Tag: України

  • 12 червня 2024 року

    12 червня 2024 року

    ВИБОРИ – Альянс СДП-НЛП (партії правлячої коаліції) отримав майже 49% голосів на недільних виборах до Європейського парламенту, згідно з частковими даними, оприлюдненими Центральною виборчою комісією. За ним слідують Альянс за об’єднання румунів з майже 15%, Альянc об’єднаних правих – з 8,6% голосів, ДСУР –  6,5% і партія SOS Румунія – 5%. Один з 33 депутатів Європарламенту, які представлятимуть Румунію в законодавчому органі ЄС, є незалежним. У неділю також відбулися вибори до місцевих органів самоврядування. СДП виграла політичне голосування на виборах мерів і рад, за нею слідуює її ліберальний партнер і Альянс за об’єднання румунів. У Бухаресті нинішній генеральний мер, незалежний Нікушор Дан, отримав новий мандат.

     

    ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії річна інфляція в травні знизилася до 5,12% з 5,9% у квітні, оскільки продовольчі товари подорожчали на 1,24%, непродовольчі товари – на 6,38%, а послуги – на 9,29%, згідно з даними, опублікованими в середу Національним інститутом статистики. Національний банк Румунії переглянув свій прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4,7% раніше і очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року. З іншого боку, чисті інвестиції в національну економіку склали 34,65 млрд леїв (близько 7 млрд євро) у першому кварталі цього року, що на 6,7% більше, ніж у першому кварталі минулого року, згідно з даними Національного інституту статистики.

     

    НАВЧАННЯ – Збройні сили Німеччини у складі двох оперативних центрів, зенітних і касетних ракет, а також ескадрильї винищувачів PATRIOT беруть участь у міжнародних навчаннях НАТО з протиповітряної оборони «Рамштайн легасі 2024», які проходять в Румунії і Болгарії. Згідно з прес-релізом посольства Німеччини в Бухаресті, близько 260 німецьких військовослужбовців і 100 одиниць техніки були розгорнуті на узбережжі Чорного моря в Румунії. «Ми твердо стоїмо разом з нашими союзниками, щоб убезпечити Румунію і всю нашу союзну територію», – заявив посол Німеччини в Бухаресті Пеер Гебауер, який відвідав німецьких військовослужбовців. Після Румунії і Болгарії Німеччина є найбільшим постачальником військ для навчань цього тижня разом з підрозділами з Франції, Фінляндії, Великої Британії, Литви, Польщі, Португалії, Словаччини, Туреччини і Угорщини в районі Констанца (південний схід). З Болгарії в навчаннях також візьмуть участь підрозділи з Греції, Італії і Словенії. Метою навчань є посилення оперативної сумісності членів Альянсу в галузі наземної протиповітряної оборони, тобто «Інтегрованої протиповітряної і протиракетної оборони НАТО».

     

    КОНФЕРЕНЦІЯ – 95 інвестиційних проєктів обговорюються на Міжнародній конференції з відбудови України в Берліні. Наразі Європейська комісія оголосила про угоди з різними банками на суму 1,4 млрд євро та пакет допомоги на суму 1,9 млрд євро. Канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент України Володимир Зеленський у вівторок закликали до посилення протиповітряної оборони від російських атак на основі німецької ініціативи. Присутня на конференції міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску заявила, що Бухарест підтримує Україну електроенергією і працює над поліпшенням взаємозв’язку. За її словами, Бухарест має регіональний підхід, включаючи сусідню Молдову. Вступ України до Європейського Союзу також стоїть на порядку денному Берлінської конференції.

     

    ДОПОМОГА – Уряд Румунії продовжує надавати гуманітарну підтримку Україні у співпраці з європейськими партнерами. Вантаж з 16.000 гігієнічних наборів відправився у середу вранці в Україну, транспорт будучи забезпечений Генеральною інспекцією з надзвичайних ситуацій та Міністерством національної оборони. Рішення було прийнято Національним комітетом з надзвичайних ситуацій, скликаним прем’єр-міністром Марчелом Чолаку на запит Департаменту з надзвичайних ситуацій, з огляду на необхідність підтримання адекватного реагування при наданні гуманітарної допомоги сусідній країні, яка страждає від більш ніж дворічної війни, передає агентство Аджерпрес. Рішення також є відповіддю на заклик Європейського механізму цивільного захисту (ECHO-ERCC) надати Україні з резерву ЄС продукти першої необхідності.

