Tag: уряд

Однією з глибоко негативних дат у сучасній румунській історії є 6 березня 1945 року. Того дня під тиском радянського емісара Андрія Вишінського було встановлено уряд, сформований Національним демократичним фронтом, альянсом на чолі з Румунською комуністичною партією, уряд під головуванням юриста Петру Грози. Уряд Грози, якого історики вважають найбільш токсичним урядом, несе відповідальність за радянізацію Румунії, перетворення її в економічному, політичному, соціальному та культурному плані з вільної та демократичної країни на репресивну та тоталітарну. Завдяки вжитим заходам уряд Грози націоналізував засоби виробництва, різноманітні об’єкти та приватні будинки, вніс зміни до законів, які стосувалися функціонування економічних одиниць, скасував політичні партії та полегшив для судової системи ув’язнення сотень тисяч невинних людей.

У лютому 1945 року групи комуністів розпочали акції протесту проти уряду на чолі з генералом Ніколає Редеску, щоб дестабілізувати його і створити штучну кризу. Погіршення політичного клімату в той час описав у 1976 році Костянтин Вішояну, міністр закордонних справ у тому уряді, в ефірі Радіо Свобода. Вішояну нагадав про те, як Андрій Вишінський змусив короля Міхая І відправити у відставку Редеску: «У такій атмосфері і посеред усієї цієї метушні 26 лютого 1945 року Вишінський прибув до Бухареста. Радянське посольство повідомило мене, тодішнього міністра закордонних справ Румунії, що пан Вишінський бажає бути прийнятим королем наступного дня. Хоча це було неправильно сформульоване прохання, я порадив королю прийняти його. Наступного дня відбулася перша аудієнція Вишінського у короля, в якій брав участь і я. Вишінський почав пояснювати свою думку про ситуацію Румунії на той момент, говорячи всілякі неправдиві речі: що уряд був недостатньо демократичним, що він не контролював маси громадян, що він не робив достатньо, щоб заспокоїти напруженість. Все це були лише вигадки, але його теза полягала в тому, що уряд був недостатньо демократичним і його потрібно було змінити. Він зажадав від короля якнайшвидше замінити уряд Редеску. Ця перша аудієнція пройшла в цивілізованому тоні».

Король намагався відкласти в часі заміну Редеску. Але Вишінський не бажав чекати. Відбувся другий, менш люб’язний візит, описаний Костянтином Вішояну: «27 лютого Вишінський знову попросився на прийом до короля. Я також був присутній на цій аудієнції. Тон Вишінського став більш брутальним, і він заявив від імені свого уряду, що ситуація, яка склалася, не може продовжуватися. <Ваша Величність повинна терміново втрутитися і покласти край цьому нестерпному стану речей, встановивши більш демократичний уряд>. Він навіть вимагав, щоб король негайно наказав Редеску піти у відставку і встановити більш демократичний уряд. Король пояснив йому, що уряд є максимально демократичним, оскільки складається з представників найважливіших партій, в тому числі комуністів, і що його підтримує весь румунський народ. Вишінський відповів королю, що уряд Редеску не є демократичним, не наводячи жодних аргументів».

Третя аудієнція Вишінського у короля стала початком кінця румунської демократії. Костянтин Вішояну: «Наступного дня, 28 лютого, Вишінський попросив нової аудієнції у короля о 15.30. Я знову був присутній на зустрічі. Цього разу тон Вишінського був надзвичайно агресивним. Він сказав: «Я прийшов, щоб почути рішення Вашої Величності». Король відповів, що він поінформував уряд про бажання радянського представника і що зараз відбуваються переговори з представниками партій. Вишінський сказав: «Цього недостатньо, я вважаю, що уряд Редеску є фашистським урядом і повинен бути ліквідований». Він почав погрожувати, кажучи, що ситуація дуже серйозна і що новий уряд має бути встановлений до 18:00, тобто за дві години. Він встав, стукнув кулаком по столу, грюкнув дверима так голосно, що аж штукатурка навколо них тріснула. Так закінчилася третя аудієнція, на якій я намагався пояснити Вишінському, що король не може відправити уряд у відставку, не порадившись з головами партій, які його складають. Вишінський з фальшивою ввічливістю відповів, що він прийшов не до міністра закордонних справ, а до короля. Ми також поінформували британських і американських представників про позицію радянського представника, оскільки Вишінський виступав від імені Союзної контрольної комісії, до складу якої входили союзні держави. На жаль, політика, яку проводили в той час американці і британці, не дуже допомогла».

Призначення Петру Грози на чолі уряду, якого підтримували комуністи, було ціною уникнення кровопролиття. Але це був також момент, коли 9 березня 1945 року румунська адміністрація повернулася до Північної Трансільванії, території, переданої Угорщині в 1940 році в результаті Віденського диктату.

ВИБОРИ – Центральне виборче бюро Румунії сьогодні розглядає документи кандидатів у президенти, подані прозахідним мером Бухареста Нікушором Даном та антизахідним екстремістом Келіном Джорджеску. Члени ЦВБ розглядають зокрема велику кількість звернень про відхилення кандидатури Джорджеску на підставі того, що його заяви і поведінка несумісні з найвищою посадою в державі. Рішення, яке Центральне виборче бюро прийме сьогодні, про прийняття або відхилення кандидатури, може бути оскаржене в Конституційному суді протягом доби, а протягом наступних 48 годин КСР повинен прийняти остаточне рішення, яке не може бути оскаржене в жодній іншій судовій інстанції. У суботу судді Конституційного суду відхилили скарги, подані проти кандидатури Келіна Джорджеску на президентських виборах 2025 року. Джерела в КСР стверджують, що скарги не мають підстав, оскільки без рішення ЦВБ не існує офіційної кандидатури для участі в перегонах. У неділю свою кандидатуру офіційно висунув і колишній лідер лібералів Крін Антонеску, якого підтримує чинна керівна коаліція “Румунія вперед”. Кандидатури на президентських виборах, які пройдуть 4 та 18 травня, можуть бути зареєстровані до суботи 15 березня. У грудні минулого року Конституційний суд Румунії скасував президентські вибори на підставі того, що весь виборчий процес був спотворений на користь незалежного екстреміста Келіна Джорджеску.

УКРАЇНА – Міністерство закордонних справ Румунії засудило масовані удари російських військ по містах Донецької області та наголосило на серйозності наслідків цих дій для українського цивільного населення та інфраструктури. МЗС Румунії підтвердило важливість «твердої і безперервної» підтримки України з огляду на необхідність підтримки її опору і самооборони перед обличчям російської агресії. «Міністерство закордонних справ Румунії рішуче засуджує жахливі масовані атаки російських безпілотників минулої ночі над Україною, націлені на Донецьку область. Незаконна війна Росії проти України включає в себе систематичні удари по цивільному населенню та цивільній інфраструктурі. Рішуча підтримка опору і самооборони України залишається вкрай важливою», – йдеться в повідомленні МЗС Румунії, розміщеному в X. Нагадаємо, що 5 березня міністри закордонних справ Румунії та України, Еміль Гурезяну та Андрій Сибіга провели телефонну розмову. Глава МЗС Румунії підтвердив тверду та багатовимірну підтримку України. Міністри домовилися про подальші спільні кроки для посилення координації дій. «Співпраця між Румунією та Україною має важливе значення для безпеки та стабільності в регіоні», – йдеться у дописі МЗС Румунії в мережі Х.

АВТОПАРК – Програма «Rabla (Автобляха) – 2025», була винесена на громадське обговорення на сайті Міністерства навколишнього середовища Румунії. За утилізацію вживаного транспортного засобу заявник отримує екологічний ваучер в розмірі 7 000 леїв (1 400 євро) за мотоцикл, 10 000 леїв (2 000 євро) за автомобіль з двигуном внутрішнього згоряння або гібридним двигуном, 13 000 леїв (2 600 євро) за автомобіль з гібридним двигуном або електричним з можливістю підзарядки і 25 500 леїв (5 100 євро) за електрокар. Спеціалізована преса зазначає, що ці суми не змінилися з минулого року, коли вартість ваучерів знизилася, а кількість реєстрацій електромобілів зменшилася. Румунська асоціація автовиробників та імпортерів висловила свою незгоду з новим керівництвом з фінансування і, зокрема, з сумами, виділеними для електромобілів, на тій підставі, що це ризикує ще більше сповільнити перехід на цей тип транспортних засобів.

