Tag: урядування

  • Парламентські вибори: розпочався розподіл мандатів

    Парламентські вибори: розпочався розподіл мандатів

    Новий двопалатний законодавчий орган Румунії, створений за результатами виборів з 1 грудня, збирається уточнити свою структуру. На кону 331 депутат і 136 сенаторів. Пропорційно до кількості отриманих голосів, Соціал-демократична партія (СДП), номер один у нинішньому уряді, матиме 86 депутатів і 36 сенаторів. Альянс за об’єднання румунів (АОР) (націоналістична опозиція) – 63 депутати і 28 сенаторів, що вдвічі більше, ніж чотири роки тому. Націонал-ліберальна партія (НЛП), до тепер в уряді з соціал-демократами – 49 депутатів і 22 сенатори. Опозиційний Союз “За порятунок Румунії” – 40 депутатів і 19 сенаторів.

    Вперше до парламенту потрапляють представники двох новостворених популістських партій, які подолали п’ятивідсотковий виборчий бар’єр. SOS Румунія матиме 28 депутатів та 12 сенаторів, а Партія молодих людей – 24 депутатів та 9 сенаторів. Демократичний союз угорців Румунії (ДСУР), який був безперервно присутній в законодавчому органі посткомуністичної Румунії з 1990 року, тепер має 22 депутати і 10 сенаторів. Етнічні меншини, окрім угорської, представлені, як і до тепер, в Палаті депутатів 19 політиками, по одному від кожної етнічної громади.

    Голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле заявив, що якщо Партія молодих людей отримає ще один мандат у недільному перерозподілі голосів, то він буде розподілений за жеребом між усіма іншими партіями, які пройшли до парламенту. Це тому що нова партія не висунула достатньої кількості кандидатів. Загалом, підсумовує преса, до парламенту увійшли сім партій, жодна з яких не є дуже сильною, а багато з них несумісні між собою.

    Це більш фрагментований парламент, ніж будь-коли за останні два десятиліття, з якого важко отримати функціональну урядову більшість. Не звертаючи особливої уваги на нюанси, які їх відрізняють, преса об’єднує АОР, SOS Румунія і Партію молодих людей під загальною назвою «сувереністського полюсу» і прогнозує, що малоймовірно, щоб хтось із них увійшов до урядової коаліції. Залишаються так звані проєвропейські партії, частка яких у парламенті становить близько 60 відсотків. Елементарна арифметика свідчить на користь широкої коаліції СДП-НЛП-СПР-ДСУР-депутати національних меншин.

    Складніше подолати прірву між ними. Після трьох років спільного урядування в ім’я стабільності та стримування екстремізму, соціал-демократи і ліберали атакували один одного під час виборчої кампанії, а зараз, здається, перебувають у глухому куті. Майже за десять років між СПР та СДП накопичилося багато злоби та обурення.

    А ще ДСУР дуже роздратований законодавчим проєктом СПР про адміністративну реорганізацію країни, який зменшує політичний вплив угорців на території. І т.д… Зараз, здається, всі чекають на вирішальний тур президентських виборів, у якому в неділю, 8 грудня, змагатимуться незалежний кандидат Келін Джорджеску та лідерка СПР Елена Ласконі. Згідно з Конституцією, глава держави призначає майбутнього прем’єр-міністра.

  • Підсумки перших шести місяців праці керівної коаліції

    Підсумки перших шести місяців праці керівної коаліції

    Донедавна політичні суперники Націонал-ліберальна партія та Соціал-демократична партія почали півроку тому спільно керувати. Разом з Демократичним союзом угорців Румунії вони створили керівну коаліцію, яка взяла на себе зобов’язання шляхом узгодження своїх доктрин керувати справами країни до наступних парламентських виборів.

    Вони розділили між собою портфелі в уряді після багатьох і дуже ретельних переговорів, погоджуючись навіть з тим, що до кінця листопада 2023 року прем’єр-міністром буде представник Націонал-ліберальної партії в особі Ніколає Чуке, а потім представник Соціал-демократичної партії очолювати виконавчу владу до парламентських виборів від 2024 року. Контекст, у якому обидві партії мають працювати разом в уряді, наразі зовсім нелегкий: наслідки пандемії коронавірусу, російське вторгнення в сусідню Україну зі всіма її наслідками, зростання цін на енергоносії, що призвело до збільшення цін на всі продукти та послуги і спричинило рекордну інфляцію з серйозними наслідками для якості життя румунів.

