Tag: уряд

Піддана вірулентній критиці з боку засобів масової інформації, громадянського суспільства та лівої опозиції, влада в Кишиневі була загнана в кут і в Парламенті. У вівторок, депутати-соціалісти підписали резолюцію про вотум недовіри уряду, створеного з ліберал-демократів, лібералів і демократів і очоленого новим лідером Ліберал-демократичної партії Валеріу Стрелецом.

Глава соціалістів Ігор Додон оголосив, що він йтиме до кінця поки не отримає відставки нинішньої виконавчої влади і організування дострокових парламентських виборів: Ми вимагали відставки глав кількох установ, вимагали і надалі вимагаємо відставки Уряду. Ми продовжуємо вимагати відставки Президента, його обрання прямим голосуванням в ході виробів і наполягаємо на проведення дострокових парламентських виборів, які відбулися би навесні наступного року.

Хоча розділяють зі своїми братами-ворогами доброзичливість Москви та голоси промосковського електорату, комуністи, очолені колишнім президентом республіки Володимиром Вороніним, оголосили, що вони будуть підтримувати ініціативу соціалістів, аби замінити урядовий кабінет Стрелеца на уряд технократів. Призначений на посаду три місяці тому прем’єр-міністр назвав резолюцію про вотум недовіри додатковою спробою дестабілізації і так крихкої політичної та економічної ситуації Республіки Молдова: Робляться спроби здійснити те, до чого давно прагнули, а саме позбавити Республіку Молдова свого стратегічного права, права європейської інтеграції. Назріває змова проти Республіки Молдова. Спектакль зіграний, і попереду лише фінальний вихід – таємним голосуванням відправити у відставку проєвропейський уряд.

Раніше і Президент Ніколає Тімофті попередив, що невдоволення діяльністю державних установ та деяких посадових осіб використовується реваншистськими силами, неорадянськими, з метою зупинити європейський курс. За ініційовану лівими резолюцією про вотум недовіри повинен проголосувати 51 депутат зі 101. Соціалісти і комуністи не мають стільки голосів, але на політичній сцені, що ніколи не характеризувалася лояльністю та вірністю, не виключені помилки в урядовій коаліції. Детонатором нової політичної кризи був арешт, минулого тижня, колишнього прем’єр-міністра і лідера Ліберал-демократичної партії Влада Філата.

Обвинувачений у зловживанні службовим становищем та отриманні хабарів загалом приблизно на 250 млн доларів США у мегаскандалі зникнення одного млрд з банківської системи республіки, Філат завдав нищівного удару іміджу власного табору. Тепер, в Кишиневі, на думку аналітиків, здається що політичне рівняння не можна буде розв’язати. Оскільки передбачуваними рішеннями є, з одного боку – влада, яка під прикриттям проєвропейської промови, пограбувала Республіку Молдова, а з іншого – опозиція, яка посилаючись на боротьбу з корупцією, загрожує знову подарувати країну Росії.

За підтримки ініціатора – лівого Уряду Румунії та під шквалом критики, з
точки зору своєчасності, з боку кредиторів Румунії та ділових кіл, що
закликають до розсудливості, новий Податковий кодекс, швидше за все вступить в
силу наступного тижня, коли буде направлений для промульгації Президентові.

На початку
літа глава держави Клаус Йоханніс повернув до парламенту відповідний
нормативно-правовий акт зі своїми пропозиціями для повторного розгляду, попередивши,
що передбачені кодексом раптові податкові послаблення можуть порушити баланс
бюджету.

Шляхом консенсусу, що, до речі, зустрічається вкрай рідко на румунській
політичній сцені, правлячі й опозиційні партії домовилися про формулу застосування
кодексу, яка б не мала негативного впливу на бюджет і сприяла розвитку економіки. Зокрема вони
домовились про зниження податку на додану вартість до 20% лише з початку
наступного року. А з січня 2017 року ПДВ буде скорочено на ще один процентний пункт
до 19%. Теж до 2017 року було відкладене скасування запровадженого минулого
року додаткового акцизного збору на пальне та податку на споруди спеціального
призначення.

Сенатор правлячої Соціал-демократичної партії Константін Поп вважає, що
прийняття Податкового кодексу є новим початком для національної економіки: «Це
великий крок вперед для румунської економіки та для румунів в цілому, є моментом зниження
зборів і податків, є, на мій погляд, новим початком, відколи ми можемо йти сміливо
вперед.»