ДОВКІЛЛЯ – Найближчими днями у румунському парламенті розпочнуться дискусії у профільних комітетах щодо розробки Екологічного кодексу Румунії. Очікується, що в них візьмуть участь керівники відповідних установ, бізнесмени, представники неурядових організацій та науковці. За словами представників влади, хоча наразі існує понад 200 нормативно-правових актів у цій сфері, проблеми, пов’язані з охороною довкілля, є величезними, і Румунія потребує законодавства, яке пропонує конкретні рішення.

НІМЕЧЧИНА – Німеччина пройшла вирішальний етап у формуванні уряду в суботу, менш ніж через два тижні після федеральних виборів, на яких перемогли консерватори, а соціал-демократи нинішнього канцлера Олафа Шольца отримали найгірший результат за останні 38 років. Обидві партії оголосили, що досягли принципової домовленості і новий канцлер Фрідріх Мерц планує сформувати уряд до Великодня. Він планує масові інвестиції для відродження та переозброєння найбільшої економіки Європи. Співголова соціал-демократів Ларс Клінгбейль заявив, що його партія прийняла пропозицію консерваторів щодо посилення прикордонного контролю і домоглася успіху в проштовхуванні вимоги про підвищення мінімальної погодинної заробітної плати. Очікується, що майбутній уряд запозичить сотні мільярдів євро, в основному для армії, і відмовиться від обмежувальних фіскальних правил в рамках радикальної зміни політики, включаючи внесення поправок до Конституції, відзначають інформаційні агентства.

ЄС-США – «Сполучені Штати, безумовно, є союзником» Європейського Союзу, незважаючи на нещодавні словесні атаки президента США Дональда Трампа. Про це заявила в неділю президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Як повідомляє AFP, вона сказала, що Європа повинна посилити свої оборонні зусилля. Лідер Білого дому нещодавно погрожував Європі тарифами, ініціював зближення з президентом Росії Володимиром Путіним, що викликає занепокоєння в Україні та ЄС, і поставив під сумнів американський захист європейців у НАТО. «Ми союзники (з американцями), але це означає, що всі союзники повинні виконувати свої обов’язки», – підкреслила президентка Єврокомісії. У цьому контексті вона привітала підтримку главами держав і урядів ЄС її плану «Переозброєння Європи», який має дозволити зібрати до 800 мільярдів євро для інвестицій в європейську оборону, як того вимагають Сполучені Штати.

ГАЗА – Провідні європейські країни заявили, що підтримують план відновлення Гази, на суму 53 мільярди доларів і дозволить уникнути виселення палестинців з цієї території. Про це повідомляє ВВС. План, розроблений Єгиптом і підтриманий арабськими лідерами, був відкинутий Ізраїлем і президентом США Дональдом Трампом, який виклав власне бачення перетворення сектора Газа на «Рив’єру Середнього Сходу». У суботу міністри закордонних справ Франції, Німеччини, Італії та Великобританії привітали єгипетський план, який передбачає відбудову Гази за п’ять років, назвавши його реалістичним. У своїй заяві вони зазначили, що ця пропозиція обіцяє “швидке і стійке поліпшення катастрофічних умов життя” для жителів Гази. Згідно з планом, Газою тимчасово керуватиме комітет незалежних експертів, а на території будуть розміщені міжнародні миротворці. Підтриманий арабами план щодо майбутнього Гази є альтернативою ідеї Трампа про захоплення території США і виселення всього населення.

ТЕНІС – Румунка Жаклін Крістіан в неділю вийшла до третього кола тенісного турніру WTA 1000 в Індіан-Веллсі (Каліфорнія, США), загальний призовий фонд якого становить близько 9 мільйонів доларів. У трисетовому поєдинку здолала канадійку Лейлу Фернандес. У наступному раунді Жаклін Крістіан зіграє з італійкою Жасмін Паоліні. Інша румунка, Сорана Кирстя у трьох сетах зазнала поразки від американки Емми Наварро.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Парламент Румунії  на пленарному засіданні у середу ввечері прийняв законопроєкти про державний бюджет та бюджет державного соціального страхування на 2025 рік. Бюджет базується на економічному зростанні у 2,5% та дефіциті бюджету у 7% ВВП, що, за словами міністра фінансів Танцоша Барни, відповідає умовам підтримки розвитку через рекордні інвестиції, забезпечення виплати зарплат та пенсій, захисту вразливих верств населення та відновлення рівноваги у фінансах країни.

УРЯД – Коаліційний уряд провів сьогодні своє перше засідання після прийняття цьогорічного державного бюджету. На порядку денному кабінету міністрів було затвердження кількох інвестиційних проєктів, спрямованих на “зелений” перехід, вартістю майже 90 мільйонів леїв (близько 18 мільйонів євро), обговорення цьогорічних пріоритетів у рамках Програми місцевого розвитку ім. Ангела Саліньї, а також затвердження формули розрахунку мінімальної базової заробітної плати, з урахуванням тенденцій інфляції та продуктивності праці, відповідно до положень європейською директиви у цій галузі. З початку року мінімальна заробітна плата брутто в Румунії становить 4050 леїв (близько 810 євро), а нова формула розрахунку має забезпечити передбачуваність динаміки доходів працівників.

СКОРОЧЕННЯ – Чисельність парламентських державних службовців буде скорочена на 400 посад після того, як Палата депутатів, нижня плата румунського парламенту, схвалила в середу рішення про реорганізацію свого робочого апарату. Скорочення будуть проведені від Канцелярії голови Палати депутатів та офісів членів Постійного бюро до різних департаментів та управлінь палати. За словами керівництва Палати депутатів, скорочення на 240 посад призведе до щорічної економії в розмірі 35 мільйонів леїв (близько 7 мільйонів євро). Нещодавно Сенат прийняв аналогічне рішення про скорочення майже 200 посад, незважаючи на протести з боку працівників. Керівна коаліція посилається на необхідність скорочення витрат з метою обмеження бюджетного дефіциту, в той час як опозиція критикує відсутність прозорості та порушення законодавства.

ІМПІЧМЕНТ – У середу ввечері Партія молодих людей, яка щойно увійшла до парламенту, з третьої спроби зареєструвала в парламенті пропозицію про усунення президента Клауса Йоганніса з поста в порядку імпічменту. Цей крок був зроблений після двох невдалих спроб внести це питання до порядку денного парламенту через процедурні недоліки. Якщо цього разу всі юридичні процедури будуть дотримані, керівництво парламенту скличе спільне пленарне засідання обох палат для голосування. 21 грудня минулого року мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін Клауса Йоганніса, але після скасування президентських виборів його перебування на чолі країни було продовжено до обрання нового глави держави.

ВІЗИТ – Румунія продовжить надавати всю необхідну підтримку як країна, що приймає Бойову групу НАТО в Румунії, –  сказав у четвер міністр оборони Ангел Тилвер французькому міністру з європейських справ Бенджаміну Хаддаду. Переговори в Бухаресті були зосереджені на співпраці в рамках НАТО, зокрема на посиленні Бойової групи НАТО в Румунії, де Франція є рамковою країною. У середу Бенджаміна Хаддада також прийняв міністр закордонних справ Еміль Гурезяну. Французький міністр перебував з дводенним візитом у Бухаресті, щоб висловити солідарність своєї країни з Румунією, яка зазнає іноземного кібернетичного втручання у внутрішні справи. Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ Франції. Французька служба з питань захисту від іноземних цифрових перешкод – VIGINUM, стверджує у звіті, який цитує паризький кореспондент Радіо Румунія, що такі дії порушили нормальний перебіг президентських виборів в Румунії наприкінці минулого року.

РАБСТВО – Іспанська поліція звільнила 52 громадян Румунії, яких утримували в напіврабстві на плантації в регіоні Севільї. Умови, в яких вони жили і працювали, були описані владою як такі, що “важко собі уявити”. Відповідальне угруповання складалася з чотирьох румунів і займалося залученням громадян Румунії до сільськогосподарських робіт, переважно для збору апельсинів і оливок. Підозрювані вербували працівників за допомогою оголошень, розміщених у соціальних мережах, обіцяючи високий заробіток, пристойне житло та безкоштовний транспорт. Після прибуття до Іспанії у них конфіскували документи, що посвідчують особу, під приводом укладання договору про надання соціальних послуг, хоча розслідування виявило, що жоден із 52 румунів не був зареєстрований для отримання цих пільг. Заробітна плата, яку вони отримували, також була набагато нижчою за обіцяну, оскільки румуни працювали від світанку до заходу сонця. Особи виправдовували зменшену суму необхідністю покрити борги робітників за житло і транспорт. Жертвам погрожували насильством, якщо вони звертатимуться до органів влади. Члени угруповання були заарештовані співробітниками поліції в Андалусії, а 52 жертви зараз перебувають під захистом іспанських соціальних служб.

