Tag: університет

Церемонії відкриття нового навчального року відбулися в понеділок у більшості вищих навчальних закладів Румунії. Разом зі студентами та викладачами на урочистостях були присутні відомі особистості та представники центральних і місцевих органів влади. Але є також університети, такі як Національна школа політичних і адміністративних наук, які відкривають новий навчальний рік 1 жовтня, у традиційно відому дату. Випускники середніх шкіл обирають факультети, що спеціалізуються на бізнесі, адмініструванні та праві, інженерії, медицині, іноземних мовах та соціальній роботі.

Голова Національного альянсу студентських організацій Румунії Серджіу Ковач пояснив, що професійна орієнтація молоді дуже різноманітна. Він додав, що в цілому, кількість випускників, які хочуть вступити до університету, збільшилася. З понеділка студенти факультетів Бухарестського університету, Політехнічного університету та Академії економічних наук, та інших вищих навчальних закладів, почали новий навчальний рік в столиці. Також понад 14.000 студентів почали новий навчальний рік в Університеті медицини та фармації імені Кароля Давіла, близько 3.000 з них – на першому курсі. Нове покоління лікарів буде символічно носити ім’я «Академіка Ани Аслан», провідної фігури в румунській та міжнародній медицині, а це протягом усього періоду навчання.

У Технічному університеті «Георге Асакі» в Яссах (на сході країни) навчальний рік розпочинається під егідою рекордного за останні 20 років набору студентів. Тут попит значно перевищив кількість виділених місць, а загальна кількість студентів перевищила 13.000. Урочистості з нагоди початку нового навчального року відбулися також у військових вищих навчальних закладах по всій країні, в тому числі у Військово-технічній академії імені Фердинанда І в Бухаресті, Національному університеті оборони імені Кароля І в Бухаресті, Військово-повітряній академії імені Анрі Коанде в Брашові та Академії сухопутних військ імені Ніколає Белческу в Сібіу (центр).

Студенти матимуть приблизно двотижневу перерву на зимові свята, між Різдвом та Новим роком. Перший семестр закінчується в кінці січня або на початку лютого. Після цього буде короткий період підготовки до іспитів. Другий семестр розпочнеться, як завжди, в лютому. Іншими канікулами будуть з нагоди Великодня – один тиждень. Для більшості студентів другий семестр закінчиться наприкінці травня або на початку червня. І, як і в першому семестрі, студенти матимуть кілька тижнів для складання іспитів. Найдовші та найочікуваніші канікули року розпочнуться після закінчення екзаменаційної сесії, після закінчення іспитів, проміжних іспитів, перездач або дипломних іспитів і триватимуть все літо, аж до осені, коли розпочнеться новий навчальний рік у університетах.

Приблизно 500.000 студентів
розпочали новий навчальний рік у Румунії
без міністра, без нового закону про вищу
освіту та без жодного університету в
Списку 1000 найкращих
університетів, які мають значення у
світі. Сорін Кимпяну
покинув міністерське крісло у
розпалі скандалу із
плагіатом його докторської
дисертації, так і щодо
докторської дисертації ще на
посаді прем’єр-міністра Ніколая
Чуке. За цих умов новий законопроект
про вищу освіту, в тому числі той, що має
назву «Освічена Румунія», залишився
без майбутнього. Проект, який мав
кардинально змінити вигляд вищої освіти
в Румунії, навіть не дійшов до парламенту
для обговорення. Більше того, невідомі
навіть поправки, прийняті
після громадського
обговорення проекту.

У цьому контексті
Національна рада учнів
звернулася до президента Клауса Йоганніса
та прем’єр-міністра Ніколая
Чуке з проханням призначити нового
міністра освіти, який був би
«чесною» людиною, чиї професійні
компетенції не можуть бути піддані
сумніву, якого можна тримати подалі від
будь-якого політичного
втручання та який розумів
би необхідність впровадження
«справжньої» та «сміливої» реформи.
Глибоку реформу національної
системи освіти на відкритті навчального
року в Бухарестському
Університеті архітектури також
підтримав і президент Клаус Йоханніс.

«Нам потрібна нульова
толерантність до плагіату», – додав
глава держави. У свою чергу,
прем’єр-міністр передав
студентам, що університетська освіта
є одним із пріоритетів уряду, і додав,
що система освіти Румунії перебуває в
процесі трансформації, а зміни, внесені
Законом про національну освіту,
відображають «бачення, орієнтоване на
майбутнє». Але до того часу студенти
мусять стикатися з нескінченими
фінансовими проблемами, з якими вони
завжди стикаються на
початку кожного навчального року,
пов’язаними з відсутністю місць у
гуртожитках чи субсидій
на транспорт. Що стосується проведення
курсів, то графік навчального
року відрізняється від одного університету
до іншого і вирішується
керівництвом кожного навчального
закладу.