Сенатор від опозиційної
Націонал-ліберальної партії Дінке Мерініке стверджує, що найбільшим досягнення
кодексу є те, що він усуває неоднозначність законодавства і збирає кілька
законів в один нормативно-правовий акт. «Цей Податковий кодекс
регулюватиме в тісному взаємозв’язку всі види зборів і податків. Багато людей,
особливо з бізнесових кіл, скаржилися упродовж часу на те, що ми маємо багато зборів
і податків, а це гальмує розвиток компаній і, звичайно, економіки, а також
негативно впливає як на зведений державний бюджет, так і на місцеві бюджети.»

З іншого боку, уряд стверджує, що перенесе строки впровадження окремих заходів
Податкового кодексу, спираючись на надходження до держбюджету протягом перших
восьми місяців року. Прем’єр-міністр Віктор Понта заявив, що вони збільшилися
після зниження до 9% податку на додану вартість на продукти харчування та скорочення
внесків роботодавців до Фонду соціального страхування, паралельно із підвищенням
активності Національного агентства податкового управління.

За словами
прем’єр-міністра, румунська економіка реагує позитивно на контрольоване зниження
податків і підвищення ефективності роботи податківців, а протягом перших 8
місяців року сума надходжень до державного бюджету була на 2,5 млрд євро більше
очікуваної.

Республіка Молдова з населенням
у 3,5 мільйони людей, вважається найбіднішою країною Європи. Після десятиліття перебування під радянським впливом, на даний час Кишинев докладає усіх зусиль, щоб наблизитися до Європейського Союзу. Минулого року,
Республіка Молдова підписала з 28 країнами членами ЄС Угоду про асоціацію,
незважаючи на тиск Москви, яка не погоджується з поступовим
виходом цієї країни з її політичної та економічної сфери впливу. Доказом того, що Москва бажає зберегти свій вплив у
регіоні є й той факт, що минули роки від коли має дислоковані
військовослужбовці та бойову техніку в Придністров’ї.

На тлі погіршення
економічної ситуації в останні місяці в Республіці Молдова, нинішній конфлікт в
Україні збільшує побоювання, що маленька республіка може бути навмисно
дестабілізована, саме тому вважається за необхідне в Кишиневі існування
про-європейського уряду. Від четверга Республіка Молдова має нового прем’єр-міністра, Валерія Стрільця, після відставки
уряду Кирила Габурича, який покинув свій пост через підробку документів про освіту. Звертаючись до Парламенту, який надав
йому вотум довіри, Валерій Стрілець пообіцяв, що боротьба з корупцією буде одним
із пріоритетів свого кабінету міністрів.

На зовнішньому плані, новий уряд має
намір продовжити європейський курс шляхом застосування положень Угоди про
асоціацію та створення всіх умов для
того, щоб Молдова отримала статус країни-кандидата
на вступ до ЄС. Водночас, бажається покращення
стратегічного партнерства з Румунією, але і динамізацію політичного діалогу з
Російською Федерацією з метою нормалізації двосторонніх відносин. Стосовно
придністровської проблеми, програма діяльності уряду передбачає збільшення ролі
ЄС та США в регулюванні конфлікту, новий уряд наполягатиме на безумовне
виведення російських військ та бойової техніки у відповідності до міжнародних
зобов’язань, яких Росія взяла на себе.

У
Бухаресті, Президент Клаус Йоханніс привітав затвердження нового
проєвропейського уряду Республіки Молдова. Я знаю, що завдання, які стоять
перед виконавчої влади є нелегкими, але я хочу, щоб наші партнери
переконалися у тому, що Румунія найбільш підтримуватиме Республіку Молдову по
шляху подолання економічних труднощів та
продовження свого проєвропейського курсу, – сказав Президент Румунії. Те саме
задоволення висловило і Міністерство закордонних справ Румунії, яке відновило
чітку та безумовну підтримку Румунії для приєднання Молдови до європейської
сім’ї.

Уряд Румунії схвалив першу корекцію
державного бюджету на поточний рік та виділив додаткові кошти зібранні у першій
половині року. За даними влади, зібралося понад 4 млрд леїв (0,9 млрд євро),
головним бенефіціаром коштів є Міністерство праці. За словами прем’єр-міністра
соціал-демократа Віктора Понти, корекція є позитивною а основні конституційні
права є забезпеченими включно для 2016 року. Віктор Понта: Дотримуються всі основні конституційні права: зарплати,
пенсії, грошова допомога для дітей, допомога по безробіттю. Минуло три роки з
половиною від коли ми вважаємо це нормальним, але не слід забувати що до 31
грудня 2012 року, не було грошей для пенсій та зарплат, а тепер ми забезпечуємо
всі основні конституційні права й на 2016 рік.

