Tag: уроки

  • Уроки румунської мови для біженців з України

    Уроки румунської мови для біженців з України

    Від самого початку прибуття українських переселенців на територію Румунії через російське вторгнення в Україну, знавці української мови Румунії, етнічні українці, члени СУР та волонтери зустріли їх на пунктах пропуску, щоб допомогти їм всім необхідним, в тому числі з перекладом. Дотепер в Румунію в’їхало майже 900 тисяч українців, більшість з них транзитом до інших країн. Однак понад 80 тисяч українців, з яких 30 тисяч дітей, залишилося на території Румунії.

    Для полегшення адаптації до нового середовища, за підтримки Союзу українців Румунії з 6 травня у програмі «Телешкола» Румунського суспільного телебачення щоп’ятниці на каналі TVR2 транслюються уроки румунської мови для українських біженців під назвою «Румунська для українців». Уроки з навчання спілкування румунською мовою на початковому рівні (А1) ведуть вчительки Лариса Петрецька та Лоредана Лушкан, які викладають українську та румунську мови у cелі Вишня Рівна Марамороського повіту. Уроки проходять за методикою викладання румунської мови як іноземної.

    Голова СУР, депутат Микола-Мирослав Петрецький розповідає як Союз українців Румунії допомагає українським переселенцям легше та швидше адаптуватися до нових умов життя у новій країні: «З самого початку Союз українців Румунії у тісній співпраці, як з суспільним телебаченням, так і суспільним радіо інформував переселенців для того щоб українці, які тимчасового перебувають на території Румунії або проходять транзитом нашу країну, мали доступ до інформації українською мовою. Таким чином ще з перших днів війни члени СУР у співпраці з суспільним телебаченням передають новини з України три рази на день, вранці та після обіду. Звідси виникла ідея організувати уроки румунською мовою для дітей але і для дорослих. Відомий той факт, що уряд Румунії ще з перших днів прийняв конкретні заходи для того щоб допомогти учням ходити до школи та дорослим влаштуватися на роботу. Виникло питання мовного бар’єру для переселенців, тому з самого початку в майже всіх приміщеннях СУР у повітах Румунії організуємо курси румунської та англійської мов для того щоб українці які, тепер живуть на території Румунії, легше інтегрувалися. Однак, треба було організувати уроки і для тих людей, які не мають доступу до наших приміщень через велику відстань. Ми знайшли варіант, щоб викладачі української та румунської мов класів з українською мовою викладання, викладали уроки румунської мови. Було дуже важливо, щоб особи, які викладають уроки розуміли дуже добре румунську мову, але водночас щоб знали і українську мову, щоб знали як пояснювати дітям, але і дорослим. На перших уроках, які вже пройшли були представлені алфавіт та привітання. Я думаю, що ці уроки корисні для всіх. Я думаю, що вони корисні і для тих, які бажають вивчати українську мову. Для нас дуже приємно, що є така тісна співпраця з румунським суспільним телебаченням та суспільним радіо і я думаю, що це тільки початок того, що ми можемо робити для українських переселенців, які тимчасово живуть на території Румунії. Добре відомий той факт, що уряд Румунії підтримує українців. Я завжди казав, що немає повіту або особи, яка б не підтримувала Україну та український народ. Слід уточнити, що СУР також забезпечує всім учасникам у цій програмі «Телешкола» транспорт, проживання та харчування у Бухаресті під час зйомок. Сподіваємось що і надалі буде така відкритість всіх членів ради СУР, які як відомо, що ще з першого дня підтримували Україну та українських народ.»


    Директорка Восьмирічної школи у селі Вишня Рівна вчителька Лоредана Лушкан розповідає як допомагатимуть уроки румунської мови українським біженцям подолати мовний бар’єр: «Ми побачили в нашому регіоні, що українським дітям важко інтегруватися, оскільки вони не знають румунської мови. На пропозицію Союзу українців Румунії разом з пані вчителькою Ларисою Петрецькою ми вирішили протягнути їм руку підтримки і дати можливість вивчити румунську мову на початковому рівні. Я працюю в школі, де діти вивчають українську мову як рідну, також у нас є двомовні класи І-ІІ ступенів. Усі предмети викладаються українською мовою. Тим, хто приїжджає з України було б краще записуватися до таких шкіл, де є діти української національності, тому що так діти краще взаємодіють і легше інтегруються.»

