань відносно невелика від головних міст регіону, але її достатньо, щоб уникнути заторів і повсякденного життя в міському середовищі. Лише за 20 км можна відвідати геологічний комплекс Ракош, за 27 км – фортецю Фельдіоара, за 60 км – село Віскрі, за 50 км – фортецю Рупя, за 100 км – середньовічне місто Сігішоара. Легенда свідчить, що близько 8 століть тому угорський король любив полювати в лісах біля річки Олт. Одного разу королю не вдалося вцілити особливо великого ведмедя, і нервова тварина кинулася на короля. Поряд із ним був Калнокі, один із його довірених людей, який влучною стрілою повалив невгамовного ведмедя. У нагороду за те, що залишився живим, король разом із графським титулом подарував Калонкам цю територію. Так народилася історія домену з Міклошоари.

     

    Відвідати його можна з 11.00 до 16.00 лише у супроводі гіда. Туристи отримують одноразові тапочки та аудіогід. Перший поверх будівлі –  це музей. Є кілька кімнат, обставлених меблями, які свідчать про трансільванське життя в минулому. На дверях кожної кімнати є номер. Турист натискає відповідну цифру на аудіогіді і отримує інформацію про номер, в якому він знаходиться. Здалеку привертає увагу картина з одним із родоначальників цього знатного роду: графом Самуїлом Калнокі. Кажуть, що він видав правило в сім’ї: щоб хтось із родини завжди залишався вдома, у Трансільванії. Прибуття останнього Калнокі в Міклошоару означає, що це правило не буде порушено. Отже Самуїла Калнокі сприйняли серйозно; за одним винятком – заслання під час комуністичного режиму. Родина не жила в Румунії в комуністичний період, близько 50 років. Тібор Калнокі, народжений за кордоном, приїхав до Румунії в 90-х роках. У 1939 році, замок був куплений тодішнім міністром фінансів Єудженом Саву, членом уряду Октавіана Гоги, а пізніше будівлю націоналізували. Його новітня історія почала писатися з часів його реставрації, що тривала 3 роки, і відтоді його можна відвідувати.

     

    Відвідавши перший поверх будівлі, екскурсовод запросив нас у підвал (насправді, скоріше мезонін), який мені сподобався більше, ніж сам музей. Підвал не є частиною музею, але він все-таки облаштований таким чином, щоб турист міг собі уявити, як виглядав він коли був мисливським замком, сьогодні справжній винний льох. Від екскурсовода ми також дізналися, що граф Тібор Калнокі придбав у селі 4 старих будинків і перетворив їх на гостьові будинки. Всі вони облаштовані оригінальними меблями 19 століття (ліжко, стіл, стільці і т. д.),  а одну з них навіть використовував король Великобританії Чарльз ІІІ, коли  будучи ще принцом-спадкоємцем британської корони відвідав Міклошоару.

     

  • Стартує літній туристичний сезон

    Стартує літній туристичний сезон

    У ці вихідні, коли відзначають Міжнародний день праці, 1 травня, в Румунії починається літній туристичний сезон. Зараз багато румунів вирушають на узбережжя Чорного моря, де буде відкрито понад 100 готелів. Туроператори кажуть, що після двох років пандемії люди більше цінують канікули і хочуть вийти з дому навіть на вихідні. Понад 80% готельних номерів вже заброньовано.

    Готельєри очікують, що 1 травня на румунському узбережжі проведуть близько 30 тисяч туристів. Централізовані туроператором дані показують, що найбільш затребуваними курортами є Мамая та Костінешть. Для молодих людей головними пунктами атракції є нічні клуби та Фестиваль електронної музики Sunwaves на пляжі в Мамая-Норд, якого відвідують приблизно 5.000 відвідувачів щоденно, а також Фестиваль хіп-хопу та трапу та Рок-фестиваль на курорті Костінешть. Що стосується цін, то тарифи на відпочинок на румунському узбережжі зросли щонайменше на 15%.