РОБОТА – Румуни є одними з найбільш працьовитих громадян Європи. Принаймні це випливає з опублікованого сьогодні дослідження Євростату. Таким чином Бухарест та навколишній повіт Ільфов має найвищий показник інтенсивності праці серед усіх європейських регіонів. За ними йдуть Зальцбург і Тіроль в Австрії з аналогічними показниками, Братислава в Словаччині, а на п’ятому місці знову північно-східний регіон Румунії, де лише 1,7% домогосподарств мають низьку інтенсивність праці. Інтенсивність праці визначається кількістю годин, фактично присвячених роботі. Дані Євростату також показують, що найвищий показник низької інтенсивності праці спостерігається в домогосподарствах на французьких територіях за межами континентальної Європи, у Французькій Гвіані та Реюньйоні. У Французькій Гвіані, наприклад, майже 42% домогосподарств мають цю характеристику. За нею йдуть два регіони в Німеччині, такі як Бремен, з майже 23%, а також регіони в Бельгії та Італії з аналогічними показниками.

ПРАВОСУДДЯ – Дві медсестри постали перед судом у справі про пожежу, що спалахнула в листопаді 2020 року у відділенні анестезії та інтенсивної терапії П’ятра-Нямецької повітової лікарні швидкої допомоги, в результаті якої загинули дев’ять осіб. Їм були пред’явлені звинувачення у необережному знищенні або пошкодженні майна, що призвело до катастрофи, і недотриманні правил охорони здоров’я та безпеки на робочому місці. Дві медсестри нібито не вжили необхідних заходів, щоб винести з палати або загасити свічку, що горіла на тумбочці пацієнта, який перебував в агонії. Цим вони нібито порушили низку правил охорони здоров’я та безпеки праці, пожежної безпеки та належної практики надання медичної допомоги.

ФЕЙК – Міністерство національної оборони Румунії спростовує повідомлення в ЗМІ про те, що кілька солдатів Сил спеціальних операцій брали участь у приватних охоронних місіях в Африці. Жоден румунський військовослужбовець не брав за власний рахунок для участі в таких місіях, – повідомив інтернет-виданню PressOne речник міністерства генерал-майор Константін Спину. Він зазначив, що в період 2022-2024 років лише один військовослужбовець Сил спеціальних операцій перебував у неоплачуваній відпустці з об’єктивної причини, не пов’язаної з темою статті. За даними вищезгаданого видання, у 2023 році Хораціу Потра, найманець з оточення кандидата в президенти сувереністів Келіна Джорджеску, нібито взяв близько 1 000 румунів воювати в Конго, в тому числі десятки солдатів з елітних структур, резервістів зі спецпідрозділів, колишніх комбатантів Французького легіону, співробітників спецслужб і людей зі спеціальних підрозділів поліції.

ГАЗА – Сектор Газа є невід’ємною частиною майбутньої палестинської держави,- заявив у середу Європейський Союз у відповідь на заяви президента США Дональда Трампа напередодні про перехід цієї території під контроль  США. Брюссель залишається твердо прихильним рішенню про дві держави – єдиному шляху до міцного миру для ізраїльтян і палестинців, – заявив речник ЄС. Плани глави Білого дому переселити палестинців, які проживають на охопленій війною території, до Йорданії або Єгипту викликали лавину протестів по всьому світу. Зокрема, президент Франції Еммануель Макрон та його єгипетський колега Абдель Фаттах ас-Сісі попередили, що будь-яке насильницьке переміщення палестинців зі Смуги Гази і Західного берега річки Йордан буде серйозним порушенням міжнародного права і серйозним дестабілізуючим фактором для Єгипту та Йорданії, куди їх можуть відправити.

ВИБОРИ – Уряд Румунії на засіданні у вівторок затвердив графік проведення президентських виборів. Згідно з документом, перший тур відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. Кандидатури повинні бути подані в Центральне виборче бюро до 15 березня. Виборча кампанія розпочнеться 4 квітня і завершиться 3 травня о 7:00 за місцевим часом. Голосування на закордонних виборчих дільницях триватиме понад три дні, як це було наприкінці минулого року, коли президентські вибори були скасовані рішенням Конституційного суду.

АРТЕФАКТИ – Нідерландська поліція все ще шукає тих, хто викрав чотири румунські артефакти з музею в Нідерландах у п’ятницю ввечері. Міністерка культури Наталія Інтотеро повідомила, що обговорила тему викрадення артефактів з королем Нідерландів Віллемом-Александром і прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом. Вона сказала, що ці артефакти є не просто об’єктами спадщини, а невід’ємною частиною історії та ідентичності румунського народу, безцінною культурною спадщиною не тільки для Румунії, але й для всього світу, наголосивши, що знайдення і повернення цих предметів є моральним обов’язком влади. Міністерка Наталія Інтотеро закликала владу Нідерландів приділити належну увагу і вжити всіх необхідних заходів для виявлення винних у крадіжці і повернення цих артефактів. У той же час, Наталія Інтотеро звільнила директора Національного музею історії Румунії
і пропонує більше не вивозити артефакти з країни або за кордоном виставляти репліки оригінальних артефактів.

ГОЛОКОСТ – У понеділок у Польщі відбулися урочисті заходи з нагоди 80-ї річниці визволення нацистського табору Аушвіц, де загинуло понад мільйон людей, переважно євреї. Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що його країна береже пам’ять про Голокост, щоб подібна людська катастрофа ніколи не повторилася. У Бухаресті прем’єр-міністр Марчел Чолаку підтвердив тверду прихильність румунського уряду до боротьби з антисемітизмом і вшанування пам’яті жертв Голокосту. Він взяв участь у церемонії, присвяченій Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту та вшануванню пам’яті жертв антиєврейського легіонерського погрому в січні 1941 року в Бухаресті.

ЗУСТРІЧ – Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну зустрівся у вівторок у Брюсселі з Роксаною Минзату, виконавчою віце-президенткою Європейської Комісії, відповідальною за соціальні права та компетенції, якісні робочі місця та професійну підготовку, а також з Мартою Кос, комісаром ЄС з питань розширення. За інформацією MЗС, під час зустрічі з Роксаною Минзату міністр обговорив низку важливих досьє щодо поточного європейського порядку денного, таких як збереження підтримки процесу розширення ЄС, продовження підтримки України та Республіки Молдова, розробка стратегічного бачення для Чорногоморського регіону, просування цілей конвергенції та згуртованості в переговорах щодо наступної Багаторічної фінансової програми після 2027 року або посилення європейських дій у сфері оборони. Під час зустрічі з Мартою Кос Еміль Гурезяну обговорив такі питання, як процес розширення ЄС, Республіка Молдова і складна ситуація в Чорноморському регіон. Глава румунської дипломатії зазначив, що з огляду на майбутні парламентські вибори в Республіці Молдова восени цього року, гібридні дії Росії проти Кишинева посилюватимуться, а демократична адміністрація потребуватиме посилення підтримки з боку Європи та держав-членів ЄС, щоб підвищити свою стійкість перед обличчям цих атак.

Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну зустрічається сьогодні в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Марк Рютте нещодавно попередив, що через 4-5 років члени Альянсу більше не зможуть захистити себе колективно, якщо не збільшать витрати на оборону. До цього президент США Дональд Трамп, чия країна покриває більшу частину витрат НАТО, закликав союзників збільшити національні оборонні бюджети до 5% ВВП. У понеділок міністр Еміль Гурезяну взяв участь у зустрічі міністрів закордонних справ ЄС в Брюсселі, де обговорив агресію Росії проти України, ситуацію на Середньому Сході і відносини зі США.