    На першому уроці вчителька Лариса Петрецька представила румунський алфавіт, привітання та знайомство, а відгуки не залишили себе довго чекати. Деталі подає депутат Микола-Мирослав Петрецький: «Ми навіть не очікували, що перший курс, який вже пройшов буде мати такий успіх. Ми поставили на нашій сторінці у Фейсбук і хочу сказати, що за перші дні відколи ми поставили вістку на нашу сторінку в Фейсбук, приблизно 25 тисяч осіб дивились. Ми не сподівалися, що такий успіх матиме перший урок. Думаємо, що люди далі будуть заінтересовані такими програмами, які корисні як для дітей, так і для дорослих.»

    Пані Ольга зі своїми дітьми Лучіаною та Роксоланою прибула до Румунії з Одеси та знайшли притулок у місті Клуж-Напока. Вони слухали перший урок румунської мови для українських переселенців, який транслювався Румунським суспільним телебаченням та поділилися своїми враженнями: «Ми дуже раді, що ми саме тут, саме в Румунії. Зараз мої діти навчаються в Трансільванія коледж (Transylvania College). Саме в цій школі були створені спеціальні групи для дітей українців, щоб вони не відставали від програми, там є три уроки, які проводять українські вчителі з різних міст України: з Маріуполя, з Києва, з Дніпра, з Одеси, тому ми дуже раді, що про нас турбуються. Також ми подивилися уроки румунської мови, які транслює суспільне телебачення для українських переселенців. Дякуємо ще раз за те, що Ви представляєте таку можливість вивчати румунську мову, бо вона нам дуже потрібна зараз для спілкування на вулиці, вдома, з новими знайомими, з новими друзями. Уроки дуже класні. Хотілося би по більше фраз, якими ми можемо спілкуватися. Ми дякуємо за такі можливості, які ви представляєте нашим дітям і безпосередньо нам дорослим.»

  • Уроки румунської мови для біженців з України

    Уроки румунської мови для біженців з України

    Від самого початку прибуття українських переселенців на територію Румунії через російське вторгнення в Україну, знавці української мови Румунії, етнічні українці, члени СУР та волонтери зустріли їх на пунктах пропуску, щоб допомогти їм всім необхідним, в тому числі з перекладом. Дотепер в Румунію в’їхало майже 900 тисяч українців, більшість з них транзитом до інших країн. Однак понад 80 тисяч українців, з яких 30 тисяч дітей, залишилося на території Румунії.

    Для полегшення адаптації до нового середовища, за підтримки Союзу українців Румунії з 6 травня у програмі «Телешкола» Румунського суспільного телебачення щоп’ятниці на каналі TVR2 транслюються уроки румунської мови для українських біженців під назвою «Румунська для українців». Уроки з навчання спілкування румунською мовою на початковому рівні (А1) ведуть вчительки Лариса Петрецька та Лоредана Лушкан, які викладають українську та румунську мови у cелі Вишня Рівна Марамороського повіту. Уроки проходять за методикою викладання румунської мови як іноземної.

    Голова СУР, депутат Микола-Мирослав Петрецький розповідає як Союз українців Румунії допомагає українським переселенцям легше та швидше адаптуватися до нових умов життя у новій країні: «З самого початку Союз українців Румунії у тісній співпраці, як з суспільним телебаченням, так і суспільним радіо інформував переселенців для того щоб українці, які тимчасового перебувають на території Румунії або проходять транзитом нашу країну, мали доступ до інформації українською мовою. Таким чином ще з перших днів війни члени СУР у співпраці з суспільним телебаченням передають новини з України три рази на день, вранці та після обіду. Звідси виникла ідея організувати уроки румунською мовою для дітей але і для дорослих. Відомий той факт, що уряд Румунії ще з перших днів прийняв конкретні заходи для того щоб допомогти учням ходити до школи та дорослим влаштуватися на роботу. Виникло питання мовного бар’єру для переселенців, тому з самого початку в майже всіх приміщеннях СУР у повітах Румунії організуємо курси румунської та англійської мов для того щоб українці які, тепер живуть на території Румунії, легше інтегрувалися. Однак, треба було організувати уроки і для тих людей, які не мають доступу до наших приміщень через велику відстань. Ми знайшли варіант, щоб викладачі української та румунської мов класів з українською мовою викладання, викладали уроки румунської мови. Було дуже важливо, щоб особи, які викладають уроки розуміли дуже добре румунську мову, але водночас щоб знали і українську мову, щоб знали як пояснювати дітям, але і дорослим. На перших уроках, які вже пройшли були представлені алфавіт та привітання. Я думаю, що ці уроки корисні для всіх. Я думаю, що вони корисні і для тих, які бажають вивчати українську мову. Для нас дуже приємно, що є така тісна співпраця з румунським суспільним телебаченням та суспільним радіо і я думаю, що це тільки початок того, що ми можемо робити для українських переселенців, які тимчасово живуть на території Румунії. Добре відомий той факт, що уряд Румунії підтримує українців. Я завжди казав, що немає повіту або особи, яка б не підтримувала Україну та український народ. Слід уточнити, що СУР також забезпечує всім учасникам у цій програмі «Телешкола» транспорт, проживання та харчування у Бухаресті під час зйомок. Сподіваємось що і надалі буде така відкритість всіх членів ради СУР, які як відомо, що ще з першого дня підтримували Україну та українських народ.»