    Коли попит дуже високий, як, наприклад, у серпні, приріст цін вищий, тому що механізм попиту і пропозиції в кінцевому підсумку визначає, на скільки можна збільшити чи знизити ціну відпустки, пояснюють туроператори. Міністр туризму Данієль Кадаріу оголосив, що пляжі готові до прийому туристів, їх очистили працівники Управління румунських вод та передали економічним операторам, які взялися їх облаштувати.

    Данієль Кадаріу також зазначив, що ваучери на відпочинок, спрямовані на стимулювання внутрішнього туризму, мають отримати як бюжетники, так і працівники приватних компаній, які хочуть надати таку перевагу своїм працівникам. Кожна установа вирішує, чи бажає їх надавати працівникам, але було зроблено кілька публічних закликів до тих, хто керує цими установами, щоб вони виділили їх якомога швидше. Міністр туризму Данієль Кадаріу: У грудні ми прийняли термінову постанову, на основі якої були закладені бюджети всіх установ. Не менш вірно, що при такій кількості установ, майже всім довелося робити державні закупівлі на початку року. Цифри від минулого тижня показали, що на рахунки бенефіціарів вже надійшло приблизно 97 мільйонів леїв.

    Міністр туризму також оголосив, що й приватні компанії можуть надавати ваучери на відпочинок, які можуть досягати шести мінімальних зарплат, вони не будучи обмежені 1450 леями, розміром, встановленим для бюджетників. Таким чином вони можуть стимулювати власних співробітників, особливо в нинішній ситуації досить серйозної трудової кризи, – додав Данієль Кадаріу.

  • Національний парк П’ятра Краюлуй 

    Національний парк П’ятра Краюлуй 

    Сьогодні ми вирушаємо до одного з найвидовищніших гірських масивів Румунії: П’ятра Краюлуй. З адміністративної точки зору Національний парк П’ятра Краюлуй простягається на території двох повітів: Брашов та Арджеш. Перший крок до захисту цієї території був зроблений в 1938 році, коли тут були закладені основи природного заповідника. Сьогодні ми розповімо вам про безліч туристичних маршрутів та природних пам’яток, улаштованих управлінням цього національного парку.

    Це гірський район у центрі Румунії, лише за 25 км від міста Брашов, отже легко доступний туристам, каже Мірча Вергелец, директор управління Національного парку П’ятра Краюлуй: «Основні ворота до парку – це північна частина, місто Зернешть. У південній частині половина парку знаходиться на території повіту Арджеш, головними вхідними воротами є два населених пункти: Рукир і Димбовічоара. Перш за все, ландшафт особливий, адже це єдина в нашій країні територія, на які знаходиться родовища вапняків, які сягають альпійського піку. Отже, тутешні гірські піки перевищують 2000 метрів. Західний схил німецькі туристи назвали Вествандом. В основному це вертикальна стіна, яка може сягати місцями до 500-600 метрів висоти. Це характеристика вапнякового рельєфу. Однак особливим аспектом П’ятри Краюлуй є те, що шари вапняку, які зазвичай утворюються на морському дні і мають горизонтальне положення, завдяки тектонічним рухам стоять тут майже у вертикальному положенні. Отже, рельєф тут є набагато видовищнішим, ніж в інших районах країни».