Наприклад, на факультетах
Бухарестського університету курси
здебільшого відбуватимуться фізично,
але вони також проходитимуть
і у форматі онлайн, за умови, що вони
не перевищуватимуть 25% навчальної
програми. Згідно з новою структурою
навчального року в університетах,
перший семестр триватиме до 26 лютого
наступного року, протягом якого студенти
матимуть дві канікули, одну екзаменаційну
сесію та одну сесію для
перездачі іспитів. 2 семестр
розпочнеться 27 лютого і закінчиться в
липні, залежно від екзаменаційних сесій,
сесій перездачі іспитів
або періожу стажування
в кожному університеті. Для студентів,
які обрали дистанційне навчання,
структура навчального року буде такою
ж, як і для студентів денної форми
навчання, але вони також матимуть заняття
у вихідні. Щодо переваг серед майбутніх
студентів, то цього року найбільшим
попитом користувалися Бухарестський
університет та Політехнічний університет.

Опинившись
у центрі скандалу з плагіатом, ліберал
Сорін Кимпяну
в четвер увечері подав у відставку з
посади міністра освіти. Повідомлення
про відставку не містить жодних посилань
на звинувачення в академічному шахрайстві.
«Для мене було шансом і честю розпочати
фундаментальну реформу національної
системи освіти. Я взяв на себе обов’язки
міністра не тому, щоб
мені було чим зайнятися чи щоб додати
міністерську
посаду до свого
резюме. Я прийшов у надзвичайно важкий
момент, з бажанням змінити ситуацію на
краще, – написав Кимпяну
на своїй сторінці у Facebook.

Колишній
міністр
освіти хвалиться, що розробив законопроекти
з президентської програми під назвою
«Освічена Румунія» і оголошує,
що продовжуватиме їх підтримувати як
професор, ректор і сенатор. Соріна
Кимпяну
звинувачують у плагіюванні
понад 90 сторінок із спеціалізованих
робіт двох
професорів Бухарестського
університету
сільськогосподарських наук і ветеринарної
медицини. Журналістка Емілія Шеркан,
яка спеціалізувалася
на розкритті випадків академічного
шахрайства, написала, що Сорін Кимпяну
привласнив 13 розділів, опублікованих
раніше за підписом двох інших професорів.

Колишній
міністр звинувачення відкинув, відповівши,
що їх висувають ті особи,
які
хочуть
за будь-яку ціну заблокувати освітні
закони, яких він відніс до категорії
«чистих неписьменників». Своєю
відставкою
Сорін Кимпяну
також уникає незручних дебатів щодо
простої резолюції,
яку опозиція подала
на розгляд Парламенту, вимагаючи
його відставку. «Румунія навчена красти.
Сорін Кимпяну ганьбить
школу»,
– така назва
резолюції.
Після відставки
резолюція втрачає значення,
але проблема плагіату, справжня чума
серед політиків, залишається і, здається,
посилюється. Самого голову партії
Кимпяну,
чинного прем’єр-міністра Ніколая
Чуке, підозрюють у плагіаті. І спокуса
академічного шахрайства проходить по
всьому політичному спектру.

Колишнього
прем’єр-міністра, соціал-демократа
Віктора Понту викрили як плагіатора.
Реформа, якою пишається Кимпяну,
критикованазі
всіх боків,
містить щонайменше один
підозрілий
захід, а саме скасування Національної
ради з атестації університетських
звань, дипломів і сертифікатів. Цей
захід не є вигідним і не сприяє справжньому
реформуванню освіти, оцінили керівництва
деяких вузів.

Вони
вважають, що звинувачення в плагіаті,
висунуті Соріну Кимпяну,
повинні бути серйозно проаналізовані,
незалежно від будь-якого тиску,
компетентними університетськими
установами
та відповідальними державними
установами.
«Ситуація
ця
триватиме до тих пір, поки Румунія не
проведе глибоку реформу, яка поставить
освіту там, де їй місце, поруч із працею
та честю», – вважає депутат Європейського
парламенту Дачіан Чолош, колишній
прем’єр-міністр-технократ. Він вважає
відставку Кимпяну фіаско,
оскільки останній
не назвав
жодної причини своєї відставки, натомість
привласнюючи
собі лише заслуги та досягнення.

Університет нафти і газу в місті Плоєшти (UPG Ploiești) повідомляє, що приєднується до кампанії допомоги біженцям з України та відгукнувся на заклик університету-партнера Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу з України .

Університет нафти і газу Плоєшти забезпечує місце проживання в своїх гуртожитках для 100 осіб та гаряче харчування в їдальні університету.

Ректор Університету нафти і газу Плоєшти, проф. д-р інж. Діну Флорінел та вся академічна спільнота рішуче засуджують агресію та відродження ідеологій, яким більше не місце в ХХІ столітті.

