Tag: укріплені церкви

  • Відкрий для себе душу Трансільванії

    Відкрий для себе душу Трансільванії

    Ми попрямували до центру Румунії, в край легенд. Трансільванський сільський пейзаж завжди радував румунських та іноземних туристів. Сьогодні в Трансільванії ми відвідаємо найстаріші та найкрасивіші укріплені церкви. Розташовані в особливій природній обстановці, у деяких з них також відправляються богослужіння та проводяться різноманітні культурні заходи.

    Було б добре на початку згадати деякі інструменти для окреслення маршруту з відвідування укріплених церков, каже Рамона Лацко, культурний референт Фонду «Укріплені церкви»: «Перш за все, веб-сайт нашого фонду, kirchenburgen.org, пропонує інтерактивну карту з усіма укріпленими церквами. Потім є карта пам’ятників, також доступна у цифровій версії, яку можна завантажити теж з веб-сайту фонду. У нас також є брошура з церквами, доступна румунською, німецькою та англійською мовами. Вона містить опис тих понад 150 пам’ятників із контактними даними кожного куратора та домогосподарств, де знаходяться ключі від цих церков. Це декілька важливих інструментів які варто запам’ятати, оскільки важливо спланувати маршрут відвідування. У цьому сезоні люди, які живуть в селах, часто зайняті, тому, дуже важливо заздалегідь повідомити їх, що ви хочете відвідати церкву».

    Також важливо визначити, де починається і закінчується подорож. Рамона Лацко: «Ми можемо вирішити рушити в маршрут містами, у тому сенсі, що ми можемо з’єднати міста: Медіаш, Сігішоара, Сібіу, Брашов. Це маршрут, який ознайомлює нас з архітектурою укріплених фортець у цих містах, що справді є дивовижною. Навіть їх розташування знаходиться в середньовічному містечку. Натомість, в рамках сільського маршруту – головне місце буде приділено надзвичайному ландшафту. І тут нам потрібне планування, оскільки на деяких повітових дорогах проходять ремонтні роботи, наприклад, між н.п. Агніта та Сігішоара. Також усі церкви знаходяться в самому серці сіл, їх не видно з околиці села».

    Рамона Лацко, культурний референт Фонду «Укріплені церкви», рекомендує нам дві укріплені фортеці, які не користуються великою популярністю серед румунських або іноземних туристів: «Однією з них є укріплена церква в н.п. Брадень. Це в сібіуському повіті. Вона дуже цікава, оскільки в ній знаходяться 300 саксонських скринь, розміщених на горищі церкви. Студенти Університету прикладних наук та будівництва в Хільдесгаймі, Німеччина, провели дослідження та оприлюднили детальну інформацію про ці скрині. Вони супроводжені інформаційними панелями, на яких описані цікаві аспекти про скрині. Церква має також невеликий музей, на який туристи часто не звертають увагу, оскільки він розташований у невеликій сільській громаді. А дорога, наприклад, із Сібіу до Брадень і проходить через долину річки Хиртібачулуй, будучи надзвичайно мальовничою дорогою. Другою церквою, яку я хотіла би представити, – це укріплена церква в н.п. Хосман. Дійсно, останнім часом вона частіше з’являється у проведених нами заходах. У цьому населеному пункті сталося дуже цікаве явище, адже сюди повернулися багато саксів, які є дуже активними, особливо влітку. Там є також місцева молодіжна організація CEPIT, яка організовує щороку, окрім 2020 року пандемії, музичний фестиваль для молоді Holzstock. З цієї точки зору цей пам’ятник є прикладом повторного використання простору укріпленої фортеці».

    Звичайно, відвідування укріплених церков можна здійснити на автомобілі чи велосипеді. Таким чином, ви відвідаєте культурні об’єкти і та займитесь активним туризмом. Рамона Лацко: «Я хотіла би наголосити на «Terra Saxonia». Це частина «Via Transilvanica». Вона має довжину 125 км і включає укріплені церкви Б’єртан, Саскіз, Медіаш, Кріш та Сігішоара. До всіх них можна дістатися як на автомобілі, так і на велосипеді. Обравши велосипед, подорож проходить через ліси, через пагорби Трансільванії. Це дуже особливий маршрут, і ми раді цій можливості, яку нам пропонує проєкт «Via Transilvanica», зокрема включити до карти туристичних об’єктів саксонські укріплені фортеці».