    У Національному парку П’ятра Краюлуй є 44 позначені та затверджені маршрути. Також є 11 гірських велотрас, спроєктованих управлінням парку. Директор управління Мірча Вергелец: «В результаті цього проєкту, нам вдалося розмістити інформаційні панелі, а також багато стовпів та стрілок, щоб допомогти тим, хто подорожує цими маршрутами. Насправді маршрути також можна знайти на нашому веб-сайті. На території Національного парку є , звичайно, важливі види та місця проживання. Ми маємо численну популяцію великих хижих тварин, так як вовк, ведмідь та рись. Особливо в парку П’ятра Краюлуй, туристи можуть насолоджуватися спостеріганням за чисельною популяцією чорних кіз. У П’ятра Краюлуй, на відміну від інших районів країни, де після майже 20 років, коли полювання було заборонено для всіх видів диких тварин, чорні кози звикли до туристів, які фотографують їх за допомогою мобільних телефонів, не потребуючи для цього спеціальних фотоапаратів. Іноді відстань між ними і туристами становить лише 4-5 метрів. Для тих, хто дістається гірського хребта, особливо влітку, зустріч з цими тваринами може бути великою радістю, і фотографії стають спогадами, з якими вони повертаються додому».

    Туристи повинні знати, що П’ятра Краюлуй – одні з найскладніших гір. Схили дуже круті, а певні ділянки характеризуються осипами. Для цього туристам потрібно підготувати обладнання: черевики, плащ, а також, це будучи вапняковим районом, їм також знадобиться вода. У альпійських та субальпійських районах джерел води немає. Остання важлива інформація – завжди залишатися на позначених маршрутах. За словами гірських рятувальників та представників управління парку, більшість нещасних випадків трапляється, коли туристи покидають ці маршрути. Мірча Вергелец, директор Управління Національного парку П’ятра Краюлуй: «У нас є вісім туристичних притулків, три з яких знаходяться прямо в районі хребта: Вирфул Аскуціт, Шауа Гріндулуй та Шауа Фундурь, в південній частині. Крім того, інші притулки розташовані в нижчих районах, в деяких ключових точках, дуже важливих для виживання туристів у разі небезпеки. Ми маємо на увазі виживання взимку, у випадку хуртовини, та влітку для тих, хто погано розраховує довжину маршруту і не співвідносить його з необхідними зусиллями. У районі хребта туристів може здивувати поява грози, і ці притулки дуже важливі для їх безпеки. Ми дбаємо про утримання цих притулків. Ми особливо співпрацюємо з командою рятувальників із Салвамонт Зернешть щодо ремонтування притулків, улаштування місць відпочинку, для чергового маркування маршрутів за допомогою наших колег рейнджерів.»

    Зазвичай будь-який візит до Національного парку П’ятра Краюлуй повинен розпочатися в Центрі для відвідувачів. На даний момент він закритий для громадськості через пандемію, але можливо доступ буде дозволений у літній сезон. Мірча Вергелец: «Будівля центру розташована на виїзді із Зернешть, у напрямку до Плайул-Фої, приблизно в 1 км від Зернешть. У центрі туристів практично ознайомлюють віртуально із маршрутом, за допомогою сенсорного досвіду, зображень, звуків. У нас також є макет гори, на якому проєктуються різні зображення, які користувачі можуть змінювати. На даний момент центр закритий через протипандемічні обмеження. Ми сподіваємось, що після цієї хвилі інфікувань Covid-19 та настання літнього сезону, кількість інфікованих зменшиться, і ми зможемо його знову відкрити. Програма центру розміщена на веб-сайті www.pcrai.ro, і ми просимо відвідувачів, які хочуть прийти до центру, заздалегідь інформуватися у зв’язку із пандемічною ситуацією. П’ятра Краюлуй – ідеальне місце для проведення дня або кількох днів, де Ви можете насолодитися особливими пейзажами, незайманою природою і, особливо тепер, коли визначні пам’ятки Румунії користуються більшою популярністю, П’ятра Краюлуй є ідеальним місцем для проведення вільного часу серед природи.»

    Щоб насолодитися досвідом, ідеально було б улаштуватися в одному з численних пансіонатів у цьому районі. Вони пропонують традиційне меню і можуть допомогти вам порадами, картами та ідеями маршрутів.