ТУРИЗМ – На початку цього тижня в Бухаресті було презентовано четверте видання “Білої Хартії туризму”, що включає основні характеристики, ризики, вразливості та можливості туристичної галузі на національному рівні. Згідно з дослідженням, все більше і більше туристів обирають дестинації в Румунії. Основними сферами інвестицій в туристичну галузь повинні стати дозвілля та інфраструктура, а популяризація повинна бути посилена як на національному, так і на міжнародному рівнях. У міністерстві вважають, що до 2035 року Румунія повинна генерувати 3 млрд євро доходів з туризму, в тому числі за рахунок залучення великої кількості іноземних туристів і подвоєння існуючого попиту.

ЄВРОКОМІСІЯ – Виконавча віце-президентка Європейської комісії з питань соціальних прав і навичок, якісних робочих місць і навчання, румунка Роксана Минзату склала присягу в понеділок у Люксембурзі в рамках урочистого прийняття зобов’язань членами Колегії перед Судом Європейського Союзу. Роксана Минзату присягнула поважати Договори і Хартію основних прав Євросоюзу при виконанні всіх своїх обов’язків і здійснювати свої повноваження з повною незалежністю в загальних інтересах ЄС. Вона також зобов’язалася не вимагати і не приймати вказівок від будь-якого уряду, установи, органу, офісу чи агентства.

ЗЕМЛЕТРУС – Слабкий землетрус магнітудою 3,6 балів за шкалою Ріхтера стався у вівторок у південно-східному повіті Бузеу, в сейсмічній зоні Вранча, повідомляє Національний інститут досліджень і розробок у галузі фізики Землі (INCDFP). Поштовх стався на глибині 133 кілометри. З початку січня в Румунії сталося 22 землетруси магнітудою від 2,1 до 3,9 балів. Найсильніший землетрус стався у Румунії 4 березня 1977 року, був силою 7,2 бали. Він забрав життя 1 570 людей, більшість з них у Бухаресті і завдав матеріальних збитків, які на той час оцінювалися у понад два мільярди доларів. Близько 230 000 будинків було зруйновано або серйозно пошкоджено, а сотні підприємств були виведені з ладу. Землетрус спричинив економічну і соціальну кризу, яку, як стверджують історики, тодішня комуністична влада не змогла подолати аж до свого краху в 1989 році. Експерти попереджають, що в разі землетрусу, подібного до 1977 року, сьогодні в Бухаресті можуть обвалитися сотні будівель.

ІНАВГУРАЦІЯ – Президент Румунії Клаус Йоганніс привітав свого американського колегу Дональда Трампа з інавгурацією в понеділок. Повернення президента Дональда Трампа в Білий дім є історичним моментом, який також матиме позитивне відлуння щодо Румунії, заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку після того, як новообраний президент США склав присягу в понеділок. Марсел Чолаку написав у дописі у Facebook, що під час двох телефонних розмов з президентом Трампом, одного в Бухаресті та одного в Будапешті, разом із прем’єр-міністром Віктором Орбаном, він переконався, що Румунія буде на порядку денному нового американського президента, як з точки зору безпеки, так і важливих інвестицій. Президент і віце-президент США – Дональд Трамп і Дж.Д. Венс – принесли присягу перед натовпом колишніх президентів, посадових осіб і членів сімей, які зібралися в Капітолії США у Вашингтоні. Трамп заявив, що в перші години свого мандату, підпише майже 100 так званих “виконавчих указів” – директив, спрямованих на діяльність уряду. Серед оголошених Дональдом Трампом заходів – будівництво протиракетного щита для захисту США, пом’якшення правил охорони навколишнього середовища та інтенсифікація видобутку нафти.

УРЯД – Засідання лідерів правлячої коаліції СДП-НЛП-ДСУР з понеділка, на якій мали бути проаналізовані внутрішні опитування щодо намірів голосування румунів на президентських виборах у травні, була відкладена, повідомляють політичні джерела. Лідерам трьох партій довелося прийняти рішення щодо спільного кандидата на президентських виборах після перевірки кількох політиків, у тому числі колишнього лідера НЛП Кріна Антонеску та лідерів соціал-демократів і лібералів. СДП і НЛП повинні цього тижня висунути спільну кандидатуру на президентських виборах, враховуючи, що соціал-демократи досі не підтвердили кандидатуру Кріна Антонеску. Лідер СДП Марчел Чолаку скликав на вівторок засідання керівництва партії для обговорення спільної кандидатури з лібералами.

ВИБОРИ – З понеділка до 20 березня румуни, які проживають або перебувають за кордоном і бажають проголосувати поштою на травневих президентських виборах, можуть зареєструватися на сайті www.votstrăinătate.ro. Постійний виборчий орган також повідомляє, що ті, хто бажає зареєструватися в якості виборців на виборчій дільниці в діаспорі, можуть цього зробити до 4 березня. Нагадаємо, що нещодавно уряд прийняв рішення про те, що голосування за кордоном відбудеться з п’ятниці по неділю 4 травня, а виборчі дільниці закриються о 21.00 за місцевим часом в останній день. Президентські вибори були скасовані наприкінці минулого року Конституційним Судом через порушення виборчого процесу.

ДИПЛОМАТІЯ – Міністри закордонних справ Румунії та Угорщини Еміль Хурезяну та Петер Сіярто зустрілися в понеділок у Бухаресті з нагоди участі останнього в міжнародній конференції з питань енергетики. Сторони домовилися розвивати економічне співробітництво шляхом реалізації спільних проєктів у таких сферах, як інфраструктура, транспорт та енергетика. Міністр закордонних справ Румунії наголосив на необхідності надати додаткову змістовність румунсько-угорському стратегічному партнерству, що є фундаментальним елементом двосторонньої співпраці, і підкреслив занепокоєння щодо викликів безпеці, породжених агресією Російської Федерації в Україні, а також її численних наслідків, повторюючи послідовні позиції Румунії. Еміль Хурезяну також представив підтримку, яку Румунія надає Республіці Молдова, в тому числі у сфері енергетики.

ЕКОНОМІКА – Світовий банк переглянув у бік зниження прогноз розвитку румунської економіки цього року, особливо через нещодавно оголошені заходи фіскальної консолідації. У своєму останньому звіті про глобальні економічні перспективи Світовий банк скорочує зростання економіки Румунії до 2,1% цього року порівняно з 3,8%, передбаченими у червні 2024 року. Крім того, у 2026 році зростання ВВП Румунії становитиме 2,6% порівняно з 3,8%, прогнозованих у червні Світовим банком. З іншого боку, очікується покращення рівня інвестицій, особливо в Польщі та Румунії, через структурні реформи та затримку європейських фондів.

ВЕФ – Провідні політичні, ділові та громадські лідери зберуться у період з 20 по 24 січня на Всесвітньому економічному форумі 2025 року в Давосі, на порядку денному якого будуть такі теми, як Україна, Газа, зміна клімату, зростання популізму та штучний інтелект. У швейцарському альпійському містечку очікується близько 3.000 лідерів, у тому числі 60 глав держав і урядів з більш ніж 130 країн. Серед світових лідерів, які, як очікується, візьмуть участь у зустрічі, – канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та віце-прем’єр Китаю Дін Сюесян. Дональд Трамп звернеться до присутніх онлайн через кілька днів після своєї інавгурації на посаді президента США.

ЗАРУЧНИКИ – Наступне звільнення ізраїльських заручників, викрадених у жовтні 2023 року палестинськими терористами з руху ХАМАС і переміщених в сектор Газа, відбудиться наступної суботи, коли будуть звільнені чотири людини – повідомляє кореспондент Радіо Румунія в Ізраїлі. У неділю були звільнені троє ізраїльських заручників, більш ніж через 15 місяців після того, як вони були викрадені під час терористичної атаки, що спричинила війну в Газі. Один з них також має румунське громадянство, а інший має румунське походження. Влада в Бухаресті привітала звільнення першої групи заручників в рамках угоди по Газі.

ВИСТАВКА – Румунія присутня ​​на виставці «Зелений тиждень» у Берліні, повідомляє Міністерство сільського господарства. До 26 січня на національному стенді будуть просуватися і пропонуватися для дегустації зразки румунської продукції, зареєстрованої за європейськими схемами якості або в процесі реєстрації, м’ясні вироби та сорти сиру, овочеві та фруктові консерви, хлібобулочні вироби, мед холодного віджиму та олії, сиропи, вина та міцні спиртні напої. Понад 1.400 експонентів з 60 країн світу були присутні на «Зеленому тижні 2024», який відвідало близько 300 000 відвідувачів.