Сюрпризом першої корекції державного бюджету
є скорочення значних коштів Міністерства транспорту, який управляє основними
інфраструктурними інвестиціями, в той час як Міністерство праці отримує більше
грошей для оплати грошової допомоги для дітей, пенсій та зарплат. Значні суми
отримали і міністерства фінансів, внутрішніх справ, оборони, освіти,
навколишнього середовища, сільського господарства та спеціальні служби.

Як очікувалося, опозиція критикувала уряд за
спосіб розподілу грошей. Ліберали звинувачують уряд у тому, що виділив гроші,
враховуючи політичні критерії, зокрема місцевим адміністраціям, очолених
соціал-демократами. Перший заступник голови Націонал-ліберальної партії Еуджен
Ніколаєску ствердив, що таким чином прем’єр-міністр намагається, забезпечити
собі політичну підтримку з боку Соціал-демократичної партії. Еуджен Ніколаєску:
Це перший раз після 90-х, коли дебати довкола корекції бюджету мають місце у
приміщенні однієї партії, Соціал-демократичної партії, після чого уряд виконує
те, що каже партія. На перший погляд, ми є свідками виділення коштів, особливо
місцевим органам влади. На мою думку, Віктор Понта хоче користуватися
підтримкою партії, до якої він належить. Якщо виділятиме більше грошей місцевим
баронам, матиме більше спокою у якості
прем’єр-міністра.

Корекція
державного бюджету передбачає також підвищення зарплат високопоставлених
чиновників, починаючи від 1 серпня.
Податкова рада схвалила корекцію
бюджету та уточнила, що дотримання встановленого дефіциту на поточний рік, в
контексті збереження поточних параметрів податкової політики, буде можливим. На
цей рік, уряд передбачає економічне зростання на 3,3%, в порівнянні з 2,5%
скільки було прогнозовано при розробці державного бюджету на 2015 рік.

Уряд
соціал-демократа Віктора Понти, який користується підтримкою лівоцентристського
альянсу, створеного з Соціал-демократичної партії, Національного союзу За
прогрес Румунії та Консервативної партії, а також нещодавно створеної
Ліберал-реформістської партії спікера Сенату Келіна Попеску Терічану, зумів
встояти резолюції про вотум недовіри, винесена опозиційною Націонал-ліберальною
партією.

За резолюцію
проголосувало 194 депутати та сенатори, але для відставки уряду очоленого
Віктором Понтою необхідно було 278 голосів. Ліберальні парламентські групи
налічують лише 173 обранці, з цієї причини ще напередодні голосування, самі
ініціатори резолюції не довіряли своєму шансу. Хоча безпартійні парламентарії,
парламентарії від Партії народний рух, прихильники колишнього президента Траяна
Бесеску, або ті, хто покинув Соціал-демократичну партію на чолі з колишнім
лідером Мірчею Джеоане та парламентарії, які залишилися від популістської
Партії народу Дана Дяконеску проголосували разом з Націонал-ліберальною
партією, не було достатньо для усунення
уряду Понти, враховуючи і той факт, що не всі представники Демократичного союзу
угорців Румунії, друга за розміром опозиційна сила, не підтримали ліберальний
підхід.

На думку
оглядачів, у політичному плані, резолюція про вотум недовіри уряду залишається
лише вправою іміджу, хоча висунуті теми є дуже важливими. У резолюції про вотум
недовіри, уряд соціал-демократа Віктора Понти був звинувачений у зловживанні
владою і порушенні права голосу громадян Румунії, які проживають за кордоном,
на президентських виборах від листопада минулого року, коли тисячі громадян
Румунії були змушені стояти в довжелезних чергах, щоб проголосувати в кількох
європейських містах, а багато з них так і не змогли проголосувати, через погану
організацію виборів. Виконавча влада також була звинувачена у тому, що не
прийняла закон про голосування поштою, яким можна було запобігти подібні
ситуації.

У документі
зазначалося, що Віктор Понта намагався
стати президентом, навмисно заважаючи багатьом членам румунської діаспорі
скористатися своїм правом голосу, а тепер відмовляється проводити часткові
вибори у багатьох повітах, містах і селах, які з різних причин залишилися без
адміністративного керівництва, обраного на місцевих виборах у 2012 році.