     

    ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс прийняв у середу в Бухаресті президента Фонду Фрідріха Еберта, колишнього президента Європейського парламенту Мартіна Шульца. Згідно з прес-релізом Адміністрації президента, в контексті нещодавніх виборів до Європарламенту, сторони обговорили нову політичну конфігурацію Європейського Союзу та його пріоритети на наступний період. Вони також обговорили геополітичну ситуацію в регіоні та світі і дуже добрі відносини між Румунією та Німеччиною, засновані на тісній двосторонній співпраці на європейському, союзницькому та міжнародному рівнях. Було також підкреслено важливий внесок німецької громади в Румунії та румунської громади в Німеччині, – йдеться в прес-релізі.

     

    РЕЙТИНГ – Бухарестська академія економічних наук посідає 401-600 місце з 1.963 університетів, включених до рейтингу Times Higher Education University Impact Rankings 2024. Рейтинг оцінює університети відповідно до Цілей сталого розвитку ООН. Згідно з прес-релізом вищого навчального закладу, у цьогорічному виданні Бухарестська академія економічних наук посідає 401-600 місце в загальному рейтингу і отримала 71,9 бала зі 100. 19 румунських університетів присутні у виданні рейтингу 2024 року.

     

    КОНЦЕРТ – Відомий британський альтернативний рок-гурт Coldplay виступає  сьогодні і завтра з концертами в Бухаресті. На Національній арені в Бухаресті очікується близько 50 000 любителів музики у кожен з двох днів. Концерти відбудуться в рамках світового турне «Music Of The Spheres\ Музика сфер».

     

    ФУТБОЛ  – Національна збірна Румунії з футболу перебуває у Вюрцбурзі, Баварія, де вона зупинилася для чемпіонату Європи в Німеччині, який відкривається у п’ятницю, 14 червня. Румунія потрапила до групи E і зустрінеться зі збірною України 17 червня в Мюнхені, збірною Бельгії – 22 червня в Кельні та збірною Словаччини – 26 червня у Франкфурті. Востаннє збірна Румунії брала участь у фінальному турнірі континентальної першості у 2016 році у Франції.

  • Румунія та українська сільгосппродукція

    Румунія та українська сільгосппродукція



    Російсько-українська
    війна також породжує суперечки й
    через
    сільськогосподарську
    продукцію
    із сусідньої
    країни. Через збройний конфлікт, який
    призвів до блокування деяких торгових
    шляхів, Україна була змушена звернутися
    за допомогою до європейських країн. З
    початку російського вторгнення в лютому
    минулого року і до цього часу Київ
    збільшив експорт через три свої порти на Дунаї
    до 1,5 млн тон зерна на місяць. Фермери
    з Румунії, а також з інших країн Східної
    Європи страждають від дешевого імпорту,
    стверджуючи,
    що вони майже на межі банкрутства,
    оскільки не можуть протистояти цій
    конкуренції.


    Румунські
    фермери, які нещодавно протестували,
    стверджують, що їхні збитки становлять
    понад 200 мільйонів євро через імпорт
    зерна з України, яке дешевше приблизно
    на 100 євро за тонну. У листі до Єврокомісії
    п’ять країн, а саме Румунія, Польща,
    Угорщина, Словаччина та Болгарія,
    вимагають додаткової підтримки аграріїв,
    які постраждали від дешевої української
    агропродукції, включно з відновленням
    митних зборів на агропродукцію з України.
    Пізніше чотири з них, Польща, Угорщина,
    Болгарія та Словаччина, оголосили про
    припинення імпорту зернових та іншої
    сільськогосподарської продукції з цієї
    країни.