ГАЗ – Уряд Респ. Молдова звернувся до Європейського Союзу по допомогу в подоланні енергетичної кризи, спричиненої припиненням поставок російського газу до сепаратистського регіону Придністров’я. Газ, який безкоштовно постачався до цієї самопроголошеної проросійської республіки, використовувався для виробництва електроенергії і продавався на правому березі Дністра за цінами, нижчими за ринкові, але поставки були припинені. У цьому контексті Кишинів вирішив активувати Механізм цивільного захисту ЄС і попросив допомоги для термінового встановлення електростанції потужністю 125 МВт і 10 електростанцій потужністю 10 МВт. Нові електростанції будуть встановлені на державних підприємствах теплоенергетики в муніципалітетах Кишинева та Бєльців, які мають необхідну інфраструктуру та підключення до національної електромережі. Міністерство енергетики Молдови повідомило, що ці електростанції сприятимуть покриттю кінцевого споживання енергії після закінчення холодного сезону, коли теплові електростанції більше не вироблятимуть теплову енергію і, відповідно, зменшать обсяги виробленої електроенергії. Кишинів також оголосив, що до кінця цього року в Республіці Молдова буде побудована високовольтна лінія електропередач, і електроенергія з Румунії більше не буде проходити через Придністровський регіон.

На останньому засіданні цього року уряд Румунії прийняв надзвичайну постанову, на основі якої буде складено державний бюджет на 2025 рік. Документ, який викликав бурхливі суперечки, має на меті обмежити державні витрати і скоротити бюджетні витрати на один відсоток від валового внутрішнього продукту, що становить близько 19 мільярдів леїв. Іншою метою є збільшення бюджетних надходжень за рахунок реалізації структурних реформ Національного плану відновлення та стійкості.

Прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел Чолаку зазначив, що Румунія отримала від Європейської комісії продовження з чотирьох до семи років терміну скорочення бюджетного дефіциту, і першим кроком є його зниження до 7% у 2025 році. Попереду важкий економічний рік, підкреслив Чолаку, і в цьому контексті необхідні заходи, щоб захистити Румунію «від можливих великих фінансових ризиківˮ. Заплановані заходи включають заморожування пенсій і зарплат у бюджетному секторі, а також державних допомог для дітей.

Документ також скорочує субсидії політичним партіям на 25% від цьогорічного рівня. З іншого боку, у 2025 році не будуть приймати на роботу у державному секторі, а окремі державні установи будуть скасовані або об’єднані. Водночас, ваучери на відпустку будуть надаватися за умови доплати працівником 800 леїв. Міністр фінансів Танцош Барна заявив, що постанова також передбачає, що люди, які працюють у будівництві, сільському господарстві та ІТ, сплачуватимуть податок на свою заробітну плату. Ухвалений урядом документ збільшує податок на дивіденди з 8 до 10 відсотків та вводить новий податок на спеціальні споруди. Цей податок не стягуватиметься протягом наступних 90 днів, протягом яких будуть розроблені правила його застосування, а міністр фінансів проведе консультації з великими компаніями, що інвестують в Румунію, щодо цього податку.

Кілька профспілкових організацій та організацій роботодавців висловили своє невдоволення податковими та бюджетними заходами, прийнятими виконавчою владою. Профспілки секторів освіти, державного управління та соціальної допомоги, а також Федерація роботодавців енергетики розкритикували відсутність соціального діалогу та поспіх, з яким просувалась термінова постанова уряду.

Профспілки освітян виступають проти заморожування зарплат, роботодавці харчової промисловості не схвалюють скасування податкових пільг для працівників галузі, а представники малого та середнього бізнесу заперечуюють знизження податкового порогу та підвищення податку на дивіденди. Студенти, зі свого боку, незадоволені скороченнями на залізничний транспорт. Співробітники пенітенціарної поліції вийшли на вулиці, щоб висловити своє невдоволення щодо постанови. Вони кажуть, що втратять до 30% своєї зарплати.

РІЗДВО – Для православних християн нового обряду, греко-католиків і католиків у всьому світі, в тому числі і в Румунії, яка є переважно православною, сьогодні – Різдво Христове, свято народження Ісуса Христа, одне з найбільших у християнстві. Різдво Христове – це свято, яке засноване на біблійній розповіді євангелістів Матвія і Луки. Понад 2 000 років тому Діва Марія та її наречений Йосиф вирушили з Назарету до Вифлеєму, щоб взяти участь у переписі, проведеному за наказом римського імператора Августа. Марія завагітніла після чудесного об’явлення ангела Гавриїла, який сповістив, що вона народить Месію. У Вифлеємі вони зупинилися в печері, яка використовувалася як притулок для тварин. Там Марія народила Ісуса Христа, Спасителя світу. Три мудреці, орієнтуючись на зірку, прийшли зі Сходу до місця народження Христа і принесли Немовляті дари, усвідомлюючи, що народився Цар. Різдво – це свято щедрості і милосердя, відродження надії на краще майбутнє», – написав Президент Клаус Йоганніс у соціальних мережах. Різдво – це свято радості, а справжня віра – це та, що діє через любов, – зазначив Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл. У вівторок ввечері Папа Франциск провів у Ватикані спеціальну церемонію з нагоди початку Ювілейного 2025 року. Він відкрив Святі Двері базиліки Святого Петра, які зазвичай залишаються замкненими. Тема Ювілею, який відзначається раз на 25 років – «Паломники надії».

БЕЗПЕКА – У Румунії на різдвяні свята майже 23 тис працівників Міністерства внутрішніх справ забезпечують правовпорядок. Серед них – поліцейські, жандарми, пожежники, рятувальники та прикордонники. Вони працюватимуть над запобіганням протиправним діям і втручатимуться у разі потреби. Особлива увага приділяється туристичним курортам, розважальним закладам та місцям масового скупчення людей, а також культовим спорудам, де проходять різдвяні богослужіння. Співробітники дорожньої поліції також знаходяться на дорогах і вулицях міст, щоб підвищити безпеку дорожнього руху, організовуючи заходи, спрямовані на запобігання серйозним аваріям, одночасно покращуючи транспортний потік.

УРЯД – Приведення до присяги нового уряду в Бухаресті стало позитивним сигналом для румунських бізнесменів та іноземних інвесторів, – заявив прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку. Він додав, що відсоткові ставки за зовнішніми кредитами Румунії вже почали знижуватися. Одним із пріоритетів нового уряду є розробка проєкту бюджету на наступний рік, що, схоже, також є основною проблемою, з якою він зіткнеться у своєму прагненні скоротити витрати. Проєкт держбюджету базується на новій терміновій постанові про фіскально-бюджетні заходи, яка включатиме багато непопулярних заходів, що їх уряд має запровадити для скорочення дефіциту.

БІРЖА – Румуни інвестували 2,6 млрд леїв (близько 520 млн євро) в останній випуск державних облігацій Fidelis, як в євро, так і в леях. Вони збільшили до 16,4 млрд леїв (3,2 млрд євро) суму, залучену Міністерством фінансів через ринок капіталу в 2024 році. Це річний рекорд з моменту відновлення таких випусків на Бухарестській фондовій біржі. Інвестувати у державні цінні папери Fidelis могли фізичні особи-резиденти та нерезиденти віком від 18 років, а отримані кошти не підлягають оподаткуванню.

РЕВОЛЮЦІЯ – 35  років тому, після скороченого судового процесу, проведеного військовим трибуналом, диктаторське подружжя Ніколає та Елена Чаушеску були страчені 25 грудня 1989 року у військовій частині в Тирговіште (південь). Вони були схоплені незабаром після втечі з будівлі Центрального комітету КПР в Бухаресті на гелікоптері 22 грудня. Офіційними звинуваченнями були геноцид і підрив національної економіки. Судовий процес тривав менше години і закінчився смертним вироком. Насильство, зафіксоване під час антикомуністичної революції в Румунії, пішло на спад. Три дні після втечі диктатора до його страти були найкривавішими під час революції. Румунія була єдиною східноєвропейською країною, яка здійснила перехід від тоталітаризму до демократії з кровопролиттям, після того, як 16 грудня спалахнуло повстання в Тімішоарі (захід) звідки згодом поширилося на Бухарест та інші міста. Загалом, понад 1 000 людей загинули і близько 3 тис. отримали поранення.