Це третя
резолюція про вотум недовіри винесена проти уряду Віктора Понти, який почав
свою діяльність в травні 2012 року, яка зазнала поразки. Таким чином прем’єр–міністр виграв битву, але
коментують оглядачі, не знати чи він виграє війну. У засобах масової
інформації, громадській думці та канцеляріях закордоном, імідж Віктора Понти серйозно постраждав внаслідок політичних та корупційних скандалів довкола своїх
близьких людей, або довкола самого прем’єр-міністра. У четвер, румунський
міністр транспорту соціал-демократ Іон Рус повинен був подати у відставку,
після образливих висловлювань по телебаченню на адресу румунів, що працюють за
кордоном.

З іншого боку, тиждень
тому винесення резолюції про вотум недовіри було затьмарене оголошенням
Національної антикорупційної дирекції, що розпочала кримінальне провадження
проти Віктора Понти, обвинуваченого у підробці приватних документів, співучасті
в умисному ухиленні від сплати податків і відмиванні грошей – злочини, які мали
місце кілька років тому, коли він був адвокатом, а також за фактом можливого
конфлікту інтересів після того як він став главою уряду. Таким чином, він став
першим в посткомуністичній Румунії чинним прем’єр-міністром проти якого було
порушене кримінальне провадження, факт який, спекулюють ЗМІ, може вплинути на
лояльність партнерів по коаліції.

Сильно критикований опозицією та засобами
масової інформації, коаліційний уряд в Бухаресті, з одного боку знаходиться у
скрутній ситуації, а з іншого боку, враховуючи чіткі заяви лідерів партій, що
створюють коаліцію, уряд солідніший ніж будь-коли. У п’ятницю Парламент буде
обговорювати і голосувати за резолюцію про вотум недовіри, ініційовану
ліберальною опозицією.

У резолюції про вотум
недовіри, уряд соціал-демократа Віктора Понти звинувачується у зловживанні
владою і порушенні права голосу громадян Румунії, які проживають за кордоном,
на президентських виборах від листопада минулого року, коли тисячі громадян Румунії
були змушені стояти в довжелезних чергах, щоб проголосувати в кількох
європейських містах, а багато з них так і не змогли проголосувати, через погану
організацію виборів. Виконавча влада також звинувачується у тому, що не
прийняла закон про голосування поштою, яким можна було запобігти подібні
ситуації.

У документі
зазначається, що Віктор Понта намагався стати президентом, навмисно
заважаючи багатьом членам румунської діаспорі скористатися своїм правом голосу,
а тепер відмовляється проводити часткові вибори у багатьох повітах, містах і
селах, які з різних причин залишилися без адміністративного керівництва,
обраного на місцевих виборах у 2012 році. Націонал-ліберальна партія
стверджує, що іншими темами резолюції про вотум недовіри уряду могли бути: погане
урядування, внесення небезпечних змін до Податкового кодексу, напади на
юстицію.

Але арифметика у Сенаті
та Палаті Депутатів є безжалісною для ініціаторів резолюції про вотум недовіри.
Для ухвалення резолюції необхідно щонайменше 278 голосів за, а
парламентські групи Націонал-ліберальної партії налічують лише 173 сенатори та
депутати. Допомога парламентарів від Партії народний рух, прихильників
колишнього президента Траяна Бесеску, або тих, хто покинув Соціал-демократичну
партію на чолі з колишнім лідером Мірчею Джеоане та парламентарів, які
залишилися від популістської Партії народу Дана Дяконеску, не є достатньою для
усунення уряду Понти.

Усі парламентарії
Соціал-демократичної партії повідомили, що підтримують свого лідера. У свою
чергу, молодші партнери коаліційного уряду Союз за прогрес Румунії,
Консервативна партія та Ліберально-реформаторська партія висловили свою
підтримку прем’єр-міністрові та звинуватили опозицію у тому, що заради
підтвердження свого іміджу, кидають країну в політичну кризу, яка матиме
руйнівні соціальні та економічні наслідки.