    Зараз діяльність Фонду «Укріплені церкви» зосереджена на програмі реставрації та збереження. Натомість, окрім цих програм, існує проєкт щодо зміни предмету діяльності трьох укріплених церков, каже Рамона Лацко: «Проєкт зосереджений на можливості розміщення туристів усередині укріпленої церкви. Є кілька таких прикладів у нашій країні, але завдяки цьому проєкту ми забезпечуємо рівновагу між збереженням та використанням. Це мінімальне втручання в історичний матеріал та архітектуру пам’яток. Метою є наголосити на досвіді, який отримує турист у цій фортеці, а не стільки на самій концепції розміщення. Ми також організовуємо серію літніх шкіл разом із волонтерами Європейської спадщини (European Heritage Volunteers) у Мовіле та Брадень, зосереджених знову на процедурах реставрації та збереження пам’ятників. Картка «Transilvania» була інструментом для заохочення культурного туризму в регіоні, але ми думаємо перейти на цифрову версію цієї картки, створити додаток, який можна буде завантажити та який пропонує можливість створити маршрут відповідно до уподобань кожного туриста. Ми сподіваємось розпочати цей проєкт восени цього року».

    Ми дізналися, що найбільшою атракцією для туристів є архітектурна цінність кожної укріпленої церкви, кожна з яких пропонує щось своє. Рамона Лачко, культурний референт Фонду: «Ви не нудьгуватимете під час відвідування десятьох укріплених церков поспіль, бо вони розташовані у іншому природному середовищі. Думаю, це найбільше зачаровує туристів. Крім того, панорама, яка відкривається з башти фортеці на околиці, неймовірна. Цікавим є також те, що ви можете відправитися до укріпленої фортеці в середині грудня і отримати такий же приємний і цінний досвід, як у середині літа. Пандемія вплинула на графік культурних заходів, але вони все таки організовуються».

    Якщо нам вдалося вас переконати відвідати укріплені церкви Трансільванії, ви завжди можете зайти на сайт kirchenburgen.org, щоб скласти маршрут

  • Екотуризм на Трансільванських пагорбах

    Екотуризм на Трансільванських пагорбах


    У Румунії є безліч
    ідеальних напрямків для екотуризму. Регіон Трансільванські пагорби,
    розташований на півдні Трансільванії, дуже привабливий з цієї точки зору. На
    велосипеді, пішки або на конях ви матимете можливість дослідити місцевість, де
    природа є видовищною, і де замки та сільські місцевості з укріпленими церквами мають чудові історії. Тут також є багато місцевих
    гастрономічних пунктів, і ви можете насолодитися
    старовинними рецептами, приготованими на повільному вогні.




    Крістіна Ілієску,
    менеджер туристичного призначення Трансільванські
    пагорби, розповість про цю спеціальну пропозицію для проведення відпусток: «Найвідомішим місцем на Трансільванських пагорбах є район із саксонськими
    селами. Він так відомий у світі: як район із селами, які мають укріплені церкви. Інші знають його як заповідну територію, де ми маємо тисячі видів птахів,
    або, точніше, як улюблену територію принца Великобританії Чарльза. Ми називаємо
    його районом сіл та менших за розміром міст, які розташовані навколо долини річки Тирнава-Маре, Хиртібачу і правого берега ріки Олт, між містами Сігішоара, Медіаш, Сібіу, Фегераш, Рупя, саме в центрі Румунії. Перш за все, ми багато просуваємо частину
    екотуризму. Нещодавно ми також подали сертифікаційну заявку до міністерства з цього приводу. Це означає культурний туризм, туризм з
    увагою до природи, до місцевих громад, але з великим наголосом на природну складову та на зв’язку між природою і громадою. Таким чином, можливо, ми можемо подати найкращий
    приклад. Ландшафт району – це той, в якому людина і природа жили в
    тісному зв’язку протягом стількох століть історії».