  • Замки Румунії

    Замки Румунії

    В останні роки інтерес до давніх дворянських резиденцій в Румунії зріс. Незалежно від того, чи зростає
    кількість відвідувачів, які бродять селами у пошуках старих особняків чи
    підприємців, які намагаються повернути такі будівлі
    до краси колишніх часів, можна побачити все більшу зацікавленість
    щодо відкриття
    позаміських дворянських резиденцій. У Румунії є понад 300 таких пам’яток, занесених
    до національної
    спадщини. З-поміж них ми спробуємо розповісти про деякі менш відомі замки.




    Неподалік
    Бухареста знаходиться палац у населеному пункті Флорешті, близько міста Плоєшти (південна
    Румунія), – каже Ірина Лека, історик
    мистецтва: Він був побудований набабом
    Кантакузіно за планами Іона Беріндея. Це прекрасний приклад архітектури початку
    ХХ століття, який, хоч у даний час є руїною, є дуже живописнішим і живим об’єктом. Нинішні
    власники намагаються його оживити, проводячи багато культурних заходів там, найважливішим є
    конкурс кінної гонки Капатія».


    На сході Румунії
    можна відвідати замок Стурдза, у населеному пункті Міклеушень. Він розповідає
    про історію знатного роду Стурдза. Себастьян Маркочі, гід замку розповідає: Це
    прекрасна історія. Джордже Стурдза та
    Марія Гіка будують замок на залишках старої садиби, в неоготичному стилі. Це
    особлива річ для нашої області. Будівництво тривало майже 24 роки. Всередині замко
    розписаний в стилі модерн. Марія Гіка народилася в Стамбулі. Там вчиться
    малювати ескізи. Також там вивчила англійську і одружилась з Джорджем Стурдза в
    1869 році. Після весілля вони здійснюють подорож на Захід, Німеччиною, Францією
    та Австрією. Повернувшись, вони вирішили перетворити свій особняк у замок Міклеушень.
    Маєток родини Стурдза має три основні компоненти: дендрологічний парк площею 30
    га, монастир та замок. У нас є духовна, культурна та природна складова. Ми у
    деякій мірі продовжили бажання родини Стурдза проводити тут культурні та освітні заходи.
    Деякі частини були перетворені на пансіонат, який має майже 50 місць
    проживання. У замку у нас є надпис. Там, де є мир і спокій, панує
    гармонія. Це те, що шукають іноземні туристи в Румунії.»


    Ми продовжуємо
    мандрівку з Іриною Лека, істориком мистецтва, і добираємось до замку Куза у
    Руджіноаса, розташованому недалеко від Міклеушень: Це також прекрасний
    зразок неоготичної архітектури, у чудовому дендрологічному парку, нещодавно
    відреставрованому замку, в якому знаходиться музей Кузи. Тут відвідувачі можуть
    дізнатися більше про історію румунського правителя і, особливо, про Олену Куза,
    яка жила в замку. Повертаючи до Трансільванії, ми зупинимось в 30 км від міста Сігішоара,
    де знаходимо замок у селі Кріш. Його
    історія починається в XV столітті, на думку археологів, який є чудовим
    прикладом архітектури ренесансу. Це один з найбільш автентичних і мальовничих
    замків у Трансільванії. Хоча не відомий
    широкій громадськості, він відкритий для туристів вже тривалий час, хоча проводяться ремонтно-реставраційні роботи. Він
    також управляється фондом, який пропонує екскурсії, що розкривають історію
    замку, а також саксонське село, де він знаходиться.»


    У нас в Румунії
    є кілька десятків представницьких замків, але список набагато більший. Ірина
    Лека: Йдеться про Бран, Пелеш, Пелішор,
    замок Кантакузіно на курорті Буштень. Список
    досить великий, і відвідання цих замків є максимально можливим і привабливим.
    Також дуже цікаво те, що у французів також є Долина Луари, у нас є також дві
    річки, які мають по оба боки низку замків. По долині річки Муреш, від міста Топліца до
    виходу з країни, є десятки замків, а деякі можна відвідати, і вони дуже
    красиві, інші запущені. Поза Карпатами у нас є долина річки Тротуш. У населених
    пунктах Дарманешть, Дофтеана та
    Команешть є колишні дворянські резиденції, мальовничі та дуже цікаві».