    Директорка Восьмирічної школи у селі Вишня Рівна вчителька Лоредана Лушкан розповідає як допомагатимуть уроки румунської мови українським біженцям подолати мовний бар’єр: «Ми побачили в нашому регіоні, що українським дітям важко інтегруватися, оскільки вони не знають румунської мови. На пропозицію Союзу українців Румунії разом з пані вчителькою Ларисою Петрецькою ми вирішили протягнути їм руку підтримки і дати можливість вивчити румунську мову на початковому рівні. Я працюю в школі, де діти вивчають українську мову як рідну, також у нас є двомовні класи І-ІІ ступенів. Усі предмети викладаються українською мовою. Тим, хто приїжджає з України було б краще записуватися до таких шкіл, де є діти української національності, тому що так діти краще взаємодіють і легше інтегруються.»

    На першому уроці вчителька Лариса Петрецька представила румунський алфавіт, привітання та знайомство, а відгуки не залишили себе довго чекати. Деталі подає депутат Микола-Мирослав Петрецький: «Ми навіть не очікували, що перший курс, який вже пройшов буде мати такий успіх. Ми поставили на нашій сторінці у Фейсбук і хочу сказати, що за перші дні відколи ми поставили вістку на нашу сторінку в Фейсбук, приблизно 25 тисяч осіб дивились. Ми не сподівалися, що такий успіх матиме перший урок. Думаємо, що люди далі будуть заінтересовані такими програмами, які корисні як для дітей, так і для дорослих.»

    Пані Ольга зі своїми дітьми Лучіаною та Роксоланою прибула до Румунії з Одеси та знайшли притулок у місті Клуж-Напока. Вони слухали перший урок румунської мови для українських переселенців, який транслювався Румунським суспільним телебаченням та поділилися своїми враженнями: «Ми дуже раді, що ми саме тут, саме в Румунії. Зараз мої діти навчаються в Трансільванія коледж (Transylvania College). Саме в цій школі були створені спеціальні групи для дітей українців, щоб вони не відставали від програми, там є три уроки, які проводять українські вчителі з різних міст України: з Маріуполя, з Києва, з Дніпра, з Одеси, тому ми дуже раді, що про нас турбуються. Також ми подивилися уроки румунської мови, які транслює суспільне телебачення для українських переселенців. Дякуємо ще раз за те, що Ви представляєте таку можливість вивчати румунську мову, бо вона нам дуже потрібна зараз для спілкування на вулиці, вдома, з новими знайомими, з новими друзями. Уроки дуже класні. Хотілося би по більше фраз, якими ми можемо спілкуватися. Ми дякуємо за такі можливості, які ви представляєте нашим дітям і безпосередньо нам дорослим.»

  • Уроки румунської мови для українських переселенців

    Уроки румунської мови для українських переселенців

    З початку війни
    у сусідній країні до Румунії в’їхало
    понад 1,2 мільйона громадян України. Велика частина з них поїхала далі до західних
    країн, але багато
    хто знайшов прихисток саме в нашій країні. Їх підтримує румунська держава, яка
    покриває витрати на харчування та проживання, а також численні неурядові організації та
    державні установи, які надають їм необхідні послуги та організують чимало заходів,
    спрямованих на допомогу переселенцям, які висловили бажання оселитися в нашій
    країні.

    Однак, головним
    фактором для швидшої адаптації у новому середовищі являється вивчення мови.
    Навчаючись румунську мову переселенці, які приїхали до Румунії зможуть бути
    більш впевненими у власні сили, зможуть самі справитися з різними проблемами без
    того, щоб кожного разу просити допомоги з перекладом. Знання румунської мови
    може знизити рівень стресу та навіть може допомогти їм знайти місце праці. З
    огляду на це, багато неурядових організацій, державних установ, університетів, а також суспільне телебачення організують безкоштовні уроки румунської мови для українських вимушених переселенців.