Ми вважаємо, що в епоху діалогу, кровопролиття це приниження людської гідності, і таким чином ми хочемо оголосити солідарність нашої академічної спільноти з жителями України, жертвами збройного конфлікту та всією освітньою спільнотою української держави.

Таким чином, ми рішуче відповідаємо на заклик наших міжнародних партнерів Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу та забезпечуємо місце проживання в гуртожитках Університету нафти і газу в місті Плоєшти (UPG Ploiești) для 100 осіб та гаряче харчування в їдальні нашого кампусу. Коли тиранія стає реальністю, байдужість перетворюється на співучасть у злочині», – йдеться у прес-релізі доц. д-р Мірели Дулгеру, речник Університету нафти і газу в місті Плоєшти.

5 травня 2021 року ректор Ясського
університету імені Александра Йоана Кузи Тудорел Тоадер, у супроводі декану
факультету фізичного виховання та спорту Беатріс Абелашей, здійснив офіційний візит до Чернівецького національного
університету ім. Юрія Федьковича. Основна мета візиту – розширення академічного
партнерства між двома вищими навчальними закладами.

Від ЧНУ гостей зустріли перший проректор
Василь Балух, проректорка Тамара Марусик, декан факультету фізичної культури та
здоров’я людини Ярослав Зорій та начальник відділу міжнародних зав’язків Сергій
Луканюк.

Основна увага під час зустрічі була
зосереджена на розвитку співпраці між Ясським університетом імені Александра Йоана
Кузи та Чернівецьким національним університетом ім. Юрія Федьковича з точки
зору мобільності студентів, наукових досліджень та викладання. Під час зустрічі
також обговорювалася можливість створення спільних програм та підписання Угоди про подвійне дипломування. Сторони висловили готовність підтримати консолідацію
існуючого партнерства та подальші напрямки співпраці між ясським та чернівецьким університетами.

Василь Балух зазначив, що історія співпраці між обома закладами
вищої освіти бере початок від ’90 тих роках і відтоді розвивається активно та
плідно: щороку відбуваються спільні конференції та інші заходи, реалізуються
міжнародні проекти.

Зі свого боку, ректор Ясського університету зауважив, що сьогодні
діяльність університету ім. А.Й.Кузи спрямована на розширення співпраці з
партнерами із сусідніх країн. «Нині надзвичайно актуальним є питання подвійного
дипломування, оскільки це приносить користь як викладачам, так і студентам. Це
допомагає університетам доповнювати один одного, а не конкурувати» – наголосив
Тудорел Тоадер.

Тамара Марусик підкреслила, що співпраця ЧНУ з Ясським
університетом відбувається у різних сферах: освітній, науковій та гуманітарній.
Більше того, проректорка зауважила, що на базі ЧНУ успішно функціонують 2
Центри румунських студій (на факультеті історії, політології і міжнародних
відносини та на філологічному).

Співпраця між двома вищими навчальними
закладами розпочалася з укладення двосторонньої угоди
в 1993 році. На даний час Ясський університет імені Александра Йоана Кузи має
двосторонні угоди про співпрацю з дев’ятьма ВНЗ України. Протягом 2010-2020
років студентами, викладачами та дослідниками з Ясс було здійснено 250
академічних візитів до українських університетів чи інших організацій у вигляді
навчання, викладання чи стажування, наукових візитів або участі у різних
наукових заходах.

З іншого боку румунські студенти ЧНУ ім. Юрія Федьковича зможуть
одночасно навчатися в Сучавському університеті ім. Штефана Великого. В рамках
угоди між Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича та
Сучавським університетом ім. Штефана Великого завідувачка кафедри румунської та
класичної філології, доцент Крістінія Паладян, обговорила з проректором
Сучавського університету, професором Штефаном Пурічем можливість академічної
мобільності студентів на основі міжнародної програми подвійних дипломів другого
освітнього рівня магістр.

Програма подвійних дипломів – це спільні
освітні програми українського і румунського університетів, які дадуть можливість
студентам кафедри румунської та класичної філології одночасно проходити
навчання за інтегрованими навчальними програмами в обох закладах вищої освіти
та отримати два дипломи українського та європейського вищих навчальних закладів.

В
умовах пандемії, переважна більшість вищих навчальних закладів Румунії почали новий
навчальний рік за гібридною системою, тобто зі студентами в аудиторіях або через Інтернет, крім студентів Медичного Факультету. Формат навчання обирається
кожним університетом чи факультетом окремо, відповідно до особливостей,
освітніх просторів та розвитку епідеміологічної ситуації. Теж через пандемію
коронавірусу скоротилась кількість місць проживання в студентських гуртожитках, які навіть
у звичайних умовах чимало разів були недостатніми, що створює додаткові
проблеми.