    Але чим можна займатися в цьому казковому районі? Крістіна Ілієску: «Як основні види діяльності, окрім пішохідних стежок, маршрутів, якими
    можна проїхати на велосипеді чи на конях, ми просуваємо частину спостереження за природою, птахами, бо ми знаходимося у найбільшій охоронюваній континентальній території нашої країни. У цьому районі
    ми маємо понад 600 км маршрутів, можливо й навіть більше відколи була завершена
    частина Terra Saxonum, що належить до проєкту Viа Transilvanica. Це маршрути, упорядковані та позначені в цьому сенсі. Їх можна пройти пішки, на велосипеді або верхи. Іншими видами туризму, що
    практикується у нас, є культурний туризм, сільський
    туризм, агротуризм. Поступово й гастрономічний туризм. Тут є батьківщина відомого «Трансільванського
    бранчу», поняття «бранч» у Румунії. Це концепція, яка поєднує дегустацію
    місцевих продуктів із відвідуванням туристичних призначень».






    У районі, настільки
    багатому історією, традиціями та легендами, можна говорити також про народних ремісників та їх бажання показати туристам все найкраще. Крістіна Ілієску, менеджер
    пункту призначення «Трансільванські пагорби». «Село Меленкрав є дуже хорошим прикладом у цьому відношенні. У Віскрі ви також можете знайти старовинні ремесла: цеглярство, ковальство, склоробство. Існує майстерня з виготовлення традиційних скляних виборів, це скляна ручна робота. Здебільшого це ткацькі майстерні та майстерні з плетення кошиків, але ми також знаходимо ремесла, які повільно вмирають, як наприклад валяння. У н.п. Копша Маре є чудовий такий ремісник, який займається
    цим. Є також новіші ремесла, такі як різьба по воску».






    Пункт призначення «Трансільванські пагорби» також означає багатий на заходи графік. У цей період, коли соціальне дистанціювання вимагало
    скасування більшості заходів, деякі з них можна було організувати на Трансільванських пагорбах. Як? Ми
    дізнаємось у Крістіни Ілієску?: «Це дуже велика територія. З точки зору пандемії, це перевага. У селах проходять багато заходів. Це заходи з меншою кількістю учасників. Ви можете прогулюватися селами Мешендорф або Хогілаг для ознайомлення із запахом тубероз і взяти участь у концерті класичної музики.
    Прикладом можуть бути концерти Соноро, які відбулись цього року і
    які, безперечно, будуть організовані
    й наступного року. Іншим прикладом може бути фестиваль «Icon Arts». В основному це літня школа для студентів музичних академій, але вона
    завершується цілим тижнем концертів у дедалі більш рідкісних місцях: в укріпленій церкві, у дворі пансіонату. Це заходи, що дозволяють соціальне дистанціювання, оскільки вони відбуваються на відкритому повітрі. Але у
    нас також є великі заходи, від яких, на жаль, ми цього року відмовилися. Ми сподіваємось, що
    наступного року, влітку, ситуація буде іншою. Ми організуємо Тиждень Хаферланда, велоспортивні змагання, що є традиційними в цьому районі. Спектр заходів дуже широкий. Ми навіть організували театральні
    вистави в сараях».






    Більшість реакцій
    позитивні: «Ми пропонуємо анкети іноземним туристам, які прибувають до Трансільванських пагорбів, для складання статистичних даних. Їх реакція завжди
    вражає. Більшість із них, ті, хто приїжджає вперше, надзвичайно здивовані. Вони якось приїжджають сюди як до екзотичного напрямку. Тут вони зачаровані не тільки краєвидом, але і гастрономією,
    спокоєм і, насамперед, безпекою. У Західній Європі лунають різні історії про безпеку в Румунії, і туристи зізнаються нам, що знаходять надзвичайно безпечне місце, хоча й не
    сподівались, що це буде так. Я не зустрічала туристів, які відвідували регіон Трансільванських пагорбів і не були в захваті від їх
    досвіду».