    Інтенсивний
    курс румунської мови для українських переселенців почала організувати також
    Сучавська повітова служба з питань зайнятості. Курси почали 6 червня 2022 року в
    приміщенні цієї установи з групою переселенців, до якої входять 15 жінок з
    України. Деталі подає речник Сучавської повітової служби з питань зайнятості пані Анка
    Капверде: «Курсанти з України, які висловили своє бажання вивчати румунську мову,
    вже почали інтенсивний курс. Це другий тиждень, коли вони здобувають базове знання
    румунської мови. Всього – 15 курсантів, їм в середньому 40 років. Вони дуже
    зацікавлені, і я думаю, що в кінці вони отримають добрі результати, яких ми всі
    чекаємо, у тому сенсі, що вони здобудуть базове знання румунської мови, щоб
    мати можливість легше знайти роботу. Кілька роботодавці вже запропонували для них вакансії, але
    вони нам сказали, що переселенцям потрібно знати
    хоча б кілька базових виразів румунською мовою, щоб спілкуватися з колегами на роботі, інакше вони
    не зможуть працевлаштуватися. Я думаю, що курсанти зрозуміли цю річ, і тому вони з
    великим інтересом вчаться на курсах. Сподіваємось, що це не буде єдина
    група, яку ми організуємо. Ми задоволені результатами, які вони отримали за перші два тижні, і я
    думаю, що врешті-решт вони всі отримають диплом. Нам
    вдалося сформувати цю групу після 2 місяців консультування, яке ми проводили як
    в установах, куди біженці ходили за підтримкою з боку місцевої влади,
    так й на біржі праці, де у нас був спеціальний інформаційний стенд для
    біженців з України. Ми далі будемо сприяти біженцям з активними заходами, і
    сподіваємося, що отримані знання румунської мови
    у нашому центрі їм допоможуть.»

    ucra-ore-romana.png

    Вчителька української та румунської мов Делія Мартіняк з міста Сучава розповідає як проходять уроки румунської мови для українських
    переселенців: «Курс румунської мови був задуманий як варіант інтенсивного
    навчання
    румунської мови на початковому рівні (А1) та виключає елементарні поняття румунської граматики з
    наголосом на письмове та усне спілкування румунською мовою. Протягом одного
    місяця проходять щоденні зустрічі. За цей час курсанти повинні освоювати лексичний
    багаж, необхідний для базового рівня знання мови. Ініціатива щодо організації цих
    курсів з’явилася в результаті запитів українських переселенців, які шукають
    роботу, а також для їхньої соціальної інтеграції, оскільки мовний бар’єр є
    перешкодою у цьому сенсі. Група складається з 15 жінок, які походять з
    центральної та східної України із середньою та вищою освітою. Вони дуже
    сприйнятливі та мають великий інтерес до вивчення румунської мови, хоча для них
    це досить важко, з огляду на те, що
    українська та румунська мови входять до різних мовних сімей та використовують
    різні алфавіти. Зі мною зв’язалися представники Сучавської повітової служби
    зайнятості тому, що я маю право викладати румунську та українську мови.
    Цей факт допомагає встановити граматичні співвідношення для доброго розуміння
    механізмів румунської мови. Основна мета цих курсів допомогти українським
    переселенцям знайти роботу та швидше інтегруватися в румунське суспільство.»

    Пані Марія з Одеси, України вже вивчила кілька румунських виразів. Вона скаже чому вирішила брати участь в уроках румунської
    мови, організованих Сучавською повітовою службою зайнятості: «Буне зіуа. Нумеле
    меу есте Марія. Сунт дін Одеса, Україна. Я відвідую курси румунської мови,
    організовані Сучавським центром зайнятості. Я вирішила ходити на ці курси, тому
    що я хочу розуміти людей, які живуть у місті Сучава і також це підвищить мої
    шанси на знаходження роботи. Курси мені
    подобаються, особливо тим, що вчителька україномовна і вона може розповісти
    більше нюансів про мову, яку ми вивчаємо. На майбутнє я сподіваюся, що зможу
    повернутися до України найближчим часом, але поки що приходиться влаштовувати
    своє життя тут.»


    53-річна Жанна, вчителька за фахом, походить з міста Слов’янськ,
    України. Вона також вивчила декілька фраз румунською мовою: «Ме нумеск Жана. Єу сунт дін Україна,
    дін орашул Славянск. Єу сунт інвецетор. Єу ам 53 де ані. Я ходжу на курси вивчення
    румунської мови у центрі зайнятості, для того щоб адаптуватися для життя в місті Сучава, для того щоб знайти
    собі роботу на певний час, якщо я не
    зможу зараз повернутися в Україну в зв’язку з війною. Мені подобається заняття
    на курсі, це допомагає нам ознайомитися
    з багатьма словами, навчитися розмовляти, для того щоб спілкуватися з місцевими жителями, на ринку, в транспорті, в лікарні, на вулиці, для того
    щоб їх розуміти, а вони розуміли нас. Дякуємо за змогу вивчати румунську мову в місті Сучава.»