    Оскільки до парламентських виборів ще далеко, принаймні, наразі співпраця між Націонал-ліберальною та Соціал-демократичною партіями є доброю. Однак, слід уточнити, що представлення підсумків перших шести місяців спільного уряду відбулося того ж дня, але на окремих засіданнях. Ліберали через свого лідера та прем’єр-міністра Ніколає Чуку заявляють, що поступово наближаються до результатів, запропонованих в програмі урядування. Глава виконавчої влади стверджує, що міністерства наполегливо працювали, щоб не втратити єдині шанси які має країна зараз. Румунія має найвище економічне зростання в Європейському Союзі та має понад 90 мільярдів євро, доступних для розвитку і модернізації, а також найважливіші гарантії безпеки, які надає членство в Європейському Союзі та НАТО, – ствердив Ніколає Чуке.

    Зі свого боку, соціал-демократи у особі голови Соціал-демократичної партії Марчела Чолаку наголосили у першій половині поточного року на соціальних та економічних заходах підтримки населення та бізнес-середовища. Вони нагадали про підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій та допомоги дітям, про допомогу надану пенсіонерам із низькими доходами цієї зими, а також про продовження надання допомоги на технічне безробіття.

    Однак, опозиція, представляє зовсім інші дати, звісно, ​​на протилежному полюсі! Після того, як Союз «За порятунок Румунії» вирішив залишити минулої осені урядування, де керував разом з Націонал-ліберальною партією, тепер стверджує, що Румунія прямує до катастрофи, що позичає на ринках капіталу під найвищу відсоткову ставку за останні 20 років, її державний борг перевищив 50% ВВП, має рекордний рівень інфляції, ціни нестримно зростають, румуни бідніють, а партійна клієнтура набирає ваги. У свою чергу, націоналісти Альянсу за об’єднання румунів (AUR) вважають, що Соціал-демократична партія та Націонал-ліберальна партія довели Румунію до банкрутства, подвоївши ціни на паливо або продавши природний газ для видобутку з Чорного моря. Остаточні висновки, однак, румуни зроблять у 2024 році на парламентських виборах!

  • Ліберали мають нове керівництво

    Ліберали мають нове керівництво

    Прем’єр-міністр Флорін Кицу від суботи є лідером Націонал-ліберальної партії, головної партії урядової коаліції в Бухаресті. Він переміг колишнього лідера партії і колишнього главу уряду Людовика Орбана. Вони обоє не шкодували себе під час поєдинку за головну посаду в партії, а оглядачі сходяться на думці, що це суперництво завдало значної шкоди іміджу партії та особливо практично заблокувало акт урядування. Це у момент коли Румунія знову стикається з відсутністю ліжко-місць у відділеннях інтенсивної терапії для пацієнтів із важким перебігом коронавірусного захворювання та різким зростанням цін на енергоносії.

    Новий ліберальний лідер Флорін Кицу вважає, що його обрання є початковим моментом течії, яка змінить країну. Флорін Кицу: Я обіцяю вам, що буду лідером усіх лібералів, незалежно від того, за кого ви проголосували. Ми єдина партія, і будемо використовувати всі ресурси проти нашого політичного опонента, СДП. Ви повинні знати, що це була не просто кампанія, це рух, який почався з Націонал-ліберальної партії, це рух, який змінить Румунію на краще.

    Якщо для 60% учасників конгресу НЛП Флорін Кицу є рішенням, то для колишнього головного партнера урядування, Союзу «За порятунок Румунії» – ПЛУС, він є проблемою. Партія покинула праву урядову коаліцію після несвоєчасного звільнення міністра юстиції Стеліана Іона та заявляє, що не повернеться до урядування, поки Флорін Кицу не піде у відставку з посади прем’єр-міністра. Кабінет міністрів, який став урядом меншості після відходу СПР ПЛУС, ризикує звільнення, якщо резолюція про вотум недовіри, подана цією партією разом з ультранаціоналістичною опозиційною партією Альянсом за об’єднання Румунії, буде затверджена Конституційним Судом та проголосована в тому числі соціал-демократичною опозицією. Тому новий лідер НЛП оголосив про переговори з усіма політичними партіями щодо пошуку парламентської більшості для підтримки свого уряду.