    Пропозиція буде доповнена в найближчі роки з багатьма унікальними враженнями. Крістіна Ілієску, менеджер пункту
    призначення Трансільванські пагорби: «У нас завжди є проекти. Зараз одним із тих, що нам дуже
    подобається, є прооєкт Фонду «Нові горизонти», який називається Edu Labs. Він спрямований на залучення молоді до мікроспеціалізації в галузі туризму: спеціалізовані
    екскурсоводи, шукачі розповідей. Ми
    дуже раді, що нам вдається залучити тутешніх молодих людей, навіть через партнерів. Нам вдається залучити місцеву
    громаду, яка дуже жива і заслуговує всього найкращого. Ви можете спостерігати за нами на веб-сайті
    colinele-transilvaniei.ro. У нас також є акаунти в соціальних мережах:
    Трансільванські пагорби та Трансільванське нагір’я
    (Transylvanian Highlands) – офіційна назва англійською мовою».




    Додатковою підставою для
    роздумів щодо вибору пункту призначення «Трансільванські пагорби» є те, що Сібіуський повіт оголосив 2021 рік
    «Роком піших прогулянок».

  • Укріплені трансільванські церкви

    Укріплені трансільванські церкви

    Ми загостимо сьогодні до Трансільванії, до повітів Брашов та Сібіу, і відвідаємо деякі з найдавніших і найкрасивіших укріплених церков. Розташовані серед гарної
    природи, у деяких з них ще проводиться
    богослужіння та організовуються різні культурні заходи. Маршрути,
    які включають відвідування цих пам’яток надзвичайно багаті легендами, міфами та оригінальною
    історією.


    Ми зупинимось в населеному пункті
    Гермман або Хунтшпріх на саксонському діалекті, в
    перекладі Гора
    Меду. Це невелике і тихе село, розташоване в центрі Румунії, приблизно в 10 км від Брашова. Найбільш вражаючим тутешнім
    туристичним атракціоном є
    укріплена церква, розташована в центрі села, справжня фортеця, добре збережена, побудована в ХІІ столітті. Здалека можна побачити головну вежу церкви. Вона оточена чотирма іншими вежами. Це не є загальна
    картина церков у селах, а наявність веж означає право покарати смертю у відповідному
    селі, що є рідкісним явищем у невеликих селах. Також можна
    побачити масивні стіни і
    водний рів,
    які на початку повністю
    оточували фортецю,
    спосіб оборони в Середньовіччя. Селяни не мали військової
    підготовки і більше покладалися на будівництво фортець, пояснює Дан Іліке-Попеску, куратор фортеці Герман: Було чотири ворота до входу у двір. З внутрішнього двору можна
    побачити масивну церкву, з маленькими будинками для місцевих
    жителів громади,
    щось незвичайне в краї Бирса. Вони були побудовані біля церкви. На жаль, збереглися
    лише хати на півдні. З часом їх
    перетворено на музеї:
    музей з частиною
    саксонського одягу і стара
    школа, де для тих, хто
    розмовляє німецькою мовою, цікаво почути саксонський діалект. Ми пропонуємо гідів для відвідувачів румунською,
    німецькою або англійською мовами. Ми також маємо інформаційний довідник, що
    описує фортеці та музейні об’єкти декількома мовами: румунською,
    німецькою,
    італійською,
    іспанською,
    французькою та іврит. Ми готуємо варіанти польською та російською. Ми намагаємося охопити все».


    Також у повіті Брашов, на одному з північних схилів гори Мегура Кодлей, більше 800 років тому, тевтонські
    рицарі спорудили
    фортецю. Чорна фортеця, вони її назвали, яка згодом перетворилася на селянську
    фортецю. Це відбулося в 1432 році. Всі туристи здивовані вражаючими стінами. Їх висота від восьми до десяти метрів, а ширина два метри. В укріпленій церкві в Кодля ви можете зустріти Іляну Ніку. Вона працює волонтеркою
    вже протягом
    п’ять років і є газдою, тих хто зупиняється
    побачити пам’ятник: Церква датується другою половиною 13 століття. Спочатку це була
    католицька церква, і була побудована тільки задня частина. Таким чином, коли заходиш у
    церкву, здається дивним,
    бачити два різних
    стилів в одній і тій самій церкві. Задня частина побудована в романському стилі, передня
    частину у готичному
    стилі.Готична
    частина була побудована в 15-му столітті, разом з оборонними стінами, коли її було перетворе
    но з католицької на євангельську церкву».