МАЙЯ САНДУ – Румунія та Республіка Молдова (більшість населення якої є румуномовним) продовжать працювати задля добробуту, стабільності, європейських цінностей, стійкості та демократії, – заявив глава держави Клаус Йоганніс, який привітав президентку сусідньої країни Майю Санду зі вступом на другий термін. Майя Санду була офіційно приведена до присяги як президент Республіки Молдова. У своїй промові вона підкреслила, що європейська інтеграція та реформа системи правосуддя залишаються головними цілями її другого терміну. Майя Санду також попередила, що членство в ЄС не є чудодійним рішенням всіх внутрішніх проблем, що стоять перед країною, але зазначила, що Молдова досягла успіху в захисті своєї демократії перед обличчям зовнішніх загроз. За її словами, незважаючи на регіональні та глобальні кризи, спричинені пандемією, війною в Україні, зовнішніми загрозами та енергетичним шантажем Кремля, Молдова зуміла зберегти мир і просунутися європейським шляхом. Майя Санду є першою жінкою на цій посаді і першим президентом, обраним прямим голосуванням, який виграв два терміни поспіль.

РАКЕТА – Міністерство національної оборони заявляє, що факт перетину повітряного простору Румунії російською ракетою не підтверджено. Ця заява була зроблена після повідомлень про те, що сьогодні російська ракета перетнула румунський повітряний простір. Румунія була поінформована українською стороною про те, що сьогодні вранці ракета збройних сил Російської Федерації, яка була збита в Чернівецькій області (Україна), пролетіла через повітряний простір Республіки Молдова і, протягом приблизно двох хвилин, також перетнула повітряний простір Румунії, в північній частині, поблизу міста Дарабани. Компетентні військові структури продовжать розслідування цієї ситуації з метою з’ясування всіх обставин. Крім того, сили і засоби, задіяні до виконання бойової служби Повітряної поліції – під національним командуванням і командуванням НАТО – залишаються на постійному чергуванні для захисту національного повітряного простору і повітряного простору країн-членів Альянсу, – додали в міноборони.

АВІАКАТАСТРОФА – Літак авіакомпанії «Азербайджанські авіалінії» розбився сьогодні поблизу Актау на південному заході Казахстану, коли він готувався здійснити аварійну посадку після несправності системи управління. Літак, на борту якого перебували 67 пасажирів і п’ять членів екіпажу, вилетів зі столиці Азербайджану Баку до Грозного, але несприятливі погодні умови змусили його змінити курс на аеропорт Актау. За даними казахстанських авіаційних пошуково-рятувальних служб, на даний момент відомо про 25 осіб, які вижили. Наразі жодної детальної інформації про причини авіакатастрофи не надано.

Новий уряд Румунії на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку був приведений до присяги, у присутності президента Клауса Йоганніса, у понеділок увечері. Це був напружений політичний день, перший за останні 35 років, протягом якого глава держави призначив прем’єр-міністра, парламент заслухав кандидатів у міністри, а потім на спільному засіданні двох палат затвердив склад нового уряду, який склав присягу на вірність народу і провів своє перше засідання. Раніше того ж дня лідери проєвропейських політичних сил  – Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії та Демократичного союзу угорців Румунії, а також лідер Фракції національних меншин у Палаті депутатів, підписали політичну угоду про формування коаліції більшості та створення уряду.

Новий виконавчий орган є меншим за попередній. Він складається з 16 міністерств, вісім з яких очолюють соціл-демократи, шість – ліберали і два – угорці. Уряд також має трьох віце-прем’єр-міністрів, з яких один без портфеля. Уряд “Чолаку 2”, як його охрестили ЗМІ, отримав вотум довіри парламенту, набравши 240 голосів “за”, що на сім голосів більше, ніж мінімально необхідна кількість. Свої посади зберегли Кетелін Предою (міністр внутрішніх справ), Ангел Тилвер (міністр оборони), Сорін Ґріндяну (міністр транспорту), Александру Рафіла (міністр охорони здоров’я), Себастіан Бурдужа (міністр енергетики) та Сімона Букура-Опреску (міністерка праці).

Були призначені й нові міністри, такі як Даніель Давід (міністр освіти) та Еміль Гурезяну (міністр закордонних справ), які не є членами партії, але користуються підтримкою націонал-лібералів. Нове Міністерство економіки та цифровізації очолив соціал-демократ Богдан Іван, тоді як депутат СДП Раду Марінеску очолив Міністерство юстиції. Представники Демократичного союзу угорців Румунії Чеке Аттіла і Танчош Барна очолили два важливих відомства – міністерство розвитку і, відповідно, міністерство фінансів.

Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що швидке проведення президентських виборів та заходи щодо покращення бізнес-середовища є основними короткостроковими цілями нового кабінету міністрів. Він додав, що Румунія має повноцінний уряд, що посилає сигнал стабільності румунському приватному сектору та іноземним інвесторам.

За словами прем’єр-міністра, вже є позитивні ознаки голосування в парламенті, а саме: зовнішні відсоткові ставки, за якими країна позичає, почали падати. Він також попереджає, що 2025 рік буде не легким і, що державні кошти витрачатимуться відповідально . “Нинішня економічна криза в розвинених країнах, звісно відчуватиметься й в Румунії в 2025 році. На нас чекає важкий економічний рік. Румунія не може надавати державні послуги, як на Заході, з доходами до бюджету, до яких не всі роблять внески.”

Своєю чергою міністр внутрішніх справ Кетелін Предою заявив, що боротьба з незаконним обігом наркотиків є пріоритетом його другого терміну на цій посаді. “Виклики у сферах незаконного обігу наркотиків, торгівлі людьми, нелегальної міграції, кібербезпеки, мови ворожнечі та надзвичайних ситуацій є безпрецедентними за кількістю, складними та іноді виникають одночасно. Ця нова реальність також диктує пріоритети на найближчі роки.ˮ

З іншого боку, міністр оборони Ангел Тилвер заявив, що військова база “Міхаїл Когелнічану” (південний схід) буде модернізована завдяки інвестиціям у розмірі 2,5 млрд. євро, що перетворить цей об’єкт на найважливіший військовий пункт НАТО в Європі. “Я представив низку заходів, вжитих Міністерством оборони і вважаю, що озвучені цифри є доказом того, що прийняті нами рішення були правильними і ми продовжуватимемо їх впроваджувати. В той же час ми прагнемо збільшення кількості заходів і дій, які призведуть до перетворення або збереження військової сфери як привабливої сфери для тих, хто хоче зробити кар’єру в цій галузі.”

Уперше в Румунії Міністерство фінансів очолив представник угорської меншини, в особі Танчоша Барни. Останній запевнив, що у 2025 році податки не зростуть і, що буде збережена нинішня система оподаткування.

САНКЦІЇ – Міністри закордонних справ ЄС погодили новий пакет санкцій проти Росії, 15-й з моменту її вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Нові економічні заходи спрямовані на боротьбу з обходом існуючих санкцій та на ослаблення російської військової та оборонної промисловості. 52 судна були додані до списку тих, хто підозрюється у приналежності до так званого “тіньового нафтового танкерного флоту” Росії та підпадає під санкції. Крім того, 32 інші компанії підпадають під експортні обмеження за “внесок у технологічний розвиток російського сектору оборони і безпеки”, – повідомила Рада ЄС. Окрім 20 російських фірм, під санкції потрапили компанії з Китаю, Індії, Ірану, Сербії, Об’єднаних Арабських Еміратів та Індії. Ще 84 фізичні та юридичні особи є об’єктами заморожування активів і заборони на в’їзд до ЄС “за дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України”. Глава дипломатії ЄС Кая Каллас також спростувала повідомлення про те, що ЄС планує відправити миротворців в Україну. Румунія була представлена на засіданні Ради міністрів закордонних справ очільницею МЗС Лумініцою Одобеску.

ВИБОРИ – Мер Бухареста Нікушор Дан оголосив про свій намір балотуватися як незалежний кандидат на президентських виборах 2025 року. Він заявив, що Румунія зараз переживає найскладніший період з часів антикомуністичної революції 1989 року і що необхідні фундаментальні зміни в тому, як держава реагує на очікування громадян. Кандидатура мера столиці не була узгоджена з партіями, які сформують проєвропейську коаліцію в наступному парламенті. Відповідно до закону, для того, щоб балотуватися на найвищу державну посаду, мер має зібрати 200 000 підписів виборців. Тиждень тому Конституційний суд Румунії скасував президентські вибори 1 грудня після звинувачень у втручанні Росії у виборчий процес.