    Той факт, що в
    центрально-північній частині Румунії, в
    повіті Муреш, ви знайдете багато казкових замків, підтверджує також Санда Віцелар,
    радник з питань спілкування та ЗМІ Повітової ради: У 13 км від міста Сігішоара,
    на вас чекає типове саксонське село Кріш, де знаходиться замок Бетлен, показовий для трансільванського ренесансного стилю,
    побудований між XIV та XVIII століттями. Але ви також можете податися в напрямок долини Гургіулуй до мальовничого
    мисливського замку у Лепушна. Якщо підете
    долиною річки Муреш у населеному
    пункті Бринковенешть, потрапити до замку Кемені, побудований однойменною родиною.
    Повіт Муреш відомий своїми колишніми замками та особняками. Багато з них ремонтуються,
    але пропонують можливість провести вільний час. У районі рівнини, у напрямку до
    міста Клуж- Напока, можемо відвідати інший замок в Зау де Кимпіє, замок Угрон,
    також відомий як Замок Календаря. У
    ньому є 365 вікон, чотири вежі скільки пір року, 52 кімнати, скільки тижнів у
    році, 7 терас, скільки днів у тижні та 12 залів, що представляють собою місяці
    року. Тут ви можете почути історію кохання, під знаком якої був побудований
    замок, нездійснене кохання між власником замку та російською принцесою».


    Ті, хто не має
    багато часу, можуть відвідати представницькі замки Румунії, такі як Пелеш, Пелішор, Бран або Корвінів. Однак
    якщо у вас є більше часу, ви можете зайти на сайт monumenteuitate.org, велику платформу з багатьма можливостями і дуже
    корисну для досліджень та популяризації позаміських дворянських резиденцій. Ви
    знайдете цікавий список менш просунутих замків.

  • Подорож молоді

    Подорож молоді

    На початку осені
    ми з радістю розповімо
    вам про групу молодих
    румунів, які здали собі справу, що вони люблять свою країну і хочуть її краще пізнати. Тому вони зробили з
    подорожі новий спосіб життя. А отриманий досвід перетворився на матеріали для
    просування туризму в різних районах, якими вони подорожували.


    Ми розмовляли із двома молодими людьми, які були
    ініціаторами проекту: Косміною Кармен та Мар’яном Оанча, керівник проекту та президент Асоціації Подорож Румунією. Мар’ян розповів про історію проекту:«Подорож Румунію – це проект просування
    Румунії, який був започаткований у 2014 році з метою відвідування кожного
    повіту та його висвітлення. Ми почали цей
    проект як команда ентузіастів
    і сміливих молодих людей,
    і ми доклали зусиль, щоб
    виявити красу кожного повіту. Ми перебуваємо в середньому 40 днів у одному повіті та створюємо рекламний контент із фотографій,
    статей,відеороликів, а
    потім розповсюджуємо їх в онлайн-середовищі, щоб зробити його легко доступним у використанні іншими.




    За п’ять років ці молоді люди
    створили інший спосіб життя, як нам розповів Мар’ян: Ми перебували в кожному повіті, щоб
    пізнати людей , почути їхні історії, завдяки яким ми все більше закохувались у цю прекрасну країну.»




    І Косміна розповіла нам, як змінили її
    ці роки, як
    моделював її цей досвід: Я була дуже комфортною людиною, не пішла б гірськими
    стежками чи прокинулася рано вранці, щоб відвідати деякі туристичні визначні пам’ятки, і протягом багатьох років, я була поза зоною комфорту, і це змінило мене, дисциплінувало мене з усіх точок зору. Я тепер дивлюся на речі з іншої перспективи».