    Румунія
    – єдина сусідня з Україною країна, яка
    досі не
    заборонила
    імпорт сільськогосподарської продукції
    з цієї країни.
    Однак румунська влада почала контролювати
    якість зернових, що надходять до країни,
    а
    також пломбувати транзитні
    вантажі. Прем’єр-міністр Ніколає
    Чуке заявив, що Бухарест не вирішив
    блокувати імпорт сільськогосподарської
    продукції з України, тому що, ухвалюючи
    заходи в нинішньому контексті, необхідно
    враховувати весь комплекс наслідків,
    які вони спричиняють. Зі свого боку,
    міністр сільського господарства Румунії
    Петре Дая
    зустрівся минулого тижня зі своїм
    українським колегою Миколою
    Сольським, з яким домовився підтримувати
    щотижневий зв’язок щодо обсягів, які
    покидатимуть
    Україну,
    намагаючись обмежити імпорт.


    Петре
    Дая
    наголосив на
    тому,
    що важливо, щоб будь-яке рішення щодо
    обмеження українського імпорту приймалося
    за взаємною згодою з Брюсселем, а не в
    односторонньому порядку, як це зробили
    Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія.
    «Ці рішення потрібно було скасувати,
    щоб Комісія могла б встановити загальні
    правила
    для захисту наших фермерів, і ми також
    солідарні з фермерами з інших країн»,
    – також сказав міністр Дая.
    Європейська комісія оголосила, що
    виділить
    фермерам Центральної та Східної Європи,
    які постраждали від напливу дешевої
    сільськогосподарської продукції з
    України, додаткову допомогу у розмірі
    100 мільйонів євро. Також йшлося про
    можливість заборони імпорту окремих
    категорій товарів з України.

  • ООН засуджує Росію

    ООН засуджує Росію


    Генеральна
    Асамблея ООН переважною кількістю
    голосів ухвалила резолюцію, в якій
    засудила нещодавню анексію Росією
    чотирьох українських областей, вважаючи
    її незаконною. Резолюція була ініційована
    Україною та Албанією після того, як
    наприкінці вересня Російська Федерація
    відхилила подібну резолюцію в Раді
    безпеціСпівавтором
    тексту виступила Румунія разом із 75
    іншими державами-членами ООН. Зі 193
    держав
    членів
    організації, 143, включаючи Румунію,
    ухвалили резолюцію в середу. Це найбільша
    кількість голосів, набрана з початку
    загарбницької війни проти України на
    користь
    резолюції
    Генасамблеї ООН на
    цю тему.

    Глава
    американської дипломатії Ентоні Блінкен
    заявив, що йому приємно бачити «переважну
    більшість націй на боці України, захищаючи
    Статут ООН і рішуче протистоячи руйнівній
    агресійній війні Росії проти України
    та її народу».
    Вашингтонський чиновник зазначив, що
    дуже мало
    країн проголосували за Росію і
    привітав міжнародну єдність і
    непохитну підтримку Києва.
    Держсекретар США заявив, що 143 країни,
    які проголосували за резолюцію ООН,
    дали зрозуміти, що
    вони не терпітимуть жодної спроби
    держави-члена ООН захопити землю силою.
    Не дивно, що п’ять країн, а саме Росія,
    Білорусь, Сирія, Північна Корея та
    Нікарагуа, проголосували проти. 35, серед
    яких Китай, Індія, Пакистан і Південна
    Африка утрималися, незважаючи на
    дипломатичні зусилля Сполучених Штатів.

    Перед
    голосуванням посол США в ООН Лінда
    Томас-Грінфілд закликала
    якомога більше країн не утримуватися.
    «Сьогодні Росія вторглася
    в Україну. Але завтра територія іншої
    держави може бути порушена. Нею
    можете бути ви.
    Ви можете бути наступною країною», -
    заявила
    дипломатка
    з трибуни ООН. У цьому тексті, спільно
    відредагованому Європейським Союзом
    і представленому Україною, представники
    Заходу стверджували, що через сім місяців
    після початку війни в Україні, вони
    довели,
    що Росія президента Володимира Путіна
    «ізольована» на міжнародній арені. У
    тексті закликають держави
    не визнавати ці анексії та вимагають
    негайного виведення російських військ
    з
    України.