На думку політичних оглядачів все
свідчить про поразку резолюції про вотум недовіри. Це третя резолюція про вотум
недовіри винесена проти уряду Віктора Понти, який почав свою діяльність в
травні 2012 року. Але для прем’єр-міністра це тільки короткий перепочинок.
Винесення резолюції про вотум недовіри було затьмарене величезним скандалом
того ж дня, коли Національна антикорупційна дирекція оголосила, що розпочала
кримінальне провадження проти Віктора Понти, обвинуваченого у підробці
приватних документів, співучасті в умисному ухиленні від сплати податків і
відмиванні грошей – злочини, які мали місце кілька років тому, коли він був
адвокатом, а також за фактом можливого конфлікту інтересів після того як він
став главою уряду. Таким чином, він стає першим в посткомуністичній Румунії
чинним прем’єр-міністром проти якого було порушене кримінальне провадження, що
за словами оглядачів завдає серйозної шкоди не лише йому, але й уряду та
всій країні.

Після того, як пройшли громадське обговорення протягом одного місяця, нові Податковий та Процесуально-податковий кодекси були подані у встановленому порядку на розгляд уряду. Положення нових кодексів, які передбачають істотне скорочення податків та зборів, мають бути застосовані починаючи від січня наступного року, – уточнив глава румунського уряду. У ході дискусій з іноземними журналістами, акредитованими в Бухаресті, Віктор Понта відповів і на запитання у зв’язку побоюванням, що нові податкові врегулювання можуть призвести до збільшення окремих місцевих податків, уточнивши, що згідно новому Податковому кодексі органи місцевого самоврядування матимуть можливість самі встановлювати їхній рівень. Прем’єр-міністр додав, що можливе скорочення податків не змінить запланований бюджетний дефіцит на 2015 на рівні 1,8% від ВВП.

Віктор Понта не виключає можливість, щоб податкове помякшення було застосоване ще з цього року, тому що, за його словами, надлишок державного бюджету, після першого кварталу, становить мільярд євро. Проект Податкового кодексу також передбачає, серед іншого, зменшення, від наступного року, стандартної ставки ПДВ від 24% до 20%, та на інші два відсотки в 2018 році. Теж від наступного року і ПДВ на основні продукти харчування – мясо, рибу, овочі і фрукти – скоротиться з 24 до 9%. З 2017 року внески до Фонду соціального страхування зменшаться як для працівників від 10,5% до 7,5%, так і для роботодавців від 15,8% до 13,5%. Уряд пропонує і зменшення єдиного податку від 16% до 14% з 2019 року. Інші зміни спрямовані на зниження акцизів на паливо та підвищення податків на житло і земельні ділянки.

Стверджуючи, що “спорт є соціальним та економічним явищем, який користується великим інтересом серед румунів, уряд встановив, що ПДВ для участі у спортивних подіях буде на рівні 9%. З іншого боку, той, хто подає на розлучення буде змушений більше сплачувати, у залежності від встановленого податку меріями, який може бути збільшений на 30%. Премєр-міністр Віктор Понта заявив, що буде зроблений перший аналіз, а наступного тижня документи будуть затверджені урядом і винесені на розгляд Парламенту, не пізніше 25 березня. Він додав, що не виключає ані варіант взяття відповідальності в Парламенті у червні.

За словами премєра, ухвалення двох кодексів є фундаментальним для забезпечення економічного розвитку та збереження напрямку стійкого економічного росту. Саме тому премєр-міністр вирішив, прийняте відставку міністра фінансів Даріуса Вилкова, який розробив вищезгадані кодекси, лише після доопрацювання цих проектів. Даріус Вилков, який обвинувачений в корупції, представив свою заяву про відставку в неділю.

Дві з трьох парламентських проєвропейських партій, Ліберал- демократична та Демократична партії, оголосили у п’ягницю рішення про створення міноритарної парламентської коаліції без участі лібералів. Нова коаліція буде називатися Альянс за європейську Молдову. Завданням цього альянсу є формування нового уряду, який імовірно буде очолений нинішнім прем’єр-міністром Юрієм Лянке від Ліберал-демократичної партії. Відповідно до угоди про створення нового альянсу, Ліберал-демократичній партії дістанеться посада премєр-міністра, а спікером парламенту вже став кандидат від Демократичної партії, Андріан Канду, колишній міністр економіки.

Вперше після п’ять років до складу уряду вже не входить третя прозахідна Ліберальна партія. З цієї причини майбутній виконавчій владі, що складатиме меншість в Парламенті, необхідна буде підтримка комуністів для затвердження нового уряду та ухвалення плану дій. Ліберал-демократична партія та Демократична партія мають разом 42 із 101 депутатського мандата.