    Стеля є приваблюючою точкою укріпленої церкви, -
    розповідає гід Іляна
    Ніка. Також в укріпленій
    церкві ви побачите безпрецедентну виставку картин: Стеля унікальна. Вона
    складається з 252 картин. Кожна є іншим представленням Мартіна Лютера. Кожна є різною. Розпис також різний. Є також подібні стелі, але не такі. Вона була розмальована у 18 столітті художником Йоганнесом Штольцем. Колекція картин належить тому, хто перерозписав всю церкву в 20-му столітті, відновив всі картини. Він є місцевим художником, який жив між 1886 і 1980 роками.
    Цікаво, що він охопив всі найважливіші історичні моменти, і це добре відображено на його картинах. У нього є картини з жінками на полі, одягнені в селянському
    одязі. У той же час, ви
    побачите поряд картину з жінками на полі під час комунізму, коли мода взагалі змінилася. Були туристи,
    які бачили виставку і, почувши ім’я, сказали, що вони чули про нашого художника у Відні. За своє життя він
    намалював понад 2000 картин».


    Трохи на захід, ми потрапляємо у
    повіт Сібіу, до Чіснедіє. Місто славиться своєю укріпленою церквою. Вона
    зведена саксами вісім століть тому, а в Середньовіччя була відомою як Гелтау і славилася своїми майстернями з виготовлення серпів,
    кіс, і особливо тканини. Туристи, що прибувають до Чіснедіє, обов’язково побачать башту
    укріпленої євангельської церкви в центрі міста. Дзвіниця була справжнім новатоврством Середньовіччя. Це була перша годинникова вежа в Трансільванії і
    перша башта на схід від Відня, на якій був встановлений громовідвід. Белл Йон є куратором укріпленої євангельської
    церкви в Чіснедіє: Вона побудована на початку ХІІІ-го століття. Це римська базиліка, колишня католицька до 1544 року, коли вона була
    перетворена на євангельську, реформатську, лютеранську та православну церкву. Фундамент той самий, але протягом багатьох
    поколінь було кілька етапів будівництва. З часом мешканці Чіснедіє захищались від ворогів у цій церкві. Таким чином,
    перше будівництво було в готичному стилі. Над церквою були побудовані три вежі оборони на півночі, півдні і над вівтарем. З цих веж стріляли з рушниць. Напевно, цього було недостатньо, оскільки напади загарбників тривали. Спочатку напали монголи, потім татари, гуни,
    габсбурги, які грабували
    народ».




    У Трансільванії, на порівняно
    невеликій території, ви знайдете більше 200 церков, укріплених церков,
    церковних замків і фортець. Деякі з них є частиною Всесвітньої спадщини
    ЮНЕСКО. До них приєднується безліч міських церков і міських фортифікаційних
    систем. І багато з них включено до програми, девізом якої є Відкрий душу
    Трансільванії.

  • Відпочинок у Трансильванії

    Відпочинок у Трансильванії

    Розпорошені серед пагорбів,
    трансильванські села є улюбленим місцем для туристів не тільки завдяки затишній
    атмосфері та місцевій кухні. Є багато укріплених церков, а також подій, в яких
    можна взяти участь: традиційні свята та ярмарки, а також концерти класичної
    музики. Крім того, для любителів катання на велосипеді у Трансильванії є понад
    250 км позначених маршрутів, що зв’язують історичні міста з традиційними
    селами. Туристична інфраструктура дуже добре розвинена, кожен бажаючий легко
    знайде тематичні карти, що допоможуть краще спланувати відпочинок в центрі
    Румунії.




