Tag: указ

  • 12 – 18 квітня 2020 року

    12 – 18 квітня 2020 року

    Надзвичайний стан
    був продовжений на місяць

    Президент Румунії Клаус Йоганніс у вівторок підписав указ про продовження надзвичайного стану на 30 днів у зв’язку з поширенням нового коронавірусу, який вже забрав життя понад 400 людей по всій країні. Запроваджені раніше обмеження залишаються в силі, – заявив глава держави, додавши, що наразі не можна розслаблятися. Він зазначив, що, на жаль, ознак сповільнення пандемії не має, а небезпека ще не минула. Президент перерахував основні положення указу. Клаус Йоганніс: «Школи залишаються закритими, призупинені всі навчальні заходи, які припускають фізичну присутність у навчальних закладах, та у міру сил проводяться навчальні заходи в онлайн-режимі. Цим указом я уповноважив уряд вжити всіх заходів для забезпечення продовольчої безпеки громадян, шляхом подальшого постачання сировини для продовження виробництва, переробки, перевезення та постачання людям товарів першої необхідності. Під час надзвичайного стану можуть бути обмежені ціни на медикаменти та медичне обладнання, на продукти першої необхідності та на комунальні послуги, зокрема на електроенергію та опалення, газ, водопостачання, каналізацію та пальне.» З іншого боку, в указі прямо зазначається можливість здійснення управління громадськими медичними закладами персоналом установ, відповідальних за національну оборону та безпеку. У четвер відбулося онлайн-засідання у рамках якого парламент більшістю голосів затвердив президентський указ про продовження надзвичайного стану після того, як у середу члени спеціалізованих комітетів рекомендували схвалити відповідний нормативно-правовий акт. Відповідно до Конституції, у разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений Президентом Румунії на 30 діб, але указ про продовження дії надзвичайного стану має бути затверджений Парламентом протягом п’яти днів від його опублікування в Офіційному віснику.




    Уряд вніс зміни до Закону «Про
    Державний бюджет Румунії на 2020 рік»


    Уряд схвалив першу в цьому році
    поправку до держбюджету Румунії з огляду на нові економічні реалії в умовах
    спричиненої пандемією коронавірусу кризи. При цьому були враховані нові дані,
    зумовлені кризою в системі охорони здоров’я, відповідно дефіцит на рівні 6,7% ВВП
    та скорочення економіки на 1,9%. Найбільші додаткові кошти були виділені
    міністерствам праці та охорони здоров’я, зокрема для покриття витрат з оплату лікарняних,
    так званого технічного безробіття в приватному секторі та на інші види
    допомоги. У той же час додаткові кошти отримали міністерства фінансів,
    внутрішніх справ, транспорту, сільського господарства та громадських робіт. Представники
    влади заявили, що перевагами технічного безробіття можуть скористатися й фізичні
    особи-підприємці, працівники індивідуальних підприємств та особи, які
    передбачені в категорії «інші фахівці» Цивільного кодексу Румунії. Крім цього
    нові зміни містять заходи з підтримки малого та середнього підприємництва, що зазнало
    значних збитків від коронавірусної кризи. Так само почав діяти новий механізм,
    який дозволить цим підприємствам брати банківські кредити під державні гарантії,
    зі 100% субсидованими відсотками і без комісій, для забезпечення оборотного
    капіталу або для інвестиції.




    Попередження МВФ щодо румунської
    економіки



    Міжнародний Валютний Фонд очікує
    у 2020 році скорочення ВВП Румунії на 5% через коронавірус. Це досить велике падіння,
    спричинене пандемією коронавірусу, якщо згадати, що попередній прогноз показував
    зростання економіки Румунії на 3,5%. За даними міжнародних експертів, румунська
    економіка відновиться в наступному році, коли ВВП зросте на 3,9%. Нові оцінки
    МВФ набагато песимістичніші, ніж минулотижневий прогноз Світового Банку, згідно
    з яким у 2020 році Румунія зареєструє економічне зростання на 0,3%. З іншого
    боку, нові оцінки МВФ також показують вибухонебезпечне зростання темпів
    безробіття в Румунії, з 3,9% у 2019 році до 10,1% у 2020 році, з перспективою
    скорочення цього показника у 2021 році до 6%. У той же час МВФ також переглянув
    свій прогноз дефіциту поточного рахунку Румунії в цьому році, до 5,5% ВВП. Восени
    цей показник становив 5,2%. Згідно з прогнозом МВФ у результаті пандемії
    глобальна економіка може різко скоротитися на 3% у 2020 році, що набагато
    гірше, ніж під час фінансової кризи 2008-2009 років.