    Декларативно СДП хоче відсторонення Кицу. Соціал-демократи передрікають коротке життя нинішньому уряду, і що у разі, якщо резолюція подана СПР – ПЛУС та АОР не отримає зелене світло від Конституційного суду Румунії, то вони підготували власну резолюцію про вотум недовіри чинному уряду. Лідер СДП Марчел Чолаку: Безумовно, згідно з рішенням КСР, якщо немає конфлікту (редакційна примітка: інституційного характеру), то СДП негайно проголосує за цю резолюцію про вотум недовіри. Якщо КС задовольнить подання уряду, то Соціал-демократична партія негайно винесе на розгляд Парламенту власну резолюцію про вотум недовіри і запрошує інших проголосувати за неї .

    Проте прецедент уряду меншості НЛП – ДСУР існує з 2007 року, коли кабінет міністрів на чолі з лібералом Келіном Попеску Терічану врятувався неушкодженим до виборів з 2008 року за неформальної підтримки СДП. Однак ціна була високою, і ризики залишаються незмінними зараз: відмова від усіх великих проєктів реформи та прийняття популістських, фінансово нестійких заходів. В умовах, коли фінансист за фахом Флорін Кицу неодноразово і прямо обіцяв, що він припинить безвідповідальне витрачання державних грошей і покращить адміністративно-управлінський апарат.

  • Триває війна між палацами

    Триває війна між палацами




    Криза,
    що виникла у результаті відходу АЛДЕ з
    урядової коаліції, за три місяці до президентських виборів, сильно впливає на
    жести та промови основних політичних
    акторів. Президент Клаус Йоханніс,
    кандидат на новий президентський термін,
    відхилив три нові пропозиції міністрів, до речі теж членів
    АЛДЕ,зроблені
    прем’єр-міністром, лідером та кандидатом від СДП на президентську посаду Віорікою Денчіле. Глава держави попередив, що він поступить так же з будь-якими іншими новими пропозиціями, і повідомив пані Денчіле, що керований нею виконавчий
    орган меншості зможе подолати цей тупик тільки отримавши
    вотум довірив Парламенті.




    На
    думку президента, висування членів АЛДЕ на
    вакантні посади після офіційного оголошення цієї партії
    про розірвання коаліції з соціал-демократами, є неконституційним рішенням. Клаус Йоханніс: Пані прем’єр-міністр, я кажу
    вам прямо і публічно, ви повинні з’явитися
    в Парламент Румунії для затвердження вашого уряду, інакше питання це не може
    бути вирішено. Цей новий запит, якому я
    відмовляю, приходить з новинкою, а саме запит є неконституційним, оскільки між
    часом став дуже ясним
    той факт, і це було оголошено публічно та письмово, що АЛДЕ покинув правлячу коаліцію. Немає сумнівів, уряд повинен бути затверджений Парламентом.




    У
    відповідь прем’єр-міністр Денчіле заявила, що не боїться, так як ствердив Клаус
    Йоханніс, вимагати вотум довіри з боку Парламенту. Лідер СДП контратакувала,
    звинувативши президента у підриві зусиль виконавчої влади у напрямок до нормального
    функціонування державних установ та відкритті нового виборчого фронту. Теж вона
    звинуватила президента та опозиційну НЛП, яка його підтримує, у позиціонуванні
    проти румунів. Віоріка Денчіле: Всі
    ми бачили новий епізод президентської недбалості та зневаги. Очевидно є те, що
    як йому, так і партії пана Клауса Йоханніса
    не подобаються бюджетники, що вони ображають і погрожують їм щоразу можливістю скоротити їхні доходи,
    але президент перемістив це питання на інший рівень; він просто позбавляє людей права отримувати зарплати;
    коли не скорочують зарплати, то праві партії та Йоханніс блокують їх.




    На
    початку політичної кризи,
    президент Йоханніс пообіцяв, що знайде
    конституційні шляхи її вирішення. Зі іншого боку, прем’єр-міністр Денчіле
    пообіцяла, що наступної середи вимагатиме вотум довіри в Парламенті, так як це передбачає основний закон у
    разі зміни політичної конфігурації уряду. Рішення президента поки-що не з’явилися, а питання звернення пані Денчіле до Парламенту для нового затвердження стало невизначеним. Оглядачі в Бухаресті впевнені, що ані президент, ані
    прем’єр-міністр не бажають рішучих кроків напередодні виборів у листопаді.

  • Уряд Румунії, підсумки урядування

    Уряд Румунії, підсумки урядування


    Третій, за практично останні півтора року, уряд коаліції
    Соціал-демократичної партії і Альянсу лібералів і демократів підбив підсумки перших шести місяців свого урядування. Якщо
    попереднім кабінетам міністрів, очолюваних почергово Соріном Гріндяну і Міхаєм Тудосе, довелося скласти чемодани до того, як кожен з них провів близько півроку в
    Палаці Вікторія, то нинішній уряд, під керівництвом Віоріки Денчіле, підводить підсумки своїх успіхів та йде далі.