Окремі
вищі навчальні заклади влаштували спеціальні кімнати в гуртожитках для
студентів, які матимуть позитивний результат на коронавірус, щоб провести
карантинний період в ізоляції. Це також стосується Бухарестського університету, в якому 1 жовтня 8.900 студентів розпочнуть навчання. Теж в столиці, Академія економічних наук
розпочала у понеділок свою діяльність церемонією, що транслювалася в прямому
ефірі через Інтернет. Тут, в першому семестрі, викладацька та семінарська
діяльність відбуватиметься онлайн, за винятком п’яти програм.

Теж у понеділок стартував навчальний рік у Клузькому університеті імені Бабеша–Бойоя,
Університеті імені Лучіана Благи та Академії сухопутних військ імені Ніколає
Белческу, в місті Сібіу, а також у Західному університеті Тімішоара. У Тіміському
Політехнічному Університеті, протягом перших 5 тижнів заплановані лише онлайн-курси,
а в Бухарестському політехнічному університеті – найбільшому технічному
університеті країни, починаючи від 5 жовтня курси та семінари будуть
проводитися в гібридному режимі. В Яському університеті імені Александра Іоана
Кузи курси стартуватимуть на цьому тижні у онлайн-форматі або в традиційному чи гібридному режимах, у залежності від рішення кожного факультету окремо. В Університеті нафти і газу в місті Плоєшті, в першому семестрі курси проходитимуть в форматі онлайн,
а лабораторії, семінари та проекти розгортатимуться віч-на-віч.

Румунсько-угорський спір ХХ-го століття також мав і академічну складову, пов’язану з Клузьким університетом. Продовжуючи традицію Єзуїтського
коледжу, створеного тут у 1581 році, і університету з викладанням угорською
мовою, заснованого в 1872 році, Клузький університет став предметом спору, тим більше, що румуни просили під час
революції 1848 р. заснування університету з румунською мовою викладання,
але це прохання не було їм виконано. Після 1918 року, коли Трансільванія
приєдналася до Румунії, у місті Клуж був заснований університет імені Фердинанд I, а старий університет імені Франца Йозефа переміщено в Сегед, в Угорщину, до 1940 року. Після анексії Північної Трансільванії Угорщиною, у серпні 1940 року, угорський університет повертається до
Клужу. Настав час румунського університету переміститись в Сібіу, який повернутись в Клуж, після 1945 року, коли до
складу Румунії
повертається Північна Трансільванія. Щоб задовольнити обидва бажання, комуністи вирішили створити
два університети в Клужі, румунський імені Віктора Бабеша, на честь великого румунського лікаря та угорський імені Яноша Бойоя на честь відомого угорського математика. У 1959 році
ці два університети об’єдналися і з’явився нинішній університет імені Бабеша-Бойоя.

Янош Фазекаш був одним з лідерів
угорської меншини в роки комунізму. В інтерв’ю, наданому в 2002 році
Румунському центру усної історії, Янош Фазекаш вважав, що Ніколає Чаушеску зробив
так, щоб університет імені Бойоя зникнув: «Дозвольте мені розповісти вам про шовінізм Чаушеску. Коли він сформулював соціальний та національний устрій суспільства в програмі партії, він через це
розумів примусову
асиміляцію національної меншини і створення єдиної нації, нової нації. Він організував
скасування Бойойського університету, а цьому допомагав тоді Іон Іліеску, який був президентом студентів демократів. Він провів у Клужі Національну конференцію, на якій
виступали румунські та угорські студенти, які б могли попросити об’єднання двох
університетів, але з метою поступового зникнення університету імені Бойоя. І коли відбулася Національна
студентська конференція, Чаушеску пішов і запитав Георгіу-Дежа: Товаришу Деж, що нам робити, я закликаю студентів, щоб два університети
об’єднались! Тоді
Георгіу-Деж відповів: Даваймо послухаймо молодь, адже молодь
творить майбутнє.

Янош Фазекаш намагався врятувати Бойойський університет,але йому не вдалося: Тоді я лежав у лікарні в Отопень, мене виписали, і
я сказав Георгіу-Дежу Товаришу Деж, як ви могли зробити таку помилку?
Ви забули, що в 1947 році, коли прийшли з Паризького договору, ви говорили вмісті Орадя, і сказали наступне: я отримав північну
Трансільванію, але я не отримав її назад як історичне право, не отримав її назад,тому що більшістю у ній були румуни, ми не отримали її назад, тому що ми брали участь у
останній частині війни проти Гітлера, але ми отримали її назад через демократичну політику
нашої партії, уряду Гроза. Ось що я і сказав, а потім показав йому газету де було
написано, що товариш Деж мав легку місію на Паризькому мирному договорі, коли він сказав, що існує угорський університет у Клужі, інший угорський університет у Тиргу-Муреші для медицини, Угорська
академія мистецтв,
Угорська консерваторія в Клужі, коли освіта проводилась угорською мовою.»