    Косміна додала: «Ми живемо практично 40 днів у
    кожному повіті. Перш ніж відвідати новий повіт, ми робимо попереднє планування, зв’язуємось з людьми, що працюють в галузі туризму відповідного
    повіту і дізнаємось, які туристичні цілі, люди та історії ми
    можемо виокремити. Ми приділяємо
    увагу менш відомим
    туроб’єктам, так щоб на нашому блозі з’явилися місця, яких не дуже відвідували туристи. У перший день просування повіту ми відвідуємо Інформаційний центр, щоб побачити, як вони просувають туристичну зону, а потім ми перебуваємо три-чотири дні в кожному
    куточку повіту, місті,
    або селі, залежно від туристичного потенціалу».


    І так вони розповіли про 36 повітів, які просуваються в Інтернеті. Звичайно, онлайновий контент
    потребує оновлення, тому проект, цих молодих людей, ніколи не закінчується, як зазначив Мар’ян:Окрім інтернет-середовища, яке ми тепер намагаємось максимально оновити, щоб
    він був доступним всім, ми спробуємо створити платформу, де можна знайти всі наші рекомендації щодо подорожей, про дуже конкретні цільові групи, щоб
    люди не витрачали час і відвідували туристичні принади, які
    вони хочуть. Адже ми відвідали більше ніж 2-3
    тисячі туристичних визначних пам’яток, і не вистачає всього життя відвідати їх, і тоді було б
    добре, щоб хтось допоміг туристам вибрати їх,
    перш ніж вирушити в дорогу.




    І ці молоді люди дуже люблять
    Румунію: Перш за все, вам навіть не потрібна карта, щоб побачити
    прекрасні речі в Румунії. Єдине, що вам потрібно зробити – це насолоджуватися
    тим, що вас оточує, і навіть перетворитись на місцевого жителя, поговорити з туристами, розслабитися і почати цінувати все
    прекрасне, що знаходиться навколо тебе. Тому
    що найбільший виклик для нас і людей взагалі – це підтримувати цю позицію та
    бачити ці прекрасні речі».




    Це досвід з різними викликами, як нам
    сказав Мар’ян: Найбільшою радістю для нас є те,
    що ми змогли здійснити
    цю поїздку з нашими друзями, і нам було комфортно щоразу, коли ми починали відвідання
    нового повіту. Незручно було те, що ми залишали деяких наших друзів вдома, і наша
    родина не погодилася на це спочатку, і якимось чином з часом ми переконали їх через нашу модель бути присутніми в кожному окрузі та не
    слухати їх, коли вони говорили нам, що ми не не зможемо побачити всю Румунію,у такий спосіб».


    І Мар’ян навіть
    запитується: Чому
    молоді люди не цінують відповідно
    цю країну? І я думаю, що
    відповідь в
    тому, що батьки все ще недостатньо знають її, і вони не здатні прищепити їм це
    почуття, щоб вони могли передавати його далі або освоїти цей румунський дух ».


    Це імпульс краще пізнати Румунію і з ентузіазмом відкривати її красу!



  • Як румуни провели міні-відпустку з нагоди 1 травня

    Як румуни провели міні-відпустку з нагоди 1 травня

    Оглядачі відзначають, що у той час як у багатьох країнах Міжнародний день
    праці є нагодою для працівників вимагати поліпшення умов праці або збільшення
    заробітних плат, у Румунії зазвичай 1 травня люди йдуть в походи, екскурсії або
    відпочивають на свіжому повітрі. З
    п’ятниці, коли почалася першотравнева міні-відпустка, десятки тисяч туристів,
    як з Румунії та і з-закордону, штурмували курорти в горах і на
    узбережжі Чорного моря, а також дельту Дунаю.