    Це дуже щедре запрошення і треба
    детально ознайомитись з тим, що цікавить кожного, хто хоче відвідати
    Трансільванію, – каже Штефан Косороабе, священик Євангельської Церкви Румунії.
    «Це дійсно особливий регіон, який приваблює особливих туристів. Сюди, як
    правило, приїжджають туристи, які цікавляться міжкультурним, міжетнічним та
    міжрелігійним існуванням, у ще не розбудованому к у решті Європи ландшафті, з
    багатою історією та різноманітними історичними пам’ятками. Ми маємо не тільки
    історію трансильванських саксів, а й історію етнічних румунів, угорців,
    секлерів, кожен з власною специфікою. Проте особливо привабливими є всі разом
    взяті.»




    Треба обов’язково відвідати укріплені
    церкви Трансільванії, які є одним з символів цього куточка Румунії, – каже наш
    співрозмовник. «Тут є 160 укріплених церков, як датуються як церкви з XІІ – XIV
    століть, а як укріплені церкви з XVІ століття, коли тиск Османської імперії ставав все сильнішим. Вони являють собою значущий образ Трансільванії та її
    історії. Ці укріплені церкви не схожі одна на одну, тому варто відвідати не
    одну, але хоча б кілька укріплених церков, адже в кожній з них можна виявити незвичайні речі. Сумним аспектом
    історії цих пам’яток, який, однак, треба пам’ятати, є те, що більша частина
    громади, яка їх побудувала емігрувала в Німеччину. У Трансільванії залишилося
    дуже мало євангельських саксів. Тому не всі 160 укріплених церков можна
    відвідати, а лише невелику кількість. Ми намагаємось привернути увагу до 50 з
    них, які можна відвідати з допомогою відпочинкової картки «Transilvania
    Card». Придбавши цю картку, кожен турист
    може відвідати 50 пам’яток, а також скористатися знижками від наших партнерів в
    туристичних готелях, ресторанах, винних льохах і т.д.»




    Ви дійсно можете спланувати
    тематичний відпочинок, але неможливо відвідати всі 50 укріплених церков.
    Говорить отець Штефан Косороабе, священик Євангельської Церкви Румунії. «Проте
    ви можете відвідати найважливіші з них. У цьому році, в 2018 році, ми
    зосередили свою увагу на Північній Трансільванії, з тим щоб зробити багатшою
    пропозицію для тих, хто приїжджає з Клужу або прилетів до Румунії через
    аеропорт у Клужі. Ми знайшли місцевих партнерів, що підтримують проект. Рекомендуємо
    відвідати романську церкву в Геріні Бістріца-Несеудського повіту, що датується
    ХІІ століттям і збереглася фактично без змін. У цьому році ми радимо туристам
    не зупинятися лише на півдні, на відвіданні вже відомих укріплених церков, таких як Б’єртан, Віскорі
    або Прежмер, а звернути увагу на північ, де також можна багато чого побачити.»

    Є 50 укріплених церков і кожна з
    них є неповторною і пропонує інші можливості. Сайт www.transilvania-card.ro
    можна переглянути румунською, німецькою та англійською мовами, отже всю
    необхідну інформацію може отримати досить легко, а карта з туристичними пам’ятками завжди публікується двома мовами: румунською і французькою та
    німецькою і англійською. На цій карті ви знайдете необхідну інформацію про
    кожну церкву. Відзначимо, однак, що великі храми, такі як Чорна церква в Брашові та
    Лютеранський собор в Сібіу забезпечують переклад послуг гіда на різні мови. На
    цьому сайті є й розклад найважливіших подій, в залежності від яких ви можете
    спланувати свою відпустку. Розповідає отець Штефан Косороабе: «Щороку ми
    публікуємо список подій, що проводяться поблизу укріплених церков. У 2018 році
    їх вже близько 250, усі пов’язані з природою та специфікою церков. Найбільш
    важливими з них є органні концерти, які регулярно проводяться в близько 15-ох
    церквах. Але ми плануємо провести й численні фестивалі різних жанрів, починаючи
    з Тижня «Вівсяної Землі» в селі Рупя і до Фестивалю «Гольцсток» в
    Госмані, присвяченого молоді. Є також
    художні виставки, театральні вистави та селянські свята. Ми пропонуємо
    туристів план-графік цих заходів. Ласкаво просимо всіх до Трансільванії, тому
    що тут ви зустрінете, з одного боку, минуле, про яке ви почули від батьків,
    бабусь і дідусів, але, напевно, і з вашим майбутнім. Світ, в якому ми живемо,
    не може існувати без традицій.»