Ерно Галл був проректором
університету імені Бойоя.
В інтерв’ю 1995-го року він розповів про важкі моменти в житті угорського університету
в сталінський період: «Два університети існували після 45-го року в Клужі, і вони почали співпрацювати. Ця співпраця була природною і
необхідною,
відповідно до ідеології того часу, з міжнародною ідеологією, що «проповідувала»
дружбу. Викладачі, які працювали там, також пройшли сталінський період, особливо після
1949 року, коли двох ректорів цього університету заарештували і засудили. Йдеться
про Людовика Чегера, який був ректором університету, за
фахом лікар і Балога Едгара, також ректор. У ці роки, звичайно, рівень освіти
впав, і були роки, коли цей університет не міг зробити більше, ніж середня школа, ні в якому разі
не можна було розглядати як
сучасний університет. На моє щастя в 1952-53 рр., особливо після смерті Сталіна, ситуація покращилася, і
університет дійсно пережив період відносного зростання і духовного розвитку. Викладачі не були змінені, нові показали
себе».

Ерно Галл вважав, що на долю університету, якого він очолював, вплинула антикомуністична революція 1956 року в Угорщині: «Угорська революція в 1956 році була драматичним і трагічним поворотом. У кількох
напрямках. І під впливом
подій в Угорщині угорська інтелігенція в Клужі, особливо письменники, почали критикувати. Тобто, народився рух заперечення
існуючого, і цей порив відносного звільнення, безсумнівно,
вплинув на студентів і
викладачів. Студенти розробили меморандум, в якому вони
просили певних прав, і ми потрапили в досить скрутну ситуацію. У моєму серці і свідомості ми були поруч з ними, але як проректор мені
довелося справлятися з усіма ускладненнями і труднощами. Відбулася хвиля репресій. Багато студентів і викладачів, особливо молодих, були заарештовані
в 1957 році, коли настала хвиля репресій».

Незважаючи на хвилюючу історію
бурхливого століття, університет імені Бабеша-Бойоя тепер є багатокультурним. Але це
позитивний приклад того, як проблематична історія може створити життєздатну
модель.

Факультет історії, філософії і теології Галацького університету «Нижній
Дунай», у співпраці з Кагульским державним університетом імені Богдана
Петрічейку Хашдеу та Одеським національним університетом імені Іллі Мечникова,
27 – 28 квітня 2017 року організував ІІ-у Міжнародну студентську конференцію
«Геополітика, історія і населення в Східній Європі. Нові напрямки досліджень в сфері
соціальних, гуманітарних і політичних наук».

Захід призначений для студентів, аспірантів, докторантів і здобувачів
наукового ступеня кандидата наук галацького університету та інших вищих
навчальних закладів Румунії, України і Молдови. Основною метою транскордонної
конференції є налагодження платформи, яка має сприяти професійному та
академічному розвитку студентів і молодих дослідників шляхом створення
необхідних наукових рамок для презентації та обговорення різних
питань, обміну інформацією, ідеями та
поглядами.

Координатором проекту виступив завідувач кафедри історії, філософії та соціології Університету «Нижній Дунай» АртурТулуш. В інтерв’ю нашому кореспонденту в місті Галац він зазначив, що крім
планованих доповідей цей захід має практичну спрямованість. Історики
пропонують рішення, але, як правило, політики забувають про ці рішення,
запропоновані істориками. Тому часто можна почути, що історія повторюється.
Насправді ж ми не витягаємо корисні уроки з нашої історії. Тому мій заклик
наступний: ми живемо приблизно в тому ж географічному ареалі і гадаю, що було б
добре разом, пліч-о-пліч розвивати цей простір економічно, культурно і не лише.

У конференції взяли участь кілька десятків студентів та дослідників з
Одеси, Ізмаїла, Кагула, Кишинева, Сучави, Клужа, Сібіу та Галац, які
представили свої наукові роботи в таких сферах як: історія, міжнародні
відносини та європейські дослідження, геополітика простору і політичні дослідження, культурологія (в тому числі історія мистецтва, етнографія й етнологія).

Нинішній політичний контекст, чутливі історичні питання, а також мовна політика в Р.Молдова та в Україні стали основними темами наукових робіт, представлених учасниками з Румунії, України та Республіки Молдова, які відважилися порушити й низку історичних мовних аспектів. Штефан Бежан, уродженець Молдови та докторант Факультету історії, філософії і теології галацького
університету Нижній Дунай зазначив: На жаль в Молдові та в Україні в останні роки,
історія є занадто політизованою, в
результаті чого виникають так би
мовити гіпотези, які дуже відмінні від конкретної проблеми. Ось,
наприклад, румунська мова, що є важливою проблемою, як в Молдові, де дуже
багато людей досі не хочуть визнавати, що так-звана молдавська та румунська -
це одна й та сама мова, так і в Україні, де дуже багато людей говорять
румунською мовою, а румунську громаду поділяють на молдован та румунів. І це
проблема.