    На
    узбережжі було майже 80 тисяч туристів,
    більшість на курорті Мамая, де основними принадами нічні клуби. Майже 10 тисяч туристів вибрали для відпочинку
    дельту Дунаю, яка є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Вони скористалися чудовою весняно-літньою погодою та провели незабутні
    моменти в унікальному природному середовищі. У
    Південних Карпатах, в долині річки Прахова, найпопулярнішим місцем був курорт Сіная, де знаходяться королівські палаци Пелеш та
    Пелішор.

    Для
    всіх румунів барбекю було невід’ємною складовою
    першотравневих свят. Великим попитом в ці дні користувалися мічь – це символ місцевої гастрономії, свого роду
    смажені на решітці котлети циліндричної форми. За оцінками м’ясопереробних
    підприємств, румуни смажили більше
    30 мільйонів одиниць мічь, приблизно на 15% більше ніж минулого року. Підсумки міні-відпустки були успішними і для туроператорів.


    Однак, Румунія отримує доходи від туристичної галузі – 2,24 млрд євро, але румуни витрачають за кордоном на туристичні послуги – 3,12 млрд євро – показує дослідження проведене з ініціативи неурядової організації Ініціатива
    щодо підвищення конкурентоспроможності.
    Автори
    дослідження, на чолі з доктором
    економіки та колишнім політичним діячем з опозиції, стверджують, що
    в минулому році, туризм погіршив у два з половиною рази негативний баланс,
    який постачає дефіцит платіжного балансу Румунії. Від цього сектора економіки залежать майже 200 тисяч працівників та 1,3% ВВП країни. Вони також стверджують, що майже не
    існує просування Румунії як місце туристичного призначення, хоча в Бухаресті діє Міністерство туризму. Дані Національного інститут статистики, опубліковані на початку квітня, показують все таки, що
    кількість туристів, які відвідали Румунію протягом
    перших двох місяців 2018 року збільшилась на 6,7% в порівнянні з аналогічним
    періодом в минулому році.

  • Оздоровчо-лікувальний туризм в Румунії

    Оздоровчо-лікувальний туризм в Румунії

    Румунія має одну третину мінеральних і термальних джерел в Європі. Беїле Фелікс, Борсек, Совата чи Бузіаш, Беїле Тушнад чи Херкулане – це лише кілька з найвідоміших оздоровчо-лікувальних курортів. Але Румунія має понад 40 таких курортів. Балнеологічний туризм або оздоровчо-лікувальні відпустки призначені для відпочинку, але і покращення здоров’я. Румунія є однією з держав, яка пропонує найбагатші, але й найбільш різноманітні можливості для туристів. Крім того, регіони, що можуть забезпечити умови для оздоровчо-лікувального туризму є мажоритарними. Чи говоримо ми про термо-мінеральні води, лікувальні озера, грязі, мофети, соляні копалини або лікарські рослини, кожен курорт пропонує послуги за доступні ціни.

    Родіка Пенча, генеральний секретар Організації роботодавців у сфері бальнеологічного туризму, каже що на території Румунії знаходиться одна третина мінеральних і термальних джерел Європи. Більше того, майже всі джерела сертифіковані офіційним органом держави, що не завжди відбувається за кордоном. Якість і ефективність цих природних ресурсів велика. У нас є багато туристів, які вже протягом багатьох років прибувають відпочивати на тому ж курорті, саме завдяки конкретним лікувальним факторам. Нашим недоліком є інфраструктура, але результати лікування є незрівнянними і це змушує туристів завжди повертатися. Потім майже всі бальнеологічні курорти Румунії розташовані в дуже мальовничих місцях. Багато з них розташовані в гірських і передгірних районах, а деякі з них на чорноморському узбережжі. Вони оточені чимало історичними, релігійними, природними пам’ятками, де туристи можуть відправитися в похід. Ті, хто приїжджає на лікування або відпочинок, після того як звикають до програми, за два, три дні відчувають потребу побачити щось інше. Потім турист може відвідати околиці за півдня чи повний робочий день. Таким чином, він зможе збагатити свої знання. Все це пропонують бальнеологічні курорти. Для іноземних туристів маємо багато аеропортів, які використовують як національна авіакомпанія, так і частина лоукост авіакомпаній, які поширилися зараз по всій країні, за дуже доступні ціни. Я думаю, таким чином, що загальна вартість відпочинку в Румунії є особливо вигідною.