    Слід уточнити, що Румунія також забезпечує безкоштовний доступ до освіти
    усіх дітей-біженців з України. Близько 2650 учнів та дошкільнят-біженців з
    України подали заявки на зарахування до румунських шкіл та дитсадків, з них
    майже 2600 вже зараховані. Про це повідомив румунський міністр освіти Сорін
    Кимпяну.

  • Уроки румунської мови для українських переселенців

    Уроки румунської мови для українських переселенців

    З початку війни
    у сусідній країні до Румунії в’їхало
    понад 1,2 мільйона громадян України. Велика частина з них поїхала далі до західних
    країн, але багато
    хто знайшов прихисток саме в нашій країні. Їх підтримує румунська держава, яка
    покриває витрати на харчування та проживання, а також численні неурядові організації та
    державні установи, які надають їм необхідні послуги та організують чимало заходів,
    спрямованих на допомогу переселенцям, які висловили бажання оселитися в нашій
    країні.

    Однак, головним
    фактором для швидшої адаптації у новому середовищі являється вивчення мови.
    Навчаючись румунську мову переселенці, які приїхали до Румунії зможуть бути
    більш впевненими у власні сили, зможуть самі справитися з різними проблемами без
    того, щоб кожного разу просити допомоги з перекладом. Знання румунської мови
    може знизити рівень стресу та навіть може допомогти їм знайти місце праці. З
    огляду на це, багато неурядових організацій, державних установ, університетів, а також суспільне телебачення організують безкоштовні уроки румунської мови для українських вимушених переселенців.

    Інтенсивний
    курс румунської мови для українських переселенців почала організувати також
    Сучавська повітова служба з питань зайнятості. Курси почали 6 червня 2022 року в
    приміщенні цієї установи з групою переселенців, до якої входять 15 жінок з
    України. Деталі подає речник Сучавської повітової служби з питань зайнятості пані Анка
    Капверде: «Курсанти з України, які висловили своє бажання вивчати румунську мову,
    вже почали інтенсивний курс. Це другий тиждень, коли вони здобувають базове знання
    румунської мови. Всього – 15 курсантів, їм в середньому 40 років. Вони дуже
    зацікавлені, і я думаю, що в кінці вони отримають добрі результати, яких ми всі
    чекаємо, у тому сенсі, що вони здобудуть базове знання румунської мови, щоб
    мати можливість легше знайти роботу. Кілька роботодавці вже запропонували для них вакансії, але
    вони нам сказали, що переселенцям потрібно знати
    хоча б кілька базових виразів румунською мовою, щоб спілкуватися з колегами на роботі, інакше вони
    не зможуть працевлаштуватися. Я думаю, що курсанти зрозуміли цю річ, і тому вони з
    великим інтересом вчаться на курсах. Сподіваємось, що це не буде єдина
    група, яку ми організуємо. Ми задоволені результатами, які вони отримали за перші два тижні, і я
    думаю, що врешті-решт вони всі отримають диплом. Нам
    вдалося сформувати цю групу після 2 місяців консультування, яке ми проводили як
    в установах, куди біженці ходили за підтримкою з боку місцевої влади,
    так й на біржі праці, де у нас був спеціальний інформаційний стенд для
    біженців з України. Ми далі будемо сприяти біженцям з активними заходами, і
    сподіваємося, що отримані знання румунської мови
    у нашому центрі їм допоможуть.»

    ucra-ore-romana.png

    Вчителька української та румунської мов Делія Мартіняк з міста Сучава розповідає як проходять уроки румунської мови для українських
    переселенців: «Курс румунської мови був задуманий як варіант інтенсивного
    навчання
    румунської мови на початковому рівні (А1) та виключає елементарні поняття румунської граматики з
    наголосом на письмове та усне спілкування румунською мовою. Протягом одного
    місяця проходять щоденні зустрічі. За цей час курсанти повинні освоювати лексичний
    багаж, необхідний для базового рівня знання мови. Ініціатива щодо організації цих
    курсів з’явилася в результаті запитів українських переселенців, які шукають
    роботу, а також для їхньої соціальної інтеграції, оскільки мовний бар’єр є
    перешкодою у цьому сенсі. Група складається з 15 жінок, які походять з
    центральної та східної України із середньою та вищою освітою. Вони дуже
    сприйнятливі та мають великий інтерес до вивчення румунської мови, хоча для них
    це досить важко, з огляду на те, що
    українська та румунська мови входять до різних мовних сімей та використовують
    різні алфавіти. Зі мною зв’язалися представники Сучавської повітової служби
    зайнятості тому, що я маю право викладати румунську та українську мови.
    Цей факт допомагає встановити граматичні співвідношення для доброго розуміння
    механізмів румунської мови. Основна мета цих курсів допомогти українським
    переселенцям знайти роботу та швидше інтегруватися в румунське суспільство.»