Організатори кажуть, що роботи, які були представлені на конференції будуть
опубліковані в журналі «Studium», в якому
друкують свої наукові здобутки студенти, аспіранти і докторанти галацького
університету, а також будуть внесені до реферативної бази з гуманітарних та
соціальних наук ERIHPlus, до бази даних наукової інформації EBSCO, до Центрально- та східноєвропейської електронної бібліотеки CEEOL і до онлайнової наукометричної бази даних Index Copernicus. Таким чином, – кажуть
організатори, – можна домогтися оптимального поширення результатів досліджень,
представлених на конференції.

Існують на світі люди, котрі, завдяки власному покликанню та обдарованістю, вигідному сімейному стану та сприятливому збігові обставин, мають можливість охоче віддати всі свої сили обраній професії й престижно визначитись наполегливою працею. До них можна, безперечно, залучити колишнього викладача українського відділення Бухарестського університету, доктора філологічних наук, провідного літературознавця Магдалену Ласло-Куцюк.

Угорка Магдалена Ласло (пізніше, по чоловікові вона стала Ласло-Куцюк) народилася 30 серпня 1928 р. у місті Тімішоара (Румунія) в угорській родині. Навчалася в Клузькому, Бухарестському, Харківському університетах. Останній закінчила в 1954-му році і теж того року повернулася до Румунії й почала працювати в українському відділені Бухарестського університету, де залишилася до виходу на пенсію 1983 року і де всіма силами включилась у всі заходи україністичного колективу. Три роки по тому (1957-го року), разом з покійним Костянтином Драпакою, тодішнім завідуючим кафедрою, надрукувала в Бухарестському Державному навчально-педагогічному видавництві змістовно багатий двотомний підручник для 8-го класу “Теорія літератури. Володіла вона румунською, угорською, українською, російською, англійською, німецькою і французькою мовами і популяризувала українську літературу в Румунії та Західній Європі.

Викладання української літератури (бо українську мову Магдалена Ласло-Куцюк вивчила як іноземну, і постійно вдосконалювала її) – було ціложиттєве основне її заняття. Широка літературознавча діяльність Магдалени Ласло-Куцюк мала кілька обертів. Окрім викладання української літератури, Магдалена Ласло-Куцюк цікавилася питанням її відносин з румунською літературою, внаслідок чого постала цікава й дуже багата на фактологічні дані докторська дисертація про румунсько-українські літературні відносини, яку вона захистила в 1972-му році в Клузькому університсеті і на основі якої 1974-го року видала румунською мовою корисний для студентів спецкурс.

Іншою складовою літературознавчої діяльності Магдалени Ласло-Куцюк була дія поширення і популяризації української літератури в Румунії. Найважливішим безперечним внеском Магдалени Ласло-Куцюк в румунську україністику зокрема, і в українське порівняльне літературознавство взагалі були її наукові розвідки. Маючи необмежений доступ до європейського і світового літературознавства (знанням іноземних мов) Магдалена Ласло-Куцюк своїми працями, в певній мірі “випереджувала літературознавство з України.

До грудневої революції 1989 року Магдалена Ласло-Куцюк надрукувала наступні твори: «Шевченко в Румунії» (1961), «Дослідження українського фольклору в Румунії» (1965), «Румунсько-українські літературні взаємини ХІХ — початку ХХ ст.» (1972), «Питання української поетики» (1974), «Велика традиція» (1979), «Шукання форми» (1980), «Засади поетики» (1983). Цікаво відзначити, що більшість ґрунтовних праць пані Ласло Куцюк видала, починаючи з її виходом на пенсію, тобто після 1983-го року.

Теж уже будучи на пенсії, вона виступила з циклом лекцій в Чернівецькому університеті (1983 р), два місяці викладала лекції з історії української літератури в Луцькому університеті (2001 р.), цикл лекцій з української поетики викладала в Національному університеті “Києво-Могилянська Академія“ (у 2002-му році) і цілий семестр в 2002-му році в Миколаївському університеті. У 1984-му році Магдалена Ласло-Куцюк була удостоєна Міжнародної премії імені Антоновичів (у Вашингтоні).

Паралельно з викладацькою діяльністю Магдалина Ласло-Куцюк почергово завершувала ряд інших фундаментальних її праць, як «Ключ до белетристики» (2000), «Творчість Шевченка на тлі його доби» (2002), «Текст і інтертекст в художній творчості Івана Франка» (2005), які, як і регулярні авторитетні розвідки, друковані в журналі «Наш голос», засвідчили її статус видатного українського літературознавця-компаративіста. На жаль серце Магдалени Ласло Куцюк перестало битися 2 вересня 2010 року.