    У 2017 році було продано близько
    1500 карток «Transilvania Card». Близько 1% відвідувачів укріплених церков придбали
    таку картку, що є дуже потужним інструментом просування. А для всіх, хто любить
    велосипедні прогулянки на природі Трансільванія є ідеальним місцем. Можна
    вибрати різні маршрути. Вони поєднують відвідування історичних міст і
    традиційних сіл з викликом перетнути одну з найвищих доріг у Румунії -
    Трансфегерешан. Говорить Ніколає Іван, координатор спортивних програм Сібіуської
    повітової туристичної асоціації. «Дорога саксів, наприклад, до верхівки
    Мегура Чіснедієй має завдовжки 45
    кілометрів. Один з перших позначених маршрутів «Еміль Чоран», у напрямку
    Решінарь має 43 км. Соляний шлях позначений в Краї Секашів поєднує місцевості,
    пов’язані в минулому дорогою, якою йшли торговці сіллю. У районі Краю Олту ми
    маємо маршрут «Брукенталь», який проходить повз колишню літню резиденцію барона
    Самуеля фон Брукенталя поблизу Авріга. У долині річки Хиртібач маємо ще один
    43-кілометровий маршрут.»





    Усе, що вам залишається зробити,
    це переконатися, що у вас достатньо часу, оскільки туристична пропозиція
    Трансільванії дуже багата.

  • Принц Чарльз, Почесний доктор Клузького університету імені Бабеша-Бойоя

    Принц Чарльз, Почесний доктор Клузького університету імені Бабеша-Бойоя

    «Мене запитують, що мене так часто тягне в Румунію. Відповідь проста: ви, мої румунські друзі». Ці слова – дуже щирі – принца Чарльза Великобританії були виголошені в понеділок у місті Клуж-Напока (північний захід). Британський принц спеціально зупинився в цьому трансільванському місті, щоб отримати звання Почесного доктора престижного університету імені Бабеша-Бойоя, найдавнішого в Румунії. Нагорода була надана на знак визнання його особливого внеску в сфері румунського культурного надбання, просування багатокультурних історичних цінностей, просування автохтонного духовного і природного середовища за кордоном з метою зміцнення співробітництва між Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії і Румунії.

    Його Величність почав виступ румунською мовою: «Пане ректоре, пані та панове, я глибоко зворушений і дуже вдячний за велику честь, яку ви мені зробили.» За словами Принца Чарльза, виповнюється рівно 20 років з моменту першого візиту, якого він зробив до Трансільванії. Підкорений красою цього регіону, що в центрі країни, і людьми, які живуть там, спадкоємець британської корони постійно повертається, і облагороджує місце своєю присутністю.

    У 2006 році він придбав у селі Віскрі, Брашовського повіту (центр), маєток, що належав сакській родині, старий будинок, побудований 1758 року. Він придбав і інші маєтки так, що на сьогодні він має кілька будинків у Румунії. Мотиви, які призвели його прийняти таке рішення містяться в похвалі виголошеній у понеділок Трансільванії, коли отримав звання Почесного доктора університету. Принц Чарльз нагадав, як в цій частині Європи зберегли різноманітність природи, як гармонійно люди живуть в традиційних громадах, і спосіб, в якому вони зберігають свою спадщину. Місцеві жителі в рівній мірі здатні до інновацій та змін, не впливаючи на навколишнє середовище.

    Всі ми маємо чому повчитися у маленьких ферм або – як їх принц називає – культивовані ландшафти Трансільванії. Ці пейзажі мають як духовне значення, так і соціальне, економічне та екологічне. Але чи стоїть це питання сьогодні в цинічний час, коли є така одержимість ефективності і зручності? Так, це має значення, тому що суть в тому, що люди до цих пір живуть в гармонії з природою, – підсумував спадкоємець британської корони. Всі ці речі роблять, на його думку, трансільванських румунів дійсно особливими у всьому світі.