    Пані Марія з Одеси, України вже вивчила кілька румунських виразів. Вона скаже чому вирішила брати участь в уроках румунської
    мови, організованих Сучавською повітовою службою зайнятості: «Буне зіуа. Нумеле
    меу есте Марія. Сунт дін Одеса, Україна. Я відвідую курси румунської мови,
    організовані Сучавським центром зайнятості. Я вирішила ходити на ці курси, тому
    що я хочу розуміти людей, які живуть у місті Сучава і також це підвищить мої
    шанси на знаходження роботи. Курси мені
    подобаються, особливо тим, що вчителька україномовна і вона може розповісти
    більше нюансів про мову, яку ми вивчаємо. На майбутнє я сподіваюся, що зможу
    повернутися до України найближчим часом, але поки що приходиться влаштовувати
    своє життя тут.»


    53-річна Жанна, вчителька за фахом, походить з міста Слов’янськ,
    України. Вона також вивчила декілька фраз румунською мовою: «Ме нумеск Жана. Єу сунт дін Україна,
    дін орашул Славянск. Єу сунт інвецетор. Єу ам 53 де ані. Я ходжу на курси вивчення
    румунської мови у центрі зайнятості, для того щоб адаптуватися для життя в місті Сучава, для того щоб знайти
    собі роботу на певний час, якщо я не
    зможу зараз повернутися в Україну в зв’язку з війною. Мені подобається заняття
    на курсі, це допомагає нам ознайомитися
    з багатьма словами, навчитися розмовляти, для того щоб спілкуватися з місцевими жителями, на ринку, в транспорті, в лікарні, на вулиці, для того
    щоб їх розуміти, а вони розуміли нас. Дякуємо за змогу вивчати румунську мову в місті Сучава.»

    Слід уточнити, що Румунія також забезпечує безкоштовний доступ до освіти
    усіх дітей-біженців з України. Близько 2650 учнів та дошкільнят-біженців з
    України подали заявки на зарахування до румунських шкіл та дитсадків, з них
    майже 2600 вже зараховані. Про це повідомив румунський міністр освіти Сорін
    Кимпяну.

  • Курси анімації для дітей

    Курси анімації для дітей

    Румунський анімаційний фільм бере свій початок з
    журналістської графіки. Всі великі творці анімаційних фільмів у Румунії
    походять з-поміж карикатуристів. Якщо протягом початкового періоду 1920-1948 років,
    румунська мальована анімація пишалася кілька іменами, серед яких Аурел
    Петреску, найплідніший карикатурист, який зробив 11 мультиплікаційних фільмів
    визнаних тогочасною пресою, а також понад 70 інших мальованих анімацій,
    більшість з них реклами, однак після появи малюнків карикатуриста Йона
    Попеску-Гопо, румунська графічна анімація зазнала великої слави.


    У 1964 році в нашій країні була заснована анімаційна
    студія Animafilm («Анімафільм»), що завдячується численним нагородам,
    отриманими Йоном Попеску-Гопо на міжнародних фестивалях. За короткий час «Анімафільм»
    став надійним брендом, випускаючи приблизно 60 анімаційних фільмів на рік, які принесли
    понад 40% доходів від експорту у доларах для Румунії. Смерть Гопо в 1989 році
    означає кінець румунської анімації.


    Бажаючи перезапустити двигуни анімації, вчитель графіки
    Лівіу Акасандрей заснував анімаційну студію «2D», яка адресується дітям. Лівіу
    Акасандрей розповів про цю студію: «Я намагався відновити цю анімаційну студію,
    бо побачив, що багато дітей, як до речі і тепер, дуже захоплюються тим, що
    означає анімація, манга, аніме, і я якось звідси почав. Я хотів допомогти їм
    краще зрозуміти, що означає мальована анімація. Ця галузь набагато складніша
    ніж комп’ютерна анімація. Анімаційна студія «2D» була заснована, щоб допомогти учням навчитися цифровому
    мистецтву та зрозуміти поняття 2D-анімації. Після завершення кожного модуля, тобто
    після проходження трьох етап, якщо вони хочуть далі займатися анімацією, вони можуть
    працювати зі мною у різних проєктах.»