Без 13 голосів з боку лібералів, які могли допомогти у створенні переважної більшості у Парламенті, майбутній уряд Республіки Молдова практично залежить від Комуністичної партії, очоленої Володимиром Вороніним, яка більш прихильна до Москви ніж до Брюсселя. Але для прихильників європейської інтеграції, Володимир Воронін, колишній президент Молдови з 2001 по 2009 року та колишній генерал-майор міліції в 80 роки є уособленням зла. Він покинув владу в квітні 2009 року після масивних протестів, які були силою придушені. Принаймні, одна людина тоді загинула і десятки отримали поранення. Під гаслом, який став відомим, тоді, “Я відмовляюсь, чиню опір, я антикомуніст”, у неділю сотні тисяч людей знову вийшли на вулиці в центрі Кишинева. Протестуючі вимагали віддалення комуністів від нової політичної формули, створення суто проєвропейської коаліції, реформування юстиції, боротьби проти корупції, включно шляхом призначення на посаду генерального прокурора людини із однієї держави-член ЄС, зокрема із сусідньої Румунії.

Вимоги протестуючих співпадають у деякій мірі із бажанням Ліберальної партії, яка вирішила піти в опозицію. Лідер лібералів, колишній виконуючий обов’язки глави держави Міхай Гімпу уточнив, що готовий відновити дискусій з Демократ-ліберальною та Демократичною партіями, якщо вони відмовляться від підписаної угоди у п’ятницю та візьмуть до уваги рекомендації європейських лідерів, які намагалися до останнього моменту зберегти тристоронню урядову формулу. Минулого тижня, президент Румунії Клаус Йоханніс пообіцяв, що відвідає Молдову відразу після створення нового уряду.

Нагадаємо, що одразу після обрання на пост глави держави, Клаус Йоханніс здійснив у листопаді приватний візит у Молдову, щоб висловити свою підтримку про-європейським силам. Тепер, Клаус Йоханніс відновив своє сподівання, що Парламент Республіки Молдова незабаром затвердить склад нового міцного та репрезентативного проєвропейського уряду. На даний момент, нова коаліція створена з Демократ-ліберальної та Демократиної партій не виконує жодну із цих умов.

Уряд Румунії прийняв рішення скасувати плату зборів за ряд консульських послуг для румунської діаспори. Після запровадження в 2008 році, їх рівень був значно збільшений в 2010 році тодішнім урядом. Відтоді діаспора весь час скаржилася на те, що їх розмір надто великий для фінансових можливостей більшості румунських громадян, що працюють за кордоном.

Утім зниження податкового навантаження на румунських громадян, які проживають за кордоном, на тлі світової фінансово-економічної кризи останніх років, було однією з головних проблем, тому на цьому тижні було прийнято рішення про скасування консульського збору за деякі види послуг, – повідомляє Міністерство закордонних справ Румунії

Прес-секретар МЗС Бриндуша Предеску розповіла докладніше про заплановані зміни: “Не буде стягуватися консульський збір за реєстрацію в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян свідоцтва про народження неповнолітніх дітей віком до 6 років, за умови подання відповідної заяви протягом шести місяців з дня реєстрації народження властями держави перебування. Крім того не буде стягуватися консульський збір за видачу проїзних документів для неповнолітніх дітей віком до 6 років. Так само було скасовано консульський збір за видачу наступних документів: паспортних документів румунських громадян, евакуйованих з районів, що постраждали у ході збройних конфліктів, від терактів, стихійних лих або інших міжнародних криз. Не будуть стягуватися консульські збори за видачу проїзних документів для румунських громадян-жертв торгівлі людьми. Був скасований консульський збір за реєстрацію смерті румунських громадян, померлих за кордоном, у дипломатичних представництвах та консульських установах Румунії за кордоном і за видачу паспортного документу померлого. І нарешті, але не менш важливо, всі проїзні документи, необхідні для повернення додому несупроводжуваних неповнолітніх дітей видаватимуться безкоштовно.”

Коли вступлять в силу положення нового закону? Розповідає Бриндуша Предеску: “На даний момент, ми працюємо над його впровадженням та займаємося підготовкою дипломатичних і консульських установ Румунії. Точна дата набуття чинності буде оголошена в кожній дипломатичній місії і консульській установі, до яких румунські громадяни звернуться із заявою на видачу відповідних документів.”

Ліва Соціал-демократична партія, при владі, вважає, що заходи, вжиті на підтримку румунської діаспори, окрім фінансового аспекту, сприятимуть зміцненню звязків з румунами, які покинули батьківщину. Із опозиції ліберали, навпаки, очікують зниження усіх обтяжливих для закордонних румунів консульських зборів.