    З огляду на багатий досвід у сфері спа-туризму, Родіка Пенча, генеральний секретар Організації роботодавців у сфері бальнеологічного туризму в Румунії, сконтактувала більше туристів і навіть іноземних журналістів, які були в захваті: Туристи, які приїжджають на лікування підкреслили два аспекти. По-перше, ефективність природних лікувальних факторів. Можливо, було б доречно їх згадати: мінеральні і термальні води, грязі і мофети, які є унікальними в Європі. Я згадала би три основні чинники. Іншою причиною є професіоналізм медичного персоналу, що допомагає туристам здолати важкі моменти. Якщо мені вдалося пробудити ваш інтерес, то чекаємо вас у Румунії, і раджу вам побачити, принаймні два або три з наших курортів.

    Траян Бедулеску, консультант у сфері туризму і член Прес-клубу у сфері туризму FIJET Румунія, каже, що Румунія почала бути конкурентоспроможною завдяки своєму потенціалу: Протягом кількох років, з’являються все більше і більше нових чи відремонтованих готелів. З’явилися у нас і готелі зі спа-центрами та оздоровчими процедурами. Наприклад Беїле Фелікс, де маємо якісні готелі, в тому числі 5-зіркові. Так само, на курортах Балваньош, Ковасна, Ватра Дорней є дуже багато готелів, що пропонують найякісніші послуги. З іншого боку, я дуже радий, що курорти Беїле Говора, Амара починають мати більш модернізовані і конкурентоспроможні заклади для розміщення туристів. Так як курорт Мамая вважається перлиною Чорноморського узбережжя, і він пов’язаний з великим містом Констанца, так як Пояна Брашов є перлиною румунських Карпат і він пов’язаний з містом Брашов, так і курорт Беїле Фелікс пов’язаний з історичним та дуже красивим містом Орадя.

    Діана Антонеску, маркетинговий представник туристичної фірми на курорті Беїле Фелікс, представить деякі з найбільш привабливих пропозицій: Ми пропонуємо туристам пакети відпочинку та оздоровчо-лікувальні пакети, тому що наш курорт є бальнеологічним. У період великодніх свят – триденний туристичний пакет на людину, що включає проживання в двомісному номері, сніданок, спа-терапію, великодній обід та доступ до басейну у 3-зіркових та 4-зіркових готелях коштує від 329 лей (~ 73 євро) до 558 леїв (125 євро ~) за особу. Цікавим туристичним пакетом є Фелікс СПА – Відпочинок на курорті Беїле Фелікс. Це п’ятиденний туристичний пакет, що включає проживання зі сніданком, консультація, що проводиться лікарем готелю, дві лікувальні процедури в день за особу, вільний доступ до плавальних басейнів і сауни у трьох і 4-зіркових готелях. Ціни на п’ятиденний пакет починають від 480 леїв (~ 106 євро) у 2-зіркових готелях і досягають 930 леїв (~ 206 євро) у 4-зіркових готелях. Ці ціни дійсні у період 1.04 – 15.07.2017.

    Джордже Сорін Ніколеску, віце-президент Національної асоціації туристичних агентств в Румунії, нагадує про давні традиції бальнеологічного туризму: Ми хочемо заохотити іноземних туристів приїхати до Румунії. Результати, отримані в результаті курортного лікування є вражаючими з точки зору здоров’я. На бальнеологічних курортах Румунії туристи можуть проходити лікування багатьох захворювань, з-поміж яких ревматизм, різні респіраторні захворювання. Медичні рекомендації роблять лікарі, ми робимо туристичні рекомендації, так щоб туристи могли ознайомитися з туристичними об’єктами.