    Більш високі надходження до державного бюджету, зростання інвестицій і
    краще освоєння фінансових коштів ЄС – ось деякі з
    досягнень нинішньої виконавчої влади, що були представлені
    прем’єр-міністром Денчіле, яка нагадала, серед іншого, і
    про заходи щодо стимулювання ринку праці та програми підтримки
    фермерів. Віоріка Денчіле уточнила, що протягом перших шести місяців цього року до
    бюджету надійшло на 15 млрд. леїв (3,2 млрд. євро) більше, ніж за аналогічний період минулого року: «Це означає щомісячне зростання на 2,5 млрд. леїв або 530 млн. євро. Ці додаткові гроші були використані для підтримки зростання
    доходів населення і збільшення державних інвестицій.»






    Подвоєння зарплат медичного персоналу і
    зростання на 25% зарплат викладачів були включені до розділу соціальні заходи, якого глава кабінету міністрів доповнила інформацією про пенсії: «Одним з найбільш важливих соціальних заходів
    стало збільшення пенсійного
    пункту з 1 липня 2018 року,
    від 1.000 леїв до 1.100 леїв, тобто на 10%, як це було передбачено в програмі урядування. Наступного року пенсійний пункт збільшиться на 15% і складе 1.265
    леїв, а мінімальна гарантована пенсія зросте від 520 леїв до 640 леїв, тобто це буде зростання на 23%.»




    Уряд затвердив 13 великих
    стратегічних інвестиційних проектів, з яких чотири належать транспортній інфраструктурі. Передбачається також запуск проектів
    державно-приватного партнерства в галузі охорони здоров’я. І не в останнє, за ці шість місяців було завершено будівництво 192 км ліній
    електропередач, що дозволило взаємопідключення з
    сусідніми країнами – Угорщиною і Сербією.




    На підтвердження їхньої ролі парламентських
    опонентів, ліберали, устами їх лідера Людовіка Орбана, розкритикували діяльність уряду,
    стверджуючи, що нинішньому кабінету міністрів вдалося зупинити економічне
    зростання, що спостерігалося в останні роки. Людовік Орбан стверджує, що крім цього, заходи, прийняті урядом
    Соціал-демократичної партії і Альянсу лібералів і демократів, привели до
    зниження купівельної спроможності румунів: «Уряду Денчіле вдалося завдати шкоди купівельній спроможності румунів, знижуючи купівельну спроможність і пенсіонерів і працівників, за перші
    шість місяців року. Я, на місці Віоріки Денчіле, подав би у відставку. Звичайно, прем’єру
    Денчіле не дозволяють робити все, що вона хоче, її насильно тримають у Палаці Вікторія, однак всім ясно,
    що вона не має нічого спільного з посадою прем’єр-міністра.»




    Своєю заявою, Людовік Орбан нагадав про
    неодноразові вимоги з боку Президента
    Клауса Йоханніса до Віоріка
    Денчіле подати у відставку з посади прем’єра-міністра, тому
    що вона не відповідає вимогам такої високої посади. Це політичний жест, відреагувала
    прем’єр-міністр, яка висловила
    своє задоволення даними, що
    містяться в звіті за перші шість місяців діяльності.

  • Резолюція про вотум недовіри уряду

    Резолюція про вотум недовіри уряду

    Парламент прийняв резолюцію про вотум недовіри, внесену правлячою коаліцією у складі СДП – АЛДЕ проти власного уряду, на чолі з дисидентом соціал-демократом Соріном Гріндяну, що було прем’єрою в історії посткомуністичної Румунії. Він та інші два заколотники виконавчого органу були звинувачені у незрілості і політичній безвідповідальності, бо вони зрозуміли урядувати від власного імені, хоча їм була відкликана політична підтримка. Резолюція про вотум недовіри було єдиним конституційним рішенням правлячої коаліції, у складі СДП + АЛДЕ, в умовах коли, залишившись без підтримки і без переважної більшості міністрів, потім виключений з партії, Сорін Гріндяну відмовився піти у відставку.