У рамках Днів Сучавського університету, починаючи з понеділка, 2 березня, та до суботи, 7 березня, були організовані різні заходи присвячені виповненню 25 років відколи Сучавський педагогічний інститут був перетворений указом уряду на Університет імені Штефана Великого. На протязі шести днів були проведені різні, музичні, театральні та фільмографічні заходи, а також відбулись конференції та презентації книг. Виходячи з того, що на Буковині є дуже багато етнічних громад в цьому році студентська конференція, яку організував Факультет продовольчої промисловості була присвячена українській громаді. У минулому році цей захід був присвячений польській громаді.

Деталі про цей захід подає проректор Сучавського університету “Штефана Великого професор Штефан Пурич: “У цьому році, 5 березня, в Університеті імені Штефана Великого в Сучаві була організована конференція “Мультикультуралізм на Буковині. Етнострави. Українська спільнота. Разом з Сучавською філією Союзу українців Румунії наш Факультет продовольчої промисловості організував маленьку наукову конференцію, а також учасники презентували різні українські страви, звичаї та український народний одяг. В кінці цього заходу художні ансамблі презентували пісні і танці специфічні українській громаді.

У рамках Днів Сучавського університету відбулись і презентації книг. Розповідає професор Штефан Пурич:: “У пятницю, 6 березня, в рамках презентації різних книг, які видавались Сучавським університетом, одна з них була присвячена шкільному і дошкільному вихованню. У цій книзі автори з румунського міста Ясси, з Польщі, Чернівців та Івано-Франківська опублікували різні статті повязані з вихованням дітей перших класів початкової школи, а також дитячих садків. На цьому заході були присутні наші колеги з Чернівецького університету імені Юрія Федьковича та Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Під час цієї зустрічі з викладачами та студентами Сучавського університету автори як з румунської, так і української сторони презентували значення цього дослідження, цієї книги для виховання та шкільної педагогіки.

Була презентована також книга видана двома університетами в рамках транскордонного проекту. Професор Штефан Пурич: “Іншим заходом була презентація книги “Історична спадщина Буковини, яка була опублікована трьома мовами, румунською, англійською та українською. Вона є результатом спільного проекту між Сучавським університетом імені Штефана Великого та Чернівецьким університетом імені Юрія Федьковича в рамках транскордонного проекту, який має на меті дослідження історичної та етнографічної спадщини Буковини. В рамках цієї презентації автори з Сучавського університету презентували те, що вирізняє цю книжку з-поміж інших подібних книжок або туристичних довідників присвячених Буковині. Спільними зусиллями була опублікована книжка, яка має дуже багато деталей та інформації щодо історичної спадщини Південної та Північної Буковини.

У суботу, 7 березня, дні присвячені Сучавському університету завершились концертом місцевого гурту Одіссей.

Університет ім. Бабеша-Бойоя з міста Клуж-Напока є одним із найбільших, найвідоміших і найпрестижніших державних вищих навчальних закладів Румунії. Клузький університет співпрацює у різних сферах з університетами з усього світу, в тому числі з України. Клузький університет імені Бабеша Бойоя співпрацює з Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича, Київським національним унів. імені Тарса Шевченка та УжНУ.

Університет ім. Бабеша-Бойоя, Філологічний факультет відділення словянських мов і літератур організував та провів вже VII-й Міжнародний Науковий Симпозіум «Діалог славістів на початку ХХІ століття». Вже традиційний для працівників філологічного факультету захід притягає чисельних учасників з України, Угорщини, Болгарії, Польщі, Росії та навіть Грузії й Казахстану.

Недавно ректор УжНУ Володимир Смоланка відвідав Клузький університет. Під час візиту до клузького вишу ректор Володимир Смоланка зустрівся з ректором проф. Іоаном-Аурелом Попом, проректорами та студентами, що навчаються на факультеті української філології.

Лектор Філологічного факультету відділення слов’янських мов і літератур Юдіт Бортоліш,яка відповідає і за співпрацю з вишами з Росії та України зазначила: “Зустріч ректорів двох університетів була дуже корисною з огляду на те, що термін дії Угоди про співпрацю між двома вишами завершився. Під час зустрічі було наголошено на необхідності зміцнення співпраці між двома університетами. Вони дійшли висновку, що між нашими вишами є багато спільного. Ми близькі із географічної точки зору. Маємо усі передумови для продовження плідної співпраці. У ході переговорів йшлося і про створення студентських літніх шкіл, які дуже корисні для взаємного ознайомлення. Обговорювалась програма обміну викладачами та студентами. У цьому сенсі хочу нагадати, що доцент кафедри української мови УжНУ Михайло Кондор викладав українську мову студентам українського відділення нашого університету. Ректори двох університетів Іон Аурел Поп та Володимир Смоланка домовились про підписання Меморандуму про співпрацю.”

Уже готовий до підписання проект угоди щодо налагодження мобільності студентів та викладачів у рамках програми Erasmus+.. Традиційно йтиметься і про обмін можливостями для публікації наукових статей у галузі математики, інформатики, фізики, географії, біології та гуманітарних наук, проведення спільних досліджень у різних сферах, співучасть в організації конференцій, участь у наявних або ж розробка нових магістерських програм (англомовні програми), спільне керівництво підготовкою докторів, спільні докторські програми.