ПЕРЕГОВОРИ – Лідери проєвропейських політичних сил: Соціал-демократичної партії (СДП), Націонал-ліберальної партіЇ (НЛП), Союзe порятунку Румунії (СПР) та Демократичного союзу угорців Румунії (ДСУР), які працюють над формуванням майбутньої парламентської більшості, сьогодні продовжили переговори щодо розподілу міністерських портфелів. Але існує напруженість, особливо щодо програми дій нового уряду та бюджетних прогнозів. Міністр фінансів Марчел Болош заявив лідерам чотирьох партій, що цього року дефіцит бюджету перевищить 8% і що шляхи збільшення доходів державного бюджету – це підвищення податків і скорочення державних витрат. Представники СРП були незадоволені даними, наданими очільником мінфіну і категорично відкинули сценарій підвищення податків. Вони закликали до скорочення витрат і попросили від прем’єр-міністра Марчела Чолаку дані про виконання бюджету за минулий місяць, щоби дізнатися на чому ґрунтуватися при складанні бюджету на 2025 рік та урядового плану дій. СПР також оголосив про скликання нової зустрічі в приміщенні уряду для остаточного узгодження списку міністерств, які отримає кожна партія. За неофіційними даними  переговорів сторони домовилися, що соціал-демократи отримають 7 портфелів, ліберали – 4, СПР – 3 і ДСУР – 2.

РЕВОЛЮЦІЯ – У Тімішоарі (західна Румунія) сьогодні візначають 35 років від початку революції, яка призвела до падіння комуністичного режиму. 16 грудня 1989 року парафіяни зібралися біля реформатської церкви, щоб підтримати пастора Ласло Токеша, якого політична поліція, Секурітате хотіла виселити. Їхній протест переріс у народне повстання. У результаті силового розгону загинуло понад 100 осіб і сотні були поранені. 20 грудня Тімішоара стала першим вільним від комунізму містом Румунії, а полум’я революції поширилося на всю країну. Під гаслом «35 років свободи» програма цього тижня включає численні пам’ятні заходи, конференції, виставки, вистави, концерти та кінопокази. Сьогодні в програмі заходів – відкриття Порталу Свободи – світлової інсталяції, що відтворює звуки Революції та традиційний марш «Герої не вмирають». Вівторок буде днем жалоби, а 20 грудня заходи завершаться концертом «Rock for revolution».

ПАРЛАМЕНТ – Сьогодні стартував  останній тиждень роботи нинішнього парламенту, який має багато незавершених законопроєктів. Минуло чотири роки, але багато проєктів та законодавчих ініціатив залишаються незавершеними, і за них візьметься новий парламент, скликаний на першу сесію у п’ятницю. Очікується, що до кінця тижня Палата депутатів прийме новий Лісовий кодекс, який стоїть на порядку денному вже кілька місяців. Кодекс є важливою умовою в Національному плані відновлення та стійкості і пріоритетом уряду, який заявляє, що документ має бути прийнятий до кінця року. Серед іншого, законопроєкт передбачає конфіскацію автомобілів, що перевозять викрадену з лісів деревину, створення зелених зон навколо великих міст, переважне права на купівлю якісної сировини за розумною ціною для меблевиків країни, обов’язок моніторингу лісових доріг на відео, а також заборону суцільних рубок на всіх природоохоронних територіях. У Сенаті, з іншого боку, очікується голосування щодо законопроєктів, які пропонують обмежити одночасне зайняття або суміщення посад, що фінансуються державою, або скоротити кількість термінів перебування на посаді для керівників спецслужб до двох. Нинішні члени парламенту залишатимуться на своїх посадах до 20 грудня, коли заплановане перше засідання парламенту нового скликання, сформованого за результатами виборів 1 грудня.

ЕНЕРГЕТИКА – Сьогодні опівночі вступив в силу 60-денний надзвичайний стан в енергетичному секторі Республіки Молдова. Це сталося на тлі рішення  «Газпрому» з 1 січня припинити постачання газу у невизнане Придністров’я, де його використовують переважно для генерації електроенергії тамтешньою конденсаційною електростанцією, яка є життєво важливою основою економіки сепаратистського регіону, а також постачає близько 70% електроенергії, що споживається в усій Молдові. Під час надзвичайного стану влада може створити механізми для швидкого збору платежів від споживачів за використану енергію та запровадити заходи з раціоналізації споживання. Влада також може встановити спеціальний режим закупівель електроенергії, тобто укладати договори і швидко оплачувати їх, для забезпечення імпорту.

ПЕРЕГОВОРИ – Лідери проєвропейських сил у новому парламенті Румунії – Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії, Союзу порятунку Румунії та Демократичного союзу угорців Румунії, а також фракції національних меншин у Палаті депутатів, у середу ввечері домовилися  про створення коаліції, спрямованої на забезпечення стабільного уряду та подальшу модернізацію Румунії. Підписанти беруть на себе відповідальність за уникнення міжнародної ізоляції Румунії, підтримання стабільних темпів економічного розвитку та збереження європейського курсу країни, освоєння коштів ЄС, продовження реформ в рамках національного плану відновлення та стійкості, членство в Шенгенській зоні та ОЕСР. Водночас, структура майбутнього спільного уряду буде визначена після другого туру президентських виборів, що відбудеться в неділю.

ПРЕЗИДЕТСЬКІ ВИБОРИ – Міністерство закордонних справ Румунії заявило в четвер, що поінформувало своїх союзників про спроби зовнішнього втручання в румунську виборчу кампанію. «Румунська влада розслідує цю спробу впливу, яка триває. Ми вживемо всіх необхідних заходів для захисту демократії, національної безпеки і суверенітету», – йдеться в заяві МЗС. Тим часом, Генеральна прокуратура відкрила провадження після аналізу документів, які були представлені на засіданні Вищої ради національної оборони щодо передвиборчої кампанії кандидата Келіна Джорджеску і, які були вчора розсекречені. Розслідування стосується виборчих правопорушень, а також правопорушень, пов’язаних з відмиванням грошей у його передвиборчій кампанії. Прокуратура також  зажадала від Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом провести окреме розслідування відповідно до своєї компетенції. У четвер до Конституційного суду надійшло чотири подання з вимогою скасувати результати першого туру президентських виборів. Але голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле заявив, що вони не можуть бути скасовані, оскільки терміни, встановлені законом, були перевищені, а Конституційний суд визнав результати першого туру виборів дійсними. У другому турі президентських виборів 8 грудня змагатимуться незалежний кандидат Келін Джорджеску, якого багато хто вважає проросійським екстремістом і проєвропейська кандидатка від Союзу за порятунок Румунії Елена Ласконі. У діаспорі голосування за нового президента розпочнеться у п’ятницю і триватиме три дні.

ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГНОЗ – Довіра аналітиків до румунської економіки впала минулого місяця на тлі останніх політичних подій. Опитування експертів прогнозує вищу інфляцію в наступному році, знецінення національної валюти, лея, та нижчі темпи економічного зростання, ніж прогнозувалося раніше. Індекс макроекономічної впевненості Асоціації CFA Румунія впав у листопаді на 13,5 пунктів до 31,4 пунктів, що є найнижчим рівнем, зафіксованим з липня 2020 року. Що стосується обмінного курсу євро до лея, 77% аналітиків асоціації, які взяли участь в опитуванні, очікують знецінення лея протягом наступних 12 місяців, тоді як решта очікують стагнації лея. Прогноз дефіциту державного бюджету на 2025 рік очікується в середньому на рівні 7,2% ВВП, економічне зростання – 1,3%, а державний борг досягне 58% ВВП.

ПРОВАДЖЕННЯ – Прокурори з Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму взяли під варту 34-річного колумбійця за звинуваченням у спробі вчинення диверсійних актів на території Румунії. Слідчі стверджують, що в липні цього року чоловік розробив план знищення особливо важливих об’єктів в Румунії з метою створення загрози національній безпеці. Колумбієць, як кажуть слідчі, діяв за вказівками громадянина Росії. Прокурори також стверджують, що чоловік, який пройшов підготовку зі збору розвідувальної інформації на батьківщині, сфотографував і зняв на відео об’єкти, які він мав намір знищити, але план не був завершений через втручання поліції.