    Глава
    румунської
    дипломатії Богдан Ауреску привітав
    ухвалення резолюції, яка засуджує
    незаконну анексію Росією чотирьох
    українських областей.
    МЗС Румунії уточнило, що Бухарест рішуче
    засудив підписання так званих угод
    про приєднання до Російської Федерації
    українських областей,
    які перебувають під незаконною окупацією
    російських військ. «Ці дії не можуть
    мати жодних наслідків з точки зору
    міжнародного права, і Румунія не визнає
    їх дійсність, особливо щодо проведення
    будь-яких
    змін щодо територіальної приналежності
    українських областей», – йдеться у

    повідомленні. Міністерства
    закордонних справ Румунії.

  • Офіційний Бухарест та криза довкола України

    Офіційний Бухарест та криза довкола України




    Криза, викликана загрозою
    російського вторгнення в Україну є головним випробуванням єдності та
    солідарності європейських держав і до тепер останні успішно його пройшли.
    Президент Румунії Клаус Йоганніс після неформальної зустрічі лідерів ЄС щодо останніх
    подій, які стосуються ситуації в безпековій сфері заявив, що країни Євросоюзу
    повинні залишатися єдиними і ця єдність має бути проявлена ​​як у
    дипломатичних, так і в економічних зусиллях.

    За словами румунського лідера в
    Бухаресті, ризики для європейської безпеки є критично важливими та існує
    потреба в ефективній координації та єдності під час кризи, що підвищить безпеку
    в усьому євроатлантичному регіоні. Він також наголосив на необхідності
    продовження діалогу та пошуку дипломатичного шляху вирішення кризи. Але якщо
    ситуація з безпекою на кордонах України зміниться, Європейський Союз вже
    підготував пакет санкцій і країни-члени належними чином відреагують спільно.




    Румунія, – каже Клаус Йоганніс,
    – готова до найгіршого сценарію. «Ми маємо понад 600 км кордону з Україною,
    тому очікуємо можливий потік біженців і, так, ми готові до цієї ситуації. І в
    питаннях економічних наслідків ми готові, ми вже напрацювали конкретні заходи.
    Але хочу дуже чітко сказати, що ми прагнемо дипломатичного рішення, ніхто не
    хоче застосовувати санкції, усі ми хочемо розрядити нинішню ситуацію на
    східному фланзі шляхом деескалації та зниження напруженості.»
    Румунія вкотре
    підтверджує свою рішучу підтримку суверенітету та територіальної цілісності
    України, а також її права вільно визначати свої європейські та євроатлантичні устремління,
    – написав президент Клаус Йоганніс у Twitter.




    З іншого боку, глава румунської
    дипломатії Богдан Ауреску в інтерв’ю телеканалу CNN піддав критиці вимоги
    Москви до НАТО вивести свою техніку та війська з країн східного флангу,
    включаючи Румунію і привітав категоричне відхилення цих вимог союзниками. «Ми не можемо дозволити собі мати дві категорії
    союзників, першорядних і другорядних – союзників на східному фланзі, без
    реальних військ і техніки інших союзників на їхніх територіях. Це неприйнятно,
    це вже було відкинуто, а НАТО зараз дуже об’єднане та солідне», – сказав Богдан
    Ауреску. Він висловив сподівання, що бойова група НАТО, яка буде створена в
    Румунії, матиме такий самий склад і розмір, як і бойові групи, які вже діють у
    північній частині східного флангу, у Польщі та в країнах Балтії.








    Відповідаючи на запитання про
    ініціативу Франції щодо реорганізації європейської безпеки Богдан Ауреску
    сказав, що спроби розвинути безпекову складову ЄС слід розглядати як доповнення
    до того, що робить НАТО. Ніхто не може замінити Альянс у забезпеченні
    колективної оборони та безпеки в Європі та в євроатлантичному регіоні в цілому,
    – сказав глава МЗС Румунії Богдан Ауреску.