    Регламентування діяльності з перевезення сезонних
    працівників


    У Румунії було запроваджено низку умов, яких повинні дотримуватися
    громадяни Румунії, які виїжджають на сезонну роботу за кордон, особливо в
    Європу, що потерпає від коронавірусної кризи. Нові правила були схвалені розпорядженням
    міністра транспорту, що передбачає, що всі чартерні рейси для перевезення румунських
    сезонних працівників мають здійснюється на відстані не менше чотирьох годин
    один від одного. Згідно з розпорядженням усі рекрутингові агентства зобов’язані
    надати людям засоби індивідуального захисту, зокрема маски та рукавиці, а перевезення
    працівників дозволяється лише після отримання згоди аеропорту. Крім того, агентства
    зобов’язані мати свого представника у терміналі, який надаватиме всю необхідну допомогу
    пасажирам, у тому числі у випадку затримки або скасування рейсу. Цей документ покликаний
    попередити порушення на кшталт тих, що були виявлені наприкінці минулого тижня
    в аеропорту міста Клуж-Напока (північний захід), перед яким скупчилося майже
    1500 сезонних працівників, цим самим порушуючи правила соціальної дистанції,
    передбачені чинними військовими розпорядженнями про боротьбу з коронавірусною
    інфекцією (Covid-19).



  • Президент позбавив нагород осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності

    Президент позбавив нагород осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності








    Адміністрація Президента
    Румунії оголосила список людей, яких було позбавлено державних нагород після
    того як вони були засуджені за скоєння злочину. Мова йде про позбавлення таких
    відзнак як: Орден Зірки Румунії ступенів «Великого хреста» та «Лицарського
    хреста» та Орден «За вірну службу» лицарського
    ступеня. Президент Клаус Йоганніс раніше повідомив, що прийме це рішення, яке
    вважає природним з точки зору бажаного оновлення суспільного життя, однак потрапив
    за це під шквал критики своїх найзапекліших політичних супротивників, переважно
    лівого спектру.




    У списку є гучні
    імена: колишні міністри, такі як Мірон Мітря, Адріан Северін, останній був у
    минулому й депутатом Європарламенту або суперечливий політик Дан Войкулеску. У
    списку також є відомий дослідник Георге Менчинікопскі, засуджений до кількох
    років позбавлення волі за зловживання службовим становищем та підробку
    документів. Насправді всі ці особи були позбавлені волі за корупційні діяння. І
    навіть якщо зараз обурені відкликанням нагород, вони мають зрозуміти, що навіть якщо заслужили їх на момент присудження,
    престиж та честь цих відзнак, є несумісними зі статусом засудженого за злочин.




    Найбільш гостро на
    рішення глави держави відреагував колишній прем’єр і лідер соціал-демократів Адріан
    Нестасе, була жорстокою. Кілька років тому він був засуджений до 4 років
    позбавлення волі за шантаж і хабарництво в одній справі та до 2 років
    позбавлення волі – в іншій. Нестасе, який у 2002 році був удостоєний Ордена
    Зірки Румунії в ступені «Великого Хреста» каже, що президент хоче переписати
    історію за пропозицією, цитуємо, «перелітних птахів та ідеологічних талібів». Експрем’єр
    переконаний, що скасування візового режиму для румунів, зусилля зі вступу в
    НАТО та ЄС, модернізація та економічне зростання, усі досягнення, які він приписує
    своєму уряду в 2001-2004 роках, не будуть стерті з підручників історії та залишаться
    для порівняння з тим, що він називає «незначною діяльністю Йоганніса під час його
    президентського терміну». Далі колишній лідер Соціал-демократичної партії поновлює
    запилену тезу про його позбавлення волі з суто політичних причин, без належних доказів

    .