ГАЗ – Прозахідний прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан у четвер оголосив про відставку керівників низки відомств, відповідальних за енергетичний сектор, через складну ситуацію, що склалася у цій галузі і нездатність вчасно закупити газ на наступний період. На прес-конференції в Кишиневі він оголосив, що особисто перебирає на себе обов’язки міністра енергетики і наступного тижня постане перед парламентом з проханням про запровадження надзвичайного стану в енергетичному секторі з 16 грудня. Цей надзвичайний стан діятиме до вирішення ситуації, пов’язаної з постачанням газу нашим громадянам, в тому числі в придністровському регіоні, – сказав Дорін Речан.

ФРАНЦІЯ – У Франції уряд на чолі з Мішелем Барньє, сформований у вересні після тривалих переговорів, пішов у відставку після того, як більшість у парламенті підтримала вотум недовіри, ініційований опозицією, через закон про бюджет на наступний рік. Ультраправі та альянс лівих партій проголосували в унісон за відставку уряду. Джерела, близькі до президента Еммануеля Макрона, повідомили, що він оголосить ім’я нового прем’єр-міністра протягом доби. За словами тих же джерел, перед майбутнім прем’єром стоятимуть такі завдання як: заспокоїти фінансові ринки, показати світові, що країна йде вперед, і домогтися ухвалення парламентом державного бюджету на наступний рік. Альянс лівих партій вчора ввечері, наприкінці засідання парламенту, знову наполягав на тому, що президент повинен довірити уряд саме їм. Ультраправі, з іншого боку, попередили, що блокуватимуть будь-які дії можливого лівого уряду. Враховуючи нинішній склад Національних зборів, жоден з трьох основних політичних блоків не має абсолютної більшості, щоб одноосібно керувати країною.

ГАНДБОЛ – На чемпіонаті Європи з гандболу серед жінок, що проходить в Австрії, Угорщині та Швейцарії, збірна Румунії дебютує сьогодні ввечері в основній групі проти віце-чемпіона Олімпійських ігор Франції. У другому матчі в п’ятницю румунки зіграють зі Швецією, а в третьому – в неділю ввечері – з Угорщиною. У 16-му чемпіонаті Європи з футболу серед жінок беруть участь 24 команди, що на вісім більше, ніж у попередніх чемпіонатах. Румунія брала участь у жіночому чемпіонаті Європи 14 разів, завоювавши лише бронзу в 2010 році. На чемпіонаті 2022 року Румунія посіла 12-е місце.

УРЯД – У середу Уряд Румунії схвалив проєкт закону про створення Центру передового досвіду державного управління у сфері сталого розвитку. Згідно із заявою виконавчої влади, Центр сприятиме реалізації Національної стратегії сталого розвитку Румунії до 2030 року і буде створений на основі досліджень, освіти та діалогу з питань сталого розвитку. Законопроект буде переданий до Парламенту для обговорення та затвердження. Теж у середу, уряд ухвалив два заходи для підтримки сільськогосподарських виробників, які постраждали від посухи: фінансову компенсацію та призупинення поточних та непогашених виплат за кредитами до серпня 2025 року. Рішення було прийнято у зв’язку з тим, що в період з вересня 2023 року по серпень 2024 року посіви понад 230.000 сільськогосподарських виробників постраждали від посухи. Підтримка становить одну тисячу леїв за кожен гектар, який постраждав щонайменше на 30%. Бюджет цієї програми державної допомоги становить два мільярди леїв.

ПОСЛАННЯ – Президент Румунії Клаус Йоганніс у середу надіслав послання з нагоди Національного дня пам’яті жертв Голокосту, в якому зазначив, що тероризм, ненависть, насильство, дезінформація та мова ворожнечі знову зростають, і зупинити їх є обов’язком нинішніх поколінь. Глава держави підтвердив відданість румунської держави демократичним цінностям та повазі до людської гідності. А прем’єр-міністр Марчел Чолаку додав, що антисемітизм є «трагічною» реальністю сьогодення, але наш обов’язок полягає в тому, щоб він не став реальністю майбутнього. 

СПІВРОБІТНИЦТВО – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску зустрілася у середу з міністреркою планування, економічного розвитку та міжнародного співробітництва Єгипту Ранією Аль-Машат. Обидві міністерки підтвердили спільну зацікавленість у зміцненні румунсько-єгипетського діалогу та співробітництва, як з точки зору двосторонніх відносин, так і з питань, що стосуються регіонального та міжнародного розвитку. Лумініца Одобеску висловила вдячність Румунії за зусилля Єгипту, спрямовані на забезпечення миру і стабільності на Близькому Сході та в Африці. Вона подякувала єгипетській владі за підтримку в репатріації румунських громадян із сектора Газа. Вона також підтвердила підтримку Румунією поглиблення Стратегічного і всеосяжного партнерства між ЄС та Єгиптом. Ранія Аль-Машат, яка є співголовою Спільного комітету з економічного, технічного та наукового співробітництва між Румунією та Єгиптом, висловила зацікавленість своєї країни у розвитку економічних та галузевих відносин з Румунією. Вона також відзначила значні зусилля єгипетського уряду з розвитку міжнародного економічного партнерства та ефективного управління економічними наслідками регіональних криз.

РЕПАТРІАЦІЯ – Новій групі з 58 осіб, які перебувають у вразливому становищі, громадяни Румунії та члени їхніх сімей першого ступеня споріднення, переважно жінки, діти, хворі, особи, які перебувають у зоні максимального ризику, була надана допомога в репатріації з Лівану, і в середу вони були перевезені до Румунії на борту літака, що належить ВПС Румунії. За повідомленням Міністерства закордонних справ, 58 особам була надана допомога співробітниками Посольства Румунії в Бейруті та двома мобільними консульськими групами з Відділу швидкого реагування МЗС з метою оформлення проїзних документів та виконання всіх необхідних формальностей для посадки на борт літака. Наразі з Лівану було евакуйовано 270 громадян Румунії та членів їхніх сімей.

БЕЗПЕКА – Румунія готова виконувати свої зобов’язання у сфері безпеки, заявив міністр національної оборони Анджел Тилвер у вівторок у Приштині, де зустрівся з командуванням миротворчої операції НАТО KFOR, до якої Румунія робить важливий внесок, і румунськими військовослужбовцями, які виконують місію на цьому театрі військових дій. Міністр перебуває з візитом на Західних Балканах на початку нової ротації значної частини військових підрозділів, дислокованих у Приштині, в Косово, і в Сараєво, в Боснії і Герцеговині. Як член НАТО і Європейського Союзу, Румунія готова виконувати свої зобов’язання і підтримувати зусилля союзників з підтримання безпеки і просування миру в регіоні Західних Балкан, заявив румунський міністр.

РАДАРИ – Румунія придбає у США чотири високопотужні радари. Система Sentinel здатна виявляти широкий спектр повітряних об’єктів і значно посилить здатність Румунії до стримування і оборони від потенційних загроз. Ці найсучасніші радари доповнять можливості протиповітряної оборони Румунії, зокрема, з точки зору раннього виявлення безпілотних літальних апаратів в контексті війни в Україні, заявив міністр Анджел Тилвер.  

РЕЗОЛЮЦІЯ – Європейський парламент ухвалив у середу переважною більшістю голосів резолюцію про посилення стійкості Молдови напередодні майбутніх президентських виборів і референдуму про членство в ЄС 20 жовтня. Резолюція засуджує зловмисну діяльність, втручання і гібридні операції Російської Федерації, проросійських олігархів і спонсорованих Росією місцевих акторів, спрямовані на підрив виборчого процесу, безпеки, суверенітету і демократичних основ Республіки Молдова. Водночас депутати Європарламенту звинувачують Росію в розпалюванні розколу в молдовському суспільстві та спробах зірвати проєвропейський курс держави. 

ПРЕМІЯ – Нобелівська премія з хімії була присуджена в середу американському досліднику Девіду Бейкеру з Вашингтонського університету за комп’ютерний дизайн білків і британським вченим Демісу Хассабісу і Джону Джамперу, дослідникам Google Deepmind, за прогнозування структури білків – повідомляється в прес-релізі Стокгольмського Нобелівського комітету. Премії будуть вручені на спеціальній церемонії 10 грудня, в день смерті Альфреда Нобеля (1833-1896), винахідника динаміту. Наразі Шведська королівська академія наук оголосила про присудження Нобелівських премій з медицини та фізики.