    Лівіу Акасандрей також знайомить своїх учнів з елементами
    сценографії, тексту, зображення, необхідними для створення анімаційного фільму,
    а зацікавлених учнів не мало: «Тепер я більше працюю за допомогою Інтернету з учнями
    по групах з трьома або чотирма учнями, але у мене є й клас з 30 учнями, з якими
    я працюю. Вони продовжують приходити, бо їм дуже подобаються ці курси. У одних
    з них немає таланту, успадкованого від батьків, вони не походять із художньої
    школи, але їм дуже цікаво. І це прекрасна річ для мене, коли я бачу, що є
    особи, які ще цікавляться 2D-анімацією. І це стається не лише в Бухаресті, я також в
    Тімішоарі, де мої уроки відвідали 27 учнів. Я дав собі справи, що
    2D-анімація ще користується попитом, і це дуже добре.»


    Курс охоплює три тематичні модулі. Однак, учні повинні
    бажати працювати. Лівіу Акасандрей: «Вони повинні працювати й вдома не лише під
    час уроків, щоб отримати ще більше досвіду. Окремі діти мають схильність до
    малювання, їм подобається працювати, але анімацію починають з нуля. Анімація
    набагато складніша ніж комп’ютерна графіка, де робиться цифровий малюнок, композиція.
    Анімація вимагає більшу кількість малюнків, більшої творчості, більшої уваги.
    Але нинішні діти швидко пристосовуються до нового, вони дуже легко вчаться.»


    Ми дізналися від Лівіу Акасандрея, що, окрім праці на планшеті, учням важливо зрозуміти, як розвинулася ідея анімації: «Тепер я
    працюю з ними на графічному планшеті, кожен має планшет або працює в майстерні,
    інші працюють в Інтернеті, але я працюю з ними за традиційним форматом, щоб краще
    пояснити їм як виникла анімація. Вона з’явилася за допомогою фотографії.
    Насправді, анімацію видумав бельгійський вчитель, який хвилину дивився на сонце
    і потім перевів погляд на іншу поверхню, і на хвилину перед очима з’явилися
    кілька жовтих крапок, які згодом зникли. Він зрозумів, що коли уважно на щось
    дивишся, створюєш маленьку анімацію. Так почалася анімація, яка розвинулась за
    допомогою фотографії аж до цього цифрового формату.»




    Лівіу Акасандрей розглядає цю студію як стартову площадку
    для працьовитих і талановитих учнів: «Ця
    анімаційна студія не лише готує учнів. Я намагаюся заохочувати їх долучитися до
    різних проєктів. Тих, хто я вважаю дуже добрими, я запрошую працювати зі мною в
    цій студії, яка подібна до студії 1992 року, де працювали талановиті люди, які
    фактично робили анімаційні фільми та брали участь у різних фестивалях анімаційного
    кіно. Не йде мова лише про курси, я намагаюся просувати дітей, тому що
    розвиватися самостійно дуже важко, і тоді краще працювати в групі. Легше вчитися!»


    Ми з оптимізмом чекаємо на нові румунські анімаційні
    фільми після майже 20-річної перерви.

  • Програма «Школа після школи» в Румунії

    Програма «Школа після школи» в Румунії






    Крім суєти і хвилювання, властивих кожному новому початку, новий
    навчальний рік в
    Румунії, зазвичай супроводжується насущними проблемами. З однією із них стикаються
    більшість
    батьків, а саме: де і з ким їх дитина буде проводити час після уроків до приходу батьків з роботи? Дехто з них покладається на няню або на бабусь і дідусів, інші користуються
    послугами
    груп продовженого дня, або так званої «школи після школи»






    Ці послуги, однак є чисто індивідуальними
    рішеннями і коштують іноді більше, ніж може собі дозволити людина з середніми
    доходами. І все це відбувається попри те, що в законі про освіту, прийнятому в
    2011 році, в статті 58-й, передбачено, що всі навчальні заклади Румунії можуть проводити
    програму «Школа після школи». Відповідно до закону, ця програма, державна, а не
    приватна, була задумана з тим, щоб надати дітям можливість зробити домашні
    завдання, щоб вони отримали додаткову допомогу з придбання знань, а також гарячу
    їжу, тим самим сприяючи включно й вирішенню проблеми зростання кількості дітей,
    які не відвідують школу, а також надаючи
    підтримку неблагополучним сім’ям. Хоча на папері все виглядає чудово,
    насправді, ця програма і правові положення, що стосуються її ніколи не
    застосовувалися.




    Це спонукало неурядову організацію «Human
    Catalyst» ініціювати дослідження з метою з’ясувати, як може бути впроваджена програма
    «Школа після школи» в навчальних закладах Румунії. Говорить Лаура Марін, голова
    «Human Catalyst». «Теоретично кожна школа робить аналіз потреб, констатує
    конкретні потреби учнів з доповнення знань, здобутих на звичайних уроках. На
    основі виявлених потреб, школа пропонує ряд заходів, які мають бути проведені після
    звичайних уроків або до них. Що стосується фінансування цієї програми то як в
    статті закону, так і в його методології вказано чотири види джерел: місцеві
    органи влади, спонсорська допомога, інші джерела фінансування, такі як
    європейські фонди, і навіть кошти з державного бюджету для дітей вразливих груп
    населення. Крім цього згадується й можливість внесків батьків.»