    На свій захист, останній заявив, у Парламенті, що не розуміє чому СДП побажала скинути власний виконавчий орган у сприятливий момент урядування, як це було показано в економічній статистиці, і попередив, що прийняття резолюції про вотум недовіри дорівнює виходу цієї партії від урядування, оскільки все залежатиме від президента Клауса Йоханніса. У відповідь на це, лідер СДП Лівіу Драгня сказав, що уряд і прем’єр-міністр не працювали як слід, і що голосування резолюції про вотум недовіри означає продовження урядування коаліції у складі СДП+АЛДЕ, за що висловилися румуни під час парламентських виборів, у грудні минулого року. Нагадаємо, скандал в коаліції почав від оцінки діяльності кабміну Гріндяну, зробленої через шість місяців після призначення.

    Оцінка показала, що існують серйозні недоліки в реалізації програми урядування. Сорін Гріндяну відкинув як необгрунтованими оцінку і оцінювача – колишнього міністра фінансів, розслідуваного за серйозні корупційні злочини. Гріндяну і його бунтарство проти Лівіу Драгні є політичною несподіванкою літа. На перший погляд, вірний солдат партії та її чинного лідера, Сорін Гріндяну показав ту мужність, на яку ніхто не сподівався. Він піддав критиці авторитарний стиль Драгні і вимагав його відставки, як попередню умову для його власної відставки з поста глави уряду. Деякі спостерігачі вважають, що реальною причиною висадки Гріндяну є затримка законів кримінального законодавства, пом’якшення яких послужило би Драгні у справі, в якій він звинувачений у підбурюванні до зловживання службового становища.

    Бунт Гріндяну і реакція керівництва партії на це, резолюція про вотум недовіри проти власного уряду, не можуть залишитися без наслідків у СДП. Її вірному електорату, але й новим прихильникам, які дозволили їй перемогти у парламентських виборах у грудні, буде цікаво дізнатися, що трапилося із силою і згуртованістю партії всього за шість місяців, протягом яких єдиними, які піддали критиці заходи кабінету міністрів та правлячої коаліції, у відсутності сильної парламентської опозиції, були Адміністрація Президента і громадянське суспільство під час вуличних протестів. Для Румунії, голосування резолюції про вотум недовіри має бути першим кроком на шляху до вирішення політичної кризи. Президент Йоханніс запевнив, що, незважаючи на це, Румунія є стабільною країною, тому що має дуже хорошу економічну ситуацію і розглядається як надійний партнер.

  • Економічні програми

    Економічні програми

    За місяць до початку передвиборної кампанії
    до парламентських виборів від 11 грудня, Соціал-демократична партія, яка за даними опитувань громадської думки займає перше місце в електоральних симпатіях румунів, оприлюднила свої пропозиції щодо економічної програми урядування.


    Соціал-демократи пропонують
    поєднання заходів ліберального характеру із соціальними ініціативами,
    спрямованими на задоволення електорату. Програма Соціал-демократичної партії передбачає
    скасування 100 неподаткових зборів, заходи щодо пом’якшення бюджетної політики,
    а також збільшення доходів населення.


    Соціал-демократи розраховують на
    додаткові надходження до державного бюджету в період 2017-2020 рр. шляхом збільшення
    рівня поглинання коштів від європейських фондів, а також на створення нового національного
    фонду розвитку та інвестицій, через який суми, що надходять в економіку, будуть
    повертатися до загального консолідованого бюджету у вигляді податків і зборів,
    включно ПДВ. Соціал-демократи бажають поліпшення податкової ситуації
    працівників, через зниження до нуля податку на прибуток, починаючи від 1 січня
    2018 року для тих, чия заробітна плата менша або на рівні 2000 леїв (450 євро), а також для лікарів та фахівці в галузі інформаційних технологій. Для пенсіонерів, Соціал-демократична
    партія пропонує скасування податку на прибуток з початку наступного року при
    розмірі пенсії менше або на рівні 2000 леїв щомісячно. Водночас для всіх
    пенсіонерів передбачається скасування сплати до Фонду медичного страхування.

    Головний контркандидат соціал-демократів на грудневих парламентських
    виборах, Націонал-ліберальна партія має намір дати новий імпульс економіці за
    допомогою додаткових інвестицій в розмірі 24 мільярдів євро для наступних чотирьох
    років. Стосовно податкового законодавства, ліберали мають намір поширити ставку єдиного податку на рівні 16%, яка на даний час стосується оподаткування заробітків. Таким
    чином, стандартна ставка ПДВ та соціальні внески, як для роботодавця так і для
    працівників, будуть всі на рівні 16%.