1 жовтня, коли традиційно стартує новий навчальний рік у вищих навчальних закладах Румунії, є, в 2014 році, моментом підбиття підсумків і нововведень. Цьогорічний початок університетської науки став моментом підбиття підсумків тому, що один з провідних румунських вишів — Бухарестський державний університет, відзначає ювілей — 150 років із часу заснування. Протягом цього півтора століття було створено багато інших державних вищих навчальних закладів, а в останню чверть століття — і кілька десятків приватних установ.

Як розвинулися ці два типи установ вищої освіти і, особливо, чи забезпечують вони той же рівень якості освіти, – запитали ми експерта з освітніх питань Маріана Сташа, професора як Гарвардського, так і Бухарестського університетів. «Коротка відповідь на це питання «ні», принаймні з двох важливих причин. Не можна порівнювати 150-річний досвід Бухарестського університету, з досвідом приватних вишів, створених 15-20 років тому. Друга причина випливає з уже широко поширеній в суспільстві думки, підсиленій реальними фактами про те, що приватні університети є своєрідними фабриками дипломів, а не закладами, де студенти отримують якісну освіту. Цілком можливо, що студенти в приватних університетах можуть купити іспит, або навіть диплом, але подібні випадки трапилися й в деяких державних університетах. Варто лише згадати недавній скандал в Академії економічних наук. Але я зустрів багато хороших викладачів та старанних студентів і в приватних навчальних закладах. Так само, слід зробити ще одне зауваження – кількісне. Загалом, приватна освіта в Румунії становить 3% – 5%, отже має надзвичайно низький вплив.»

Що стосується нововведень, які чекають на студентів цього року, вони вказані у Терміновому розпорядженні уряду, котре внесло ряд поправок до закону про освіту. Наприклад, якщо раніше здобути науковий ступінь доктора наук можна було виключно на стаціонарній (денній) формі навчання, тепер це буде можливим й заочно. Ще одна зміна стосується створення при вищих навчальних закладах спеціальних коледжів, у яких, за рахунок державного бюджету або з інших джерел фінансування, будуть проведені спеціальні курси для випускників середніх навчальних закладів, які не зуміли скласти випускний іспит. Інакше кажучи молоді люди, які не виконують одну з основних умов для зарахування до університету — наявність диплому про повну загальну середню освіту — можуть продовжити освіту, за умови, складання у певний момент іспиту на атестат про повну загальну середню освіту.

Це нововведення викликане ситуацією, що вперше виникла в 2011 році і відтоді спостерігається кожен рік: тільки 40% – 50% випускників середньоосвітніх навчальних закладів вдається скласти випускні іспити. Маріан Сташ. «Коли в 2011 році менше 50% учнів середніх навчальних закладів склали випускні іспити, різко зменшилася кількість бажаючих поступити до вищих навчальних закладів. Упродовж років виші звикли набирати все більше студентів, а тут, раптово, їх стало менше. Другий аспект цієї проблеми стосується якості освіти. Рівень якості знань учнів не відповідають університетським вимогам. Є певні пороги. Діти, які проходять з VIII-го класу в IX-ий не мають необхідного для ІХ-го класу рівня знань, а ті, хто завершує ХІІ-ий клас – не готові поступати до вищих навчальних закладів.»

У цьому контексті постає запитання: чи можуть ці коледжі вирішити проблему якості освіти? Відповідає Маріан Сташ. «Звичайно, коли університетські викладачі займаються підготовкою таких дітей, у цьому немає нічого поганого. Дуже добре, коли є люди, які можуть поставити в їх розпорядження свій педагогічний досвід. Але університети мають зовсім іншу місію. Вони орієнтовані на концептуалізації та інтелектуальній побудові, а не на практичних вправах і навиках. У цьому полягає роль вищих навчальних закладів. Я сподіваюся, що багато з цих молодих людей, які поступили до цих спеціальних коледжів, продовжать навчання і здобудуть вишу освіту. Але хочу звернути увагу на рамкову методологію, яка недобудована з точки зору деталізації і залишає місце для довільних тлумачень. Це може привести до неправильної роботи, унаслідок спрощення доступу до університетів молодих людей, які не сягнули належного рівня загальної середньої освіти.»

Бажаючі поступити до цих коледжів можуть зробити це вже цього року, тому що уряд попросив вищі навчальні заклади скласти списки спеціальностей і програм навчання до 20 жовтня. До цих пір багато державних і приватних університетів висловили готовність створити такі коледжі. Але серед них немає, однак, найбільш відомих університетів, такі як Бухарестський університет, Клузький університет ім. Бабеша-Бояя, Яський університет ім. Александра Іоана Кузи і Бухарестський політехнічний університет.