    Таким чином можуть бути вирішені не лише
    проблеми зростання кількості дітей, які не відвідують школу, а й інші проблеми,
    з якими стикаються сім’ї з малорозвинутих районів, які були виявлені організацією
    «Human Catalyst» упродовж дослідження. Лаура Марін: «З огляду на те, що в
    сільській місцевості рівень бідності утричі вищий, ніж в містах, подумайте про побічні
    ефекти бідності: низький рівень освіти в сім’ї, неадекватні умови для життя і
    навчання дитини тощо. Діти живуть з батьками в одній кімнаті або в халупі
    зліплений з різних матеріалів, без електрики, не мають стола для домашніх
    завдань, полиць для зберігання книг або навчальних підручників. Можна уявити
    собі, що означає для такої дитини зробити домашнє завдання. Де вдома? З ким?
    Чим? Програма «Школа після школи» була дуже добре обдумана. В її розробці взяли
    участь експерти в галузі освіти і вона не припускає лише виконання домашніх завдань
    в школі. Може включати в себе зустрічі з батьками, діяльності з метою
    особистого розвитку дитини, надання медичних знань, спортивні заняття або інші
    види діяльності, які розвивають дитину. Усе що не вдалося зробити на уроках
    можна завершити за допомогою таких програм.»





    Згідно з дослідженням «Human Catalyst» менше
    15% дітей з малозабезпечених сімей отримують додаткову освітню підтримку і надається
    вона найчастіше іншими НУО, а не державою. І все це відбувається в той час як
    близько 300.000 учнів навчаються в неблагополучних навчальних закладах початкової
    та середньої освіти Румунії з високим рівнем прогулів або небажаючих йти до
    школи. Водночас, за даними Євростату, рівень невідвідуваності шкіл у 2015 році
    був 15% від загальної кількості учнів, на шість процентних пунктів вище
    середнього показника по ЄС. Але не тільки батьки та діти з бідних сімей
    стикаються з проблемою позашкільного часу. Анемарі Некшулеску є директором
    програми «Habitat for Humanity-Румунія» та має сина в четвертому класі, якому програма
    «Школа після школи» значно б допомогла. «Ми ще з нульового класу платимо
    сусідці, щоб вона взяла дитину зі школи. Але в цьому році, з огляду на свій
    вік, а дитина вже в четвертому класі, сусідка більше не здатна впоратися з ним
    і допомогти у виконанні домашніх завдань. Ми були змушені записати його в приватну
    групу продовженого дня. Багато мам не в змозі отримати допомоги від розширеної
    сім’ї, вони навіть звільняються з роботи, тому що неможливо отримувати зарплату
    в розмірі 700-800 леїв на місяць і платити стільки ж за групу продовженого дня.
    Бувають, також, випадки, коли деякі матері не можуть повернутися до роботи,
    тому що не мають на кого залишити дитину вдома.»





    З дослідження, проведеного організацією «Human Catalyst» випливає,
    що основною причиною невпровадження програми «Школа після школи» є фінанси.
    Намагаючись з’ясувати, чому виникають ці фінансові перешкоди, організація звернулася
    за поясненнями до Міністерства фінансів і Міністерства освіти. Лаура Марін. «Перша
    відповідь прийшла від Міністерства фінансів, в якій зазначається, що хоча в
    Законі про освіту з 2011 року та в методології його застосування є такі
    положення, Міністерство освіти ніколи не просило додаткових коштів для
    фінансування цієї програми. Мінфін не може виділити кошти якщо, цього не вимагає
    Міністерство освіти.»





    Пізніше після наполегливих зусиль і зустрічей з
    міністрами освіти останніх двох років, представники громадянського суспільства
    добилися певного успіху. Міністерство освіти оголосило про намір включити в
    державний бюджет на 2017 рік програму «Школа після школи» для 50 шкіл. «На
    основі вдосконаленої методології «Школа після школи» в проекті витрат на 2017
    фінансовий рік, тобто з другої половини навчального року, буде передбачено
    здійснення програми «Школа після школи» в 50 школах, в яких діти отримають і гарячу їжу»,
    – сказала Моніка Анісіє держсекретар у міністерстві освіти. Іншими
    джерелами фінансування програми можуть стати структурні фонди ЄС, які мають
    доступні лінії фінансування для задоволення соціально-освітніх потреб шкіл.