    Це вже не перший
    указ президента Йоганніса про відкликання нагороди. У 2016 році він позбавив Ордену
    Зірки Румунії колишнього реформаторського пастора, угорця Ласло Тьокеша, який
    зіграв вирішальну роль в антикомуністичній революції у грудні 1989 року, через
    звинувачення останнього на адресу румунської держави. В одній з його численних шовіністських
    заяв Тьокеш закликав Угорщину взяти під протекторат угорську меншину в
    Трансільванії. Пастор оскаржив указ президента в суді, але Верховний суд
    виправдав президента в цій справі, відхиливши апеляцію Тьокеша.

  • Придністров’я – довгостроковий сепаратизм

    Придністров’я – довгостроковий сепаратизм

    У четвер, лідер сепаратистського режиму в Придністров’ї Євген Шевчук
    підписав указ про намір реалізації підсумків так-званого
    республіканського референдуму від 17
    вересня 2006 року, коли більше 98% виборців висловилися за незалежність від
    Кишинева і приєднання до Російської Федерації. Згідно з указом, придністровська
    правова система повинна бути приведена до федерального законодавства Російської
    Федерації.




    Жест Шевчука пробує надати законне прикриття аномалії, яка триває
    протягом чверті століття. Придністров’я вийшло, де-факто, з-під контролю
    центрального уряду Респ. Молдова ще з 1992 року, внаслідок збройного конфлікту,
    що мав як результат загибель сотень людей і завершився втручанням російських
    військ на боці сепаратистів. Ставши незалежною від Москви тільки кілька місяців
    до цього, молода Республіка Молдова була змушена тоді відправити поліцейських і
    добровольців боротися з легкими озброєннями проти танків колишньої Червоної
    Армії.




    Незважаючи на те, що устами колишнього президента Бориса Єльцина, Росія
    зобов’язалася вивести свої війська після саміту ОБСЄ в Стамбулі в 1999 році,
    вони й зараз знаходяться в Придністров’ї. Під їх захистом, сепаратистський
    режим був безперервно посилений, навіть якщо так звана республіка не була ніким
    визнана на міжнародному рівні. Згодом було зроблено декілька спроб врегулювати
    заморожений конфлікт, але всі вони зазнали невдачі. Тирасполь продовжує
    говорити про Придністров’я як про незалежну державу, а Кишинів сподівається на
    возз’єднання і надання особливого статусу для придністровського регіону.




    Заповідник динозаврів – пише міжнародна преса про цей регіон, де статуї
    Леніна і символи серпа і молота залишилися недоторканими, права людини є
    таємницею, і торгівля зброєю, наркотиками і людьми є найбільш прибутковим видом
    діяльності. Коментатори в Кишиневі, цитовані кореспондентами Радіо Румунія
    кажуть, що недавня ініціатива Шевчука є, просто, популістською. У грудні там
    заплановані відбутися
    псевдо-президентські вибори.




    А лідер сепаратистів, на тлі гострої економічної кризи, намагається
    відновити виборчий капітал. Ідею цю поділяє, з Бухареста, і Адміністрація
    Президента Румунії. Указ сепаратистського лідера з Тирасполя про приєднання
    Придністров’я до Росії є частиною провокаційної риторики на тлі так
    званих президентських виборів у регіоні – підкреслює, в прес-релізі,
    прес-секретар президента Клауса Йоханніса, яка закликає до стриманого
    ставлення.





    Фахівці в сфері геополітики нагадують, що
    Шевчук виконує накази Москви, і попереджають, що ситуація в Придністров’ї має
    вже всі інгредієнти кримського сценарію, анексованого два роки тому росіянами
    теж в ім’я так званої народної волі виявленої референдумом, невизнаним на
    міжнародному плані.