  • 15 – 21 лютого 2015 року

    15 – 21 лютого 2015 року

    Боротьба з корупцією: основний пріоритет



    Інший колишній румунський міністр звинувачений у корупції опинився, на цьому тижні, за ґратами. Моніку Якоб Ріці, колишнього міністра у справах молоді, було засуджено до пяти років позбавлення волі за зловживання службовим становищем. За даними Національної антикорупційноїї Дирекції, у 2009 році, в якості головного розпорядника коштів, Моніка Якоб Ріці, під приводом проведення масштабних національних заходів, присвячених Дню молоді, вирішила нелегально присвоювати організацію цих заходів певним фірмам на основі контрактів. З іншого боку, Юридичний комітет Палати депутатів задовольнив, у середу, два запити про порушення кримінального провадження та попередній арешт проти колишнього міністра туризму Елени Удря. Прокурори принесли її нові звинувачення в одній з двох корупційних справ порушених проти неї. Нарешті, бізнесмен Юліан Херцану, швагерь премєр-міністра соціал-демократа Віктора Понти, був узятий під варту строком на 30 днів у справі про розкрадання коштів ЄС. У тій самій справі, депутати Себастьян Гіца і Влад Косма, а також батько останнього Мірча Косма, голова Праховської повітової ради, були поміщені під судовий контроль. Збиток оцінюється в 1,7 млн євро, до яких додаються інші 550 тисяч євро з ухилення від сплати податків.



    Нові імена в Румунській Службі інформації та Конституційному суді



    Вважаючи, що чільна посада в Румунській Службі Інформації повинна належати цивільній особі, президент Клаус Йоханніс запропонував, у четвер, депутата Європарламенту, ліберала Едуарда Хелльвіга на посаду керівника цієї установи. Едуард Хелльвіг народився в 1974 році і є випускником Факультету політичних наук. Він є членом Націонал-ліберальної партії з 2008 року, в 2012 році входив до складу уряду, очоленого Віктором Понтою, займаючи посаду міністра регіонального розвитку і туризму. Якщо на наступному тижні, сенатори і депутати затвердять пропозицію президента Йоханніса, Едуард Хелльвіг стане пятим директор Румунської Служби інформації, замінивши на цій посаду Джордже Майора, який пішов у відставку минулого місяця. До можливої його номінації, він написав на своїй сторінці в Facebook, що розвиток захисного потенціалу національної безпеки та боротьба з корупцією будуть його пріоритетами як керівника цієї Служби. Важливою, з іншого боку, для зміцнення демократії є також діяльність суддів Конституційного суду, які, у середу, отримали нову колегу – Сімону Маю Теодорою. Вона замінила Tоні Гребле, проти якого в даний час ведеться кримінальне провадження за факти корупції.



    Пропозиції для помякшення бюджетної політики



    Румунський уряд оголосив заходи фіскальної релаксації, які мають набути чинності на основі нового Податкового кодексу. Серед них фігурують зниження ПДВ від 24% до 20% у наступному році, і 18% у 2018 році. Для основних продуктів харчування – мяса, риби, овочів і фруктів – проект передбачає, починаючи 2016 року зниження ПДВ до 9%. З 2017 року, внесок робітників до Фонду соціального страхування зменшиться від 10,5% до 7,5%, а внески роботодавців від 15,8% до 13,5%. Єдиний податок буде зменшений до 14% в 2019 році. Уряд пропонує й скорочення акцизів з 2016 році на дизельне паливо і неетилований бензин. З іншого боку, всі громадяни, які отримують доходи, будуть змушені сплачувати медичні та соціальні внески, а податки для мікропідприємств, житла та землі підвищаться. Новий проект Податкового кодексу перебуватиме, протягом місяця, на громадському обговорені. Потім буде поданий на розгляд Парламенту.



    Консульський діалог з румунською діаспорою



    “Діалог з діаспорою на консульські теми” є програма, започаткована Міністерством закордонних справ у Бухаресті на цьому тижні, для належного поінформування румунів в країні, але особливо румунів із-за кордону, а також для використання оновлених консульських послуг — вказується, у прес-релізі МЗС. Теж у прес-релізі йдеться про відкритість, ввічливість, здоровий глузд та зацікавленість щодо потреб кожної людини, тобто про принципи, на яких повинна покладатися поведінка Румунського консульського корпусу. “Діалог з діаспорою на консульські теми” відбуватиметься у першій половині 2015 року. Зокрема, група МЗС відвідає ті країни, де громадяни найбільше звертаються по консульські послуги – Італії, Іспанії, Франції, Німеччини, Великобританії, Австрії, Бельгії і Греції — щоб представити румунам, які живуть там, компютеризовану систему послуг E-Cons.