    Нещодавно створений Союз Рятуйте
    Румунію, який має шанси зайняте третє
    місце на парламентських виборах, представив програму урядування для
    довгострокового сталого розвитку країни на основі інвестицій, зокрема у галузі інфраструктури
    та освіти, а ні на основі споживання. Згідно
    з програмою Союзу Рятуйте
    Румунію, національним пріоритетом є
    транспорт; система охорони здоров’я
    отримає додаткових коштів від державного бюджету та стане більш ефективною.

    Дискусіям довкола економічних пропозицій трьох вищезгаданих партій,
    перешкоджали суперечки довкола заяви президента
    Румунії Клауса Йоханніса, який заявив, що після парламентських виборів, він не призначить
    на посаду прем’єр-міністра особу, проти якої було порушене кримінальне слідство
    або яка була засуджена. Президент не назвав нікого, але лідер соціал-демократів
    Лівіу Драгня, який був засуджений до
    двох років позбавлення волі умовно за махінації у справі референдуму щодо імпічмента президента Траяна
    Бесеску, який пройшов влітку 2012 року, звинуватив
    главу держави у перевищенні конституційних повноважень. Цей момент був неофіційним
    початком передвиборної кампанії, яка обіцяє палку передвиборну агітацію.

  • Депутати проти позбавлення імунітету прем’єр-міністра Румунії

    Депутати проти позбавлення імунітету прем’єр-міністра Румунії

    Обвинувачений в
    конфлікті інтересів, злочину нібито вчиненого у період перебування на посаді
    прем’єр-міністра, Віктор Понта зберіг свою парламентську недоторканість, якою
    він користується як депутат. 231 депутат з урядової коаліції у складі СДП,
    НСПР, КП та ЛРП – проголосували проти запиту
    Національної Антикорупцої Дирекції і тільки 120 депутатів з ліберальної
    опозиції проголосували за. Результат був передбачуваний, тому що, від коли НАД
    оголосила про порушення кримінального провадження проти Віктора Понти, його
    колеги по партії і коаліції змагалися в деклараціях солідарності і лояльності
    по відношенню до прем’єр-міністра, якого вважають жертвою політично керованої
    системи правосуддя.


    Для Президента
    Клауса Йоханніса, натомість, голосування в Палаті Депутатів є доказом
    безвідповідальності і зневаги на адресу громадян. Клаус Йоханніс:
    Знищувати установи та принципи для врятування кар’єри однієї людини, на
    мій погляд, неприпустимо в демократичному суспільстві. Що може з цього
    зрозуміти пересічний громадянин? Що будь-яку звинувачену в кримінальному
    злочині людину можна розслідувати та судити, але прем’єр-міністра ні, тому що
    він захищений парламентською більшістю. Що ми всі можемо з цього зрозуміти? Що
    є дві Румунії: одна для пересічних людей, а інша для Віктора Понти?


    Віктор Понта
    зневажає законом і румунами – ствердили й лідери НЛП. У відповідь глава уряду
    зазначив, що рішенням для виходу з кризи є щоб він представив всю необхідну
    інформацію прокурору, і щоб Кабмін-у було дозволено продовжувати свою
    діяльність. Понта ще сказав, що рішучість з якою Йоханніс вимагав його
    відставки викликана бажанням Президента привести до урядування близьку йому
    НЛП. Віктор Понта: Політична боротьба повернулася до моменту, який
    можливо ви пам’ятаєте, моменту кримінальних справ. І у п’ятницю настала моя
    черга. Чому, коли всі справи йдуть у правильному напрямку, коли всі хвалять
    Румунію, ми повинні повернутися кілька років назад, щоб вести війни
    кримінальних справ, щоб віддалити від вдали Понту, і привести до влади
    Горгіу?


    Отже, проти прем’єр-міністра не можна порушити кримінальне слідство за звинуваченням у конфлікті інтересів, але НАД може продовжити слідство у справі про злочини ніби-то скоєні ним майже десять років тому, коли він був адвокатом – підробка документів, співучасть в умисному ухиленні від сплати податків і відмивання грошей. Новий політично-судовий скандал в Бухаресті резонує, вже, в канцеляріях країн-партнерок Румунії. Посольство США в Бухаресті зазначило, у прес-релізі, що обвинувачення про порушення закону посадовими особами необхідно розслідувати без перешкод. Необхідність, щоб правові інститути могли діяти неупереджено і в дусі повної незалежності, була підкреслена і британськими дипломатами в Бухаресті, в той час як їхні голландські колеги застерегли, що останні події в Парламенті виявили проблеми по відношенню до системи правосуддя та корупції в Румунії.