    Румунія і ситуація в Україні



    Румунія глибоко зацікавлена в тому, щоб на кордоні мала сильну, об’єднану, демократичну та суверенну Україну, яка взяла курс на Європу через проведення реформ, заявив міністр закордонних справ Богдан Ауреску після переговорів зі своїм українським колегою Павлом Клімкіним, який у вівторок здійснив візит до Бухареста. У свою чергу, Клімкін підкреслив, що Україна хоче мати стратегічні відносини з сусідньою Румунією, такі як вона має з Польщею. Переговори очільника українського зовнішньополітичного відомства з президентом Клаусом Йоханнісом та його румунським колегою стосувались зокрема подій у Східній Україні, у контексті підписаної угоди про припинення вогню, 12 лютого, в Мінську, а також розвитку двосторонніх відносин. Офіційний Бухарест підтвердив беззастережну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, в межах її міжнародно визнаних кордонів. Президент Йоханніс висловив сподівання, що недавно підписана угода про припинення вогню буде дотримуватися всіма зацікавленими сторонами і призведе до стабілізації ситуації в регіоні. Президент і міністр закордонних справ поновили також тверду підтримку Румунії для продовження демократичного і європейського курсу України. Павло Клімкін подякував Бухаресту за надану підтримку, зазначивши, що Румунія була першою державою-членом ЄС, яка ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, в липні 2014 року. З точки зору пріоритетів двостороннього порядку денного, міністр Ауреску закликав до якнайшвидшого вступу в силу Угоди про малий прикордонний рух, яку Румунія ратифікувала минулого місяця.



    Румунія та її сусіди



    Парламент Республіки Молдова, східної сусідки Румунії, ледь зумів затвердити склад нового уряду, після листопадових законодавчих виборів, коли жодна партія або альянс, не отримали необхідну більшість мандатів в Парламенті, для того щоб призначити премєр-міністра. Внаслідок голосування останнього шансу, на цьому тижні, незалежний Кирило Габуріч і його команда були затверджені в Парламенті. У Бухаресті, Міністерство закордонних справ очікує, щоб новий молдовський уряд продовжував зусилля щодо поглиблення демократичних реформ і зміцнення проєвропейського курсу країни, яка має підписану угоду про асоціацію з Європейським Союзом. З іншого боку, на тлі кризи в Україні, Румунія та її сусідка на півдні, Болгарія, мають спільні інтереси в енергетичній диверсифікації, розвитку транспортних звязків за рахунок будівництва нових мостів через Дунай або координації зусиль щодо вступу в Шенгенську зону. Це були основні теми переговорів, у четвер, у Бухаресті, між міністрами закордонних справ Богданом Ауреску і Даніелем Мітовим; а потім, у пятницю, між президентами Румунії, Клаусом Йоханнісом, та Болгарії, Росеном Плевнелієвим.

  • ЄС повинен приділити “особливу увагу” Україні

    ЄС повинен приділити “особливу увагу” Україні

    Румунський депутат в Європарламенті, соціал-демократ Йоан Мірча Пашку, у вівторок, в Стразбурзі, заявив, що Європейський Союз повинен зосередити свою увагу на Україні, в протилежному випадку ця країна ризикуючи стати «порожньою оболонкою, державою без змісту», передає агентство AGERPRES.



    Румунський депутат сказав, що після анексії Криму, «який може бути використаний як своєрідний трамплін для інших вторгнень в Україну, українська держава фактично стала чимось на кшталт Придністровя, але великих масштабах».



    «Росія намагається контролювати Київ, (…) ситуація в Україні стає все більш тривожною і здається, що Росія знову зосереджує свої збройні сили на кордоні з Україною, на фронті використовується нова зброя і, в багатьох випадках, ця зброя і боєприпаси потрапляють в Україну з Росії. Перший канал Росії веде постійну пропагандистську війну. Водночас, здається, що Європейський Союз став менш помітним на дипломатичній сцені. Якщо ми не зосередимо свою увагу на Україні тепер, то Україна стане практично порожньою оболонкою, державою без змісту, і це ще не в наших інтересах», – наголосив румунський депутат на пленарному засіданні Європаламенту під час дебатів, присвячених ситуації в Україні.